Постанова

від 25.01.2023 по справі 910/12777/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2023 р. Справа № 910/12777/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Чорногуза М.Г.

Агрикової О.В.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2022

у справі № 910/12777/21 (суддя А.М.Селівон)

за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Артіс Плюс Груп"

про стягнення 105 444, 92 грн

ВСТАНОВИВ:

Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - ВЧ НОМЕР_1 , позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Артіс Плюс Груп" (далі - ТОВ "Артіс Плюс Груп", відповідач) про стягнення 105 444, 92 грн штрафу, у зв`язку із порушенням відповідачем умов укладеного сторонами договору №30/ВЗЗ-2020 від 28.05.2020 щодо маркування і пакування поставленого товару.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.11.2021 у справі №910/12777/21 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ВЧ НОМЕР_1 звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно якої просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 у справі № 910/12777/21 апеляційну скаргу ВЧ НОМЕР_1 залишено без задоволення; рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2021 у справі №910/12777/21 залишено без змін; стягнуто з ВЧ НОМЕР_1 на користь ТОВ "Артіс Плюс Груп" витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 20 000,00 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 03.10.2022 у справі № 910/12777/21 заяву ТОВ "Артіс Плюс Груп" про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено повністю; стягнуто з ВЧ НОМЕР_1 на користь ТОВ "Артіс Плюс Груп" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000, 00 грн.

Ухвалюючи вказане додаткове рішення, суд виходив з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи та її складність, дослідивши співмірність заявленої позивачем суми із складністю справи та виконаних адвокатами робіт (наданих послуг), з огляду на предмет спору, обсяг поданих відповідачем заяв по суті справи, клопотань, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу є співмірними із складністю даної справи, у зв`язку з чим поклав на позивача витрати понесені позивачем на професійну правничу допомогу в сумі 20 000, 00 грн.

Не погоджуючись із вищезазначеним додатковим рішенням, ВЧ НОМЕР_1 звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване додаткове рішення в частині задоволення заяви про стягнення з позивача на користь відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн, та постановити нове, яким задовольнити заяву частково на суму 3 000,00 грн.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення прийнято при неповному з`ясуванні обставин щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, порушенням норм статей 126, 129 ГПК України, при неправильному застосуванні статей 26-30 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", що є наслідком неправильного застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають до стягнення у випадку підтвердження їх оплати клієнтом; заявлена до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу не є співмірною із предметом позову та складністю справи, а також обсягом наданих адвокатом послуг; дана справа є справою незначної складності та розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2022 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/12777/21 за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Артіс Плюс Груп" про стягнення 105 444, 92 грн; відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

21.11.2022 матеріали справи № 910/12777/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ВЧ НОМЕР_1 на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2022 у справі № 910/12777/21; розгляд апеляційної скарги ВЧ НОМЕР_1 на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2022 у справі № 910/12777/21 постановлено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; ТОВ "Артіс Плюс Груп" встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідач скористався правом, наданим статтею 263 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), та 17.10.2022 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду міста Києва - без змін.

Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, відповідач вказував на те, що судом першої інстанції обґрунтовано покладено на позивача понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн, оскільки вони співмірні із предметом позову та ступенем складності справи, відповідають критеріям реальності та розумності, а також обсягом наданих адвокатом послуг.

Згідно з ч. 10 ст. 270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 123 ГПК України унормовано, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Право учасників справи користуватися правничою допомогою передбачено ст. 16 ГПК України.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

За змістом наведених законодавчих приписів необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем у поданому 15.09.2021 відзиві на позовну заяву викладено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн, та відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України повідомлено про подальше подання доказів понесених стороною витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

Так, частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, в порядку та строки, визначені вказаною нормою, відповідачем було подано заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат у справі № 910/12777/21, до якої останнім на підтвердження вимоги про стягнення з позивача витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги адвоката відповідно до договору про надання правової (правничої) допомоги №20/05/21 від 20.05.2021, додано копії наступних документів: рахунок на оплату від 30.11.2021 № 2 та платіжне доручення від 30.11.2021 № 1472.

Крім того, в матеріалах справи наявні копія договору про надання правової (правничої) допомоги №20/05/21 від 20.05.2021, укладеного між ТОВ "Артіс Плюс Груп" та АО "АУГА ЛЕКС" та копія протоколу узгодження договірної ціни № 21 від 20.05.2021; копія акту приймання-передачі № 22 від 10.09.2021 до вказаного договору на суму 20000,00 грн.

Поряд з цим, до матеріалів позовної заяви відповідачем додано ордер АІ №1065378 від 08.09.2021 на надання правничої допомоги ТОВ "Артіс Плюс Груп" на підставі договору № 20/05/2021 від 20.05.2021 у Господарському суді міста Києва та Північному апеляційному господарському суді адвокатом Журавським Олександром Анатолійовичем, виданий Адвокатським об`єднанням "АУГА ЛЕКС", а також копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на ім`я адвоката Журавського О.А. серії КС № 5208/10 від 28.08.2014.

Так, як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 20.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Артіс Плюс Груп" (відповідач у справі, клієнт за договором) та Адвокатським об`єднанням "АУГА ЛЕКС" (виконавець/адвокат за договором) укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги № 20/05/21 (далі - Договір), відповідно до умов якого адвокат зобов`язується здійснювати захист, представництво або надавати інші види правової допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначений договором, а клієнт зобов`язаний оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати необхідні для виконання договору.

Згідно з п. 4.1 Договору гонорар адвоката за кожне окреме завдання в межах предмету договору визначається протоколами узгодження договірної ціни, які підписуються адвокатом та клієнтом.

Вартість виконання завдань клієнта визначається протоколами узгодження договірної ціни, які можуть бути укладені пізніше ніж підписаний даний договір (п. 5.1 Договору).

