Постанова

від 25.01.2023 по справі 420/10691/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/10691/22Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.

рішення суду першої інстанції прийнято у

м. Одеса, 04 жовтня 2022 року

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Танасогло Т.М.,

суддів: Бітова А.І., Градовського Ю.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року у справі за позовом Фермерського господарства «Яник» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2022 року Фермерське господарство «Яник» (надалі ФГ «Яник», позивач) звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, про:

- визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.02.2022р. №3742464/34220463 ухвалене комісією регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області,

- зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 16.12.2021р., подану Фермерським господарством «Яник» датою подання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у контролюючого органу були відсутні правові підстави для відмови у реєстрації податкової накладної №2 від 16.12.2021р., оскільки господарська операція, за якою цю податкову накладну складено мала реальний характер, у підтвердження чого Позивачем на виконання пропозиції контролюючого органу надано пояснення та копії первинних документів. Вказані первинні документи складені у відповідності до норм чинного законодавства та містять у собі числові значення на підтвердження інформації, відображеної у направленій на реєстрацію податковій накладній. Відтак, на думку позивача, обґрунтування прийнятих рішень з посиланням на ненадання таких документів, перелік яких визначено п. 5 Порядку №520, є хибним.

Відповідачі проти позову заперечували, мотивуючи тим, що спірне у даній справі рішення, контролюючим органом було прийнято з підстав, передбачених чинним податковим законодавством.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року позов ФГ «Яник» задоволено повністю та стягнуто судовий збір.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ГУ ДПС в Одеській області подано до суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги, виклавши більшою мірою аналогічні доводи тим, що були викладені у відзиві на позовну заяву, податковий орган наголошує на правомірності прийнятого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 16.12.2021., оскільки позивачем хоча й було подано разом з повідомленням №1 від 30.01.2022р. пояснення та документи на розгляд Комісії, однак на думку відповідача, не було надано копії всіх необхідних документів відповідно до п. 5 Порядку №520, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки тощо, про що безпосередньо вказано у прийнятому контролюючим органом рішенні. Також, як далі вказує апелянт платник повинен був надати до контролюючого органу повідомлення про об`єкти оподаткування (форма 20-ОПП), а також бухгалтерських документів. Крім того, на думку податкового органу, позивач з пропустив строк звернення з даним позовом до суду. З приводу вимоги позивача зареєструвати податкову накладну, скаржник вважає її передчасною, а належним способом в даному випадку захисту порушеного права є зобов`язання ГУ ДПС в Одеській області повторно розглянути питання щодо реєстрації податкової накладної.

За приписами ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 16.12.2021р. між Підприємством з іноземними інвестиціями «ВАЙТЕРРА УКРАЇНА» та ФГ «ЯНИК» укладено договір поставки №OF-00873, згідно п.1.1. якого продавець зобов`язується поставити і передати у власність покупця, а покупець -прийняти й оплатити товар, що визначений у Специфікації, що надалі іменується «товар», яка є невід`ємною частиною цього договору(а.с.24-30).

ФГ «ЯНИК» складено та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну №2 від 16.12.2021р.(а.с.130), за результатами обробки якої документ доставлено до ДПС України, реєстрація зупинена із зазначенням підстави відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1005, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних(а.с.51).

Так, на пропозицію відповідача, ФГ «ЯНИК» подало до контролюючого органу пояснення та копії документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (а.с.134), разом із підтверджуючи документами: договір, специфікація, видаткова накладна, довіреність, звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограднику, виписка з банківського рахунку 22.12.2021р. по 23.12.2021р., а також договори поставки, придбання добрив, поставки насіння соняшника та кукурудзи, по збиранню врожаю, акти, специфікації та інші підтверджуючи документи.

Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області прийнято рішення від 01.02.2022р. №3742464/34220463 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 16.12.2021 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних(а.с.47-48).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням від 01.02.2022р. №3742464/34220463, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено наявності достатніх підстав для відмови у реєстрації податкової накладної ФГ «ЯНИК» та не доведено підстав неврахування наданих платником пояснень і копій документів щодо господарської операції, відображеної у податковій накладній №2 від 16.12.2021р., у зв`язку із чим вважав неправомірним та таким, що підлягає скасуванню оспорюване позивачем рішення про відмову у реєстрації цієї податкової накладної, а також зобов`язання зареєструвати її в ЄРПН.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважає його обґрунтованим, виходячи з наступного.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч.2 ст.2 КАС України вимогам.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно приписів п.201.1, п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п.201.1 цієї статті та/або п.192.1 ст.192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

11.12.2019 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1165 (набрання чинності, відбулась 01.02.2020), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).

Згідно з п.7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Додатком 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено Критерії ризиковості здійснення операцій, зокрема: п. 1 - Відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Відповідно до п.10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (п.11 Порядку №1165).

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (п.25 Порядку № 1165).

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 (далі - Порядок №520).

Як визначено п.п.2-5 Порядку №520, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до п.п. 9, 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги з приводу правовірності прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної ФГ «ЯНИК» №2 від 16.12.2021р., колегія суддів звертає увагу на те, що підставою його прийняття відповідачем вказано - ненадання первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

З огляду на викладене в системному аналізі з матеріалами справи, колегія суддів вважає, що відповідачем зазначено загальні підстави, визначені у п. 5 Порядку №520.

В апеляційній скарзі апелянт також наголошує на тому, що платником не було надано визначених п.5 Порядку №520 документів.

Однак, такі твердження на думку апеляційного є необґрунтованими та спростовуються наявними у справі матеріалами, адже як свідчать матеріали справи та встановлено колегією суддів, отримавши квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної №2 від 16.12.2021р., позивачем в межах визначеного законом строку до податкового органу направлено повідомлення про надання пояснень №1 від 30.01.2022р., з копіями документів у підтвердження інформації, зазначеної у направленій на реєстрацію податковій накладній, реєстрація якої була зупинена.

У своїх поясненнях, роз`яснюючи суть відображеної у податковій накладній №2 від 16.12.2021р. господарської операції ФГ «ЯНИК» зазначило, що основним видом діяльності господарства за КВЕД є вирощування зернових куль тур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (01.11). В користуванні господарства перебуває 47,56 га орної землі (орендовані паї), власна техніка (трактор, автомобіль, різне навісне обладнання (сівалка, плуг, оприскувач). Для збору врожаю залучається також орендована техніка. В основному господарство займається вирощуванням пшениці, ячменю, соняшнику, кукурудзи. Так, впродовж 2020-2021 рр. позивачем було посіяно 15,00 га кукурудзи (форма 4-сг за 2021рік), з якої зібрано 156 тон кукурудзи (після доробки та сушки 144,1 тон, форма 29-сг за 2021). Для посіву було придбано насіння кукурудзи. Для підживлення посівів використовувались також мінеральні добрива. Для обробки ґрунту закупалось дизельне паливо. Оскільки власної збиральної техніки господарство не має, така техніка була орендована. Зібраний урожай доставлявся на склади ПрАТ «Балтське хлібоприймальне підприємство». В подальшому, на підставі договору поставки №OF-0873 від 16.12.2021р., позивач поставив підприємству з іноземними інвестиціями «ВАЙТЕРРА УКРАЇНА» власно вирощену кукурудзу врожаю 2021 року у кількості 143,95 тон., та виписало відповідну податкову накладну №2 від 16.12.2021р.

Податкова накладна №2 від 16.12.2021р., як вбачається з її змісту, складена за наслідками господарської операції щодо поставки кукурудзи 3-класу, українського походження, врожаю 2021р.

Разом з поясненнями, на підтвердження викладених обставин, позивач надав договір поставки, специфікацію, видаткову накладну, довіреність, звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограднику, виписку з банківського рахунку з 22.12.2021 по 23.12.2021, договори поставки, придбання насіння соняшника та кукурудзи, добрив, по збиранню врожаю, акти, специфікації та інші підтверджуючі документи.

Між тим, не зважаючи на надані пояснення та документи, у реєстрації в ЄРПН податкової накладної від 16.12.2021р. №2 ФГ «ЯНИК» відповідач відмовив.

При цьому, відповідачем не було зазначено жодного спростування можливості встановити з наданих платником податку пояснень та документів змісту та обсягу господарської операції, відображеної у зазначеній вище податковій накладній позивача.

Будь-яких зауважень з приводу наданих документів та пояснень відповідачами у справі, ані під час прийняття спірного у справі рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, ані під час розгляду судом першої інстанції цієї справи, не зазначалось.

Про такі не йдеться й у апеляційній скарзі.

Надані платником документи не мали дефекту форми, змісту або походження, відтак є такими, що підтверджують інформацію щодо фінансово-господарських відносин позивача з контрагентом, відображених у вказаній вище податковій накладній.

Отже, така підстава для прийняття спірних у справі рішень податкового органу як ненадання первинних документів, в тому числі щодо оплати, спростовується матеріалами справи, що в свою чергу свідчить про невмотивованість та помилковість як доводів апелянта так і безпосередньо самого прийнятого відповідачем рішення.

Окрім того, слід також зауважити, що за різними господарськими операціями можуть складатися і різні первинні документи, а тому необхідність складання тих чи інших первинних документів та можливість їх подання податковому органу залежить перш за все від сутності господарських операцій.

До того ж, стверджуючи про ненадання певних первинних документів, перелік яких передбачено п.5 Порядку №520, відповідач не здійснив аналіз господарської операції, не встановив та не визначив платнику орієнтовного переліку первинних документів, які необхідні були контролюючому органу для розгляду питання щодо реєстрації податкової накладної від 16.12.2021р. №2.

Зі змісту оскаржуваного у межах даної справи позивачем рішення не вбачається, які саме документи, передбачені п.5 Порядку №520, не було надано позивачем, оскільки жодного з перелічених документів підкреслено не було.

При цьому, у самій формі рішення (додаток 10 до Порядку №520) зазначається, що документи, які не надано, необхідно підкреслити, на що суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу у своєму рішенні.

Висновуючись з приводу спірних правовідносин, доцільно також зазначити, що з огляду на наведені вище законодавчі приписи, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Між тим, надіслана позивачу квитанція містить загальну вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Також, після отримання від платника пояснень та документів, контролюючий орган не вказував про їх недостатність, про будь-які недоліки у поданих документах, чи про необхідність надання додаткових документів та яких саме.

Окрім того, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.

При цьому здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.05.2020 року у справі №0940/1240/18).

Колегія суддів також звертає увагу на те, що у позивача наявні також товарно-транспортні накладні, книги кількісно-якісного обліку хлібопродуктів, рахунки на оплату, тарифи на послуги зернового складу, акти приймання-передачі зерна при переоформленні, заяви на відвантаження зерна, а також на переоформлення зерна, тощо, які були надані до матеріалів справи.

Відповідачем не наведено належної мотивації підстав та причин віднесення до ризикових, здійсненої операції між ФГ «ЯНИК» та Підприємством з іноземними інвестиціями «ВАЙТЕРРА УКРАЇНА» та відображеної у податковій накладній №2 від 16.12.2021р.

А відтак, відмовляючи у реєстрації податкової накладної на підставі загального посилання на ненадання первинних документів платником, без дослідження наданих таким платником на підтвердження своєї правомірної поведінки та фактичного здійснення відображеної у податковій накладній направленій на реєстрацію в ЄРПН господарської операції, відповідач діяв усупереч вимогам чинного законодавства.

При цьому апеляційний суд також приймає до уваги доводи позивача, викладені у позовній заяві з приводу того, що на момент здійснення такої господарської операції, яка відображена у податковій накладній №2 від 16.12.2021р., позивач мав достатні технічні та матеріальні ресурси. Одним з профільних видів діяльності товариства є складське господарство. Вказані обставини підтверджуються договорами, додатковими угодами, рахунками на оплату, складською квитанцією, товарно-транспортними накладними, актами наданих послуг, тощо.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи викладене вище, колегія суддів дійшла переконання, що відповідач не довів правомірність прийнятого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної ФГ «ЯНИК» №2 від 16.12.2021, воно не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії, та відповідачі н довели правомірності його прийняття, а отже у суду першої інстанції були наявні підстави для визнання його протиправним та скасування.

