Рішення

від 30.01.2023 по справі 160/18689/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2023 року Справа № 160/18689/22 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМДЕТАЛЬ" до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

22 листопада 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМДЕТАЛЬ" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровська митниця з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати прийняте Дніпровською митницею: рішення про коригування митної вартості товарів від 20.09.2022 року за № UA110130/2022/000156/1, та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110130/2022/000454.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ТОВ "ПРОМДЕТАЛЬ" з метою митного оформлення товарів подало до Дніпровської митниці електронну митну декларацію №UA110130/2022/016132 від 19.09.2022 р., а також документи на підтвердження заявленої митної вартості товару. Під час декларування товарів за вказаною електронною митною декларацією позивачем обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною договору та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України, зокрема контракт, рахунок-фактуру (інвойс), пакувальний лист, коносамент та інші документи, зазначені в графі 44 митних декларацій. Вказує, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів митницею не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів, не обґрунтовано неможливість застосування основного методу визначення митної вартості та не обґрунтовано застосування резервного методу. Всі необхідні документи для підтвердження митної вартості товару наявні у підприємства та надані під час митного оформлення товару. З огляду на викладене позивач вважає, що спірне рішення про коригування митної вартості товару є безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 28.11.2022 року відкрито провадження у справі, та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

09.12.2022 року відповідачем надано до суду відзив, в якому просив у задоволенні позову відмовити та зазначив, що при перевірці поданої ТОВ "ПРОМДЕТАЛЬ" митної декларації, а також документів, долучених до декларації, митним органом здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В результаті такого контролю було встановлено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності, а саме: згідно пункту 2.2 покупець має оплатити товар на умовах та у строк, визначений у рахунку (інвойсі), що є невідємною частиною контракту та підписується сторонами. Пункт 4.3 контракту передбачає порядок розрахунку у вигляді передплати частинами 30% на підставі рахунку-проформи та 70% перед відвантаженням. Проте, надані платіжні документи від 07.06.2022 р. та від 03.08.2021 р. №SWIFT в гр. 70 містять лише посилання на контракт та не містять посилання на рахунок-проформу та інвойс або специфікацію, на підставі яких здійснюється передплата. При цьому, вищезазначений контракт не містить вартості товару. Згідно положень п.4.2.3 транспортного договору від 01.07.2022 р. № ТЕО32685568 клієнт має оплатити транспортні послуги на підставі виставлених рахунків протягом 3-х днів. Надані до митного контролю рахунки на оплату датуються 30.08.2022 р. № 2144, 30.08.2022 р. № 2145, 13.09.2022 р. 2352 та 13.09.2022 р. № 2353, отже на момент декларування оцінюваної партії товару оплата має бути здійсненою. Проте, до митного контролю платіжні документи не надано. Крім того, п. 10.9 передбачає пакет документів за даним договором, в тому числі заявка на перевезення, акти виконаних робіт та інші документи), проте до митного контролю надано лише рахунки на оплату. Надані до митного контролю довідки щодо транспортування від 13.09.2022 р. № 6232-1, 6232-2- не є фінансовим документом. Зазначену декларантом при розрахунку додаткову складову митної вартості товару витрати на транспортування у розмірі 695127,91 грн. не підтверджено документально та неможливо перевірити у відповідності до положень ст..54 МКУ. Надані до митного контролю рахунки на оплату №2144 від 30.08.2022 р. та №2145 від 30.08.2022 р., №2352 від 13.09.2022 р., №2353 від 13.09.2022 р. містять вартість послуг експедитора лише на території України.

Згідно положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 17.03.2021 року між ТОВ "ПРОМДЕТАЛЬ" (покупець) та компанією Hebei Minhai Pipe Fitting Co., Ltd (Китай) (продавець) укладено контракт № МНРRO-01 на поставку товару в асортименті, номенклатурі та кількості, вказаним в специфікації до контракту.

Продавець зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити на умовах, визначених контрактом товар в кількості, асортименті та строки, зазначені в інвойсі (п.2.2 контракту).

Продавець зобов`язується поставити товар на умовах поставки FOB. Продавець бере на себе зобов`язання з навантаження товара на наданий покупцем транспортний засіб в місці поставки та оформленню в митному порядку товару. Пунктом поставки та місцем розвантаження транспортного засобу є адреса, зазначена в специфікації на окрему партію товару (п.3.1 контракту).

Вартість товару та витрати з його транспортування зазначаються в інвойсі (п.4.1 контракту).

Загальна вартість контракта визначається сумою всіх специфікацій до нього (п.4.4 контракту).

Оплата проводиться шляхом 30% передоплати за товар прямим банківським переказом, відповідно проформи-інвойса, оплата решти 70% перед відвантаженням. Умови оплати можуть бути змінені сторонами в специфікаціях до даного контракту на окремі партії товару (п.4.3 контракту).

До вказаного договору сторонами погоджено інвойс № МНРRO20210802 від 02.08.2021 року, згідно якої погоджено постачання товару загальною вартістю 43538,00 дол.США.

Згідно вказаного інвойса, умови поставки: FOB Xingang, Китай, порт прибуття Польща, Гданськ, отравка протягом 90 днів після оплати.

З метою митного оформлення ввезеного товару, позивачем було подано відповідачу митну декларацію:

- №UA110130/2022/016132 від 19.09.2022 р. з наданими на підтвердження митної вартості товару документами: контракт МНРRO-01 від 17.03.2021 р., інвойс № МНРRO20210802 від 02.08.2021 р.; коносамент (Bill of lading) WMSS22063032A від 08.07.2022 р.; товарно-транспортна накладна № 264439 від 15.09.2022 р.; товарно-транспортна накладна № 392492 від 15.09.2022 р.; сертифікат відповідності.

Також для підтвердження транспортних витрат до кордону України ТОВ "ПРОМДЕТАЛЬ" було надано до митного оформлення: листи ТОВ «Консольлайн» № 6232-1 від 13.09.2022 р., № 6232-2 від 13.09.2022 р., договір транспортно-експедиторського обслуговування № ТЕО_32685568 від 01.07.2022 р., укладений з ТОВ «Консольлайн».

Митна вартість товару ТОВ "ПРОМДЕТАЛЬ" визначена за основним методом - за ціною договору.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товару виявлені розбіжності у наданих документах, що стало підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості товару повідомленням: 1) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 2) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (в тому числі платіжні документи на оплату транспортних послуг); 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 6) страхові документи, якщо страхування було здійснено.

У відповідь на повідомлення митного органу ТОВ "ПРОМДЕТАЛЬ" листом № 19/09/2022 від 19.09.2022 року надано платіжні доручення № 2595 від 30.08.2022 р., № 2596 від 30.08.2022 р., № 7 від 15.09.2022 р., № 8 від 15.09.2022 р., а також зазначено, що окрім наданих платіжних документів, інші документи в 10-ти денний термін надати немає можливості.

Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості від 20.09.2022 року за № UA110130/2022/000156/1, яким до товарів застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-ґ - резервний метод, та скориговано загальну вартість товару з 62546,87 до 64533,11 доларів США.

Обставини прийняття вказаного рішення:

1. згідно пункту 2.2 контракту МНРRO-01 від 17.03.2021 р. покупець має оплатити товар на умовах та у строк, визначений у рахунку (інвойсі), що є невідємною частиною контракту та підписується сторонами. Пункт 4.3 контракту передбачає порядок розрахунку у вигляді передплати частинами 30% на підставі рахунку-проформи та 70% перед відвантаженням. Проте, надані платіжні документи від 07.06.2022 р. та від 03.08.2021 р. №SWIFT в гр. 70 містять лише посилання на контракт та не містять посилання на рахунок-проформу та інвойс або специфікацію, на підставі яких здійснюється передплата. При цьому, вищезазначений контракт не містить вартості товару. Надані платіжні документи від 07.06.2022 та від 03.08.2021 SWIFT не містять реквізитів, необхідних для ідентифікації ввезеного товару.

2. Рахунок-проформа, зазначені у контракті, до митного контролю не надано.

