Рішення

від 17.01.2023 по справі 921/444/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

46025, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 січня 2023 року м.Тернопіль Справа № 921/444/22 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

при секретарі судового засідання Свергун О.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом КерівникаТернопільської окружної прокуратури, м.Тернопіль

в інтересах держави в особі

Тернопільської міської ради, м.Тернопіль;

Комунального некомерційного підприємства «Міська комунальна лікарня №3» Тернопільської міської ради, м.Тернопіль;

Відділу охорони здоров`я та медичного забезпечення Тернопільської міської ради, м.Тернопіль

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Тотус Спрінгс» м.Тернопіль,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів: Західного офісу Держаудитслужби, м.Львів

про визнання недійсним пункту договору та стягнення коштів,

за участю представників:

позивача-1: Черніцький В.Р., головний юрисконсульт, довіреність №6648 від 10.03.2022;

позивача-2: Гасай Ю.С., довіреність №2 від 16.01.2023;

позивача-3: не з`явився;

відповідача: не з`явився;

третьої особи: не з`явився;

прокурора: Вигонна І.В., довіреність №15-18ВИХ-23 від 06.01.2023.

Зміст позовних вимог, позиція прокурора.

Керівник Тернопільської окружної прокуратури, м.Тернопіль звернувся 20.09.2022 (згідно з відтиском штампу вхідної кореспонденції суду за вх.№501) до Господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах держави в особі Тернопільської міської ради, м.Тернопіль, Комунального некомерційного підприємства «Міська комунальна лікарня №3» Тернопільської міської ради, м.Тернопіль, Відділу охорони здоров`я та медичного забезпечення Тернопільської міської ради, м.Тернопіль до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тотус Спрінгс», м.Тернопіль, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, про визнання недійсним пункту 1.4 договору №ТС-107 від 02.04.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тотус Спрінгс» та Комунальним некомерційним підприємством КНП «Міська комунальна лікарня №3» Тернопільської міської ради, в частині включення до ціни договору суми податку на додану вартість у розмірі 23333,33грн та стягнення цієї суми збитків до місцевого бюджету Тернопільської міської ради.

Поданий прокуратурою позов в судовому засіданні підтримали уповноважені представники Тернопільської міської ради та Комунального некомерційного підприємства «Міська комунальна лікарня №3» Тернопільської міської ради.

Пояснення третьої особи.

У письмових поясненнях без номера та дати (вх.№6732 від 13.10.2022) Західним офісом Держаудитслужби повідомлено, що Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Комунального некомерційного підприємства «Міська комунальна лікарня №3» Тернопільської міської ради, за результатами якої складено Акт від 06.05.2022 №04-22/3. Ревізією встановлено, що за результатами проведених закупівель Лікарнею в інформаційно-телекомунікаційній системі ProZorro в період з 01.03.2020 по 31.01.2022 оприлюднено 424 звіти про укладені договори без застосування процедури закупівлі для запобігання COVID-19. Відповідно до звітів про укладені договори без застосування процедури закупівлі встановлено, що Лікарнею проведено закупівлю товару «Ізолювальний костюм», очікуваною вартістю 140000,00грн, з позначкою «закупівля для запобігання пандемії COVID-19». Інформацію про закупівлю ДК 021-2015: 35110000-8 - протипожежне, рятувальне та захисне обладнання, очікуваною вартістю 140000,00грн з ПДВ, оприлюднено в електронній системі публічних закупівель ProZorro за номером UA-2020-04-07-002253-b. За результатами проведених переговорів уповноваженої особи Гасай Ю.С. та із залученням головної медичної сестри Запорожець Т.М. з постачальником - ТОВ «Тотус Спрінгс» 02.04.2020 прийнято рішення про укладення договору з ТОВ «Тотус Спрінгс» на суму 140000,00грн (в тому числі 23333,33грн ПДВ) та оприлюднено звіт про укладення договору про закупівлю без використання електронної системи закупівель. Перевіркою відповідності умов укладеного з ТОВ «Тотус Спрінгс» договору №ТС-107 від 02.04.2020 встановлено включення до вартості товару (ізольований костюм) податку на додану вартість, що суперечить п.71 підроз.2 роз.ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України та Переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемії гострої респіраторної хвороби COVID-19 спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 №224. Відтак, включення до вартості товару суми ПДВ та оплати такого товару Лікарнею вважає неправомірним в частині 23,33тис.грн.

