Рішення

від 11.01.2023 по справі 638/15360/21

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/15360/21

Провадження № 2/638/1019/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.2023 Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді за участю: секретаря судового засідання представника позивача Орос О.В., Шевцової А.Р., Жилка С.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовомХарківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених грошових коштів за користування земельною ділянкою,-

ВСТАНОВИВ:

05 жовтня 2021 представник Харківської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених грошових коштів за користування земельною ділянкою, в якому просив стягнути з відповідачана користь Харківської міської ради безпідставно збережені грошові кошти за користування земельною ділянкою у розмірі 93395,98 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу № 3676 від 04 травня 2007 року належить нежитлова будівля літ. «А-1» загальною площею 62,3 кв.м. по АДРЕСА_1 , яка розташована на земельній ділянці комунальної форми власності з кадастровим номером 6310136300:07:032:0501.

Вказана земельна ділянка використовувалась відповідачем для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «А-1».

Відповідач набувши право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці комунальної форми власності, належним чином у встановленому законом порядку не оформив речове право на земельну ділянку площею 0,0091 га по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 6310136300:07:032:0501 (категорія земель - житлової та громадської забудови; цільове призначення - 03.07; вид використання - для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (торгівельні приміщення, але не пізніше початку реконструкції АДРЕСА_1 ); форма власності - комунальна; право власності зареєстроване за Харківською міською радою, датою державної реєстрації вказаної земельної ділянки є 22.09.2005 року).

Відповідач не є власником земельної ділянки, на якій розташований зазначений вище об`єкт нерухомості, не сплачував за користування вказаною земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберіг за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно грошові кошти у розмірі орендної плати за період з 01 вересня 2018 року по 31 березня 2021 року в сумі 93395,98 грн.

Розрахунок вказаної суми здійснено виходячи з витягів технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 6310136300:07:032:0501) від 11.03.2021 року № 1641 та від 14.11.2013 року № 4109/08, виданий Відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області.

Представник Харківської міської ради в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити, надав пояснення, аналогічні доводам, викладеним у позові.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи судом повідомлявся, причину неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання до суду не надав. Правом на подання відзиву не скористався.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача, зважаючи на наступне.

Згідно п. 3ст. 2 ЦПКосновними засадами (принципами) цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

На необхідності забезпечення розгляду справи протягом розумного строку зазначено уст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ст. 129 Конституції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Вирішуючи питання щодо розгляду справи по суті, суд приймає до уваги те, що межі перенесення розгляду справи не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка учасниківсправи та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Враховуючи необхідність забезпечення розумних строків розгляду справи, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для відкладення судового засідання, зважаючи нащо розглядає справу по суті за відсутності відповідача.

Судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 16 вересня 2021 року № 275260151 право власності на нежитлову будівлю літ. «А-1» загальною площею 62,3 кв.м. по АДРЕСА_1 з 04 травня 2007 року зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу № 3676.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 12 квітня 2021 року земельна ділянка по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 6310136300:07:032:0501) перебуває у комунальній формі власності.

Земельна ділянка площею АДРЕСА_1 (кадастровий номер6310136300:07:032:0501) прийнята до земель запасу м. Харкова відповідно до акту приймання земельної ділянки до земель запасу від 02 листопада 2016 № 161/16.

Речові права на земельну ділянку по АДРЕСА_1 відповідачем у встановленому законодавством порядку не оформлено.

Департаментом територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради 16 вересня 2021 року було здійснено обстеження земельної ділянки та встановлено, що відповідач використовував земельну ділянку, площею 0,0091 га, по АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «А-1», право власності на яку зареєстровано за відповідачем.

Відповідно до розрахунку, долученого до позову Харківською міською радою, розмір безпідставно збережених відповідачем коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій розміщено належний відповідачу об`єкт нерухомого майна, за період з 01 вересня 2018 року по 31 березня 2021 року становить 93395,98 грн.

Згідно зі статтею 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до положень статті 80 ЗК України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

За змістом статей 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно зі статтею 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини першої статті 21 Закону України «Про оренду землі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Частиною другою статті 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, у випадку використання земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору оренди, власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію йому вартості неотримання орендної плати в порядку, визначеному статтею 1212 ЦК України.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Частиною першою статті 93 ЗК України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату.

Згідно із пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до абзацу 2 підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Рішенням Харківської міської ради від 03 липня 2013 року № 1209/13 «Про затвердження «Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01 січня 2013 року» затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01 січня 2013 року, у тому числі базову вартість одного квадратного метра землі м. Харкова у розмірі 291,18 грн., яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01 січня 2013 року та підлягає у подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України.

Звертаючись до суду із вказаним позовом, Харківська міська рада вказувала, що з 01 вересня 2018 року по 31 березня 2021 року відповідач використовував земельну ділянку без отримання правовстановлюючих документів на неї, орендну плату не сплачував, хоча земельна ділянка використовувалась для розміщення належного йому нерухомого майна, його експлуатації та обслуговування. В даному нерухомому майні будівлі літ. «А-1» розташовувався заклад харчування (піцерія).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач використовував земельну ділянку, площею 0,0091 га, по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 6310136300:07:032:0501 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «А-1» право власності на яку зареєстровано за ним. Разом із цим, договір оренди укладено не було, відповідач користувався земельною ділянкою без належного оформлення права користування.

Таким чином, предметом позову у цій справі є стягнення із власника об`єкта нерухомого майна коштів за фактичне користування земельною ділянкою, що перебуває в комунальній власності, на якій цей об`єкт розміщено.

З огляду на викладене, відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 ЦК України).

Такий правовий висновок відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постановах від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18), від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) та висновку, викладеного у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02 червня 2021 року у справі № 201/2956/19 (провадження № 61-2105св20).

Визначаючи розмір недоотриманого доходу від користування земельною ділянкою, суд ураховуючи рішення Харківської міської ради від 03 липня 2013 року № 1209/13 «Про затвердження «Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01 січня 2013 року», Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 листопада 2016 року № 489 та рішення Харківської міської ради від 27.02.2019 №1474/19, приходить до висновку, що наведений позивачем розрахунок неотриманого доходу підтверджується належними доказами та належним чином обґрунтований.

Разом із цим матеріали справи не містять належних та допустимих доказів спростування відповідачем, наданого позивачем розрахунку недоотриманого доходу.

Відповідач не надав до суду заперечення щодо наданого позивачем розрахунку та контррозрахунок.

Виходячи із принципів диспозитивності у цивільному процесі та встановлених обставин у справі, суд приходить до висновку, що відповідачем не спростовані докази, надані позивачем щодо розміру фактичного користування відповідачем земельною ділянкою у спірний період та про обґрунтованість наведеного позивачем розрахунку неотриманого доходу від фактичного користування відповідачем указаною земельною ділянкою.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача, понесені у зв`язку з оплатою судового збору, відповідно до ст. 141 ч.1 ЦПК України, суд також стягує з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 12, 76, 141, 206,263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Харківської міськоїради до ОСОБА_1 простягнення безпідставнозбережених грошовихкоштів закористування земельноюділянкою - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Харківської міської ради (ЄДРПОУ 04059243, місцезнаходження: м. Харків, м-н. Конституції, буд. 7) безпідставно збережені грошові кошти за користування земельною ділянкою у розмірі 93395,98 грн. (дев`яносто три тисячі триста дев`яносто п`ять гривень дев`яносто вісім копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Харківської міської ради (ЄДРПОУ 04059243, місцезнаходження: м. Харків, м-н. Конституції, буд. 7) судовий збір в розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень нуль копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Орос (Поволяєва)