Постанова

від 06.01.2023 по справі 902/418/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2023 року Справа № 902/418/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Маціщук А.В., суддя Мельник О.В. , суддя Гудак А.В.

секретар судового засідання Шилан О.С.

за участю представників сторін:

позивача - заст. нач. ЦТЮР Москаленко А.О.

відповідача - дир. Болейко Д.О., адв. Олійник А.М.

третьої особи - не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліська логістична компанія"

на рішення Господарського суду Вінницької області від 19.08.2022 р. ухвалене у м. Вінниці, повний текст складено 29.08.2022 р.

у справі № 902/418/20 (суддя Шамшуріна М.В.)

за позовом Міністерства оборони України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліська логістична компанія"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача фізичної особи-підприємця Ведіщева Олександра Олексійовича

про стягнення 1903360,94 грн.

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до рішення Господарського суду Вінницької області від 19.08.2022 р. у справі № 902/418/20 позов Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліська логістична компанія" про стягнення 1903360,94 грн. задоволено частково. Відповідно до рішення підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліська логістична компанія" на користь Міністерства оборони України отримані за фактично невиконані роботи кошти в сумі 1294381,43 грн., 19417,13 грн. витрат з оплати судового збору, 29125,70 грн. витрат з оплати судового збору за подання апеляційної скарги, 38834,27 грн. витрат з оплати судового збору за подання касаційної скарги. Відмовлено у задоволенні позову в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліська логістична компанія" на користь Міністерства оборони України отриманих за фактично невиконані роботи коштів у сумі 608979,51 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліська логістична компанія" подав скаргу до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 19.08.2022 р. та постановити нове, яким у задоволені позову відмовити.

Вважає, що рішення Господарський суд Вінницької області в частині щодо стягнення з ТОВ «Поліська логістична компанія» коштів в розмірі 1294381,43 грн. прийнято неправомірно, оскільки суд в цій частині неповно з`ясував усі обставини, які мають значення для справи.

Скаржник вважає, що лист ТОВ «Поліська логістична компанія» від 02.10.2019 р. № 04/10 не підтверджує визнання якоїсь конкретної суми, а говорить про «виявлення невідповідностей». Невідповідності, про які йдеться в листі могли бути і редакційними помилками, описками тощо, що призвели до несуттєвого завищення вартості. Звертає увагу, що за текстом даного листа до нього мають бути додані акти, натомість до цього листа не було додано жодних документів. Крім того, в судовому засіданні не було досліджено оригінал даного листа, походження якого ТОВ «Поліська логістична компанія» невідомо. Що стосується копії, то вона, на думку скаржника, не є доказом в розумінні статей 76-79 ГПК України, і зважаючи на те, що оригіналу листа не було надано позивачем, відповідач не зміг заявити клопотання на предмет проведення почеркознавчої експертизи щодо достовірності підпису директором товариства.

Також скаржник звертає увагу, що до позову позивачем додано копію довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) та акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2) за жовтень 2019 року від 16.10.2019 р. із від`ємним значенням «-1294381,43» за договором № 109/18 від 08.06.2018 р., і доводить, що за своєю природою акт за формою КБ-2а не може буди від`ємним, оскільки визначає саме виконані будівельні роботи. Стверджує, що акт за жовтень 2019 року (за формою КБ-2а) від 16.10.2019 р., копію котрого надано позивачем, не складався та не підписувався ТОВ «Поліська логістична компанія», і звіряння та встановлення об`єму невиконаних робіт сторонами впродовж 2019 - 2020 років не відбувалося.

Стверджує, що підпис на акті приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2019 року від 16.10.2019 р., на довідці виконаних будівельних робіт та відповідному супровідному листі виконаний не директором товариства, а Ведіщев О.А. на той момент/на дату підписання уже не виконував функції технічного нагляду на об`єкті, про що неодноразово зазначалось в судових засіданнях.

Також звертає увагу, що на вимогу суду згідно з ухвалою від 14.04.2022 р. Головне управління майна та ресурсів Міністерства оборони України не надало оригінали акту приймання виконаних будівельних робіт від 16.10.2019 р. за жовтень 2019 року та довідки про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2019 року до договору підряду №109/18 від 08 червня 2018 року, укладеного Південним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням (правонаступником якого є Міністерство оборони України) та ТОВ "Поліська логістична компанія". На виконання вимог ухвали Головне управління майна та ресурсів Міністерства оборони України пояснило, що до матеріалів справи додані всі наявні документи.

Скаржник стверджує у зв`язку з таким, що оригінали документів, які б могли підтвердити обгрунтованість позовних вимог відсутні. Тому, на думку скаржника, посилання суду першої інстанції щодо вірогідності доказів не може бути застосовано в даному випадку, оскільки зі сторони позивача взагалі не надані докази в розумінні ГПК.

На підставі викладеного просить скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 19 серпня 2022 року у справі № 902/418/20 повністю і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Міністерство оборони України подало до суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначає, що скаржник не навів нових аргументів, які б спростовували висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

Вважає безпідставними заперечення скаржника щодо листа ТОВ "Поліська логістична компанія" від 02.10.2019 р. № 04/10, акту приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2019 року (за формою КБ-2В) від 16.10.2019 р. та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (за формою КБ-3) як неналежних та недопустимих доказів.

Зазначає, що суд першої інстанції дослідив і проаналізував позицію та поведінку відповідача протягом розгляду справи, починаючи від відкриття провадження у справі 15.05.2020 р. і до винесення оскаржуваного рішення за результатами нового розгляду справи та погодився з доводами Міністерства оборони про те, що має місце очевидна непослідовність та суперечливість позиції та поведінки відповідача.

Звертає увагу, що у відзиві на позов відповідач стверджував, що згідно направленого листа від 02.10.2019 р. № 04/10 ТОВ «Поліська логістична компанія» від своїх зобов`язань не відмовлялась, оплату за фактично невиконані роботи гарантувала здійснити упродовж року, і акт форми КБ-2В від 16.10.2019 р. кваліфікувала як попередній та такий, що потребує додаткового уточнення. Також відповідач стверджував, що додана до позовної заяви копія зазначеного акту не може бути достатнім доказом для задоволення позову, так як відрізняється від примірника, який був у розпорядженні відповідача.

