Ухвала

від 19.01.2023 по справі 202/5428/22

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/5428/22

Провадження № 1-кс/202/557/2023

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

19 січня 2023 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 ,за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено з прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна, яке подане в рамках кримінального провадження № 12022040000000066, внесеного до ЄРДР 28.01.2022, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 366, ч.3 ст.190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Cлідчий СУ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді з клопотанням, яке погоджено з прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна, яке подане в рамках кримінального провадження № 12022040000000066, внесеного до ЄРДР 28.01.2022, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 366, ч.3 ст.190 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що на підставі підробних документів було зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1223284000:03:051:0001 площею 4, 81 Га, яка належить ОСОБА_6 . Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки виготовлявся на підставі неіснуючого розпорядження голови Новомосковської районної державної адміністрації. ОСОБА_6 жодним чином не приймала участь у оформленні земельної ділянки та нікого не уповноважувала діяти від свого імені для оформлення документів з метою приватизації земельної ділянки.

Підставою для застосування арешту слідчий зазначає п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Слідчий клопотання підтримав та просив задовольнити.

Розгляд клопотання проводився відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України без повідомлення власника майна.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022040000000066 28.01.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 366 КК України.

Постановою слідчогоСУ ГУНПв Дніпропетровськійобласті ОСОБА_7 від 19.09.2022земельна ділянказ кадастровимномером 1223284000:03:051:0001 площею 4, 81 Га, власник ОСОБА_6 , визнана речовим доказом у кримінальному провадженні.

Вирішуючи клопотання про накладення арешту, слідчий суддя виходить із положень статті 170 КПК України, згідно з якими арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Зокрема, згідно з пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України вбачається, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (частина 3 статті 170 КПК України).

Частиною 2 ст.173 КПК України передбачено перелік обставин, які підлягають врахуванню при вирішенні питання про арешт майна, в тому числі, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу, врахуванню підлягає: 1) правова підстава для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Таким чином, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, відповідно до вимог ч.2 ст.173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна і можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні.

Згідно з п.7 ч.2 ст.131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п.1 ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведене, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

При цьому, підстави для накладення арешту з іншою метою, окрім тих, що закріплені в ч.2 ст.170 КПК України, чинний кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає.

Слідчий, посилаючись у клопотанні, що земельна ділянка з кадастровим номером 1223284000:03:051:0001, площею 4, 81 га є речовим доказом у кримінальному провадженні, для її арешту, при цьому слідчий повинен був зібрати і надати слідчому судді достатні на цьому етапі досудового розслідування докази на підтвердження такого висновку.

Досудове розслідуванняу кримінальномупровадженні триває з 28.01.2022, і станом на теперішній час жодній особі не повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень в межах кримінального провадження № 12022040000000066.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що службовими особами виготовлялась підроблена правовстановлююча документація на земельні ділянки, що розташовані на території Новомосковського району Дніпропетровської області. Зазначає, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок, в тому числі і земельної ділянки з кадастровим номером 1223284000:03:051:0001, площею 4, 81 га, виготовлялись на підставі фіктивних документів, а саме на підставі неіснуючого розпорядження голови Новомосковської районної державної адміністрації з додатками.

Між тим, матеріали клопотання не містять доказів, що зазначене розпорядження № 1229 від 11.12.2002 не приймалося, не надано доказів, що архівний витяг, серія та номер: Л-169 від 20.12.2020, на підставі якого проведено державну реєстрацію права власності земельної ділянки не видавався, будь-яких інших доказів на підтвердження доводів, зазначених в клопотання не надано. Наданий протокол допиту особи - власника земельної ділянки, в якому заперечується факт підписання заяви про виготовлення технічної документації із землеустрою від 31.08.2021 не обумовлює необхідність накладання арешту.

Отже, стороною обвинувачення не доведено правову підставу та мету для накладення арешту на майно, передбачену п. 1 ч. 2 ст.170 КПК України, у зв`язку із чим клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 110, 131-132, 170-173, 369-372 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено з прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна, яке подане в рамках кримінального провадження № 12022040000000066, внесеного до ЄРДР 28.01.2022, за ознаками кримінальних правопорушеньпередбачених ч.1ст.366,ч.3ст.190КК України відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів.

Слідчий суддя ОСОБА_1