Рішення

від 18.01.2023 по справі 363/4647/21

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18.01.2023 Справа № 363/4647/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2023 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді РудюкаО.Д.,

за участю:

секретаря судового засідання НесинН.С.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідачів ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Вишгороді загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру в Київській області, Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області, Громадської організації «Садівницьке товариство «Гідробіолог», ОСОБА_4 про визнання права власності на земельну ділянку та оскарження приватизації,

встановив:

ОСОБА_3 , в жовтні 2021 року звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 21.11.1999 року був виданий державний акт про право власності на земельну ділянку ОСОБА_5 , площею 0,06 га, що розташована в ГО СТ «Гідробіолог». ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, спадкоємцем щодо майна померлого являється ОСОБА_6 , який спадщину прийняв, однак не встиг оформити своїх спадкових прав. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_6 , спадкоємцем якого є позивач ОСОБА_3 . Заповіту спадкодавцем складено не було, інших спадкоємців щодо майна померлого ОСОБА_6 немає. 22.12.2020 року заведена спадкова справа після померлого ОСОБА_6 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу МартиненкоВ.О.

11.10.2021 року приватним нотаріусом МартиненкоВ.О. винесена постанова про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,06 га, яка розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, Демидівська сільська рада, садове товариство «Гідробіолог», державний акт на право приватної власності на землю серії IV-КВ №078013 виданий головою Демидівської сільської ради народних депутатів ОСОБА_7 21.07.1999 року на підставі рішення Демидівської сільської ради народних депутатів від 29.01.1999 року №13 у зв`язку з відсутністю присвоєного кадастрового номеру на вказану земельну ділянку. Позивач зазначає, що згідно отриманих документів виявилося, що через два місяці після смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 садове товариство «Гідробіолог» прийняли у члени садового товариства ОСОБА_4 та передали йому у користування земельну ділянку, яка належала на праві приватної власності ОСОБА_5 . 14.01.2020 року ОСОБА_4 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Київській області про надання йому дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для колективного садівництва за адресою: ГО СТ «Гідробіолог», вул.Нижня,17 Демидівської сільської ради Вишгородського району Київської області. 12.02.2020 року ГУ Держгеокадастру у Київській області видало наказ про надання ОСОБА_4 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність зазначеної земельної ділянки. 12.08.2021 року Димерська селищна рада прийняла рішення «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального садівництва та передачу земельних ділянок у власність громадянам» в частині передачі ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,0600 га, кадастровий номер 3221882400:20:218:0161. 30.08.2021 року ОСОБА_8 зареєстрував за собою право власності на спірну земельну ділянку. Позивач вважає, що діями відповідачів порушено права позивача на земельну ділянку, оскільки не оформлення кадастрового номеру не є підставою позбавлення власника права власності на землю. Садове товариство не було і не є власником спірної земельної ділянки, а тому протиправно надали у користування ОСОБА_4 земельну ділянку, яка належала ОСОБА_5 .

В ході розгляду справи 23.06.2022 року представник позивача ОСОБА_1 заявила про зміну предмету позовних вимог до ГО «СТ «Гідробіолог», яку судом прийнято до спільного розгляду.

На підставі вищенаведеного та з урахуванням поданої заяви про зміну предмету позовних вимог позивач просить суд визнати право власності за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку площею 0,0600 га, кадастровий номер 3221882400:20:218:0161, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; Скасувати рішення загальних зборів Громадської організації Садівницьке товариство «Гідробіолог», що оформлено протоколом №1 від 20.07.2019 року в частині передачі у користування ОСОБА_4 земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 0,06 га за адресою: АДРЕСА_1 ; Скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою ОСОБА_4 від 12.02.2020 року №10-1329/15-20-сг.; Скасувати рішення Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області від 12.08.2021 року «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального садівництва та передачу земельних ділянок у власність громадянам» в частині передачі ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,0600 га, кадастровий номер 3221882400:20:218:0161; Скасувати державну реєстрацію права власності від 30.08.2021 року за ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,06 га, кадастровий номер 3221882400:20:218:0161.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 15.11.2021 року по даній справі відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання (а.с.121 т.1).

