Постанова

від 18.01.2023 по справі 520/975/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2023 р. Справа № 520/975/19Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ральченка І.М.

суддів: Катунова В.В. , Бершова Г.Є.

за участю секретаря судового засідання Юсіфової Г.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2019, суддя Кухар М.Д., повний текст складено 20.12.19, по справі № 520/975/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестпроект"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Енергоінвестпроект» звернулось до суду із позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного Управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 18.01.2019 № 00000291402.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2019 позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного Управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 18.01.2019 № 00000291402 за формою «Р», яким для ТОВ «Енергоінвестпроект» було збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу 14060100, на загальну суму 29476,25 грн., у тому числі: за основним платежем - 23581 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 5895,25 грн.

Головне управління ДПС у Харківській області, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило його скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги залишити без задоволення. В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник звертає увагу, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято контролюючим органом з метою усунення арифметичної помилки, допущеної у податкових повідомленнях-рішеннях № 00003631402, № 00003641402 від 14.09.2018, що були винесені на підставі акту перевірки № 2268 2040-14-02-08/34633789 від 05.06.2018, яким зафіксовано у тому числі порушення позивачем податкового законодавства при здійснені господарських операцій із ТОВ «НТЦ «Енерготехінвест».

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.

Представник позивача до судового засідання не прибув, позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судовим розглядом, фахівцями Головного управління ДФС у Харківській області проведено документальну планову виїзну перевірку TOB «ЕНЕРГОІНВЕСТПРОЕКТ» (податковий номер 34633789) з питань контролю за дотриманням вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.03.2018.

За результатами вказаної перевірки складено акт № 2268 2040-14-02-08/34633789 від 05.06.2018, яким зафіксовано наступні порушення: п.п. 134.1.1 п.. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 2755-VI (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 939215 грн., у тому числі за 111 кв. 2017 року у сумі 803664 гри., за 2017 рік в сумі 67408 грн. за 1 кв. 2018 року в сумі 68143 грн.; порушено п. 198.1, п. 198.3 ст. 198. п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого неправомірно занижено податок на додану вартість (з урахуванням п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України) на загальну суму 1395484 грн. у тому числі: у травні 2015 року на суму 4667 грн., у червні 2015 року на суму 4667 грн., у липні 2015 року на суму 4667 грн. у серпні 2015 року на суму 2882 грн., у вересні 2015 року на суму 4667 грн., у грудні 2015 року на суму 4667 грн., у січні 2016 року на суму 64667 грн., у вересні 2017 року на суму 1294398 грн. у жовтні 2017 року на суму 10 202 грн.

На підставі висновків перевірки Головним управлінням ДФС у Харківській області винесено наступні податкові повідомлення-рішення від 13.07.2018:

- № 00002301402, яким ТОВ «Енергоінвестпроект» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1174018,75 грн. у тому числі: за основним платежем 939215,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 234803,75 грн.;

- № 00002321402, яким ТОВ «Енергоінвестпроект» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 1738521,25 грн., у тому числі: за основним платежем - 1390817 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 347704,25 грн.

ТОВ «Енергоінвестпроект», не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішення, оскаржило останні в адміністративному порядку шляхом подання скарги до Державної фіскальної служби України.

За наслідками розгляду скарги Державна фіскальна служба України рішенням від 31.08.2018 року вих. № 28328/6/99-99-11-01-01-25 скасувала податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 03.07.2018 № 00002301402, № 00002321402 в частині збільшення грошових зобов`язань з податку на прибуток та ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «НВО ПРОМТЕХЕНЕРГО», в частині збільшення грошових зобов`язань з податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР «ЕНЕРГОТЕХ1НВЕСТ» і у відповідній частині штрафні санкції, в іншій частині податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

З огляду на викладене Головного управління ДФС у Харківській області винесено податкові повідомлення-рішення від 14.09.2018:

- № 00003631402, яким ТОВ «Енергоінвестпроект» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1036956,25 грн., у тому числі: за основним платежем - 829565 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 207391,25 грн.;

- № 00003641402, яким ТОВ «Енергоінвестпроект» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 1663521,25 грн., у тому числі: за основним платежем 1330817 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 332704,25 грн.

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями ТОВ «Енергоінвестпроект» звернулось до суду.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2019 у справі № 520/9085/18, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2019, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 14.09.2018 № 00003631402, № 00003641402.

Також Головним управлінням ДФС у Харківській області 18.01.2019 винесено податкове повідомлення-рішення № 00000291402, яким ТОВ «Енергоінвестпроект» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 29476,25 грн., у тому числі: за основним платежем - 23581 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 5895,25 грн.

Позивач, не погоджуючись із вказаним рішенням відповідача, звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з безпідставності висновків податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, що стали підставою прийняття оскаржуваного рішення.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Так, зі змісту оскаржуваного податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 18.01.2019 № 00000291402 встановлено, що останнє винесено на підставі акту документальної планової виїзної перевірки TOB «Енергоінвестпроект» № 2268/20-40-14-02-08/34633789 від 05.06.2018.

При цьому, згідно з розрахунком до податкового повідомлення-рішення, наданого Головним управлінням ДФС у Харківській області, вказане рішення є додатковим та прийняте за наслідками опрацювання рішення ДФС України від 31.08.2018 № 28328/6/99-99-11-01-01-25 у зв`язку з арифметичною помилкою по взаємовідносинах ТОВ «НТЦ «Енерготехінвест».

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 44.2 статті 44 Податкового кодексу України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

У пункті 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Таким чином фінансовий результат до оподаткування визначається платником податку на прибуток у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням відповідних коригувань.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За визначенням статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-XIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як визначено підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до статті 1 Закону № 996-XIV господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (витрат та податкового кредиту) виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.

Недоведеність наявності вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

Стосовно висновків податкового органу щодо порушення ТОВ «Енергоінвестпроект» вимог п. 44.1 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, що призвело до заниження доходів внаслідок здійснення господарських операцій із ТОВ «НТЦ «Енерготехінвест» колегія суддів зазначає наступне.

Із матеріалів справи встановлено, що ТОВ «Енергоінвестпроект» у перевіряємий період здійснювало господарську діяльність з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом у відповідності до Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом, затверджених постановою НКРЕ від 12.08.1996 № 36.

10.12.2015 між позивачем та ТОВ «НТЦ «Енерготехінвест» укладено договір про надання послуг № 01/12-15, за умовами якого виконавець зобов`язується надати консультативні послуги, а замовник зобов`язується прийняти надані виконавцем послуги і сплатити їх.

Відповідно до п. 1.2 предметом даного договору є надання консультативних послуг про промислові підприємства Запорізької області, які можуть бути потенційними споживачами електроенергії замовника: підприємства-конкуренти замовника, які здійснюють діяльність по постачанню електричної енергії у Запорізькій області; параметри, що формують ціну на електроенергію у Запорізькій області у 2015 році; аналіз графіків споживання електроенергії окремими промисловими підприємствами, потенційними споживачами електроенергії замовника за декілька місяців 2015 року; економічні розрахунки тарифу замовника на електроенергію для потенційних споживачів електроенергії замовника порівняно з роздрібним тарифом ВАТ «Запоріжжяобленерго» за декілька місяців 2015 року; пропозиції по укладанню замовником договорів про купівлю-продаж електроенергії з підприємствами Запорізької області; дані про обсяги та режими споживання електроенергії підприємствами Запорізької області.

На підтвердження виконання договору позивачем надано акт прийому-передачі наданих послуг від 28.01.2016, відповідно до якого виконавцем надано замовнику консультаційні послуги з питань економічних показників здійснення діяльності по постачанню електричної енергії за нерегульованим тарифом на території Запорізької області у відповідності до п. 1.2. договору № 01/12-15 від 10.12.2015.

Також до акту прийому-передачі наданих послуг від 28.01.2016 виконавцем додано звіт від 28.01.2016 «Экономические показатели осуществления деятельности по поставке электрической энергии по нерегулируемому тарифу на территории Запорожской области».

Вартість наданих за договором № 01/12-15 від 10.12.2015 послуг становила 360000 грн., у тому числі ПДВ 20% - 60000 грн.

