Постанова

від 11.01.2023 по справі 924/820/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2023 року

м. Київ

cправа № 924/820/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.

за участю секретаря судового засідання - Дерлі І.І.,

за участю представників сторін:

офісу ГП - Шекшеєва В.С.,

позивача - не з`явився,

відповідача - Лозюк С.Ф. (адвокат),

третьої особи (ДП "Проскурівське лісове господарство") - не з`явився,

третьої особи-1 - не з`явився,

третьої особи-2 - не з`явився,

третьої особи-3 - не з`явився,

третьої особи-4 - не з`явився,

третьої особи-5 - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мисливський затишок"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 (у складі колегії суддів: Філіпова Т.Л. (головуючий), Бучинська Г.Б., Грязнов В.В.)

та рішення Господарського суду Хмельницької області від 27.04.2022 (суддя Субботіна Л.О.)

за позовом першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Гвардійської сільської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мисливський затишок"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державне підприємство "Проскурівське лісове господарство"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1. ОСОБА_1 ,

2. ОСОБА_2 ,

3. ОСОБА_3 ,

4. ОСОБА_4 ,

5. Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області

про зобов`язання повернути земельні ділянки, скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права приватної власності ТОВ "Мисливський затишок" на земельні ділянки,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Гвардійської сільської ради (далі - Сільрада, Позивач) звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мисливський затишок" (далі - ТОВ "Мисливський затишок", Відповідач) про зобов`язання повернути земельні ділянки, скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права приватної власності ТОВ "Мисливський затишок" на земельні ділянки (з врахуванням заяви про зміну предмета позову вих. № 15/1-956-21 від 20.01.2022).

1.2. В обґрунтування позовних вимог Прокурор зазначив, що спірні земельні ділянки є землям водного фонду, на які розповсюджується особливий порядок їх використання та надання у користування та який було порушено.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 27.04.2022, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 у справі № 924/820/21, позов задоволено частково. Зобов`язано ТОВ "Мисливський затишок" повернути територіальній громаді в особі Сільради наступні земельні ділянки: кадастровий номер 6825081800:02:004:0309, площею 2,0 га; кадастровий номер 6825081800:02:004:0319, площею 0,7407 га; кадастровий номер 6825081800:02:004:0320, площею 1,0927 га; кадастровий номер 6825081800:02:004:0321, площею 0,1666 га; кадастровий номер 6825081800:02:004:0322, площею 0,701 га; кадастровий номер 6825081800:02:004:0323, площею 1,2687 га; кадастровий номер 6825081800:02:003:0324, площею 0,0303 га, що розташовані за межами села Гелетинці Гвардійської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

В частині позову про скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права приватної власності ТОВ "Мисливський затишок" на земельні ділянки - відмовлено.

2.2. Господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що як на момент передачі у власність третім особам, так і на даний час спірні земельні ділянки в силу приписів частини першої статті 58 Земельного кодексу України та статті 4 Водного кодексу України належать до земель водного фонду.

Також, суд першої інстанції вказав на те, що скасування державної реєстрації земельних ділянок, які просить повернути Прокурор, не лише є неналежним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушеного права позивача, а й взагалі суперечить обраному способу захисту.

3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

3.1. У касаційній скарзі ТОВ "Мисливський затишок" просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій в частині задоволення позову та в цій частині прийняти нове рішення про відмову у його задоволенні. В іншій частині судові рішення - залишити без змін.

3.2. У якості підстави для подання вказаної скарги заявник посилається на неврахування господарськими судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 13.06.2016 у справі № 6-253цс16, Господарського суду Полтавської області від 04.08.2016, Харківського апеляційного господарського суду від 23.03.2017 у справі № 917/705/16 та Рівненського апеляційного господарського суду від 06.06.2018 у справі № 924/1081/17 (щодо застосування статей 153, 155 Земельного кодексу України), Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (вимога про витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення з незаконного володіння (віндикаційний позов)), Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 907/50/16, від 30.05.2018 у справі № 359/2012/15-ц та Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 916/2128/18 (щодо застосування позовної давності), Верховного Суду від 09.07.2020 у справі № 922/404/19, від 10.12.2019 у справі № 923/1061/18, від 19.12.2019 у справі № 925/185/19, від 23.01.2020 у справі № 925/186/19 (щодо зміни предмета і підстав позову).

3.3. Обґрунтовуючи наявність підстав для подання касаційної скарги, ТОВ "Мисливський затишок" також посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

3.4. Додатково у якості підстави для подання своєї касаційної скарги заявник посилається на те, що судові рішення прийняті без урахування і надання належної правової оцінки усім зібраним у справі доказам.

3.5. Також заявник посилається на те, що суди попередніх інстанцій не залучили до розгляду у справі Державне агентство водних ресурсів України в особі Регіонального офісу водних ресурсів у Хмельницькій області.

3.6. У відзиві на касаційну скаргу Прокурор просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

4. Обставини встановлені судами

4.1. З метою підготовки наказів про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 управлінням Держземагенства у Хмельницькому районі Хмельницької області супровідними листами № 22-2204-0.10-4415/2-15, № 22-2204-0.10-4414/2-15, №22-2204-0.10-4413/2-15 від 26.03.2015 надана інформація Головному управлінню Держземагенства у Хмельницькій області, відповідно до якої земельні ділянки, які фізичні особи просили надати у власність, є землями сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, не накладаються на уже зареєстровані земельні ділянки та не перебувають у власності/користуванні третіх осіб.

