Рішення

від 11.10.2007 по справі 22/273/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/273/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.07                                                                                        Справа №  22/273/07

Суддя   Скиданова Ю.О.

За позовом Селянського (фермерського) господарства “Катерина”,

                 (72213, Запорізька обл., Веселівський р-н, с. Корніївна, вул. Леніна, 84)

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Преображенське”,

                (70520, Запорізька обл., Оріхівський р-н, с. Червона Криниця, вул. Зоряна, 1)

про стягнення 2752,04 грн.

Суддя Скиданова Ю.О.

Представники сторін:

від позивача: Попов В.Г., представник на підставі довіреності б/н від 14.03.2007р.;

від відповідача: не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Первісно заявлені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Преображенське” на користь Селянського (фермерського) господарства “Катерина” 2693,36 грн., які складаються з 1479,72 грн. втрат від інфляції та 1291,52 грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 11.07.2007 р. порушено провадження у справі № 22/273/07, судове засідання призначено на 09.08.2007 р.. Ухвалою в. о. голови господарського суду Запорізької області від 09.08.2007 р. строк розгляду спору продовжено на один місяць –до 11.10.2007 р.

09.08.2007 р. на адресу суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог, в якій він просить суд стягнути з відповідача 2752,04 грн., які складаються з 1479,72 грн. втрат від інфляції та 1272,32 грн. 3% річних. Дана заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, не порушує прав та законних інтересів інших осіб та приймається судом. Судом розглядаються уточненні позовні вимоги. Розгляд справи відкладався до 11.10.2007 р.

За клопотанням позивача розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Позивач у судовому засіданні 11.10.2007 р. підтримав свої уточнені позовні вимоги, обґрунтовує їх ст.ст. 599, 625, ЦК України, пояснив суду, що відповідно до платіжного доручення № 56 від 22.10.2003 р. СФГ “Катерина” перерахувало ТОВ “Преображенське” грошові кошти в сумі 15576,00 грн.. Рішенням господарського суду Запорізької області у справі № 10/174-26/171-9/186/06-26/277/06 від 20.12.2006 р. було визнано вказані грошові кошти як безпідставно отримані для ТОВ “Преображенське” та стягнуто на користь СФГ “Катерина” 15576,00 грн. безпідставно отриманих грошових коштів, 4485,88 грн. втрат від інфляції.

Як стверджує позивач, зобов'язання з повернення безпідставно отриманих коштів виконано відповідачем фактично в квітні 2007 р. шляхом його виконання в примусовому порядку органом Державної виконавчої служби в Оріхівському районі Запорізької області.

Посилаючись на ст.ст. 599, 625 ЦК України, позивач просить суд стягнути з відповідача 1479,72 грн. інфляційних втрат та 1291,52 грн. 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки свого представника відповідач суд не повідомив. Відповідач без поважних причин не виконав вимоги суду, викладені в ухвалах від 11.07.2007 р., 09.08.2007 р. правом на захист своїх законних інтересів не скористався.

Ухвала суду про порушення провадження по справі від 11.07.2007р., була направлена на адреси сторін в установлений законом строк, поштовим відділення на адресу господарського суду Запорізької області не поверталась.

            Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України №04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідач у справі № 22/273/07 є юридичною особою, таким чином, згідно зі ст. 28 ГПК України, керівник підприємства зобов'язаний забезпечити явку компетентних представників для участі в судовому засідання, або особисто прийняти участь при розгляді справи.

Доказів поважності причин неможливості явки в судове засідання і виконання законних вимог суду відповідач суду не надав.

Згідно зі ст. 22 ГПК України, сторони  зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного  та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Спір розглядається згідно ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 20.12.2006 р. по справі № 10/174-26/171-9/186/06-26/277/06 встановлено, що 22.10.2003 р. СФГ “Катерина” перерахувало на рахунок ТОВ “Преображенське” грошові кошти в сумі 15 576,00 грн., що підтверджується платіжним доручення № 56 від 22.10.2003 р. (копія міститься в матеріалах справи). В зазначеному платіжному дорученні визначені підстава та призначення платежу: “повернення товарного кредиту згідно договору  № 19/01 від 07.02.2003 р. Вказані кошти визнані судом безпідставно отриманими. З ТОВ “Преображенське” стягнуто на користь СФГ “Катерина” 15576,00 грн. безпідставно отриманих грошових коштів, 4485,88 грн. втрат від інфляції.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Статтею ст. 193 ГК України, зокрема п.п. 1, 7 встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Цивільний кодекс України, ст. 526 якого передбачає, що обов'язки повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк у відповідності із вказівкою закону або договору.

У відповідності до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 3 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.

У зв'язку з тим, що рішення у добровільному порядку у строк, призначений постановою від 14.03.2007 р. про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу № 10/174-26/171-9/186/06-26/277/06 від 01.02.2007 р., а саме до 21.03.2007 р., виконано не було, воно виконане у примусовому порядку Державною виконавчою службою в Оріхівському районі Запорізької області, про що свідчить постанова про закінчення виконавчого провадження від 17.04.2007 р..

Таким чином, відповідач свої зобов'язання, покладені на нього рішенням по справі № 10/174-26/171-9/186/06-26/277/06 від 20.12.2006 р., не виконав належним чином, документальних доказів належного їх виконання суду не надав.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Позивачем нараховані відповідачу за період з 01.06.2006 р. по 01.04.2007 р. інфляційні втрати у розмірі 1479,72 грн. та 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у розмірі 1272,32 грн. з урахуванням загального строку позовної давності.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми.

Розрахунки зазначених сум перевірені у судовому засіданні та визнані такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК  України судові витрати слід покласти на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Преображенське” (70540, Запорізька обл., Оріхівський р-н, с. Червона Криниця, вул. Зоряна, 1; р/р 26004302707099 в ЗРУ КБ “Приватбанк”, МФО 313399, код ЄДРПОУ 30338510) на користь селянського (фермерського) господарства “Катерина” (72213, Запорізька обл., Веселівський р-н, с. Корніївка, вул. Леніна, 84; р/р 260062930 в ЗОД Райффайзен Банк “Аваль”, МФО 313827, код ЄДРПОУ 24912131) 1479 (одна тисяча чотириста сімдесят девять) грн. 72 коп. інфляційних втрат, 1272 (одна тисяча двісті сімдесят дві) грн. 32 коп. 3% річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. - витрат на сплату державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн.. 00 коп. витрат на ІТЗ судового процесу. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 31.10.2007 р..

Суддя                                                                              Ю.О. Скиданова