Рішення

від 24.01.2023 по справі 927/237/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

24 січня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/237/22

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В.,

за участю секретаря судового засідання Гринчук О.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу, розгляд якої здійснено у порядку загального позовного провадження

за позовом: Ніжинської міської ради Чернігівської області, код ЄДРПОУ 34644701,

площа імені Івана Франка, 1, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю ПОДІЛКОНЦЕПТІНВЕСТ,

код ЄДРПОУ 40419082, вул. Межигірська, 22, м. Київ, 04071

про стягнення 848 941,21 грн

Представники учасників справи:

від позивача: Іллющенко С. В., представник;

від відповідача: Поночевна А.О., адвокат;

Ніжинською міською радою Чернігівської області подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю ПОДІЛКОНЦЕПТІНВЕСТ про стягнення 848 941,21 грн заборгованості.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 02.05.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті призначено на 30.05.2022.

Сторони були належним чином повідоммлені про дату. час та місце судового засідання, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень №1400054422891, №1400054422905.

12.05.2022 позивачем через систему Електронний суд подано заяву про поновлення процесуального строку, в якій просить поновити Ніжинській міській раді строк позовної давності для звернення до суду для пред`явлення вимог до ТОВ ПОДІЛКОНЦЕПТІНВЕСТ про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки б/н від 24.12.2003 у розмірі 27 590,59 грн за період 01.04.2019 по 26.04.2019.

Суд прийняв заяву позивача до розгляду та відклав вирішення даної заяви.

30.05.2022 позивачем через систему Електронний суд подано клопотання про долучення доказів, а саме: копії рішення Ніжинської міської ради від 08.07.2015 №6-69/2015, копії положення про плату на землю (зі змінами).

Клопотання задоволено судом, документи долучено до матеріалів справи.

Від відповідача електронним зв`язком надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Суд клопотання задовольнив.

30.05.2022 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи на 15.06.2022.

31.05.2022, у встановлений судом строк, відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву. Суд долучив відзив на позовну заяву до матеріалів справи.

31.05.2022 відповідачем до суду подано клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та клопотання про зупинення провадження у справі № 927/237/22 до набрання законної сили рішенням суду в справі № 910/1340/19.

Клопотання відповідача прийняті судом до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 02.06.2022 задоволено клопотання ТОВ ПОДІЛКОНЦЕПТІНВЕСТ про розгляд справи за правилами загального позовного провадження; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.06.2022.

06.06.2022 позивачем через систему Електронний суд подано відповідь на відзив.

Суд долучив відповідь на відзив до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15.06.2022 суд задовольнив клопотання відповідача про зупинення провадження у справі; зупинив провадження у справі № 927/237/22 до вирішення справи №910/1340/19 Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду; зобов`язав сторони повідомити про результати розгляду Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду справи №910/1340/19.

14.09.2022 позивачем через систему Електронний суд подано клопотання від 13.09.2022 про поновлення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 23.06.2022 суд поновив провадження у справі № 927/237/22, підготовче засідання призначив на 12.10.2022.

11.10.2022 відповідачем через систему Електронний суд подано клопотання про відкладення розгляду справи. Суд клопотання задовольнив.

12.10.2022 суд постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 26.10.2022.

Крім того, суд у підготовочому засіданні 12.10.2022, розглянувши заяву позивача про поновлення процесуального строку, відмовив у її задоволенні з підстав її необгрунтованості.

26.10.2022 від відповідача на електронну пошту суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Суд клопотання задовольнив.

26.10.2022 суд постановив ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 23.11.2022.

22.11.2022 позивачем через систему Електронний суд подано клопотання про відкладення підготовчого засідання. Суд клопотання задовольнив.

23.11.2022 суд постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 01.12.2022.

У зв`язку з відсутністю електропостачання в суді, підготовче засідання, призначене на 01.12.2022 о 11:30, не відбулось, про що свідчить акт №47-22 від 02.12.2022.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 02.12.2022 повідомлено сторін про відкладення підготовчого засідання на 13.12.2022.