Так, згідно наявного в матеріалах справи протоколу узгодження договірної ціни № 21 до Договору адвокатське об`єднання надало клієнту наступну правову допомогу: ознайомлення з позовною заявою ВЧ НОМЕР_1 НГУ у справі № 910/12777/21 та здійснення правового аналізу обґрунтованості вказаної заяви 1 год.; підготовка правової позиції у справі - 1,5 год.; проведення аналізу судової практики ВЧ НОМЕР_1 НГУ в аналогічних справах -1 год.; підготовка відзиву на позовну заяву та інші документи, які передбачені ГПК та чинним законодавством у справі №910/12777/21з метою захисту інтересів клієнта - 7 год. 30 хв.; проведення детальних переговорів з директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Артіс Плюс Груп" щодо погодження правової позиції - 1 год.

Вартість наданої правової допомоги, на яку витрачено 12 годин, погоджено сторонами у сумі 20000,00 грн.

Також 10.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Артіс Плюс Груп" та Адвокатським об`єднанням "АУГА ЛЕКС" складено акт приймання-передачі № 22 до Договору, згідно якого адвокатським об`єднанням надано правову допомогу в обсязі, зазначеному в акті та який відповідає протоколу узгодження договірної ціни, на яку витрачено 12 годин, на суму 20000,00 грн.

Наведений Акт від 10.09.2021 року підписаний повноважними представниками обох сторін Договору без зауважень щодо вартості, строків та якості послуг про надання правничої допомоги.

В подальшому відповідачем згідно виставленого адвокатським об`єднанням рахунку № 2 від 30.11.2021 року було сплачено на користь Адвокатського об`єднання "АУГА ЛЕКС" грошові кошти у розмірі 20000,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 1472 від 30.11.2021 року.

При цьому, колегія суддів зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 ГПК України).

Відповідна правова позиція викладена у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, а також у додатковій постанові Верховного Суду від 04.03.2020 у справі №914/633/18, які в силу ч. 4 ст. 236 ГПК України підлягають врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

На переконання колегії суддів, вищевказаними доказами та наявними матеріалами справи підтверджується надання адвокатом Журавським Олександром Анатолійовичем відповідачеві послуг з професійної правничої допомоги у погодженому між адвокатом та клієнтом розмірі, а саме: у сумі 20 000,00 грн.

Разом з тим, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19, від 15.06.2021 у справі №922/2495/20, від 14.09.2021 у справі №910/9672/20.

При цьому, за приписами ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 22.11.2019 у справі № 902/347/18 та у постанові від 22.11.2019 у справі № 910/906/18 зауважила, що у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 ГПК України).

При цьому, колегія суддів наголошує, що за приписами ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У свою чергу, як свідчать матеріали справи, в поданій відповіді на відзив від 23.09.2021 позивачем викладені заперечення проти заявленої відповідачем попередньої суми витрат на професійну правничу допомогу з посиланням на їх неспівмірність та непропорційність, в тому числі їх змісту, обсягу та вартості, враховуючи предмет спору, складність справи та необхідний обсяг роботи адвоката, а також наголошувалось на необґрунтованості заявлених до стягнення сум та невідповідності їх критеріям реальності та розумності.

Разом з тим, ані під час розгляду справи судом першої інстанції, ані в апеляційній скарзі позивачем не наведено жодних доводів та не надано будь-яких доказів невідповідності заявленої до стягнення суми витрат на правову допомогу критерію реальності адвокатських витрат, не наведено належних обґрунтувань неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу адвоката із складністю справи та виконаною адвокатом роботою, необхідності та підстав їх зменшення тощо.

Таким чином, позивачем, відповідно до ст. 126 ГПК України, не доведено належними та допустимим доказами неспівмірності заявлених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу із складністю справи, обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт.

Водночас, колегія суддів враховує, що у пункті 4.16 постанови від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19 Верховний Суд вказав, що висновки «суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони» та «суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання» не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, що «під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи».

За таких обставин, колегія суддів касаційного господарського суду у справі № 922/2869/19 вказала, що висновки судів про частково відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчать про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України та висновків об`єднаної палати про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

Відповідна правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 11.11.2021 у справі № 910/7520/20.

Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Відповідні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»). Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, надавши оцінку наданим заявником доказам понесених витрат на правову допомогу з урахуванням складності справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), враховуючи сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції вважає, що до переліку виконаних адвокатом робіт, витрати щодо яких заявлені відповідачем, були включені виключно ті роботи, що були необхідними для розгляду даної справи. Витрати по жодним іншим роботам адвоката не включалися відповідачем до судових витрат.

Суд апеляційної інстанції також вважає, що розмір заявлених витрат є розумним, адже відповідає часу, витраченому адвокатом на виконання робіт, що були необхідними в даній справі для представництва інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Артіс Плюс Груп" у суді першої інстанції.

Враховуючи, що рішенням Господарського суду міста Києва від 03.10.2022 у справі № 910/12777/21 у задоволенні позову відмовлено, з огляду на приписи ч. 4 ст.129 ГПК України та наявні в матеріалах справи докази понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів не вбачає порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні додаткового рішення від 03.10.2022 у даній справі.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За приписами ч.ч. 1, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були

Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищезазначене, апеляційний господарський суд вважає, що додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2022 у справі № 910/12777/21 прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для їх скасування чи зміни не вбачається, відповідно, апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України має бути залишена без задоволення.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, з огляду на відмову в задоволенні апеляційної скарги, на підставі статті 129 ГПК України, покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 253-254, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2022 у справі № 910/12777/21 залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2022 у справі № 910/12777/21 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/12777/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду відповідно до статей 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді М.Г. Чорногуз

О.В. Агрикова