Рішення

від 17.01.2023 по справі 922/263/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2023м. ХарківСправа № 922/263/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Керівника Київської окружної прокуратури міста Харкова (61002, м. Харків, вул. Сумська, 76) в інтересах держави в особі Північно-Східного офісу Держаудитслужби (61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 4-й під`їзд) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технікабуд Плюс" (61058, м. Харків, пр-т Гагаріна, 12, кв. 26); Комунального закладу "Харківська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів № 14 Харківської міської ради" (61110, м. Харків, вул. А.Веделя, 7) про про визнання незаконним та скасування рішення тендерного комітету та визнання недійсним договору за участю :

прокурора - Полякова С.О.

за участю представників:

позивача - не з`явився,

відповідача ( ТОВ "Технікабуд Плюс") - не з`явився,

відповідача (КЗ "Харківська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів № 14 ХМР")-

не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Київської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Північно-Східного офісу Держаудитслужби (м. Харків) звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить:

- визнати недійсним рішення тендерного комітету Комунального закладу "Харківська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів № 14 Харківської міської ради" по закупівлі UA-2020-06-18-004133-b, оформлене протоколом засідання тендерного комітету від 18 травня 2021 року;

- визнати недійсним договір про закупівлю № 54 від 07.06.2021, укладений між Комунальним закладом "Харківська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів № 14 Харківської міської ради" та ТОВ "ТЕХНІКАБУД ПЛЮС" щодо виконання робіт з Капітального ремонту будівель та благоустрою території комунального закладу "Харківська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів № 14 Харківської міської ради", за адресою: 61110, вул. Артема Веделя, 7, м. Харків з моменту його укладання, у тому числі, всі наявні додаткові угоди до нього.

Судові витрати просить покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 07.02.22р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №922/263/22 за правилами загального позовного провадження.

06.04.2022 від відповідача (ТОВ "Технікабуд Плюс") надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою суд від 25.11.2022 закрито підготовче провадження по справі №922/263/22 та призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні.

Прокурор в судовому засіданні 17.01.2023 підтримав позовні вимоги.

Представник позивача в судове засіданні 17.01.2023 не з`явився.

Представник відповідача (ТОВ "Технікабуд Плюс") в судове засіданні 17.01.2023 не з`явився.

Представник відповідача (КЗ "Харківська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів № 14 ХМР") в судове засіданні 17.01.2023 не з`явився.

Враховуючи те, що одним з принципів судочинства є свобода в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

В позовній заяві прокурор вказує про те, що Київською окружною прокуратурою міста Харкова під час опрацювання інформації, розміщеної на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель (https://prozorro.gov.ua), щодо проведених відкритих торгів із закупівлі товарів, робіт та послуг розпорядником бюджетних коштів комунальним закладом "Харківська загальноосвітня школа інтернат І-ІІ ступенів №14 Харківської міської ради", встановлено факти порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі".

Так, комунальним закладом "Харківська загальноосвітня школа інтернат І-ІІ ступенів №14 Харківської міської ради" 30.04.2021 на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель (https://prozorro.gov.ua) розміщено оголошення за № UА-2021-04-16-001723-а про проведення відкритих торгів з предметом закупівлі "Капітальний ремонт будівель та благоустрій території комунального закладу "Харківська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів № 14 Харківської міської ради", за адресою: 61110, вул. Артема Веделя, 7, м. Харків" код класифікатора предмета закупівлі - ДК 021:2015: 45450000-6 - Інші завершальні будівельні роботи. Строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг - 31 грудня 2022. Очікувана вартість предмета закупівлі 4500000 гривень. Джерело фінансування - місцевий бюджет.

Згідно з даними протоколу розкриття тендерних пропозицій в процедурі закупівлі приймали участь 2 юридичні особи:

-ФОП ОЛЬХОВСЬКИЙ ПАВЛО ЮРІЙОВИЧ (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), з ціною пропозиції до початку аукціону 4400000 гривень з ПДВ та після завершення аукціону 4110000 з ПДВ;

-товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНІКАБУД ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 40439879), з ціною пропозиції до початку аукціону 4200000 з ПДВ та після завершення аукціону 4051000 грн. з ПДВ.

Згідно з протоколом засідання тендерного комітету комунальним закладом "Харківська загальноосвітня школа інтернат І-ІІ ступенів №14 Харківської міської ради" від 18.05.21, замовником розглянуто тендерну пропозицію ТОВ "ТЕХНІКАБУД ПЛЮС", визнано даного учасника переможцем закупівлі, та прийнято рішення про намір укласти з останнім договір.

За результатами проведеної процедури закупівлі, між замовником та ТОВ "ТЕХНІКАБУД ПЛЮС" 07.06.2021 укладено договір про закупівлю робіт за державні кошти № 54 на суму 4051000,00 гривень.

У подальшому, до договору про закупівлю робіт за державні кошти №54 від 07.06.21 укладено низку додаткових угод, а саме: №1 від 16.06.21, №2 від 23.06.21.

На підставі наказу №250 від 07.06.2021 північно-східним офісом Держаудитслужби проведено моніторинг зазначеної вище закупівлі за № UА-2021-04-16-001723-а, про що зазначено на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель (https://prozorro.gov.ua).

Згідно з висновком про результати моніторингу від 11.06.21, розміщеного на веб-порталі, під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель КЗ "ХЗОШ-інтернат І-ІІ ступенів №14 ХМР" (далі - замовник) на 2021 рік, оголошення про проведення відкритих торгів, тендерну документацію, затверджену рішенням тендерного комітету від 09.04.21 року зі змінами від 30.04.21 року, тендерну пропозицію ТОВ "ТЕХНІКАБУД ПЛЮС", протокол засідання тендерного комітету від 18.05.21 № б/н, повідомлення про намір укласти договір від 18.05.21 року.

Як вказує прокурор, моніторингом питання відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону встановлено, що Додаток 8 "Технічне завдання" до тендерної документації містить посилання на виробника шпаклівки "Бетоніт", посилання на використання технології системи утеплення CERESIT ППС та технологію Ceresit опорядження декоративним розчином без зазначення обґрунтування необхідності використання саме цих товарів та технологій під час виконання робіт по предмету закупівлі. В той же час відповідно до вимог частини четвертої статті 23 Закону України "Про публічні закупівлі" технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб`єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим та містити вираз "або еквівалент".

Отже, в позовній заяві зазначено, що замовником при підготовці тендерної документації порушено вимоги ч. 4 статті 23 Закону України "Про публічні закупівлі".

За твердженнями прокурора, моніторингом питання розгляду тендерних пропозицій встановлено, що відповідно до вимог розділу її Додатку 2 до тендерної документації учасник повинен підтвердити кваліфікаційний критерій, визначений п. 1 ч. 2 статті 16 ЗУ "Про публічні закупівлі" шляхом надання довідки про наявність обладнання та матеріально-технічної бази та технологій за формою Додатку 3 до тендерної документації. Для документального підтвердження наявності обладнання, машин і механізмів, вказаних учасником у довідці, учасник повинен надати у складі своєї тендерної пропозиції оригінал (оригінали) чи копію (копії) документа (документів), що підтверджує (підтверджують) право власності або користування чи залучення: договору (договорів) купівлі - продажу, та/або акту (актів) введення в експлуатацію, та/або накладної (накладних) на придбання товару, та/або договору (договорів) оренди, та/або договору про співпрацю, та/або договору користування чи надання послуг тощо (вказані договори оренди/про співпрацю/користування/надання послуг повинні бути чинними на дату розкриття тендерної пропозиції).

Так, на виконання вищезазначеної вимоги у складі тендерної пропозиції ТОВ "ТЕХНІКАБУД ПЛЮС" надано довідку про наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій від 28.04.2021 № 14, рядками 1-5 та 9-11 якої, зазначено про наявність власного обладнання.

Проте, за твердженнями прокурора, документів, надання яких передбачено п. 2 розділу II Додатку 2 до тендерної документації, у складі тендерної пропозиції ТОВ "ТЕХНІКАБУД ПЛЮС" у супереч п. 1 ч. 2 статті 16 Закону України "Про публічні закупівлі" не надано.

Також, як зазначає прокурор, моніторингом встановлено, що Додатком 8 до тендерної документації "Технічне завдання" передбачено виконання наступних робіт: улаштування покрівель рулонних з матеріалів, що наплавляються, із застосуванням газопламеневих пальників, нижнього додаткового шару; ремонт покрівель в один шар з рулонних матеріалів із застосуванням газопламеневих пальників; улаштування покриття товщиною 4 см з гарячих асфальтобетонних крупнозернистих сумішей вручну з ущільненням ручним котком.

Проте, як зазначено прокурором, у супереч п.1 ч.2 ст.16 ЗУ "Про публічні закупівлі" довідка про наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій від 28.04.21 №14 не містить інформації щодо наявності у ТОВ "ТЕХНІКАБУД ПЛЮС" газопламеневих пальників та ручних котків, використання яких безпосередньо передбачено тендерною документацією.

Крім того, як стверджує прокурор, відповідно до вимог пункту 4 розділу II Додатку 2 до тендерної документації, учасник у складі тендерної пропозиції повинен був надати копію документу про навчання та отримання потрібних знань з чинного законодавства про охорону праці, організації роботи з охорони праці, пожежної безпеки, електробезпеки, гігієни праці, надання домедичної допомоги потерпілим у разі нещасного випадку, під час виконання робіт, що передбачені технічним завданням (не менше 2-х осіб).

Проте, прокурор вказує, що у наданих у складі тендерної пропозиції ТОВ "ТЕХНІКАБУД ПЛЮС" посвідченнях про перевірку знань з охорони праці, виданих Волкову ОЮ. та Вітченко О.І. зазначено місце роботи не учасника, а ТОВ "БВКФ "ТЕХНІКАБУД".

Так, в позовній заяві зазначено, що учасником у супереч п.2 ч.2 ст.16 ЗУ "Про публічні закупівлі" не підтверджено кваліфікаційний критерій щодо наявності у нього не менше 2-х осіб які пройшли навчання з чинного законодавства про охорону праці.

Також, прокурором зазначається про те, що на виконання вимог пункту 7 розділу II Додатку 2 до тендерної документації учасник повинен був надати позитивний відгук до договору, зазначеного у довідці про досвід виконання аналогічного договору. У відгуку повинен бути зазначений номер та дата укладеного договору, предмет договору, строк дії договору, строк виконання робіт/надання послуг, ціну договору, а також інформація про якість виконаних робіт/наданих послуг і відсутність претензій з боку контрагента.

Проте, як вказує прокурор, встановлено, що ціна договору від 11.05.18 №318, згідно додаткової угоди №4 від 26.12.19 року складала 1007449,67 гривень. Також, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2019 року підписана на суму 1007449,67 гривень. Водночас, листом-відгуком Департаменту комунального господарства ХМР від 31.12.20 №6390/0/16-20 сума виконання договору зазначена 1175693,00 гривні, що може свідчити про неповне виконання договору учасником.

Отже, за твердженнями прокурора, учасником у супереч п.3 ч.2 статті 16 Закону України "Про публічні закупівлі" не надано документального підтвердження досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів).

Крім того, за твердженнями прокурора, підпункт "г" пункту 6 розділу 3 тендерної документації містить вимогу щодо документального підтвердження відповідності робіт вимогам замовника, шляхом надання відомості ресурсів з зазначенням машин та/або механізмів та/або обладнання та переліку матеріалів, які будуть застосовуватися під час виконання робіт без зазначення вартісних показників.

Проте, як вказує прокурор, у супереч ч.1 статті 16 Закону України "Про публічні закупівлі" надана у складі тендерної пропозиції відомість ресурсів до договірної ціни не містить підписів особи, яка її склала (інженер проектувальник) та керівника підприємства.

Отже, в позовній заяві вказано, що учасником не виконано вимогу підпункту "г" пункту 6 розділу 3 тендерної документації.

Також, в позовній заяві прокурор вказує про те, що замовником порушено вимоги абзацу 2 п.1 та абзацу 2 п.2 ч.1 ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі", в частині не відхилення учасника ТОВ "ТЕХНІКАБУД ПЛЮС", який не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим ст. 16 ЗУ "Про публічні закупівлі" та тендерна пропозиція якого не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.

Так, за твердженнями прокурора, у порушення вимог абзацу 2 пункту 1 та абзацу 2 пункту 2 частини 1 статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі", замовник не відхилив тендерну пропозицію ТОВ "ТЕХНІКАБУД ПЛЮС", а напроти визначив його переможцем та уклав з ним договір від 07.06.2021 № 54.