08.01.2022 року до суду надійшов від представника відповідача ГО СТ «Гідробіолог» адвоката БукрєєваВ.А. відзив на позовну заяву, в якому вказує, що позивач вибрав неналежний спосіб захисту свого порушеного права до відповідача ГО СТ «Гідробіолог». Вважає, що питання щодо розпорядження земельною ділянкою площею 0,06 га за адресою АДРЕСА_1 Загальними зборами ГО СТ не розглядалось і не приймалось. У зв`язку з тим, що ОСОБА_5 більше 15 років не використовував земельну ділянку, не сплачував членські внески, не з`являвся на території садового товариства, що свідчить про втрату зв`язку з садовим товариством без поважних причин, Загальними зборами товариства в межах повноважень, визначених Статутом товариства було прийнято у члени товариства ОСОБА_4 та передано йому у користування земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 0,06 га за адресою АДРЕСА_1 , яка розташована на території товариства для ведення садівництва. Крім того, на Публічній кадастровій карті України інформація про присвоєння земельній ділянці АДРЕСА_1 кадастрового номеру на дату проведення Загальних зборів станом на 20.07.2019 року була відсутня, у зв`язку з чим можливість отримання садовим товариством будь-якої інформації щодо спірної земельної ділянки з Державного земельного кадастру, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або іншого відкритого реєстру була відсутня. Крім того, представник відповідача заявив про порушення позивачем строку позовної давності. Вважає, що оскільки позивач звернувся до суду з даним позовом 27.10.2021 року, а строк позовної давності відповідно до ч.2 ст.258 ЦК України застосовується до вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства в один рік, тому позивач звернувся поза межами позовної давності понад рік після проведення загальних зборів 20.07.2019 року. На підставі наведеного, просить суд застосувати строк позовної давності та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с.153-163 т.1).

19.01.2022 року до суду надійшов від представника відповідача Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області відзив на позовну заяву, в якому вказує, що повноваження на здійснення перевірки документації із землеустрою на відповідність нормам чинного законодавства надані лише державному кадастровому реєстратору. На даний час законодавством України не передбачено жодних правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку ст.186 ЗК України та проведення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі норми ЗК України. Оскільки проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки ОСОБА_4 був перевірений кадастровим реєстратором ПавлюкО.М. відділу у Петропавлівському районі ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, після чого 31.08.2020 року проведено державну реєстрацію земельної ділянки та присвоєно кадастровий номер 3221882400:20:218:0161, на день прийняття оскаржуваного рішення Димерська селищна рада не мала законних підстав для відмови ОСОБА_4 у затвердженні проекту землеустрою та передачі земельної ділянки йому у приватну власність. Крім того, звертає увагу суду, що при прийнятті рішення №587-9-VIII від 12.08.2021 року в частині затвердження проекту відведення на передачі землі ОСОБА_4 у Димерської селищної ради не було підстав та повноважень на проведення перевірки місця розташування земельної ділянки, що належала померлому ОСОБА_5 , тому позивачу рекомендовано звертатись до суду. А тому просять суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

13.01.2022 року до суду надійшов від представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката Букрєєва В.А. відзив на позовну заяву, в якому вказує, що ОСОБА_4 набув право власності на спірну земельну ділянку в порядку приватизації, для чого він 14.01.2020 року звернувся до ГУ Держгеокадастру у Київській області з клопотанням відповідно до ст.ст.118, 121 ЗК України надати йому дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для колективного садівництва площею 0,06 га в ГО СТ «Гідробіолог». 12.02.2020 року ГУ Держгеокадастру у Київській області наказом №10-1329/15-20сг надало дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність спірної земельної ділянки. 12.08.2021 року Димерська селищна рада затвердила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_4 31.08.2021 року прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку на ім`я ОСОБА_4 . Вважає, що ОСОБА_4 набув право власності на спірну земельну ділянку на законних підставах у відповідності до вимог чинного законодавства. Крім того, зазначив, що прийняте загальними зборами садового товариства 20.07.2019 року рішення про прийняття його у члени товариства та передачу спірної земельної ділянки у користування прийнято в межах повноважень, передбачених Статутом товариства. Зазначив, що позивач помилково вважає, що садове товариство вчинило дії по розпорядженню спірною земельною ділянкою. Садове товариство в силу статті 35 ЗК України не є і ніколи не було власником спірної земельної ділянки, а відповідно до Статуту загальні збори товариства мають право затверджувати рішення про прийняття у члени садового товариства, а також приймати рішення про передачу у користування своїм членам земельних ділянок, розташованих та його території, відносно яких у товариства немає інформації про оформлення права власності і втрачено зв`язок з особою, за якою така земельна ділянка була закріплена. Питання щодо розпорядження спірною земельною ділянкою товариством не приймалось і не вирішувалось і жодного доказу на спростування цього позивачем не надано. А тому просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог (а.с.210-216 т.1).

27.01.2022 року до суду надійшов від представника відповідача ГУ Держгеокадастру у Київській області відзив на позовну заяву, в якому вказує, що ОСОБА_4 надав до ГУ Держгеокадастру у Київській області клопотання, до якого долучив довідку про членство у садовому товаристві, викопіювання з Генерального плавну, графічні матеріали з розташування бажаної земельної ділянки та витяг з протоколу загальних зборів членів ГО СТ «Гідробіолог», тобто всі необхідні матеріали визначені ст.122 ЗК України для розгляду даного питання. Зазначає, що при вирішенні даного питання ГУ Держгеокадастр у Київській області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою ОСОБА_4 дізнатись про те, що спірна земельна ділянка перебуває у власності інших осіб було не можливо, а отже і підстав для відмови у наданні дозволу не було. Оскільки ні ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ні ОСОБА_3 питання про формування спірної земельної ділянки не порушувалось, а отже відомості про таку земельну ділянку в НКС Державний земельний кадастр не вносились. Крім того, вказує, що земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту іі формування та державної реєстрації. На момент прийняття спадщини позивачем на спірну земельну ділянку, кадастровий номер земельній ділянці присвоєно не було, що унеможливило зареєструвати право власності на вказану ділянку. Таким чином, спірна земельна ділянка відповідно до глави12 ЦК України та ст.79-1 ЗК України не є об`єктом цивільних прав та не може вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином. А тому вважає, що позивачем не вірно обраний спосіб захисту і просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

25.01.2022 року до суду надійшла від представника позивача адвоката МохнюкР.Г. відповідь на відзив Димерської селищної ради в якій вказує, що вимога позивача про визнання недійсним та скасування рішення Димерської селищної ради від 12.08.2021 року в частині передачі ОСОБА_4 спірної земельної ділянки є похідною від вимоги ГУ Держгеокадастру у Киівській області про визнання недійсним та скасування наказу від 12.02.2020 року, оскільки один акт видавався на підставі іншого та недійсність одного акту тягне за собою недійсність іншого. Щодо твердження відповідача про те, що вони не мали правових підстав та повноважень для надання відмови у затвердженні проекту землеустрою не відповідає дійсності. Димерська селищна рада не надала позивачу вмотивованої відповіді на заяву від 07.07.2021 року, звернення було подано у встановленому законом порядку, з додаванням всіх необхідних документів. Натомість прийняли протиправне рішення, знаючи про права іншої особи на спірну земельну ділянку. Вважає, що Димерська селищна рада, приймаючи навмисно протиправне рішення порушила ст.ст.12, 118, 154 ЗК України. Просить суд задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі.

26.05.2022 року до суду надійшла від представника позивача адвоката МохнюкР.Г. відповідь на відзив ГО СТ «Гідробіолог» в якій вказує, що серед всіх повноважень СТ, згідно Статуту, немає повноваження по розпорядженню майном учасників садового товариства, в тому числі передавати у користування земельні ділянки своїх членів товариства іншим членам товариства. Положення статуту про необхідність здійснення робіт по благоустрою та озелененню території СТ свідчить про те, що СТ може здійснювати заходи благоустрою на спільній території (дороги, парковки, під`їзди, заїзди тощо). Щодо виключення ОСОБА_5 з членів садового товариства, зазначає, що діяльність товариства жодним чином не може впливати на право власності на земельні ділянки, товариство не може позбавляти будь-яку особу права власності на земельну ділянку чи передавати в оренду чи інше користування, навіть виключення з членів садового товариства власника земельної ділянки не може вплинути на його право власності. ОСОБА_5 був членом садового товариства з 1985 року та користувався нею, однак останні роки перед смертю він сильно хворів, що призвело його до смерті, а тому він не мав можливості самостійно обробляти спірну земельну ділянку. Крім того, зазначила, що ОСОБА_5 за життя не отримував жодного листа від садового товариства, а наданий лист у відзиві СТ було надіслано йому вже після його смерті, як і виключення з членів садового товариства відбулося вже після його смерті. Вважає, що саме протиправні дії СТ стали підставою для вчинення подальших порушень іншими учасниками процесу. Щодо строків позовної давності, вказує, що про порушення свого права, прийнятим оскаржуваним рішенням загальних зборів СТ позивач дізнався лише в липні 2021 року, коли почав збирати документи щодо своїх прав на спадкування. Отже, строк позовної давності не сплив на момент звернення до суду з цим позовом. Просить задовольнити позовні вимоги.

26.05.2022 року до суду надійшла від представника позивача адвоката МохнюкР.Г. відповідь на відзив відповідача ОСОБА_4 в якій вказує, що ОСОБА_4 не заперечує, що він є власником спірної земельної ділянки, однак він і підтверджує що ГУ Держгеокадатсру у Київській області не здійснили перевірку на предмет чи є спірна земельна ділянка вільною, чи вона підлягала приватизації, порушивши вимоги ч.4 ст.122ЗК України. Крім того, погодження меж земельної ділянки ОСОБА_4 не було, оскільки не були запрошені на підписання акту власники суміжних земельних ділянок. Твердження відповідача ОСОБА_4 , що садове товариство згідно Статуту мають право затверджувати рішення правління про передачу у користування своїм членам земельних ділянок, розташованих в межах її території, якщо втрачено зв`язок з особою, за якою така земельна ділянка була закріплена не відповідає дійсності та суперечить чинному законодавству. Просить задовольнити позовні вимоги.

01.09.2022 року до суду надійшла від представника позивача адвоката МохнюкР.Г. відповідь на відзив відповідача ГУ Держгеокадастру у Київській області в якій вказує, що відповідач вважає, що вчинив всі дії у відповідності до вимог законодавства. Однак варто звернути увагу, що відповідач мав доступ до всіх документів щодо приватизації земельних ділянок, зокрема, нотаріус отримала дані щодо спірної земельної ділянки саме у відповідача. Відповідач мав можливість перевірити чи належить спірна земельна ділянка до приватної власності, чи вона є вільною. Посилання відповідача на відсутність у ДЗК сформованої земельної ділянки жодним чином не може свідчити про віднесення спірної земельної ділянки до державної власності. Оскільки права позивача були порушені, тому вважає позовні вимоги необхідно задовольнити в повному обсязі.

28.04.2022 року до суду надійшли заперечення від Димерської селищної ради на відповідь на відзив представника позивача, в яких селищна рада заперечила, що у своєму відзиві вона констатувала факт належності ОСОБА_5 спірної земельної ділянки, а зазначила, що був факт звернення позивача із заявою до селищної ради, в якій сам позивач стверджував, що власником спірної земельної ділянки є ОСОБА_5 . У селищної ради були відсутні правові підстави стверджувати про належність даної земельної ділянки на праві приватної власності даній фізичній особі. Також при прийнятті рішення ради від 12.08.2021 року в частині затвердження проекту відведення та передачі землі ОСОБА_4 у селищної ради не було повноважень на проведення перевірки місця розташування спірної земельної ділянки та відмови ОСОБА_4 у затвердженні проекту і передачі земельної ділянки у приватну власність.