4.2. Згідно з наказом Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області № 22-2403/14-15-СГ від 09.04.2015 надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га, що розташована за межами населених пунктів Гелетинецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області (6825081800:02:004), із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

4.3. 19.06.2015 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення вищевказаної земельної ділянки.

4.4. Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 21.10.2015 № 22-3970-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 , надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер 6825081800:02:004:0309) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована за межами населених пунктів Гелетинецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

4.5. Згідно з інформаційною довідкою № 264997097 від 08.07.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 05.11.2015 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 6825081800:02:004:0309, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Гелетинецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області. На підставі договору купівлі-продажу №157 від 02.02.2016 право власності на вказану земельну ділянку було зареєстровано за ОСОБА_4 , який на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна №№ 656, 657 від 02.04.2020 передав дану ділянку ТОВ "Мисливський затишок". 02.04.2020 проведена державна реєстрація права власності ТОВ "Мисливський затишок" на земельну ділянку кадастровий номер 6825081800:02:004:0309.

4.6. Відповідно до наказу Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області № 22-2402/14-15-СГ від 09.04.2015 надано дозвіл ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га, що розташована за межами населених пунктів Гелетинецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області (6825081800:02:004), із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

4.7. 19.06.2015 ОСОБА_3 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення вищевказаної земельної ділянки.

4.8. Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 21.10.2015 № 22-3968-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та надано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер 6825081800:02:004:0311) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована за межами населених пунктів Гелетинецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

4.9. Згідно з інформаційною довідкою № 264998429 від 08.07.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 05.11.2015 за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 6825081800:02:004:0311, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Гелетинецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області. На підставі договору купівлі-продажу № 155 від 02.02.2016 право власності на вказану земельну ділянку було зареєстровано за ОСОБА_4 .

4.10. В результаті поділу земельної ділянки 6825081800:02:004:0311 проведено державну реєстрацію 06.04.2016 земельних ділянок з кадастровим номером 6825081800:02:004:0319 площею 0,7407 га, з кадастровим номером 6825081800:02:004:0320 площею 1,0927 га та з кадастровим номером 6825081800:02:004:0321 площею 0,1666 га, що належали ОСОБА_4 . В подальшому 27.05.2016 та 15.06.2016 проведена державна реєстрація права власності на вищевказані земельні ділянки за ТОВ "Мисливський затишок" на підставі протоколу № 1 установчих зборів ТОВ "Мисливський затишок" від 18.04.2016 та акта приймання-передачі від 18.05.2016 (інформаційні довідки №№265003273, 265001168, 265002030 від 08.07.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна).

4.11. Також судами встановлено, що відповідно до наказу Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області № 22-2401/14-15-СГ від 09.04.2015 надано дозвіл ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га, що розташована за межами населених пунктів Гелетинецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області (6825081800:02:004), із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

4.12. 19.06.2015 ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення вищевказаної земельної ділянки.

4.13. Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 21.10.2015 № 22-3952-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер 6825081800:02:004:0310) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована за межами населених пунктів Гелетинецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

4.14. Згідно з інформаційною довідкою № 264997944 від 08.07.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 05.11.2015 за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 6825081800:02:004:0310, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Гелетинецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області. На підставі договору купівлі-продажу №159 від 02.02.2016 право власності на вказану земельну ділянку було зареєстровано за ОСОБА_4 . У зв`язку із поділом даної земельної ділянки, 06.04.2016 такий об`єкт нерухомого майна як земельна ділянка з кадастровим номером 6825081800:02:004:0310 закрито.

4.15. В результаті поділу земельної ділянки 6825081800:02:004:0310 проведено державну реєстрацію 06.04.2016 земельних ділянок з кадастровим номером 6825081800:02:004:0322 площею 0,701 га, з кадастровим номером 6825081800:02:004:0323 площею 1,2687 га та з кадастровим номером 6825081800:02:003:0324 площею 0,0303 га, що належали ОСОБА_4 . В подальшому 15.06.2016 проведена державна реєстрація права власності на вищевказані земельні ділянки за ТОВ "Мисливський затишок" на підставі протоколу № 1 установчих зборів ТОВ "Мисливський затишок" від 18.04.2016 та акту приймання-передачі від 18.05.2016 (інформаційні довідки №№264999945, 264999209, 265000679 від 08.07.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна).

4.16. Управлінням Служби безпеки України у Хмельницькій області здійснювались заходи щодо виявлення ознак нанесення збитків інтересам держави в сфері земельних відносин шляхом направлення відповідних листів та запитів.

4.17. Згідно з листом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 10-22-0.41-845/2-21 від 18.02.2021 управлінню СБУ у Хмельницькій області повідомлено, що була проведена перевірка щодо дотримання вимог земельного законодавства, в ході якої виявлено порушення земельного законодавства, зокрема, не відповідність рішень органів виконавчої влади вимогам законодавства, яке діяло на час прийняття даних рішень, щодо відведення земельних ділянок з кадастровими номерами в тому числі 6825081800:02:004:0311, 6825081800:02:004:0310 та 6825081800:02:004:0309.

4.18. Відповідно до акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки № 4-ДК/30/АП/09/01/-21 від 29.01.2021, складеного спеціалістом відділу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, в ході проведення перевірки було встановлено зокрема, що:

- земельні ділянки з кадастровим номером 6825081800:02:004:0319 та 6825081800:02:004:0321 вкриті природною трав`яною та частково дерев`янистою рослинністю;

- на земельній ділянці з кадастровим номером 6825081800:02:004:0320 розташована укріплена залізобетонними плитами ґрунтова гребля з гідротехнічною спорудою для пропускання води (дамба). Гребля перекриває природній водотік струмка, який починається і протікає через земельні ділянки з кадастровими номерами 6825081800:02:004:0316 та 6825081800:02:004:0315, в результаті чого на земельній ділянці з кадастровим номером 6825081800:02:004:0320 штучно створено водний об`єкт (ставок). Крім того, через гідротехнічну споруду греблі проходить струмок, який протікає через земельну ділянку з кадастровим номером 6825081800:02:004:0320 та в південній її частині впадає у водний об`єкт, що є продовженням водного об`єкта (ставка) облаштованого на суміжній земельній ділянці з кадастровим номером 6825081800:02:004:0323. Відповідно до збірного кадастрового плану земельних ділянок, загальна площа земельної ділянки з кадастровим номером 6825081800:02:004:0320, яка зайнята водним плесом, складає 0,8085 га;

- з частини земельної ділянки з кадастровим номером 6825081800:02:004:0322 знято і перенесено ґрунтовий покрив та облаштовано водний об`єкт (ставок), що є продовженням створеного водного об`єкта (ставка) на суміжній земельній ділянці з кадастровим номером 6825081800:02:004:0323. Площа зняття ґрунтового покриву складає 0,0389 га;

- з частини земельної ділянки з кадастровим номером 6825081800:02:004:0323 знято і перенесено ґрунтовий покрив, облаштовано насипну ґрунтову греблю з гідротехнічною спорудою для пропускання води (дамба). Гребля перекриває природній водотік струмка, який бере початок на земельній ділянці з кадастровим номером 6825081800:02:004:0316, в результаті чого на земельній ділянці з кадастровим номером 6825081800:02:004:0323 штучно створено водний об`єкт (ставок). Площа зняття ґрунтового покриву складає 0,7637 га.

- із земельної ділянки з кадастровим номером 6825081800:02:004:0324 знято і перенесено ґрунтовий покрив та облаштовано водний об`єкт (ставок), що є продовженням створеного водного об`єкта (ставка) на суміжній земельній ділянці з кадастровим номером 6825081800:02:004:0323. Площа зняття ґрунтового покриву складає 0,0303 га;

- через земельну ділянку з кадастровим номером 6825081800:02:004:0309 протікає струмок, який витікає з водного об`єкта (ставка), розташованого на суміжній земельній ділянці з кадастровим номером 6825081800:02:004:0323. Інша частина даної ділянки вкрита природною трав`яною та дерев`янистою рослинністю, місцями очеретом, чагарниками та дрібноліссям. Відповідно до збірного кадастрового плану земельна ділянка з кадастровим номером 6825081800:02:004:0309 розташована по обидва береги вищенаведеного струмка без назви. Площа прибережної захисної смуги в межах даної ділянки складає 1,9126 га.

Також перевіркою встановлено, що земельні ділянки, у тому числі з кадастровими номерами 6825081800:02:004:0319, 6825081800:02:004:0320, 6825081800:02:004:0321, 6825081800:02:004:0322, 6825081800:02:004:0323, 6825081800:02:003:0324 та 6825081800:02:004:0309 розташовані на території урочища "Гелетинецький ліс" загальною площею 84,9 га. Дані землі лісогосподарського призначення перебувають у постійному користуванні ДП "Проскурівське лісове господарство" на підставі планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування. Вказані ділянки розташовані у 24 кварталі, виділ - 18 - болото низинне.

4.19. У зв`язку із викладеним, Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області звернулось до керівника Хмельницької обласної прокуратури з листом № 72/8/202/2015 від 26.02.2021, в якому повідомило, що в ході виконання завдань щодо захисту економічного потенціалу держави було отримано інформацію щодо вилучення з державної власності з порушенням вимог чинного законодавства земель лісогосподарського призначення площею понад 9 га. Тому управління інформувало про вказане з метою вжиття заходів реагування щодо захисту інтересів держави відповідно до компетенції.

4.20. Листом № 15/1-179вих-21 від 11.03.2021 перший заступник керівника обласної прокуратури звертався до ДП "Проскурівське лісове господарство" та повідомляв, що прокуратурою було встановлено, що земельні ділянки в тому числі з кадастровими номерами 6825081800:02:004:0319, 6825081800:02:004:0320, 6825081800:02:004:0321, 6825081800:02:004:0322, 6825081800:02:004:0323, 6825081800:02:003:0324 та 6825081800:02:004:0309 незаконно передані для потреб ведення особистого селянського господарства із земель лісового фонду, тому просив надати інформацію про вжиті заходи до захисту інтересів держави, у тому числі судового характеру.

4.21. У відповідь на вищевказане звернення ДП "Проскурівське лісове господарство" листом № 38-03 від 31.03.2021 повідомило, що ДП "ХОСЛАП "Хмельницькоблагроліс" створене згідно з розпорядженням Хмельницької ОДА від 24.12.2008 і по Хмельницькому районі було правонаступником КП "Діброва". Відповідно до матеріалів лісовпорядкування, які були виготовлені по КП "Діброва", станом на 01.01.2003 по кварталі 24 Хмельницького лісництва на території Гелетинецької с/р рахувалось 72 га земель лісогосподарського призначення. Згідно картографічних матеріалів, при накладенні на них викопіювання із Державної кадастрової карти вищевказаних земельних ділянок можна встановити, що дані ділянки не належать до лісового фонду КП "Діброва". Згідно з актом прийому-передачі земель лісогосподарського призначення від 15.04.2016 за Гелетинецькою с/р рахувалося 72 га земель лісогосподарського призначення. По матеріалах лісовпорядкування, які виготовлені по ДП "ХОСЛАП "Хмельницькоблагроліс" станом на 01.01.2016 загальна площа земель лісогосподарського призначення по Гелетинецькій с/р складає 84,9 га, в яку помилково було включено болото площею 8,4 га.

На підтвердження вищевикладених обставин до матеріалів справи долучено акт прийому-передачі земель лісогосподарського призначення Хмельницького району від 15.04.2009, складений на виконання розпорядження голови Хмельницької облдержадміністрації від 24.12.2008 "Про передачу в постійне користування земельних ділянок лісогосподарського призначення", в якому вказано, що за Гелетинецькою сільською радою рахується земель лісогосподарського призначення 72 га, кв. № 24; витяг з матеріалів лісовпорядкування по ДП "ХОСЛАП "Хмельницькоблагроліс", Хмельницьке лісництво, з яких вбачається, що загальна площа земель лісогосподарського призначення по Гелетинецькій сільській раді складає 84,9 га, у тому числі 8,4 га - болото.

4.22. Служба безпеки України у Хмельницькій області листом № 72/8/202/6393 від 12.07.2021 зверталось до Хмельницької філії ДП "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" з проханням сформувати збірний кадастровий план із відображенням місця розташування в тому числі спірних земельних ділянок відносно земель, розташованих на території Гелетинецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області та надати наявну інформацію про правовий статус цих земель.

4.23. У відповідь на вказаний запит ХФ ДП "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" надіслало збірний кадастровий план земельних ділянок, які знаходяться на території Гелетинецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, викопіювання з кальки контурів справи по коректуванню планово-картографічних матеріалів зйомок минулих років колгоспу "Шлях Леніна" села Гелетинці Хмельницького району Хмельницької області з нанесеними контурами земельних ділянок згідно запиту, викопіювання з плану коректування планово-картографічних матеріалів зйомок минулих років колгоспу "Шлях Леніна" села Гелетинці Хмельницького району Хмельницької області, планово-картографічні матеріали с. Гелетинці.

4.24. Супровідним листом № 72/8/202/6678 від 22.07.2021 Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області направило вищевказані матеріали першому заступнику керівника Хмельницької обласної прокуратури, який подав їх до матеріалів справи.

4.25. Також господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що у листі Хмельницької районної державної адміністрації від 15.09.2021 № 40/24-1547/21 повідомлено, що в документах фонду колгосп "Шлях Леніна", КСП "Праця", СТОВ "Степ" с. Гелетинці Хмельницького району Хмельницької області за період з 1992 року по 2002 рік міститься інформація про реорганізацію та зміну назв господарства села Гелетинці з колгоспу в КСП та з КСП в СТОВ, про що додаються архівні документи. Подальша зміна форми власності та назва господарства не відомі. До вказаного листа долучений протокол № 2 загальних зборів членів колгоспу "Шлях Леніна" від 20.11.1992, на яких, зокрема було прийнято рішення реорганізувати колгосп "Шлях Леніна" і на його основі утворити колективне сільськогосподарське підприємство "Праця"; протокол № 1 загальних звітних зборів колгоспників КСП "Праця" від 20.01.2000, на яких прийнято рішення реорганізувати КСП "Праця" в сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю СТОВ; протокол № 3 загальних зборів КСП "Праця" від 26.02.2000, в якому зазначено, що у зв`язку із визнанням Арбітражним судом Хмельницької області банкрутом КСП "Праця" та значними боргами, вирішено передати Товариству "Степ" в оренду терміном на 10 років майновий комплекс реформованого КСП "Праця". Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державна реєстрація СТОВ "Степ" проведена 02.04.1998, державна реєстрація припинення вказаної юридичної особи -29.12.2005.