Заперечення відповідача.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов та інших заяв по суті спору.

Процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою суду від 26.09.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 18.10.2022, в якому оголошувалася перерва до 15.11.2022, а згодом до 22.11.2022.

Ухвалою суду від 22.11.2022 закрито підготовче провадження у справі з призначенням її до розгляду по суті в судовому засіданні на 13.12.2022, яке відкладалося на 27.12.2022, а згодом оголошувалася перерва до 17.01.2023.

Також, ухвалою суду від 26.09.2022 до участі у справі залучено Західний офіс Держаудитслужби в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів.

Судова кореспонденція по цій справі надсилалася учасникам справи засобами поштового зв`язку за адресами зареєстрованого місцезнаходження юридичних осіб; додатково сторони повідомлялися за допомогою телефонограм від 30.09.2022, 18.11.2022, 08.12.2022, 23.12.2022, які долучено до матеріалів справи разом з скрін-фото телефонних викликів.

В судовому засіданні присутні учасники судового процесу підтримали доводи, наведені у підготовчому провадженні.

Представник Відділу охорони здоров`я та медичного забезпечення Тернопільської міської ради в судове засідання жодного разу не з`явився, незважаючи на належне повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчать долучені до матеріалів справи рекомендовані поштові повідомлення про вручення №4600117602305 від 05.10.2022, №4600117683879 від 25.10.2022, №4600117773401 від 23.11.2022, №4600117967338 від 05.01.2023 про вручення судової кореспонденції.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тотус Спрінгс» заяв по суті спору не подало, а його уповноважений представник в судових засіданнях жодного разу участі не приймав. Поштові відправлення, якими на зареєстровану адресу місцезнаходження товариства (вул.Промислова, 30, м.Тернопіль, 46002), вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, направлялися ухвали суду від 26.09.2022, 18.10.2022, 15.11.2022, 27.12.2022 відділенням поштового зв`язку повернуто не врученими адресату із зазначенням причини «адресат відсутній за вказаною адресою» (довідки форми №20 від 06.10.2022, 24.10.2022, 28.11.2022, 05.12.2022, 05.01.2023 долучено до справи).

З цього приводу суд зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу особи є достатнім, щоб вважати повідомлення цієї особи належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у п.7.10 постанови від 19 вересня 2022 року у справі №916/939/15-г.

Разом з тим, керівника ТОВ «Тотус Спрінгс» Оконського Назара Сергійовича було повідомлено окремо про розгляд справи та дати судових засідань телефонограмами №921/444/22/663/2022 від 18.11.2022, №921/444/22/697/2022 від 08.12.2022, №921/444/22/735/2022 від 23.12.2022.

Таким чином, суд відзначає, що судом було вжито достатніх заходів задля належного повідомлення відповідача про судові засіданні, що дає підстави для висновку про належне повідомлення ТОВ «Тотус Спрінгс» про розгляд справи.

Оскільки неявка учасника справи, належним чином повідомленого про судове засідання, не є перешкодою для розгляду справи, суд, вважає за можливе розглянути спір у даному судовому засіданні.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.233 ГПК України, суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Рішення приймаються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу. Після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст.240 ГПК України, у судовому засіданні 17.01.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Фактичні обставини справи.

Рішенням Тернопільської міської ради від 19.12.2018 №7/31/13 затверджено комплексну програму «Здоров`я громади» на 2019-2021 роки.

З метою подолання пандемії, спричиненої COVID-19, виконання заходів вказаної програми, а саме: здійснення заходів щодо недопущення занесення і поширення на території громади випадків захворювань коронавірусом COVID-19, за рахунок коштів місцевого бюджету здійснювалось фінансування закладу - Комунального некомерційного підприємства «Міська комунальна лікарня №3» Тернопільської міської ради.

КНП «Міська комунальна лікарня №3» Тернопільської міської ради згідно з поданою заявкою від 02.04.2020 №45 отримано фінансування за рахунок коштів місцевого бюджету, (загальний фонд) в розмірі 157600,00грн по КПКВК 0712152 «Інші програми та заходи у сфері охорони здоров`я» (Розподіл виділених бюджетних асигнувань №205 від 02.04.2020).

Міською комунальною лікарнею №3 згідно Закону України «Про публічні закупівлі», постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 року №225 «Деякі питання закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) на території України» (зі змінами), наказу КНП «МКЛ №3» ТМР «Про запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів в КНП «МКЛ №3» ТМР з приводу захворювання на COVID - 19» від 16.03.2020 №32, на підставі свого рішення, оформленого Протоколом №5 від 02.04.2020, з метою запобігання пандемії COVID-19 проведено закупівлю ізолювальних костюмів (код національного класифікатора України ДК021:2015 «Єдиний закупівельний словник» - 35110000-8 Протипожежне, рятувальне та захисне обладнання), очікуваною вартістю 140000,00грн. Закупівля здійснювалася за спрощеною процедурою шляхом укладення прямого договору із оприлюдненням звіту про укладені договори у відповідності з вимогами Закону України «Про публічні закупівлі».

Інформацію про закупівлю ДК 021-2015: 35110000-8 - Протипожежне, рятувальне та захисне обладнання, очікуваною вартістю 140000,00грн з ПДВ, оприлюднено в електронній системі публічних закупівель ProZoпo за номером UA-2020-04-07-002253-b.

За результатами розкриття тендерних пропозицій по закупівлі 1000шт. ізолювальних костюмів (ДК 021-2015: 35110000-8 - Протипожежне, рятувальне та захисне обладнання), вартістю 140000,00грн з ПДВ, Міською комунальною лікарнею №3 прийнято рішення про закупівлю цього товару у ТОВ «Тотус Спрінгс».

02.04.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тотус Спрінгс» як Постачальником та Комунальним некомерційним підприємством «Міська комунальна лікарня №3» Тернопільської міської ради як Одержувачем (Покупцем) укладено договір №ТС-107 (далі - договір), відповідно до якого Постачальник зобов`язався поставити Одержувачу продукцію (товар) - ізолювальні костюми, код закупівлі ДК 021:2015:351100008 - Протипожежне, рятувальне та захисне обладнання, а Одержувач зобов`язався прийняти у власність товар та своєчасно його оплатити (п.п.1.1, 1.2, 1.3 договору).

Відповідно до п.1.4 договору загальна вартість договору визначається у Специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору для кожного замовлення та становить 140000,00грн.

Джерело фінансування - кошти місцевого бюджету (п.1.5 договору).

Звітом про виконання договору про закупівлю №UA-2020-04-07-002253-b також підтверджено, що джерелом фінансування закупівлі за цим договором є місцевий бюджет.

Згідно з п.2.1 договору оплата за товар проводиться Замовником після отримання рахунку та Специфікації до кожного замовлення шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

Відповідно до п.6.1 договору всі зміни і доповнення до договору будуть дійсними, якщо вони внесені в письмовій формі і підписані уповноваженими представниками сторін.

Договір є чинним з дати його підписання та діє до повного виконання умов сторонами (п.6.3 договору).

У Специфікації №1 до договору №ТС-107 від 02.04.2020 сторонами визначено найменування товару, його кількість, ціну за одиницю та загальну вартість. Відповідно до Специфікації №1 обумовлено поставку товару - «Ізолювальний костюм M-L одноразовий» в кількості 1000шт за ціною 140грн за одиницю на загальну суму 140000,00грн, в тому числі ПДВ в розмірі 23333,33грн.

Відповідно до видаткової накладної №РН-0000042 від 02.04.2020 ТОВ «Тотус Спрінгс» передано, а КНП «Міська комунальна лікарня №3» Тернопільської міської ради отримано вказаний товар - «Ізолювальний костюм M-L одноразовий» в кількості 1000шт на загальну суму 116666,67грн без ПДВ; до вартості товару включено ПДВ в розмірі 23333,33грн; всього здійснено поставку на суму 140000,00грн (з ПДВ).

Відповідно до сертифікату експертизи типу модуль В Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю «Тотус Спрінгс», ДП «Криворізький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», встановлено, що на підставі проведеної експертизи технічної документації, ідентифікації та випробувань типового зразка продукції - Комбінезон захисний, виготовлений з матеріалу нетканого - 100% поліпропілен, (спанбонд, поверхнева щільність 60 г/м2, клас 1 за ДСТУ EN 14126:2008) одноразового використання, для захисту від загальних виробничих забруднень, продукція відповідає вимогам: технічного регламенту засобів індивідуального захисту; стандартам з офіційного опублікованого переліку національних стандартів. Сертифікат діє з 30.04.2020 по 29.04.2021.

30.04.2020 ТОВ «Тотус Спрінгс» видано декларацію про відповідність засобу індивідуального захисту вимогам Технічного регламенту.

03.04.2020 КНП «Міська комунальна лікарня №3» Тернопільської міської ради на підставі платіжного доручення №1 перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю «Тотус Спрінгс» кошти в сумі 140000,00грн за товар згідно з накладною РН-0000042 від 02.04.2020.

02.01.2021 Міською комунальною лікарнею №3 прийнято рішення, оформлене протоколом №12, про оприлюднення Звіту від 02.01.2021 про виконання договору про закупівлю №ТС-107 від 02.04.2020.

Також матеріали справи свідчать, що Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Комунального некомерційного підприємства «Міська комунальна лікарня №3» Тернопільської міської ради за період з 01.01.2019 по 31.01.2022, результати якої оформлено Актом ревізії фінансово-господарської діяльності №04-22/3 від 06.05.2022.

Зокрема, ревізією встановлено, що закупівля товару «Ізолювальний костюм M-L одноразовий» здійснювалася Лікарнею і про це зазначено у листі №416 від 02.09.2022, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 №225 «Деякі питання закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) на території України» (зі змінами) на підставі наявної потреби у засобах індивідуального захисту для медичних працівників лікарні. Даний товар придбано та використано медпрацівниками з метою запобігання виникненню і поширенню, коронавірусної хвороби COVID-19.

За інформацією Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області №131904-14/1984-2022 від 31.08.2022, згідно Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, яка є додатком до Закону України «Про Митний тариф України» від 19.09.2013, що діяв на час вчинення порушення, код 62109200 - одяг одноразового використання, призначений для пацієнтів (хворих) чи хірургів, що використовується під час хірургічних операцій; 62109800 - інші, що підпадає під дію Порядку проведення закупівель товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2, на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №225 від 20.03.2020 та Переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемії гострої респіраторної хвороби COVID- 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 №224, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Згідно листа Тернопільської торгово-промислової палати від 05.09.2022, встановлено, що відповідно до Основних правил інтерпретації класифікації товарів і вимог УКТЗЕД, Додатку до Закону У країни «Про митний тариф України» від 02.07.2020 та Наказу Державної митної служби України №234 від 01.07.2020 товар - «Ізолювальний костюм M-L одноразовий» відповідає наступній товарній підкатегорії: код 621О109200 - одяг виготовлений з матеріалів товарних позицій 5602, 5603, 5903, 5906 або 5907: 1) з матеріалів товарної позиції 5602 або 5603; 2) з матеріалів товарної позиції 5603; 3) одяг одноразового використання, призначений для пацієнтів (хворих) чи хірургів, що використовується під час хірургічних операцій.

Окрім того, згідно Висновку експерта №705/22-22 від 14.09.2022 за результатами проведення судово-економічної експертизи у кримінальному провадженні №4202212050000040 від 20.05.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України, документально підтверджено розмір збитків в сумі 23333,33грн, внаслідок безпідставного включення до вартості закуповуваних засобів індивідуального захисту, згідно договору №ТС-107 від 02.04.2020, та недотримання вимог пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України №224 від 20.03.2020.

Тобто, ревізією встановлено порушення пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, а саме безпідставну сплату суми податку на додатну вартість, зокрема під час закупівлі у ТОВ «Тотус Спрінгс» за договором від 02.04.2020 №ТС-107 товару - «Ізолювальний костюм», в розмірі 23333,33грн.

Як вбачається з інформації, наведеній Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради у листі №14395-Ю від 08.06.2022, Лікарня №3 зверталася до відповідача з вимогою повернути зайво сплачені кошти в сумі 23333,33грн (листи №460 від 02.09.2020, №266 від 01.06.2022). Однак, товариством такі звернення залишені без відповіді та задоволення.

