Рішення

від 23.01.2023 по справі 183/7053/21

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/7053/21

№ 2/183/1654/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2023 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря судового засідання Краснянської Д.О.,

розглянувши, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишок 777» про відшкодування майнової та моральної шкоди,

за участю:

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 , -

в с т а н о в и в:

7 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишок 777» з позовом, у якому просила стягнути відповідача 55492,00 грн. на відшкодування завданої майнової шкоди, 1700 грн. понесені витрати щодо визначення розміру завданої шкоди, 500 грн. моральної шкоди, понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що відповідно до Договору купівлі-продажу квартири, вона є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

В червні 2016 року, відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», з метою забезпечення прав та інтересів власників будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , було створено ОСББ «Затишок 777». Завданням та предметом діяльності якого є належне утримання будинку та прибудинкової території, забезпечення реалізації прав власників приміщень будинку на володіння та користування спільним майном об`єднання.

29 червня 2021 року, в результаті аварійної ситуації, сталося заливання квартири АДРЕСА_3 . Встановлення даного факту зафіксовано Актом від 29.06.2021 року, який підписано власниками квартир які також постраждали від затоплення.

Внаслідок вищевказаної аварійної ситуації було затоплено квартиру АДРЕСА_4 .

Позивачка разом із власниками постраждалих квартир звернулася до представників ОСББ для складання актів про залиття квартир, у відповідності до пункту 2.3.6 Наказу Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 року №76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», яким встановлено, що у разі залиття, аварії квартири складається відповідний акт, однак представниками відповідача не було складено жодних актів.

ОСОБА_1 наполягає на тому, що саме відповідач являється особою, на яку покладено обов`язок забезпечити функціонування та підтримку в робочому стані елементів внутрішньобудинкових систем, відповідно до заданих параметрів і режимів роботи, а також здійснення робіт з технічного обслуговування та проведення поточного та капітального ремонту внутрішньобудинкових систем приміщення протягом усього періоду їх експлуатації.

У зв`язку із невиконанням відповідачем своїх обов`язків позивачу було спричинено матеріальну та моральну шкоду у зазначених вище розмірах, яку остання просить стягнути на свою користь /а.с.2-10/.

Не погоджуючись із заявленими вимогами, представником ОСББ «Затишок 777» надано відзив на позов, в якому останній просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі у зв`язку із не обґрунтованістю та не доведеністю зазначених обставин.

Відзив мотивовано тим, що оскільки жоден акт залиття квартири не був підписаний в присутності представника ОСББ «Затишок777», відповідач вважає, що факт залиття квартири АДРЕСА_4 , яка належить ОСОБА_1 , не є належним чином зафіксованим, а також позивачем не доведені обставини, що затоплення зазначеної квартири сталося саме з вини ОСББ «Затишок777». Також відповідач наполягає на тому, що саме власник квартири АДРЕСА_5 ОСОБА_4 є відповідальним за спричинені збитки позивачу, оскільки залиття сталося за межами експлуатаційної відповідальності ОСББ та управителя, в частині мережі водопостачання, за яку був відповідальний власник вищевказаної квартири. Крім того, відповідач наполягає на тому, що витрати на оплату складеного звіту щодо оцінки вартості майнових збитків, не відносяться до судових витрат /а.с.87-95/.

Ухвалою суду від 08 жовтня 2021 року відкрито провадження по справі, розгляд цивільної справи призначено в порядку загального позовного провадження /а.с. 82/.

Ухвалою суду від 29 липня 2022 року закінчено підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті /а.с. 136/.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив їх задовольнити, надавши пояснення щодо обставин, викладених у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив у їх задоволенні відмовити у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву

В судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_5 , який пояснив, що 29.06.2021 року йому подзвонила донька та повідомила про те, що квартиру затоплено, коли він приїхав додому то йому стало відомо, що в квартирі на 4 поверсі відбулася аварія. Заступник керівника по господарчій частині ОСОБА_6 , перекривши воду зауважив, що швидше за все, аварія сталася з вини ОСББ. Після ремонту пошкодженого стояка він, разом із іншими постраждалими, звернулися до голови ОСББ «Затишок 777» задля документальної фіксації аварії, проте їх звернення залишилась без уваги, у зв`язку з чим вони вимушені були самостійно складати Акт. Цей акт складався в присутності ОСОБА_6 , який був відповідальною особою, який був безпосереднім очевидцем місця, де відбулася аварія, однак від підпису вказаного акту останній відмовився, про що також було складено Акт.