4.26. Відповідно до листа ПП "Діоріт Плюс 1" № 43 від 05.02.2021 орієнтовна ринкова вартість 1 га земель сільськогосподарського призначення розташованих на території Хмельницької області (за межами населених пунктів) становить 72 тис. грн, а також лист Регіонального офісу водних ресурсів у Хмельницькій області № 1427 від 29.12.2020, із змісту якого вбачається, що за наявними в РОВР у Хмельницькій області матеріалами та використанням публічної карти України встановлено, що земельні ділянки в тому числі з кадастровими номерами 6825081800:02:004:0319, 6825081800:02:004:0320, 6825081800:02:004:0321, 6825081800:02:004:0322, 6825081800:02:004:0323 та 6825081800:02:004:0309 розташовані по обидва береги струмка без назви - ліва притока ІІ порядку р. Смотрич - ліва притока р. Дністер (басейн р. Дністер). Земельна ділянка з кадастровим номером 6825081800:02:004:0324 розташована на лівобережному схилі долини струмка без назви - ліва притока ІІІ порядку р. Смотрич - ліва притока р. Дністер (басейн р. Дністер).

4.27. Відповідач на підтвердження своїх доводів долучив до матеріалів справи витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок з кадастровими номерами 6825081800:02:004:0319, 6825081800:02:004:0320, 6825081800:02:004:0321, 6825081800:02:004:0322, 6825081800:02:004:0323, 6825081800:02:004:0324 та 6825081800:02:004:0309; лист відділу №1 Управління у Хмельницькому районі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 03.09.2021, в якому повідомлено, що у відділі № 1 відсутній державний акт на право колективної власності на землю по КСП "Праця" та додаток до державного акта-список членів КСП, в зв`язку з чим неможливо встановити приналежність вищевказаних земельних ділянок до земель колективної власності; копію державного акта на право колективної власності на землю серія ХМ 000002 від 08.12.1995, виданий Колективному сільськогосподарському підприємству "Праця", згідно з яким у колективну власність передано 1695,3 га землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

4.28. Господарськими судами попередніх інстанцій також зазначено, що виходячи із відповіді Сільради від 16.09.2021 №1378 на адвокатський запит та листа Відділу у Хмельницькому районі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області № 18-22-0,33-53/116-19 від 14.01.2019, відділ передав раді завірену копію державного акта на право колективної власності на землю від 08.12.1995, виданого КСП "Праця"; рішення Гелетинецької сільської ради народних депутатів Хмельницького району від 04.04.1995 № 2, за яким передано у колективну власність КСП "Праця" 1674 га сільськогосподарських земель, з них: с/г угідь - 1640 га, в тому числі ріллі - 1216 га, багаторічних насаджень - 10 га, кормових угідь - 414 га; земель під виробничими будівлями і дворами і під господарськими шляхами - 34 га; архівну довідку від 22.09.2021 №01-35/2021-495, видану архівним відділом Хмельницької районної державної адміністрації, в якій вказано, що рішенням загальних зборів членів колгоспу "Шлях Леніна" с. Гелетинці Хмельницького району від 20.11.1992, протокол № 2, господарство реорганізовано в КСП "Праця". Загальними звітними зборами членів КСП "Праця" від 20.01.2000, протокол № 1, КСП реорганізовано в СТОВ "Праця". В протоколі № 3 від 26.02.2000 значиться назва ТОВ "Степ". Документи СТОВ "Степ" передані на державне зберігання включно по 2002 рік.

4.29. Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що через спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 6825081800:02:004:0319, 6825081800:02:004:0320, 6825081800:02:004:0321, 6825081800:02:004:0322, 6825081800:02:004:0323, 6825081800:02:004:0309, 6825081800:02:003:0324 протікає струмок без назви - ліва притока ІІ порядку р. Смотрич - ліва притока р. Дністер, а спірні ділянки розташовані в межах прибережної захисної смуги.

4.30. При цьому, судами враховано, що при розробленні ХФ ДП "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" збірного кадастрового плану земельних ділянок, які знаходяться на території Гелетинецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, дані про склад угідь та їх наявність були взяті з матеріалів по коректуванню планово-картографічного матеріалу зйомки минулих років колгоспу "Шлях Леніна", інформація щодо земельних ділянок була отримана з Публічної кадастрової карти. Вказане, за висновком судів, свідчить про те, що струмок без назви - ліва притока ІІ порядку р. Смотрич - ліва притока р. Дністер існував на момент передачі спірних земельних ділянок у власність третім особам ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а ділянки перебували в межах прибережної захисної смуги.

4.31. Також суди встановили, що вищезазначені земельні ділянки не належать до земель лісогосподарського призначення, оскільки згідно з актом прийому-передачі земель лісогосподарського призначення Хмельницького району від 15.04.2009, складеного на виконання розпорядження голови Хмельницької облдержадміністрації від 24.12.2008 "Про передачу в постійне користування земельних ділянок лісогосподарського призначення", за Сільрадою рахувалося 72 га земель лісогосподарського призначення, кв. № 24 . В той же час при виготовленні планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування по ДП "ХОСЛАП "Хмельницькоблагроліс", спірні земельні ділянки були помилково віднесені до земель лісогосподарського призначення, у зв`язку із чим загальна площа земель лісогосподарського призначення по Гелетинецькій с/р склала 84,9 га, тобто помилково було включено болото площею 8,4 га.