Натомість під час нового розгляду справи відповідач заявив, що лист від 02.10.2019 р. № 04/10 не підписував та не направляв, ніяких невідповідностей обсягів виконаних робіт ніколи не визнавав, і акт (за формою КБ-2В) на суму невідповідностей в розмірі 1294381,43 грн. вважає фіктивним.

Позивач звертає увагу, що протягом часу перебування у володінні відповідача свого примірника акту та довідки з червня 2020 року до їх втрати (за його твердженням у січні 2022 року) відповідач не скористався своїм правом щодо проведення почеркознавчої експертизи щодо належності підпису на вказаних документах (зокрема, до правоохоронних органів щодо підроблення документів не звертався, проведення експертизи на предмет неналежності підпису в акті (за формою КБ-2В) не ініціював).

Відповідачем також не надано доказів, що печатка підприємства була втрачена чи вибувала із володіння відповідача у інший спосіб або звернення до правоохоронних органів з приводу підроблення документів.

Міністерства оборони України вважає, що суд першої інстанції за результатом порівняльного аналізу копій акту, що доданий позивачем до позову, та акту, що поданий відповідачем в суді апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку, що вказані копії документів не відрізняються в частині зазначеної суми коригування вартості робіт "-1294381,43 грн", містять посилання на договір підряду № 109/18 від 08.06.2018 р., підписані представником замовника Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління, представником генпідрядника ТОВ "Поліська логістична компанія" та скріплені їх печатками.

Твердження відповідача про те, що самого звіряння та встановлення об`єму невиконаних робіт з виїздом на місце будівництва не відбувалося та у листі від 02.10.2019 № 04/10 вказано про необхідність надання контактної особи, з якою необхідно було б здійснити уточнення перед поверненням коштів у розрізі підтвердження даних невідповідностей позивач вважає безпідставним, оскільки зазначеним листом відповідач гарантував повернення зайво отриманих за фактично невиконані роботи коштів упродовж року, отже сумнівів у їх розмірі не викладено.

Лист навпаки містить прохання «якнайшвидше підписати акти та один екземпляр повернути на фактичну адресу ТОВ «Поліська логістична компанія».

Вказує, що непослідовність та суперечливість позиції відповідача прослідковується також у поданій ним апеляційній скарзі.

Посилається на висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 р. у справі № 390/34/17 та наголошує, що суперечлива поведінка сторін заборонена.

Звертає увагу на висновки Верховного Суду у даній справі про те, що відсутність підпису та печатки представника технічного нагляду третьої особи Ведіщева О.О. в акті приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2019 року від 16.10.2019 р. не може бути правовою підставою для відмови у позові.

Вказує, що враховуючи у сукупності наявність у позивача копії листа від 02.10.2019 р. № 04/10, довідки та акту (за формами КБ-3, КБ-2В), твердження відповідача про отримання підписаного позивачем примірника акту та довідки у червні 2020 року, подання відповідачем до суду апеляційної інстанції свого примірника оригіналу акту та довідки для огляду, копії з яких залучено судом до матеріалів справи, наявності у матеріалах справи доказів виконання та оплати будівельних робіт на суму 1294381,43 грн. іншому Генпідряднику ТОВ «Візин Річ» позовні вимоги в частині стягнення 1294381,43 грн. є доведеними.

На підставі викладеного просить рішення першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Третя особа підприємець Ведіщев О.О. відзиву на апеляційну скаргу суду не подав.

В судовому засіданні представники відповідача підтримали апеляційну скаргу. Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечив.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.

08 червня 2018 року Південним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням, правонаступником якого є Міністерство оборони України, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Поліська логістична компанія" був укладений договір підряду № 109/18 на виконання робіт із будівництва будівлі казарми поліпшеного планування у військовому містечку № 74, с. Гущинці, Вінницької області. Шифр-74/К-1" /а.с. 13-19 у т.1/.

Умовами пунктів 1.1.-1.5 договору сторони погодили предмет договору. Відповідно до пунктів 1.1., 1.2. договору замовник доручає, а генпідрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання робіт із "Будівництва будівлі казарми поліпшеного планування у військовому містечку №74, с. Гущинці, Вінницької області. Шифр-74/К-1" Будівельні роботи та поточний ремонт (45000000-7), що виконується за рахунок коштів Державного бюджету України. Генпідрядник зобов`язується у строк, що не перевищує 210 календарних днів з дати укладання договору, виконати роботи з будівництва об`єкту та передати їх замовнику, а замовник прийняти і оплатити виконані роботи (об`єкт).

Згідно з пунктом 2.1. договору генпідрядник зобов`язаний виконати передбачені договором роботи, якість яких повинна відповідати вимогам нормативно-правових актів, якими регламентовано відносини у сфері будівництва, проектній документації та умовам договору.

У пунктах 3.1., 3.2. договору сторони погодили, що договірна ціна становить 16541374 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 2756895,67 грн., та є твердою.

Відповідно до пункту 4.1.1. договору розрахунки за виконані роботи по об`єкту проводяться на підставі "Актів приймання виконаних будівельних робіт" за формою КБ-2в та "Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат" за формою КБ-3.

Умовами п. 4.1.5. договору сторони погодили, що у разі виявлення невідповідності пред`явлених до оплати робіт встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін, розцінок та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт, замовник має право скоригувати суму, що підлягає сплаті, про що генпідрядник повідомляється письмово.

Відповідно до пункту 4.1.6. договору у разі виявлення у розрахунках за виконані роботи (форма № КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт» та форма № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат»), які були оплачені за попередні періоди, безперечних помилок та порушень норм визначення вартості будівництва, загальна вартість виконаних підрядних робіт підлягає уточненню замовником, про що генпідрядник повідомляється письмово.