Комунальним закладом "Харківська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів №14 Харківської міської ради" 17.06.2021 на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель розміщено свої заперечення з приводу порушень, виявлених під час вищевказаного моніторингу закупівлі.

Прокурор вказує про те, що замовник не оскаржував висновок про результати моніторингу закупівлі Північно-східного офісу Держаудитслужби у встановлений чинним законодавством строк, про що свідчить інформація в електронній системі закупівель. У той же час, органом державного фінансового контролю Північно- східним офісом Держаудитслужби не підтверджено факт усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що свідчить інформація в електронній системі закупівель, а також підтверджується листом Північно-східного офісу Держаудитслужби від 09.11.2021 № 202031-17/7137-2021.

В позовній заяві прокурор вказує про те, що аналіз положень Цивільного кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі" свідчить, що договори закупівлі робіт за державні кошти, в порядку здійснення публічних закупівель, є правочином та належить до договорів підряду.

Отже, укладений за результатами публічної закупівлі договір про закупівлю є правочином, який, відповідно до ст. 215 ЦК України, може бути визнаний недійсним у судовому порядку, у зв`язку з недодержанням сторонами в момент вчинення його вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 ст. 203 ЦК України (ч. 1 ст. 215 ЦК України), зокрема, про те, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, має бути спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним. Таким чином, у розумінні ст.ст. 203, 215 ЦК України недійсність договору законодавець пов`язує з невідповідністю змісту договору нормам закону.

За твердженнями прокурора, рішення тендерного комітету про намір укласти договір з ТОВ "ТЕХНІКАБУД ПЛЮС" прийнято з порушенням вимог установлених Законом України "Про публічні закупівлі", що тягне за собою визнання його незаконним та скасування. Як наслідок, процедура публічних закупівель фактично не відбулась, що свідчить про відсутність правових підстав для укладення та виконання спірного договору, у зв`язку з чим, останній підлягає визнанню недійсним.

Таким чином, як вказує прокурор, оскільки, оскаржувана процедура закупівлі проведена КЗ "Харківська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів № 14 ХМР з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", є незаконною, підлягає визнанню недійсним і договір, укладений за наслідками процедури закупівлі, як такий, що укладено з порушенням вимог законодавства в момент укладення.

З урахуванням наведеного, за твердженнями прокурора, виконання зобов`язань за договором № 54 від 07.06.2021, який укладений за результатами оскаржуваної процедури публічних закупівель, що проведена з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, вже призводить до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, що не відповідатиме меті Закону України "Про публічні закупівлі" та принципам, за якими мають здійснюватися державні закупівлі, закріпленими в ст. 5 вказаного Закону.

Так, на переконання прокурора, ненадання тендерним комітетом КЗ "ХЗОШ-інтернат І-ІІ ступенів № 14 ХМР" належної оцінки тому факту, що тендерна пропозиція учасника не відповідає умовам тендерної документації, за наявності зазначених вище порушень, призвело до прийняття необґрунтованого рішення про намір укласти договір ТОВ "ТЕХНІКАБУД ПЛЮС", внаслідок чого обмежено можливості інших учасників взяти участь у проведенні повторної закупівлі, що порушує принципи добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії та ефективності, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, і визначені ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі".

Крім того, як вказує прокурор, відсутність документів, які підтверджують відповідність учасника умовам тендерної документації, в частині наявності необхідного обладнання та матеріально-технічної бази, які будуть залученні при виконанні даних робіт, ставить під сумнів можливість ТОВ "ТЕХНІКАБУД ПЛЮС" своєчасно та якісно виконати умови договору.

Як наслідок, прокурор вважає, що спірна процедура закупівлі мала бути відмінена, оголошено нову, у якій участь могли взяти учасники із більш вигідними пропозиціями.

Таким чином, на переконання прокурора, порушення зазначених принципів, може привести до завищення вартості придбаних товарів, та як наслідок надмірних витрат бюджетних коштів, які у разі економії могли бути використані на виконання соціально-економічних програм села.

За твердженнями прокурора, за умов відміни замовником спірної тендерної закупівлі та проведення нової тендерної закупівлі КЗ "ХЗОШ-інтернат І-ІІ ступенів № 14 ХМР" мав би можливість обрати переможцем учасника, який би відповідав усім зазначеним в тендерній документації кваліфікаційним критеріям.

