Постанова

від 30.01.2023 по справі 904/6198/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2023 року м.Дніпро Справа № 904/6198/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чус О.В. - (доповідача),

судді: Орєшкіна Е.В., Кощеєв І.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДАТАГРУП" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2022 (повний текст виготовлено - 24.06.2022., суддя Ярошенко В.І.) у справі № 904/6198/19

за позовом Приватного акціонерного товариства "ДАТАГРУП", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Спеціалізоване підприємство "ЛІФТРЕММОНТАЖ ДНІПРО", м. Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 138 948, 80 грн

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "ДАТАГРУП" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Спеціалізоване підприємство "ЛІФТРЕММОНТАЖ ДНІПРО" про стягнення заборгованість у розмірі 138 948, 80 грн за невиконання відповідачем умов договору про надання телекомунікаційних послуг № 4488-01/11 від 01.06.2011.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про надання телекомунікаційних послуг № 4488-01/11 від 01.06.2011, в частині повної оплати за надані послуги.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2022 у справі

№ 904/6198/19 у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "ДАТАГРУП", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю Спеціалізоване підприємство "ЛІФТРЕММОНТАЖ ДНІПРО", м. Дніпро про стягнення заборгованості у розмірі 138 948, 80 грн відмовлено. Судові витрати у розмірі 1 892, 13 грн покладено на позивача.

Рішення мотивовано тим, що позивачем не доведена вина у заподіянні шкоди позивачу та не доведено факт того, що останнім було вжито всіх заходів, щодо виконання зобов`язань.

Не погодившись з зазначеним рішенням Господарського суду Дніпропетровської області, Приватне акціонерне товариство "ДАТАГРУП", звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом під час розгляду справи було неповно встановлено обставини, які мають значення для справи, не доведено обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а тому, оскаржуване рішення підлягає скасуванню повністю з одночасним ухваленням судом апеляційної інстанції нового рішення про задоволення позовних вимог з підстав, встановлених статтею 277 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема у скарзі йдеться про те, що Господарським судом Дніпропетровської області було неправомірно не допущено до участі у судовому засіданні під час стадії розгляду справи по суті та судових дебатів, представника Позивача Приватного акціонерного товариства «Датагруп» (штатного юрисконсульта яка діяла на підставі довіреності), натомість визначено представника Позивача Білоцерковець Ю.В., як вільного слухача.

Приватне акціонерне товариство «Датагруп» як сторону у справі, віднесеної процесуальним законом до малозначних, було позбавлено права на представництво своїх законних інтересів, зокрема, штатним юрисконсультом, юристом - працівником власного структурного підрозділу, таким чином Позивач не скористався своїм правом участі у розгляді справи по суті та судових дебатах. Через, що суд не заслухавши вступне слово Позивача, не зміг в повній мірі з`ясувати обставини, на які учасники справи посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, та уважно не дослідив докази, якими вони обґрунтовувались.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Датагруп», Господарський суд Дніпропетровської області, в оскаржуваному рішенні посилається на певні твердження, які не відповідають дійсності. Так, між Приватним акціонерним товариством «Датагруп» та Товариством з обмеженою відповідальністю Спеціалізоване підприємство «Ліфтреммонтаж Дніпро» укладено договір про надання телекомунікаційних послуг №4488-01/1 1 від 23.06.201 1 та Замовлення №1 від 23.06.2011 року, адреса отримання послуг м. Дніпро, вул.Булигіна, 15/111. Суд зробив висновок, що дзвінки здійснювались в інших країнах, але можна прослідкувати, відповідно з лог-файлами наданими Позивачем (в роздрукованому та в електронному вигляді), місце здійснення спірних дзвінків - є саме м.Дніпро, а не інші країни як вважає суд. Суд прийшов до невірного висновку, що начебто було змінено місце отримання послуг, але це не так місце отримання послуг не змінювалось і послуги надавались за адресою зазначеною у Договорі як і зазвичай. Окрім цього суд вважає, що додані до справи деталізації дзвінків за період з 07.10.2017 по 09.10.2017 «не є належним доказом надання відповідачу послуг», хоча в них чітко видно, що саме з номерів телефонів Відповідача здійснювались міжнародні дзвінки на номери інших країн. Також судом не було враховано, що всі телефонні лінії Відповідача були справними і працювали в звичайному режимі, а на номер (056)7870506 та (056)7870589 не виходило додзвонитись, через те що лінія була зайнята. Про це Абонентові було повідомлено в листах №1638 від 06.12.2017, а саме в детальному звіті (з розбивкою на види дзвінків: міжнародні, мобільні, тощо). Суд звинувачує Позивача в тому, що він негайно не перевірив і не встановив географічне місце надання послуг, але географічне місце надання послуг не змінювалось (це все видно в роздруківках дзвінків, лог-файлах і деталізаціях дзвінків - географічне місце - м.Дніпро).

Також, суд не звернув належної уваги, на наступний доказ, 29.11.2016 року, відповідно до Акту №2, передано ідентифікаційні (реєстраційні) дані (логін та пароль). Налаштування (переналаштування SIP-телефонії) відбувалось самостійно Відповідачем, тому Відповідальність покладається на Абонента. Абонент підтвердив, шляхом підписання Акту №2, що несе всі ризики пов`язані із використанням такої інформації третіми особами та самостійно відповідає за всі пов`язані із цим збитки, завдані йому, Оператору, іншим особам.

