Постанова

від 30.01.2023 по справі 464/3927/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 464/3927/22 Головуючий у 1 інстанції: Горбань О.Ю.

Провадження № 22-ц/811/3213/22 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2023 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Цяцяка Р.П.,

суддів Ванівського О.М. та Шеремети Н.О.,

за участю секретаря Цьони С.Ю.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сихівського районного суду міста Львова від 15 листопада 2022 року,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2022 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Білий-Дім» (в подальшому - «ОСББ», «позивач») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в кінцевій редакції позовних вимог якого просило стягнути зі згаданого відповідача 11 508 грн. 00 грн. заборгованості по оплаті послуг з утримання будинку та прибудинкової території, а також судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що відповідач проживає у квартирі АДРЕСА_1 , наймачем якої він є, а балансоутримувачем згаданого будинку є позивач, який і надає всім мешканцям будинку послуги з його утримання.

Рішенням загальних зборів ОСББ «Білий-Дім» від 01.03.2017 року (протокол № 1) затверджено кошторис та затверджено розмір внесків (платежів) на утримання будинку та прибудинкової території, відповідно до якого власники квартир повинні сплачувати по 3 грн. за 1 квадратний метр площі, власниками або наймачами якої вони є.

Рішенням загальних зборів ОСББ «Білий-Дім» від 21.02.2019 року (протокол № 3) цей розмір збільшено до 4 грн. за 1 квадратний метр, а рішенням від 23.12.2019 року (протокол № 4) - до 6 грн. за 1 квадратний метр. В той же час, відповідач з листопада 2020 року не здійснює оплату цих внесків, у зв`язку з чим станом на 01.08.2022 року у нього є заборгованість в розмірі 11 508 грн., яка і є предметом позовних вимог (а.с. 1-2, 59).

Оскаржуваним рішенням позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Білий Дім» 11 508 грн. заборгованості за житлово-комунальні послуги, 2 481 грн. судового збору та 3 000 грн. витрат на правничу допомогу (а.с. 70-74).

Дане рішення оскаржив відповідач.

Апелянт просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, покликаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; на невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення норм матеріального права.

Вважає, що судом не дано належної оцінки тому, що у квартирі, наймачем якої він є, зареєстровано троє повнолітніх осіб, однак позов пред`явлено лише до нього одного.

Звертає увагу на те, що договір про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території між ним та ОСББ не укладався.

Звертає увагу на те, що ним «було заявлено про застосування строків позовної давності», однак судом вказане клопотання було залишеним без задоволення(а.с. 80-91).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

ЦПК України встановлено, що:

- цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (статті 12 і 81);

- обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82).

- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76).

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання, ОСББ) це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Згідно з нормами ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.

Відповідно до ст.16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» ОСББ надано право встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.

Згідно з ст. 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об`єднання відповідно до законодавства та статуту об`єднання.

Згідно з ст. 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», співвласник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Частиною 1 ст. 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Відповідно до ч. 1 ст. 360 Цивільного кодексу України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Так, об`єднання має право встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, які за статтею 21 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» належать до коштів об`єднання, та зобов`язане забезпечувати дотримання інтересів усіх співвласників при встановленні умов і порядку володіння, користування і розпорядження спільною власністю, розподілі між співвласниками витрат на експлуатацію та ремонт спільного майна.

Статтею 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» врегульовано визначення часток внесків і платежів на утримання, експлуатацію та ремонт спільного майна. Так, частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Судом встановлено, стверджується матеріалами справи та визнається всіма учасниками справи (а, відтак, доказуванню не підлягає) те, що позивач є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_2 , а відповідач є наймачем (орендарем) квартири АДРЕСА_3 у цьому будинку (що передбачено статтею 26 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»), у якій всього є зареєстрованими 4 особи: відповідач, його колишня дружина та їхні повнолітній син і неповнолітня донька, 2006 року народження (а.с. 25). Відтак, відповідач є споживачем, який отримує житлово-комунальні послуги від ОСББ (стаття 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»), а тому повинен оплачувати надання цих послуг.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання має право звернутися до суду.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, сама по собі відсутність договору між відповідачем та ОСББ щодо утримання житлового будинку та прибудинкової території не є підставою для звільнення відповідача від оплати послуг з утримання будинку та прибудинкової території, а тому доводи апеляційної скарги стосовно того, що договір про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території між відповідачем та ОСББ не укладався, до уваги прийматися не можуть.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем подано до суду їх розрахунок, який відповідачем не спростовано, оскільки свого контррозрахунку він до суду не подавав.

За змістом статті 816 ЦК України, особи, які проживають разом із наймачем житла, набувають рівних з наймачем прав та обов`язків щодо користування житлом (в тому числі - і по оплаті житлово-комунальних послуг) і наймач несе відповідальність за порушення умов договору особами, які проживають разом з ним.

Частина 3 статті 816 ЦК України встановлює солідарні обов`язки кількох наймачів житла за одним договором найму. Відтак, ОСББ (як кредитор) у відповідності до частини 1 статті 543 ЦК України має право вимагати від усіх наймачів квартири (відповідача та інших осіб, які разом з ним є зареєстрованими у цій квартирі, як солідарних боржників по оплаті послуг з утримання будинку) виконання цього обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

В той же час, боржник, який виконав солідарний обов`язок (у нашому випадку - відповідач ОСОБА_1 ), має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, за вирахуванням частки, яка припадає на нього (стаття 544 ЦК України).

Відтак, доводи апелянта стосовно того, що він свою частку з оплати послуг з утримання будинку та прибудинкової території вже сплатив, а тому не є належним відповідачем, до уваги прийматися також не можуть.

З урахуванням вищенаведеного, а також з урахуванням того, що відповідач частково оплачував послуги з утримання будинку та прибудинкової території (зокрема - у серпні-жовтні 2020 року), суд прийшов до вірного висновку про те, що перебіг позовної давності у відповідності до частини 1 статті 264 ЦК України переривався вчиненням відповідачем (як одним із солідарних боржників) дій, що свідчать про визнання ним солідарного обов`язку (боргу) перед ОСББ, а відтак доводи апеляційної скарги і в цій частині до уваги прийматися не можуть.

Відтак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам і доказам по справі в їх сукупності та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому приходить до висновку про те, що підстави для його скасування відсутні і апеляційну скаргу на нього, доводи якої не спростовують висновків рішення суду, слід залишити без задоволення.

Пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України встановлено, що судові рішення у малозначних справах касаційному оскарженню не підлягають.

Малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 1 частини шостої статті 19 ЦПК України).

Згідно з частиною дев`ятою наведеної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено у 2023 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2023 року - 2 684, 00 грн.

В результаті уточнення позовних вимог (їх зменшення) предметом позову у цій справі є майнові вимоги про стягнення боргу по оплаті наданих послуг у розмірі 11 508 грн. (а.с. 59).

Відтак, ціна позову у цій справі складає 11 508 грн., що станом на 01 січня 2023 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684, 00 грн. х 100 = 268 400, 00 грн).

Урахувавши, що ціна позову у цій справі становить 11 508 грн. 00 коп., судові рішення, ухвалені у такій справі, не підлягають касаційному оскарженню відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.1, 375, 381, 382, 383, 384, 389 частина 3 пункт 2 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Сихівського районного суду міста Львова від 15 листопада 2022 року- без змін.

Постанова апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає.

Повну постанову складено 30 січня 2023 року.

Головуючий: Цяцяк Р.П.

Судді: Ванівський О.М.

Шеремета Н.О.