3. Комерційна пропозиція від 08.07.2021 містить термін дії зазначених цін 45 днів. Враховуючи дату зазначеного документа, перебіг строку давності закінчився. Прайс-лист від 22.06.2021 містить термін дії зазначених цін 45 днів. Враховуючи дату зазначеного документа, перебіг строку давності закінчився. Таким чином, вищезазначені не підтверджують заявлені декларантом ціни.

4. Згідно положень п.4.2.3 транспортного договору від 01.07.2022 р. № ТЕО32685568 клієнт має оплатити транспортні послуги на підставі виставлених рахунків протягом 3-х днів. Надані до митного контролю рахунки на оплату датуються 30.08.2022 р. № 2144, 30.08.2022 р. № 2145, 13.09.2022 р. 2352 та 13.09.2022 р. № 2353, отже на момент декларування оцінюваної партії товару оплата має бути здійсненою. Проте, до митного контролю платіжні документи не надано. Крім того, п. 10.9 передбачає пакет документів за даним договором, в тому числі заявка на перевезення, акти виконаних робіт та інші документи), проте до митного контролю надано лише рахунки на оплату. Надані до митного контролю довідки щодо транспортування від 13.09.2022 р. № 6232-1, 6232-2, що не є фінансовим документом

5. Згідно п.4.2.3 транспортного договору від 01.07.2022 р. № ТЕО32685568 при перевезенні вантажу морським транспортом послуги сплачуються протягом 3-х днів з моменту приходу судна в порт призначення. Згідно відміток наданого ТОВ "ПРОМДЕТАЛЬ" коносаменту від 08.07.2022 № WMSS22063032A датою здачі вантажу є 21.07.2022. Наданий до митного оформлення коносамент з тим же отримувачем ТОВ "ПРОМДЕТАЛЬ", тип та дата коносаменту відповідають один одному. Таким чином, згідно транспортного договору, оплата за транспорті (та супутні) послуги мала б бути здійсненою протягом 3-х днів. Таким чином, враховуючи дати платіжних документів та відомостей згідно коносаменту, які не кореспондуються між собою та не відповідають умовам договору, що не дає можливість ідентифікувати таку оплату. Згідно рахунків та наданих платіжних доручень супутні витрати, такі як портові збори, агентські збори, експедирування не сплачені. Таким чином оплату всіх складових митної вартості не підтверджено.

За наслідком прийняття рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110130/2022/000454.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає таке.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина 1 статті 52 Митного кодексу України).

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини 5 статті 54 Митним кодексом України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Наказом Державної митної служби України № 689 від 11.09.2015 року затверджено Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.

У випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів.

Контроль за правильністю визначення митної вартості у випадках, передбачених абзацом першим, здійснюється посадовою особою, що здійснює такий контроль, за погодженням з керівником підрозділу митного оформлення (заступником керівника, старшим зміни). Відповідне погодження засвідчується шляхом проставлення підпису на роздрукованому переліку митних формальностей за митною декларацією, поряд з відомостями про виконання митної формальності за напрямком контролю митної вартості (п.8 розділу 2 Методичних рекомендацій).

Відповідно до положень частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом. (частина 1 статті 337 Митного кодексу України).

Обсяги митного контролю, передбачені главою 49 розділу ХІ Митного кодексу України, визначаються за результатами аналізу ризиків відповідно до положень глави 52 розділу ХІ Митного кодексу України.

Так, відповідно до пункту першого частини 4 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 Митного кодексу України).

Частиною першою статті 51 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно приписів 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, суд вказує, що підставою для прийняття спірного рішення були обставини, зокрема: надані платіжні документи SWIFT від 03.08.2021 р. на суму 13061,40 доларів США та від 07.06.2022 р. на суму 30476,60 доларів США, видані АТ «Банк Кредит Дніпро», в графі 70 містять лише посилання на контракт та не містять посилання на рахунок-проформу та інвойс або специфікацію, на підставі яких здійснюється передплата.

Також у спірному рішенні відповідачем вказано, що вищезазначений контракт не містить вартості товару.

