Рішення

від 27.01.2023 по справі 140/6987/22

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2023 року ЛуцькСправа № 140/6987/22

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного сільськогосподарського підприємства «Фенікс» до Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Приватне сільськогосподарське підприємство «Фенікс» (далі позивач, ПСП «Фенікс») звернулося з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області (далі відповідач, Відділ) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №327664 від 29.08.2022.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.08.2022 співробітниками Відділу проведено рейдову перевірку на 127 км автомобільної дороги Н-22 Рівне - Луцьк, під час якої зупинено транспортний засіб марки DAF ТЕ 35, номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , що належить та використовується позивачем.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №333122 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 15.08.2022, яким встановлено, що під час перевірки виявлено порушення ст.34 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: під час надання послуг з перевезень вантажів перевізник не забезпечив водія оформленою індивідуальною контрольною книжкою водія та протоколом перевірки та адаптації тахографа. У акті констатовано, що було виявлено порушення, відповідальність за які передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів, визначених ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» - тахографа за 15.08.2022 та протоколу перевірки та адаптації тахографа.

Постановою Відділу від 29.08.2022 №327664 на підставі абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» до підприємства за порушення ст.48 цього ж Закону застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 17000,00 грн.

Позивач вважає, що оскаржувана постанова підлягає визнанню протиправною та скасуванню, оскільки статті 48 та 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», на які відповідач посилається у вищезазначених акті та постанові, не передбачають обов`язку забезпечувати перевізником водія індивідуальною контрольною книжкою водія та протоколом перевірки та адаптації тахографа.

Крім того вказує, що акт не відповідає вимогам пункту 20 Порядку №1567, оскільки не містить у собі посилання на норму, яка зобов`язує перевізника забезпечувати водія індивідуальною контрольною книжкою, а також протоколом перевірки та адаптації тахографа.

На думку позивача, у зв`язку із цим складати на підставі такого акту оскаржувану постанову не було підстав, оскільки констатація у ній факту відсутності документів, перелік яких передбачений ст.48 Законом України «Про автомобільний транспорт», є необґрунтованою, з огляду на відсутність встановлення конкретних норм закону, які зобов`язують водіїв мати при собі під час перевезення вантажів конкретних для даного випадку документів.

Разом з тим зауважує, що Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджене наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340 (надалі - Положення №340), також не містить у собі норм щодо обов`язкової наявності у перевізника протоколу перевірки та адаптації тахографа.

Щодо індивідуальної книжки водія, то позивач покликається на пункт 6.3. Положення №340, який передбачає, що таку книжку водій веде у випадку відсутності на транспортному засобі тахографа. У даному випадку автомобіль позивача був обладнаний тахографом, що підтверджується актом перевірки. Оскільки у спірному автомобілі був наявний тахограф, то водій не зобов`язаний вести індивідуальну книжку, а тому відповідач безпідставно поставив позивачу в провину відсутність такої книжки.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 31.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами (а.с.14).

У поданому до суду відзиві на позов (а.с.18-21) представник відповідача вимог ПСП «Фенікс» не визнала, посилаючись на те, що 15.08.2022 посадовою особою Укртрансбезпеки Носенко С.В. на підставі направлення на рейдову перевірку від 12.08.2022 №013452 та тижневого графіка перевірок проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт щодо позивача.

Під час зазначеної перевірки було виявлено, що транспортним засобом DAF ТЕ 85, реєстраційний номер НОМЕР_2 , надавались послуги перевезення вантажу за відсутності на момент перевірки протоколу перевірки та адаптації тахографа і тахокарти за 15.08.2022, про що складено акт №333122.

При цьому зазначила, щоденний реєстраційний листок режимів праці та відпочинку (тахокарта), протокол перевірки та адаптації тахографа є документами, що відповідно до статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» повинні знаходитись у водія під час здійснення перевезення.

Положеннями спеціального закону покладено на перевізника обов`язок з забезпечення, а водія - пред`явлення для перевірки відповідних документів. Наведений у статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» перелік документів не є вичерпним, оскільки передбачає наявність інших документів, передбачених законодавством, зокрема, Положенням №340 та Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385.

З огляду на вищенаведене, вважає, що до позивача законно застосовано адміністративно-господарський штраф, а тому просить відмовити в задоволенні позовним вимог в повному обсязі.

Інших заяв по суті справи не надходило.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Судом встановлено, що 15.08.2022 посадовими особами Відділу на підставі направлення від 12.02.2022 №013452 та тижневого графіка перевірок на а/д Н-22 Рівне-Луцьк 127 км проведена перевірка належного позивачу транспортного засобу DAF ТЕ 85, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , про що складено акт від 15.08.2022 №333122 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (а.с.6, 23).

У наведеному акті зафіксовано, що під час перевірки виявлено порушення щодо перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст.34 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: індивідуальної контрольної картки водія та протоколу перевірки та адаптації тахографа.

За наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт відповідачем 29.08.2022 винесено постанову №327664 про застосування до перевізника ПП «Фенікс» адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн на підставі абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (а.с.9).

Надаючи правову оцінку оскаржуваній постанові, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначенні Законом України «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон №2344-ІІІ в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 Закону №2344-ІІІ автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;

вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями.

В силу вимог статті 34 Закону №2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен, зокрема, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

За правилами, визначеними у статті 48 Закону №2344-ІІІ, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок №1567).

Згідно з пунктом 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Як передбачає пункт 20 Порядку №1567, виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Аналізуючи вищенаведені норми законодавства про автомобільний транспорт, слід дійти висновку про те, що водій при здійсненні ним перевезень вантажів повинен мати при собі документи, визначені статтею 48 Закону №2344-ІІІ.

При цьому наведений у вказаній статті перелік документів не є вичерпним, оскільки зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.

Як слідує з акту перевірки, посадовою особою Укртрансбезпеки виявлено порушення щодо відсутності на час проведення перевірки протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, індивідуальної контрольної книжки водія.

Так, порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №385 від 24.06.2010 (далі - Інструкція № 385).

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції № 385 контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;

тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Згідно з положеннями пункту 3.3 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

- забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

- своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

- використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

- має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

- у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

- у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відповідно до пункту 2.5 Інструкції №385 повірку тахографів здійснюють повірочні лабораторії, які уповноважені на проведення повірки тахографів відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».

Пунктом 2.6 Інструкції №385 визначено, що ПСТ виконують перевірку та адаптацію тахографів до транспортних засобів відповідно до вимог ЄУТР періодично кожні два роки, а також у разі:

- установлення або заміни тахографа;

- ремонту тахографа;

- зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу;

- якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, накладених на його складові, під час установлення або адаптації або у разі зміни конструкції автотранспортного засобу, що може вплинути на роботу тахографа.

Відповідно до положень пункту 1.4 Інструкції №385 ПСТ - пункт сервісу тахографів, спеціально облаштовані виробничі ділянки для надання послуг щодо установлення та технічного обслуговування тахографів суб`єктами господарювання (резидентами України), що виконують передбачені ЄУТР функції «майстерні або механіка» та внесені Мінінфраструктури як компетентним органом з виконання ЄУТР до переліку уповноважених суб`єктів господарювання.

Пунктом 2.7 Інструкції №385 передбачено, що за результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1.

Бланк протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу роздруковується відповідальною особою ПСТ на папері формату А4 (210х297 мм) щільністю 100 г/кв.м або більше. Не допускається робити закреслення чи виправлення відомостей, які заносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписано та поставлено печатку відповідальної особи ПСТ. У графах, які не заповнюються під час складання протоколу, проставляються прочерки.

ПСТ надає один примірник зазначеного протоколу перевізнику, а другий залишає собі і зберігає разом з тахокартою або у разі цифрового тахографа - з роздруківкою та електронними файлами, що підтверджують достовірність наведених у протоколі даних.

Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу зберігають протягом трьох років з дати проведення робіт.

Пунктом 6.3 Положення №340 визначено, що водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).

З врахуванням вище викладеного, суд зазначає, що положеннями статті 48 Закону №2344-ІІІ передбачено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, а наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, або індивідуальної контрольної книжки водія - в разі не обладнання транспортного засобу тахографом, передбачено Інструкцією №385 та Положенням №340.

Абзацом 3 частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що за відсутності документів, зокрема, в даному випадку протоколу перевірки та адаптації пристрою тахографа, без оформлення індивідуальної контрольної книги водія, на підставі яких виконуються вантажні перевезення до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.02.2020 у справі №820/4624/17 та в силу вимог частини п`ятою статті 242 КАС України враховується судом при вирішенні даного спору.

Суд вважає безпідставними доводи позивача про відсутність у акті перевірки посилання на норму закону, порушення якої було встановлено під час її проведення, оскільки акт містить посилання на порушення вимог статті 34 Закону №2344-ІІІ, відповідно до якої автомобільний перевізник повинен, зокрема, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Відповідно до встановлених в ході перевірки обставин вчинене позивачем порушення вказує на невиконання ним вимог ст.48 Закону №2344-ІІІ, Інструкції №385 та Положення №340.

З врахуванням встановлених обставин справи суд зазначає, що позивач належними та допустимими доказами не спростував встановленого в ході перевірки порушення, а тому відповідачем правомірно застосовано до нього штраф згідно з оскаржуваною постановою.

За змістом частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами першою та другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість основних доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення і докази, надані стороною позивача, суд дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень довів правомірність прийняття оскаржуваної постанови.

Отже, позовні вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними, з огляду на що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про автомобільний транспорт», суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій