Рішення

від 24.01.2023 по справі 914/4/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2023 Справа № 914/4/22

За позовом: Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького, м. Львів,

до відповідача: Приватного підприємства «Спецавтогідробуд», м. Стрий Львівської області,

про стягнення 2'420'301,18 грн штрафних санкцій,

Суддя Яворський Б.І.,

при секретарі Муравець О.М.

Представники cторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився.

Відводів складу суду сторонами не заявлялося.

Суть спору. На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г.Возницького до Приватного підприємства «Спецавтогідробуд» про стягнення 341'590,56 грн штрафних санкцій (пені) за договором про закупівлю №20-07/1 від 20.07.2021.

У позовній заяві зазначається, зокрема, що відповідач не виконав обумовлені у договорі роботи згідно погодженого календарного плану.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 04 січня 2022 року справу № 914/4/22 передано на розгляд судді Яворському Б.І.

Ухвалою суду від 10.01.2022 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків. Після усунення позивачем допущених недоліків, ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.01.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, встановлено строк для реалізації учасниками справи процесуальних прав. Подальший хід розгляду справи у підготовчому провадженні викладено у відповідних ухвалах суду та протоколах судових засідань.

21.02.2022 та 08.06.2022 позивач подав заяви про уточнення (збільшення) позовних вимог до 2'420'301,18 грн. (вх.№4730/22) з доплатою судового збору та доказами її надіслання відповідачу. Просить за невиконання робіт у строк до 31.12.2021 стягнути пеню у розмірі 2'078'710,62 грн. за період 01.01.2022-15.01.2022.

Протокольною ухвалою від 09.06.2022 суд прийняв заяву позивача про збільшення позовних вимог, про що зазначено у протоколі судового засідання.

29.06.2022 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх.№13828/22). У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що роботи за договором №20-07/1 від 20.07.2021 мали розпочатись ще у липні 2021 року з об`єкту «зовнішні сходи», однак через невчасне отримання замовником дозволу на будівництво, відповідач не міг приступити до виконання робіт в обумовлені договором терміни. Тому, 27.09.2021 додатковою угодою №1 сторони внесли зміни до додатку №2 до договору «Календарний графік виконання робіт по об`єкту». Вважає, що сам позивач не дотримався умов договору щодо передачі виконавцю відповідних дозволів та не врахував у позовній заяві внесені зміни, де зазначив, що відповідачем не виконано роботи у наступні строки: зовнішні сходи - до 07.11.2021, вогнезахисна обробка дерев`яних конструкцій - до 15.11.2021 та монтаж системи блискавкозахисту - до 21.11.2021. Звернув увагу, що підприємство не могло завершити роботи з використанням сухих будівельних сумішей у період 01.10.2021-31.12.2021 через низьку температуру повітря у смт.Олесько Золочівського району (лист ЛРЦ з гідрометрології №9912-08/06.2-513 від 21.06.2022). 02.06.2022 ПП «Спецавтогідробуд» та ФОП ОСОБА_1 укладено договір №9-22 на проведення будівельно-технічної експертизи. Зазначає, що договір розірвано за ініціативою замовника в односторонньому порядку з 30.12.2021, тому нарахування пені після розірвання договору вважає незаконним та необгрунтованим. Просив відмовити у задоволенні позову.

03.08.2022 відповідач подав клопотання (вх.№16455/22) про долучення до матеріалів справи висновку експерта.

04.08.2022 позивач подав відповідь на відзив (вх.№16507/22), у якій вказав, що отримання дозволу жодним чином не залежало від позивача, оскільки цей період припав на реформування системи отримання дозволів, тому сторонами було підписано додаткову угоду про внесення змін до початку виконання робіт. Складання графіку робіт згідно чинного законодавства покладено на підрядника і такий ним був здійснений самостійно та погоджений галереєю. Інших звернень щодо необхідності внесення змін до графіку виконання робіт як і зауваження щодо несприятливих погодних умов позивачу не надходило. Залучення експерта для проведення будівельно-технічної експертизи вважає затягуванням розгляду справи.

01.12.2022 позивач подав заяву, а відповідач клопотання про розгляд справи без їх участі.