Разом з тим, як стверджує прокурор, КЗ "ХЗОШ-інтернат І-ІІ ступенів № 14 ХМР" не лише не здійснює такий захист, але й сам допустив порушення та є відповідачем за позовними вимогами.

Заперечуючи проти позову відповідач (ТОВ "Технікабуд Плюс") вказує, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню; жодних невідповідностей тендерної документації вимогам закону немає; відомість ресурсів учасника-переможця не містить в своєму складі газопламеневих паяльників і ручних котків, з чого випливає необґрунтованість посилання прокурора на порушення; в листі-відгуку чітко та беззаперечно вказано про виконання учасником зобов`язань "своєчасно, якісно, належним чином та в повному обсязі", що не може залишати сумнівів, а відмінність кінцевої вартості виконаних робіт в бік зменшення може пояснюватись ощадливістю підрядника в порядку ст. 845 ЦК України; відомість ресурсів (як і інші документи учасника) подавалась у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням кваліфікованого електронного підпису, отже наявність/відсутність на ній інших підписів не має значення для процедури торгів.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

За ч.3,4 ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Наявність правових підстав участі прокурора у судовому процесі була предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі №912/2385/18 (постанова від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Аналіз викладених норм чинного законодавства свідчить, що прокурор при зверненні з позовною заявою до суду повинен обґрунтувати, по-перше, порушення інтересів держави, по-друге, підстави для звернення до суду прокурора, по-третє, визначити орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (пункт 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

Стосовно порушення інтересів держави внаслідок проведення оскаржуваної процедури публічних закупівель та укладення оспорюваного договору Дергачівська окружна прокуратура повідомила наступне.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № З-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Ці міркування Конституційний Суд зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність.

Однак, висловлене Судом розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону № 1697-УІІ.

Відтак, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Наведена позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17.

У постанові Касаційного господарського суду Верховного суду № 905/120/19 від 17.12.2020 визначено, що виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Тобто, прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Верховний Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень. При цьому, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це Наведена позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17.

У постанові Касаційного господарського суду Верховного суду № 905/120/19 від 17.12.2020 визначено, що виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Тобто, прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Верховний Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень. При цьому, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Наявність бездіяльності компетентного органу повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин.

Суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 № 912/2385/18.

Прокурор стверджує, оскільки, ні Північно-східним офісом Держаудитслужби, ні Комунальним закладом «Харківська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів № 14 Харківської міської ради» до цього часу не було вжито заходів щодо захисту інтересів держави в частині ефективного використання бюджетних коштів, то в такій ситуації прокурор може вступити у процес на підставі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» задля здійснення такого захисту.

Відповідно до ч. 3 ст. 42 Конституції України держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Види і межі монополії визначаються законом.

Ст.5 ЗУ "Про публічні закупівлі" визначено основні принципи здійснення публічних закупівель та недискримінація учасників, зокрема, добросовісна конкуренція серед учасників, об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Так, за твердженнями прокурора, недотримання вищевказаних принципів здійснення публічних закупівель зводить нанівець державне регулювання у сфері публічних закупівель та підриває ринкову економіку держави.

Отже, на переконання прокурора, очевидним є те, що в інтересах держави (суспільства) є прийняття та дотримання законодавства про боротьбу з недобросовісною конкуренцією, зокрема, у сфері державних закупівель та закупівель, які прирівнюються до державних законодавцем.

Відтак, якщо прокурор звертається до суду за захистом саме публічного інтересу держави щодо порушення законодавства про недобросовісну конкуренцію при проведенні тендерних закупівель, які за своєю правовою природою є публічними торгами, то такий інтерес є державним, оскільки гарантований Конституцією України.

Так, пред`являючи позов у вказаній справі, прокурор виходить саме з необхідності вирішення проблем державного значення, існування яких виправдовує застосування механізму визнання незаконним та скасування рішення тендерного комітету Комунального закладу "Харківська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів № 14 Харківської міської ради" про визнання переможцем відкритих торгів з закупівлі реконструкції ТОВ "ТЕХНІКАБУД ПЛЮС" та визнання недійсним договору про закупівлю робіт № 54 від 07.06.2021 зі змінами від 16.06.2021, від 23.06.2021.