09.12.2022 позивачем через систему Електронний суд подано заяву про розгляд справи без участі його представника. Суд заяву задовольнив.

13.12.2022 суд постановив протокольно ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення судового засідання з розгляду справи по суті на 22.12.2022.

22.12.2022 суд постановив протокольно ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 24.01.2023.

24.01.2023 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.

В обґрунтування вимог позивач зазначає, що між позивачем та ПАТ Ніжинський механічний завод було укладено договір оренди земельної ділянки від 24.12.2003, відповідно до якого орендарю передано земельну ділянку площею 4,9485 га за адресою: м. Ніжин, вул. Курилівська, 58, строком на 49 років. Умовами договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем на рівні 3-х ставок земельного податку. Рішенням Ніжинської міської ради від 28.07.2008 була присвоєна нова адреса земельної ділянки, а саме вул. Курилівська, 56-А. Позивачем було встановлено, що 21.12.2016 відповідачем придбано нерухоме майно, розміщене на земельній ділянці площею 4,9485 га, яка була передана ПАТ Ніжинський механічний завод згідно договору від 24.12.2003. Позивач вказує на те, що таким чином у відповідача автоматично виникло право користування (оренди) спірною земельною ділянкою. При цьому договір від 24.12.2003 не припинив свою дію в цілому та 21.12.2016 відбулась заміна сторони в зобов`язанні, а саме орендаря з ПАТ Ніжинський механічний завод на ТОВ Поділконцептінвест. У зв`язку з тим, що відповідачем не сплачувалася орендна плата за користування земельною ділянкою, позивачем було направлено на адресу відповідача листи з повідомленням про наявну заборгованість, на які відповідачем відповіді не надано та заборгованість по орендній платі за період з 01.04.2019 до 09.06.2021 не сплачено.

Відповідач проти позову заперечує, вважає позовні вимоги необгрунтованими та просить відмовити у їх задоволенні. Відповідач зазначає, що обов`язковою умовою автоматичного виникнення права користування (оренди) земельною ділянкою та заміни сторони в зобов`язанні є зареєстроване право власності на таку земельну ділянку. Натомість, право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7410400000:04:021:0001 було зареєстровано за позивачем лише 06.03.2019, тобто, на момент, коли ТОВ «ПОДІЛКОНЦЕПТІНВЕСТ» набуло права власності на нерухоме майно, що розташовується на спірній земельній ділянці, у позивача було відсутнє зареєстроване права власності на земельну ділянку, що виключає можливість автоматичного переходу до відповідача права оренди за Договором оренди від 24.12.2003 та є свідченням необґрунтованості позовних вимог позивача у даній справі.

Відповідач повідомляє, що між сторонами відбувалося листування щодо погодження істотних умов договору оренди землі, що буде укладений між ними у майбутньому, про автоматичну заміну орендаря за договором від 24.12.2003 мови не йшло.

Також відповідач зазначає, що в провадженні Господарського суду міста Києва, а також в провадженні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду перебувають дві справи: №910/1340/19 про стягнення з ТОВ «Поділконцептінвест» плати за фактичне користування земельними ділянками, зокрема і земельною ділянкою площею 4,9485 га з кадастровим номером 7410400000:04:021:0001; №910/6743/19 про стягнення з ТОВ «Поділконцептінвест» орендної плати за Договором оренди земельної ділянки від 24.12.2003, стягнення заборгованості за яким є предметом спору і у даній справі за інший період. На думку відповідача, у випадку залишення в силі постанови суду апеляційної інстанції у справі №910/1340/19, якою задоволено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача коштів за фактичне користування земельними ділянками без належних правових підстав, в тому числі і площею 4,9485 га з кадастровим номером 7410400000:04:021:0001, обраний позивачем спосіб захисту своїх прав у даній справі вважатиметься неналежним.

Позивач у відповіді на відзив зазначає, що станом на 21.12.2016 право власності за Ніжинською міською радою на спірну земельну ділянку було зареєстровано 29.12.2012, а внесення запису про право власності на спірну земельну ділянку 06.03.2019 лише підтверджує факт дійсності права комунальної власності у Ніжинської міської ради. Речове право продавця за Договором купівлі-продажу (серія та номер 5947, виданий 21.12.2016) ПАТ «Ніжинський механічний завод» було зареєстровано 29.12.2012, підставою для реєстрації був Договір оренди земельної ділянки від 24.12.2003 №234 (зі змінами), а внесення запису про право оренди на спірну земельну ділянку 19.04.2019 лише підтверджує факт дійсності речового права. Пунктом 1.4. Договору купівлі-продажу (серія та номер 5947, виданий 21.12.2016) підтверджується, що ТОВ «ПОДІЛКОНЦЕПТІНВЕСТ» достеменно було відомо про існування Договору оренди земельної ділянки від 24.12.2003 №234 та додаткової угоди до нього, хто є власником спірної земельної ділянки. Відтак, до ТОВ «ПОДІЛКОНЦЕПТІНВЕСТ» 21.12.2016 в силу приписів ч.3 ст.7 Закону України «Про оренду землі», ст. 120 Земельного кодексу України перейшов правовий статус орендаря за Договором оренди земельної ділянки від 24.12.2003 (зі змінами) та відповідно обов`язок зі сплати орендної плати.

Щодо постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2021 у справі №910/1340/19, то Ніжинській міській раді було відмовлено у стягненні з ТОВ «ПОДІЛКОНЦЕПТІНВЕСТ» плати за фактичне (бездоговірне) користування земельною ділянкою з кадастровим номером 7410400000:04:021:0001. Апеляційним судом не було встановлено жодних обставин, які мають преюдиціальне значення, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7410400000:04:021:0001 (до прикладу, відсутність/наявність договірних зобов`язань).

Також позивач зазначає, що відповідач з 01.04.2019 до 09.06.2021 не сплатив до бюджету Ніжинської територіальної громади плату за орендне користування земельною ділянкою з кадастровим номером 7410400000:04:021:0001, не надав жодних альтернативних розрахунків розміру плати за орендне користування земельною ділянкою, не спростував того факту, що розрахунок Ніжинської міської ради відповідає вимогам Закону України «Про оренду землі», Податковому кодексу України.

Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

24.12.2003 Ніжинська міська рада на сесії прийняла рішення, яким надано в оренду терміном на 49 років ВАТ Ніжинський механічний завод земельну ділянку площею 4,9485 га по вул. Курилівська, 58, для розміщення нерухомого майна, яке є власністю товариства; встановлено орендну плату за цю земельну ділянку на рівні ставки земельного податку 3009,87 грн за один календарний місяць (т. 1 а.с. 25).

24.12.2003 між Ніжинською міською радою (Орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством Ніжинський механічний завод (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (далі Договір від 24.12.2003), згідно з яким Орендодавець передав в оренду Орендарю земельну ділянку для розміщення нежитлових будівель, які використовуються для виробничих потреб, загальною площею 4,9485 га, яка знаходиться за адресою м. Ніжин, вул. Курилівська, 58, терміном на 49 років; встановлено орендну плату за цю земельну ділянку у розмірі ставки земельного податку (т. 1 а.с. 26-27).

Договір від 24.12.2003 зареєстрований у Ніжинському міському відділ земельних ресурсів, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис 29.12.2003 №234.

28.07.2008 Ніжинська міська рада на сесії прийняла рішення про внесення змін до розділу І Договору від 24.12.2003 у зв`язку з присвоєнням нової адреси земельній ділянці площею 4,9485 га по вул. Курилівській, 56-А, замість вул. Курилівська, 58, яка була раніше (т. 1 а.с. 31).

18.04.2012 між Ніжинською міською радою (Орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством Ніжинський механічний завод (Орендар) укладено додаткову угоду до Договору від 24.12.2003, згідно з якою п. 2 п.п. 2.3 викладено у новій редакції, а саме: орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на рівні 3 ставок земельного податку та становить 18 454,19 грн за один календарний місяць; розділ Права та обов`язки доповнено п. 3.3. такого змісту: міська рада має право в односторонньому порядку вносити зміни в розмір орендної плати у зв`язку з підвищенням цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством та затверджених сесією Ніжинської міської ради шляхом укладання додаткової угоди (т. 1 а.с. 32).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку 29.12.2012 здійснено державну реєстрацію земельної ділянки комунальної власності (землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, вид використання для розміщення нежитлових будівель виробничого призначення, власник Ніжинська міська рада) площею 4,9485 га, яка розташована за адресою: м. Ніжин, вул. Курилівська, 56-А, та присвоєно їй кадастровий номер 7410400000:04:021:0001 (т. 1 а.с. 33).

08.07.2015 Ніжинська міська рада на сесії прийняла рішення №6-69/2015, яким затвердила Положення про плату за землю (т. 2 а.с. 17).

Відповідно до п. 5.4.11 зазначеного положення розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі між орендодавцем (власником) і орендарем за землі промисловості на рівні 3 відсотків нормативної грошової оцінки (т. 2 а.с. 10).

21.12.2016 між ПАТ Ніжинський механічний завод (Продавець) та ТОВ «ПОДІЛКОНЦЕПТІНВЕСТ» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого Продавець передає Покупцю у власність нерухоме майно нежитлові будівлі, що розташовані за адресою м. Ніжин, вул. Курилівська, 56-А, загальною площею 6782,9 кв. м.; майно розташоване на земельній ділянці площею 4,9485 га, кадастровий номер 7410400000:04:021:0001, цільове призначення землі промисловості, яка знаходиться в користуванні Продавця на підставі договору оренди земельної ділянки, укладеного між ним та Ніжинською міською радою 24.12.2003 за №234, з додатковими угодами до нього, зареєстрованого у Ніжинському міському відділі земельних ресурсів про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 29.12.2003 №234 (т. 1 а. с. 21-22).

21.12.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. здійснено державну реєстрацію права приватної власності на нерухоме майно, яке є предметом договору купівлі-продажу від 21.12.2016, за ТОВ «ПОДІЛКОНЦЕПТІНВЕСТ» (т. 1 а.с. 23-24).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 06.03.2019 здійснено державну реєстрацію права комунальної власності за територіальною громадою в особі Ніжинської міської ради Чернігівської області земельною ділянкою площею 4,9485 га, кадастровий номер 7410400000:04:021:0001, яка знаходиться за адресою: м. Ніжин, вул. Курилівська, 56-А (т. 1 а.с. 48).

19.04.2019 державним реєстратором Виконавчого комітету Ніжинської міської ради здійснено державну реєстрацію права оренди спірної земельної ділянки за ПАТ Ніжинський механічний завод на підставі договору оренди від 24.12.2003 (т. 1 а. с. 48).

Позивач направив відповідачу лист від 22.04.2019 №02.1-18/849, в якому повідомив, що з 21.12.2016 (день купівлі-продажу нерухомості) у ПАТ «Ніжинський механічний завод» автоматично припинилося, а у ТОВ «ПОДІЛКОНЦЕПТІНВЕСТ» автоматично виникло право користування (оренди) земельною ділянкою 4,9485 га за адресою: м. Ніжин, вул. Курилівська, 56-А, при цьому договір оренди земельної ділянки від 24.12.2003, укладений між Ніжинською міською радою та ПАТ «Ніжинський механічний завод», не припинив дію 21.12.2016, а відбулася заміна сторони в зобов?язанні, а саме Орендаря, з ПАТ «Ніжинський механічний завод» на ТОВ «ПОДІЛКОНЦЕПТІНВЕСТ». Позивач повідомив відповідача про обов`язок останнього сплатити орендну плату за Договором від 24.12.2003, заборгованість зі сплати якої становить 947 697,09 грн. Також до цього листа позивач додав проект додаткової угоди від 22.04.2019 щодо внесення змін до Договору від 24.12.2003, у тому числі щодо заміни Орендаря.