У п. 6.2.6. договору сторони визначили, що за умови несвоєчасного чи неякісного виконання генпідрядником зобов`язань за договором замовник має право вимагати від нього сплати визначених умовами договору штрафних санкцій, відшкодування заподіяних збитків, а також повернення отриманих від замовника на виконання таких обов`язків коштів.

Відповідно до пункту 6.3.5. договору у разі невиконання своїх зобов`язань за договором генпідрядник зобов`язаний сплатити замовнику визначені умовами договору штрафні санкції, а також повернути замовнику відповідну частку сплачених останнім за умовами договору коштів.

Згідно з п. 12.1. договору невід`ємними частинами договору є:

- Договірна ціна (додаток 1);

- Поетапний календарний графік виконання робіт (додаток 2);

- Деталізований календарний графік виконання робіт (додаток 3);

- Перелік вимог до оздоблювальних робіт казарми поліпшеного планування (додаток 4).

Додатковою угодою № 1 від 17.07.2018 р. до договору сторонами визначений порядок фінансування та оплати робіт за договором /а.с.31 у т.1/.

Додатковою угодою № 2 від 24.09.2018 р. до договору визначено порядок фінансування робіт: на 2018 рік - в сумі 7521582,74 грн.; на 2019 рік та/або наступні роки - в сумі 9019791,26 грн. /а.с.37 у т.1/.

Додатковою угодою № 3 від 26.11.2018 р. до договору передбачені пунктами 1.2., 5.1., 5.1.3. договору терміни завершення генпідрядником виконання робіт по об`єкту та передачі об`єкта замовнику визначено - не пізніше 30.06.2019 р., з викладенням Додатків № 2,3 до договору у новій редакції /а.с.40-43 у т.1/.

За період з серпня по грудень 2018 року сторони оформили виконання робіт на суму 7521582,74 грн. відповідно до Актів приймання виконаних будівельних робіт та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат /а.с. 47-69 у т.1/.

Замовником Південним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням сплачено відповідачу за виконані роботи 7521582,74 грн., що підтверджується інформаційною довідкою щодо проведених оплат по договору 109/18 від 08.06.2018. Шифр 74/К1 /а.с. 45-46 у т.1/ та не заперечується відповідачем.

24.12.2018 р. сторонами укладена Додаткова угода № 4 до договору, у пункті 1 якої сторони погодили, що роботи в межах зменшеної договірної ціни виконані генпідрядником, профінансовані та оплачені замовником у 2018 році на суму 7521582,74 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 1253597,12 грн.

Одночасно сторони погодили розірвання за взаємною згодою договору підряду № 109/18 від 08.06.2018 р., про що зазначено у п. 2 Додаткової угоди № 4 від 24.12.2018 р. до договору /а.с.44 у т.1/.

Листом вих. № 04/10 від 02.10.2019 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліська логістична компанія" повідомило Південне територіальне квартирно-експлуатаційне управління про невідповідності об`ємів виконання робіт по об`єкту "Будівництво будівлі казарми поліпшеного планування у військовому містечку № 74, с. Гущинці, Вінницької області. Шифр 74/К-1" згідно з Договором №109/18 від 08.06.2018, які відображено в акті, що додається до листа. Також у листі Товариство просило надати банківські реквізити для повернення коштів та дані про контактну особу, з якою можна було б здійснювати уточнення перед поверненням коштів; гарантувало здійснити оплату впродовж року, просило якнайшвидше підписати відповідні акти та один екземпляр повернути на фактичну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліська логістична компанія" /а.с.75 у т.1/.

У акті приймання виконаних будівельних робіт та довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2019 року вказано від`ємне значення "- 1294381,43 грн." Акт та довідка підписані представниками генпідрядника і замовника 16.10.2019 р. та скріплені їх печатками /а.с.70-74 у т.1/.

Листом Департаменту внутрішнього аудиту Південного територіального внутрішнього аудиту, адресованим начальнику Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління, повідомлено, що за результатами проведених під час аудиту контрольних обмірів обсягів виконаних робіт на об`єктах будівництва, замовником яких є Південне ТКЕУ, встановлено завищення вартості виконаних будівельних робіт за договором від 08.06.2018 р. № 109/18 на суму 609,7 тис. грн.., про що комісією Південного ТКЕУ складено та підписано акт обміру від 20.11.2019 р. з відомістю перерахунку вартості /а.с.76-83 у т.1/.

10 травня 2019 року Південним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІЗИН РІЧ" як підрядником укладений договір генерального підряду № 67/19 на закупівлю робіт для гарантованого забезпечення потреб оборони "Будівництво будівлі казарми поліпшеного планування у військовому містечку №74, с. Гущинці, Вінницької області. Шифр - 74/К-1, відповідно до предмету якого підрядник зобов`язаний в межах динамічної договірної ціни виконати на свій ризик власними та залученими силами комплекс робіт з будівництва будівлі казарми поліпшеного планування у військовому містечку № 74, с. Гущинці, Вінницької області. Шифр - 74/К-1, "ДК 021:2015:45000000-7-Будівельні роботи та поточний ремонт" (об`єкт) та здати об`єкт готовим до експлуатації замовнику, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити вказані вище роботи /а.с.101-108 у т.1/.

Сторонами цього договору № 67/19 16.10.2019 р. складений акт № 4 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2019 року на суму 1294381,43 грн. /а.с. 112-121 у т.1/.

У позові позивач Південне територіальне квартирно-експлуатаційне управління /по тексту Південне ТКЕУ/, правонаступником якого стало Міністерство оборони України, пояснює, що на підставі договору генерального підряду № 67/19 на будівництво будівлі казарми поліпшеного планування у військовому містечку № НОМЕР_1 , с. Гущинці Вінницької області, укладеного Південним ТКЕУ за результатами проведеної процедури закупівлі з переможцем ТОВ "Візин Річ", останнім, зокрема, були виконані роботи, які зняті з обліку виконаних робіт на підставі акту приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2019 від 16.10.2019 р.