Таким чином, звернення прокурора до суду в цих спірних правовідносинах спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання щодо раціонального та ефективного використання бюджетних коштів.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад врегульовані Законом України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель; тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації; технічна специфікація до предмета закупівлі - встановлена замовником сукупність технічних умов, що визначають характеристики товару (товарів), послуги (послуг) або необхідні для виконання робіт щодо об`єкта будівництва, що можуть включати показники впливу на довкілля й клімат, особливості проектування (у тому числі щодо придатності для осіб із обмеженими фізичними можливостями), відповідності, продуктивності, ресурсоефективності, безпечності, процедури забезпечення якості, вимоги щодо найменування продукції, під яким вона продається, термінологію, символи, методику випробувань і тестування, вимоги до пакування, маркування й етикетування, інструкції для користувачів, технологічні процеси й технології виробництва на будь-яких етапах життєвого циклу робіт, товару чи послуги.

За приписами статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням. Учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах. Замовники забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом. Замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 20 Закону України "Про публічні закупівлі" відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі заінтересовані особи. Для проведення відкритих торгів має бути подано не менше двох тендерних пропозицій.

Згідно із частиною першою статті 21 Закону України "Про публічні закупівлі" оголошення про проведення відкритих торгів безоплатно оприлюднюється в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.

У частинах першій-третій статті 28 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що перед початком електронного аукціону автоматично розкривається інформація про ціни/приведені ціни тендерних пропозицій/пропозицій. Розкриття тендерних пропозицій/пропозицій з інформацією та документами, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям/умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі, а також з інформацією та документами, що містять технічний опис предмета закупівлі, здійснюється автоматично електронною системою закупівель одразу після завершення електронного аукціону. Протокол розкриття тендерних пропозицій/пропозицій формується та оприлюднюється електронною системою закупівель автоматично в день розкриття тендерних пропозицій/пропозицій.

Згідно з частинами першою, третьою, дев`ятою, п`ятнадцятою статті 29 Закону України "Про публічні закупівлі" оцінка тендерних пропозицій/пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, шляхом застосування електронного аукціону. Дата і час проведення електронного аукціону визначаються електронною системою закупівель автоматично. Критеріями оцінки є: 1) ціна; або 2) вартість життєвого циклу; або 3) ціна/вартість життєвого циклу разом з іншими критеріями оцінки, зокрема, такими як: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, застосування заходів охорони навколишнього середовища та/або соціального захисту, які пов`язані із предметом закупівлі. Після оцінки тендерних пропозицій/пропозицій замовник розглядає на відповідність вимогам тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі тендерну пропозицію/пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною. За результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції/пропозиції замовник визначає переможця процедури закупівлі та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю згідно з цим Законом. Замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції.

Частиною 1, 2 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав. У тендерній документації зазначаються такі відомості, зокрема: 1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій; 2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до ст. 16, вимоги, встановлені ст. 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність вимогам ст. 17 у разі, якщо така інформація міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про публічні закупівлі" тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. Електронна система закупівель автоматично формує та надсилає повідомлення учаснику про отримання його тендерної пропозиції із зазначенням дати та часу. Електронна система закупівель повинна забезпечити можливість подання тендерної пропозиції/пропозиції всім особам на рівних умовах.

Статтею 16 Закону України "Про публічні закупівлі" унормовано, що замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: 1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; 2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; 3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); 4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю. Якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити потужності інших суб`єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців.

Щодо невідповідності тендерної документації ч. 4 ст. 23 Закону України "Про публічні закупівлі" суд зазначає про те, що у Додатку 8 "Технічне завдання" до тендерної документації мається посилання на торгові марки "Бетоніт" та "Ceгesit" необхідність застосування яких обґрунтовується тим, що предметом даної закупівлі є роботи, і технічним завданням є кошторисна документація, яка розроблена відповідною проектною організацією з дотриманням норм чинного законодавства та яка пройшла відповідну експертизу. Замовник не може вносити зміни до технічного завдання на власний розсуд. Саме тому, в технічній специфікації вказано конкретні марки, які були використані проектною організацією.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою додержання вимог ч.4 ст.23 Закону України "Про публічні закупівлі" у п. 3 розд. 5 "Оцінка та розгляд тендерної пропозиції" тендерної документації вказано: "У деяких випадках, технічне завдання замовника може містити посилання на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб`єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва. У такому разі будь-яке подібне посилання учаснику слід читати в розумінні виразу "або еквівалент". З огляду на вищевикладене, суд приймає посилання відповідача про відсутність невідповідностей тендерної документації вимогам закону.

Щодо не зазначення учасником-переможцем газопламеневих паяльників і ручних котків у Довідці про наявність обладнання га матеріально-технічної бази та технологій, відповідач зазначає, що вказана довідка складається у відповідності до вимог Додатку 3 до тендерної документації. Приміткою 1 Додатку 3 до тендерної документації передбачене, що "у довідці необхідно вказати все обладнання, будівельні машини, механізми, устаткування, яке вказано у відомості ресурсів, що є частиною розрахунку договірної ціни, який надається у складі пропозиції учасника".

В свою чергу, відомість ресурсів учасника-переможця не містить в своєму складі газопламеневих паяльників і ручних котків, з чого випливає недоведеність обгрунтування посилань прокурора на порушення.

Щодо надання у складі тендерної пропозиції посвідчень про перевірку знань з охорони праці Волкова О.Ю. і Вітченко О.І., в яких зазначене місце роботи не підприємство - учасник, а ТОВ "БВКФ "Технікабуд", відповідачем зазначається, що згідно п. 5.6 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірка знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці № 15 від 26.01.2005 року, позачергове навчання і перевірка знань посадових осіб, а також фахівців з питань охорони праці проводяться при переведенні працівника на іншу роботу або призначенні його на іншу посаду, що потребує додаткових знань з питань охорони праці.

Суд приймає посилання відповідача про те, що з відкритого джерела - Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що у учасника ТОВ "Технікабуд Плюс" та ТОВ "БВКФ "Технікабуд" є однаковий основний вид економічної діяльності "41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель". Отже, особи, які отримали під час роботи на ТОВ "БВКФ "Технікабуд" посвідчення (які є чинними на дату проведення тендеру) не потребували проходження позачергового навчання, оскільки їх робота на ТОВ "Технікабуд Плюс" не вимагала додаткових знань з питань охорони праці.

Щодо надання учасником-переможцем у складі тендерної пропозиції на підтвердження досвіду виконання аналогічних договорів, серед іншого, листа-відгуку Департаменту комунального господарства Харківської міської ради № 6390/0/16-20 від 31.12.2020 року та довідки КБ-3 від 20.08.2019 року (щодо виконання договору № 318 від 11.05.2018 року), суд звертає увагу, що невідповідність суми довідки (1007449,67 грн.) і суми договору (1175693,00 грн.) не приймається судом як посилання про можливе невиконання з боку учасника. Так, в листі-відгуку чітко та беззаперечно вказано про виконання учасником зобов`язань "своєчасно, якісно, належним чином та в повному обсязі".

Також, суд вважає за необхідне сказати про те, що зауваження стосовно відсутності підписів інженера-проектувальника і керівника підприємства на відомості ресурсів, доданої учасником-переможцем до тендерної пропозиції, не можуть свідчити про невідповідність пропозиції учасника в частині документального підтвердження відповідності робіт вимогам замовника.

Так, ані позивачем під час моніторингу, ані прокурором у позовній заяві не заявлено зауважень щодо змісту (якості, достовірності, відповідності) відомості ресурсів учасника. В той же час, вимоги щодо оформлення документів тендерної пропозиції встановлені у п. 1 розд. 3 "Інструкція з підготовки тендерної пропозиції" тендерної документації: "замовник не вимагає від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням кваліфікованого електронного підпису".

За твердженнями відповідача, відомість ресурсів (як і інші документи учасника) подавалась у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням кваліфікованого електронного підпису, отже наявність/відсутність на ній інших підписів не має значення для процедури торгів.

Також, суд звертає увагу на те, що зі змісту позовної заяви та її прохальної частини вбачається, що прокурор просить суд визнати недійсними результати публічної закупівлі - рішення тендерного комітету та визнати недійсним договір, укладений відповідачами за результатом цих торгів.

Відповідно до ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ч.1 ст.215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Обраний позивачем засіб захисту має бути ефективним, тобто поновлювати порушені права та інтереси держави (ч. 1 ст. 2 ГПК).

Прокурор заявив позовні вимоги про визнання недійсним договору, але при цьому не просив застосувати наслідки недійсності правочину - двосторонню чи односторонню реституцію, стягнути збитки або стягнути все, отримане Товариством, в дохід держави.

У ст. 216 ЦК встановлено правові наслідки недійсності правочину. У ч. 1 цієї статті зазначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, що пов`язані з цього недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Згідно з ч. 2 ст. 216 ЦК України, якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Правові наслідки, передбачені ч.1 та ч.2 ст.216 ЦК, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

У ч. 3 ст. 228 ЦК передбачено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Верховний Суд у справі № 905/1562/20 зазначив про те, що на стадії, коли укладений в результаті закупівлі договір є виконаним, вимога про визнання такого договору недійсним, без вирішення судом питання про застосування правових наслідків такої недійсності, не є ефективним способом захисту.

У вищевказаній справі, предметом договору є роботи з капітального ремонту будівель та благоустрою території, які вже виконані.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 216 ЦК України, у разі неможливості повернення всього, отриманого за недійсним правочином (зокрема, якщо одержане полягає у виконаній роботі), сторона повинна відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Таким чином, у випадку визнання договору недійсним відповідач (КЗ "Харківська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів № 14 ХМР") буде змушений компенсувати товариству вартість робіт, яка на дату відшкодування може бути навіть більшою аніж на дату проведення тендеру. Таким чином, державні інтереси не будуть захищені, а навпаки - створюється ризик їх подальшого порушення.

Крім того, у разі визнання договору недійсним відповідач (КЗ "Харківська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів № 14 ХМР") вже не зможе оголосити новий тендер з меншою сумою і укласти договір на більш вигідних умовах - оскільки роботи вже виконані.

Суд не може застосувати наслідки недійсності оспорюваного правочину з власної ініціативи (згідно абз. 2 ч. 5 ст. 215 ЦК таке право є у суду лише щодо нікчемних правочинів).

В Постановах від 07 липня 2021 року по праві № 905/1562/20 та від 21 липня 2022 року по cправі № 922/2541/21 Верховний Суд вказує, що визнання недійсним вже виконаного договору не відновить порушені інтереси держави через неможливість проведення нового тендеру чи двосторонньої реституції (замовник не може повернути все, отримане за таким договором, і буде змушений компенсувати вартість отриманого іншій стороні договору), а прокурор одночасно з вимогою про визнання недійсним договору не заявляє вимоги про односторонню реституцію або відшкодування збитків чи стягнення всього, отриманого переможцем тендеру, в дохід держави.

Аналогічний висновок зроблений Касаційним господарським судом в постанові від 14 вересня 2022 року у cправі № 911/1967/21.

Переглядаючи судові рішення у справі № 905/1562/20 в касаційному порядку, Верховний Суд, залишаючи їх без змін, виходив з наступних мотивів:

- на стадії, коли укладений в результаті закупівлі договір є виконаним, вимога про визнання такого договору недійсним, без вирішення судом питання про застосування правових наслідків такої недійсності, не є ефективним способом захисту;

- визнання недійсним вже виконаного договору не відновить порушені інтереси держави через неможливість проведення нового тендеру чи двосторонньої реституції (замовник не може повернути все, отримане за таким договором, і буде змушений компенсувати вартість отриманого іншій стороні договору), а прокурор одночасно з вимогою про визнання недійсним договору не заявляє вимоги про односторонню реституцію або відшкодування збитків чи стягнення всього, отриманого переможцем тендеру, в дохід держави.

Згідно зі статтею 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з урахуванням висновків зроблених Верховним Судом за результатами розгляду аналогічних справ, в тому числі щодо ефективності способу захисту, з огляду на обставини виконання договору, укладеного в результаті закупівлі, та беручи до уваги те, що прокурор одночасно з вимогою про визнання недійсним договору не заявляє вимоги про односторонню реституцію або відшкодування збитків чи стягнення всього, отриманого переможцем тендеру, в дохід держави, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 129 ГПК України. Судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, судові витрати покладаються на позивача в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України; ст..ст. 1, 4, 5, 16, 20, 21, 22, 23, 26, 28, 29 Закону України «Про публічні закупівлі»; ст.ст. 1, 2, 4, 5, 12, 13, 14, 15, 73, 74, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256, 257, 259 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, або до суду першої інстанції відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "27" січня 2023 р.

СуддяЛ.В. Шарко