Рішення

від 25.01.2023 по справі 559/548/22

ДУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 559/548/22

Провадження № 2/559/30/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2023 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в складі головуючого судді Ралець Р.В.

секретаря судового засідання Федорук О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дубно справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія", третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Райз-Захід", про визнання недійсними додаткових угод №б/н від 11.10.2018 до Договорів оренди землі від 02.01.2015,

В С Т А Н О В И В:

Короткий виклад позову.

ОСОБА_1 є власником земельних ділянок, а саме:

площею 2,50 га (кадастровий номер 5621482000:02:000:0114) з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Вовковиївської сільської ради Демидівського району Рівненської області, право власності підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 27.02.2012 та зареєстрованому в реєстрі за №119;

площею 2,50 га (кадастровий номер 5621482000:02:000:0115) з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Вовковиївської сільської ради Демидівського району Рівненської області, право власності підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 25.09.2012 та зареєстрованому в реєстрі за №879.

02 січня 2015 року між нею та ТОВ «Райз-Захід» було підписано договори оренди земельних ділянок: площею 2,50 га (кадастровий номер 5621482000:02:000:0114) та площею 2,50 га (кадастровий номер 5621482000:02:000:0115).

Відповідно до умов договорів оренди було встановлено строк їх дії 5 (п`ять) років, розмір орендної плати 6% НГО, що складає 3510,54 грн. Також в інших умовах передачі земельної ділянки в оренду (п. 19) було погоджено:

- без додаткової письмової згоди орендодавця, на підставі цього договору та у відповідності до Закону України «Про оренду землі», орендар вправі передавати земельну ділянку в суборенду іншим юридичним чи фізичним особам без зміни її цільового використання. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договору оренди землі. У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється.

- у питаннях поновлення договору оренди землі сторони керуються положенням ст.33 Закону України «Про оренди землі». Зокрема, орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця не пізніше ніж за 2 (два) місяці до спливу строку договору оренди землі.

Вище вказані договори оренди були зареєстровані Реєстраційною службою Кузнецовського міського управління юстиції Рівненської області 05.06.2015, номер запису про інше речове право 9938817 та 9938885.

В 2018 році при отриманні орендної плати за належні їй земельні ділянки працівником ТОВ «Райз-Захід» позивачці було надано для підписання додаткові угоди до договорів оренди землі від 02.01.2015. З наданих пояснень працівника ТОВ «Райз-Захід» вбачалось, що дані додаткові угоди були спрямовані на приведення терміну дії договору оренди землі до вимог чинного законодавства, а саме в тій частині, що при передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 7 років (ч.3 ст. 19 Закону України «Про оренду землі»).

Дані додаткові угоди були зареєстровані державним реєстратором Кузнецовського міського управління юстиції 24.10.2018.

З огляду на ту обставину, що в неї виникла потреба у використанні належних їй на праві приватної власності земельних ділянок, вона вирішила ініціювати питання щодо припинення договору оренди земельних ділянок від 02.01.2015 року.

Однак при вивчені додаткових угод від 11.10.2018 позивачкою було виявлено, що відбулась заміна орендаря з ТОВ «Райз-Захід» на ТОВ «Західна агровиробнинча компанія». Також були внесені зміни в пункт 8 Договору оренди землі, а саме:

«Договір укладено строком на 7 (сім) років, сплив якого починається з моменту укладання додаткової угоди до договору оренди землі, але в будь-якому випадку дана Додаткова угода та право оренди на підставі її є чинним до моменту закінчення збирання врожаю Орендарем. Після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі Opeндар повинен не пізніше ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.».

З даного приводу зазначає, що нею не велися переговори із ТОВ «Західна агровиробнича компанія» щодо надання даному товариству у користування належних їй земельних ділянок. Окрім того при підписанні додаткових угод вона керувалася тим, що до визначеного строку договору оренди землі додається два роки, тобто здійснюється заміна з «п`ять» на «сім». Однак зі змісту додаткової угоди випливає, що термін дії договору оренди закінчується 11.10.2025 року.

Вважає, що підписання додаткових угод відбулось під впливом помилки, а саме в частині визначення терміну дії договору оренди землі, а також визначення орендаря земельних ділянок. Дані помилки мають істотне значення, так як обмежують її право на вільне використання землі. Враховуючи, що додаткові угоди зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, вона не має можливості самостійно розпоряджатись належними їй ділянками. З огляду на зазначені обставини вважає, що додаткові угоди від 11.10.2018 до договорів оренди землі від 02.01.2015 підлягають визнанню недійсними в судовому порядку.

Короткий виклад заперечень відповідача.

Представником відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" подано відзив на позовну заяву, згідно якого вважає заявлений позивачем позов необгрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає, з урахуванням наступного.

На підставі договору оренди землі від 02.01.2015 року та додаткової угоди до вказаного договору від 11.10.2018 року за ТОВ «Західна агровиробнича компанія» зареєстровано право оренди на земельну ділянку кадастровий номер 5621482000:02:000:0114, площею 2,50 га.

