Справа № 189/2237/22
РІШЕННЯ
іменем України
27.01.2023 року смт. Покровське
Покровський районний суд Дніпропетровської області
в складі головуючого судді Степанової О.С.
при секретарі Комеристій І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Покровське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Великомихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області про захист спадкових прав, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про захист спадкових прав, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 76 років померла ОСОБА_2 . Спадкоємцем померлої є позивачка, оскільки в неї на момент смерті не було близьких родичів. Починаючи з 1999 року до дня смерті ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім`єю, остання була позивачці, як бабуся, до дня смерті вона здійснювала за нею догляд, та вони вели спільне господарство. Коли ОСОБА_2 померла, ОСОБА_1 повністю оплачувала витрати на похорони. Крім того, позивачці було відомо, що померла все життя пропрацювала в колгоспі «Маяк» Березівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області, є пенсіонером даного колгоспу, та в процесі розпаювання земель отримала земельну ділянку (пай), але оригінали документів після її смерті не збереглися. В грудні 2022 року позивачка через знайомих в сільській раді дізналася кадастровий номер земельної ділянки, яка належала померлій, та замовила витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку. Відповідно до витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку від 20.12.2022 року, померлій ОСОБА_2 належить земельна ділянка, розташована на території Великомихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області площею 8.8363 га, кадастровий номер 1224282300:01:001:0587, яка належала померлій на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії І-ДП №041935, виданого Березівською сільською радою Покровського району Дніпропетровської області 20.08.2002 року. Тобто, після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, у склад якої входить право на земельну ділянку, розташовану на території Великомихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області площею 8,8363 га, кадастровий номер 1224282300:01:001:0587. На випадок смерті померла ОСОБА_2 заповіт не складала. У відповідності до статей 1258,1264 ЦК України, ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем померлої, як особа, яка проживала зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини. У відповідності до законодавства України, вона звернулася до Державного нотаріуса Покровської державної нотаріальної контори із проханням про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , але державним нотаріусом в усній формі було роз`яснено, що в зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на земельну ділянку, яка є спадковим майном, їй буде відмовлено у видачі відповідного свідоцтва. В зв`язку з відсутністю оригіналів документів на ім`я померлої ОСОБА_2 , а саме державного акту на право приватної власності на землю серії І-ДП №041935, виданого Березівською сільською радою Покровського району Дніпропетровської області 20.08.2002 року, позивачка не має можливості оформити спадкові права на земельну ділянку, розташовану на території Великомихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області площею 8.8363 га, кадастровий номер 1224282300:01:001:0587. Вважає, що у разі смерті власника земельної частки (паю), первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючий документ не видавався, питання належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися в судовому порядку. Інших спадкоємців, які бажають прийняти спадщину від ОСОБА_2 немає. В зв`язку з чим, позивачка просить встановити факт проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім`єю понад п`ять років (з 1999 року до часу відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ); визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку, розташовану на території Великомихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, площею 8,8363 га., кадастровий номер 1224282300:01:001:0587, що належала померлій ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії І-ДП № 041935, виданого Березівською сільською радою Покровського району Дніпропетровської області 20.08.2002 року.
Справу розглянуто згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України у відсутності сторін.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, надіслала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача голова Великомихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області Фісак Є. рішення просить винести на розсуд суду.
Свідок ОСОБА_3 надала досуду письмовепояснення,в якомузазначила,що вонапроживає вс.Запорізьке Синельниківськогорайону Дніпропетровськоїобласті,та підтвердила,що приблизноз січня1999року ОСОБА_1 здійснювала постійнийдогляд за ОСОБА_2 за їїмісцем проживанняв с. Запорізьке Синельниківського району Дніпропетровської області, вони проживали однією сім`єю та вели спільне господарство. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 померла. До дня її смерті ОСОБА_1 здійснювала за нею догляд.
Свідок ОСОБА_4 надала до суду письмове пояснення, в якому зазначила, що з 1995 року по 2010 рік вона проживала в с. Запорізьке Синельниківського району Дніпропетровської області, та підтвердила, що приблизно з січня 1999 року ОСОБА_1 здійснювала постійний догляд за ОСОБА_2 за її місцем проживання в с. Запорізьке Синельниківського району Дніпропетровської області, вони проживали однією сім`єю та вели спільне господарство. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 померла. До дня її смерті ОСОБА_1 здійснювала за нею догляд.
Суд, дослідивши письмові пояснення свідків, письмові докази, з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, дійшов до наступних висновків.
Згідно ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Так, згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00038053091 від 05.01.2023 року, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що виконавчим комітетом Березівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області було складено актовий запис про смерть №3 (а.с.27-28).
Як вбачається з копії Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-9906354442022 від 20.12.2022 року, ОСОБА_2 на праві приватної власності належала земельна ділянка площею 8,8363 га, яка розташована на території Березівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1224282300:01:001:0587 (а.с.6-9).
Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
В пункті 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що відповідно до п.1 ст.273 ЦПК України суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю.
Згідност.1258ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Згідно ст.1263ЦК України кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування, зокрема, в разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Згідно ст.1264ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.
Згідно ст.1268ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно ч. 4 ст.1268ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Так, відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
Згідно зі ст. 317 ЦК України власникові належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні.
Згідно ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності відбувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до листа ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», а саме п.3.5: Спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз`яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7 про те, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).
Відповідно до п. 9 частини 1 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", документом, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є: рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа вправі звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. При цьому одним зі способів захисту цивільних прав і інтересів виступає визнання права.
На підставі вищевикладеного, суд вважає можливим позов задовольнити, встановивши факт проживання однією сім`єю позивачки з померлою, та визнати за нею право власності на зазначене спадкове майно в порядку спадкування за законом.
Враховуючи викладене та керуючись ст.2-5,9-10,12,28,223,258-259,263-265, 285 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Великомихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області про захист спадкових прав - задовольнити.
Встановити факт проживання ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім`єю понад п`ять років (з 1999 року до часу відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_3 ).
Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку, розташовану на території Великомихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області площею 8,8363 га, кадастровий номер 1224282300:01:001:0587, що належала померлій ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії І-ДП №041935, виданого Березівською сільською радою Покровського району Дніпропетровської області 20.08.2002 року.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О.С. Степанова
27.01.2023
Суд | Покровський районний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 27.01.2023 |
Оприлюднено | 01.02.2023 |
Номер документу | 108671425 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за законом. |
Цивільне
Покровський районний суд Дніпропетровської області
Степанова О. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні