Рішення

від 30.01.2023 по справі 911/2293/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2023 р.,

м. Київ,

Справа № 911/2293/22

Суддя Черногуз А.Ф. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпрокат-Україна» (04073, місто Київ, вулиця Куренівська, будинок 18, офіс 7-Б, код ЄДРПОУ 41668417)

до Приватного підприємства «Білдінг Легіон» (08205, Київська обл., місто Ірпінь, вулиця Гагаріна, будинок 1-А, офіс 4, код ЄДРПОУ 43196028)

про стягнення заборгованості за договором оренди майна,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпрокат-Україна» до Приватного підприємства «Білдінг легіон» про стягнення заборгованості за договором оренди майна.

Ухвалою від 17.11.2022 суд відкрив провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними матеріалами. Судом встановлено строки для подання відповідачем відзиву на позов - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття, позивачу відповіді на відзив - до 12.12.2022, відповідачу заперечень на відповідь на відзив - до 19.12.2022.

28.11.2022 до суду надійшла заява представника позивача про ознайомлення з матеріалами справи. До заяви додані копія довіреності представника відповідача та копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Проте, за час перебування справи на розгляді Господарського суду Київської області представник відповідача не реалізував надане законом право на ознайомлення з матеріалами справи. Між тим суд констатує наявність у матеріалах справи доказів направлення позивачем копії позовної заяви на адресу відповідача.

Враховуючи складну фінансову ситуацію суду стосовно відправлення судової кореспонденції засобами поштового зв`язку, здійснити направлення ухвали про відкриття провадження у справі на офіційну юридичну адресу видалось за можливе лише у грудні 2022 року.

Конверт з ухвалою повернувся до суду. Відповідно до довідки АТ "Укрпошта" від 29.12.2022 про причини повернення адресат відсутній за вказаною адресою. Судом здійснено перевірку відомостей ЄДРПОУ та встановлено відсутність змін щодо офіційної юридичної адреси відповідача.

Відповідно до правової позиції, що викладена в Постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17 у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, і яка повернута підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат належним чином повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Таким чином строк для подання відзиву сплив. Суд акцентує увагу на обізнаності відповідача та його представника про наявність провадження у справі № 911/2293/22, з огляду на надходження заяви про ознайомлення з матеріалами справи після підписання ухвали від 17.11.2022, де довіреність представника, адвоката позивача, датована 25.11.2022. Проте жодних заперечень з приводу заявлених позивачем вимог не було висловлено.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи будь яких заяв відповідача по суті спору за більш як два місяці з моменту відкриття провадження, враховуючи факт подання заяви про ознайомлення від 28.11.2022, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі матеріалами.

Позивач звернувся до суду наполягаючи на тому, що відповідачем відповідно до укладеного між ними договору оренди майна не виконується обов`язок внесення орендної плати, а передане за договором майно не було повернуте після закінчення терміну оренди. У зв`язку з цим позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 100800,00 грн заборгованості по орендній платі, 82179,90 грн загальної вартості переданого за договором обладнання та нарахованої відповідно до пункту 7.2 договору оренди пені на суму 87600,00 грн за період з 02.01.2022 по 03.03.2022 та з 28.02.2022 по 02.04.2022.

Судом встановлено, що 01.10.2020 між позивачем в якості орендодавця та відповідачем в якості орендаря було укладено договір № А00096576 (далі - договір оренди). Відповідно до пункту 1.1 цього договору орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове оплатне користування будівельне та інше обладнання, яке є об`єктом власності орендодавця. Орендар використовує отримане за цим договором обладнання у власній господарській діяльності, дотримуючись вимог законодавства України та положень цього договору. Орендар зобов`язується повернути обладнання на визначених цим договорам умовах.

В силу пункту 1.2 договору найменування обладнання, що передається в оренду, його комплектація, заставна вартість, ціна оренди, мінімальний строк оренди вказуються у відповідному додатку та акті передачі обладнання у тимчасове користування до цього договору, яке є невід`ємною частиною договору.

В силу пункту 2.1 Договору, орендна плата за користування обладнанням розраховується на підставі розцінок орендодавця з розрахунку за одну добу і вказується у відповідному додатку до цього договору, який є невід`ємною частиною даного договору. Орендна плата розраховується орендодавцем і підлягає оплаті орендарем з дати підписання сторонами акту прийому-передачі обладнання в оренду та до дати підписання сторонами акту повернення обладнання з тимчасового користування (оренди).

Пунктом 3.1 договору визначено що, орендар проводить передоплату за оренду обладнання у розмірі 100% на підставі відповідного додатку до договору або рахунку, виставленого орендодавцем не пізніше дати передачі обладнання в оренду. Сторони погодили, що рахунки на оплату, які сформовані орендодавцем та направлені або можуть бути направлені з його електронної пошти budprokat@ukr.net орендарю є належною підставою для проведення орендарем оплати за цим Договором.

Пунктом 4.1 договору оренди узгоджено, що початок перебігу строку оренди кожної одиниці обладнання, зазначеного у відповідному додатку до цього договору, за який нараховується орендна плата, відраховується з дати передачі обладнання за актом передачі обладнання в тимчасове користування.

У пункті 4.3. Договору сторони погодили, що термін оренди обладнання розраховується як різниця між датою приймання обладнання з оренди й датою передачі обладнання в оренду, за умови 100% повернення обладнання в технічно справному і не забрудненому стані. У випадку часткового повернення обладнання, орендодавець нараховує орендну плату згідно своїх розцінок за неповернуте обладнання або його частину.

Згідно пункту 4.4 договору при намірі орендаря продовжити термін оренди останній зобов`язаний провести 100% передоплату за користування обладнанням понад раніше обумовленого сторонами терміну оренди. Якщо до моменту закінчення обумовленого сторонами терміну оренди орендар не здійснив оплату наступної оренди, обладнання повинно бути повернуте орендарем протягом двох днів з моменту закінчення терміну оренди або з моменту отримання вимоги від орендодавця про повернення обладнання. У випадку не повернення обладнання у зв`язку із закінчення терміну оренди в дводенний строк, орендодавець має право: самостійно забрати обладнання за адресою його розташування, при цьому орендар зобов`язаний відшкодувати вартість проїзду транспорту в обидві сторони, розбирання (демонтаж) обладнання, і т.п. на підставі наданого рахунку орендодавця; або відмовитись від прийняття обладнання, про що зобов`язаний письмово сповістити орендаря. Орендар у такому випадку зобов`язаний відшкодувати орендодавцеві вартість обладнання протягом 7 днів з моменту закінчення терміну оренди та/або отримання письмового повідомлення про відмову від прийняття обладнання.

Матеріали справи містять копії актів передачі обладнання у тимчасове користування.

З акту від 02.12.2021 вбачається, що орендодавець передав, а орендар отримав три вишки загальною вартістю 60542,10 грн, загальна вартість оренди цього обладання за добу складала 510,00 грн. Окрім іншого в акті зазначено, що часом початку оренди є 02.12.2021, гарантійний платіж складає 9000,00 грн, а мінімальний строк оренди становить 30 діб.

Також 21.02.2022 сторонами складено та підписано акт № 00000010638 від 21.02.2022 про передачу в тимчасове користування вишки, вартість оренди якої становить 220,00 грн за добу. Вартість переданого за цим актом обладання (вишки) дорівнює 21367,80 грн. Час початку оренди відповідно до цього акту це 21.02.2022, гарантійний платіж становить 3000,00 грн, а мінімальний строк оренди 7 діб.

Позивач також звертав увагу суду на пункт 10.7 договору оренди, де вказано, що у разі здійснення орендарем часткової оплати, а також вчинення інших дій, які свідчать про схвалення факту отримання обладнання в тимчасове користування/отримання послуг оренди обладнання, як то підписання акту передачі обладнання в тимчасове користування, направлення письмового звернення, листа, телеграми, зокрема на електронну адресу орендодавця, тощо, орендар в подальшому не може посилатись на неотримання послуг/обладнання з мотивів відсутності належних повноважень представника на отримання такого обладнання і орендар зобов`язується сплатити орендну плату за користування таким обладнанням на умовах даного договору. орендодавець має право пред`явити вимогу здійснити повну оплату орендної плати за весь строк оренди.

Оскільки детального розрахунку заборгованості за договором до суду не подано, розмір орендної плати, що підлягає стягненню формується позивачем на підставі наданих до справи рахунків, доказів підтвердження оплат та акту звірки взаєморозрахунків, суд робить висновок, що закінчення нарахування орендної плати за договором позивачем відбувається 30.09.2022.

Таким чином судом встановлено, що передане за актом від 02.12.2021 обладнання, вартість оренди якого становить 510 грн за добу перебувало в користуванні відповідача 302 доби.

Перші тридцять діб оренди були оплачені відповідачем, що вбачається з копії платіжного доручення №747 від 02.12.2022 відповідно до умов договору (100% передоплата).

В свою чергу передане за актом від 21.02.2022 майно вартістю оренди 220 грн за добу перебувало в користуванні відповідача 221 добу.

Судом враховано, що незважаючи на перебування обладнання у відповідача протягом періоду, що охоплює березень та квітень 2022 року (за загальновідомою інформацією - період активних бойових дій на території Київської області) - позивач не проводив нарахувань орендної плати у ці місяці, а орендна плата в травні відповідно до наданого рахунку на оплату включала в себе лише 16 діб. Це стосується як обладання переданого в грудні 2021 року так і обладання переданого в лютому 2022 року.

Відповідачем, який обрав у цій справі пасивну позицію не доведено зворотного, не наведено підтверджень проведення інших платежів ніж ті, що вказані позивачем у акті звірки, не надано підтведжень повернення майна орендодавцю.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк

У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Виходячи зі змісту ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Тож суд, враховуючи порядок розрахунків який визначений розділом 3 договору оренди, де на орендаря покладено обов`язок проводити передоплату за оренду обладнання, та вищенаведені положення ЦК України вважає за можливе стягнути всю заявлену до стягнення суму заборгованості по орендним платежам обладнання, яке перебуває у відповідача, на суму 100800,00 грн, враховуючи те, що гарантійні платежі за договором зараховані до вартості оренди позивачем.

Розглядаючи вимогу позивача про стягнення вартості обладнання, яке передавалось користування відповідача, суд зупиняється на наступних положеннях договору оренди.

Перш за все суд враховує умови пункту 6.2.10 договору, де на орендаря покладено обов`язок повернути орендодавцю за актом повернення обладнання з тимчасового користування після закінчення терміну оренди або протягом 2-х діб з моменту отримання вимоги орендодавця.

Вбачається, що орендодавець реалізував своє право на відмову від прийняття обладання, яке узгоджене пунктом 4.4 договору письмово сповістивши це орендаря повідомленням (вимогою) від 04.11.2022, яке було направлене відповідачу 05.11.2022. Копія цього документу наявна у матеріалах справи.

Матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем обладнання позивачу або доказів перерахунку вартості обладнання. Ні позивач не повідомив суд про таку обставину, ні відповідач не заявив про виконання своїх обов`язків за договором у добровільному порядку.

Інформація про ведення на території міста Ірпінь активних бойових дій в момент перебування майна в користуванні боржника є загальновідомою. Тож, суд припускав, що вказане майно на час звернення з позовом могло бути знищене. Водночас, про таку обставину відповідач ні суд ні позивача не інформував. Зважаючи на обізнаність відповідача про розгляд справи, що підтверджується поданням заяви про ознайомлення з матеріалами справи, суд акцентує увагу на тому, що відповідач за час розгляду справи не повідомив про долю орендованого майна.

Таким чином, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення вартості переданого в користування відповідача обладнання. Водночас, судом встановлено, що позивачем невірно визначено загальну вартість обладання переданого відповідно до актів від 02.12.2021 та від 21.02.2022, яка за розрахунками суду дорівнює 81909,90 грн. Тож вказана вимога задовольняється судом частково.

Обгрунтовуючи підстави для нарахування пені за договором оренди позивач посилається на пункт 7.2, де вказано: за прострочення повернення майна по закінченню терміну оренди, орендар сплачує неустойку (пеню) в розмірі подвійної орендної плати за користування обладнанням після закінчення терміну оренди за кожен день прострочення без обмеження терміну нарахування такої неустойки.

Переходячи до розгляду вимоги про стягнення пені за договором, суд акцентує увагу позивача на тому, що надані до суду акти передачі обладнання не встановлюють граничний термін користування обладнанням, не визначають строк на який передається обладнання в користування відповідача, не вказана дата закінчення перебігу строку оренди. Акти містять вказівку виключно про мінімальний строк оренди. Тобто передача обладнання відбулась на невизначений строк. Ні акт, ні сам договір не містять обмежень щодо строку користування майном орендарем.

Окрім того, згідно частини 1 статті 764 ЦК України якщо наймач продовжує володіти та/або користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Також суд бере до уваги те, що незважаючи на передачу 02.12.2021 трьох вишок на мінімальний строк у 30 днів, що підтверджується актом передачі обладання, уже по завершенню цих 30 днів, після неповернення обладнання позивач знову надав 21.02.2022 додаткове обладнання відповідачу. Дії позивача не свідчать про його намір повернути майно після завершення мінімального строку оренди. Позивачем не додано інших вимог повернути майно, раніше за дату виставлення вимоги від 04.11.2022.

З огляду на це суд відмовляє у задоволенні вимоги позивача про стягнення неустойки (пені) за користування обладнанням після закінчення терміну оренди за періоди з 02.01.2022 по 03.03.2022 та з 28.02.2022 по 02.04.2022 на суму 87600,00 грн, враховуючи те, що договором та додатками до нього не обумовлено закінчення терміну оренди в цей час, а також те, що дії позивача не свідчили про намір закінчити термін оренди раніше ніж 04.11.2022.

Пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України закріплено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

В силу частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позову на 67,52%, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача частину судового збору пропорційну розміру задоволених вимог у сумі 2740,65 грн.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку статті 81 ГПК України сторонами доказів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Білдінг Легіон» (08205, Київська обл., місто Ірпінь, вулиця Гагаріна, будинок 1-А, офіс 4, код ЄДРПОУ 43196028) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпрокат-Україна» (04073, місто Київ, вулиця Куренівська, будинок 18, офіс 7-Б, код ЄДРПОУ 41668417) 100800,00 грн орендної плати, 81909,90 грн вартості переданого в оренду обладнання та 2740,65 грн судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.

Рішення підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 30.01.2023.

Суддя А.Ф. Черногуз