Ухвала

від 23.01.2023 по справі 405/4609/22

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/4609/22

провадження № 1-кс/405/171/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2023 м. Кропивницький

слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції в м. Кропивницькому клопотання захисника-адвоката ОСОБА_4 , поданого в інтересах ОСОБА_3 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12022121060001258 від 06.09.2022 року,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , в інтересах ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням, в якому просив скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27.09.2022 року у кримінальному провадженню № 12022121060001258 від 06.09.2022 року на автомобіль "Fiat Ducato", д.н.з. НОМЕР_1 .

В обґрунтування клопотання зазначив, що ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27.09.2022 року накладено арешт на майно, у арешті якого вже було відмовлено раніше іншим судом, а також те, що вантажівка, яка належить ОСОБА_3 не має ознак речового доказу, а клопотання про арешт майна було подано органом, який не уповноважений здійснювати розслідування у відповідному кримінальному провадження, арешт автомобіля "Fiat Ducato», д.н.з. НОМЕР_1 має бути скасовано, а вилучену вантажівку має бути повернуто власнику.

Представник власника майна у судовому засіданні підтримав клопотання, просив задовольнити.

Слідчий пояснив, що вказаний автомобіль не є предметом злочину, тому вирішення питання про скасування арешту майна залишив на розсуд суду.

Дослідивши матеріали клопотання та надавши оцінку доказам, які містяться в матеріалах клопотання, заслухавши пояснення представника власника майна, слідчого, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Слідчий суддя встановив, що у провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.09.2022 за №12022121060001258, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204 КК України.

27.09.2022 року ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда накладено арешт на автомобіль Fiat Ducato», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 .

У даному випадку арешт накладено відповідно до п.1 ч.2 ст. 170 КПК України з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Із аналізу наведеної норми вбачається, що при розгляді клопотання про скасування арешту слідчий суддя з урахуванням наданих доказів має з`ясувати питання обґрунтованості арешту, накладеного з тих чи інших підстав, визначених у ч. 2 ст. 170 КПК України, а також доцільність подальшого застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Крім того, аналіз положень ст. 174 КПК України свідчить, що тягар доведення необхідності та обґрунтованості скасування арешту покладається на особу, яка звертається з даними клопотанням.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 р., де вказувалося на порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22.09.1994, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява № 48191/99, пп. 49 - 62, від 10.05.2007 р.). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23.09.1982 у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21.02.1986 у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A № 98).

З урахуванням викладеного слідчий суддя приходить до висновку, що відпала потреба в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, оскільки протягом тривалого часу не проводяться будь-які слідчі дії, а тому наявні підстави для скасування арешту, накладеного ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27.09.2022, в рамках кримінального провадження №12022121060001258.

Враховуючи вищевикладене, клопотання про скасування арешту майна підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.174, 369-372 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника-адвоката ОСОБА_4 , поданого в інтересах ОСОБА_3 - задовольнити.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27.09.2022 року у кримінальному провадженню № 12022121060001258 від 06.09.2022 року (ун. №405/4609/22, провадження №1кс-405/2328/22) з автомобіля Fiat Ducato, д/з НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 .

Ухвала не оскаржується.

Слідчий суддя ОСОБА_1