Рішення

від 15.10.2007 по справі 17/283-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

17/283-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

№  17/283-А                                      м. Київ 15.10.07

15 год. 59 хв.                                                

За позовом     Заступника прокурора Дарницького району міста Києва в інтересах держави

В особі                     Київського міського відділення Фонду України соціального захисту інвалідів

До                    Товариства з обмеженою відповідальністю “Лабораторія Інформаційних Систем”

Предмет         стягнення штрафу в розмірі 4644,50 грн.

адміністративного

позову

Суддя  Кролевець О.А.

          Секретар судового засідання Повалій О.О.

Представники:

Від прокуратури:   Рудик М.М. (посвідчення)

Від позивача:         Поліщук С.А. (довіреність №04-02/2 від 10.01.2007)

Від відповідача:     не з'явився  

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора Дарницького району міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою в інтересах держави в особі Київського міського відділення Фонду України соціального захисту інвалідів про стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів за 2006 рік, у розмірі 4644,50 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2007 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позовні вимоги прокурора обґрунтовані наступним. Відповідачем всупереч вимог Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” не виконано нормативу по створенню робочих місць по працевлаштуванню інвалідів, в зв'язку з чим з відповідача підлягає стягненню сума штрафних санкцій із розрахунку середньої заробітної плати за рік в розмірі 4644,50 грн.

Позивач позовні вимоги прокурора підтримав повністю.

Відповідач проти позовних вимог заперечує з тих підстав, що ТОВ “Лабораторія Інформаційних Систем” (відповідачем) було створено одне робоче місце відповідно до нормативу і підприємство неодноразове зверталося до Центру соціально-трудової реабілітації інвалідів у м. Києві Київського міського центру роботи з інвалідами з проханням надати допомогу у пошуку інваліда для подальшого працевлаштування, а також подавало до Центру зайнятості у Дарницькому районі м. Києва звіти про наявність вакансій за формою №3-ПН, однак органами Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, громадськими організаціями інвалідів до відповідача інваліди для працевлаштування  не направлялися.   

В судовому засіданні 15.10.2007 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши у судових засіданнях пояснення представників прокуратури та сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, суд, –

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.17 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (далі –Закон) з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда.

Згідно зі ст.18 вказаного Закону підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Положення про Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом директора Фонду соціального захисту інвалідів від 01.03.2007 №3, Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів (позивач) є територіальним органом Фонду соціального захисту інвалідів, що утворюється для реалізації покладених на Фонд завдань за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України, та підзвітне і підконтрольне Фонду.

Позивач відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за виконанням підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та за своєчасним перерахуванням адміністративно-господарських санкцій, що надходять від підприємств за недодержання ними цього нормативу (п.4 Положення). Позивач має право здійснювати перевірки підприємств щодо реєстрації, подання ними звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплати адміністративно-господарських санкцій і пені, а також цільового використання наданих відділенням Фонду коштів.   

Статтею 19 Закону передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого ч.1 ст.19 Закону, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів. Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Відповідно до звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 рік, поданому відповідачем по справі, на підприємстві ТОВ “Лабораторія Інформаційних Систем” середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу складає 9 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність –0 осіб; кількість інвалідів –штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” складає 1 особу.

Таким чином, судом встановлено, що на підприємстві відповідача у 2006 році фактично не працювало жодного інваліда, що також не заперечується в судовому засіданні представником відповідача.

Відповідно до ст.20 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.  Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Відповідно до розрахунку адміністративно-господарської санкції відповідача по справі за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, складає 4644,50 грн., що становить половину середньорічної заробітної плати помноженої на невиконаний норматив робочих місць (1 чоловік), призначених для працевлаштування інвалідів.

Посилання відповідача на безпідставність позовних вимог та відсутність його вини в тому, що на підприємстві не працює інвалід, суд вважає необґрунтованими, оскільки, відповідно до ст.ст. 18, 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” підприємства, установи, організації самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, а адміністративно-господарські санкції згідно зі ст.20 Закону підлягають накладенню на підприємства, на яких місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідом. На підприємстві у відповідача одне робоче місце, яке виділене для працевлаштування інваліда, не було зайнято інвалідом.     

Оскільки матеріалами справи підтверджується, що відповідач вимог Закону не виконав, визначеного нормативом працевлаштування одного інваліда на своєму підприємстві в 2006 році не виконав, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню штрафні санкції у сумі 4644,50 грн.   

Керуючись ст.ст. 2, 7, 17, 157, 158, 161, 162, 163, п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Господарський суд міста Києва, –

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Лабораторія Інформаційних Систем” (02068, м. Київ, вул. Вербицького,1, код ЄДРПОУ  32157264, р/р 26008301362093 в філії “Залізничне відділення ПІБ” в м. Києві, МФО 322153) на користь Київського міського відділення Фонду України соціального захисту інвалідів (03027, м. Київ, вул. Боженка, 86-б, код ЄДРПОУ 24262621, р/р 31214221800001 в УДК міста Києва, МФО 820019) штрафні санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів за 2006 рік, у розмірі 4644 (чотири тисячі шістсот сорок чотири) грн. 50 коп., які підлягають зарахуванню на р/р 31219230700001 в ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, одержувач: УДК у м. Києві, код ЄДРПОУ 24262621, (КЕКД 50070000 “Платежі до Фонду соціального захисту інвалідів”).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Лабораторія Інформаційних Систем” (02068, м. Київ, вул. Вербицького,1, код 32157264, р/р 26008301362093 в філії “Залізничне відділення ШБ” в м. Києві, МФО 322153) на користь Державного бюджету України суму судового збору в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

4. Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Дана постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                         О. А. Кролевець