Неповернення відповідачем ТОВ "Поліська логістична компанія" у добровільному порядку отриманих коштів як завищеної вартості фактично невиконаних робіт на загальну суму 1903360,94 грн. стало підставою для звернення Південним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням із даним позовом до суду.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 07.07.2021 р., залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.10.2021 р., у позові відмовлено.

Відмовляючи у позові в частині стягнення 1294381,43 грн., суди зазначили про те, що наявна у матеріалах справи копія акту приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2019 року від 16.10.2019 р. містить підпис зі сторони замовника із відбитком печатки останнього, відбиток печатки генпідрядника, а також містить відмітку "Перевірено" із підписом та зазначенням прізвища і ініціалів "Ведіщев О.О.", тоді як ідентифікувати приналежність печатки неможливо, враховуючи низьку якість світлокопії документу. Водночас оглянутий у попередніх судових засідання примірник акту відповідача значно відрізняється від копії, наданої позивачем, і взагалі не містить ні підпису, ні печатки представника технічного нагляду, а третьою особою Ведіщевим О.О. не підтверджено здійснення технічного нагляду за виконанням робіт, відображених в акті приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2019 року від 16.10.2019 р.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.01.2022 р. постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.10.2021 р. та рішення Господарського суду Вінницької області від 07.07.2021 р. у справі № 902/418/20 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області.

Суд касаційної інстанції послався на стандарт доказування, передбачений ст.79 ГПК України, ч.8 ст.80 ГПК України, норми яких передбачають можливість подання копій доказів, та вказав, що відповідач листом від 02.10.2019 р. № 04/10, направленим на адресу Південного ТКЕУ, визнав та підтвердив наявність невідповідності обсягів робіт, представлених ним як виконані і гарантував повернення зайво отриманих за фактично невиконані роботи коштів впродовж року. При цьому результати звіряння із зняттям обліку фактично невиконаних робіт на загальну суму "- 1294381,43 грн" оформлені сторонами актом приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2019 року (за формою КБ-2в) від 16.10.2019 р.

Верховний Суд зазначив, що оскільки відповідач визнав та підтвердив наявність невідповідності обсягів робіт, представлених ним як виконані, фактичним і гарантував повернення зайво отриманих за фактично невиконані роботи коштів, суди всупереч наведеним нормам процесуального права дійшли висновку про те, що встановлені вище обставини з приводу наявної копії акту за відсутності оригіналу не призводять до переконання щодо більш вірогідної та обґрунтованої процесуальної позиції позивача.

Суд касаційної інстанції окремо зазначив, що листом від 02.10.2019 р. № 04/10, направленим на адресу Південного ТКЕУ, відповідач гарантував повернення впродовж року зайво отриманих коштів за фактично невиконані роботи, тоді як сумнівів у їх розмірі не викладено.

Також Верховний Суд звернув увагу, що в ході фінансового аудиту та аудиту відповідності окремих питань фінансово-господарської діяльності Південного ТКЕУ за період з 01.01.2018 р. по 01.07.2019 р., проведеного Південним територіальним управлінням внутрішнього аудиту, окрім зазначених в аті приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2019 від 16.10.2019 р., встановлено безпідставне завищення вартості виконаних підрядною організацією у 2018-2019 роках на суму 609700,26 грн. відповідно до ату контрольного обміру № 1/1 від 20.11.2019 р. з відомістю № 1 перерахунку вартості (завищення обсягів).

Відмовляючи у позові в цій частині, суди першої та апеляційної інстанцій взяли до уваги, що оскільки такі документи сформовані комісією за відсутності представників відповідача, і доказів, що відповідач був запрошений до участі у складі комісії, матеріали справи не містять, відтак, вести мову про всебічність і об`єктивність вказаного аудиту не видається за можливе.

Верховний Суд, скасувавши рішення судів, зазначив у постанові, що судами встановлено, але не враховано умови пункту 4.1.5. договору, де погоджено, що у разі виявлення невідповідності пред`явлених до оплати робіт встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін, розцінок та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт, замовник має право скоригувати суму, що підлягає сплаті, про що генпідрядник повідомляється письмово.

З посиланням на зміст листа відповідача вих. № 04/10 від 02.10.2019 р., у якому ТОВ "Поліська логістична компанія" зазначає про виявлення невідповідностей з посиланням на наданий позивачу для підписання відповідний акт, Верховний Суд вказав, що повідомлення щодо невідповідності пред`явлених до оплати робіт мало б здійснюватися у разі, коли генпідряднику про них невідомо. Натомість генпідрядник сам виявив такі недоліки і повідомив про них замовника, тому відсутні правові підстави для висновку, що генпідрядник має повідомлятися про це письмово.

Суд касаційної інстанції підсумував, що висновки судів першої та апеляційної інстанції не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, підлягають скасуванню, а справу № 902/418/20 слід направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Відповідно до рішення Господарського суду Вінницької області від 19.08.2022 р. у справі № 902/418/201 позов Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліська логістична компанія" про стягнення 1903360,94 грн. задоволено частково. Відповідно до рішення суду підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліська логістична компанія" на користь Міністерства оборони України отримані за фактично невиконані роботи кошти в сумі 1294381,43 грн., 19417,13 грн. витрат з оплати судового збору, 29125,70 грн. витрат з оплати судового збору за подання апеляційної скарги, 38834,27 грн. витрат з оплати судового збору за подання касаційної скарги. У задоволенні позову в частині стягнення з ТОВ "Поліська логістична компанія" на користь Міністерства оборони України отриманих за фактично невиконані роботи коштів у сумі 608979,51 грн. відмовлено.

Відповідач ТОВ "Поліська логістична компанія" за змістом апеляційної скарги не оскаржує рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні 608979,51 грн., тому відповідно до норм ст. 269 ГПК України в цій частині рішення суду першої інстанції не переглядається судом апеляційної інстанції.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про стягнення 1903360,94 грн., враховуючи наступне.

Судом встановлено, що на умовах договору № 109/18 від 08.06.2018 р. між сторонами виникли правовідносини з будівельного підряду, що врегульовані нормами гл.61 ЦК України та гл.33 ГК України.

Згідно зі ст.ст.1-4,181 ГК України до господарських відносин застосовуються правила Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом. Статтею 175 ГК України визначено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Нормами статті 875 ЦК України та ст..318 ГК України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати замовнику у встановлений строк визначений договором об`єкт відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняти об`єкт та оплатити будівельні роботи.

Відповідно до норм ст..321 ГК України та норм ст.. 844, 879 ЦК України у договорі підряду на капітальне будівництво сторони визначають вартість робіт (ціну договору) або спосіб її визначення. Вартість робіт за договором підряду (компенсація витрат підрядника та належна йому винагорода) може визначатися складанням приблизного або твердого кошторису. Кошторис вважається твердим, якщо договором не передбачено інше. Зміни до твердого кошторису можуть бути внесені лише за погодженням сторін. Якщо договором не передбачено попередньої оплати виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підряднику зумовлену договором ціну після остаточної здачі об`єкта будівництва, за умови, що робота виконана належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до норм 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до норм ч.1 статті 883 ЦК України, ст.. 322 ГК України підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення, якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.

Згідно зі ст. 853 ЦК України якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза.

Відповідно до пунктів 99, 100 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 р. № 668 розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов`язаний оплатити виконані роботи. У разі виявлення невідповідності робіт, пред`явлених до оплати, встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін, розцінок та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт, замовник має право за участю підрядника скоригувати суму, що підлягає сплаті.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав взяті на себе договірні зобов`язання, що виразилося у значному завищенні ним вартості робіт, які фактично не були виконані, відповідач визнав та підтвердив наявність невідповідності обсягів робіт, представлених ним як виконані, фактичним, з гарантією повернення зайво отриманих за фактично невиконані роботи кошти впродовж року.

Обґрунтовуючи вимогу про стягнення 1294381,43 грн., позивач зазначає, що сторонами виконана вивірка обсягів фактично виконаних генпідрядником робіт по об`єкту та підтверджено завищення обсягів представлених товариством як виконані робіт.

Встановлений сторонами порядок розрахунків за виконані роботи передбачає їх проведення в межах договірної ціни на підставі актів приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2 та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3 - відповідно до п.4.1.1. договору. За умовами п.4.1.5 договору сторони погодили, що у разі виявлення невідповідності пред`явлених до оплати робіт встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін та інших помилок замовник має право скоригувати суму, яка підлягає оплаті, про що генпідрядник повідомляється письмово.

Відповідно, результати звіряння із зняттям з обліку фактично невиконаних робіт на загальну суму «- 1294381,43 грн.» оформлено сторонами актом приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2019 року (за формою КБ-2в) /а.с. 71-74 у т.1/, що відповідає наведеним умовам договору.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач ТОВ «Поліська логістична компанія» листом від 02.10.2019 р. № 04/10 визнав та підтвердив наявність невідповідності обсягів робіт, представлених ним як виконані за договором № 109/18 від 08.06.2018 р., фактичним, і гарантував повернення впродовж року коштів, зайво отриманих за фактично невиконані роботи /а.с. 75 у т.1/. У зазначеному листі відповідач посилається на акти, просить якнайшвидше їх/акти підписати, а також надати банківські реквізити для повернення коштів, дані про контактну особу з якою можна було здійснювати уточнення перед поверненням коштів.

Таким чином, зміст листа є зрозумілим і свідчить про визнання відповідачем невідповідності вже оплачених обсягів робіт фактичним, тобто одержання зайвих коштів. Вказаний лист підписаний директором ТОВ «Поліська логістична компанія» Д.О. Болейко та скріплений печаткою підприємства.

Акти - акт приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2) за жовтень 2019 року від 16.10.2019 р. та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (за формою КБ-3) із від`ємним значенням «-1294381,43» за договором № 109/18 від 08.06.2018 р. підписані сторонами та скріплені їх печатками 16.10.2019 р. /а.с. 70-74 у т.1/. Така дата підписання, на думку колегії суддів, узгоджується із змістом листа від 02.10.2019 р. № 04/10, у якому відповідач просить позивача підписати акти якнайшвидше і повернути екземпляр на адресу ТОВ «Поліська логістична компанія». Тобто, за змістом листа його складання 02.10.2019 р. очевидно передує підписанню актів, яке має відбутись після одержання такого листа.

Суд першої інстанції, надаючи оцінку запереченням відповідача проти позову в частині стягнення 1294381,43 грн., вказав на очевидну непослідовність та суперечливість позиції та поведінки відповідача, і колегія суддів погоджується із такими висновками.

Так, у відзиві на позовну заяву вх. № 01-34/9334/20 від 16.10.2020 р. /а.с.234-236 у т.1/ відповідачем зазначено, що звіряння та встановлення об`єму невиконаних робіт не відбувалося. Уточнення даних невідповідностей було б неможливе без сумісного виїзду на об`єкт і підтвердження даного факту, тоді як виїздів на об`єкт після зазначеного листа не відбувалось. Сам підписаний акт, який був додатком до вищевказаного листа, отриманий 01.06.2020 р. поштою разом з супроводжувальним листом замовника, датованим 24.02.2020 р. Наголошує, що у жовтні 2019 року позивачу був наданий попередній акт, який потребував перевірки і підтвердження на місцевості, в свою чергу доступ на об`єкт у ТОВ «Поліська логістична компанія» відсутній, і однозначно без фіксації та перевірки точне визначення факту невідповідності неможливе. Враховуючи відсутність відповідей від замовника впродовж довгого періоду, ТОВ «Поліська логістична компанія» як виконавець прийшло до висновку, що замовник не вбачає даних невідповідностей.

Таким чином, за змістом відзиву на позов відповідач не заперечує факт встановлення ним невідповідностей, так само як зобов`язання повернути кошти, тоді як заперечення проти задоволення позову обґрунтовані тим, що сторони мали встановити невідповідності в об`ємі робіт та їх вартість після доступу до об`єкта сумісного - замовника і підрядника.

У подальшому у відзиві на апеляційну скаргу вх.№ 7828/21 від 18.10.2021 р. /а.с.166-169 у т.2/ відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, змінив свою позицію та пояснював, що підпис директора ТОВ «Поліська логістична компанія» у акті приймання виконаних будівельних робіт і довідці про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2019 року від 16.10.2019 р. та у супровідному листі є підробленим, і у зв`язку з цим відповідач має намір звернутися до правоохоронних органів з клопотанням про призначення документознавчої та почеркознавчої експертизи.

Під час нового розгляду справи у відзиві від 22.02.2022 р. вх.№ 01-34/2108/22 від 10.03.2022 р. /а.с.10-15 у т.3 / відповідач зазначив, що лист не підтверджує визнання якоїсь конкретної суми, а свідчить про виявлення невідповідностей. Дані невідповідності могли бути і редакційними помилками, описками тощо, які призвели до несуттєвого завищення вартості. Зазначає також, що за змістом листа, до нього мають бути додані акти, тоді як лист не містить такого реквізиту, як «додаток», тобто - до цього листа не було додано жодних документів (зокрема, актів). Крім того, відповідач наполягав, що в судовому засіданні має бути досліджено оригінал даного листа, походження якого йому/відповідачеві невідомо, тоді як копія не є доказом в розумінні статей 76-79 ГПК України.

Стосовно акту від 16.10.2019 р., де вартість виконаних будівельних робіт визначена «-1294381,43», відповідач доводить, що за своєю природою акт за формою КБ-2а не може буди від`ємним, оскільки визначає саме виконані будівельні роботи. Крім того, заперечує, що акт за жовтень 2019 року (за формою КБ-2а) від 16.10.2019 р., копія якого надана позивачем, складався та підписувався директором ТОВ «Поліська логістична компанія». Стверджує, що екземпляри, які надані суду та були отримані відповідачем після подання позову, суттєво відрізняються від актів, які були додані до позовної заяви: відсутність дат, підпису Ведіщева (тех. нагляд зі сторони позивача), загальна кількість сторінок є різною. Так само, звертає увагу на дефекти довідки про вартість виконаних будівельних робіт, яка формується на підставі акту про приймання виконаних будівельних робіт (ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва) і є неповною та такою, що не відповідає дійсності, а саме - відсутня обов`язкова інформація стовпчика 1. Пояснює, що в судовому засіданні мають бути досліджені оригінали даного акту, походження якого відповідачу невідомо, і у випадку пред`явлення останнього відповідач залишає за собою право клопотати про документознавчу та почеркознавчу експертизу.

Отже, за змістом відзиву від 16.10.2020 р., поданого суду при первісному розгляді справи, відповідач не заперечував підписання від імені ТОВ «Поліська логістична компанія» та направлення на адресу позивача листа від 02.10.2019 р. № 04/10, у якому визнав наявність невідповідності обсягів робіт, представлених ним як виконані за договором № 109/18 від 08.06.2018 р., фактичним, і гарантував повернення впродовж року коштів, а також - доданих до цього листа довідки форми КБ-3 та акту форми КБ-2 із від`ємним значенням «-1294381,43» для підписання представником позивача. Натомість в процесі повторного розгляду справи (після скасування судових рішень Верховним Судом) відповідач у відзиві від 22.02.2022 р. заперечує не тільки по суті змісту цих документів, а й стверджує, що про походження листа від 02.10.2019 р. № 04/10 та доданих до нього довідки та акту відповідачу невідомо. Під час нового розгляду справи у усних поясненнях керівник відповідача також заперечував підписання від імені ТОВ «Поліська логістична компанія» та направлення на адресу позивача листа від 02.10.2019 р. № 04/10 та доданих до нього довідки форми КБ-3 та акту форми КБ-2 із від`ємним значенням «-1294381,43» для підписання представником позивача.

Тобто відповідач (чи інша сторона) при новому розгляді справи не подав нових доказів, однак змінив свою позицію шляхом зміни пояснень стосовно тих самих доказів листа і актів.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про очевидну непослідовність та суперечливість позиції та поведінки відповідача.

З урахуванням такого оцінюються також доводи відповідача про те, що у матеріалах справи містяться лише копії листа від 02.10.2019 р. № 04/10, акту та довідки, тому відсутні оригінали документів, які б могли підтвердити обгрунтованість позовних вимог в частині стягнення 1294381,43 грн.

Колегія суддів , надаючи оцінку таким доводам відповідача, враховує наступне.

Так, за клопотанням обох сторін /а.с. 25-26, 61 у т.3/ суд ухвалою від 14.04.2022 р. витребував від Головного управління майна та ресурсів Міністерства оборони України та ТОВ "Поліська логістична компанія" оригінали акту приймання виконаних будівельних робіт від 16.10.2019 р. за жовтень 2019 року та довідки про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2019 року до договору підряду № 109/18 від 08 червня 2018 року, укладеного між Південним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням (правонаступником якого є Міністерство оборони України) та ТОВ "Поліська логістична компанія. Також ухвалою від 14.04.2022 р. витребувано від Головного управління майна та ресурсів Міністерства оборони України оригінал листа № 04/10 від 02.10.2019 р., адресованого Південному територіальному квартирно-експлуатаційному управлінню від ТОВ "Поліська логістична компанія" /а.с. 67-69 у т.3/.

Головним управлінням майна та ресурсів Міністерства оборони України на виконання вимог ухвали суду повідомлено, що через представника Міністерства оборони України у справі № 902/418/20 надано всі наявні оригінали документів, пов`язані із виконанням договору підряду № 109/18 від 08.06.2018 р. Щодо відсутності витребуваних оригіналу акту приймання виконаних будівельних робіт від 16.10.2019 р. за жовтень 2019 року та довідки про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2019 року (з мінусовими значеннями) до договору підряду № 109/18 від 08 червня 2018 рокута оригіналу листа ТОВ Поліська логістична компанія від 02.10.2019 р. № 04/10, адресованого Південному територіальному квартирно-експлуатаційному управлінню, надані пояснення, що імовірною причиною відсутності цих документів можливе їх вилучення на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 21.12.2020 р. у справі № 127/27600/20. Також зазначено, що договір підряду № 109/18 від 08.06.2018 р. розірваний у грудні 2018 року, а витребувані судом документи датовані жовтнем 2019 року, проте прийом-передавання документів від Південного ТКЕУ до Міністерства оборони України відбувався наприкінці 2020 року у складних умовах роботи ліквідаційної комісії припиненого Південного ТКЕУ, тому не виключається також їх включення до інших справ з діловодства Південного ТКЕУ, але додатковий пошук наявних документів у місцевому архівному приміщенні Головного управління майна та ресурсів не дав позитивного результату /а.с.120 у т.3/.

Відповідачем на виконання вимог ухвали суду також не надано суду витребувані оригінали документів. Натомість суду надані пояснення про те, що в січні 2022 року з офісу ТОВ «Поліська логістична компанія» у м. Житомирі було вчинено крадіжку, ряд документів були втрачені, серед яких і матеріали, що стосуються виконання робіт на користь Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління. Кримінальне провадження внесено до ЄДРДР за номером 12022060400000077 від 11.01.2022 року (ст.185 ч.3 КК України), у зв`язку з чим ТОВ «Поліська логістична компанія» не має можливості надати документи, які витребовуються ухвалою Господарського суду Вінницької області від 14 квітня 2022 року /а.с.112 у т.3/.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні звернув увагу, що відповідачем в процедурі розгляду справи у Північно-західному апеляційному суді у судовому засіданні 25.10.2021 р. надано суду для огляду оригінал спірного акту приймання виконаних будівельних робіт і довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, копії яких апеляційним судом залучені до матеріалів справи /а.с.220-223, 224-227 у т.2/. Представники відповідача в судовому засіданні 03.01.2023 р. у Північно-західному апеляційному суді відповідаючи на запитання головуючої судді підтвердили подання суду для огляду апеляційної інстанції свого примірника оригіналу акту і довідки, копії яких були залучені судом до матеріалів справи.

Оглядом копій акту приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2) за договором № 109/18 від 08.06.2018 р. та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати із від`ємним значенням «-129481,43» /а.с.220-223 у т.2/ колегія суддів встановила, що акт і довідка підписані представниками замовника Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління Ф.В.Савицьким та представником генпідрядника ТОВ «Поліська логістична компанія» без зазначення прізвища, а також скріплені печатками цих сторін, і відбитки печаток є читабельними. Довідка містить також дату « 16.10.2019 р.», вчинену рукописним способом.

Колегія суддів, порівнюючи копії довідки та акту, які додані позивачем до позову, та копії довідки та акту, які були надані для огляду суду відповідачем, погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказані копії документів не відрізняються в частині зазначеної у них суми коригування вартості робіт «-1294381,43 грн.», містять посилання на договір підряду № 109/18 від 08.06.2018 р., підписані представником замовника Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління, представником генпідрядника ТОВ «Поліська логістична компанія» та скріплені їх печатками, що підтверджує погодження сторонами коригування вартості робіт -1294381,43 грн. Необхідно при цьому відмітити, що печатка відноситься до даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних правовідносин. Відповідач жодним чином не довів фактів протиправності використання своєї печатки чи доказів її втрати, так само і не надав доказів звернення до правоохоронних органів у зв`язку з втратою чи викраденням печатки, тому відсутні підстави вважати, що печатка товариства використовувалась проти волі відповідача. Отже, наявність відбитку печатки ТОВ «Поліська логістична компанія» підтверджує повноваження особи на представництво і підписання документів від імені юридичної особи.

Та обставина, що акт, наданий суду позивачем (у копії до позовної заяви), на відміну від того акту, який був наданий відповідачем і оглянутий судом апеляційної інстанції 25.10.2021 р., містить дату « 16.10.2019 р.», а також має вчинений рукописним способом напис «перевірено Ведіщев О.О.» і підпис, на переконання колегіі суддів, не може свідчити про невідповідність примірників цих акту та довідки, наданих позивачем і відповідачем.

Так, оцінюючи в сукупності зміст листа ТОВ «Поліська логістична компанія» від 02.10.2019 р. № 04/10, адресований Південному територіальному квартирно-експлуатаційному управлінню, колегія суддів звертає увагу, що акт і довідка про виявлені невідповідності об`ємів робіт складені відповідачем і, як свідчить зміст листа, направлені позивачеві для підписання. Тому є вірогідним, що дата підписання акту на примірнику відповідача могла бути не прописана. В кожному випадку наявність/відсутність дати на примірнику сторони не спростовує погодження змісту акту чи довідки обома сторонами.

Натомість відмітка про перевірку даних акту Ведіщевим О.О. вчинена лише на примірнику позивача, що не є обов`язковим реквізитом акту, може свідчити про вжиття позивачем заходів технічного нагляду (що погоджено сторонами за умовами договору підряду), але також жодним чином не спростовує зміст акту.

Посилання відповідача, що подані позивачем копії документів не можуть братися судом до уваги у зв`язку із неподанням суду оригіналів цих документів, суд вважає безпідставним, позаяк оригінали документів витребовувалися судом першої інстанції як від позивача так і від відповідача, але надані не були обома сторонами. Оригінали були надані відповідачем апеляційному суду 25.10.2021 р., і колегія суддів не встановила невідповідності копій, наданих позивачем і копій, виконаних судом за результатом огляду оригіналів акту і довідки в судовому засіданні 25.10.2021 р., як зазначено вище.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування "вірогідності доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Іншими словами статтею 79 ГПК України покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Отже, позивач доводить, що будівельні роботи оплачені у більших обсягах, ніж фактично виконані, на підтвердження чого надав суду належним чином завірені копіі акту приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2019 року та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2019 року із зазначенням у них суми коригування вартості робіт «-1294381,43 грн.», які підписані сторонами і скріплені їх печатками 16.10.2019 р., а також лист відповідача ТОВ "Поліська логістична компанія", адресований Південному ТКЕУ від 02.10.2019 № 04/10, за змістом якого відповідач визнав та підтвердив наявність невідповідності обсягів робіт, представлених ним як виконані, фактичним, з гарантією щодо повернення зайво отриманих за фактично невиконані роботи коштів впродовж року.