Проте суд вказує, що до вказаного договору сторонами було погоджено інвойс № МНРRO20210802 від 02.08.2021 року, згідно якої погоджено постачання товару загальною вартістю 43538,00 дол.США. (на суму наданих платіжних документів SWIFT за 13061,40 доларів США та 30476,60 доларів США, відповідно).

Суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу, умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Також суперечності у відомостях щодо умов оплати товару в документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Отже, фактична оплата або не оплата за отриманий позивачем товар не впливає на його митну вартість.

Щодо ненадання рахунку-проформи, зазначеної у контракті, також надання комерційної пропозиції від 08.07.2021 р. та прайс-листа від 22.06.2021 р., за яким термін дії зазначених цін 45 днів, суд вказує таке.

Наведені документи, відповідно до приписів частини першої статті 53 Митного кодексу України, не є документами, які підтверджують митну вартість товарів.

Отже, ненадання позивачем рахунку-проформи не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки надання такого рахунку-проформи не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару.

Станом на час укладання контракту МНРRO-01 від 17.03.2021 р. та погодження умов поставки товару в інвойсі № МНРRO20210802 від 02.08.2021 р., в тому числі його вартості, наведені комерційна пропозиція від 08.07.2021 р. та прайс-лист від 22.06.2021 р. були чинні.

Отже, вказані відповідачем у спірному рішенні доводи щодо недоліків комерційної пропозиції від 08.07.2021 р. та прайс-листа від 22.06.2021 р. судом визнаються безпідставними.

Щодо відсутності інформації стосовно вартості послуг із оплати супутніх витрат, таких як портові збори, агентські збори та експедирування суд вказує таке.

Судом встановлено, що позивачем з ТОВ «Консольлайн» (експедитор) було укладно договір транспортно-експедиторського обслуговування № ТЕО_32685568 від 01.07.2022 р. на організацію транспортно-експедиторського обслуговування, перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надання інших транспортно-експедиторських послуг клієнтові за погодженням сторін.

Під кожне конкретне перевезення клієнт надає експедиторові заявку, в якій оговорюється найменування і кількість вантажу, маршрут перевезення (порт навантаження, порт вивантаження, місце доставки вантажу), плановану дату надання вантажу відправником, при цьому сторони враховують строки перебування вантажу на митниці та тип транспортного засобу, дані про вантажовідправника і вантажоодержувача і іншу необхідну інформацію, що стосується організації ТЕО (п.1.3 договору).

Згідно інвойса № МНРRO20210802 від 02.08.2021 р., умови поставки: FOB Xingang, Китай, порт прибуття Польща, Гданськ.

У разі використання правил Інкотермс FОВ (вільно на борту) у порту відвантаження продавець зобов`язаний за свій рахунок здійснити завантаження товару на борт зазначеного покупцем судна в узгоджену дату або в межах обумовленого терміну в названому порту відвантаження відповідно до звичаїв порту, а також виконати митні формальності, необхідні для вивозу. Покупець повинен за свій рахунок зафрахтувати судно і своєчасно сповістити продавця про терміни, умови та місце навантаження, назву, часу прибуття судна. Ціна FОВ (FОВ price) означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) у порт призначення.

Згідно базису поставки FOB Інкотермс 2010 продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту. Даний термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом. Отже, ціна FOB складається з: закупівельної ціни товару; упаковки, маркування; отримання ліцензій та дозволів; держмита та інших митних зборів, податків (імпортні та експортні); витрат на транспортування в порт відправлення; фрахту судна; завантаження та розміщення товару на кораблі.

Таким чином, зважаючи на умови контракту МНРRO-01 від 17.03.2021 р., а також умови поставки FOB за Інкотермс 2010, суд робить висновок, що до ціни товару було включено вартість послуг з завантаження товару на борт судна.