28.04.2022 року до суду надійшли заперечення від представника відповідача ГО СТ «Гідробіолог» на відповідь на відзив представника позивача, в яких зазначив, обставини на які посилається позивач є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства. На момент прийняття рішення загальних зборів садового товариства на Публічній кадастровій карті України інформація про присвоєння спірній земельній ділянці кадастрового номеру була відсутня, у зв`язку з чим можливість отримання товариством відносно спірної земельної ділянки будь-якої інформації з Державного земельного кадастру, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або іншого відкритого реєстру була відсутня. Крім того, садове товариство приймало рішення щодо прийняття в члени садового товариства ОСОБА_4 та передачу йому у користування спірної земельної ділянки. Питання щодо розпоряджання спірною земельною ділянкою загальними зборами товариства не розглядалось і не приймалось. Крім того, вважає, що позивач помилково пов`язує право власності на земельну ділянку з членством ОСОБА_5 в товаристві. Наполягає на тому, що позивач в контексті ситуації яка виникла обрав неналежний спосіб захисту свого порушеного права щодо скасування рішення загальних зборів товариства в частині передачі у користування ОСОБА_4 спірної земельної ділянки. Також наполягає, що позивач порушив строк звернення до суду, оскільки обов`язок доведення часу з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на позивача. Заперечив, що ОСОБА_4 у відзиві підтверджує факт протиправних дій ГУ Держгеокадастру у Київській області, а навпаки було викладено послідовність законних дій, які вчинено для набуття права власності на спірну земельну ділянку. Також заперечив, що оригінали землевпорядної документації, які стали підставою для виготовлення Державного акту від 21.07.1999 року на ім`я ОСОБА_5 знаходяться у розпорядженні ГО СТ «Гідробіолог», оскільки чинним законодавством не передбачено обов`язок зберігання оригіналів землевпорядної документації на земельні ділянки своїх членів товариства. Тому вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить відмовити у їх задоволенні.

Протокольною ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 13.09.2022 року по даній справі закрито підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача адвокат МохнюкР.Г. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просить їх задовольнити, з урахуванням позиції, викладеної у відповіді на відзиви та надала суду письмові пояснення, просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідачів ГО СТ «Гідробіолог» та ОСОБА_4 - адвокат БукрєєвВ.А. в судовому засіданні заперечив проти позову з підстав, викладених у відзивах, та запереченнях на відповідь на відзив, та просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача ГУ Держгеокадастру у Київській області у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, заяв та клопотань до суду не надходило.

Представник Димерської селищної ради в судове засідання не з`явився, надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Заслухавши доводи представників сторін, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Статтею 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно до ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

21.11.1999 року виданий ОСОБА_5 державний акт про право приватної власності на землю серії IV-КВ №078013 підписаний головою Демидівської сільської ради народних депутатів ДідокВ.О. 21.07.1999 року на підставі рішення Демидівської сільської ради народних депутатів від 29.01.1999 року №13, площею 0,06 га, що розташована на території Демидівської сільської ради для ведення садівництва в СТ «Гідробіолог». (а.с.44-45 т.1).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, спадкоємцем щодо майна померлого являється ОСОБА_6 , який спадщину прийняв, однак не встиг оформити своїх спадкових прав.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_6 , спадкоємцем якого є позивач ОСОБА_3 . Заповіту спадкодавцем складено не було, інших спадкоємців щодо майна померлого ОСОБА_6 немає.

22.12.2020 року заведена спадкова справа після померлого ОСОБА_6 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу МартиненкоВ.О. 11.10.2021 року приватним нотаріусом МартиненкоВ.О. винесена постанова про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,06 га, яка розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, Демидівська сільська рада, садове товариство «Гідробіолог», державний акт на право приватної власності на землю серії IV-КВ №078013 виданий головою Демидівської сільської ради народних депутатів ОСОБА_7 21.07.1999 року на підставі рішення Демидівської сільської ради народних депутатів від 29.01.1999 року №13 у зв`язку з відсутністю присвоєного кадастрового номеру на вказану земельну ділянку (а.с.24 т.1).

Протоколом №1 загальних зборів ГО СТ «Гідробіолог» від 20.07.2019 року по п`ятому питанню ухвалено затвердити рішення Правління від 10.07.2019 року про виключення із членів товариства ОСОБА_5 , якому було надано у користування земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 0,06 га за адресою: АДРЕСА_2 , для ведення садівництва.

По шостому питанню вирішили затвердити рішення Правління від 10.07.2019 року про приймання у члени ГО СТ «Гідробіолог» ОСОБА_4 та передачу йому у користування земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 0,06 га за адресою: АДРЕСА_2 , для ведення садівництва (а.с.162 т1).

14.01.2020 року ОСОБА_4 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Київській області з клопотанням відповідно до ст.ст.118, 121 ЗК України надати йому дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для колективного садівництва площею 0,06 га в ГО СТ «Гідробіолог».

12.02.2020 року ГУ Держгеокадастру у Київській області наказом №10-1329/15-20сг ОСОБА_4 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність для колективного садівництва площею 0,06 га в ГО СТ «Гідробіолог».