Згідно із нормами частини 9 статті 80 вказаного кодексу до суду подаються копії доказів.

Оригінали акту приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2019 року та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2019 року були надані суду відповідачем і оглядались судом. Колегія суддів не встановила невідповідності копій, наданих позивачем, і копій, виконаних судом за результатом огляду оригіналів акту і довідки в судовому засіданні 25.10.2021 р.

Судом встановлено, що умовами п. 4.1.5. договору підряду сторони передбачили, що замовник має право скоригувати суму у разі виявлення невідповідності пред`явлених до оплати робіт встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін, розцінок та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт, що підлягає сплаті, про що генпідрядник повідомляється письмово. Погоджено також у п. 4.1.6 договору, що у разі виявлення у розрахунках за виконані роботи (форма КБ-2в та форма КБ-3), які були оплачені за попередні періоди, безперечних помилок та порушень норм визначення вартості будівництва, загальна вартість виконаних підрядних робіт підлягає уточненню замовником, про що генпідрядник повідомляється письмово. Підставою для розрахунків за виконані будівельні роботи на умовах договору є акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3 (п.4.1.1 договору).

Отже, складання акту і довідки коригування вартості робіт на «-1294381,43 грн.» відповідає наведеним умовам договору і незалежно від форми свідчить про погодження сторонами факту невідповідності обсягів робіт та їх вартості, що створює для генпідрядника обов`язок повернути замовнику відповідну частку оплачених останнім за умовами договору коштів згідно з умовами п.6.2 договору.

Відповідач листом № 04/10 від 02.10.2019, адресованим Південному ТКЕУ, визнав та підтвердив наявність невідповідності обсягів робіт, представлених ним як виконані, фактичним, з гарантією щодо повернення зайво отриманих коштів впродовж року.

Апеляційний суд звертає увагу, що складення та направлення відповідачем коригувального акту та довідки було здійснено у жовтні 2019 року саме за ініціативою відповідача-генпідрядника як особи, яка згідно з умовами пунктів 4.1.1, 4.1.3. договору підряду була відповідальною за складання актів приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат. Виявлення самим генпідрядником недоліків є достатньою підставою для вчинення ним відповідних дій по оформленню коригувальних первинних документів з метою остаточних розрахунків між сторонами, що відповідає змісту спірних правовідносин.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Умовами 6.2.6 пункту 6.2. договору підряду № 109/18 від 08.06.2018 р. сторони передбачили, що за умови несвоєчасного чи неякісного виконання генпідрядником зобов`язань за договором замовник має право вимагати від нього сплати визначених умовами договору штрафних санкцій, відшкодування збитків, а також повернення отриманих від замовника на виконання таких обов`язків коштів. Згідно з умовами підпункту 6.3.5. пункту 6.3. договору підряду генпідрядник взяв на себе зобов`язання у разі невиконання своїх зобов`язань за договором сплатити замовнику визначені умовами договору штрафні санкції, а також повернути замовнику відповідну частку оплачених останнім за умовами договору коштів.

Колегія суддів вважає обґрунтованим посилання позивача на необхідність застосування до спірних правовідносин принципу заборони суперечливої поведінки, яка базується на тому, що ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці. Застосовуючи принцип добросовісності та принцип заборони суперечливої поведінки, суд вважає, що відповідач, який визнав та підтвердив наявність невідповідності обсягів робіт, представлених ним як виконані, фактичним, з гарантією щодо повернення зайво отриманих за фактично невиконані роботи коштів не може в подальшому заперечувати у суді дійсність оформлених та підписаних зі свого боку документів, оскільки така поведінка суперечить його попереднім заявам та діям, на які позивач обгрунтовано покладався як на прояв добросовісності та розумності, підписавши зі свого боку коригувальні акт та довідку та правомірно розраховував на повернення сплачених бюджетних коштів.

Судом звертається увага, що протягом всього часу перебування у володінні відповідача свого примірника акту та довідки з червня 2020 року до їх втрати (за його твердженням у січні 2022 року) відповідач, маючи намір добросовісно доводити суду свої заперечення проти позову, не скористався своїм правом на виконання почеркознавчої експертизи для підтвердження належності/неналежності підпису на вказаних документах. Разом з тим, як зазначено вище, печатка відноситься до даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних правовідносин. За наявності печатки товариства на акті та довідці та враховуючи те, що відповідач не довів фактів протиправності використання своєї печатки чи доказів її втрати, так само і не надав доказів звернення до правоохоронних органів у зв`язку з втратою чи викраденням печатки, колегія судців погоджується з висновками суду першої інстанцій про необґрунтованість доводів відповідача про неналежність підпису від імені ТОВ "Поліська логістична компанія".

Оцінюючи у сукупності обставини щодо наявності у позивача копії листа № 04/10 від 02.10.2019, довідки та акту з коригуванням вартості робіт «-1294381,43 грн.», а також відповідності копій, наданих позивачем, і копій, виконаних судом за результатом огляду оригіналів акту і довідки в судовому засіданні 25.10.2021 р., колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про доведеність позовної вимоги про стягнення 1294381,43 грн. на підставі вищенаведених норм та умов договору. Судом встановлено, що відповідач кошти не повернув.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Вінницької області від 19.08.2022 р. у справі № 902/418/20 в частині стягнення 1294381,43 грн. ґрунтується на матеріалах справи, відповідає чинному законодавству, а тому відсутні підстави для його зміни чи скасування. Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції.

Витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника згідно з ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 276, 281 - 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліська логістична компанія" залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Вінницької області від 19.08.2022 р. у справі № 902/418/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Матеріали справи № 902/418/20 повернути Господарському суду Вінницької області.

Повний текст постанови складений 27.01.2023 р.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Гудак А.В.