Прокурор, посилаючись на обставини нездійснення захисту уповноваженими державними органами, які обізнані про порушення інтересів держави і мають відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернулися, звернувся з даним позовом до суду, в якому просить визнати недійсним п.1.4 договору №ТС-107 від 02.04.2020 та стягнути з відповідача неправомірно включену до вартості придбаного Лікарнею суму ПДВ в розмірі 23333,33грн.

Щодо підстав представництва прокуратурою інтересів держави в суді.

У силу пункту 3 частини 1 статті 1311 Конституції України та п.2 ч.1 статті 2 Закону України «Про прокуратуру» на органи прокуратури покладено виконання функції представництва інтересів держави в суді.

Частиною шостою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що під час здійснення представництва інтересів держави в суді прокурор, серед іншого, має право звертатися до суду з позовом в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Згідно частини третьої статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами.

Частиною четвертою цієї ж статті визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує у позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави, або в чому існує загроза інтересам держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує на орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) договору, на підставі якого ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає.

Прокурором у поданій позовній заяві вказано, з посиланням на листи Тернопільської міської ради №21307-Ю/2022 від 25.08.2022, Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 20.07.2022 №18070-Ю/2022, Відділу охорони здоров`я та медичного забезпечення Тернопільської міської ради, який забезпечує організацію фінансування закладів, установ, організацій і підприємств сфери охорони здоров`я Тернопільської міської територіальної громади, що знаходяться в комунальній власності територіальної громади (п.3.2 Положення про Відділ, затвердженого рішенням Тернопільської міської ради №8/2/6 від 29.01.2021), №129/05-23.2 від 27.07.2022, №138 від 23.08.2022, Міської комунальної лікарні №3 від 19.08.2022 №392 що позов до ТОВ «Тотус Спрінгс» щодо повернення 23333,33грн неправомірно отриманої суми ПДВ ні органом місцевого самоврядування, ані Відділом охорони здоров`я, ані безпосередньо Покупцем товару тривалий час не пред`являється з посиланням на відсутність фінансування органів для оплати судового збору.

Враховуючи, що виконання оспорюваного договору здійснювалося за рахунок коштів місцевого бюджету, порушення, допущені при його укладенні, призводять до порушення майнових прав територіальної громади Тернопільської міської ради, за рахунок якої останній і формується.

Згідно частини третьої статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до підпункту 2 пункту «а» частини першої статті 27 цього ж Закону до відання виконавчих органів міських, селищних та сільських рад належать повноваження щодо забезпечення збалансованого економічного та соціального розвитку відповідної території, ефективного використання природних, трудових і фінансових ресурсів.

Тернопільська міська рада, будучи наділена повноваженнями щодо контролю за ефективним та цільовим використанням коштів місцевого бюджету будь-яких заходів щодо стягнення з ТОВ «Тотус Спрінгс» грошових коштів, набутих без достатньої правової підстави, не вжила.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18 встановила, що сам факт не звернення до суду уповноваженого органу, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та мав змогу захистити порушені інтереси, свідчить, що такий орган неналежно виконує свої повноваження.

З огляду на наведене, прокуратура звернулась до суду з даною позовною заявою в інтересах держави в особі Тернопільської міської ради, Комунального некомерційного підприємства «Міська комунальна лікарня №3» Тернопільської міської ради та Відділу охорони здоров`я та медичного забезпечення Тернопільської міської ради.

Оскільки позивачі були обізнані про відповідне порушення прав держави, не вчинили належних дій на усунення таких порушень та захист прав та інтересів держави, суд вважає, що у даному випадку прокуратурою доведено наявність підстав для здійснення представницьких функцій шляхом звернення до суду з позовом у цій справі в інтересах держави.

На виконання вимог ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», Тернопільською окружною прокуратурою попередньо повідомлено Тернопільську міську раду, Відділ охорони здоров`я та медичного забезпечення Тернопільської міської ради та Комунальне некомерційне підприємство КНП «Міська комунальна лікарня №3» Тернопільської міської ради про представництво інтересів в суді (листи від 14.09.2022 №6797 ВИХ-22, від 14.09.2022 №6796 ВИХ-22, від 14.09.2022 №6795 ВИХ-22).

