Постанова

від 25.01.2023 по справі 903/435/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2023 року Справа № 903/435/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В. , суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Ткач Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чинчи Тамари Миколаївни на рішення Господарського суду Волинської області від 27.10.2022 р. у справі №903/435/22 (суддя Якушева І.О., повний текст рішення складено 04.11.2022 р.)

за позовом Чинчи Тамари Миколаївни

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку № 2 по вул. Князя Всеволода "Княжий двір"

про визнання недійсними та скасування рішень установчих зборів від 14.04.2020 р.

за участю представників сторін:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Чинча Тамара Миколаївна (далі - позивач, Чинча Т.М.) звернулася до Господарського суду Волинської області із позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку № 2 по вул. Князя Всеволода "Княжий двір" (далі - відповідач, ОСББ "Княжий двір") про визнання недійсним рішення установчих зборів ОСББ "Княжий двір", оформленого протоколом № 1 від 14.04.2020 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що установчі збори скликані та проведені ОСББ "Княжий двір" із порушенням вимог ЗУ "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", оскільки ініціативною групою відповідача не дотримано порядку повідомлення її про проведення установчих зборів 14.04.2020 р., чим порушено право позивача на добровільне волевиявлення та позбавлено можливості реалізувати своє право співвласника будинку. Посилається на те, що у спірному протоколі установчих зборів, яким оформлені прийняті на зборах рішення відсутнє посилання на документ, що посвідчує право власності на квартиру, відповідач не провів процедури ідентифікації осіб, які приймали участь в голосуванні, не вніс у протокол паспортних даних осіб, які приймали участь у голосуванні, а також протокол проведення зборів не був оприлюднений.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 27.10.2022 р. у справі № 903/435/22 в позові відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність позивачем належними та допустимими доказами того, що рішенням установчих зборів ОСББ "Княжий двір", оформленого протоколом №1 від 14.04.2020 р., порушено її право на участь у зборах, у голосуванні або прийнятті рішень за порядком денним, а тому відмовив у позові.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ОСОБА_1 звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду, прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступних аргументів:

- суд неповно з`ясував обставини, пов`язані із надісланням позивачу повідомлення про проведення установчих зборів 14.04.2020 р. Позивача не було належним чином повідомлено про спірні установчі збори;

- позивач вважає хибним висновок суду першої інстанції про те, що недолік у протоколі №1 від 14.04.2020 р. (відсутність посилання на документ, що підтверджує право власності на квартиру) є таким, що суперечить положенням ЗУ "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", ЗУ "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку" та іншим нормативно-правовим актам;

- необґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що законодавством не передбачено, що рішення зборів мають бути оприлюднені якимось конкретним способом. Даний висновок суперечить п. 11 Типового статуту ОСББ;

- для того, щоб адвокат Смоляр Є.І. могла бути представником відповідача необхідне рішення загальних зборів, на яких необхідно було визначити джерело фінансування надання правової допомоги і тільки після такого рішення правління могло мати право доручити голові ОСББ заключити відповідний договір і залучити адвоката для правової допомогти. Такі загальні збори не проводились, тобто не були визначені на зборах умови договору. В цьому випадку голова ОСББ, підписуючи договір про надання правової допомоги, діяла не в правовий спосіб спираючись на неправомірне рішення правління, так як правління приймати рішення про виділення коштів на потреби тільки в межах прийнятого кошторису, який затверджують загальні збори. Такий затверджений загальними зборами ОСББ кошторис на 2022 рік відсутній, тобто видатки на надання правової допомоги по ОССБ не передбачені;

- суд визначив суму в розмірі 7 500 грн витрат на правничу допомогу на підставі квитанції від 12.07.2022 р., де зазначено, що ця сума була прийнята від голови ОСББ "Княжий двір". Відповідач є юридичною особою, тому приймаючи рішення про стягнення із позивача витрат на правничу допомогу на користь ОСББ "Княжий двір", суд повинен брати за основу документальну копію фінансового документу про перерахування таких коштів з рахунку ОСББ "Княжий двір", а не квитанцію про отримання адвокатом від голови ОСББ "Княжий двір" коштів в сумі 7 500 грн.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи № 903/435/22 у складі: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В, суддя Мельник О.В.

Розпорядженням керівника апарату суду від 30.11.2022 р. № 01-05/645 у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді по справі Олексюк Г.Є., відповідно до ст. 32 ГПК України, ст. 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пунктів 19, 20 розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 9.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.11.2022 р. для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Маціщук А.В., суддя Гудак А.В, суддя Мельник О.В.

Листом від 06.12.2022 р. з Господарського суду Волинської області витребувано матеріали справи.

16.12.2022 р. на адресу суду надійшли матеріали справи № 903/435/22.

Розпорядженням керівника апарату суду від 20.12.2022 р. № 01-05/731 у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді по справі Маціщук А.В., відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, статті 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пунктів 18, 20 розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2022 р. для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В., суддя Мельник О.В.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.12.2022 р. відкрито провадження за апеляційною скаргою Чинчи Тамари Миколаївни на рішення Господарського суду Волинської області від 27.10.2022 р. у справі № 903/435/22. Розгляд апеляційної скарги призначено на 25.01.2023 р. об 15:30 год.

ОСББ "Княжий двір" надіслало до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд апеляційну скаргу Чинчи Т.М. на рішення Господарського суду Волинської області від 27.10.2022р. у справі № 903/435/22 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Відповідач зазначає наступне:

- суд першої інстанції дослідив усі надані сторонами докази, надав їм правильну правову оцінку, достовірно встановив усі обставини справи, зокрема, що ініціативною групою у повній мірі дотриманий порядок скликання установчих зборів, як це передбачено ст. 6 ЗУ "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", а та обставина, що позивач не отримала повідомлення про проведення установчих зборів, не може свідчити про порушення ініціативною групою встановленого законом порядку скликання установчих зборів та не може бути підставою для визнання недійсним та скасування оскаржуваного рішення установчих зборів;

- інші доводи, на які посилається позивач у апеляційній скарзі, були предметом детального розгляду і дослідження у суді першої інстанції; суд їм надав правомірну оцінку, дані доводи є несуттєвими, не заслуговують на увагу, не впливають на законність рішення установчих зборів та жодним чином не призвели до порушення прав позивача;

- усі особи, які взяли участь в установчих зборах, є власниками та співвласники житлового будинку, і цього відповідно не заперечила сама позивач і не надала суду доказів на спростування цих обставин. Процедура ідентифікації учасників зборів була проведена перед початком установчих зборів. Оскаржуване рішення зборів було оприлюднено шляхом розміщення на стовпі поруч із будинком;

- суд першої інстанції звернув увагу і дав правильну правову оцінку тому, що позивач у своїх вимогах як до суду першої інстанції, так і в апеляційній скарзі, не довів, яким чином та у який спосіб створення ОСББ, а саме рішення установчих зборів, оформлене протоколом № 1 від 14.04.2020 р., що оскаржується, порушує її права та законні інтереси, як співвласника однієї із 5-ти квартир житлового будинку;

- рішення місцевого господарського суду в частині стягнення із позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 500 грн також є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставні з огляду на положення п. п. е) п. 3.18 розділу 3 статуту ОСББ "Княжий двір", яким передбачено, що голова правління за рішенням правління видає довіреності на представництво інтересів об`єднання іншим особам. Голова правління Остапчук Т.О. при видачі довіреності від 12.07.2022 р. на представлення інтересів ОСББ "Княжий двір" в судах усіх інстанцій адвокату Смоляр Є.І. діяла в законний спосіб на підставі статуту даного ОСББ та відповідного рішення правління від 11.07.2022 р.

Чинча Т.М. надіслала до суду заяву про розгляд справи без її участі за наявними у справі матеріалами.

В судове засідання 25.01.2023 р. учасники справи не з`явилися, про день, час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином.

Враховуючи те, що судом вчинено необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників справи про день, час та місце розгляду справи, явка учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалась, клопотання позивача про розгляд справи без її участі, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як встановлено апеляційним судом, Чинча Т.М. є співвласником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 6226323 від 17.01.2005 р.

Ініціативною групою було підготовлено письмове повідомлення про проведення установчих зборів. Власники та співвласники квартир АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 у загальній кількості 7 осіб були повідомлені про час та місце проведення установчих зборів шляхом отримання письмових повідомлень у визначений законом термін, тобто за 14 днів до дати проведення установчих зборів, що підтверджується їх власноручними підписами на повідомленні.

При розгляді справи у суді першої інстанції було встановлено, що співвласники квартири АДРЕСА_6 відмовились від отримання повідомлень про проведення установчих зборів, а тому на ім`я Чинчи Т.М. було надіслано повідомлення рекомендованим листом № 4470241764231, що підтверджується копією фіскального чека АТ "Укрпошта" м. Володимира Волинського від 24.03.2020 р. Проте, рекомендований лист повернувся без вручення адресату у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання.

Рішенням установчих зборів ОСББ "Княжий двір", яке оформлене протоколом від 14.04.2020 р. № 1, було створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку № 2 по вулиці Князя Всеволода "Княжий двір", затверджено статут та обрано правління, ревізійну комісію ОСББ, уповноважено ОСОБА_2 підготувати документи, необхідні для державної реєстрації ОСББ та подати ці документи для державної реєстрації.

В даному протоколі вказано, що загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку 10; загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень - 224,7 кв. м.; у зборах та письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 7 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 176, 6 кв. м.

У списку співвласників багатоквартирного будинку із результатами голосування, який складено до протоколу № 1 від 14.04.2020 р., зазначено площу квартир, прізвище, ім`я, по-батькові власників, номери квартир, результати голосування з питань порядку денного, підписи власників квартир. В даному списку (рядок 6) зазначено співвласників квартири АДРЕСА_6 : ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , проте їх підписи, й, в тому числі, підпис позивача навпроти відсутній.

Державна реєстрація ОСББ "Княжий двір" проведена 14.04.2020 р.

Предметом даного позову є вимога позивача до відповідача про визнання недійсним рішення установчих зборів ОСББ "Княжий двір", оформленого протоколом № 1 від 14.04.2020 р.

Надаючи в процесі апеляційного розгляду оцінку обставинам у справі в їх сукупності, колегія суддів зазначає, що згідно зі ст. 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Закон України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначає правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.

Статтею 1 Закону "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та / або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Співвласники багатоквартирного будинку - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Відповідно до статті 4 наведеного Закону об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність об`єднання полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Отже, даний Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Порядок створення ОСББ, а також скликання і проведення установчих зборів ОСББ визначено ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Частиною 4 статті 6 згаданого вище Закону встановлено, що повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.

Отже, вказана норма права імперативно визначає два можливі способи повідомлення співвласника про проведення установчих зборів: або шляхом вручення безпосередньо співвласнику під розписку або шляхом надіслання поштового відправлення рекомендованим листом.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, стверджує, що відповідачем було порушено процедуру скликання та проведення установчих зборів ОСББ, оскільки ініціативна група неналежним чином повідомила її про дату, час та місце проведення установчих зборів.

Суд встановив, що ініціативною групою було підготовлено письмове повідомлення про проведення установчих зборів. Власники та співвласники квартир АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 у загальній кількості 7 осіб були повідомлені про час та місце проведення установчих зборів шляхом отримання письмових повідомлень у визначений законом термін, тобто за 14 днів до дати проведення установчих зборів, що підтверджується їх власноручними підписами на повідомленні.

В свою чергу, як встановив суд першої інстанції, співвласники квартири АДРЕСА_6 відмовились від отримання повідомлень про проведення установчих зборів, а тому на ім`я ОСОБА_1 було надіслано повідомлення рекомендованим листом № 4470241764231, що підтверджується копією фіскального чека АТ "Укрпошта" від 24.03.2020 р. Проте, рекомендований лист повернувся без вручення адресату у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання.

Таким чином, із вказаних обставин судом встановлено те, що ініціативна група у відповідності до вимог ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" надіслала позивачу повідомлення про проведення 14.04.2020 р. спірних установчих зборів.

При цьому направлення повідомлення про проведення установчих зборів на адресу квартири, яка належить власнику, свідчить про дотримання встановленого законодавством порядку повідомлення позивача про проведення установчих зборів. Аналогічний висновок міститься у п. 4.21 постанови Верховного Суду від 02.12.2020 р. у справі № 916/86/20, який враховується судом при розгляді цієї справи.

Суд вказує, що ініціатор установчих зборів не має права примушувати співвласників отримувати повідомлення про скликання установчих зборів, про що зазначено у висновку, викладеному у п. 5.17 постанови Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 910/9672/20. Зазначення дати і причин невручення і повернення конверта не входить до компетенції ОСББ з огляду на вимоги Закону України "Про поштовий зв`язок", Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 р.

Беручи до уваги викладене, позивач відповідно до вимог ст. 74 ГПК України не довела, що вона не повідомлялася про проведення спірних зборів.

