Рішення

від 27.01.2023 по справі 120/4971/22

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

27 січня 2023 р. Справа № 120/4971/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до комунального підприємства "Війтівецький господар" Війтівецької сільської ради про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулося Вінницьке обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до комунального підприємства "Війтівецький господар" Війтівецької сільської ради.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що в порушення приписів Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" відповідач у 2021 році не забезпечив визначеного нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в кількості 1 робочого місця та не сплатив адміністративно-господарські санкції в сумі 94994,74 гривень.

Відтак з урахуванням нарахованої пені в розмірі 5548 гривень позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача нарахованих адміністративно-господарських санкцій та пені в загальному розмірі 100542,74 гривень.

Ухвалою від 06 липня 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

29 липня 2022 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву. Такий обґрунтований тим, що адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором, обов`язкова сплата яких передбачена Конституцією України чи Податковим кодексом України, а є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв`язку із вчиненням правопорушення. На переконання представника відповідача, комунальне підприємство "Війтівецький господар" не допустило господарського правопорушення, яке полягає у невиконанні нормативу робочих місць для працевлаштування однієї особи з інвалідністю, оскільки, починаючи з 24 травня 2018 року і по день подання відзиву на позовну заяву на вказаному підприємстві працевлаштований і працює робітником з благоустрою ОСОБА_1 , який відповідно до довідки Управління соціального захисту населення Хмільницької районної державної адміністрації від 11 липня 2022 року № 99, починаючи з 01 липня 2009 року і довічно, є особою з інвалідністю ІІІ групи. Оскільки комунальним підприємством "Війтівецький господар" працевлаштовано з 24 травня 2018 року особу з інвалідністю, тому, на переконання представника відповідача, жодних порушень ним не допускалося. За наведених обставин представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

Комунальне підприємство "Війтівецький господар" Війтівецької сільської ради перебуває на обліку у Вінницькому обласному відділенні Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю як підприємство, яке у своїй діяльності використовує найману працю.

Наказом комунального підприємства "Війтівецький господар" Жданівської сільської ради Крушельницького Олександра Петровича призначено робітником з благоустрою вказаного комунального підприємства з повним посадовим окладом з 24 травня 2018 року.

Запис у трудовій книжці серії НОМЕР_1 підтверджує факт прийняття комунальним підприємством "Війтівецький господар" Жданівської сільської ради на роботу ОСОБА_1 .

Рішенням Війтівецької сільської ради від 14 липня 2020 року № 922 комунальне підприємство "Війтівецький господар" Жданівської сільської ради перейменовано у комунальне підприємство "Війтівецький господар" Війтівецької сільської ради.

Посвідченням серії ААГ № 124778 та довідкою № 99 від 11 липня 2022 року, що видані Управлінням соціального захисту Хмільницької районної державної адміністрації, підтверджується те, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІІ групи загального захворювання по зору з 01 липня 2009 року довічно.

В 2022 році комунальне підприємство "Війтівецький господар" Війтівецької сільської ради сформувало та подало до Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за 2021 рік за формою №10-ПІ, згідно з яким: середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 19 осіб; з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0; кількість осіб з інвалідністю-штатних працівників які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" - 0.

Позивач вважає, що оскільки комунальним підприємством "Війтівецький господар" Війтівецької сільської ради не виконано нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості одного робочого місця, тому до нього слід застосувати адміністративно-господарські санкції у розмірі однієї середньої річної заробітної плати (94994,74 гривень).

Крім того, на думку позивача, за порушення термінів сплати таких санкцій комунальне підприємство "Війтівецький господар" Війтівецької сільської ради повинно сплатити пеню у розмірі 5548 гривень, яка розрахована, починаючи з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій, тобто з 15 квітня 2022 року по 01 липня 2022 року (день подання позовної заяви).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд враховує наступне.

Так, статтею 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21 березня 1991 року № 875-XII (далі - Закон № 875-XII) передбачено, що забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань особи з інвалідністю, наявних у неї професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із статтею 18-1 вказаного Закону особа з інвалідністю, яка не досягла пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітний. Рішення про визнання особи з інвалідністю безробітним і взяття її на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання інваліда на підставі поданих ним рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів. Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Відповідно до статті 19 Закону № 875-XIІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю.

Частинами першої, четвертої, дев`ятої статті 20 Закону № 875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Спори, що виникають із правовідносин за статтями 19 і 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку.

Відповідно до абзацу 3 частини 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 31 січня 2007 року № 70 (далі - Порядок № 70), інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 50 Закону України "Про зайнятість населення" від 05 липня 2012 року № 5067-VI (далі - Закон № 5067-VI) роботодавці зобов`язані своєчасно та в повному обсязі подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Згідно з пунктами 5 та 6 розділу 1 Порядку надання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316 (далі - Наказ № 316) (чинним на момент виникнення спірних правовідносин), форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Отже, відповідно до чинних на момент виникнення спірних правовідносин положень Наказу № 316 звітність за формою № 3-ПН роботодавці подають до центрів зайнятості за наявності попиту на робочу силу (вакансії), тобто лише у разі наявності на підприємстві чи в організації вільних робочих місць.

Разом з тим періодичності подачі звітності за формою № 3-ПН законодавством не встановлено, а передбачено, що така звітність подається не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію.

Таким чином, системний аналіз наведених приписів дає підстави для висновку, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані:

- виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця з урахуванням індивідуальних програм реабілітації;

- надавати державній службі зайнятості необхідну для організації працевлаштування інвалідів інформацію у порядку, передбаченому Законом № 5067-VI та Наказом № 316;

- звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Законом № 875-ХІІ та Порядком № 70;

- а у разі невиконання такого нормативу - щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.

У свою чергу, Верховний Суд у своїх постановах від 11 серпня 2021 року № 260/557/19, від 22 червня 2022 року № 826/11977/18, від 25 липня 2022 року № 160/4187/19 та ряду інших дійшов висновку, що підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо воно розробило необхідні заходи по створенню для них робочих місць, зокрема, створило робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало особу з інвалідністю з причин незалежних від нього: відсутність осіб з інвалідністю, їх відмова від працевлаштування на підприємство, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню осіб з інвалідністю.

Отже, проаналізувавши загальні засади відповідальності учасників господарських відносин, зокрема і підстави для звільнення від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності, які регламентовано главою 24 Господарського кодексу України, Верховний Суд виснував наступне: "суб`єкт звільняється від відповідальності, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності (тобто від адміністративно-господарських санкцій), якщо доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення".

Відтак необхідно перевірити чи вжив відповідач залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, яке полягає у незабезпеченні середньооблікової чисельності працюючих інвалідів відповідно до установленого нормативу.

Так, згідно із звітом про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2021 рік форми № 10-ПІ у відповідача в 2021 році середньооблікова чисельність штатних працівників становила 19 осіб, серед яких за даними звіту відсутні працівники, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність. Отже, відповідно до інформації, що відображена у поданому звіті, відповідач не виконав нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості однієї особи.

Водночас судом установлено, що наказом комунального підприємства "Війтівецький господар" Жданівської сільської ради від 23 травня 2018 року № 38 ОСОБА_1 призначено робітником з благоустрою з 24 травня 2018 року у цьому підприємстві. Запис у трудовій книжці серії НОМЕР_1 підтверджує факт прийняття комунальним підприємством "Війтівецький господар" Жданівської сільської ради на роботу ОСОБА_1 .

Пари цьому довідкою Управління соціального захисту населення Хмільницької міської районної державної адміністрації № 99 від 11 липня 2022 року підтверджується те, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІІ групи загального захворювання по зору з 01 липня 2009 року.

За наведеного вище суд вважає, що відповідачем виконано вимоги статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", адже при штатній чисельності у 19 осіб на підприємстві працевлаштована одна особа з інвалідністю, як того вимагають положення чинного законодавства.

Адміністративно-господарська відповідальність, передбачена статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", за своєю правовою природою є господарсько-правовою відповідальністю. Підставою для застосування такої відповідальності учасника господарських відносин, згідно частини 1 статті 218 ГК України, є вчинене роботодавцем правопорушення в сфері господарювання. Відповідно до частини другої зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Оскільки в матеріалах справи наявні докази, що підтверджують виконання відповідачем обов`язку, передбаченого нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні по створенню необхідної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, тому суд доходить висновку, що комунальним підприємством "Війтівецький господар" Війтівецької сільської ради не допущено вчинення господарського правопорушення.

Враховуючи вище викладене, підстави для застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачених статтею 20 Закону № 875-XII, в розмірі 94994,74 гривень відносно відповідача відсутні. Як наслідок, безпідставно стверджувати про необхідність сплати відповідачем і пені за порушення строків сплати суми адміністративно-господарських.

Отже, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтримку заявлених позовних вимог та докази надані відповідачем, суд дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову належить відмовити.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог відсутні і підстави для відшкодування позивачеві понесених витрат, пов`язаних із сплатою судового збору.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Вінницьке обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (місцезнаходження: 21100, м. Вінниця, вул. Пирогова, буд. 135 А; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 13308892)

Відповідач: комунальне підприємство "Війтівецький господар" Війтівецької сільської ради (місцезнаходження: 22050, Вінницька обл., Хмільницький р-н, с. Війтівці, вул. З. Космодем`янської, буд. 8; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 39246910)

Рішення суду у повному обсязі складено 27.01.2023

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович