Рішення

від 30.01.2023 по справі 910/13168/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2023 м. КиївСправа № 910/13168/22

За позовом: фермерського господарства "КОЛЬВАХА С. Л.";

до: державного підприємства "ЦЕНТР СЕРТИФІКАЦІЇ ТА ЕКСПЕРТИЗИ НАСІННЯ І САДИВНОГО МАТЕРІАЛУ";

про: стягнення 445.407,96 грн.

Суддя Сергій Балац

Представники: без виклику сторін.

С У Т Ь С П О Р У :

Фермерське господарство "КОЛЬВАХА С. Л." (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до державного підприємства "ЦЕНТР СЕРТИФІКАЦІЇ ТА ЕКСПЕРТИЗИ НАСІННЯ І САДИВНОГО МАТЕРІАЛУ" (далі - відповідач) про стягнення 445.407,96 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов`язання за укладеним між сторонами спору договором про виконання сільськогосподарських послуг від 21.04.2020 № 206-15/2020-ПС, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача 445.407,96 грн., з яких: 251.798,99 грн. - основна заборгованість, 85.232,23 грн. - пеня, 14.321,50 грн. - 3 % річних та 94.055,24 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.12.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/13168/22 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.

Ухвала про відкриття провадження у даній справі надсилалася судом відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Більш того, в матеріалах даної справи міститься повідомлення поштового зв`язку про вручення уповноваженій особі відповідача поштового відправлення суду.

Відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між позивачем, як виконавцем, та відповідачем, як замовником, укладено договір про виконання сільськогосподарських послуг від 21.04.2020 № 206-15/2020-ПС (далі - Договір), предметом якого є послуги позивача по проведенню сільськогосподарських робіт, а саме: оранка під урожай 2020 року на земельних угіддях Полтавської філії, Машівської сортодослідної станції, с. Огуївка, Новотагамлицької сільської ради, площею 251,8 га., які виконуються на основі впровадження прогресивних енергозберігаючих технологій з використанням високопродуктивної вітчизняної та іноземної техніки (п. 1.1 Договору).

Пунктом 3.3 Договору визначено, що відповідач повинен провести розрахунки за надані послуги на підставі акту проведених робіт до 31.12.2020 року.

Положеннями пункту 5.3 Договору передбачено, що за прострочення оплати за надані послуги (п. 1.1 даного Договору) відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з надання послуг, тому, права і обов`язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Положеннями ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Так, позивач, на виконання своїх зобов`язань за Договором та на його умовах, надав відповідачу послуги за Договором на загальну суму 251.798,99 грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.04.2020 № 28, який підписаний сторонами, скріплений відбитками їх печаток та наявний в матеріалах справи у вигляді засвідченої копії.

Проте, відповідачем не здійснено оплату за отримані послуги, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 251.798,99 грн.

Враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення грошового зобов`язання за Договором, позивачем заявлена вимога про застосування до відповідача господарської санкції у вигляді пені в сумі 85.232,23 грн.

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 14.321,50 грн. та інфляційних втрат в сумі 94.055,24 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням наступного.

Приписами ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Жодного підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості за Договором в сумі 251.798,99 грн. сторонами спору до суду не подано.

Розмір вказаної заборгованості також підтверджується актами звірки взаємних розрахунків в періоди: січень 2019 - серпень 2020 та з 01.01.2019 по 01.12.2020, які підписані сторонами, скріплені відбитками їх печаток та наявні в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 251.798,99 грн.

Вирішуючи спір в частині стягнення з відповідача господарської санкції у вигляді пені за порушення строків виконання грошового зобов`язання суд зазначає наступне.

Приписами частини 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Положеннями частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Виходячи з наведених вище норм права, перебіг періоду прострочення відповідачем грошового зобов`язання за Договором починається з першого дня, за терміном, коли зобов`язання мало бути виконано, а нарахування господарської санкції у вигляді пені здійснюється за шість місяців прострочення виконання зобов`язання, починаючи з першого дня такого прострочення.

Враховуючи положення пункту 3.3 Договору строк нарахування пені за прострочення відповідачем грошового зобов`язання почався з 01.01.2021 та закінчився 01.07.2021 (182 дні).

Приймаючи до уваги здійснений позивачем період розрахунку пені (з 23.11.2021 по 22.11.2022) позовна вимога про стягнення з відповідача пені в сумі 85.232,23 грн. задоволенню не підлягає, оскільки заявлена поза межами періоду нарахування, виходячи з припису частини 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Приписами частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши поданий позивачем до суду розрахунок 3 % річних, суд визнав його арифметично невірним.

Приймаючи до уваги дату початку прострочення відповідачем грошового зобов`язання за Договором (01.01.2021) та заявлений позивачем до стягнення період нарахування 3 % річних, позовна вимога про стягнення з відповідача 3 % річних підлягає задоволенню частково в сумі 14.300,80 грн. (251.798,99 грн. Х 3 % / 365 Х 691).

Перевіривши поданий позивачем до суду розрахунок інфляційних втрат, суд визнав його арифметично невірним.

Враховуючи заявлений позивачем період нарахування інфляційних втрат та сукупний індекс інфляції за такий період, позовна вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягає задоволенню в сумі 93.996,56 грн., а саме:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу01.2021 - 10.2022251.798,99137,3393.996,56

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з державного підприємства "ЦЕНТР СЕРТИФІКАЦІЇ ТА ЕКСПЕРТИЗИ НАСІННЯ І САДИВНОГО МАТЕРІАЛУ" (Україна, 03038, місто Київ, вул.Ямська, будинок 32, ідентифікаційний код: 37884028) на користь фермерського господарства "КОЛЬВАХА С. Л." (Україна, 39432, Полтавська обл., Полтавський р-н, село Новий Тагамлик, вул.Шевченка, будинок 41, ідентифікаційний код: 34087723) основну заборгованість в сумі 251.798 (двісті п`ятдесят одна тисяча сімсот дев`яносто вісім) грн. 99 коп., 3 % річних в сумі 14.300 (чотирнадцять тисяч триста) грн. 80 коп., інфляційні втрати в сумі 93.996 (дев`яносто три тисячі дев`ятсот дев`яносто шість) грн. 56 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 5.401 (п`ять тисяч чотириста одна) грн. 45 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Cуддя Сергій Балац