Рішення

від 30.01.2023 по справі 910/7771/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.01.2023Справа № 910/7771/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Мандриченка О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу № 910/7771/22

за позовом Приватного підприємства "ПОЛТАВСЬКА ПИВНА КОМПАНІЯ";

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІРОНЕКС"</a>;

про стягнення 39 400,00 грн

без повідомлення представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємства "ПОЛТАВСЬКА ПИВНА КОМПАНІЯ" звернулось з позовом до Господарського суду міста Києва, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МІРОНЕКС"</a> борг за виконані перевезення 39 400,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань на підставі договору про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом № 2715 від 07.07.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України.

09.09.2022 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

27.09.2022 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від позивача надійшла відповідь на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

З метою повідомлення сторін про розгляд справи судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 22.08.2022 року була направлена на адреси сторін рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованих повідомлень про вручення 29.08.2022, 05.09.2022 уповноваженим особам сторін.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МІРОНЕКС" (далі - відповідач, експедитор) та Приватним підприємством "ПОЛТАВСЬКА ПИВНА КОМПАНІЯ" (далі - позивач, перевізник) було укладено договір про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом №2715 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, перевізник від свого імені та за рахунок експедитора надає транспортно-експедиційні послуги по організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міському, міжміському та міжнародному сполученні (далі - послуги).

Згідно з п. 2.1 договору, перевізник організовує перевезення вантажів на підставі письмових замовлень на надання послуг з організації вантажних перевезень автомобільним транспортом в межах України або в міжнародному сполучення (далі - заявки), підписаних уповноваженим представником замовника. Додаткові домовленості між перевізником та експедитором можуть бути відображені в заявці.

Відповідно до п. 4.3 договору, ціни на послуги узгоджуються сторонами в заявках і вказуються у рахунках-фактурах перевізника.

Пунктом 8.1 договору сторонами погоджено, що договір діє з моменту його підписання і до моменту розірвання його однією із сторін, про що повинно бути письмово повідомлено другій стороні не пізніше ніж за (тридцять) днів до дати розірвання при умові, що всі зобов`язання, взяті на себе експедитором та перевізником, згідно даного договору, виконані в повному обсязі.

01.02.2022 між позивачем та відповідачем було укладено заявку на перевезення вантажів автомобільним транспортом №1015217, предметом якої є виконання автотранспортного перевезення вантажу (тнп); перевезення за маршрутом Скибнево-Миронівка; дата завантаження 01.02.2022; дата розвантаження 03.02.2022; вартість перевезення 11700,00 грн; термін оплати 10 банківських днів по оригіналах ТТН.

01.02.2022 між позивачем та відповідачем було укладено заявку на перевезення вантажів автомобільним транспортом №1015213, предметом якої є виконання автотранспортного перевезення вантажу (тнп); перевезення за маршрутом Скибнево-Копилів; дата завантаження 01.02.2022; дата розвантаження 02.02.2022; вартість перевезення 9000,00 грн; термін оплати 10 банківських днів по оригіналах ТТН.

02.02.2022 між позивачем та відповідачем було укладено заявку на перевезення вантажів автомобільним транспортом №1015222, предметом якої є виконання автотранспортного перевезення вантажу (тнп); перевезення за маршрутом Золотоноша-Київ; дата завантаження 02.02.2022; дата розвантаження 03.02.2022; вартість перевезення 9200,00 грн; термін оплати 10 банківських днів по оригіналах ТТН.

03.02.2022 між позивачем та відповідачем було укладено заявку на перевезення вантажів автомобільним транспортом №1015225, предметом якої є виконання автотранспортного перевезення вантажу (тнп); перевезення за маршрутом Хмельницький - Дударків; дата завантаження 03.02.2022; дата розвантаження 04.02.2022; вартість перевезення 9500,00 грн; термін оплати 10 банківських днів по оригіналах ТТН.

Згідно з п. 4 заявок розрахунки здійснюються в безготівковій формі шляхом перерахування експедитором коштів на розрахунковий рахунок перевізника після отримання повного пакету документів, а саме: два примірника ТТН з мокрою печаткою вантажоотримувача, акту виконаних робіт та рахунку, виписаних датою вивантаження, заявки та договору з мокрою печаткою перевізника.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом №2715 від 07.07.2021 позивач виконав перевезення вантажів автомобільним транспортом, а відповідач в свою чергу прийняв надані послуги, що підтверджується актами надання послуг №220 від 03.02.2022 на суму 11700 грн 00 коп., №222 від 02.02.2022 на суму 9000 грн 00 коп., №234 від 03.02.2022 на суму 9200 грн 00 коп., №244 від 04.02.2022 на суму 9500 грн 00 коп., а загалом на суму в розмірі 39 400 грн 00 коп., товарно-транспортними накладними.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначає, що відповідач всупереч умов договору не здійснив оплату за надані послуги у повному обсязі. Таким чином, в результаті неналежного виконання відповідачем зобов`язань у останнього утворилась заборгованість перед Приватним підприємством "ПОЛТАВСЬКА ПИВНА КОМПАНІЯ" у розмірі 39 400 грн 00 коп.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що платіжним дорученням від 11.08.2022 він перерахував на користь позивача грошові кошти у розмірі 39 400 грн 00 коп., а тому станом на момент відкриття провадження у справі був відсутній предмет спору.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Приватного підприємства "ПОЛТАВСЬКА ПИВНА КОМПАНІЯ" не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення договору про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом №2715 від 07.07.2021 між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 статті статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності з частиною 2 статті 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

У відповідності до ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Згідно зі ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 930 Цивільного кодексу України, договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом №2715 від 07.07.2021 позивач виконав перевезення вантажів автомобільним транспортом, а відповідач в свою чергу прийняв надані послуги, що підтверджується актами надання послуг №220 від 03.02.2022 на суму 11700 грн 00 коп., №222 від 02.02.2022 на суму 9000 грн 00 коп., №234 від 03.02.2022 на суму 9200 грн 00 коп., №244 від 04.02.2022 на суму 9500 грн 00 коп., а загалом на суму в розмірі 39 400 грн 00 коп., товарно-транспортними накладними.

Згідно з п. 4 заявок розрахунки здійснюються в безготівковій формі шляхом перерахування експедитором коштів на розрахунковий рахунок перевізника після отримання повного пакету документів, а саме: два примірника ТТН з мокрою печаткою вантажоотримувача, акту виконаних робіт та рахунку, виписаних датою вивантаження, заявки та договору з мокрою печаткою перевізника.

На виконання умов договору про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом №2715 від 07.07.2021 позивач надіслав на адресу відповідача документи, що підтверджується копіями експрес-накладних №20450513198990 від 06.02.2022, №20450514715139 від 10.02.2022, №20450516272697 від 10.02.2022, №20450517758338 від 14.02.2022.

За таких підстав, враховуючи п.4 заявок до договору про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом №2715 від 07.07.2021, обов`язок Товариства з обмеженою відповідальністю "МІРОНЕКС"</a> з оплати наданих й прийнятих послуг транспортно - експедиційного обслуговування на загальну суму в розмірі 39 400 грн. 00 коп. на момент розгляду даної справи настав.

Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "МІРОНЕКС"</a> перед Приватним підприємством "ПОЛТАВСЬКА ПИВНА КОМПАНІЯ" за договором про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом №2715 від 07.07.2021 становить 39 400 грн. 00 коп.

В той же час, судом встановлено, що до відкриття провадження у справі №910/7771/22 від 22.08.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю "МІРОНЕКС" було перераховано на користь Приватного підприємства "ПОЛТАВСЬКА ПИВНА КОМПАНІЯ" заборгованість у розмірі 39 400 грн 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №10204 від 11.08.2022 із зазначенням призначення платежу: «за транспорті послуги згідно рах. 244, 220, 234, 222».

Пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача.

Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову.

Суд зазначає, що господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до відкриття провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Судом встановлено, що відкриття у даній справі відбулось 22.08.2022, а оплата заборгованості здійснена відповідачем 11.08.2022. При цьому, можливість закриття провадження у справі й відмови у задоволенні позову пов`язані саме з моментом відкриття провадження у даній справі, а не з моментом звернення до суду з вказаним позовом.

За таких обставин, враховуючи сплату Товариством з обмеженою відповідальністю "МІРОНЕКС" грошових коштів Позивачу в розмірі 39 400 грн 00 коп. до відкриття провадження у даній справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства "ПОЛТАВСЬКА ПИВНА КОМПАНІЯ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІРОНЕКС"</a> про стягнення 39 400,00 грн боргу за виконані перевезення задоволенню не підлягають.

Що стосується розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до пункту другого частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача. Таким чином, витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу адвоката, понесені позивачем, покладаються на останнього.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання позивача на частину 3 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вона регулює питання розподілу витрат у разі відмови позивача від позову, проте позивач не скористався своїм правом на таку відмову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Мандриченко