Часткова оплата вартості наданих послуг (на момент розгляду справи судом першої інстанції) позивачем проведена на суму 220000 грн.: 24.01.2016 на суму 60000 грн.; 11.05.2016 на суму 129000 грн.; 12.05.2016 на суму 40000 грн.

Податкова накладна № 2 від 28.01.2016, складена за фактом надання послуг за договором від 10.12.2015 № 01/12-15 на суму ПДВ - 60000 грн., була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також, позивач зазначив, що отримана від ТОВ «НТЦ «Енерготехінвест» інформація була в подальшому використана ним у господарській діяльності для проведення переговорів із промисловими підприємствами Запорізької області - потенційними споживачами електроенергії, за результатами чого ТОВ «Енергоінвестпроект» уклало договори про купівлю-продаж електроенергії із споживачами Запорізької області № 69-ЕЕ-17 від 14.06.2017 з ПП «Діміорс», № 73-ЕЕ-18 від 14.03.2018 з ТОВ «Біол».

Отже, отримані від ТОВ «НТЦ «Енерготехінвест» за договором № 01/12-15 від 10.12.2015 послуги безпосередньо пов`язані із здійсненням господарської діяльності позивача з постачання електричної енергії та були використані в господарській діяльності.

За наведених обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що факт надання послуг підтверджується документально, господарська операція належним чином відображена у бухгалтерському обліку позивача та податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується належними первинними документами.

Головне управління ДПС у Харківській області, обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги зазначило, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 18.01.2019 № 00000291402 було прийняте за наслідками опрацювання рішення ДФС України від 31.08.2018 № 28328/6/99-99-11-01-01-25 у зв`язку з арифметичною помилкою по взаємовідносинах ТОВ «НТЦ «Енерготехінвест».

При цьому, зазначеним рішенням ДФС України від 31.08.2018 № 28328/6/99-99-11-01-01-25 було частково скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 03.07.2018 № 00002301402, № 00002321402, у зв`язку з чим та винесено нові податкові повідомлення-рішення від 14.09.2018 № 00003631402, № 00003641402.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що оскаржуване в рамках даної адміністративної справи податкове повідомлення-рішення від 18.01.2019 № 00000291402 є додатковим до попередніх рішень, зокрема № 00003631402, № 00003641402 від 14.09.2018, що були винесені на підставі акту перевірки № 2268 2040-14-02-08/34633789 від 05.06.2018, яким зафіксовано у тому числі порушення позивачем податкового законодавства при здійснені господарських операцій із ТОВ «НТЦ «Енерготехінвест».

Втім, як встановлено судовим розглядом, правомірність податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Харківській області № 00003631402, № 00003641402 від 14.09.2018 була оскаржена позивачем у судовому порядку та рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2019 у справі № 520/9085/18, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2019, останні були визнані протиправними та скасовані.

В подальшому, постановою Верховного Суду від 20.09.2020 були скасовані постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2019, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2019, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

За наслідками повторного розгляду даної справи рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2021, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2021, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 14.09.2018 № 00003631402, № 00003641402.

Отже, судове рішення у адміністративній справі № 520/9085/18 набрало законної сили.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Колегія суддів зазначає, що судовими рішеннями по справі № 520/9085/18 встановлено неправомірність висновків акту перевірки № 2268 2040-14-02-08/34633789 від 05.06.2018 щодо наявності порушень позивачем податкового законодавства, зокрема п.п. 134.1.1 п.. 134.1 ст. 134, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198. п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, у тому числі по господарським взаємовідносинам із ТОВ «НТЦ «Енерготехінвест».

За таких обставин, оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача від 26.06.2018 року по даній справі складено на підставі акту перевірки від 18.01.2019 № 00000291402, яке було винесене у доповнення податкових повідомлень-рішень № 00003631402, № 00003641402 від 14.09.2018, які скасовані в судовому порядку, судова колегія вважає його необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позову та наявність підстав для його задоволення.

Апеляційна скарга не містить належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведені висновки суду.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2019 по справі № 520/975/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді В.В. Катунов Г.Є. Бершов Постанова складена в повному обсязі 27.01.23.