4.32. Крім того, за результатами оцінки поданих сторонами доказів суди спростували доводи відповідача щодо належності спірних земельних ділянок до земель сільськогосподарського призначення, оскільки відповідно до приписів частини першої статті 58 Земельного кодексу України та статті 4 Водного кодексу України земельна ділянка належить до земель водного фонду за фактом знаходження на ній, зокрема, водного об`єкту та прибережної захисної смуги.

4.33. Також перевіряючи обставини дотримання Прокурором процедури, передбаченої статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", суди попередніх інстанцій встановили, що перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури 26.05.2021 звертався до начальника ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області із листом № 15/1-334вих-21, відповідно до якого повідомляв, що прокуратурою виявлено обставини, які свідчать про неправомірне відведення земельних ділянок лісового фонду, що перебувають у користуванні ДП "Проскурівське лісове господарство". Тому прокурор просив надати копії матеріалів, за якими передано у власність громадянам земельні ділянки в тому числі з кадастровими номерами 6825081800:02:004:0309, 6825081800:02:004:0310, 6825081800:02:004:0311.

4.34. Листом № 15/1-336вих-21 від 07.06.2021 перший заступник керівника обласної прокуратури повідомляв голову Сільради, що спірні земельні ділянки передані як земельні ділянки сільськогосподарського призначення, хоча вони належали до земель водного фонду. Тому прокурор просив надати інформацію про вжиті Сільрадою за вказаним фактом заходи до захисту порушених інтересів, у тому числі шляхом звернення до суду.

4.35. У відповідь на вказаний лист Сільрада повідомила, що вказана інформація взята до уваги, однак у зв`язку з відсутністю передбачених на сплату судового збору коштів в бюджеті Гвардійської сільської ради на 2021 рік, заходи щодо пред`явлення цивільних позовів до нинішніх власників цих ділянок та Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області вживатись не будуть (лист № 883 від 15.06.2021).

4.36. Зважаючи на викладене листом № 15/1-440вих-21 від 12.07.2021 перший заступник керівника обласної прокуратури на підставі частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомив Сільраду про намір здійснення представництва в суді законних інтересів держави в її особі шляхом пред`явлення позову до Господарського суду Хмельницької області.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, присутніх у судовому засіданні представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

5.2. Як зазначалося вище, звертаючись з позовом у цій справі, Прокурор посилався на те, що спірні земельні ділянки є землям водного фонду, на які розповсюджується особливий порядок їх використання та надання у користування.

5.3. Відповідно до статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

5.4. За змістом статті 3 Водного кодексу України до водного фонду України належать, зокрема, водотоки (річки, струмки).

5.5. Згідно з частиною першою статті 58 Земельного кодексу України та статтею 4 Водного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті, зокрема: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами. Для створення сприятливого режиму водних об`єктів уздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони, розміри яких визначаються за проектами землеустрою.

5.6. Водночас, земельні ділянки під прибережні захисні смуги виділяються у межах водоохоронних зон вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності (частина перша статті 60 Земельного кодексу України, частина перша статті 88 Водного кодексу України).

5.7. Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності (статті 61 - 62 Земельного кодексу України, статті 89 - 90 Водного кодексу України).

5.8. З викладеного вбачається, що землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на які розповсюджується особливий порядок їх використання та надання у користування. Такі землі можуть змінювати володільця лише у випадках, прямо передбачених у Земельним кодексом України та Водним кодексом України.

5.9. Таким чином, землі, зайняті поверхневими водами, природними водоймами (озера), водотоками (річки, струмки), штучними водоймами (водосховища, ставки), каналами й іншими водними об`єктами, та землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на які поширюється окремий порядок надання й використання.

5.10. У свою чергу, прибережна захисна смуга - це частина водоохоронної зони визначеної законодавством ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено особливий режим.

5.11. При цьому існування прибережних захисних смуг визначеної ширини передбачене нормами чинного законодавства (стаття 60 Земельного кодексу України, стаття 88 Водного кодексу України). Відтак відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом.

5.12. Системний аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави для висновку про те, що при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених статтею 88 Водного кодексу України.

Подібну правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 372/1684/14-ц, від 30.05.2018 у справі № 469/1393/16-ц, від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц.

5.13. Встановивши за результатами оцінки поданих сторонами письмових доказів, що спірні земельні ділянки розташовані в межах прибережної захисної смуги, отже, відносилися до земель водного фонду, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про невідповідність наказів Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 21.10.2015 № 22-3970-СГ, № 22-3968-СГ, від 21.10.2015 № 22-3952-СГ "Про затвердження документації із землеустрою на надання земельної ділянки у власність" приписам Земельного кодексу України та Водного кодексу України.

5.14. Колегія суддів враховує, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц зроблено висновок, що серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 Цивільного кодексу України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 Цивільного кодексу України, частина друга статті 152 Земельного кодексу України). Вказані способи захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно. Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є володільцем індивідуально визначеного майна, до особи, яка заволоділа цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння. Негаторний позов - це позов власника, який є володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном. Власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (частина друга статті 152 Земельного кодексу України). Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 Цивільного кодексу України).

5.15. Велика Палата Верховного Суду вже неодноразово висловлювалась про те, що заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду (перехід до них володіння цими землями) всупереч вимогам Земельного кодексу України є неможливим. Розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у статті 59 цього кодексу.

Отже, зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням Земельного кодексу України та Водного кодексу України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити упродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц, від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, від 07.04.2020 у справі № 372/1684/14-ц.

5.16. Визначившись з характером позову, встановивши факт належності спірних земельних ділянок до земель водного фонду, суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили із того, що Прокурор по суті пред`явив негаторний позов, про що свідчить зміст позовної заяви, виклад обставин та правові норми, на які посилався останній.

5.17. Отже, як місцевий, так і апеляційний суди дійшли вірного висновку, що заявлена Прокурором вимога про повернення земельних ділянок територіальній громаді в особі Сільради є ефективним способом захисту, а позов в цій частині підлягає задоволенню.

5.18. Верховний Суд не може врахувати посилання скаржника на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 13.06.2016 у справі № 6-253цс16, оскільки у вказаній справі була заявлена вимога про визнання недійсним рішення селищної ради про затвердження технічної документації і надання земельної ділянки та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою. При цьому, позовні вимоги були обґрунтовані тим, що на наданій в користування земельній ділянці знаходилось нерухоме майно позивача. За таких обставин зазначена судова справа відрізняється від справи, яка розглядається, предметом позову, установленими фактичними обставинами, підставами позову та змістом позовних вимог.

5.19. Що стосується посилання ТОВ "Мисливський затишок" на правові висновки Харківського апеляційного господарського суду та Рівненського апеляційного господарського суду, то колегія суддів вважає такі доводи безпідставними, оскільки пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачає обов`язкове врахування апеляційними судами висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові саме Верховного Суду, а не постановах апеляційної інстанції, на які помилково посилається скаржник.

5.20. У справі № 359/3373/16-ц, на постанову Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у якій міститься посилання у касаційній скарзі, суд касаційної інстанції відступив від висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постановах від 04.02.2020 у справах № 911/3311/17, № 911/3574/17, № 911/3897/17 та від 03.09.2020 у справі № 911/3449/17 про те, що заволодіння громадянами та юридичними особами землями означає перехід до них права володіння цими землями, та про те, що заволодіння громадянами та юридичними особами землями лісогосподарського призначення є неможливим.

Водночас Велика Палата Верховного Суду погодилася по суті з висновком, викладеним у цих постановах, про те, що зайняття спірної земельної ділянки з порушенням положень Земельного кодексу України та Лісового кодексу України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади; у такому разі позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки.

Зміст оскаржуваних судових рішень переконливо свідчить про те, що висновки судів попередніх інстанцій не суперечать висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц. Так, суди попередніх інстанцій встановивши факт належності спірних земельних ділянок до земель водного фонду правомірно зазначили, що у цьому разі ефективним способом захисту права власності є подання саме негаторного позову, чим спростовується посилання скаржника на те, що у цій справі вимоги про повернення земельних ділянок територіальній громаді слід розглядати як віндикаційний позов.

5.21. Верховний Суд, проаналізувавши висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 907/50/16, від 30.05.2018 у справі № 359/2012/15-ц та постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 916/2128/18 щодо застосування інституту позовної давності, які, на думку скаржника, не врахували господарські суди попередніх інстанцій під час ухвалення судових рішень у справі, в якій подано касаційну скаргу, зазначає, що висновки судів у цих справах щодо застосування положень статей 257, 261, 267 Цивільного кодексу України були зроблені з урахуванням конкретних обставин та наявних у таких справах і оцінених судами, згідно з вимогами процесуального законодавства, доказів, а отже, застосування судами вказаних норм у справах, на які посилається скаржник, залежало від встановлення певної сукупності фактів, які мають матеріально-правове значення у питанні застосування інституту позовної давності.

У справі, що розглядається суди попередніх інстанцій виходили з того, що на негаторний позов не поширюються вимоги щодо позовної давності, оскільки з таким позовом можна звернутися в будь-який час, поки існують правовідносини та правопорушення.

5.22. Посилання скаржника на неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.07.2020 у справі № 922/404/19, від 10.12.2019 у справі № 923/1061/18, від 19.12.2019 у справі № 925/185/19, від 23.01.2020 у справі № 925/186/19, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки:

- у справі № 922/404/19 первісні позовні вимоги про розірвання договору відступлення права вимоги були доповнені заявою про збільшення позовних вимог, в якій позивач просив суд: здійснити тлумачення змісту договору дарування акцій та визнати право власності на 1315 акцій придбаних за договором дарування акцій. Отже, як зазначено у постанові Верховного Суду від 09.07.2020 у справі № 922/404/19, позовні вимоги у збільшеній частині жодним чином не пов`язані ні з предметом, ані з підставами позову в первісній редакції. При цьому, заява позивача про збільшення позовних вимог є фактично поданням окремого позову з іншим предметом та підставами позову, що виключає можливість розгляду поданої позивачем заяви в якості збільшення розміру заявлених позовних вимог;

