Рішення

від 30.01.2023 по справі 910/12848/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2023 м. КиївСправа № 910/12848/22

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФАКОМГРУП";

до: товариства з обмеженою відповідальністю "ТКМ УКРАЇНА";

про: стягнення 26.786,14 грн.

Суддя Сергій Балац

Представники: без виклику сторін.

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬФАКОМГРУП" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ТКМ УКРАЇНА" (далі - відповідач) про стягнення 26.786,14 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов`язання за укладеним між сторонами спору договором постачання програмної продукції від 28.02.2019 № 2019/0001, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача 26.786,14 грн., з яких: 23.262,00 грн. - основна заборгованість, 441,66 грн. - 3 % річних та 3.082,48 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.11.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/12848/22 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.

Ухвала про відкриття провадження у даній справі надсилалася судом відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем, укладено договір постачання програмної продукції від 28.02.2019 № 2019/0001 (далі - Договір), відповідно до предмету якого позивач зобов`язується на умовах визначених цим Договором, за плату, здійснювати відповідачу постачання програмної продукції у вигляді доступу до онлайн-сервісів та оновлень комп`ютерних програм, що розташовані на інтернет-сайтах http://its.1c.ua/ та https://portal.1c.eu/ (п. 1.1 Договору).

Пунктом 2.3 Договору визначено, що факт приймання-передачі програмної продукції в електронному вигляді сторони фіксують шляхом підписання акту приймання-передачі програмної продукції в електронному вигляді. Підписаний сторонами акт є підтвердженням постачання програмної продукції належним чином. Датою постачання програмної продукції є дата підписання сторонами акту.

Положеннями пункту 4.1 Договору передбачено, що відповідач оплачує отриману програмну продукцію в місячний термін після дати її отримання на підставі п. 2 Договору. За погодженням сторін можлива попередня оплата.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Так, позивач, на виконання своїх зобов`язань за Договором та на його умовах, поставив, а відповідач отримав програмну продукцію на загальну суму 23.262,00 грн., що підтверджується актом приймання-передачі програмної продукції в електронному вигляді від 28.02.2022 № АКГ0228033, який підписаний сторонами електронними підписами та наявний в матеріалах справи у вигляді засвідченої копії.

Проте, відповідачем не здійснено оплату отримано програмної продукції за Договором, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за Договором в сумі 23.262,00 грн.

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 441,66 грн. та інфляційних втрат в сумі 3.082,48 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням наступного.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Жодного підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості в розмірі 23.262,00 грн. сторонами судового процесу до суду не подано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 23.262,00 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, оскільки відповідач не виконав своє грошове зобов`язання у строк, встановлений Договором, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 441,66 грн. та інфляційних втрат в сумі 3.082,48 грн. є обґрунтованими та такими, підлягають задоволенню повністю, за розрахунками позивача, які перевірені та визнані судом вірними.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТКМ УКРАЇНА" (Україна, 04080, місто Київ, ВУЛИЦЯ КИРИЛІВСЬКА, будинок 40, ЛІТЕРА "Р", 2 ПОВЕРХ, ідентифікаційний код: 38538155) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФАКОМГРУП" (Україна, 65101, Одеська обл., місто Одеса, ВУЛИЦЯ АКАДЕМІКА КОРОЛЬОВА, будинок 3, квартира 134, ідентифікаційний код: 42844702) основну заборгованість в сумі 23.262 (двадцять три тисячі двісті шістдесят дві) грн. 00 коп., 3 % річних в сумі 441 (чотириста сорок одна) грн. 66 коп., інфляційні втрати в сумі 3.082 (три тисячі вісімдесят дві) грн. 48 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2.481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Cуддя Сергій Балац