На підставі договору оренди землі від 02.01.2015 року та додаткової угоди до вказаного договору від 11.10.2018 року за ТОВ «Західна агровиробнича компанія» зареєстровано право оренди на земельну ділянку кадастровий номер 5621482000:02:000:0115 площею 2,50 га.

У позовній заяві позивач зазначає, що вищевказані додаткові угоди мають бути визнані судом недійсними, оскільки мала місце помилка при укладенні вказаних угод. При цьому, позивач посилається на положення ст. 229 Цивільного кодексу України.

Проте, зазначені в позові доводи щодо помилковості укладенні угод є не доведеними, суперечливими та на переконання відповідача - надуманими.

Позивач має довести, що він помилився щодо певних обставин правочину та що вказані обставини мають істотне значення.

У позові зазначається, що позивач виявила, що відбулась заміна сторони та що вона не те мала на увазі щодо строку дії договору оренди.

У вказаних додаткових угодах чітко зазначено, що вони укладаються між трьома сторонами. Це вказано як в преамбулі, так і в розділі «Підписи Сторін за Угодою» вказаних додаткових угод. В розділі «Підписи Сторін за Угодою» також чітко зазначено найменування сторін - Орендодавець, Орендар, Новий орендар. Тобто, з тексту угоди зрозуміло, що є Новий орендар, яким зазначено ТОВ «Західна агровиробнича компанія».

Також в додаткових угодах чітко визначено строк дії договору оренди землі, а саме зазначено, що строк становить 7 років з моменту підписання додаткової угоди. Тобто, текст спірних угод, при їх вивченні дає чітке уявлення про умови цих угод та про права і обов`язки сторін. Зазначені умови не є екстраординарними та є зрозумілими для більшості орендодавців відповідача, які знайомляться з такими угодами перед їх підписанням.

Позивач, крім власних пояснень не наводить інших аргументів, міркувань та доводів на підтвердження того, що він помилився щодо певних умов додаткових угод.

Позивач також не обґрунтував чи є обставини, щодо яких на його думку відбулась помилка, суттєвими в розумінні цивільного законодавства.

Також, позивач просить суд визнати додаткові угоди недійсними у повному обсязі, хоча помилка, згідно пояснень позивача, відбулася лише щодо частини умов договору.

Згідно повідомлення позивача від 16.06.2021 року, яке додано до позовної заяви вбачається, що позивач перед підписанням додаткових угод не знайомилася з їх змістом. Таким чином, має місце не помилка, а саме недбальство позивача щодо своїх прав та обов`язків.

Вважають позов необгрунтованим, оскільки позивачем не доведено наявність самої помилки, суттєвість обставин, щодо яких мала місце помилка, в свою чергу має місце недбальство позивача щодо своїх прав та обов`язків. Крім цього, позивачем пропущено строк позовної давності. Просять відмовити у задоволенні позову.

Інформація про рух справи.

Ухвалою Дубенського міськрайонного суду від 03 березня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 08 червня 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позиції учасників процесу.

У судове засідання сторони не з`явились, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи.

Представник позивача - адвокат Музика-Дубравський Василь Анатолійович, згідно поданого клопотання, просить провести розгляд справи без позивача та представника позивача. Позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" просить розгляд справи здійснювати без їхньої участі, про що зазначив у відзиві на позовну заяву.

Встановлені судом обставини та правові висновки.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення позовної заяви по суті, суд приходить до наступного висновку.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. При цьому, зі змісту ст.ст.55, 124 Конституції України та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод випливає, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельних ділянок площею 2,50 га (кадастровий номер 5621482000:02:000:0114) та площею 2,50 га (кадастровий номер 5621482000:02:000:0115), з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що знаходяться на території Вовковиївської сільської ради Демидівського району Рівненської області. Це підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 27.02.2012 та зареєстрованому в реєстрі за №119 та свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 25.09.2012 та зареєстрованому в реєстрі за №879 (а.с. 6-9).

02 січня 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Райз-Захід» було підписано договори оренди земельних ділянок: площею 2,50 га (кадастровий номер 5621482000:02:000:0114) та площею 2,50 га (кадастровий номер 5621482000:02:000:0115).

Відповідно до умов договорів оренди було встановлено строк їх дії 5 (п`ять) років (п.8 договору), розмір орендної плати 6% НГО, що складає 3510,54 грн.(п.9 договору). Також в інших умовах передачі земельної ділянки в оренду (п. 19) було погоджено:

- без додаткової письмової згоди орендодавця, на підставі цього договору та у відповідності до Закону України «Про оренду землі», орендар вправі передавати земельну ділянку в суборенду іншим юридичним чи фізичним особам без зміни її цільового використання. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договору оренди землі. У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється.

- у питаннях поновлення договору оренди землі сторони керуються положенням ст.33 Закону України «Про оренди землі». Зокрема, орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця не пізніше ніж за 2 (два) місяці до спливу строку договору оренди землі (а.с. 10-19).