- у справі № 923/1061/18 позов було подано про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим, визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди на той же строк і на тих же умовах. У заяві про збільшення позовних вимог позивач просив суд: залучити до участі у справі певних співвідповідачів; скасувати реєстраційні записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо певного об`єкта нерухомого майна; скасувати реєстраційні записи в Державному земельному кадастрі про певну земельну ділянку; поновити в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки. У постанові від 10.12.2019 у справі № 923/1061/18 Верховний Суд погодився з висновком суду апеляційної інстанції, що заява позивача про збільшення позовних вимог є фактично поданням окремого позову, оскільки позивач звернувся з іншими предметом та підставою позову до відповідачів, які не є відповідачами за позовом у первісній редакції;

- у справі № 925/185/19 позов було подано про визнання недійсним договору на розподіл природного газу. У заяві про збільшення позовних вимог позивач просив стягнути 207 576 505,24 грн за договором на розподіл природного газу. Верховний Суд у постанові від 19.12.2019 у цій справі погодився з висновками судів попередніх інстанцій про повернення заяви про збільшення розміру позовних вимог та вказав, що доповнення немайнового позову майновою вимогою про стягнення коштів є не збільшенням позовних вимог, а пред`явленням нового позову з іншими предметом та підставами позову;

- у справі № 925/186/19 позов було подано про визнання недійсним типового договору розподілу природного газу. У заяві про збільшення розміру позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача грошові кошти у сумі 420 197 563,94 грн за типовим договором розподілу природного газу. У постанові від 23.01.2020 Верховний Суд підтримав висновки судів першої та апеляційної інстанцій про необхідність повернення заяви про збільшення позовних вимог заявникові, оскільки доповнення немайнового позову (про визнання договору недійсним) майновою вимогою про стягнення коштів є не збільшенням позовних вимог, а пред`явленням нового позову з іншими предметом та підставами позову, що виключає можливість розгляду поданої позивачем заяви як збільшення розміру заявлених позовних вимог.

Отже, правовідносини у цій справі, та у справах, на які посилається скаржник в обґрунтування наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень не є подібними, оскільки у цих справах є різними встановлені судами фактичні обставини справи, що сформували зміст спірних правовідносин.

5.23. Щодо тверджень скаржника про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме статті 23 Закону України "Про прокуратуру", судова колегія зазначає, що у постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків щодо застосування норм права:

- прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, а також у разі його відсутності. Наявність такихобставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци перший, другий частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру");

- наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідний компетений орган. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва, прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший - третій частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру");

- прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає компетентний орган. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача;

- оскільки повноваження органів влади, зокрема й щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень у компетентного органу здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах;

- якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність компетентного органу, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган.

Аналогічних висновків щодо застосування норми права дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

5.24. У справі, що переглядається суди попередніх інстанцій на підставі аналізу та оцінки доказів, що містяться у матеріалах справи дійшли висновку про наявність підстав для представництва Прокурором інтересів держави.

5.25. Суди попередніх інстанцій виходили з того, що Сільрада після отримання листа Прокурора, в якому повідомлялось про порушення законодавства під час передачі земельних ділянок водного фонду у приватну власність, не заявила про наміри самостійно вжити необхідних заходів для захисту інтересів держави, а навпаки повідомила, що у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору, не буде вживати заходів щодо пред`явлення позовів.

Отже, доводи касаційної скарги в цій частині є безпідставними.

5.26. Що стосується посилання заявника в якості підстави для подання касаційної скарги на те, що місцевим і апеляційним судами не було досліджено зібрані у справі докази, то колегія суддів зазначає наступне.

5.27. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

5.28. При цьому, відповідно до пункту 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

5.29. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

5.30. Таким чином, за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не само по собі порушення норм процесуального права у вигляді недослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

5.31. За таких обставин Суд вважає необґрунтованими доводи скаржника про неповне дослідження судами попередніх інстанцій зібраних у справі доказів за умови не підтвердження підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктами 1 та 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 19.11.2020 у справі №910/12765/19, від 05.11.2020 у справі № 922/3472/19, від 10.11.2020 у справі №912/441/18, від 19.11.2020 у справі № 912/217/18.

5.32. Аргументи скаржника про незалучення до розгляду у справі Державного агентства водних ресурсів України в особі Регіонального офісу водних ресурсів у Хмельницькій області відхиляються колегією суддів, оскільки заявником не зазначено, на які саме права та обов`язки вплинули рішення судів у даній справі, а також яким чином незалучення судом третьої особи до участі у справі вплинуло на законність та обґрунтованість ухвалених рішень.

5.33. Інші доводи касаційної скарги фактично спрямовані на спонукання Суду до необхідності переоцінки поданих сторонами доказів і встановлення нових обставин справи, що відповідно до норм статті 300 Господарського процесуального кодексу України, виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

5.34. При цьому, встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

5.35. Зважаючи на викладене, наведені скаржником підстави касаційного оскарження не отримали підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних рішень попередніх інстанцій.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

6.2. Згідно із статтею 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.3. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.4. За змістом частини першої статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 309 Господарського процесуального кодексу України).

6.5. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення попередніх інстанцій в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку про відсутність підстав для їх зміни чи скасування.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мисливський затишок" залишити без задоволення

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 27.04.2022 у справі № 924/820/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Зуєв Судді І. Берднік В. Суховий