Постанова

від 04.10.2007 по справі 9202-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

9202-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 216

ПОСТАНОВА

Іменем України

04.10.2007Справа №2-22/9202-2007

За позовом - ТОВ «Крим-Сервіс» (м.Ялта, вул. Бірюкова, 14)

До відповідача  - ДПІ у Ялті (м.Ялта, вул.Васильєва, 16)  

Про визнання частково недійсним рішення .

                                                                                                    Суддя   Яковлєв С.В.

                                                                                               За участю  секретаря  Дулімової В.І.

                     Представники:

Від позивача –   Пайолі С.М. – пред-к, дов. від. 18.10.2006 р.  

Від відповідача – Кузьмін В.В. – пред-к, дов. від 06.08.2007 р.    

Сутність спору:  ТОВ «Крим-Сервіс» ( далі позивач)  звернулось   до суду  з позовом, в якому просило визнати  недійсним  рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ у Ялта (далі відповідач) №  0003642303 від 05.06.2007 р. в частині п. 1 ст.17 Закону України “ Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. Вимоги мотивовані тим, що працівники  відповідача під час проведення перевірки 21.04.2007 р. склали акт перевірки, в якому зафіксували нібито встановлені порушення позивачем  Закону України “ Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. За результатами вказаної перевірки було прийнято рішення про застосування штрафних санкцій за порушення, яки позивач не допустив.

                      Представник позивача під час судового засідання, яке відбулось  18.09.2007 р., заявив клопотання  про продовження розгляду справи  за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

            З 01.09.2005р. набрав чинність Кодекс адміністративного судочинства України (далі КАСУ). Відповідно до п. 6 Прикінцевих та Переходних положень КАСУ до початку  діяльності окружного адміністративного суду, адміністративні справи, подвідомчі  господарьским судам відповідно  до ГПК України 1991 р., вирішуються відповідним господарським судом ха правилами КАСУ. При цьому підсудність таких справ визначаеться ГПК України.

             Згідно зі ст. 3 КАСУ справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова особа чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних  управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

            Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»  державна подакова служба  є центральним органом виконавчої влади. Ст. 10  Закону  передбачена функція державних податкових інспекції в районах, містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій подавати до судів позови до підприємств установ, організації та громадян про визнання угод недійсними.

             За таких обставин, беручи до уваги  те, що відповідачем по справі є центральний орган виконавчої влади , який  у правовідносинах з суб'єктами підприємницької діяльності відповідно до положень Закону України «Про державну податкову службу в Україні»  реалізує владні  управлінські функції, суд, керуючись  п. 6 Прикінцевих та Переходних положень КАСУ, вважає необхідним  задовольнити клопотання позивача, продовжити розгляд справи згідно з КАСУ.

                       Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог щодо  визнання нечинним рішення відповідача у частині застосування штрафних санкції , передбачених п. 1 ст.17 Закону України “ Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” у сумі 35718,85 грн.

                     Представник відповідач під час судового засідання, яке відбулось 04.10.2007 р., надав відзив на позов, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, вказавши, що штрафні санкції до позивача застосовані у зв'язку з порушенням ним Закону України “ Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.  

                     Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін,   суд

встановив:

                      Працівники відповідача 21.04.2007 р.  провели перевірку аптеки, яка належить позивачу та розташована за адресою :м. Ялта, вул. Московська, 5,  з питань виконання розрахункових операцій у сфері  готівкового та безготівково обігу.

                      За результатами вказаної перевірки 21.04.2007 р.  складений акт № 01120656/23-30 (номер бланку 001657) , в якому зроблений  висновок  про порушення позивачем   п.1, 5, 9  ст. 3 Закону України “ Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.    

                     На підставі вказаного акту відповідач  05.06.2007 р.  прийняв рішення №0003642303 про застосування до позивача відповідно до п.1, п.3, п.4   ст. 17  Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” штрафних санкцій у сумі  36398,85 грн.  

            Ст.19 Конституції України визначає, що  органи державної влади та органи місцевого самоврядування  зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

                    Правові засади  застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері  торгівлі, громадського харчування та послуг визначені у Законі України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

                     У ст.2 вказаного Закону  визначено, що  розрахунковою операцією є приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, тощо за місцем реалізації товарів, а місцем  проведення розрахунків є місце, де  здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також  місце  отримання покупцем попередньо оплачених товарів ( послуг) із застосуванням платіжних  карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

                      Згідно з п. 1 ст.3  Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуг) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку  та переведені у фіскальний режим  роботи реєстратори розрахункових операції з роздрукуванням відповідних розрахункових документів. П. 3 вказаної статті визначає, що у разі  незастосування  реєстраторів  розрахункових операцій у випадках, визначених  цим Законом, суб'єкти підприємницької діяльності  мають проводити  розрахунки  з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням  встановленого порядку їх ведення . Суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані  щоденно друкувати  на реєстраторах розрахункових операцій фіскальні звітні  чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій ( п. 9 ст.3   Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”).

                       Ст. 5 Закону передбачає, що  на період виходу  з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту  проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням  книги  обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки.