Вказані договори оренди були зареєстровані Реєстраційною службою Кузнецовського міського управління юстиції Рівненської області 05.06.2015, номер запису про інше речове право 9938817 та 9938885 (а.с. 19, 21).

11.10.2018 між ОСОБА_1 та ТОВ «Райз-Захід» було підписано додаткові угоди № б/н до договору оренди землі, які зареєстровані державним реєстратором Кузнецовського міського управління юстиції 24.10.2018. (а.с. 20, 21, 22-23, 24).

У вказаних додаткових угодах зазначено, що вони укладаються між трьома сторонами: орендодавець - ОСОБА_1 , орендар - Товариство з обмеженою відповідальністю "Райз-Захід", новий орендар - Товариство з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія". Згідно п.4.1. додаткової угоди внесено зміни у Договір оренди землі в п.8., а саме зазначено, що Договір укладено строком на 7 (сім) років, сплив якого починається з моменту укладання додаткової угоди до договору оренди землі, але в будь-якому випадку дана Додаткова угода та право оренди на підставі її є чинним до моменту закінчення збирання врожаю Орендарем. Після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі Opeндар повинен не пізніше ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію. Розмір орендної плати 8,5% НГО, що складає 7453, 01 грн.(п.4.2. договору).

У повідомленні, адресованому керівнику ТзОВ «Західна агровиробнича компанія» від 16.06.2021, ОСОБА_2 зазначає, що підписання додаткових угод відбулось під впливом помилки. Зі змістом угод вона не ознайомлювалась, так як з пояснень представника ТзОВ «Райз-Захід» вважала, що продовжує термін дії договору на 7 років, а саме з 2015 до 2022 (а.с. 25).

Частиною 1 ст. 626 ЦК України закріплено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, що вбачається з ч. 1 ст. 628 ЦК України.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами, як закріплено ст. 629 ЦК України.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 31 Земельного Кодексу України визначено, що договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи - орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).

Відповідно до ч. 4 ст. 373 ЦК України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Згідно з ч. 1 ст. 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (далі - землекористувач).

Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Вказане кореспондується з ч. 1 ст. 93 ЗК України - право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Приписами ст. 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» закріплено, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років, що вбачається зі ст. 19 Закону України «Про оренду землі».

Згідно з ч. 1 ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Отже, законодавством визначено, що користуватися земельною ділянкою приватної власності можливо на праві оренди, підставою для якої є договір, відповідно до якого сплачується орендна плата.

За приписами ч. 3 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Позивачка просить суд визнати недійсними додаткові угоди від 11.10.2018 до договорів оренди землі від 02.01.2015, оскільки підписання додаткових угод відбулось під впливом помилки в частині визначення терміну дії договору оренди землі, а також визначення орендаря земельних ділянок. Дані помилки мають істотне значення, так як обмежують її право на вільне використання землі. Враховуючи, що додаткові угоди зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, вона не має можливості самостійно розпоряджатись належними їй ділянками.

Оцінюючи спірні додаткові угоди від 11.10.2018 до договорів оренди землі від 02.01.2015 на предмет відповідності вимогам закону суд не вбачає підстав передбачених ст.ст. 203,215 ЦК України для їх недійсності. У вказаних додаткових угодах зазначено, що вони укладаються між трьома сторонами: орендодавець - ОСОБА_1 , орендар - Товариство з обмеженою відповідальністю "Райз-Захід", новий орендар - Товариство з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія". Згідно п.4.1. додаткової угоди внесено зміни у Договір оренди землі в п.8., а саме зазначено, що Договір укладено строком на 7 (сім) років, сплив якого починається з моменту укладання додаткової угоди до договору оренди землі, але в будь-якому випадку дана Додаткова угода та право оренди на підставі її є чинним до моменту закінчення збирання врожаю Орендарем. Додаткові угоди підписані сторонами.

Згідно повідомлення позивачки від 16.06.2021, яке додано до позовної заяви вбачається, що вона перед підписанням додаткових угод не знайомилася з їх змістом. Таким чином, має місце не помилка, а саме недбальство позивача щодо своїх прав та обов`язків.

Як зазначив Верховний Суд у постанові №221/3451/14-ц від 23.01.2018 помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.

Відповідно до частини 1 статті 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину (активний обман), або якщо сторона замовчує їх існування (пасивний обман).

Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз`яснено, що правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Таким чином суд приходить до висновку, що оскільки помилка внаслідок недбальства позивача та підписання додаткових угод без попереднього ознайомлення з ними, не є істотною помилкою, яка може бути підставою для визнання їх недійсними, а тому суд приходить до висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити.

Щодо клопотання представника відповідача про застосування строків позовної давності, суд зазначає, що у разі безпідставності позовних вимог при пропуску строку звернення до суду в позові належить відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Згідно зі ст.141 ЦПК України, у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 11, 60, 88, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія", третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Райз-Захід", про визнання недійсними додаткових угод №б/н від 11.10.2018 до Договорів оренди землі від 02.01.2015 відмовити за безпідставністю.

Апеляційна скарга подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Р.В. Ралець