Крім того під час встановлення судом обставин справи не було враховано, що відповідно до умов п.4.14 Договору про надання телекомунікаційних послуг № 4488-01/11 від 01.06.2011 (надалі - Договір), Абонент зобов`язується забезпечити належні конфіденційність, зберігання інформації з обмеженим доступом, отриманому Абонентом від Оператора, а також захист такої інформації від третіх осіб, зокрема від зловмисників, хакерів, колишніх працівників Абонента, тощо. До такої інформації належить, зокрема, інформація про логіни, паролі Абоненті, Ір-адреси, DNS-сервери тощо. Абонент несе всі ризики, пов`язані із використанням такої інформації з обмеженим доступом згаданими третіми особами, та самостійно відповідає за всі пов`язані із цим збитки, завдані йому, Оператору, іншим особам.

Також скаржник зазначає, що в супереч п.2.3.7. Договору, Відповідач не узгодив з Позивачем номенклатуру, асортимент комплектність, стан та кількість власного телекомунікаційного обладнання яке використовував для отримання послуг.

Відповідач використовував власне телекомунікаційне обладнання для забезпечення отримання Послуг, а саме обладнання та інформація про нього фізично відсутнє за місцезнаходження Позивача та було розташоване за місцезнаходженням Відповідача.

Апелянт також зауважує, що абоненти несуть відповідальність за кінцеве обладнання одноособово, що затверджено п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 33 Закону України «Про телекомунікації», який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - Закон) та пп. 2, 3, 4, 10, 11 п. 36 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 №295 (надалі - Правила).

З аналізу визначених у ст. 1 Закону термінів слідує, що межа відповідальності оператора щодо несанкціонованого доступу поширюється до точки з`єднання мережі телекомунікації з кінцевим обладнанням споживача.

Тобто у разі здійснення несанкціонованого доступу з кінцевого обладнання споживача оператор за це відповідальності нести не може.

За твердженням самого Відповідача, ним було надано повідомлення на предмет несанкціонованого втручання до Управління поліції, яке має бути достатнім для встановлення осіб, які причетні до несанкціонованого втручання в мережу Відповідача, якщо таке втручання дійсно мало місце у жовтні 2017 року. Відповідач однак не надав інформації щодо стану кримінального провадження, зокрема номер провадження, а також відповідний витяг з єдиного державного реєстру кримінальних проваджень. Тобто за період більш ніж чотири роки, Відповідач жодного разу не звертався до правоохоронних органів та не цікавився станом розгляду його справи, а отже Відповідач не здійснював дій визначених ч. 1 та ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України. Зокрема, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

З огляду на фактичні дані, що містяться в матеріалах справи, Відповідач не надав жодного доказу відсутності своєї вини щодо невиконання зобов`язань (умисної/з необережності).

Судом не взято до уваги той факт, що під час проведення експертизи телекомунікаційних систем та засобів, яка була призначена відповідно до Ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2021 року, експерт просив надати кінцеве обладнання яке мало б зберігатись у Відповідача, так як воно стосувалось порушених питань. Розуміючи, всі негативні наслідки дослідження власного обладнання, Відповідач навмисно не надавав його для проведення експертизи. Натомість суд безпідставно звинуватив Позивача у неможливості провести експертизу через не надання потрібного обладнання.

Судом необґрунтовано, зроблено висновок, що начебто «інша, не встановлена особа, під`єдналась до серверу позивача по справі та здійснювала безперервні вихідні дзвінки за межі України протягом трьох діб.» Також суд неправомірно звинувачує Позивача у порушені умов договору, в частині не вжиття необхідних заходів для недопущення несанкціонованого доступу до телеком.мережі. Це твердження не відповідає дійсності, адже Позивач надав достатньо доказів, які доказують невинуватість Позивача і підтверджують, що обладнання Позивача відповідає технічним стандартам і не мало місце втручання в його роботу сторонніх осіб. Також скаржник зауважує, що у випадку втручання в роботу обладнання Оператора в точці демаркації (softswitch у місті Київ на вулиці Смоленська 31-33) то збої в роботі мали б систематичний характер у всіх (багатьох) абонентів, а не лише конкретно у Відповідача, проте такого зафіксовано не було.

Скаржник наполягає, що Приватне акціонерне товариство «Датагруп», як Оператор зв`язку здійснює свою діяльність відповідно до вимог Законів України «Про телекомунікації», «Про захист інформації в інформаційно - телекомунікаційних системах», «Про захист персональних даних», «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України». На рівні держави контроль за дотриманням Операторами вимог цих законів покладений на Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації (ДССЗЗІ).

Позивач володіє більше 20 000 км мережі, яка сертифікована КСЗІ, тобто має позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи та відповідає вимогам комплексного захисту інформації. Таким чином, призначення експертизи в питанні, яке підтверджено комплексною державною експертизою є недоцільним.

На підставі позитивного рішення щодо результатів оцінки системи захисту ЗВІД Позивачем отримано зареєстрований Держспецзв`язку Атестат відповідності. Невід`ємною частиною Атестата є Експертний висновок, який додається до нього. Атестат відповідності засвідчує, що система захисту інформації об`єкта експертизи (ЗВІД) побудована відповідно до НД Т31 3.7- 003-05 та відповідає вимогам нормативних документів з технічного захисту інформації в обсязі функцій, зазначених у технічному завданні на ЗВІД.