На адресу ТОВ "ПРОМДЕТАЛЬ" було виставлено: рахунок на оплату № 2144 від 30.08.2022 р. на суму 350875,85 грн. (морське перевезення за межами території України 269620,39 грн., навантажувально-розвантажувальні роботи за мажами території України 81255,46 грн.), рахунок на оплату № 2145 від 30.08.2022 р. на суму 155124,06 грн. (морське перевезення за межами території України 121883,19 грн., навантажувально-розвантажувальні роботи за мажами території України 33240,87 грн.), рахунок на оплату № 2352 від 13.09.2022 р. на суму 188014,00 грн. (навантажувально-розвантажувальні роботи за мажами території України 6114,00 грн., міжнародні транспорті послуги за межами території України 110000,00 грн., міжнародні транспорті послуги на території України 69900,00 грн., винагорода експедитора на території України 2000,00 грн.), рахунок на оплату № 2353 від 13.09.2022 р. на суму 123014,00 грн. (навантажувально-розвантажувальні роботи за мажами території України 3014,00 грн., міжнародні транспорті послуги за межами території України 70000,00 грн., міжнародні транспорті послуги на території України 48000,00 грн., винагорода експедитора на території України 2000,00 грн.).

Також на підтвердження вартості транспортних послуг позивачем було надано: лист ТОВ «Консольлайн» вих.№6232-1 від 13.09.2022 р., яким підтверджено вартість витрат з поставки вантажу за маршрутом Ксинганг (Китай) п/п Ягодин на суму 466989,85 грн., лист ТОВ «Консольлайн» вих.№6232-2 від 13.09.2022 р., яким підтверджено вартість витрат з поставки вантажу за маршрутом Ксинганг (Китай) п/п Ягодин на суму 228138,06 грн.

Отже, вартість послуг з розвантаження та навантаження товару також входить до загальної вартості послуги з транспортно-експедиторського обслуговування, які були надані експедитором ТОВ «Консольлайн» на підставі договору № ТЕО_32685568 від 01.07.2022 р.

Таким чином, доводи відповідача щодо не підтвердження транспортних витрат є безпідставними.

Таким чином, вищевказані документи повністю підтверджують вартість товару, а вказані в них відомості узгоджуються між собою та дають змогу ідентифікувати товар, що перевозився та його вартість.

Наведені зауваження, що викладені відповідачем у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару, не вказують на наявність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості. Документи, на які посилається відповідач (рахунок-проформа, прайс-лист та комерційна пропозиція) не є документами, які підтверджують митну вартість товарів, вичерпний перелік яких наведено у частині 1 статті 53 Митного кодексу України.

Отже, у ході судового розгляду справи суд доходить висновку, що відповідач не спростував контрактну ціну товару, а також не підтвердив об`єктивну неможливість на підставі наданих позивачем документів визначити ціну та рівень митної вартості товару за ціною договору. Додаткових переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не надано, a інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

Таким чином подані декларантом документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що наявність у базі даних митного органу інформації про більшу вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, не є підставою для не застосування основного методу для визначення митної вартості товарів, оскільки вказана обставина не перерахована у статті 58 МК України в якості підстави, що виключає застосування основного методу визначення митної вартості товарів.

Таким чином подані декларантом документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

На підставі встановлених судом обставини, суд доходить висновку, що відповідачем безпідставно проведено коригування митної вартості за рішенням від 20.09.2022 року за № UA110130/2022/000156/1.

З огляду на викладене, суд вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів прийнято відповідачем протиправно, отже є таким, що підлягає скасуванню.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на викладене, доводи позивача є обґрунтованими, а позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМДЕТАЛЬ" підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 2481,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 101 від 14.11.2022 року.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 2481,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМДЕТАЛЬ" (вул.Генерала Пушкіна, буд. 26Б, м.Дніпро, 49000, ІК в ЄДРПОУ 32685568) до Дніпровської митниці (вул.Княгині Ольги, буд.22, м.Дніпро, 49038, ІК в ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці від 20.09.2022 року за № UA110130/2022/000156/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110130/2022/000454.

Стягнути з Дніпровської митниці (вул.Княгині Ольги, буд.22, м.Дніпро, 49038, ІК в ЄДРПОУ 43971371) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМДЕТАЛЬ" (вул.Генерала Пушкіна, буд. 26Б, м.Дніпро, 49000, ІК в ЄДРПОУ 32685568) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2481,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 30 січня 2023 року.

Суддя Е.О. Юрков