Рішення

від 17.01.2023 по справі 354/118/22

ЯРЕМЧАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

Справа № 354/118/22

Провадження по справі № 2/354/127/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2023 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області

в складі:

головуючої судді Ваврійчук Т.Л.

за участю секретаря судового засідання Старунчак Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яремче цивільну справу за позовом Яремчанської міської ради Івано-Франківської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених грошових коштів за бездоговірне користування земельною ділянкою,-

В С Т А Н О В И В:

Яремчанська міська рада Івано-Франківської області у січні 2022 року звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збереженихгрошових коштівза бездоговірнекористування земельноюділянкоюу розмірі 84393,73 грн. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що позивачу на праві комунальної власності належить земельна ділянка із кадастровим номером 2611000000:05:012:0016, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . На зазначеній ділянці розташований об`єкт нерухомості- приміщення готелю « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який належить відповідачу на праві приватної власності відповідно до свідоцтва про право на спадщину №37 від 17.01.2018 року та був успадкований ним після смерті батька ОСОБА_2 . На момент набуття відповідачем у власність зазначеної будівлі щодо земельної ділянки із кадастровим номером 2611000000:05:012:0016 діяв договір оренди, укладений із МП «Горгани», директором якого виступав спадкодавець ОСОБА_2 . Вказаний договір припинив свою дію за закінченням строку 09.03.2019 року і з того часу відповідач здійснював бездоговірне використання земельної ділянки комунальної власності, без сплати будь-яких платежів до бюджету, оскільки відповідний договір оренди уклав із позивачем лише 30.11.2021 року, а державну реєстрацію права оренди здійснено 17.12.2021 року. Таким чином, із відповідача в силу вимог ст.1212 ЦК України підлягають стягненню на користь позивача безпідставно збережені грошові кошти у розмірі орендної плати за бездоговірне користування земельною ділянкою, розмір яких відповідно до проведеного позивачем розрахунку, виконаного на основі нормативно-грошової оцінки земельної ділянки становить 84393,73 грн. Із урахуванням наведеного просять позов задовольнити у повному обсязі, а також стягнути понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481,00 грн.

Ухвалою суду від 02.02.2022 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

09.03.2022 року від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позов, в якому останній зазначив, що вказаний позов не визнає та просить у його задоволенні відмовити оскільки він не є належним відповідачем у даній справі. Вказав, що 24.06.1992 року його батьком ОСОБА_2 спільно з працівниками Яремчанської дільниці «Радіосервіс» було створено МП «Горгани», яке на даний час не ліквідоване. Нежитловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 належав його батькові на праві приватної власності та після його смерті був успадкований відповідачем. Проте йому відомо, що батько уклав із МП «Горгани» договір оренди вказаного нежитлового приміщення. 26.09.2005 року між МП «Горгани» та Яремчанською міською радою був укладений договір оренди земельної ділянки площею 500 кв.м. по АДРЕСА_1 для обслуговування готелю « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». 16.01.2014 року до вказаного договору внесено зміни , зокрема продовжено його строк до 08.11.2018 року. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.04.2019 року з МП «Горгани» стягнуто податковий борг у розмірі 43934,50 грн., за несплату грошового зобов`язання по орендній платі за земельну ділянку. Наведене підтверджує той факт, що платником орендної плати за спірну земельну ділянку був не його батько особисто, а МП «Горгани». Відповідач уклав договір оренди із позивачем 30.11.2021 року, а до того часу орендарем земельної ділянки було МП «Горгани», яке на даний час не ліквідоване та в оренді у якого перебуває успадковане ним нежитлове приміщення. Із урахуванням зазначеного належним відповідачем у справі має бути саме МП «Горгани». Також відповідач вважає, що у даному випадку мають місце договірні відносини, а на момент укладення договору оренди від 19.02.2016 року діяв попередній договір від 26.09.2005 року пошук якого ним здійснюється. Отже, позивачем передчасно визначено підстави позову і кваліфіковано спірні правовідносини як бездоговірні. Також просить врахувати, що його батько не підписував долучений до позову договір оренди від 19.02.2016 року, оскільки на той час був хворий та самостійно пересуватись не міг та відповідно не міг прибути у міську раду для підписання вказаного договору, підпис у якому виконаний від імені його батька відрізняється від підписів останнього у інших документах.

17.03.2022 року від позивача надійшла відповідь на відзив у якій зазначено, що припущення відповідача щодо існування договору оренди нежитлового приміщення, укладеного між його батьком ОСОБА_2 та МП «Горгани» спростовуються рішенням виконавчого комітету Яремчанської міської ради №98 від 17.09.2002 року відповідно до якого право власності на нежитловий будинок за адресою АДРЕСА_2 було оформлено за МП «Горгани», що стало підставою для укладення у 2016 році із вказаним підприємством договору оренди спірної земельної ділянки. ОСОБА_2 , як засновник МП «Горгани» на власний розсуд здійснював господарську діяльність підприємства та формував його майно, яке на момент смерті останнього належало йому на праві приватної власності та увійшло до складу спадкової маси. Відповідач після смерті батька успадкував не корпоративні права, а об`єкт нерухомого майна, який розташований на земельній ділянці комунальної власності. Договір оренди земельної ділянки із МП «Горгани» припинив свою дію за закінченням строку-09.03.2019 року, поновлений не був і жодних заяв з цього приводу у міську раду не надходило, а тому саме з цього часу відповідачем здійснюється фактичне бездоговірне використання земельної ділянки, оскільки на момент припинення договору наявне на земельній ділянці нежитлове приміщення перебувало у приватній власності ОСОБА_1 . Відповідач після набуття права власності на об`єкт нерухомого майна не звертався до позивача ні щодо внесення змін до діючого договору оренди землі, ні щодо укладення нового договору. При посиланні на те, що належним відповідачем у даній справі має бути користувач приміщення, відповідачем не враховано вимог ст.134 ЗК України за змістом якої не підлягають продажу, передачі у користування на конкурентних засадах(земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі розташування на них об`єктів нерухомого майна, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб. Таким чином, саме власник об`єкта нерухомого майна , а не його користувач зобов`язаний оформити право оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт. При цьому у листопаді 2021 відповідач звернувся до позивача із заявою та уклав договір оренди земельної ділянки як одноосібний власник майна, розташованого на ній. Вказана суперечлива поведінка ОСОБА_1 свідчить, що він визнає факт використання ним земельної ділянки комунальної власності для обслуговування належного йому об`єкта нерухомого майна і ним вчинені дії з метою оформлення речового права на вказану земельну ділянку, однак він ухиляється від сплати платежів у розмірі орендної плати за володіння та користування цією ділянкою за період часу коли був відсутній чинний договір оренди, однак відповідач був власником розміщеного на ній нерухомого майна.

13.09.2022 року представником відповідача до суду було подано проект мирової угоди, яка сторонами погоджена не була.

Ухвалою суду від 21.10.2021 року підготовче провадження у даній справі було закрито та призначено її до судового розгляду по суті.

У судове засідання представник позивача не з`явився, не повідомивши причин неявки, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Від відповідача надійшла заява про розгляд справи у його відсутності та відсутності його представника.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України суд розглянув справу у відсутності сторінбез фіксації судового процесу технічними засобами.

Перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником нежитлового будинку загальною площею 561,4 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Вказане майно набуте ним у власність в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 17.01.2018 року, виданим державним нотаріусом Яремчанської міської державної нотаріальної контори Мотрук Н.Д. за реєстром №37 та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №273646206 від 07.09.2021 року.

Зазначене нежитлове приміщення належало спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нежитловий будинок, виданого виконавчим комітетом Яремчанської міської ради 30.09.2002 року на підставі рішення Яремчанської міської ради від 17.09.2002 року №98, зареєстрованого у Коломийському МБТІ 30.09.2002 року, номер запису:112.

Державну реєстрацію права власності відповідача на вказаний об`єкт нерухомості проведено 17.01.2018 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень( з відкриттям розділу) державного нотаріуса Яремчанської міської державної нотаріальної контори Мотрук Н.Д., індексний номер:39308613 від 23.01.2018 року.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-2612335842021 від 16.09.2021 року земельна ділянка площею 0,0500 га з кадастровим номером 2611000000:05:012:0016, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 знаходиться у комунальній власності Яремчанської міської ради. Категорія земель землі житлової та громадської забудови; вид використання для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови. Датою державної реєстрації вказаної земельної ділянки є 07.12.2015 року.

19.02.2016 року між Яремчанською міською радою та МП «Горгани» в особі директора Гошовського Й.П. відповідно до рішення міської ради №51-2/2015 від 24.12.2015 року був укладений договір оренди земельної ділянки із кадастровим номером 2611000000:05:012:0016 терміном на 3 роки для обслуговування готелю «Горгани». Місячний розмір орендної плати встановлений у розмірі 2549.18 грн.