Таким чином, Позивачем також отримано атестат відповідності ЗВІД щодо власної мережі та забезпечується кібербезпека мережі, оскільки відповідний рівень безпеки мережі є однією з критичних вимог для надання послуг обумовленим рішеннями РИБО та іншими нормативними документами підприємствам.

Отже, відповідність мережі Позивача вимогам комплексного захисту та безпеки підтверджена висновком державної експертизи, а викривлений висновок суду про те що Позивачем не вжито всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, не відповідає дійсності. Усі встановлені вимогами законодавства, дозволи, сертифікати відповідності, ліцензії та свідоцтво про повірку обладнання Позивача, й інші документи були долучені до матеріалів справи 14.09.2020, але не взяті до уваги судом.

Крім того, з метою всебічного з`ясування обставин що могли спричинити ситуацію про яку повідомив нам абонент 07 жовтня 2017 року у телефонному режимі фахівцями оператора першочергово була проведена перевірка станцій нового обладнання в зоні своєї відповідальності А за результатами зазначеної перевірки будь-яких збоїв в роботі обладнання виявлено не було.

Крім того, оператором було повідомлено абоненту, що з 05.10.2017 по 09.10.2017 року зафіксовано міжнародні з`єднання з телефонних номерів Відповідача 056 7870 589 та 056 787 05 06 дзвінки до Республіки Білорусії, Албанії, Камеруна, Екваторіальнлї Гвінеї, Анголи, Болівії, Литви, Боснії та Герцеговини, Малайзії.

У своєму листі ТОВ Ліфтреммонтаж від 10.10.2017 року фактично підтвердив, що лінія працювала, однак було зазначено, що йшли короткі гудки, тобто здійснювалися вихідні дзвінки, тому вхідна лінія була звісно зайнята.

Апелянт підкреслює, що саме Відповідач наполягав на проведення експертизи телекомунікаційних мереж, але в свою чергу не зберіг (або навмисно не надав) власне кінцеве абонентське обладнання, хоча усвідомлював, що це є один із основних доказів.

Стосовно посилання Суду на той факт, що Відповідач начеб-то не замовляли послуги міжміського та міжнародного зв`язку не відповідають дійсності, адже в Договорі прямо передбачена можливість отримувати Абонентом послуги міжміського та міжнародного телефонного зв`язку в кредит (п. 2.2.7. Договору).

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.07.2022 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді Орєшкіна Е.В., Кощеєв І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.07.2022 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 904/6198/19. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №904/6198/19.

25.07.2022 матеріали справи № 904/6198/19 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

У зв`язку перебування у відпустці судді Кощеєва І.М. (для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження тощо) призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій справі №904/6198/19. Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2022 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді Орєшкіна Е.В., Іванов О.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.07.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ДАТАГРУП" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2022 у справі № 904/6198/19. Визначено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.

16.08.2022 відповідач надав відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначено про те, що ТОВ СП «ЛІФТРЕММОНТАЖ ДНІПРО» не отримувало телекомунікаційних послуги в спірному періоді, а послуги, спожиті користувачами з ІР-адрес, зареєстрованих в інших державах, не є доказом надання послуг ТОВ СП «ЛІФТРЕММОНТАЖ ДНІПРО», що спростовує доводи апеляційної скарги, що послуги надавалися за місцем, погодженим в Договорі. Просить відмовити Приватному акціонерному товариству «ДАТАГРУП» у задоволені апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2022 року по справі № 904/6198/19, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

28.11.2022 позивачем/скаржником надано письмові заперечення щодо позиції відповідача викладеної у відзиві на апеляційну скаргу, в якому зазначено про те, що суд першої інстанції, бездоказово, за відсутності належних та допустимих доказів свого припущення неправомірно висловив твердження в оскаржуваному рішенні, що позивач винен у порушені умов договору, в частині не вжиття необхідних заходів для недопущення несанкціонованого доступу до телекомунікаційної мережі,

Проте, твердження суду першої інстанції не відповідає дійсності, адже позивачем надано письмові докази, які виключають зазначене і підтверджують, що обладнання позивача відповідає технічним стандартам і не мало місце втручання в його роботу сторонніх осіб, на що суд пертої інстанції своєї уваги не звернув, однак при цьому, вийшовши за межі наданих сторонами доказів, вдавшись до припущень.

Експертним шляхом (висновком експерта) по справі не встановлено, що обладнання позивача було піддане протиправному втручанню третіх осіб. Суд першої інстанції не звернув своєї уваги, що таке протиправне втручання ймовірно могло бути саме в обладнання відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Спеціалізоване підприємство «Ліфтреммонтаж Дніпро», хоча б з огляду на зазначення останнім про повідомлення про таку подію до поліції. Натомість, суд першої інстанції в силу недодержання ч. 5 ст. 236 ГПК України, де законодавцем передбачено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, не зажадав від сторони відповідача будь-якої інформації про досудове розслідування чи інформацію про встановлених слідством підозрюваних.