Відповідач вказаний проект додаткової угоди не підписав, кошти у розмірі 947 697,09 позивачу не сплатив.

Згідно з витягами із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по м. Ніжину станом на 01.01.2019 та за 2020-2021 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 4,9485 га, кадастровий номер 7410400000:04:021:0001, становить 12 910 980,99 грн (т. 1 а.с. 52-53).

Відповідно до інформації ГУ ДФС у Чернігівській області від 16.03.2018 №1457/9/25-01-12-03-03, №02.1-14/352 від 21.02.2019 ТОВ «ПОДІЛКОНЦЕПТІНВЕСТ» податкові декларації з плати за землю по м. Ніжину за 2016, 2017, 2018 та 2019 роки не подавав (т. 1 а.с. 54-55).

Згідно з листами ГУ ДПС у Чернігівській області №886/09/25-01-51-05-14 від 11.12.2019, №13122/9/25-01-04-11-06 від 09.11.2020, №719/5/25-01-04-01-02 від 10.02.2022 та листами Фінансового управління Ніжинської міської ради №413 від 06.08.2021 та №53 від 08.02.2022 ТОВ «ПОДІЛКОНЦЕПТІНВЕСТ» за період з 2019 року по 2021 рік податкові декларації з податкових зобов?язань з плати за землю за спірну ділянку не подавав, сплата земельного податку за цей період відсутня (т.1 а.с. 57, 59, 62-64).

Оцінка суду.

Згідно із частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі ГК України) господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та ст. 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом (ч. 9 ст. 93 ЗК України).

Статтею 13 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Щодо обов`язку відповідача сплачувати орендну плату за користування спірною земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закона.

Частиною 1 ст. 21 Закону України Про оренду землі визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Згідно із частинами 1, 2 статті 120 ЗК України (у редакції, чинній на момент укладення договору купівлі-продажу від 21.12.2016) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Частиною 1 статті 377 ЦК України (у редакції, чинній на момент укладення договору купівлі-продажу від 21.12.2016) визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Крім того, ч. 3 ст. 7 Закону України Про оренду землі (у редакції, чинній на момент укладення договору купівлі-продажу від 21.12.2016) встановлено, що до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

У розумінні наведених положень законодавства при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (відповідно до договору, який містить необхідні за законом істотні умови), право попереднього власника або користувача припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки. Відповідно новий власник об`єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, тобто має місце заміна сторони у зобов`язанні.

Так, після переходу права власності на об`єкт нерухомості, розташований на орендованій земельній ділянці, договір оренди землі у відповідній частині припиняється щодо попереднього власника об`єкта нерухомості, однак діє на тих самих умовах стосовно нового власника нерухомості, який з моменту набуття такого права набуває також права оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже, й відповідні права та обов`язки орендаря, у тому числі зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 263/6022/16-ц, від 25.02.2020 у справі № 922/510/19, у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/3655/17, від 07.11.2018 у справі № 910/20774/17, від 07.10.2020 у справі № 912/1581/19.

При цьому Верховний Суд у постанові від 09.02.2022 у справі 913/165/21 наголосив, що у разі переходу права власності на нерухомість заміна орендаря земельної ділянки у відповідному чинному договорі оренди землі відбувається автоматично, в силу прямої норми закону, не залежно від того, чи відбулося документальне переоформлення орендних правовідносин шляхом внесення змін у договір стосовно орендаря, оскільки переоформлення лише формально відображає те, що прямо закріплено в законі.

Оскільки набуття позивачем права оренди відбулося в силу закону, таке набуття не потребує прийняття додаткових рішень з боку орендодавця та надання орендодавцем згоди на зміну сторони правочину.

Зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

Зі змісту статті 125 ЗК України випливає, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав, а тому новий власник земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства.

При цьому при застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з нормою статті 125 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності.

Тобто за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 ЗК України, особи, які набули права власності на будівлю чи споруду стають власниками земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 12 жовтня 2016 року у справі № 6-2225цс16, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-253цс16 та інших, і Велика Палата Верховного Суду у своїх рішеннях від 20 березня 2019 року у справі № 514/1571/14-ц та від 16 червня 2020 року у справі № 689/26/17 не вбачала підстав для відступу від них.

Отже, після переходу права власності на нерухоме майно (нежитлові будівлі) на підставі договору купівлі-продажу від 21.12.2016, у ТОВ Поділконцептінвест виникло зобов`язання зі сплати орендної плати за земельну ділянку, користувачем якої він автоматично став, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що передбачені договором оренди землі від 24.12.2003, зі змінами, внесеними додатковою угодою від 18.04.2012.

Щодо розміру орендної плати та періоду її нарахування.

Справляння плати за землю, в тому числі й орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу ХIII ПК України.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 ПК України). Подібне положення міститься й у статті 21 Закону України Про оренду землі.

У період з 01.04.2019 по 09.06.2021 редакція підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України передбачала, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території/3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Тобто законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі.

Положенням про плату за землю, затвердженим Ніжинською міською радою від 08.07.2015, встановлено розмір орендної плати за землі промисловості на рівні 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

З набранням чинності ПК України, тобто з 01.01.2011, річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм ПК України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 ПК України, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07.08.2018 у справі №820/4707/16.

Отже, основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 по справі № 920/739/17).

Відповідно до частини другої статті 20 та частини третьої статті 23 Закону України Про оцінку земель дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Таким чином, мінімальний розмір річної орендної плати, який відповідач повинен був сплачувати за спірну земельну ділянку, становить 3% від її нормативної грошової оцінки.

Відповідач вважає, що право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7410400000:04:021:0001 було зареєстровано за позивачем лише 06.03.2019, тобто, на момент, коли ТОВ «ПОДІЛКОНЦЕПТІНВЕСТ» набуло права власності на нерухоме майно, що розташовується на спірній земельній ділянці, у позивача було відсутнє зареєстроване право власності на земельну ділянку.

Суд не погоджується з такими доводами відповідача, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на прийняття Ніжинською міською радою рішення від 24.12.2003 та укладення Договору від 24.12.2003 спірна земельна ділянка перебувала у комунальній власності.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у справі № 922/2060/20 дійшов висновку, що правом власності на спірну земельну ділянку, розташовану в межах відповідного населеного пункту, міськрада наділена в силу закону, зокрема з уведенням 01.01.2002 у дію нового Земельного кодексу України. При цьому за змістом пунктів 1, 3, 7, 9 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 06.09.2012 № 5245-VI Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності державну реєстрацію речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності об`єктивно не можна було здійснити раніше, ніж із часу розмежування земель державної та комунальної власності, тобто до 01.01.2013.

Водночас відсутність державної реєстрації речового права на спірну земельну ділянку після 01.01.2013 не впливає на обставини виникнення та наявність права комунальної власності на відповідну земельну ділянку.

Висновки суду.

Доказами у справі, відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.

За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо судових витрат.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач за подання позовної заяви сплатив 12 734,12 грн судового збору.

Оскільки позовні вимоги задоволені повністю, судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 13, 14, 42, 73-80, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Поділконцептінвест (код ЄДРПОУ 40419082, вул. Межигірська, 22, м. Київ, 04071) на користь Ніжинської міської ради Чернігівської області (код ЄДРПОУ 34644701, пл. імені Івана Франка, 1, м. Ніжин, 16600, р/р UA558999980334169812000025707, отримувач ГУК у Чернігівській обл./тг м. Ніжин/18010600, код 37972475, банк отримувача Казначейство України (ел. адм.подат) орендну плату у розмірі 848 941,21 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Поділконцептінвест (код ЄДРПОУ 40419082, вул. Межигірська, 22, м. Київ, 04071) на користь виконавчого комітету Ніжинської міської ради (код ЄДРПОУ 04061783, пл. імені Івана Франка, 1, м. Ніжин, 16600, р/р НОМЕР_1 , код 04061783) судовий збір у розмірі 12 734,12 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 30.01.2023.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

СуддяВ.В. Моцьор