Також суд вказує, що ч. 2 ст. 4 ГПК України встановлено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі ст. ст. 15, 16 ЦК України, що кореспондуються за змістом зі ст. 20 ГК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством). Відсутність (недоведеність) будь-якої із зазначених умов унеможливлює задоволення позову.

Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 16.10.2019 у справі № 525/505/16-ц).

Враховуючи предмет позову у цій справі, рішення установчих зборів щодо створення ОСББ та затвердження його статуту безпосередньо стосуються відносин створення ОСББ "Княжий двір", як юридичної особи, а вимоги позивача визнати їх недійсними спрямовані на припинення ОСББ "Княжий двір", а не на захист прав та охоронюваних законом інтересів позивача (подібний висновок міститься у п. 5.32 постанови Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 910/9672/20).

Позивач, як у позовній заяві так і в апеляційній скарзі, взагалі не зазначає (доводить) суду того, яким чином та у який спосіб рішення установчих зборів ОСББ "Княжий двір", оформлене протоколом № 1 від 14.04.2020 р., порушує її права та законні інтереси, як співвласника однієї із 5-ти квартир житлового будинку.

Разом з тим, безпідставними є посилання позивача на порушення прав інших співвласників квартири АДРЕСА_6 при проведенні спірних установчих зборів, оскільки позов про визнання недійсними рішень установчих зборів подано позивачем, а тому, вирішуючи цей спір, дослідженню підлягають факти про порушення саме прав позивача. У випадку порушення відповідачем прав інших співвласників останні не позбавлені права звернутися за їх захистом до суду самостійно.

В свою чергу, доводи позивача на те, що у спірному протоколі установчих зборів, яким оформлені прийняті на зборах рішення відсутнє посилання на документ, що посвідчує право власності на квартиру, не є підставою для визнання недійсними спірних рішень установчих зборів, оскільки цей недолік в оформленні протоколу є несуттєвим, не призвів до порушення прав позивача та не впливає на законність рішення установчих зборів. Також суду не подано доказів, які б свідчили про те, що до протоколу внесено осіб, яким не належить право власності на житлові приміщення в будинку № 2 по вул. Князя Всеволода у м. Володимирі Волинському.

Окрім того, невнесення реквізитів паспорту співвласників квартир, які приймали участь в роботі установчих зборів, не свідчить про те, що під час проведення установчих зборів не була проведена процедура ідентифікації осіб. В судовому засіданні суду першої інстанції представник відповідача пояснила, що перед зборами була проведена процедура ідентифікації осіб, які з`явилися на збори, проте у протокол не було внесено реквізитів документів, що підтверджують особу. Також в судовому засіданні суду першої інстанції представник відповідача пояснила, що рішення зборів були оприлюднені шляхом розміщення їх на стовпі поруч з житловим будинком. Вказаних обставин позивач не спростував.

З урахуванням вищевказаного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову про визнання недійсним рішення установчих зборів ОСББ "Княжий двір", оформленого протоколом № 1 від 14.04.2020 р.

В порушення вимог ст. ст. 76, 77 ГПК України позивач висновків суду першої інстанції не спростував, доказів в підтвердження своїх доводів суду не надав. Посилання позивача, викладені ним в апеляційній скарзі є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.

В суді першої інстанції представник відповідача просив суд стягнути із позивача витрати на професійну (правничу) допомогу в суді першої інстанції в розмірі 7 500 грн.

Оцінивши надані представником відповідачем докази в підтвердження надання витрат на професійну (правничу) допомогу, місцевий господарський суд дійшов висновку, що надані відповідачем докази в їх сукупності підтверджують надання йому послуг в розмірі 7 500 грн.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із таким висновком суду першої інстанції та зазначає, що згідно зі ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Кодексу ).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Згідно зі ст. 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Тобто, у розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України.

Разом із тим, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями ч. ч. 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).

Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19. Подібні висновки також викладено в постановах Верховного Суду у справах № 922/3436/20, № 910/7586/19 та № 910/16803/19.

Апеляційний господарським суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як вбачається з матеріалів даної справи, факт надання відповідачу професійної правничої допомоги під час розгляду справи підтверджується наданими представником відповідача у строк, встановлений ч. 8 ст. 129 ГПК України доказами, а саме: договором про надання правової допомоги від 12.07.2022 р.;квитанцією про оплату послуг за правничу допомогу від 12.07.2022 р. та актом приймання-передачі наданих послуг від 19.10.2022 р.