Відповідно до інформаційної довідки ДЗК про право власності та речові права на земельну ділянку від 19.01.2022 року, державну реєстрацію права оренди зазначеної земельної ділянки за МП «Горгани» проведено 09.03.2016 року.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №358965 Мале підприємство «Горгани» (код ЄДРПОУ 19395308) зареєстроване як суб`єкт господарювання у встановленому законом порядку з 24.06.1992 року.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.04.2019 року задоволено позов ГУ ДФС в Івано-Франківській області та стягнуто з МП «Горгани» в дохід бюджету податковий борг із орендної плати з юридичних осіб у розмірі 43934,50 грн. Вказаним рішенням встановлено, що за результатами проведених перевірок, що підтверджується актами камеральних перевірок про порушення правил сплати(перерахування) податків від 24.09.2018 та від 22.11.2018 за №№83/09-19-53-12/19395308, 1202/09-19-53-12/19395308 ГУ ДФС в Івано-Франківській області встановлено порушення МП «Горгани» термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання по орендній платі за землю з юридичних осіб у 2017 та 2018 роках у сумі 29710,15 грн. та 3918,84 грн.

30.11.2021 року між Яремчанською міською радою та ОСОБА_1 відповідно до рішення міської ради №251-18/2021 від 28.10.2021 року укладено договір оренди земельної ділянки із кадастровим номером 2611000000:05:012:0016 терміном на 30 років, з 28.10.2021 року по 28.10.2051 року для обслуговування готелю. Орендна плата встановлена у розмірі 3242,53 грн. щомісячно.

Державну реєстрацію права оренди за ОСОБА_1 проведено 17.12.2021 року, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №292138051 від 23.12.2021 року.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №263/03-05/03 від 16.03.2015 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , площею 500 кв.м., цільове призначення-для обслуговування готелю « ІНФОРМАЦІЯ_1 » становить 426939,22 грн.

Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №1043 від 06.09.2021 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки із кадастровим номером 2611000000:05:012:0016 становить 778206,87.

Предметом позову в цій справі є стягнення з власника об`єктів нерухомого майна безпідставно збережених коштів - орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою без належних правових підстав, на якій ці об`єкти розміщені.

Статтею 15 ЦК Українивизначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У відповідності дост.16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Правовий механізм переходу прав на землю, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено уст. 120 ЗК України.

Виходячи зі змісту зазначеної статті, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.

Як вбачається із положеньст.120 ЗК України, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Частина першаст. 93 ЗК Українивстановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» ч.1 ст.96 ЗК України).

За змістомст. 125 ЗК Україниправо власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 182 ЦК Українивстановлені такі ж вимоги щодо здійснення державної реєстрації речових прав на земельну ділянку.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.

Статтею 116 ЗК Українивизначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно дост.206 ЗК Українивикористання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Частиною 14.1.136 ст.14Податкового кодексуУкраїни передбачено, що орендна плата за земельні ділянки комунальної власності це обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

При цьому згідно з п. «д» ч.1ст.156 ЗК Українивласникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Предметом регулюванняглави 83 ЦК Україниє відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1212 ЦК Україниособа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положенняглави 83 ЦК Українизастосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положеньглави 83 Цивільного кодексу України.

За змістом приписів глав 82 і 83ЦК Українидля деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Отже, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Разом з тим для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (ст.ст.1212-1214 ЦК України).

Аналогічний висновок міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16 та від 13 лютого 2019 року у справі № 320/5877/17.

Таким чином, відповідач (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, збільшує вартість власного майна, а позивач (потерпілий) втрачає належне йому майно (кошти від орендної плати), тобто відбувається факт безпідставного збереження саме орендної плати відповідачем за рахунок позивача.

Згідно з положеннями ч.1 ст.1214 ЦК Україниособа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Судом встановлено, що відповідач правомірно володіє нежитловим будинком загальною площею 561,4 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та розташований на земельній ділянці площею 0,0500 га із кадастровим номером 2611000000:05:012:0016, що перебуває у комунальній власності Яремчанської міської ради Івано-Франківської області.

Право власності на вказане нежитлове приміщення ОСОБА_1 набув 17.01.2018 року, а отже з часу виникнення права власності на нерухоме майно у відповідача виник й обов`язок укласти та зареєструвати договір оренди на спірну земельну ділянку.

Проте, як встановлено судом, договір оренди земельної ділянки, на якій знаходиться належний йому об`єкт нерухомості відповідач уклав із позивачем лише 30.11.2021 року. При цьому термін дії попереднього договору оренди припинив свою дію за закінченням строку 09.03.2019 року.

Таким чином, дослідженими судом доказами повністю підтверджується факт використання відповідачем земельної ділянки із кадастровим номером 2611000000:05:012:001, що знаходиться по АДРЕСА_3 у період з 09.03.2019 по 30.11.2021 року без достатньої правової підстави, оскільки відповідне речове право щодо вказаної земельної ділянки за відповідачем у заявлений період зареєстроване не було.

Зважаючи на те, що відповідач у визначений період не був власником спірної земельної ділянки та її постійним землекористувачем, а тому єдиною формою здійснення оплати за користування спірною земельною ділянкою для нього є орендна плата.

Однак, ОСОБА_1 у період з 09.03.2019 по 30.11.2021 року цього обов`язку не виконував та не сплачував плату за користування спірною земельною ділянкою у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого без законних підстав зберіг у себе за рахунок Яремчанської міської ради, як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти у розмірі орендної плати.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 12.04.2017 року по справі № 3-1345гс16.

При цьому суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що спірна земельна ділянка попередньо перебувала в оренді МП «Горгани», оскільки в ході судового розгляду встановлено, що на вказаній ділянці розміщений об`єкт нерухомості, який належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, а тому саме у нього як власника нерухомого майна виник обов`язок оформити речове право на земельну ділянку для його використання.

Із розрахунку збитків, долученого до матеріалів справи, вбачається, що даний розрахунок здійснено позивачем з урахуванням загальної площі земельної ділянки, що використовується відповідачем. Сума, яка заявлена до стягнення, розрахована як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати, який визначений на підставі витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, виходячи із площі земельної ділянки, що використовується ОСОБА_1 та розміру ставки орендної плати за земельну ділянку, що відповідає усталеній судовій практиці. Вказаний розрахунок зроблений за період використання відповідачем земельної ділянки, тобто з 09.03.2019 по 30.11.2021 та становить 84393,73 грн.

Згідно забз.3ч.1ст. 13 Закону України «Про оцінку земель»нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності. Крім того, згідно з абзацом 1пункту 289.1 Податкового кодексу Українидля визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (частина другастатті 20 Закону України «Про оцінку земель»).

Перевіривши правильність проведених розрахунків, які не спростовані відповідачем, суд погоджується із визначеним позивачем загальним розміром безпідставно збережених ОСОБА_1 грошових коштів, які підлягають до стягнення з останнього за період бездоговірного використання земельної ділянки комунальної форми власності.

Суд зазначає, що відновлення порушених прав міської ради за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач.

Відповідно до положень ст.ст.12,81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК Українипередбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними, згідност.77 ЦПК України, є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У відповідності до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

За таких обставин, суд на основі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього з`ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, приймаючи до уваги те, що відповідач як фактичний користувач земельною ділянкою, без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, а тому зобов`язаний повернути ці кошти власнику спірної земельної ділянки, приходить до переконання що позов Яремчанської міської ради Івано-Франківської області слід задовольнити у повному обсязі та стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача безпідставно збережені грошові кошти за бездоговірне користування земельною ділянкою із кадастровимномером 2611000000:05:012:001,що знаходитьсяпо АДРЕСА_3 уперіод з09.03.2019по 30.11.2021року у розмірі 84393, 73 грн.

У відповідності до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 89, 158, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Яремчанської міської ради Івано-Франківської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених грошових коштів за бездоговірне користування земельною ділянкою-задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Яремчанської міської ради Івано-Франківської області безпідставно збережені грошові кошти за бездоговірне користування земельною ділянкою у розмірі 84393(вісімдесят чотири тисячі триста дев`яносто три) гривні 73 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Яремчанської міської ради Івано-Франківської області витрати по сплаті судового збору у розмірі 2481(дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривня 00 грн.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Яремчанська міська рада Івано-Франківської області, місцезнаходження: 78501, вул. Свободи, 266 м. Яремче Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 33309833.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 27 січня 2023 року.

Головуючий суддя: Т.Л. Ваврійчук