Ухвала

від 25.01.2023 по справі 991/6438/22

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

Справа № 991/6438/22

Провадження №11-сс/991/39/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2023 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

підозрюваної ОСОБА_9 (в режимі відеоконференції з ДУ «Київський слідчий ізолятор»),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційні скарги захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України в межах кримінального провадження №62022000000000144 від 13 березня 2022 року, на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19 грудня 2022 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19 грудня 2022 року задоволено клопотання детектива НАБУ ОСОБА_10 та продовжено підозрюваній ОСОБА_9 застосований щодо неї 05.12.2022 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 17 лютого 2023 року включно, в межах строку досудового розслідування. Одночасно з цим визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави розміром 4 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 9 924 000,00 гривень, за умови внесення якої на підозрювану покладено процесуальні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України. Задовольняючи клопотання про продовження строку запобіжного заходу слідчий суддя виходив з того, що прокурором доведено обґрунтованість підозри, ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України та відсутність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу. Окрім цього, наразі існує необхідність у проведенні слідчих та процесуальних дій, які є необхідною передумовою для складання та направлення до суду обвинувального акту.

Не погоджуючись з вказаним вище рішенням, вважаючи його незаконним, необґрунтованим, а висновки суду такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 подали апеляційні скарги, в яких просять:

-оскаржувану ухвалу скасувати;

-постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання детектива НАБУ ОСОБА_10 про продовження строку тримання під вартою відмовити в повному обсязі.

На думку захисників, відсутні докази обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_9 інкримінованого їй кримінального правопорушення. Зокрема, в показах свідків, останні не надавали будь-яких показань з приводу безпосередньої участі підозрюваної у подіях, про які йдеться, більш того, свідкам не ставилися питання про ОСОБА_9 як особу, що брала чи могла брати умисну участь у змові з метою вчинення особливо тяжкого злочину. Окрім цього, в матеріалах відсутній протокол допиту ОСОБА_9 , яка надавала показання слідчому ДБР, питання якого були загального характеру про бухгалтерську службу ДП «Укрпатент» і не стосувались конкретних дій ОСОБА_9 в межах події інкримінованого кримінального правопорушення. З доданих доказів, на думку захисника, не вбачається й те, що ОСОБА_9 були отримані грошові кошти у будь-якій сумі або були передані в її особисте розпорядження.

На заперечення обґрунтованості підозри, захисник ОСОБА_7 зазначає, що ОСОБА_9 на підставі вказівки генерального директора ДП «Укрпатент» ОСОБА_11 здійснювала свої повноваження головного бухгалтера. На думку захисника, жоден із долучених до матеріалів доказів не свідчить ні про наявність умислу в діяннях підозрюваної, ні про її попередню змову з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 чи іншими особами на вчинення злочину. Захисник звертає увагу на відсутність доказів обізнаності ОСОБА_9 з тим, що укладання договору про пожертву є нібито протизаконним, про нібито безпідставне надання дозволу на вчинення цього господарського зобов`язання Міністерством економіки України та наявність корисливого мотиву. Зауважує, що ОСОБА_9 не є особою, відповідальною за ведення діловодства та реєстрацію кореспонденції ДП «Укрпатент», до її повноважень не входить перевірка дотримання порядку реєстрації документів, до того ж всі документи їй надавав ОСОБА_11 , який, з його слів, особисто передавав все на погодження до Міністерства економіки України. З урахуванням цього, за твердженням захисника, порушення правил діловодства, зокрема, реєстрації документів, не є і не може бути доказом вчинення саме злочину, а також причетності до його вчинення ОСОБА_9 . Зазначає, що жодних порушень своїх посадових обов`язків ОСОБА_9 в ході судового розгляду встановлено не було. Захисником заперечується й висновок про нібито наявність корисливого мотиву у діяннях ОСОБА_9 , пояснюючи це тим, що після спливу 5 місяців з часу вчинення злочину матеріальне становище ОСОБА_9 чи її родичів жодним чином не покращилось. Вважає законним договір пожертви та перерахування коштів державним підприємством для потреб Збройних сил України посилаючись на абз.1-2 ст.13 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 67, 417 Господарського кодексу України, згідно яких, на думку захисника, ДП «Укрпатент» є вільним у виборі предмета договору і визначенні зобов`язань (договір пожертви). Зазначає, що договір пожертви необхідно розглядати в рамках Цивільного кодексу України, а ДП «Укрпатент» як пожертвувача, а не як благодійника.

Захисники заперечують й визнані слідчим суддею ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України. Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду зазначають, що тяжкість кримінального правопорушення не є і не може бути підставою для визнання даного ризику доведеним. Звертають увагу на те, що підозрювана у розшуку правоохоронних органів не перебувала, будь-яких дій, що можуть свідчити про переховування від суду та слідства не вчиняла, навпаки, прибувала на виклики до слідчого ДБР, НАБУ, суду, особисто отримала повідомлення про підозру, надавала наявні в неї матеріали та виконувала інші обов`язки, що свідчить про зразкову процесуальну поведінку та відсутність намірів щодо виїзду за кордон України. Безпідставним, на думку захисників, є й доводи клопотання детектива про те, що упродовж 2018-2022 років ОСОБА_9 5 разів здійснювала виїзди за межі України, оскільки остання здійснювала це в межах службових відряджень. Припущення про ймовірне місце проживання підозрюваної в Швейцарії взагалі нічим не підтверджуються. Слідчим суддею, на думку захисника, проігнорований факт перебування на утриманні у ОСОБА_9 хворої матері, яка потребує постійного нагляду.

Не доведеним та формальним сторона захисту також вважає й ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, оскільки жоден зі свідків не вказує на підозрювану як на особу, причетну до кримінального правопорушення. Обґрунтування ризику впливу на свідків перебуванням ОСОБА_9 на посаді головного бухгалтера в ДП «Укрпатент» захисником ОСОБА_7 заперечується, оскільки остання з 18 листопада 2022 року звільнена із займаної нею посади. Захисниками заперечується й ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, який обґрунтовується тим, що підозрювана має право на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування. Більше того, детективом не наведено, а слідчим суддею не встановлено конкретних фактів та обставин, за яких ОСОБА_9 буде перешкоджати кримінальному провадженню, використовуючи свій майновий стан, соціальні зв`язки та вплив.

На думку захисників, слідчий суддя міг обрати більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою. Однак, слідчим суддею не було всебічно проведено аналіз ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, та не взято до уваги, що ОСОБА_14 раніше не судима, має міцні соціальні зв`язки, не враховано обставини відповідно до ст. 178 КПК України.

Захисники вважають необґрунтовано визначений слідчим суддею розмір застави, як альтернативний запобіжний захід, що становить 9 924 000,00 грн., який є завідомо непомірним для підозрюваної і не дає можливості реалізувати своє право на її внесення для звільнення з-під варти.

Заслухавши суддю-доповідача, думку захисників та підозрюваної, які підтримали вимоги апеляційних скарг та просили задовольнити їх в повному обсязі, прокурора, який просив відмовити в задоволенні апеляційних скарг, а оскаржувану ухвалу залишити без змін, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним підрозділом детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62022000000000144 від 13.03.2022 за підозрою, серед інших, головного бухгалтера бухгалтерської служби ДП «Укрпатент» ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України

03 листопада 2022 року складено повідомлення про підозру ОСОБА_9 , яке в той же день було їй вручено. Органом досудового розслідування встановлено, що у період часу з травня по 15 червня 2022 року, більш точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено, знаходячись у м. Києві, головний бухгалтер бухгалтерської служби ДП «Укрпатент» ОСОБА_9 , діючи з прямим умислом, з корисливим мотивом та метою, за попередньою змовою з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та іншими невстановленими на даний час особами, виконуючи роль пособника, а саме: надавши вказівку підпорядкованому працівнику підготувати фінансовий план ДП «Укрпатент» на 2022 рік (змінений) та пояснювальну записку до нього, підписавши його особисто та надавши для підпису ОСОБА_11 ; підготувавши наказ на перерахування грошових коштів № 100-Н/2022 від 09.06.2022, який було надано для підписання ОСОБА_11 ; надавши вказівку підпорядкованому працівнику підготувати платіжні доручення на перерахування коштів на рахунок БО «Подих милосердя», підписавши їх особисто, сприяла ОСОБА_11 в розтраті грошових коштів ДП «Укрпатент» в сумі 250 991 939, 68 грн на користь БО «Подих милосердя», що спричинило ДП «Укрпатент» матеріальну шкоду в розмірі 250 991 939, 68 грн, яка у більше ніж у 600 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення, тобто в особливо великих розмірах.

05 грудня 2022 року ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду було застосовано щодо підозрюваної ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 21.12.2022 включно.

19 грудня 2022 року слідчим суддею Вищого антикорупційного суду строк запобіжного заходу продовжено до 17.02.2023 включно.

Слідчий суддя при прийнятті рішення про продовження строку застосування запобіжного заходу виходив з того, що наразі триває досудове розслідування і необхідно провести всі слідчі та процесуальні дії, які мають значення для судового розгляду, після чого скласти та направити до суду обвинувальний акт. За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри та наявність ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду, впливу на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України при вирішенні питання застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Даючи оцінку доводам захисника про необґрунтованість підозри, колегія суддів зазначає наступне. Підозра - це процесуальне рішення прокурора, слідчого (за погодженням з прокурором), яке ґрунтується на зібраних під час досудового розслідування доказах та в якому формується припущення про причетність конкретної особи до вчинення кримінального правопорушення, з повідомленням про це такій особі та роз`ясненням її прав та обов`язків відповідно до чинного законодавства. При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, однією з підстав є саме обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка, власне, випливає зі змісту процесуального рішення повідомлення про підозру. Звертаючись до практики ЄСПЛ, зокрема, в рішеннях «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), «Лабіта проти Італії» (Labita v. Italy), «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. the United Kingdom), «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану» (Ilgar Mammadov v. Azerbaijan), «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), зазначається, що наявність «обґрунтованої підозри» передбачає існування фактів та інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ця особа могла вчинити злочин. Факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи, тобто мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

З огляду на те, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, слідчий суддя лише на підставі розумної та об`єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

На підтвердження цього слідчим суддею досліджено матеріли, долучені детективом до клопотання про продовження строку запобіжного заходу, які в своїй сукупності дають підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_9 до інкримінованого їй кримінального правопорушення. Окрім цього, такі обставини були предметом перевірки слідчим суддею при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу 05.12.2022, а також були перевірені та підтверджені колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду 14.12.2022. Станом на день розгляду клопотання про продовження строку запобіжного заходу такі обставини є актуальними і не спростовані стороною захисту. З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді щодо обґрунтованості підозри, вважає достатніми докази можливої причетності

ОСОБА_9 до вчинення кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, а також зазначає, що виходячи зі стандарту доказування на стадії досудового розслідування, колегія не вбачає очевидних ознак неправильної кваліфікації, тому доводи сторони захисту щодо необґрунтованості кваліфікації відхиляє.

Окрім цього, колегія суддів вважає, що підозрювана, маючи значний досвід на посаді головного бухгалтера (про який, зокрема, зазначали захисники в апеляційній скарзі), мала усвідомлювати значення своїх дій та правові наслідки підготовлених і підписаних нею документів, в тому числі зміненого фінансового плану ДП «Укрпатент» на 2022 рік та пояснювальної записки до нього, наказу на перерахування грошових коштів №100-Н/2022 від 09.06.2022, платіжних доручень на перерахування коштів на рахунок БО «Подих милосердя». Цей факт не спростовано ані стороною захисту, ані самою підозрюваною. Зокрема, підозрювана не заперечувала, що договір пожертви, згідно якого здійснювались перерахунки, вона завізувала без попереднього узгодження з начальником юридичного відділу ДП «Укрпатент» ОСОБА_15 , який, в свою чергу, згідно протоколу допиту свідка (т. 2, а.с.67-79) повідомив, що свій підпис на договорі пожертви між ДП «Укрпатент та БО «Подих милосердя» він не ставив.

Також ОСОБА_9 не заперечувала й той факт, що статут ДП «Украпатент» не передбачає здійснення благодійної діяльності державним підприємством, що підтверджується наявним в матеріалах справи статутом ДП «Укрпатент» в ред. від 23 лютого 2021 року (т. 1, а.с.197-214) і такі грошові перекази в якості благодійної допомоги не є звичайною практикою для підприємства.

Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали, задовольняючи клопотання детектива НАБУ та продовжуючи дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 9 924 000,00 грн., слідчий суддя виходив з обґрунтованості підозри, наявності підтверджених ризиків, передбачених п.п. 1,3,4 ст. 177 КПК України, а також з урахуванням положень ст. 178 та ст. 194 КПК України, соціальної характеристики підозрюваної, її стану здоров`я.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов вірного висновку щодо наявності ризику того, що підозрювана ОСОБА_9 може переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Злочин, у якому підозрюється ОСОБА_9 належить до особливо тяжких злочинів, за який передбачено відповідальність у виді позбавлення волі строком до 12 років, що у сукупності з іншими обставинами кримінального провадження, відомостями про особу підозрюваної може слугувати підставою для переховування від органів досудового розслідування чи суду. Так, згідно інформації, яка міститься в системі «АРКАН» (т.3, а.с.46-47) упродовж 2018-2022 рр. ОСОБА_9 неодноразово здійснювала виїзди за межі України. Доводи сторони захисту про те, що всі такі поїздки були службовими відрядженнями матеріалами справами не підтверджені, тому колегія суддів вважає їх неспроможними. Колегія суддів також вважає слушним висновок слідчого судді про те, що ОСОБА_9 , не зважаючи на позитивну процесуальну поведінку, у зв`язку зі своєю професійною має широке коло знайомих у різних органах влади різного рівня, якими вона може скористатися задля уникнення відповідальності.

Тяжкість покарання у сукупності з викладеними вище обставинами кримінального провадження та відомостями про особу ОСОБА_9 обґрунтовано були враховані слідчим суддею для визнання доведеним ризику переховування підозрюваної від органу досудового розслідування і суду.

На думку колегії суддів, цілком підтвердженим є також і ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, який існує не лише на етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом. Колегія суддів приймає до уваги доводи захисту про те, що ОСОБА_9 вже звільнена з посади головного бухгалтера ДП «Укрпатент», однак, вважає, що це не є перешкодою для чинення тиску або впливу на своїх колишніх підлеглих та колег. Також підтвердженим є й ризик перешкоджати кримінальному правопорушенню іншим чином. Переконуючим, на думку колегії, є можливість ОСОБА_9 сприяти іншим невстановленим особам даного кримінального правопорушення шляхом повідомлення їм інформації, яка стала їй відомою у зв`язку з набуттям статусу підозрюваної і реалізацією передбачених законодавством відповідних процесуальних прав.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрювана обов`язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

З урахуванням того, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_9 належить до категорії особливо тяжких злочинів, розмір матеріальної шкоди становить 250 991 939, 68 грн., а також те, що з метою ухилення від кримінальної відповідальності підозрювана має реальну можливість змінити місце свого перебування, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, колегія суддів цілком погоджується із висновками слідчого судді, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити здійснення контролю за поведінкою підозрюваної та виконання нею процесуальних обов`язків.

Доводи сторони захисту стосовно того, що слідчим суддею належним чином не оцінені та в достатній мірі не враховані обставини, які можуть слугувати підставою для застосування більш м`якого запобіжного заходу, колегія суддів відхиляє, оскільки з оскаржуваної ухвали таке не вбачається та матеріалами справи не спростовується. Доказів того, що за станом здоров`я до підозрюваної не може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою матеріали справи також не містять.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого щоб не здійснити втечу. Визначаючи розмір застави слідчий суддя обґрунтовано виходив з обставин кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваної, практики ЄСПЛ, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні.

Раніше визначений розмір застави у 4 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 9 924 000,00 грн є обґрунтованим з урахуванням даних про особу підозрюваної ОСОБА_9 , її сімейного та майнового стану, інших характеризуючих ознак, відображених в матеріалах, наданих детективом та захисниками підозрюваної; обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого вона підозрюється; факту вчинення такого злочину в умовах воєнного стану, прикриваючись при цьому начебто бажанням надати благодійну допомогу Збройним Силам України.

Поряд з цим, колегія суддів зауважує, що доводи захисту про непропорційно обрану заставу в розмірі 1 820 000,00 грн для іншого підозрюваного ОСОБА_13 , фонд якого отримав 250 991 939, 68 грн., є такими, що не відповідають дійсності. Останньому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 20 096 100,00 грн. Більше того, при прийнятті рішення, слідчий суддя, суд виходить із обставин кримінального провадження, зокрема, обґрунтованості підозри, доведених ризиків, та обставин, визначених у ст.178 КПК України щодо конкретного підозрюваного, а не інших учасників кримінального провадження.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала є законною, достатньо мотивованою та обґрунтованою, зроблені висновки відповідають встановленим фактичним обставинам, а тому апеляційні скарги захисників слід залишити без задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 131, 176, 177, 178, 182, 183, 194, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19 грудня 2022 року про продовження строку запобіжного заходу щодо ОСОБА_9 у вигляді тримання під вартою залишити без змін, а апеляційну скаргу захисників - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3