Норми права та мотиви, з яких суд виходить при ухваленні рішення.

Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, згідно з якою, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

При цьому недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини (ст. 217 ЦК України).

Разом з тим, при застосуванні наведених положень статей Цивільного кодексу України слід враховувати, що умова договору, щодо якої ставиться вимога про визнання її недійсною, не може бути істотною умовою договору, оскільки в такому випадку правочин має бути визнаний недійсним в цілому (правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.03.2018 у справі №910/22319/16).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Зокрема, при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити ціну, яка є істотною умовою господарського договору (ст.ст. 628, 638 Цивільного кодексу України, ст.ст. 180, 189 Господарського кодексу України).

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними (ч. 5 ст. 180 ГК України).

Відповідно до статті 11 Закону України "Про ціни і ціноутворення" вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Отже, сторони на договірних засадах передбачають формування ціни за договором.

Податок на додану вартість визначено у підпункті 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України як непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу. Об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу (п. "а" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України).

За своєю правовою сутністю ПДВ є часткою новоствореної вартості та сплачується покупцем (замовником послуг).

Згідно підпункту 5 пункту 1 рішення Ради національної безпеки і оборони України №87 від 13.03.2020, введеного в дію Указом Президента України №87/2020 від 13.03.2020 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID- 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», передбачено розроблення та внесення на розгляд Верховної Ради України законопроекту про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо непоширення дії названого Закону на випадки, якщо предметом закупівлі є засоби медичного призначення та спеціалізоване медичне обладнання для надання допомоги хворим на COVID- 19.

На виконання рішення РНБО України 17.03.2020 Верховною Радою України прийнято Закон України № 530-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню. і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», що цього ж дня набрав чинності, згідно якого розділ Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» доповнено пунктом 3-1 такого змісту: «Установити, що дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи чи послуги, необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19). Перелік таких товарів, робіт чи послуг та порядок їх закупівлі затверджуються Кабінетом Міністрів України».

Також, пунктом 4 розділу І цього ж Закону підрозділ 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу У країни доповнено пунктом 71, за змістом якого тимчасово, для здійснення заходів щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

Законом України від 30.03.2020 № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID- 19)» пункт 71 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України викладено в новій редакції, згідно якої від оподаткування податком на додану вартість звільняються такі операції:

- з ввезення на митну територію України товарів (в тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України;

- з постачання на митній території У країни товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

При цьому норми пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу У країни застосовуються до операцій, здійснених в період, починаючи з 17.03.2020 і до останнього числа місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19).

У разі здійснення операцій, звільнених від оподаткування ПДВ відповідно до пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, положення пункту 198.5 статті 198 та статті 199 розділу V Кодексу не застосовуються, та податкові зобов`язання з ПДВ при здійсненні таких операцій не нараховуються.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 №224 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) затверджено Перелік лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України звільняються від оподаткування податком на додану вартість (далі - Перелік). Зокрема, згідно з Переліком до Медичного обладнання для закладів охорони здоров`я, що надають допомогу хворим на COVID-19, включено такі засоби індивідуального захисту як костюм біологічного захисту/комбінезон (коди згідно з УКТЗЕД 3926200000, 6210109200, 6210109800).

Окрім того, відповідно до приміток до Переліку, в яких роз`яснено порядок його застосування - визначення відповідності товарів наведеному переліку, було визначено, що: коди згідно з УКТЗЕД наводяться у цьому переліку довідково. Основною підставою для звільнення від оподаткування податком на додану вартість товарів, що ввозяться на митну територію України, є відповідність таких товарів назві товару (медичного виробу, основного компонента), міжнародному непатентованому найменуванню (назві) лікарського засобу, які зазначені в переліку.

2. Для цілей цього переліку:

1) медичні вироби означають медичні вироби, активні медичні вироби у значенні, наведеному в Технічному регламенті щодо медичних виробів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. № 753 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 82, ст. 3046), Технічному регламенті щодо медичних виробів для діагностики in vitro, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. № 754 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 82, ст. 3047), Технічному регламенті щодо активних медичних виробів, які імплантують, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. № 755 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 82, ст. 3048);

2) термін "засоби індивідуального захисту" вживається у значенні, наведеному в Технічному регламенті засобів індивідуального захисту, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 р. № 761 (Офіційний вісник України, 2008 р., № 66, ст. 2216), або Технічному регламенті щодо медичних виробів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. № 753 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 82, ст. 3046).

3. Для віднесення товарів, зазначених у розділі "Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", до товарів, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування на додану вартість, повинно бути:

- подано декларацію про відповідність та нанесено на товар або на його упаковку, а також на супровідні документи, якщо такі документи передбачені відповідним технічним регламентом, знак відповідності технічним регламентам згідно з правилами та умовами його нанесення, визначеними у Технічному регламенті щодо медичних виробів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. № 753 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 82, ст. 3046), Технічному регламенті щодо медичних виробів для діагностики in vitro, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. № 754 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 82, ст. 3047), Технічному регламенті щодо активних медичних виробів, які імплантують, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. № 755 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 82, ст. 3048), Технічному регламенті засобів індивідуального захисту, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 р. №761 (Офіційний вісник України, 2008 р., № 66, ст. 2216);

- подано повідомлення Міністерства охорони здоров`я про введення в обіг та/або експлуатацію медичних виробів (медичних виробів для діагностики in vitro, активних медичних виробів, які імплантують), стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів, або повідомлення Державної служби з питань праці про введення в обіг засобів індивідуального захисту, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів.

Таким чином, якщо лікарські засоби, дезінфекційні засоби, антисептики, медичні вироби, медичне обладнання, засоби індивідуального захисту включено до Переліку №224, то операції платника податку з постачання на митній території України таких засобів (обладнання) звільняються від оподаткування ПДВ.

Вартість товарів, що включені до Переліку № 224, повинна визначатися без ПДВ з настання дати запровадження пільги, встановленої пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, відповідно до змін, внесених Законом № 540, тобто з 17.03.2020.

На поставлений за спірним договором товар 30.04.2020 ТОВ «ТОТУС СПРІНГС» видано Декларацію №UA.016.D.0078-20 про відповідність комбінезону захисного Технічному регламенту засобів індивідуального захисту (постанова Кабінету Міністрів України №761від 27.08.2008).

Отже, товар, поставлений відповідачем, віднесений до товару, операції з постачання якого звільняються від оподаткування, адже включений Переліку з дотриманням передбачених приміткою до Переліку умов.

Приписи статті 217 Цивільного кодексу України регулюють питання щодо правової долі правочину, що має дефекти окремих його частин. При цьому закону може суперечити лише певна частина умов правочину, а інша - йому відповідати. Отже, за таких обставин не завжди доцільно визнавати правочин недійсним у цілому. Недійсність окремої частини правочину не призводить до недійсності інших його частин. Тому законодавець не встановлює недійсності правочину через недійсність окремої його частини, але лише за умови, якщо є підстави вважати, що правочин міг би бути вчинений без включення до нього цієї недійсної частини.

Підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України унормовано, що об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПКУ база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на, додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Отже, порядок та механізм нарахування і сплати ПДВ чи навпаки (операції, які не є об`єктом оподаткування або звільнені від оподаткування тощо) врегульовано відповідними нормами податкового законодавства та, відповідно, не можуть встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто в договірному порядку.

З наведеного випливає, що хоча ПДВ й включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися на власний розсуд та за погодженням сторін, тобто у договірному порядку.

Приймаючи до уваги, що грошовий вираз податку на додану вартість не є договірною ціною в розумінні статті 632 ЦК України, а отже і істотною умовою договору, його наявність чи відсутність не впливає на чинність і дійсність решти умов договору, та не може розцінюватися обставиною, що має вирішальне значення для укладення такого договору.

Подібний за змістом правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №916/2478/20 та від 03.12.2021 у справі №910/12764/20, від якого Суд не вбачає підстав відступати при розгляді цієї справи.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 03.12.2021 у справі №910/12764/20 відступив від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 08.04.2021 у справи №922/2439/20 щодо неможливості визнання недійсним частини договору стосовно визначення ПДВ (з посиланням на те, що включення в оплату ПДВ містить ціну розрахункової одиниці вартості товару, тобто є істотною умовою договору). Також Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.12.2021 зазначив про незгоду із наведеним висновком, викладеним у постановах Верховного Суду від 12.03.2018 у справі №910/22319/16, від 08.08.2019 у справі №911/1626/18.

Таким чином, зважаючи на встановлення обставин, які свідчать про те, що предметом закупівлі за договором №ТС-107 від 02.04.2020 був товар, необхідний для запобігання та поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), який підлягав звільненню від оподаткування податком на додану вартість згідно з положеннями пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України та Переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 №224, наявні підстави для визнання недійсним пункту 1.4 договору в частині включення до договірної ціни податку на додану вартість, адже таке включення здійснено з порушенням і не відповідає вимогам законодавства, зокрема вимогам пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України та постанові Кабінету Міністрів України № 224 від 20.03.2020.

Частиною 1 статті 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Загальна умова частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв`язок між збільшенням майна в однієї особи і відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов`язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувача), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення.

Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, передбачених нормами статті 11 Цивільного кодексу України.

У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави" застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Зокрема, набуття відповідачем як однією зі сторін зобов`язання коштів за рахунок іншої сторони не в порядку виконання договірного зобов`язання, а поза підставами, передбаченими договором, внаслідок перерахування на рахунок відповідача понад вартість товару, який було поставлено, виключає застосування до правовідносин сторін норм зобов`язального права, а є підставою для застосування положень статті 1212 Цивільного кодексу України.

Оскільки відповідачем отримана від Покупця сума ПДВ за угодою купівлі-продажу, при цьому, що відповідний товар не підлягав оподаткуванню в силу закону, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів в сумі 23333,33грн, оскільки неповернення відповідачем позивачу зазначеної суми, перерахованої поза межами договірних платежів, має наслідком збагачення відповідача за рахунок Лікарні поза підставою, передбаченою законом. Аналогічної правової позиції з приводу аналогічних правовідносин дотримується Верховний Суд у постанові від 10.02.2022 у справі №916/707/21.

Отже, враховуючи, що пункт 1.4 договору №ТС-107 від 02.04.2020 в частині включення до договірної ціни податку на додану вартість визнано недійсним, то до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме положення ст.1212 ЦК України.

У даному випадку, позовні вимоги щодо стягнення 23333,33грн податку на додану вартість підлягають задоволенню, оскільки відповідачем дані грошові кошти були набуті на підставі виконання правочину, який в цій частині визнано недійсним.

Висновки господарського суду.

Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

У відповідності з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України). Стандарт доказування «вірогідності доказів», який на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. На суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Вказаної позиції дотримується Верховний Суд, зокрема у постанові від 21 серпня 2020 року у справі №904/2357/20.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Беручи до уваги вищенаведене, суд, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судові витрати у вигляді сплаченого прокуратурою судового збору, в силу ст.129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.4, 13, 42, 46, 53, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 197, 219, 220, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним пункт 1.4 договору №ТС-107 від 02.04.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тотус Спрінгс» (вул.Промислова, 30, м.Тернопіль, ідентифікаційний код 40648143) та Комунальним некомерційним підприємством «Міська комунальна лікарня №3» Тернопільської міської ради (вул.Волинська, 40, м.Тернопіль, ідентифікаційний код 02001334), в частині включення до ціни договору суми податку на додану вартість у розмірі 23333,33грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тотус Спрінгс» (вул.Промислова, 30, м.Тернопіль, ідентифікаційний код 40648143) на користь Комунального некомерційного підприємства «Міська комунальна лікарня №3» Тернопільської міської ради (вул.Волинська, 40, м.Тернопіль, ідентифікаційний код 02001334) грошові кошти в розмірі 23333(двадцять три тисячі триста тридцять три)грн 33 коп.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тотус Спрінгс» (вул.Промислова, 30, м.Тернопіль, ідентифікаційний код 40648143) на користь Тернопільської обласної прокуратури, ідентифікаційний код 02910098) - 4962 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві)грн 00коп. в повернення сплаченого судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Судове рішення складено та підписано 27.01.2023.

Суддя Н.О. Андрусик