Як встановлено судом, договір про надання правової допомоги від 12.07.2022р. укладено між адвокатом Смоляр Є.І. як представником та ОСББ "Княжий двір" як замовником.

Згідно п. 1.1. цього договору, довіритель доручає, а представник бере на себе зобов`язання надавати довірителю правову допомогу і бути його представником в усіх державних, громадських, та інших підприємствах, установах та організаціях незалежно від їх підпорядкування та форм власності та у судах усіх інстанцій у господарській справі за позовом Чинчи Тамари Миколаївни про визнання недійсним та скасування рішення установчих зборів співвласників приміщень житлового будинку № 2 по вул. Князя Всеволода в м. Володимирі-Волинському про створення ОСББ "Княжий двір" від 14.04.2020 р. з усіма процесуальними правами та обов`язками наданими ст. ст. 42, 46, 58, 60, 61 ГПК України, за що довіритель зобов`язується сплатити у термін до 01.08.2022 р. гонорар у загальній сумі 7 500 грн, а саме: консультація, ознайомлення з матеріалами справи та вивчення законодавства, що регулює спірні правовідносини 1 год. роботи 1 500 грн; підготовка відзиву на позовну заяву 2 год. роботи 3000 грн; - участь у судових засіданнях 2 год. 3000 грн.

Відповідно до п. п. 1,2 акту приймання - передачі наданих послуг від 19.10.2022 р., представник з часу укладення договору, а саме: 12.07.2022 р. по 19.10.2022 р. надав довірителю юридичні послуги відповідно до договору про надання правової допомоги від 12.07.2022 р., а довіритель прийняв надані послуги, вартість яких становить 7 500 грн.

Відповідач оплатив вартість наданих послуг в розмірі 7 500 грн, що підтверджується квитанцією б/н від 12.07.2022 р.

Отже, надані представником ОСББ "Княжий двір" докази в їх сукупності підтверджують наявність підстав для відшкодування судом витрат відповідача на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в сумі 7 500 грн за рахунок позивача, оскільки цей розмір судових витрат відповідно до ст. 74 ГПК України доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Зазначена сума витрат на професійну правничу допомогу є співмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг з урахуванням часу здійснення представництва у суді.

Суд вказує, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Таким чином, задля зменшення розміру витрат на правову допомогу, сторона має заявити в суді клопотання щодо зменшення витрат на професійну правничу допомогу адвоката. З аналізу наведеної норми випливає, що таке клопотання подає сторона, яка не згода із відповідними витратами після того, як витрати заявлені.

Однак, позивач не подав до суду першої інстанції клопотання щодо зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Щодо доводів скаржника про необґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині стягнення із позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 500 грн, то суд приймає до уваги положення п. п. е) п. 3.18 розділу 3 статуту ОСББ "Княжий двір", яким передбачено, що голова правління за рішенням правління видає довіреності на представництво інтересів об`єднання іншим особам. Відтак, голова правління Остапчук Т.О. при видачі довіреності від 12.07.2022 р. на представлення інтересів ОСББ "Княжий двір" в судах усіх інстанцій адвокатом Смоляр Є.І. діяла в законний спосіб на підставі статуту даного ОСББ та відповідного рішення правління від 11.07.2022 р., що свідчить про безпідставність доводів апелянта, викладених у апеляційній скарзі.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що в рішенні ЄСПЛ "Кузнєцов та інші проти Росії" від 11.01.2007 р., аналізуючи право особи на справедливий розгляд її справи відповідно до статті 6 Конвенції, зазначено, що обов`язок національних судів щодо викладу мотивів своїх рішень полягає не тільки у зазначенні підстав, на яких такі рішення ґрунтуються, але й у демонстрації справедливого та однакового підходу до заслуховування сторін.

ЄСПЛ у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. ЄСПЛ зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення ЄСПЛ у справі "Трофимчук проти України").

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції належно виконав свій обов`язок щодо мотивації прийнятого ним рішення у даній справі та дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення Господарського суду Волинської області від 27.10.2022 р. у справі № 903/435/22 необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу Чинчи Тамари Миколаївни - без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на позивача згідно ст. ст. 129, 282 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Чинчи Тамари Миколаївни на рішення Господарського суду Волинської області від 27.10.2022 р. у справі № 903/435/22 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст. ст. 287-291 ГПК України.

3. Справу повернути до Господарського суду Волинської області.

Повний текст постанови складено 30 січня 2023

Головуючий суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Мельник О.В.