Ухвала

від 20.12.2022 по справі 761/13091/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/13091/22

Провадження № 1-кс/761/7312/2022

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2022 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши матеріали клопотання слідчого Шевченківського управління ГУ НП у місті Києві ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12022100100001582 від 27 червня 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Мала Березанка, Згурівського району, Київської області, громадянина України, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Шевченківського УП ГУ НП в м. Києві перебуває кримінальне провадження провадженні № 12022100100001582 від 27 червня 2022 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

27 червня 2022 року в порядку передбаченому ст. 208 КПК України, було затримано ОСОБА_7 , як особу, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

28 червня 2022 року у порядку, передбаченому ст. 276 КПК України, ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, шляхом вручення письмового повідомлення безпосередньо ОСОБА_7 в порядку передбаченому ст. 278 КПК України.

З матеріалів досудового розслідування вбачається, що ОСОБА_7 , 27 червня 2022 року, приблизно о 17 годині 45 хвилин, перебуваючи у центральній частині міста Києва, а саме за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 30, помітив на тротуарі запаркований електромопед «Zelectra SF1», з номером шасі НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_8 . У цей час, у ОСОБА_7 виник протиправний умисел на таємне, повторне викрадення чужого майна (електромопеда). Переслідуючи корисливий мотив своїх дій, переконавшись, що ніхто із сторонніх осіб за його діями не спостерігає, він підійшов до електромопеда «Zelectra SF1» та пересвідчившись, що кермо розблоковане та колеса незаблоковані, не втрачаючи часу сів за кермо електромопеда «Zelectra SF1», з номером шасі НОМЕР_1 , 2021 року випуску, чорного кольору, вартістю 34943 грн. 16 коп. без ПДВ, який належить TOB «ЗEJIEKTPA», код ЄРДПОУ 43532527, та не заводячи електродвигун розпочав на ньому рух по тротуару бульвар Тараса Шевченка в бік вул. Семена Петлюри у м. Києві, тим самим таємно, повторно викрав чуже майно (електромопед), в умовах воєнного стану, маючи змогу розпорядитись викраденим на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні клопотання підтримали в повному обсязі та просили його задовольнити з підстав, у ньому наведених.

Підозрюваний та його захисник заперечували проти клопотання та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на необґрунтованість пред`явленої ОСОБА_7 підозри. Крім того, зазначили, що обрання більш м`якого запобіжного заходу зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, а у разі застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити мінімальний розмір застави.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали справи, вислухавши прокурора, захисника та підозрюваного доходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Суд враховує вимоги ст. 177 КПК України, а саме те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Згідно ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється - є однією з обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу.

Також суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, фактичні обставини справи, особу підозрюваного та характер висунутого обвинувачення, тяжкість можливого покарання в їх взаємозв`язку з можливими ризиками у справі.

Дослідивши надані матеріали слідчий суддя бере до уваги документи, що підтверджують причетність ОСОБА_7 в інкримінованому йому злочині.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вказана позиція відображена, зокрема й в рішенні Суду від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».

У матеріалах клопотання достатньо наявних даних, які указують на факти, що ОСОБА_7 міг вчинити вказане правопорушення і такі є переконливим для суду.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього такого обмежувального заходу, як тримання під вартою.

На стадії досудового розслідування слідчий суддя наділений лише повноваженнями на перевірку обґрунтованості підозри, яка за своїм змістом до процедури висунення обвинувачення в порядку, передбаченому КПК України, на стадії досудового розслідування є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення, повідомлення про яке складається на певному етапі досудового розслідування, коли є підстави для формулювання підозри (ч. 1 ст. 276 КПК України). Повідомлення про підозру персоніфікує кримінальне провадження, є юридичним фактом, що породжує виникнення кримінальних процесуальних правовідносин, та етапом, з якого починає реалізовуватися кримінальна відповідальність.

З наведених обставин, проводячи оцінку наданих суду матеріалів, доводів учасників процесу, слідчий суддя вважає, що підозра є обґрунтованою, і доводи сторони захисту такої обґрунтованості не спростовують.

При вирішенні питання про ризики, слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_7 раніше судимий, має постійне місце проживання, інкриміноване правопорушення вчинив в умовах воєнного стану.

У той же час, ОСОБА_7 як зазначено вище, інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який санкцією статті передбачене покарання у виді позбавлення волі від п`яти до восьми років, а тому, з урахуванням його характеризуючих обставин слідчий суддя вважає, що застосувавши до ОСОБА_7 більш м`який запобіжний захід, він може вчинити спроби щодо переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Також ґрунтуються на матеріалах клопотання і доводи сторони обвинувачення про наявність ризику знищення, сховання або спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даний час досудове розслідування у даному кримінальному провадженні перебуває на початковій стадії, а відтак ОСОБА_7 може знищити, сховати, або спотворити речі та документи, які на даній стадії органом досудового розслідування не встановлені.

Слідчий суддя також вважає, про високу ймовірність існування ризику незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні з метою безпідставної зміни, або відмови їх від раніше наданих показань.

Відтак, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 45 днів, в межах строку досудового розслідування.

Крім того, у відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тому, з урахуванням обставин кримінального провадження, особи підозрюваного, вважаю за необхідне визначити розмір застави у вигляді 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 49620 гривень.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183 КПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 45 днів, в межах строку досудового розслідування, тобто до 05 лютого 2023 року, включно.

Визначити розмір застави у вигляді 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 49 620 (сорок дев`ять шістсот двадцять) гривень, у разі внесення якої звільнити ОСОБА_7 з-під варти, та покласти на підозрюваного ОСОБА_7 обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за кожною вимогою;

- не відлучатися за межі населеного пункту, де він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_7 , що в разі не виконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним та адвокатом протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя ОСОБА_1