Ухвала

від 25.01.2023 по справі 334/3745/21

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 25.01.2023

Справа № 334/3745/21

Провадження № 1-кп/334/204/23

УХВАЛА

про призначення до судового розгляду

25 січня 2023 року м. Запоріжжя

Ленінський районний суд м. Запоріжжя

у складі: головуючого судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

за участю прокурора - ОСОБА_3

представників потерпілих - ОСОБА_4 , ОСОБА_5

обвинуваченої - ОСОБА_6

захисника - ОСОБА_7

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті Запоріжжі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12021082050000602 від 24 квітня 2021 року за обвинуваченням: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Запоріжжя, громадянки України, не заміжньої, яка має вищу освіту, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

за обвинуваченням у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 - ч.3 ст.191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Ленінського районного суду м. Запоріжжя надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні у відношенні ОСОБА_6 , внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12021082050000602 від 24 квітня 2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 - ч.3 ст.191 КК України.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні висловив думку про можливість призначення справи до розгляду у відкритому судовому засіданні. Вважає, що під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги КПК України, обвинувальний акт складено відповідно до вимог ст.291 КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту не вбачає.

Представники потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 не заперечували проти призначення справи до судового розгляду.

Захисник ОСОБА_7 не заперечував проти призначення справи до судового розгляду.

Обвинувачена ОСОБА_6 не заперечувала проти призначення справи до судового розгляду.

Крім цього представником потерпілого ОСОБА_5 було заявлено клопотання про арешт майна обвинуваченої, мотивуючи свої вимоги наступним: в провадженні Ленінського районного суду перебуває кримінальна справа №334/7458/21, за обвинуваченням ОСОБА_6 у привласненні чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України та у привласненні чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України.

Відповідно до статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, для забезпечення цивільного позову. Арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов). Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно обвинуваченого, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до статті 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до суду має право, з метою забезпечення цивільного позову, звернутись цивільний позивач.

У клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна обвинуваченого, повинно бути зазначено розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

Кримінальним правопорушенням, яке інкриміновано ОСОБА_6 , потерпілому спричинена матеріальна шкода у розмірі 133000 гривень.

Спричинена шкода підтверджується: договорами заявками; товарно-транспортними накладними; актами виконаних робіт, рахунками на оплату.

При підготовціцивільного позовустало відомо,що ОСОБА_6 на правівласності належитьземельна ділянка: кадастровийномер 2322181600:04:001:1908; розташована за адресою АДРЕСА_3 .

Станом на дату подання цивільного позову на дану земельну ділянку накладена заборона відчуження постановою старшого слідчого з ОВС СУ ГУМВС України в Запорізькій області від 14 лютого 2012 року, реєстраційний номер обтяження - 12165378. Арешт було накладено ще під час дії КПК України 1960.

Зі змісту обвинувального акту вбачається, що станом на дату його затвердження, ОСОБА_6 судимостей немає. З огляду на загальнодоступну інформацію, яка міститься на сайті «Судова влада», кримінальних проваджень за фактами 2012 року відносно ОСОБА_6 немає.

За таких обставин, за ініціативою ОСОБА_6 можуть бути проведені заходи направлені на скасування вказаної вище заборони відчуження земельної ділянки з подальшою зміною її власника.

Що ускладнить виконання вироку у цій справі у частині відшкодування шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням, яке інкриміновано ОСОБА_6 .

За таких обставин, вважає що існують ризики ускладнення виконання вироку суду, а невжиття заходів щодо заборони відчуження майна можуть створити умови для його передачі іншим особам.

Просить накластиарешт наземельну ділянку-кадастровий номер2322181600:04:001:1908,розташовану заадресою АДРЕСА_3 ,яка належитьна правівласності ОСОБА_6 .

Прокурор підтримав клопотання представника потерпілого ОСОБА_5 , просив його задовольнити.

Обвинувачена ОСОБА_6 заперечила, щодо задоволення заявленого клопотання.

Захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_7 заперечив, щодо задоволення заявленого клопотання.

Суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, заявлені клопотання приходить до наступного.

Згідно з обвинувальним актом, складеним відповідно до вимог КПК України, прокурором дотримані вимоги територіальної підсудності. Дане кримінальне провадження підсудне Ленінському районному суду м. Запоріжжя.

Угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст.ст.468-475КПК України до суду не надійшло. Підстав для закриття кримінального провадження або повернення обвинувального акту прокуророві судом не встановлено.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.49 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов`язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадку, якщо підозрюваний, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів не може його залучити.

