Рішення

від 20.01.2023 по справі 442/44/23

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №442/44/23

Провадження №2/442/288/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2023 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

у складі :

головуючого судді Хомика А.П.,

з участю секретаря судового засідання Лужецької С.В.,

розглянувши у підготовчому засіданні в місті Дрогобичі цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Органу опіки та піклування Трускавецької міської ради Львівської області про розірвання шлюбу та визначення місця проживання неповнолітньої дитини, -

встановив :

03.01.2023 позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки, в якому просить розірвати їхній шлюб та визначити місце проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з батьком, ОСОБА_1 за місцем його проживання або перебування.

В обґрунтування позову покликається на те, що 24 жовтня 1998 року уклав шлюб з ОСОБА_4 , який був зареєстрований у відділі реєстрації актів громадянського стану Трускавецького міськвиконкому Львівської області 24.10.1998р., про що складено відповідний актовий запис за №147.

У шлюбі у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На перших порах спільного життя у них були хороші сімейні взаємини. Син був довгоочікуваним і бажаним. Але більше як два роки тому дружина почала замикатися в собі, проводити більше часу поза домом. У неї з`явилися нові знайомі, яких вона приводила додому. Ці люди називали себе сестрами моєї дружини і поводили себе дивно. Теща заборонила дружині товаришувати з цими людьми і тоді в сім`ї почалися конфлікти і сварки. Вони з дружиною є підприємцями, займаються малим бізнесом. Він почав помічати, що спільно нажиті кошти, до яких у них був спільний доступ, почали зникати. На всі його запитання дружина відповідала, що займається благодійними справами. Він почав більше цікавитися життям дружини і виявив, що вона є членом незареєстрованої релігійної громади, яка іменує себе Парафією святої католицької церкви ОСОБА_5 - псевдоволонтерська організація, яка функціонує за рахунок пожертв своїх членів. На всі його прохання не долучатися до участі в цій секті дружина відповідала відмовою. Але опісля вона почала брати на ці зібрання їхнього сина, проти чого він категорично був проти.

Декілька місяців тому дружина повідомила, що вона тимчасово поживе у своєї подруги у місті Дрогобичі (саме там є осередок зазначеної секти). На жаль, вона перестала приділяти увагу їхньому сину. І син не виявляє бажання проводити час з матір`ю. Вони не знаходять точок дотику в жодному питанні. У них різні цінності і життєві пріоритети. Він втратив довіру до відповідача та почуття любові. Такі напружені відносини важко позначились на його фізичному і психологічному стані. Вони припинили шлюбні стосунки і перестали вести спільне господарство, подальше сумісне життя і збереження сім`ї є неможливим.

Вважає також, що надання строку на примирення не виправить стан шлюбних відносин, оскільки вказані вище обставини продовжуються протягом тривалого часу, а спроби примирення між ними в минулому не принесли жодних результатів. Тому, це лише погіршить стан відносин між ними та продовжить їх перебіг в часі. Тому просить суд не вживати жодних заходів щодо примирення, оскільки подальше спільне життя у зареєстрованому шлюбі суперечитиме його інтересам.

Позивач в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити.

Відповідачка позов визнала у повному обсязі, про що подав відповідну заяву.

Представник Служби у справах дітей виконавчого комітету Трускавецької міської ради Дребот Л. подала заяву про розгляд справи у її відсутності. При прийнятті рішення покладається на думку суду.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, а відтак відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до положень ч.ч.3,4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Оскільки відповідач визнав пред`явлений позов і визнання позову не суперечить закону, тому суд за згодою сторін та враховуючи положення ч.ч.3,4 ст.200, ст.206 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу у даному підготовчому судовому засіданні та ухвалити рішення у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_6 уклали шлюб, який 24.10.1998 було зареєстровано у відділі державної реєстрації актів громадянського стану Трускавецького міськвиконкому Львівської області, актовий запис за №147 (Свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1 ).

ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_3 (Свідоцтво про народження Серія НОМЕР_2 від 27.03.2008). Дитина зареєстрована на АДРЕСА_1 , що підтверджується Довідкою №25 від 22.12.2022, виданою головою ОСББ «Зелений Двір 96».

Статтею 24СК України закріплено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

У відповідності до ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним з подружжя.

Згідно п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практикузастосування судамизаконодавства при розглядісправ проправо нашлюб,розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21.12.2007 року проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Відтак,аналізуючи зібраніпо справідокази іоцінюючи їхв сукупності,суд вважає,що оскількисторони непідтримують подружніхвідносин,не ведутьспільного господарства, їхній шлюб існує формально, примирення між ними не можливе, тому є всі підстави для розірвання шлюбу.

Що стосується визначення місця проживання дитини, то суд вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно з ч. 3ст.51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ч.ч. 2, 7-9ст.7 СК Українисімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установленихКонституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

За приписами ст. 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», рішення від 11липня 2017 року у справі «М. С. проти України»).

Аналіз практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Згідност. 11 Закону України «Про охорону дитинства»кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

У відповідності дост. 14 Закону України «Про охорону дитинства»діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

Згідност. 141 СК Українимати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятоюстатті 157 цього Кодексу.

Відповідно дост. 157 СК Українипитання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Сторонами погоджено, що після розірвання шлюбу неповнолітній син залишиться проживати разом з батьком, що не заперечуються Службою у справах дітей виконавчого комітету Трускавецької міської ради, а тому судом не встановлено обставин, які б свідчили, що таке проживання зможе зашкодити інтересам дитини.

За таких обставин вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Керуючисьст.ст.4, 12, 13, 76-83, 141, 200, 206, 223, 247, 259, 263, 264, 265ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов задоволити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 зареєстрований 24 жовтня 2022 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Трускавецького міськвиконкому Львівської області, актовий запис за №147.

Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_6 залишити без змін.

Визначити місце проживання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - з батьком ОСОБА_1 за місцем його проживання або перебування

Рішення суду, після набрання ним чинності, направити до відповідного відділу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації факту розірвання шлюбу.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 20.01.2023.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Трускавецької міської ради Львівської області, юридична адреса: вул. Бориславська, 2, м.Трускавець Львівської області.

Суддя А.П. Хомик