Апелянтом не наводяться у скарзі доводи, які б спростовували встановлені судом першої інстанції обставини та висновки, зроблені за результатом розгляду цієї справи.

Оскільки, судом першої інстанції вірно було встановлено відсутність у контролюючого органу правових підстав для відмови у реєстрації податкової накладної ФГ «ЯНИК» №2 від 16.12.2021р., шляхом прийняття відповідних рішень, враховуючи приписи п.20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246, колегія суддів погоджується з обраним судом попередньої інстанції способом захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначені вище податкові накладні.

Задоволення вказаної вимоги, на переконання колегії суддів, є дотриманням судом гарантій на те, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, будуть відновлені, у зв`язку із чим колегією суддів оцінюються критично твердження апелянта про необхідність у даному випадку обрання іншого способу захисту порушеного права, зокрема й шляхом зобов`язання повторно розглянути питання реєстрації податкової накладної, направленої на реєстрацію позивачем.

При цьому, апеляційний суд дослідивши наявні у справі письмові докази та доводи сторін, не вбачає обставин, які б унеможливлювали реєстрацію цих податкових накладних.

Щодо доводів апелянта про пропуск позивачем строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, колегія суддів вважає їх необґрунтованими та погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для поновлення строку на подання цього позову, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем використовувалася процедура адміністративного оскарження рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.02.2022р. №3742464/34220463 та рішенням комісії центрального рівня №9802/34220463/2 від 21.02.2022р. скаргу ФГ Яник залишено без задоволення, а рішення регіонального рівня - без змін.

Статтею 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки: а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу; б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Отже, позивач звернувшись 04.08.2022р. до суду із позовними вимогами про скасування рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.02.2022р. №3742464/34220463 ухвалене комісією регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області, яке оскаржено до центрального рівня ДПС та за результатами розгляду скарги якого 21.02.2022р. було прийнято відповідне рішення, порушив 3 -х місячний термін звернення до суду із цим позовом.

Частинами 1-3 ст. 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Разом з цим, ФГ «Яник» на виконання ухвали суду першої інстанції про залишення позову без руху, надало до суду заяву про поновлення пропущеного строку, в обґрунтування якого вказало обставини, які перешкоджали своєчасному оскарженню рішення контролюючого органу у встановлені строки.

Так, зокрема у своїй заяві позивач вказав, що поважною причиною пропущення процесуальних строків є військове вторгнення РФ на територію України та введення воєнного стану. Зазначені обставини вплинули на усі сторони роботи та життєдіяльності позивача, в тому числі на можливість своєчасного звернення до суду. Відповідно до Рекомендацій Ради суддів України в умовах воєнного стану, судам рекомендовано, виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.

Колегія суддів зауважує, що однією з передумов забезпечення доступу до суду є наявність в особи права на судовий захист. Це право випливає з ч.3 ст.8. ч.1 ст.55 Конституції України. Таке право забезпечує можливість особи відстоювати свої права у будь-якій життєвій ситуації, зокрема, пов`язаній з незаконними діями (бездіяльністю) органів державної влади.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи незалежним і безстороннім судом.

Ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Враховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, Європейський суд з прав людини у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.

Так, у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.

У статті 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Як свідчить позиція ЄСПЛ, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Суд першої інстанції, вирішуючи питання про поновлення строку звернення позивача до суду з цим позовом, ґрунтовно врахував, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 з 5:30 24 лютого 2022 року введений воєнний стан у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації, який неодноразово продовжувався.

З огляду на встановлені обставини справи, з метою забезпечення реалізації права позивача на судовий захист, суд дійшов висновку, що доводи позивача про причини пропуску строку звернення до суду заслуговують на увагу та підтверджуються документально, в зв`язку з чим судова колегія вважає, що суд першої інстанції доцільно у даному випадку визнав поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та поновив такий строк.

Інші доводи апеляційної скарги є несуттєвими, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Судове рішення відповідає зазначеним вимогам ст. 242 КАС України.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради Європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Колегія суддів підтверджує, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає вказану апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 241-243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 328 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року у справі №420/10691/22 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя Танасогло Т.М.Судді Бітов А.І. Градовський Ю.М.