В підготовчому судовому засіданні учасники судового провадження проти призначення судового розгляду не заперечували, клопотань які б перешкоджали призначенню судового розглядуне заявили.

Суд, під час підготовки до судового розгляду, визначивши дату та місце проведення судового розгляду, з`ясувавши необхідність проведення судового розгляду у відкритому судовому засіданні, з`ясувавши питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, вчинивши всі необхідні дії, завершує підготовку до судового розгляду.

Таким чином, наявні достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.

Щодо клопотання представника потерпілого ОСОБА_5 про накладення арешту на майно обвинуваченої суд вважає за необхідне, задовольнити клопотання з огляду на наступне.

Згідно ч.1 ст.170КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.170КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.6 ст.170КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно ч.8 ст.170КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Згідно ч.10 ст.170КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч.1 ст.171КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Згідно ч.3 ст.171КПК України у клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено:

1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог;

2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

Частинами 1-7 ст.173КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу;

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Судом встановлено, що представником потерпілого ОСОБА_5 в судовому засіданні 25 січня 2023 року подано цивільний позов в даному кримінальному провадженні до обвинуваченої ОСОБА_6 про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 133000 гривень.

У клопотанні потерпілий зазначив розмір позовних вимог, є підстави вбачати наявність заподіяної йому матеріальної шкоди. В судовому засіданні представником потерпілого ОСОБА_5 була надана довідка з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна де зазначено, що ОСОБА_6 є власником земельної ділянки, кадастровий номер 2322181600:04:001:1908, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 .

Проаналізувавши обставини справи та виходячи з вищенаведених законодавчих положень, суд вважає, що заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов необхідно забезпечити шляхом накладення арешту на земельну ділянку, яка на праві приватної власності належить обвинуваченій ОСОБА_6 .

Підстав для заборони обвинуваченій розпоряджатися та користуватися земельною ділянкою в судовому засіданні встановлено не було. Таке рішення відповідає принципам розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, та враховує наслідки арешту майна для обвинуваченої, адже арешт майна жодним чином не впливає на можливість ним користуватись.

Крім цього прокурором було заявлено клопотання про об`єднання цієї справи зі справою відносно ОСОБА_6 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.3 ст.191 КК України, що знаходиться на розгляді суду.

Стосовно об`єднання даних справ в одне провадження сторонами не заперечувалось.

Вислухавши думку учасників процесу та дослідивши матеріали обвинуваченого акту, суд вважає, що є достатньо підстав для об`єднання в одне провадження обвинувального акта відносно ОСОБА_6 обвинуваченої за ч.ч.5 ст.27 ч.3 ст.191 КК України, який знаходиться у провадженні Ленінського районного суду м. Запоріжжя та обвинувального акта відносно ОСОБА_6 обвинуваченої за ч.2 ст.191, ч.3 ст.191 КК України, присвоївши єдиний номер справи 334/3745/21, провадження № 1-кп/334/204/23.

При відсутності інших клопотань у учасників підготовчого провадження, суд за правилами ст.316КПК України завершує підготовчі дії та вважає можливим призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.291, 314, 369 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ТОВ «Арис Логистик» в особі представника потерпілого ОСОБА_4 до обвинуваченої ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди - прийняти до кримінального провадження, визнавши потерпілого ТОВ «Арис Логистик» цивільним позивачем.

Позов ФОП « ОСОБА_8 » в особі представника потерпілого ОСОБА_5 до обвинуваченої ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди - прийняти до кримінального провадження, визнавши потерпілого ФОП « ОСОБА_8 » цивільним позивачем.

Відповідачі в п`ятнадцятиденний строк з дня вручення позовної заяви мають право надіслати суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; позивачу, - копію відзиву та доданих до нього документів. У разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Клопотання представника потерпілого ОСОБА_5 про накладення арешту на майно обвинуваченої ОСОБА_6 - задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку - кадастровий номер 2322181600:04:001:1908, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , яка згідно довідки з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна належить на праві власності ОСОБА_6 .

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 - ч.3 ст.191 КК України та кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.3 ст.191 КК України об`єднати в одне провадження, присвоївши єдиний номер справи 334/3745/21, провадження № 1-кп/334/204/23.

Призначити кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 за ч.5 ст.27 ч.3 ст.191, ч.2 ст.191, ч.3 ст.191 КК України до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ленінського районного суду м. Запоріжжя на 09 год. 30 хв. 2023 року.

Розгляд кримінального провадження проводити суддею одноособово.

В судове засідання викликати учасників судового провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1