Ухвалою від 15.12.2022 Господарський суд Львівської області закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 03.01.2023. Вказана ухвала була надіслана на електронні адреси сторін, докази про що знаходяться в матеріалах справи.

Сторони у судове засідання 03.01.2023 не зявилися і суд ухвалою від 03.01.2023 відклав розгляд справи на 24.01.2023. Явка сторін у судовому засіданні обов`язковою не визнавалась.

У судове засідання 24.01.2023 представники сторін не з`явилися, із заявами та клопотаннями на адресу суду не зверталися.

Відповідно до ч.2 ст.195 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Згідно пункту 1 ч.3 ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 1 ст.202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки позиція сторін чітко відображена у документах по суті справи, а також те, що сторони просили розглядати справу за їх відсутності, участь сторін у судовому засіданні 24.01.2023 обов`язковою не визнавалась, суд розглянув справу за відсутності представників сторін.

У судовому засіданні 24.01.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

20 липня 2021 року Львівською національною галереєю мистецтв імені Б.Г. Возницького (замовник) та Приватним підприємством «Спецавтогідробуд» (підрядник) укладено договір про закупівлю №20-07/1, згідно з п.1.1 якого підрядник зобов`язується власними силами і засобами, в обумовлений строк у відповідності до замовлення і вимог науково-проектної документації, будівельних норм та правил виконати роботи на об`єкті «Реставрація фасадів та огороджуючого муру, пам`ятки архітектури національного значення 1739р. (охоронний №406) - Костьолу Капуцинів з келіями у смт. Олесько Буського району Львівської області» (ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація), а замовник зобов`язується прийняти і оплатити виконані роботи. Характер робіт реставрація.

Договірна ціна на момент укладення договору є твердою і становить 35 999 999,00 грн, в т.ч. ПДВ 5 999 999,83 грн. (п.3.1 договору).

За умовами п.4.1 договору розрахунки проводяться тільки за фактично виконані роботи після підписання замовником представлених підрядником належно оформлених актів виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки (форма КБ-3), рахунку на оплату, шляхом проміжних платежів, але тільки в межах бюджетних призначень при умові надходження коштів на рахунок замовника по даному об`єкту. Фінансування робіт (будівництва об`єкта) здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

У розділі 5 сторонами погоджено порядок виконання робіт. Так, строк (термін) виконання робіт - згідно графіку виконання робіт або до повного виконання сторонами договірних зобов`язань. Роботи за договором повинні бути виконані у терміни відповідно до графіку виконання робіт, що оформляється додатком до договору і є його невід`ємною частиною. Строки договору можуть переглядатись сторонами за наявності умов: відсутності фінансування; появи додаткових робіт; відсутності дозволу на початок виконання будівельних робіт, виданого інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю; виникнення несприятливих погодних умов, що не дає технологічної можливості виконанню даного виду робіт. При виникненні несприятливих погодних умов, а саме низької температури, випадання опадів, строки виконання робіт підлягають перенесенню тільки на термін зупинки виконання робіт пов`язаних з несприятливими погодними умовами, що оформляється додатковою угодою. Замовник може вносити пропозиції про уповільнення, зупинення або прискорення виконання робіт на об`єкті із внесенням у встановленому порядку змін у договір, у тому числі до календарного графіку виконання робіт. У разі затримки початку робіт з незалежних від підрядника обставин сторони можуть погодити зміни до договору, в яких обумовлюють нову дату початку робіт. Такими обставинами є: стихійні лиха, пожежі, військові події, народні заворушення, масові локальні безпорядки, дії державних органів влади та органів місцевого самоврядування. Рішення про перегляд строків з обґрунтуванням причин оформляється відповідно до цього договору.

Замовник має право, зокрема, без погодження з підрядником вносити зміни в науково-проектну документацію, але не пізніше як за 10 днів до початку виконання робіт; відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботи або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк, визначений договором підряду стає неможливим; ініціювати внесення змін у договір, вимагати розірвання договору та відшкодування збитків за наявності істотних порушень підрядником умов договору. Замовник зобов`язався забезпечити підрядника науково-проектною документацією в кількості, що визначено згідно ДБН упродовж 20-ти днів після набуття сили договору, в т.ч. декларацією на підготовчий період та дозвіл на ведення будівельних робіт. Підрядник має право у належний спосіб, визначений договором та законодавством, інформувати замовника про можливість сповільнення робіт за незалежних від підрядника обставин; завчасно, у письмовій формі, інформувати замовника про можливість припинення, або сповільнення виконання робіт з його вини, а також інших, не залежних від підрядника, обставин (п.6.1.1, 6.1.9, 6.1.10, 6.2.1, 6.3.3 та 6.4.4 договору).

За змістом п.7.1 договору за порушення строків виконання робіт, згідно графіка виконання робіт чи введення в дію об`єкту з вини підрядника, останній сплачує замовнику пеню в розмірі 0,5% за кожен день затримки від несвоєчасної сплати суми коштів.

Зміна договору здійснюється шляхом зміни або доповнення його умов з ініціативи будь-якої сторони на підставі додаткової угоди, що є невід`ємною частиною договору. Замовник може розірвати договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це підрядника не менш як за 10 днів за таких обставин: зокрема, суттєвого порушення підрядником своїх зобов`язань, що створює передумови для затримки виконання замовлення у встановлені графіком виконання робіт терміни більше, ніж на 10 днів (п.10.1 та 10.3 договору).

Відповідно до п.12.1 договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками та діє до 31.12.2021, а в частині розрахунків до повного його виконання.

Розрахунок договірної ціни (додаток 1) та графік виконання робіт (додаток 2) є невід`ємною частиною договору (п.14.1 договору).

20.09.2021 видано дозвіл на виконання будівельних робіт по об`єкту.

27 вересня 2021 року сторони підписали додаткову угоду 1 до договору, у якій змінили строк (термін) виконання робіт - з 27.09.2021 згідно графіку виконання робіт або до повного виконання сторонами договірних зобов`язань. Графік виконання робіт (додаток 2) викладено у новій редакції. Дана додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін і діє до закінчення робіт до 31.12.2021, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами всіх своїх зобов`язань за договором. Графік виконання робіт є її невід`ємною частиною.

Згідно календарного графіка виконання робіт по об`єкту підрядник зобов`язався виконати наступні роботи: зовнішні сходи, фасади, віконні та дверні заповнення, різні роботи, вогнезахисна обробка дерев`яних конструкцій, монтаж системи блискавкозахисту, каплиця, господарський комплекс, огороджуючий мур та озеленення.

У процесі виконання договору ПП «Спецавтогідробуд» виконало частину робіт, передбачених договором. Так, до матеріалів справи сторони подали довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2021 на суму 4 502 001,16 грн., акт №1.1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2021 (зовнішні сходи, фасади, різні роботи) на суму 4 473 833,62 грн.; довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2021 на суму 3 451 979,44 грн., акт №2.3 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2021 (огорожа) на суму 1 991 847,50 грн; довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2021 на суму 329 876,86 грн, акт №3.2 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2021 (господарський комплекс) на суму 160 616,39 грн. Відповідачем виставлено рахунки фактури на загальну суму 8'283'857,46 грн, а саме: №1021/11 від 26.10.2021 на суму 4 502 001,16 грн, №1121/3 від 10.11.2021 на суму 3 451 979,44 грн та №1521/11 від 15.11.2021 на суму 329 876,86 грн.

Позивач стверджує, що вартість вказаних робіт згідно локальних кошторисів становить: зовнішні сходи - 2'048'536,57 грн, вогнезахисна обробка дерев`яних конструкцій - 30'142,21 грн, монтаж системи блискавкозахисту - 61'084,85 грн, а відповідно до актів виконаних робіт форми КВ-2 відповідачем виконано роботи «зовнішні сходи» на суму 755'123,96 грн. За словами позивача не виконано робіт за договором на суму 27'716'141,54 грн. Відповідач не заперечив вартості невиконаних ним робіт, матеріали справи доказів протилежного не містять.

06.12.2021 позивач листом №707/1.4-08/21 звертався із вимогою пришвидшити виконання робіт.

14.12.2021 на об`єкті встановлено суттєве відставання від графіку виконання робіт (доповідь служби технічного нагляду ТзОВ «Техексперт-Захід»).

15.12.2021 Галерея звернулася до відповідача з листом №724/1.4-08/21 у якому повідомила, що «у випадку подальшого порушення умов договору та невиконання будівельних робіт, згідно календарного графіку виконання будівельних робіт договір буде розірвано в односторонньому порядку із застосуванням санкцій, передбачених у п.7.1 договору».

03.08.2022 відповідач подав висновок експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи №9-22 від 01.08.2022.

За неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань позивачем за період 07/15/21.11.2021-30.12.2021 нараховано 341'590,56 грн пені, а за період 01-15.01.2022 додатково нараховано 2'078'710,62 грн. пені, яку просить стягнути з відповідача.

ОЦІНКА СУДУ.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст.ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини (ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України).

Відповідно ч.1, 3 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).

Згідно ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Між сторонами виникли взаємні права та обов`язки на підставі укладеного договору про закупівлю №20-07/1 від 20.07.2021 та додаткової угоди до нього з додатками. Ціна договору 35'999'999,00 грн.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором будівельного підряду. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Статтею 875 ЦК України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

Згідно статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Частиною 1 статті 631 ЦК України встановлено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно ч.7 ст.180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов`язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. В той же час, закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Статтею 849 ЦК України визначено, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Отже, підряд складається із двох взаємопов`язаних між собою зобов`язань: 1) правовідношення, в якому виконавець має надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов`язку; 2) правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Закріплене у Цивільному кодексі України визначення договору підряду, зокрема будівельного, дає підстави висновку про те, що це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц).

Судом встановлено, що доказів виконання робіт на суму 27'716'141,54 грн матеріали справи не містять, а доказів протилежного відповідачем не надано та не заперечено таке твердження позивача.

Через несвоєчасне виконання зобов`язань позивач нарахував і просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 2'420'301,18 грн., з них 341'590,56 грн за період з 07.11.2021-31.12.2021 (зовнішні сходи), 15.11.2021-31.12.2021 (вогнезахисна обробка дерев`яних конструкцій), 21.11.2021-31.12.2021 (монтаж системи блискавкозахисту) та 2'078'710,62 грн. за період 01.01.2022-15.01.2022. Натомість відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відзначає, що через погодні умови (низьку температуру повітря) у період з 01.10.2021 до 31.12.2021 не мав можливості належним чином завершити роботи із застосуванням сухих будівельних сумішей у строки, передбачені відповідним календарним графіком.

Суд звертає увагу, що додатковою угодою 1 від 27.09.2021 до договору сторони погодили загальний термін виконання робіт: 27.09.2021-31.12.2021. Також, як уже відзначалося, розділом 5 договору передбачено порядок дій сторін у разі несприятливих погодних умов і можливість перенесення строків виконання робіт. Однак, матеріали справи не містять доказів того, що відповідач згідно умов п.5.4 та п.6.3.3 договору повідомляв позивача про сповільнення робіт через погіршення погодних умов та пропонував змінити умови договору.

У зв`язку з цим суд дійшов висновку про те, що підприємство погоджувалось із строками виконання робіт згідно графіку, погодженого додатковою угодою 1 від 27.09.2021 до договору. Як наслідок, долучений до матеріалів справи висновок експерта за результатами проведеної будівельно-технічної експертизи №9-22 від 01.08.2022 про те, що роботи не можна було проводити через неналежні погодні умови, судом не береться до уваги, адже він не спростовує факту порушення відповідачем умов договору та не може бути підставою для звільнення його від відповідальності.

Суд також не може погодитись з твердженням відповідача, що договір позивачем розірвано в односторонньому порядку 30.12.2021, адже, з огляду на п.10.3 договору, лист від 15.12.2021, у якому зазначено, що «у випадку подальшого порушення умов договору та невиконання будівельних робіт, згідно календарного графіку виконання будівельних робіт договір буде розірвано в односторонньому порядку із застосуванням санкцій, передбачених у п.7.1 договору» не може розцінюватися судом як повідомлення про розірвання договору, оскільки у листі сказано лише про можливе майбутнє розірвання договору.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно ст.526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно із ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст. 551 ЦК України).

Приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 231 ГК України передбачено, що законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Так, у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Звертаючись із позовом, позивач просить стягнути пеню за несвоєчасне виконання робіт 0,5% вартості несвоєчасно виконаних робіт за кожен день затримки.

У пункті 7.1 договору сторони погодили, що за порушення строків виконання робіт, згідно графіка виконання робіт чи введення в дію об`єкту з вини підрядника, останній сплачує замовнику пеню в розмірі 0,5% за кожен день затримки від несвоєчасної сплати суми коштів.

Суд зауважує, що погоджений сторонами у договорі розмір пені визначений від несвоєчасної сплати суми коштів. У даному випадку, вимоги про повернення коштів позивачем не було заявлено, адже, як вбачається із матеріалів справи, позивач просить стягнути пеню, нараховану за невчасне виконання частини робіт за календарним графіком та невиконання решти робіт за укладеним договором. Несвоєчасної сплати коштів відповідачем також не встановлено від час розгляду справи. Відтак, застосуванню у спірних правовідносинах підлягають приписи ч.1 ст.231 ГК України і пеню можна нараховувати у розмірі 0,1% за кожен день затримки від вартості несвоєчасно виконаних чи не виконаних робіт, адже виконання зобов`язань фінансувалося за рахунок Державного бюджету України, а у договорі не передбачено іншого розміру пені за порушення строків виконання робіт.

Відповідно до ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З позовної заяви та заяви про збільшення позовних вимог вбачається, що розрахунок пені на суму 341'590,56 грн позивачем проведено за часткове виконання робіт «зовнішні сходи» та невчасне виконання робіт «вогнезахисна обробка дерев`яних конструкцій» та «монтаж системи блискавкозахисту».

Суд звертає увагу, що у календарному графіку виконання робіт (додаток №2 до додаткової угоди), який визначений у формі таблиці, місяці виконання кожного виду робіт розподілені на чотири частини без зазначення чіткого числа місяця. Тому з долученого до матеріалів справи календарного графіку неможливо чітко встановити дату прострочення, наприклад, 07 листопада, 15 листопада чи 21 листопада.

Суд враховує, що відповідно до ч.3 ст.254 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Строк, що визначений у півмісяця, дорівнює п`ятнадцяти дням. Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця.

Відтак, при обчисленні пені суд бере до уваги, що відповідні роботи мали бути виконані до кінця листопада, і рахує порушення з 01.12.2021 по 31.12.2021. Здійснивши відповідні перерахунки, суд встановив, що до стягнення підлягає 42'923,83 грн. пені за порушення строків виконання робіт «зовнішні сходи», «вогнезахисна обробка дерев`яних конструкцій» та «монтаж системи блискавкозахисту»

Щодо нарахованої позивачем пені у розмірі 2'078'710,62 грн. за несвоєчасне виконання договору за період 01-15.01.2022. За результатами перерахунку заявленої суми з урахуванням зазначеного вище розміру пені 0,1% від вартості невиконаних робіт, суд встановив, що стягненню з відповідача підлягає 415'742,12 грн.

Таким чином, загалом стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 458'665,95 грн пені. У задоволенні решти позову слід відмовити.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Сплата позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується квитанцією №0.0.2398972078.1 від 29.12.2021 на суму 5'123,86 грн та платіжним дорученням № 34 від 16.02.2022 на суму 31'180,66 грн.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд задовольняє позовні вимоги частково, судовий збір покладається на відповідача у розмірі 6'879,99 грн.

Керуючись статтями 2, 3, 12, 13, 42, 73-80, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Спецавтогідробуд» (82400, Львівська область, м.Стрий, вул.Грабовецька, 5Б; код ЄДРПОУ 3700116 ) на користь Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г.Возницького (79000, м.Львів, вул. Стефаника, 3; код ЄДРПОУ 02223750) 458'665,95 грн пені та 6'879,99 грн. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено 30.01.2023.

Суддя Яворський Б.І.