                     У разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій  до  суб'єкта підприємницької діяльності  застосовуються фінансові санкції  у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (п. 1 ст.17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” ). У разі  невикористання  при здійсненні  розрахункових операцій у випадках, визначених цім Законом, розрахункової книжки чи книги обліку  розрахункових операцій, або використання  незареєстрованої належним чином розрахункової книжки  чи порушення встановленого порядку  її використання, або  використання  незареєстрованих чи  не прошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або  не зберігання   чи порушення  встановленого порядку до  суб'єкта підприємницької діяльності  застосовуються фінансові санкції  у розмірі  двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( п. 3 ст. 17 Закону).

                    Матеріали справи свідчать про те, що відповідно  до довідки  опломбування  РРО, наданої ТОВ «Оптрон», реєстратор розрахункових операцій Міні 500.02 МЕ, заводський номер  57100669  04.09.2006 р.  знаходився у ремонті , розпломбування РРО  здійснено  04.09.2006р. о 11.30 ,  його опломбування здійснено 04.09.2006 р. о 14-30.

                     Зазначений факт підтверджений представниками сторін.

                     Під час проведення перевірки  аптеки, яка належить позивачу та розташована за адресою :м. Ялта, вул. Московська, 5,  відповідачем встановлено, що  працівники позивача  при проведенні  розрахункових операції 03.09.2006 р. та 04.09.2006 р.  використовували  розрахункові книжки № 01112005838р/13 , № 0112005838р/7 ,№ 0112007864р/15,  ,№ 0112007864р/6 з книгою обліку розрахункових  операції № 0112007864р/2 , яка не була зареєстрована у встановленому законом порядку

                      Зазначений факт підтверджений  представником позивача під час розгляду справи.

                      Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що в момент виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій позивач, діючи відповідно з вимогами ст. 5 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”,  проводив розрахунки з використанням розрахункових книжок , але ці книжки  не були ним зареєстровані у встановленому законом порядку. Після повернення з ремонту реєстратора розрахункових операцій він здійснив     04.09.2006 р. о 15.47   внесення  готівки  у сумі 3958,57 грн. разом зі скидкою у сумі  336,17 грн. та 2811,02 грн. - о 15.51. Підтвердження м зазначеного факту є копія  касової стрічки, яка залучена до матеріалів справи. Відповідні Z - звіти №№ 0319, 0596,0515 були залучені до касової книги та надані працівникам податкового органу під час проведення перевірки .   Саме ці факти викладені відповідачем у запереченнях на позов.

                        За таких обставин суд вважає, що матеріалами справи спростовуються висновки працівників відповідача про те, що позивачем   не були проведені  розрахункові операцій на суму 7143,77 грн. ані  через реєстратор розрахункових операцій , ані з  без  використанням  розрахункової  книжки.  

                         Надані сторонами документи свідчать про те, що вказані операції були проведені позивачем  з використанням незареєстрованої  належним чином  розрахункової книжки, що на думку суду є порушенням п.3 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, за вчинення якого до нього мають бути застосовані  фінансові  санкції у розмірі  двадцяти неоподаткованих  мінімумів доходів громадян, передбачені  п. 3 ст. 17 Закону.  Суд вважає,  що застосування позивачем санкцій, передбачених п. 1 ст.17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” , не можна визнати такими, що відповідають дійсним обставинам справи.  В наслідок наведеного суд приходить до висновку, що відповідач мав стягнути з позивача за встановлення вказаних вище порушень п.3 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” штрафні санкції у сумі  340 грн., як це передбачено п.3 ст. 17 Закону  , а не 35718,85 грн.

                            За таких обставин суд приходить до висновку, що у відповідача були відсутні підстави застосування до позивача штрафних санкцій, встановлених у п.1 ст. 17  Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

                            В силу викладеного, суд вважає, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо визнання нечинним  рішення № 0003642303   від 05.06.2007 р.  у частині нарахування штрафних санкції у сумі 35378,85 грн.

                            Під час судового засідання, яке відбулось 04.10.2007 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ  постанову складено 10.10.2007р.

                        Керуючись ст.ст. 94, 98,   160-163 КАС України, суд  

                                              п о с т а н о в и в:

1. Позов задовольнити частково.

           2.Визнати нечинним  рішення  ДПІ у м.Ялта (м.Ялта, вул.Васил'єва, 16) від05.06.2007р.   №  0003642303 у частині застосування до  ТОВ «Крим-Сервіс» (м.Ялта, вул. Бірюкова, 14,ЗКПО 22280833) штрафних санкцій у сумі 35378,85 грн..

           3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Крим-Сервіс» (м.Ялта, вул. Бірюкова, 14,ЗКПО 22280833, п/р 260035150416931 у ЯФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 324010)  1,70 грн.- судового збору.

            4. В іншій частині позовних вимог у позові відмовити.

         У разі неподання  заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання  постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ -  з дня складення у повному обсязі).

Якщо після подачі заяви  про апеляційне оскарження , апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу  через 20 днів після подання заяви про апеляційне  оскарження.  

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Яковлєв С.В.