З метою реалізації права на приватизацію земельної ділянки ОСОБА_4 ТОВ «Інститут незалежної експертної оцінки» розроблено відповідний проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який погоджений відділом інфраструктури, містобудування та архітектури, житлово-комунального господарства, екології Вишгородської районної державної адміністрації (висновок №1721/364 від 23.04.2021 року).

12.08.2021 року Димерська селищна рада прийняла рішення від 12.08.2021 року «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального садівництва та передачу земельних ділянок у власність громадянам» в частині передачі ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,0600 га, кадастровий номер 3221882400:20:218:0161.

30.08.2021 року державним реєстратором ПархомчукЮ.А. виконавчий комітет Васильківської міської ради Київської області проведено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,06 га, кадастровий номер 3221882400:20:218:0161, реєстраційний номер 2444823832218, що підтверджується Інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 19.10.2021 року (а.с.47 т.1).

Проте, як встановлено судом, після смерті ОСОБА_5 спадщину прийняв, як спадкоємець за законом другої черги, ОСОБА_6 , але не встиг оформити своїх спадкових прав, оскільки помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті ОСОБА_6 спадкоємцем першої черги за законом є син померлого ОСОБА_3 , який прийняв спадщину так як постійно проживав та був зареєстрований разом з померлим на день його смерті. Інших спадкоємців немає.

Право власності на вказану земельну ділянку не припинено з підстав, передбачених ст.140 ЗК України. Зазначений державний акт є дійсним, в судовому порядку не оспорювався.

Таким чином, ОСОБА_3 є єдиним спадкоємцем на майно свого батька ОСОБА_6 (в тому числі на майно, яке належало на день смерті померлому ОСОБА_5 ).

11.10.2021 року приватним нотаріусом МартиненкоВ.О. винесена постанова про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,06 га, яка розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, Демидівська сільська рада, садове товариство «Гідробіолог», державний акт на право приватної власності на землю серії IV-КВ №078013 виданий головою Демидівської сільської ради народних депутатів ОСОБА_7 21.07.1999 року на підставі рішення Демидівської сільської ради народних депутатів від 29.01.1999 року №13 у зв`язку з відсутністю присвоєного кадастрового номеру на вказану земельну ділянку (а.с.24 т.1).

Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Частиною 10 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від30травня 2008року №7«Про судовупрактику усправах проспадкування» передбачено, що відповідно до ст.1225ЦК України право власності на земельні ділянки переходить до спадкоємців на загальних підставах (із збереженням їх цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до ч.1 ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

В силу п.11 ч.1 ст.346 ЦК України, право власності припиняється у разі смерті власника.

Виходячи зі змісту ст.392 ЦК України, право власності встановлюється в судовому порядку, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно зі ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Отже, як встановлено судом, ОСОБА_6 не встиг за життя оформити на своє ім`я правовстановлюючі документи на право власності на вищевказану земельну ділянку, а тому формально юридично не став власником вказаної земельної ділянки, в зв`язку з чим позивач не може оформити право власності на вищевказане спадкове майно, оскільки на нього відсутні правовстановлюючі документи, а також відсутність витягу з Державного земельного кадастру на вказану земельну ділянку (отримати витяг з Державного земельного кадастру шляхом безпосереднього доступу до нього немає можливості у зв`язку з відсутністю присвоєного кадастрового номеру на вказану земельну ділянку).

А тому позивач не може реалізувати своє право на отримання спадщини в порядку спадкування за законом, а тому позовні вимоги позивача про визнання права власності на земельну ділянку слід задовольнити.

Разом з тим, позивачу під час оформлення своїх спадкових прав стало відомо, що згідно Зведеного плану земельних ділянок наявна накладка земельної ділянки, на яку має право позивач із земельною ділянкою, яку ОСОБА_4 отримав у власність.

Таким чином, фактично предметом спору сторін є право власності на одну й ту саму земельну ділянку, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру та видано два правовстановлюючих документа на право власності на земельну ділянку ОСОБА_5 , спадкоємцем якого є позивач ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Отже, з моменту державної реєстрації вищезазначених правовстановлюючих документів на право власності на земельні ділянки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 набули права власника земельних ділянок, тобто права володіти, користуватись та розпоряджатися своєю власністю.

Між тим, судом встановлено, що в повній мірі реалізувати своє право власності на земельну ділянку, позивач не може.

Частинами першою, другою статті 116Земельного кодексуУкраїни (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок, передбачений статтею 118 ЗК України, який включає в себе наступні стадії: подання заяви зацікавленою особою у приватизації земельної ділянки до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування; розгляд клопотання відповідним органом про надання дозволу на розробку проекту землеустрою на відведення земельної ділянки; погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, який здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин; прийняття рішення відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування про затвердження проекту землеустрою земельної ділянки та передача її у власність.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом (частина перша статті 126ЗК України в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин).

Частина перша статті 15ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Положення цієї статті базуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов`язок держави забезпечувати захист: прав усіх суб`єктів права власності і господарювання (стаття 13), захист прав і свобод людини і громадянина судом (стаття 55).

Відповідно до частини першої статті 16ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено перелік основних способів захисту цивільних прав і інтересів, серед яких є припинення правовідношення та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.1 ст.21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Стаття 393ЦК України вказує про те, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Згідно із частиною третьою статті 152 ЗК України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

З матеріалів справи вбачається, що станом на час прийняття рішення загальних зборів від 20.07.2019 року про прийняття у члени ГО СТ «Гідробіолог» ОСОБА_4 та передачу йому у користування земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 0,06 га за адресою: АДРЕСА_2 , для ведення садівництва вказана земельна ділянка уже належала ОСОБА_5 , а отже не могла бути передана у користування ОСОБА_4 на законних підставах.

З позиції позивача слідує, що він вважає, що рішенням загальних зборів від 20.07.2019 року про передачу ОСОБА_4 у користування земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 0,06 га за адресою: АДРЕСА_1 , яка розташована в ГО СТ «Гідробіолог» порушено його права як власника земельної ділянки.

Всі інші позовні вимоги є похідними, як наслідок прийняття суб`єктом владних повноважень рішення про безоплатну передачу земельної ділянки у власність, та які виникають, власне, зі спору про право цивільне.

Відтак, ОСОБА_4 маючи правовстановлюючий документ на земельну ділянку з кадастровим номером 3221882400:20:218:0161, не є належним власником земельної ділянки та не може володіти, користуватись та розпоряджатись нею.

Як встановлено судом, на одну й ту ж саму земельну ділянку, видано два правовстановлюючих документа на право власності на земельну ділянку ОСОБА_5 в 1999 році, а ОСОБА_4 - в 2021 році.

Вказана помилка суб`єкта владних повноважень не дає позивачу можливості реалізувати свої права як власника земельної ділянки, які він набув відповідно до закону, він позбавлений можливості належним чином розпоряджатися нею, чим порушуються її майнові права.

Надання у власність земельної ділянки ОСОБА_4 з кадастровим номером 3221882400:20:218:0161 відбулось без врахування правовстановлюючих документів на земельну ділянку ОСОБА_5 площею 0,06 га, внаслідок чого земельна ділянка, право на яку у позивача виникло на підставі Державного акту від 21.07.1999 року серії ІV-КВ №078013, стала накладатись на земельну ділянку, яка надана відповідачу ОСОБА_9 у власність згідно наказу ГУ Держгеокадастру від 12.02.2020 року та зареєстрована у державному реєстрі прав на нерухоме майно.

Таким чином, земельна ділянка ОСОБА_5 вибула з власності його законного володільця поза його волею, та надана ГУ Держгеокадастру у Київській області у власність ОСОБА_4 з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема частини п`ятої ст.116 ЗК України та поза межами наданих йому частиною четвертою ст.122 ЗК України повноважень.

Згідно із частиною 1 статті 155 Земельного Кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

При цьому рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію.

Право або інтерес позивача, який вважає себе власником земельної ділянки, може бути порушено внесенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про наявність права власності іншої особи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що видання Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області оспорюваного наказу про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_4 земельної ділянки з кадастровим номером 3221882400:20:218:0161 та прийняття рішення Димерської селищної ради від 12.08.2021 року №587-9-VІІІ про передачу у власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,06 га з кадастровим номером 3221882400:20:218:0161 порушує права позивача як власника земельної ділянки площею 0,06 га, що знаходиться на території ГО СТ «Гідробіолог» і підлягає визнанню недійсними та скасуванню, а також запис про проведену державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,06 га з кадастровим номером 3221882400:20:218:0161, яка накладається на межі належної на праві власності земельної ділянки відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-КВ №078013 від 21.07.1999 року, підлягає скасуванню.

Доводи відповідачів Головного управління Держгеокадастру у Київській області та Димерської селищної ради про те, що реєстрація спірної земельної ділянки проведена на основі даних Державного земельного кадастру, в якому відомості про належну позивачу на праві приватної власності земельної ділянки площею 0,06га, були відсутні, а тому надання у власність земельної ділянки Коновцю проведено законно, не заслуговують на увагу суду з огляду на наявність у позивача правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку та надання у власність ОСОБА_4 спірної земельної ділянки без врахування вказаних правовстановлюючих документів.

Також суд відхиляє твердження відповідача ГУ Держгеокадастру у Київській області, що спірна земельна ділянка не могла увійти у склад спадщини, та не є об`єктом цивільних прав через відсутність державної реєстрації земельної ділянки. Відповідно до п.2,10 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номеру.

Відповідно до ст.256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із ч.4 ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові ч.4 ст.267 ЦК України. Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свою боргу або іншого обов`язку.

Відповідачі подали суду заяву про застосування судом позовної давності при вирішенні судом спору по суті. Відповідно до вимог ч.4 ст.267ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Суд відхиляє твердження відповідача ГО СТ «Гідробіолог» та ОСОБА_4 щодо порушення позивачем строку позовної давності, оскільки позивач дізнався про порушення свого права в липні 2021 року під час оформлення спадкових справ, внаслідок чого і була винесена 11.10.2021 року постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Після чого позивач в жовтні 2021 року звернувся до суду з даним позовом.

Таким чином, суд оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, приходить до висновку що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.116, 118, 126, 152, 155 ЗК України, ст.ст.16, 15, 21, 182, 256, 267, 328, 346, 392, 393, 1225, 1268 ЦК України, ст.ст.3, 4, 12, 13, 15, 76-81,89,95,141,177,229,258,259,263-266,268,273-279 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позов ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру в Київській області, Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області, Громадської організації «Садівницьке товариство «Гідробіолог», ОСОБА_4 про визнання права власності на земельну ділянку та оскарження приватизації - задовольнити.

Визнати право власності за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку площею 0,0600 га, державний акт на право приватної власності на землю серії IV-КВ №078013 виданий головою Демидівської сільської ради народних депутатів ОСОБА_7 21 липня 1999 року на підставі рішення Демидівської сільської ради народних депутатів від 29 січня 1999 року №13, кадастровий номер 3221882400:20:218:0161, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , для ведення садівництва в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 .

Скасувати рішення загальних зборів Громадської організації Садівницьке товариство «Гідробіолог», що оформлено протоколом №1 від 20 липня 2019 року в частині передачі у користування ОСОБА_4 земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 0,06 га за адресою: АДРЕСА_1 , яка розташована в Громадській організації Садівницьке товариство «Гідробіолог» на території села Демидів Вишгородського району Київської області, для ведення садівництва.

Скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою ОСОБА_4 від 12 лютого 2020 року №10-1329/15-20-сг.

Скасувати рішення Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області від 12 серпня 2021 року «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального садівництва та передачу земельних ділянок у власність громадянам» в частині передачі ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,0600 га, кадастровий номер 3221882400:20:218:0161.

Скасувати державну реєстрацію права власності від 30 серпня 2021 року за ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,06 га, кадастровий номер 3221882400:20:218:0161, реєстраційний номер 2444823832218.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_3 , (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ).

Відповідач: Головне управління Держгеокадастру в Київській області (код ЄДРПОУ 39817550, місце знаходження: 02000, м.Киів, вул.Серпова,3/14).

Відповідач: Димерська селищна рада Вишгородського району Київської області (ЄДРПОУ 04359488, 07330, смтДимер, вул.Соборна,19 Вишгородського району Київської області).

Відповідач: Громадська організація «Садівницьке товариство «Гідробіолог» (ЄДРПОУ 41626335, 07335, Київська область, Вишгородський район, с.Демидів, вул.Верхня,29).

Відповідач: ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_4 ).

Суддя О.Д.Рудюк