Рішення

від 18.10.2007 по справі 22/281/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/281/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.07                                                                                        Справа №  22/281/07

Суддя   Скиданова Ю.О.

За позовом: Концерну “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Адм. Нахімова, 4)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервія” (юридична адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, 3; фактична адреса: 69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 50, кв. 30)

про стягнення 774,26 грн.

Суддя Скиданова Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:           Чумак М.С., довіреність № 2555/27-19 від 08.05.2007 р..;

                                 Ведмідь А.Є., довіреність № 117/27 від 10.01.2007 р.

від відповідача:       не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ

Заявлені позовні вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Сервія” на користь концерну “Міські теплові мережі” в особі філії концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району 774,26 грн. основного боргу за поставлену теплову енергію в гарячій воді.

Ухвалою суду від 19.07.2007 р. порушено провадження у справі № 22/281/07, судове засідання призначено на 16.08.2007 р.. Ухвалою в.о. голови господарського суду Запорізької області від 16.08.2007 р. строк розгляду справи продовжено на один місяць –до 19.10.2007 р.. Розгляд справи відкладався до 18.10.2007 р..

У судовому засіданні 18.10.2007 р. розгляд справи закінчено, відповідно до ст. 85 ГПК України суддею оголошено вступну та резолютивну частини рішення за згодою представників позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки свого представника відповідач суд не повідомив.

            Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України №04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідач у справі № 22/281/07 є юридичною особою, таким чином, згідно зі ст. 28 ГПК України, його справи повинні вести його органи, керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Доказів поважності причин неможливості явки в судове засідання і виконання законних вимог суду відповідач суду не надав.

Згідно зі ст. 22 ГПК України, сторони  зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного  та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідач направив на адресу суду пояснення від 12.07.2007 р. до позовної заяви, у яких зазначає, що в квітні 2004 р. відповідач змінив фактичну адресу, попередивши про це позивача, і з цієї дати більше не отримував від позивача ні рахунків, ні актів виконаних робіт, які є підставою для оплати за надані послуги. Відповідач гарантує оплату всіх рахунків позивача за наявності підписаних актів виконаних робіт.

За клопотанням позивача судовий розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Позивач у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги, обґрунтовує їх ст.ст. 526, 530 ЦК України,  ст. 193 ГК України, умовами договору про постачання та використання теплової енергії № 2095 від 30.09.2002 р. та підтримує їх з підстав, що викладені в позовній заяві. Позивач пояснив суду, що 30.09.2002 р. між сторонами було укладено договір № 2095 про постачання та використання теплової енергії. Посилаючись на п. 3.2.2 та п. 6.5 Договору, позивач обґрунтовує незаконність дій щодо невиконання відповідачем взятих на себе згідно з договором зобов'язань по оплаті спожитої теплової енергії в обсягах та терміни, передбачені договором. Позивач вказує, що відповідачу було поставлено теплової енергії за загальний період з 01.11.2005 р. по 30.04.2007 р. на суму 797,25 грн.. Відповідач зробив передоплату у червні 2004 р. у сумі 22,99 грн., таким чином, його заборгованість за поставлену теплову енергію, спожиту за вказаний період складає 774,26 грн. і на час подання позовної заяви залишається непогашеною.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, суд встановив, що 30.09.2002 р. між Концерном “Міські теплові мережі” в особі КП “Теплові мережі Орджонікідзевського району” –позивачем у справі, та Товариством з обмеженою відповідальністю “Сервія” –відповідачем у справі, був укладений договір № 2095 про постачання та використання теплової енергії (далі - Договір).

Згідно з розділом 1 Договору позивач взяв на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими цінами (тарифами) в терміни, передбачені цим Договором.

Відповідно до п. 3.2.2 Договору відповідач взяв на себе зобов'язання виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Згідно з п. 6.3 договору ціни (тарифи) на теплову енергію визначаються органами влади та управління відповідно до вимог чинного законодавства України і можуть змінюватися в період дії Договору. Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.4 Договору).

Споживач відповідно до п. 6.5 Договору за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує Концерну “МТМ” вартість зазначеної в договорі планової кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

На виконання вимог договору, позивачем,  за період з 01.11.2004р. по 30.04.2007 р., було поставлено відповідачу теплову енергію на загальну суму 797,25 грн., що підтверджується матеріалами справи.

На оплату поставленої теплової енергії позивач виставив відповідачу рахунки (копії в матеріалах справи), які направлялися на фактичну адресу відповідача ( м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 50, кв. 30).

Відповідач взяті на себе договірні зобов'язання по оплаті отриманої від позивач теплової енергії виконав не в повному обсязі, перерахувавши у червні 2004 р передоплату у сумі 22,99 грн.. В іншій частині взяті на себе за Договором зобов'язання не виконав, доказів виконання договірних зобов'язань суду не надав.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену теплову енергію за загальний період з 01.11.2004 р. по 30.04.2007 р. складає 774,26грн.

Згідно з ст. 173 ГК України, господарським  визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник), зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на  користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або  утриматися  від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.  

Аналогічний припис містить Цивільний кодекс України, ст. 526 якого передбачає, що обов'язки повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк у відповідності із вказівкою закону або договору.

Факт заборгованості відповідача в сумі 774,26 грн. підтверджується матеріалами справи.

Посилання відповідача на той факт, що рахунки на оплату теплової енергії ним не отримувались через те, що відповідач змінив фактичну адресу, не приймаються судом до уваги, оскільки відповідно до п. 6.5 Договору рахунок не є обов'язковим для сплати спожитої теплової енергії.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню.  

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.  526 ЦК України, ст.ст. 173, 193 ГК України; ст. ст.  43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд:

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервія” (юридична адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, 3; фактична адреса: 69001, м Запоріжжя, вул. Перемоги, 50, кв. 30; р/р 26007205468001 в ЗРУ КБ “Приватбанк”, МФО 313399, ЄДРПОУ 30241563) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, фактична адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, 4; р/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк” м. Запоріжжя, МФО 313849, ЄДРПОУ 32121458) 774 (сімсот сімдесят чотири) грн. 26 коп. основного боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 02.11.2007 р..

Суддя                                                                              Ю.О. Скиданова