Таким чином, в силу поверхневого з`ясування обставин по справі, судом першої інстанції проігноровано положення цивільного законодавства, ч.ч. 1-2 ст. 614 ЦК України (Цивільного кодексу України), де вказано про те, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

А у відповідності до ч. 3 ст. 614 ЦК України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання, тобто відповідач по справі.

Суд першої інстанції мав по справі належні письмові докази позивача про захищеність його мережі від стороннього втручання, на що уваги не звернув та не дослідив зазначені докази, не надав їм жодної правової оцінки, не здійснив співставлення таких наявних доказів з іншими обставинами та матеріалами по справі.

Позивач наполягає, що правомірно виставив відповідний рахунок на зазначену у договорі послугу міжнародного зв`язку, яка була надана позивачем за договором, який передбачає надання вказаної послуги.

У своєму відзиві на апеляційну скаргу відповідач стверджує, що відповідач начебто не замовляв у позивача послуги із здійснення міжнародних дзвінків, однак при цьому, відповідач жодним чином не зміг довести, що не користувався такою послугою, наданою позивачем згідно договору, на захист свого твердження про протиправне втручання в мережу сторонніх осіб.

Відповідач не надав суду ані інформації, по кримінальному провадженню за його повідомленням до поліції, ні своє обладнання експерту для дослідження, ні письмових доказів про відмову від послуг за договором з позивачем, чи письмового доказу про внесення відповідних змін до такого договору.

Проте, на викладене суд першої інстанції своєї уваги не звернув, прийшовши до необґрунтованих висновків в оскаржуваному рішенні.

Крім того, суд першої інстанції, як вказує сторона позивача в апеляційній скарзі, не звернув уваги та не надав оцінки доказам, які свідчать, що обладнання позивача сертифіковано та захищено від стороннього впливу.

Просить задовольнити апеляційну скаргу та скасувати оскаржуване рішення повністю та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.01.2023 (у зв`язку з усуненням обставин, що зумовили зміну складу суду) у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Чус О.В., судді: Орєшкіна Е.В., Кощеєв І.М.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2011 між Приватним акціонерним товариством «Датагруп» (далі позивач, оператор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Спеціалізованим підприємством "ЛІФТРЕММОНТАЖ ДНІПРО" (далі відповідач, абонент) було укладено договір № 4488-01/11 про надання телекомунікаційних послуг (далі договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору на умовах та в порядку, передбачених цим договором, оператор зобов`язується надавати абоненту послуги, а абонент зобов`язується приймати послуги, та сплачувати належні за договором та замовленнями на послуги платежі.

Оператор зобов`язаний за замовленням, якщо вони передбачені замовленням, у строк, встановлений в такому замовленні на послуги, з моменту оплати абонентом вартості робіт та разових фіксованих платежів (якщо вони входять у вартість послуг за замовленням) та передати абоненту результат виконаних робіт, про що сторони складають Акт приймання-передачі виконаних робіт. Почати надання абоненту послуг за замовленням з моменту підписання акту приймання-передачі виконаних робіт (якщо замовлення на послуги передбачає виконання робіт), або з дати, вказаної в замовленні на послуги (якщо замовлення на послуги не передбачає виконання робіт), але в будь-якому випадку не раніше дати введення в експлуатацію будинку, в якому знаходиться місце отримання послуг (адреса включення) (підпункти 2.1.1 та 2.1.2 пункту 2 договору).

Підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 договору встановлено, що абонент зобов`язується, зокрема, своєчасно та у повному обсязі сплачувати оператору передбачені договором та замовленням платежі.

Згідно з пунктом 3.3 договору абонент здійснює оплату щомісячних фіксованих платежів, тарифів на послуги за кожним замовленням в розмірі, встановленому в рахунку на оплату протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту виставлення оператором рахунку на оплату абоненту. Розрахунковий період (календарний місяць, за який абонент оплачує щомісячні фіксовані платежі та тарифи на послуги) зазначається в рахунку на оплату. Неотримання рахунку не звільняє абонента від оплати передбачених договором та замовленнями платежів.

Договір набуває чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками обох сторін та скріплення печатками сторін, та діє до моменту його припинення в порядку передбаченому договором (пункт 6.1 договору).

Додатком 3 до договору є замовлення на послуги № 3 надання послуг від 14.02.2017. Відповідно до пункту 2.1 замовлення оператор надає послуги телефонного зв`язку №№ (056) 7870577.

Послуги починають надаватися з моменту підписання акту прийому-передачі виконаних робіт (пункт 2.2 замовлення).

Згідно з пунктом 3.2 замовлення адреса місця отримання послуг (адреса включення): м. Дніпро, вул. Булигіна 15/111.

Пунктом 3.3 замовлення встановлено, що точка демаркації (розмежування відповідальності абонента та оператора) порт телефонного комутатора оператора (Softswich) встановленого за адресою м. Київ, вул. Смоленська, 31-33.

29.11.2016 між оператором та абонентом підписано акт № 2 приймання-передачі ідентифікаційних (реєстраційних) даних до договору № 448801 від 01.06.2011.

Підписавши цей акт сторони засвідчили, що оператор передав, а абонент прийняв ідентифікаційні (реєстраційні) дані абонента (логін та пароль), в окремому запакованому конверті, призначені для ідентифікації абонента при отриманні ним послуг телефонного зв`язку (пункт 1 акта № 2).

Позивач зазначає, що за договором № 4488-01/11 від 01.06.2011 у відповідача виникла заборгованість у розмірі 138 948, 80 грн, яка утворилась в результаті порушень умов розрахунків з боку абонента, що підтверджується виставленим рахунком № 4488-01/11*2750052 від 01.11.2017 згідно договору № 4488-01/11 від 01.06.2011 за жовтень 2017 на суму 138 102, 35 грн з ПДВ (арк. с. 48, том 1) та рахунком № 4488-01/11*2750052 від 01.12.2017 згідно договору № 4488-01/11 від 01.06.2011 за грудень 2017 на суму 138 948, 80 грн з ПДВ (арк. с. 49, том 1).

Також оператором надано роздруківку телефонних дзвінків здійснених абонентом за період з 05.10.2017 по 09.10.2017 (арк. с. 53-98, том 1) та акт звірки взаєморозрахунків станом на 09.09.2019 на суму 138 948, 80 грн, що підписаний в односторонньому порядку (арк. 50, том 1).

Для досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача надіслана претензія № 9 (вх. 42337 від 17.05.2019) (арк. с. 51 -52, том 1).

Відтак, несплачена відповідачем сума становить 138 948, 80 грн.

Зазначені обставини і стали причиною звернення позивача до суду з даними позовом, в якому позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 138 948, 80 грн.

Предметом оскарження відповідно до вимог апеляційної скарги є питання наявності чи відсутності підстав для стягнення заборгованості з Відповідача за телекомунікаційні послуги з огляду на умови Договору № № 4488-01/11, укладеного між Приватним акціонерним товариством «Датагруп» (далі позивач, оператор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Спеціалізованим підприємством "ЛІФТРЕММОНТАЖ ДНІПРО" (далі відповідач, абонент).

Відповідно до статті 526 ЦК України, статей 193, 198 ГК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Правову основу діяльності у сфері телекомунікацій встановлює Закон України "Про телекомунікації", а також визначає повноваження держави щодо управління та регулювання зазначеної діяльності, а також права, обов`язки та засади відповідальності фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у даній діяльності або користуються телекомунікаційними послугами.

Згідно з частиною третьою статті 9 Закону України "Про телекомунікації" оператори, провайдери телекомунікацій зобов`язані вживати відповідно до законодавства технічних та організаційних заходів із захисту телекомунікаційних мереж, засобів телекомунікацій, інформації з обмеженим доступом про організацію телекомунікаційних мереж та інформації, що передається цими мережами.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про телекомунікації» (що був чинний на момент виникнення правовідносин), абонент - споживач телекомунікаційних послуг, який отримує телекомунікаційні послуги на умовах договору, котрий передбачає підключення кінцевого обладнання, що перебуває в його власності або користуванні, до телекомунікаційної мережі; оператор телекомунікацій - суб`єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій із правом на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж.

Частиною 3 статті 27 Закону України «Про телекомунікації» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що управління телекомунікаційними мережами загального користування здійснюється операторами телекомунікацій, які експлуатують ці мережі, на основі єдиних стандартів, норм та правил.

Частиною 4 статті 27 Закону України «Про телекомунікації» встановлено, що відповідальність за забезпечення сталості телекомунікаційних мереж загального користування покладається на операторів телекомунікацій, які експлуатують ці мережі.

За змістом статті 32 Закону України «Про телекомунікації», споживачі під час замовлення та/або отримання телекомунікаційних послуг мають право на безпеку телекомунікаційних послуг; своєчасне і якісне одержання телекомунікаційних послуг; отримання від оператора, провайдера телекомунікацій наявних відомостей щодо наданих телекомунікаційних послуг; відмову від оплати телекомунікаційної послуги, яку вони не замовляли.

Як вбачається з матеріалів справи, у жовтні 2017 року позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 138 948, 80 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи виставленим рахунком № 4488-01/11*2750052 від 01.11.2017 згідно договору № 4488-01/11 від 01.06.2011 за жовтень 2017 та рахунком № 4488-01/11*2750052 від 01.12.2017 згідно договору № 4488-01/11 від 01.06.2011 за грудень 2017.

Відповідач, наполягає, що спірна заборгованість утворилась за міжнародні розмови, однак відповідач не отримував та не користувався послугами міжнародного зв`язку в зазначений період, оскільки в цей період зафіксовано факт поломки телефонної лінії, про що було повідомлено позивача.

Пунктом 3.3 замовлення встановлено, що точка демаркації (розмежування відповідальності абонента та оператора) порт телефонного комутатора оператора (Softswich) встановленого за адресою м. Київ, вул. Смоленська, 31-33.

Як зазначає відповідач, інша, не встановлена особа, під`єдналась до серверу позивача по справі та здійснювала безперервні вихідні дзвінки за межі України протягом трьох діб.

Проте, можливість встановити IP-адресу з якої здійснювався безпосередньо вхід до системи позивача у відповідача відсутня, оскільки ПАТ «ДАТАГРУП» було відмовлено в надані Абоненту запитуваної інформації щодо IP-адреси, з яких було здійснено дзвінки в міжнародних направленнях та IP-адреси за якими приймалися дзвінки.

Тобто, фактично, без відома відповідача по справі відбувся «Рефайлінг» - використання третьою особою трафіку.

З наданої роздруківки деталізації по дзвінкам встановлено, що з 22 год 40 хв 05.10.2017 кожну хвилину, фактично без перерви, здійснювались телефонні розмови «МОБІЛЬНІ» за межі України в напрямку Боснія, Ангола, Малайзія, Білорусь, Сорока (Молдова), Вісагінас (Литва), Гаргждай (Литва). Телефонні дзвінки здійснювались протягом трьох діб, без перерви, фактично на одні й ті самі номери.

Матеріалами справи встановлено, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2021 призначено у справі судову експертизу телекомунікаційних систем та засобів. Поставлено на вирішення експерту наступні питання:

- з яких місць (локалізація, ІР-адреси) здійснювалися дзвінки та відбулося несанкціоноване втручання в роботу телекомунікаційного обладнання Товариства з обмеженою відповідальністю спеціалізоване підприємство "ЛІФТРЕММОНТАЖ ДНІПРО" (код ЄДРПОУ: 31770510), що використовувалось для забезпечення надання послуг за Договором про надання телекомунікаційних послуг № 4488-01/11 від 01.06.2011 в період з 05.10.2017 по 09.10.2017?

- чи забезпечено позивачем безпеку від несанкціонованого доступу до зазначеної телекомунікаційної системи та в якій спосіб?

- де відбувся злам зазначеної телекомунікаційної системі та на якому обладнанні у період з 05.10.2017 по 09.10.2017 ?

- чи міг використовувати відповідач зазначену телекомунікаційну мережу протягом періоду, за який стягується заборгованість, тобто з 05.10.2017 по 09.10.2017 ?

- чи здійснювались міжнародні з`єднання значної тривалості у зв`язку з втручанням в зазначену телекомунікаційну мережу сторонніх осіб, ким та коли?

На адресу Господарського суду Дніпропетровської області 01.02.2022 Науково-дослідним центром судової експертизи з питань інтелектуальної власності направлено клопотання експерта (разом з матеріалами господарської справи № 904/6198/19), в якому він, за результатами поставлених питань зазначає, що в них відсутня конкретизація.

3 метою проведення повного дослідження із надання ґрунтовної відповіді на поставлені питання та забезпечення найдоцільнішого порядку судової експертизи та на виконання положень п. 1 абз. 1 ст. 13 Закону України «Про судову експертизу», абз. 4 підпункту 2.2, абз. 4 підпункту 2.1 та п. 3.2 Інструкції експерт просить надати:

- обладнання (в тому числі, технїчно-експлуатаційну документацію до нього, із відповідними сертифікатами) зі складу телекомунікаційної мережі у частині, що стосується порушених питань (із зазначенням марки, типу, серійних номерів, відповідних налаштувань, авторизаційних даних - логін / пароль станом на період з 05.10.2017 по 09.10.2017);

- фактичну схему із описом розташування складових елементів у телекомунікаційній мережі (із зазначенням марки, типу, серійних номерів, тощо обладнання) станом на період з 05.10.2017 по 09.10.2017.

Щодо клопотання експерта позивач наголошував, що надає послуги зв`язку правоохоронним органам, органам та установам виконавчої, законодавчої влади, отже не може допустити доступ третьої особи до власного обладнання та мережі без дозволу Служби безпеки України та без наявності відповідного дозволу на доступ до роботи з інформацією з обмеженим доступом, в тому числі, держаною таємницею. Тому, передача для експертизи мережі позивача може трактуватись як дії, які загрожують національній безпеці України. Крім того, надати для експертизи телекомунікаційні мережі та обладнання ПрАТ «Датагруп» фізично неможливо адже це паралізує роботу Оператора. ПрАТ «Датагруп» надає телекомунікаційні послуги установам державної та комунальної власності, закладам охорони здоров`я, та іншим соціально значимим підприємствам і установам, для яких неможливе тимчасове переривання надання послуг на період проведення експертизи.

Як доречно зазначив суд першої інстанції, що проведення експертизи телекомунікаційних систем та засобів виключається, у зв`язку з неможливістю позивачем надати потрібне обладнання для вищезазначеної експертизи, отже унеможливлює її проведення.

Матеріалами справи встановлено, що за результатами дослідження та оцінки доказів у даній справі, відповідно до приписів статті 86 ГПК України, суд першої інстанцій дійшов висновку, що відповідно до умов договору № 4488-01/11 про надання телекомунікаційних послуг від 01.06.2011 встановлено (пункт 2.6 договору), що сторони мають інші права та виконують інші обов`язки, передбачені чинним законодавством України і, зокрема, Законом України «Про телекомунікації», «Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг», затвердженими Постановою КМ України від 09.08.2005 № 720.

На момент виникнення спірних правовідносин вступили в силу нові Правила надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 № 295.

Відповідно до підпункту 14 та 24 пункту 35 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 № 295, споживачі під час замовлення та/або отримання послуг мають право на відмову від оплати послуги, яку вони не замовляли.

Отже, оскільки позивачем не замовлялись послуги з телефонних розмов за межі України в напрямку Боснія, Ангола, Малайзія, Білорусь, Сорока (Молдова), Вісагінас (Литва), Гаргждай (Литва), то позивач має право відмовитись від оплати даних послуг.

Разом з тим, у відповідності до Замовлень - додатки № 1-3 до договору № 448801-11 пунктом 3.2 визначено, що адреса місця отримання послуг (адреса включення) м. Дніпро, вул. Булигіна, 15/111. Тобто, умовами договору визначено географічне місце надання послуг.

Зі змісту умов укладеного між сторонами договору та додатків до нього, інформація про те, що послугою можна користуватися поза межами приміщення, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Булигіна, 15/111 та про можливі способи аутентифікації (з прив`язкою або не прив`язкою до ІР-адреса) позивачем у договорі не зазначалося.

Додаткових угод, щодо зміни умов договору на ті, при яких користуватися послугою поза межами будівлі, розташованої за адресою: м. Дніпро, вул. Булигіна, 15/111 відповідач не укладав.

Відповідачу з телефонного дзвінка представника ПАТ «Датагруп» стало відомо, що за номерами 0567870589 і 0567870506 зафіксовані вихідні міжнародні трафіки за період з 08.10.2017 по 09.10.2017, тому міжнародне направлення відключено з фінансових причин.

Листом вих. № 200 від 10.10.2017 ТОВ СП «Ліфтреммонтаж» повідомило оператора, що ним не здійснювалися міжнародні дзвінки, оскільки у зазначений період були наявні технічні несправності телефонної лінії абонента, тому останній прохав надати: дату, номер вхідного/вихідного дзвінка, його тривалість, а також IP-адресу реєстрації.

Тому, саме у позивача була технічна можливість негайно перевірити і встановити географічне місце надання послуг.

Проте, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що здійснення міжнародних дзвінків було здійснено внаслідок несанкціонованого використання третіми особами телекомунікаційних мереж саме з вини відповідача.

Отже, позивачем не доведена вина у заподіянні шкоди позивачу та не доведено факт того, що останнім було вжито всіх заходів, щодо виконання зобов`язань.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на таке.

Відповідно до статті 526 ЦК України, статей 193, 198 ГК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Правову основу діяльності у сфері телекомунікацій встановлює Закон України "Про телекомунікації", а також визначає повноваження держави щодо управління та регулювання зазначеної діяльності, а також права, обов`язки та засади відповідальності фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у даній діяльності або користуються телекомунікаційними послугами.

Згідно з частиною третьою статті 9 Закону України "Про телекомунікації" оператори, провайдери телекомунікацій зобов`язані вживати відповідно до законодавства технічних та організаційних заходів із захисту телекомунікаційних мереж, засобів телекомунікацій, інформації з обмеженим доступом про організацію телекомунікаційних мереж та інформації, що передається цими мережами.

Цим же законом покладені обов`язки на оператора телекомунікацій, який зобов`язаний вживати відповідно до законодавства технічних та організаційних заходів із захисту телекомунікаційних мереж, засобів телекомунікацій; повинен забезпечувати і нести відповідальність за схоронність відомостей щодо споживача, отриманих при укладенні договору, наданих телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо.

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 39 Закону України "Про телекомунікації" оператори телекомунікацій зобов`язані вживати заходів для недопущення несанкціонованого доступу до телекомунікаційних мереж та інформації, що передається цими мережами.

Зазначене кореспондується із підпунктом 30 пункту 39 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг.

Відповідно до пункту 1.1 договору № 4488-01/11 на умовах та в порядку, передбачених цим договором, оператор зобов`язується надавати абоненту послуги, а абонент зобов`язується приймати послуги, та сплачувати належні за договором та замовленнями на послуги платежі.

Додатком 3 до договору є замовлення на послуги № 3 надання послуг від 14.02.2017. Відповідно до пункту 2.1 замовлення оператор надає послуги телефонного зв`язку №№ (056) 7870577.

Послуги починають надаватися з моменту підписання акту прийому-передачі виконаних робіт (пункт 2.2 замовлення).

Згідно з пунктом 3.2 замовлення адреса місця отримання послуг (адреса включення): м. Дніпро, вул. Булигіна 15/111.

Пунктом 3.3 замовлення встановлено, що точка демаркації (розмежування відповідальності абонента та оператора) порт телефонного комутатора оператора (Softswich) встановленого за адресою м. Київ, вул. Смоленська, 31-33.

Як свідчать матеріали справи, міжнародні розмови з телефонів відповідача були здійснені з 11:53 год. 07.10.2017 по 22:25 год. 08.10.2017.

Отже, всі дзвінки були здійснені: - в позаробочий час підприємства відповідача, вночі вихідного дня; - з IP-адрес, які використовуються за межами України (США, Палестина, Чеська Республіка, Росія, Ізраїль, тощо); - вихідні дзвінки здійснені в Білорусь, Боснію, Албанію, Литва, Молдова, Домініканська Республіка, Чорногорія.

Позивачем не надано доказів на підтвердження того, що здійснення міжнародних дзвінків було здійснено внаслідок несанкціонованого використання третіми особами телекомунікаційних мереж саме з вини відповідача.

В той же час, виходячи з приписів п. 17 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про телекомунікації», саме на оператора телекомунікаційних послуг покладений обов`язок вживати заходів для недопущення несанкціонованого доступу до телекомунікаційних мереж та інформації, що передається цими мережами.

Крім того, згідно п. 5.4 «Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг», оператор, провайдер може скорочувати надання послуг з власної ініціативи в разі виявлення несанкціонованого втручання споживача в роботу та/або використання телекомунікаційних мереж оператора або технічних засобів телекомунікацій провайдера.

Отже, позивач зобов`язаний був вжити всіх залежних від нього заходів щодо недопущення несанкціонованого втручання у роботу телекомунікаційних мереж відповідача, зокрема, міг негайно призупинити надання послуг, однак, таких дій не вчинив.

Наведеним спростовуються доводи апеляційної скарги позивача про те, що на ПАТ "ДАТАГРУП", як на оператора, не покладено обов`язок контролювати вихідні дзвінки бізнес-абонента, тривалість їх здійснення та обмежувати їх кількість.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що абонент зобов`язаний контролювати та відповідати за роботу кінцевого обладнання, оскільки воно має технічну можливість без відома абонента самостійно встановлювати з`єднання і в такому разі абонент повинен сплачувати за отримані послуги є безпідставними, оскільки такий обов`язок законом покладений на підприємство позивача. Водночас, позивачем не було оперативно обмежено доступ до вказаних дзвінків.

Враховуючи вищевикладене, Товариство, як оператор не вживало таких заходів, що призвело до несанкціонованого доступу до телекомунікаційної мережі, що у свою чергу призвело до порушення умов договору позивачем.

Частиною 4 статті 39 Закону визначено, що оператори телекомунікацій зобов`язані забезпечувати захист зазначених технічних засобів від несанкціонованого доступу.

Аналогічне положення міститься в підпункті 30 пункту 38 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 N 295.

Пунктом 54 цих правил визначено, що оператор може скорочувати надання послуг з власної ініціативи в разі, зокрема, здійснення зловмисних викликів.

Наданий позивачем трафік розмов слід вважати зловмисними викликами, оскільки останні здійснювались з повторюванням протягом трьох діб без перестанку.

Доказів того, що такий несанкціонований доступ зумовлений розголошенням відповідачем логінів та паролів, які використовувались для входу в телекомунікаційну мережу, матеріали справи не містять.

Додані до справи деталізації телефонних дзвінків за період з 07.10.2017 року по 09.10.2017 року не є належним доказом надання відповідачу послуг на спірну суму, оскільки суперечать встановленим вище обставинам справи.

Більш того, як було встановлено в ході судового розгляду, 07.10.2017 року о 15 год. 00 хв., у зв`язку з відсутністю Послуг телефонного зв`язку, ТОВ СП «ЛІФТРЕММОНТАЖ ДНІПРО» звернулося до технічної підтримки Оператора для повідомлення останнього про даний факт. Відновити роботу телефонної лінії вдалося лише 09.10.2017 року.

Так, у зв`язку з відсутністю Послуг в період з 07.10.2017 року по 09.10.2017 року, ТОВ СП «ЛІФТРЕММОНТАЖ ДНІПРО» листом вих. № 200 від 10.10.2017 року (вх. № 91 від 10.10.2017 року) офіційно повідомило ПАТ «ДАТАГРУП» про відсутність Послуг телефонного зв`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В силу ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 68 Закона України «Про телекомунікації», розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток тощо в разі одержання споживачем замовленої за передоплатою (авансованої) послуги за тарифами, затвердженими згідно із законодавством.

Отже, відповідно до умов Договору та норм чинного законодавства України, обов`язок замовника послуги сплатити таку послугу виникає лише у разі надання такої послуги та її фактичного споживання.

Відповідно до додатків до Договору, місце надання послуг - м. Дніпро, вул. Булигіна, 15/111.

Тобто, послуги повинні надаватись саме за адресою м. Дніпро, вул. Булигіна, 15/111.

Проте, як вбачається з матеріалів справи (деталізації дзвінків), послугами користувалась невідома особа з IP адресою поза межами географічного місця надання послуг.

Колегія суддів констатує, що позивач зобов`язаний забезпечити недопущення несанкціонованого доступу до телекомунікаційних мереж.

За відсутності доказів порушення прав позивача з боку відповідача місцевий суд дійшов правильного висновку про те, що у задоволенні позову відповідно до вимог ст. 16 ЦК України слід відмовити.

Щодо не допущено до участі у судовому засіданні під час стадії розгляду справи по суті та судових дебатів, представника Позивача Приватного акціонерного товариства «Датагруп» (штатного юрисконсульта яка діяла на підставі довіреності), натомість визначено представника Позивача Білоцерковець Ю.В., як вільного слухача, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно до частини 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Матеріалами справи встановлено, що Білоцерковець Ю.В. не надано доказів про наявність у неї статусу адвоката та не підтверджені її повноваження на самопредставництва та виходячи з того, що розгляд справи № 904/6198/19 здійснюється за правилами загального позовного провадження, відтак, суд дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 не є належною представницею позивача у цій справі.

З огляду на встановлені обставини, місцевий господарський суд всебічно, повно та об`єктивно дослідив обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин та застосував норми матеріального права при ухваленні оскаржуваного рішення.

Звертаючись з апеляційною скаргою, апелянт не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів порушення ним норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого ним рішення.

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги та вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269-270, 275, 276, 281-282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДАТАГРУП" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2022 у справі № 904/6198/19 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2022 у справі № 904/6198/19 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя І.М. Кощеєв