Ухвала

від 08.12.2022 по справі 753/15353/22

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/15353/22

провадження № 1-кс/753/2648/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2022 р. слідчий суддя Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисників підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 , розглянувши клопотання слідчого СВ Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 42022102020000110, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 вересня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 201-2 Кримінального кодексу України,

про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_7 за погодженням з процесуальним керівником - прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 звернулася до Дарницького районного суду міста Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 201-2 Кримінального кодексу України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 вересня 2022 року за №42022102020000110.

Як зазначає слідчий в обґрунтування клопотання, досудовим розслідуванням у цьому кримінальному провадженні встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за попередньою змовою з групою невстановлених на даний час осіб, налагодив протиправну схему реалізації товарів гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану, з метою отримання прибутку.

Так, слідчий вказує, що реалізовуючи свій спільний протиправний умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою власного незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій, ОСОБА_4 за допомогою благодійних фондів «Благодійний фонд «Анчейн України» (код ЄДРПОУ 44777054) та «Захід-Схід» (код ЄДРПОУ 41601415) ввіз на територію України товари гуманітарної допомоги, а саме тепловізійні приціли, аптечки.

Не маючи наміру щодо безоплатної передачі товарів гуманітарної допомоги кінцевим одержувачам, ОСОБА_4 за попередньою змовою з іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, 6 грудня 2022 року домовився про продаж товарів гуманітарної допомоги за грошові кошти, а саме продажу 2 (двох) тепловізійних прицілів та 290 аптечок і надав вказівку підлеглому працівнику ОСОБА_8 видати товар, а саме 2 тепловізійні приціли та отримати грошові кошти за реалізований товар у сумі 20 000 доларів США, а ОСОБА_9 надав вказівку видати аптечки.

6 грудня 2022 року близько 15:00 за адресою м. Київ, вул. Болсуновська, 2, ОСОБА_8 , перебуваючи в офісі, де здійснює свою діяльність ПП «Чемер», за вказівкою ОСОБА_4 передала ОСОБА_10 2 (два) тепловізійні приціли та отримала грошові кошти у сумі 20 000 доларів СІЛА, а приблизно о 16:00 за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_9 за вказівкою ОСОБА_4 передав 290 аптечок, які є товарами гуманітарної допомоги.

Таким чином, орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, а саме у продажі товарів (предметів) гуманітарної допомоги, з метою отримання прибутку, вчиненому у значному розмірі, за попередньою змовою групою осіб, під час воєнного стану.

6 грудня 2022 року ОСОБА_4 затримано у порядку ст.208 КПК України.

7 грудня 2022 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 201-2 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий посилається на існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні та продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється.

Так, слідчий вказує, що про ризик переховування від органів досудового розслідування та суду свідчить тяжкість покарання за інкримінований злочин, а саме позбавлення волі на строк до 7 років з конфіскацією майна, неодноразовий виїзд ОСОБА_4 за межі України; достатність матеріального стану підозрюваного ОСОБА_4 , в тому числі, і для тривалого перебування та проживання закордоном; існування можливості переховування на тимчасово окупованих територіях України.

У підтвердження ризику про можливість незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні слідчий зазначає, що такий ризик обумовлений визначеною КПК України процедурою отримання показань свідків, а тому такий ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Також, як зазначає слідчий, підтвердженням наявності цього ризику є можливість підозрюваного використовувати свій вплив, зв`язки та відповідний авторитет, з метою впливу на своїх підлеглих та інших свідків у кримінальному провадженні задля узгодження їх показань, з тим щоб вони відповідали його інтересам.

У підтвердження висновку про можливість продовжити кримінальне правопорушення слідчий зазначає, що ОСОБА_4 здійснював реалізацію гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку в період дії воєнного стану, використовуючи «Благодійний фонд «Анчейн України» та «Захід-Схід».

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених в ньому, зазначив, що інші запобіжні заходи є недостатніми для запобігання заявленим ризикам.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисники - адвокати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заперечували проти заявленого клопотання, вказували на необґрунтованість повідомленої підозри, зазначали про недоведеність необхідності застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та наявність заявлених ризиків, які на думку сторони захисту, відсутні, просили врахувати репутацію підозрюваного, його міцні соціальні зв`язки, постійне місце реєстрації та проживання, зайняття ним підприємницькою діяльністю та просили відмовити в задоволенні клопотання.

Слідчий суддя, розглянувши подане клопотання, дослідивши додані до клопотання матеріали кримінального провадження, заслухавши учасників кримінального провадження, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що слідчим відділом Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022102020000110 від 29 вересня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 201-2 КК України.

7 грудня 2022 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 201-2 КК України.

ОСОБА_4 підозрюється у продажі товарів (предметів) гуманітарної допомоги, з метою отримання прибутку, вчиненому у значному розмірі, за попередньою змовою групою осіб, під час воєнного стану.

Відповідно до положень частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Системний аналіз норм законодавства свідчить про те, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу дослідженню підлягають чотири групи обставин:

- чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення;

- чи наявні ризики кримінального провадження;

- чи наявні обставини, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам;

- індивідуальні обставини щодо підозрюваного, передбачені статтею 178 КПК України.

Суд враховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, а тому зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, враховуючи положення статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», виходить з того, що згідно із практикою ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

Тобто, не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об`єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення, у якому її підозрюють.

При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак мають створювати у слідчого судді реальне бачення причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.

Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та матеріалами кримінального провадження на даному етапі провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 201-2 КК України.

Так, дослідивши додані до клопотання слідчого матеріали досудового розслідування, слідчий суддя дійшов висновку, що вони містять достатні для цього етапу розслідування докази, які доводять причетність ОСОБА_4 до інкримінованого йому злочину, передбаченого частиною третьою статті 201-2 КК України, і містяться у: протоколах огляду та вручення грошових коштів ОСОБА_10 , які використані з метою перевірки обставин продажу гуманітарної допомоги, зокрема військового спорядження, з метою отримання прибутку; матеріалах негласних слідчих (розшукових) дій; протоколах огляду місця події, під час якого були виявлені і вилучені речі; протоколах обшуків, під час яких були виявлені та вилучені предмети, зокрема військове спорядження; протоколах допиту свідків; інших матеріалах кримінального провадження в їх сукупності.

На етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину, обсяг обвинувачення та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування щодо неї обмежувальних заходів.

Слідчий суддя вважає, що за обставин, викладених у клопотанні про обрання запобіжного заходу, прокурор довів наявність обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому злочину, передбаченого частиною третьою статті 201-2 КК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, доданими до клопотання. Підозра ОСОБА_4 ґрунтується на відомостях, що об`єктивно пов`язують підозрюваного із кримінальним правопорушенням, а під час розгляду клопотання не виникло будь-якого іншого розумного обґрунтування участі підозрюваного у подіях, про які йдеться, ніж та, щодо якої стверджує прокурор.

Доводи підозрюваного і захисників, наведені під час судового засідання, щодо продажу підозрюваним тих товарів, які раніше були придбані ним самостійно, слідчий суддя вважає суперечливими та недостатніми, оскільки підозрюваний не зміг повідомити конкретні відомості на підтвердження таких обставин (продавця спорядження, дати і місця придбання, точної вартості тощо), враховуючи ту обставину, що предметом є товари, на які існує значний попит.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Як свідчить подане клопотання, органом досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України, які обґрунтовують наявність підстав для застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а саме: переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється.

Суд при оцінці ризиків враховує усталену практику, що ризик переховування обвинуваченого не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого застосування покарання та під впливом можливого тягаря призначення такого покарання у майбутньому.

Водночас при оцінці цього ризику суд враховує мету застосовування запобіжних заходів, які мають забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та бере до уваги, що ОСОБА_4 неодноразово під час дії воєнного стану виїжджав за межі України, має тісні ділові та особисті зв`язки за кордоном, достатній матеріальний стан для тривалого перебування та проживання за кордоном, а тому посилання органу досудового розслідування та прокурора на існування ризику, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України, не є явно необґрунтованими та безпідставними.

Суд також погоджується з існуванням ризику, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 177 КПК України, оскільки у підозрюваного є можливість використати свій авторитет, зв`язки, знайомство, статус роботодавця з метою впливу на своїх підлеглих, партнерів та інших свідків у кримінальному провадженні задля узгодження їх показань.

Стосовно ризику продовження ОСОБА_4 кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, слідчий суддя зазначає, що клопотання слідчого в цій частині зводиться лише до констатації такого ризику. Водночас наявність ризиків не повинна оцінюватись абстрактно та має підтверджуватися фактичними даними.

З огляду на викладене, судом не було встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3 частини першої статті 177 КПК України.

Як вбачається з поданого до суду клопотання, воно не містить обґрунтування на підтвердження недостатності застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.

Погоджуючись з наявністю ризиків в частині можливості підозрюваного ухилятися від слідства та суду і впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя при оцінці ступеню таких ризиків виходить з того, що ОСОБА_4 вперше притягується до кримінальної відповідальності, має міцні соціальні зв`язки особистого та професійного характеру, є директором і власником ПП «Чемер», співзасновником ТОВ «Доміо Паблішинг», здійснює свою підприємницьку діяльність під комерційним найменуванням (торговою маркою) «Domio Group», яке є представником і рітейлером відомих світових виробників меблів та предметів інтер`єру і декору, відомою на ринку України у сфері архітектури та дизайну інтер`єрів компанією.

На думку слідчого судді можливість усунення підозрюваного від управління діяльністю підприємства у сукупності з репутаційними ризиками для підозрюваного перед конкурентами, партерами та постачальниками внаслідок його можливого переховування перевищує вигоди від переховування підозрюваним та спонукатиме його використовувати свої процесуальні права та обов`язки у цьому кримінальному провадженні для доведення своєї непричетності до вчинення кримінального правопорушення або спростування обставин кримінального правопорушення, у якому він підозрюється. Крім цього, сама по собі можливість застосування більш жорсткого запобіжного заходу у випадку порушення підозрюваним його обов`язків, з урахуванням вище викладених міркувань, сприятиме запобіганню встановлених ризиків.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою не викликано об`єктивною необхідністю і не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи ОСОБА_4 , про який йдеться в клопотанні слідчого, а тому, керуючись частиною другою статті 194 КПК України, відмовляє у його задоволенні.

Оцінивши в сукупності всі вище зазначені обставини, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у виді особистого зобов`язання буде співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного ОСОБА_4 та тяжкості повідомленої йому підозри і разом із покладенням на нього додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 КПК України, зможе забезпечити належне виконання ним своїх процесуальних обов`язків.

Застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, суд вважає за необхідне покласти на нього додаткові обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, та зобов`язати: не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає (м. Київ), без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утриматися від спілкування з свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст. 7, 131, 132, 176-179, 183, 193-197, 369-372, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання слідчого СВ Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 відмовити.

2. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, зобов`язавши його прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України, а саме:

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає (м. Київ), без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утриматися від спілкування з свідками у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом на підозрюваного, визначити в межах строку досудового розслідування, а саме до 7 лютого 2023 року включно.

Підозрюваного ОСОБА_4 письмово під розписку повідомити про покладені на нього обов`язки та роз`яснити, що в разі невиконання покладених цією ухвалою зобов`язань до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2-х розмірів мінімальної заробітної плати.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1