Свідок зі сторони позивача ОСОБА_7 надав суду показання щодо причини аварії, зазначивши, що разом із ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зайшовши у квартиру АДРЕСА_5 виявили пошкодження стояка на кухні, а саме зривання різьби на патрубку стояка водопостачання до першої запірної арматури, після чого ОСОБА_6 було перекрито воду. Далі було запрошено зварювальника, який замінив аварійну ділянку патрубку на стояку. Свідок наполягав на тому, що причиною аварії була саме недбалість ОСББ до виконання своїх безпосередніх обов`язків.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні зазначив, що за проханням ОСОБА_7 він усунув пошкодження стояка на кухні нарізавши на патрубку стояка водопостачання нову різьбу та замінивши кран, який був несправний.

Також в судовому засіданні був допитаний в якості свідка ОСОБА_6 , який пояснив свою відмову підписувати Акт тим, що усунення пошкодженої аварійної ділянки стояка було здійснено особою яка не є працівником ОСББ. Також зазначивши що різьба була пошкоджена на відведені до крана в квартиру, а в обов`язки правління ОСББ не входить огляд відводів до квартири.

Суд, вислухавши представників сторін, показання свідків, дослідивши зібрані письмові докази, дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з установлених у судовому засіданні таких обставин.

Відповідно дост. 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб, зазначений уст. 16 ЦК України, зокрема відшкодування майнової та моральної (немайнової) шкоди.

Згідно з положеннями ч. 1ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом по справі встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 30серпня2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Новомосковського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кібець Л.Г., зареєстрованого в реєстрі за №403, є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що також підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 8708969 від 30.08.2013року /а.с.2-10/.

В червні 2016 року, відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» з метою забезпечення прав та інтересів власників будинку було створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишок 777».

29 червня 2021 року в результаті аварійної ситуації, сталося заливання квартири АДРЕСА_3 , яка знаходиться над квартирою позивача.

Цей факт було зафіксовано та складено Акт від 29 червня 2021 року за участі ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 /а.с.15/.

Також в судовому засіданні з`ясовано, що заступник керівника з господарчої частини ОСББ «ЗАТИШОК 777» КолосО.Є. від підпису вказаного акту відмовився, про що було складено відповідний акт від 29червня2021року за підписом ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 /а.с.16/.

Факт залиття квартир відповідачем не спростовувався.

У зв`язку з тим, що представниками відповідача не було складено жодних актів, комісією, в склад якої входила позивачка, як власниця однієї з постраждалих квартир, 07.07.2021 року був складений акт обстеження стану квартири АДРЕСА_4 після затоплення внаслідок аварії, що мала місце 29 червня 2021 року у квартирі АДРЕСА_5 за вище вказаною адресою /а.с.20/.

Крім того, з метою визначення вартості матеріальних збитків ОСОБА_1 звернулася до ПП«Новомосковське бюро експертної оцінки», вартість проведення оцінки пошкоджень склала 1700,00 грн.

Відповідно до Висновку ПП «Новомосковське бюро експертної оцінки» від 27.07.2021 року ймовірна ринкова вартість матеріального збитку від пошкодження оздоблення приміщень, меблів та побутової техніки, вчиненого внаслідок залиття, за адресою: АДРЕСА_1 , без урахування ПДВ склала 55492,00 грн. /а.с.21-65/.

Правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані наступними нормами закону, а саме.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Згідно з ч.4 ст.4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Пунктом 4, п. 5 Розділу І Статуту ОСББ «Затишок 777» передбачено, що Об`єднання набуває статусу юридичної особи з моменту його державної реєстрації у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань». Об`єднання відповідає за своїми зобов`язаннями коштами і майном Об`єднання, що належать об`єднанню як юридичній особі, від свого імені виступає учасником правовідносин, набуває майнові і немайнові права та обов`язки, виступає позивачем та І відповідачем у суді. Об`єднання не несе відповідальності за зобов`язаннями співвласників, і як і співвласники не несуть відповідальності за зобов`язаннями Об`єднання.

Відповідно до п. 1, п. 3 Розділу ІІ Статуту ОСББ «Затишок 777» метою створення Об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом. Завданням та предметом діяльності Об`єднання є, зокрема забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

Нормою ст. 319 ЦК України передбачено, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Положеннями ч. 4, ч. 5 ст. 319 ЦК України визначено, що власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства тощо.

Водночас, за змістом положень ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Згідно з положеннями п. 1 ч.2 цієї статті, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди",розглядаючипозови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Пунктом 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, передбачено, що у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт, який повинен встановлювати причини залиття, зокрема чи залиття спричинено унаслідок несправності внутрішньобудинкових мереж водопостачання та водовідведення та з`ясування питання чи не було це наслідком недбалості осіб, мешканців квартир або інші обставини, що могли спричинити залиття. Форма вказаного акта встановлена в додатку № 4 до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій.

В Акті про залиття обов`язково описується що трапилося і які наслідки (що залите, які обсяги робіт, які ушкодження, які речі ушкоджено, чітко зазначається причини залиття (несанкціоноване втручання мешканців квартири у роботу системи (заміна радіаторів, трубопроводів, вентилів, рушникосушарок тощо), незадовільне технічне обслуговування систем, передчасний вихід з ладу радіаторів опалення, трубопроводів, вентилів, гнучких підводок та ін.).

Тобто, факт залиття квартири та його наслідків фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. Акт обов`язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної не впливає на його чинність. У такому випадку в акті має бути зазначено, що згадані особи підписувати складений акт відмовилися та зазначити причини такої відмови.

Основною метою при складанні акту залиття квартири є встановлення причин залиття, та осіб, відповідальних за спричинену шкоду.

Відповідно до п. 7, п. 12 "Правил користування приміщеннями житлових будинків", затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 24 серпня 2006 року № 45, власник та наймач (орендар) квартири зобов`язаний: дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг; проводити за власні кошти ремонт квартири (наймач (орендар) - згідно з договором найму (оренди); забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання.

Пунктом 4 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 року №690, установлено, що утримання внутрішньобудинкових систем у багатоквартирному будинку здійснюється відповідно до Порядку обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води, затвердженого Мінрегіоном.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15 серпня 2018 року № 219, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 вересня 2018 року за №1074/32526, затверджено Порядок обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води (надалі - Порядок).

Пунктами 1, 2 указаного Порядку передбачено механізм обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячоїводи багатоквартирногожитлового будинку,забезпечення їхналежного функціонування, технічного обслуговування та ремонту з метою надійного та безпечного падання споживачам відповідних комунальних послуг. Відповідно до цього Порядку на управителів або інших осіб, уповноважених співвласниками багатоквартирного будинку па виконання робіт з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води, а також виконавців комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення у разі укладення з ними споживачами індивідуальних договорів про надання такої послуги з використанням та обслуговуванням внутрішньобудинкових мереж.

Варто зауважити, що відповідно до абзацу 4 пункту 3 Порядку встановлено, що точка приєднання внутрішньобудинкової системиводопостачання та системи постачання гарячої води багатоквартирного будинкудо житлового(нежитлового)приміщення - перша запірна арматура на відгалуженні від стояків у межах приміщення (запірна арматура не належить до внутрішньобудинкової системи).

В судовому засіданні позивачем доведено, відповідачем не спростовано, що аварійна ситуація в квартирі АДРЕСА_3 сталася, в результаті зривання різьби на патрубку стояка водопостачання до першої запірної арматури, тобто до точки приєднання - на відгалуженні від стояків, що являються невід`ємною частиною внутрішньобудинкової системи водопостачання.

В свою чергу, залиття квартири позивача відбулося внаслідок зазначених вище обставин.

Зазначена обставина відповідачем не спростована і доказів протилежного відповідачем суду не надано.

Судом роз`яснювалося право сторони на проведення експертизи щодо встановлення причин затоплення квартири, однак такого клопотання відповідачем заявлено не було.

Пунктами 4-8 зазначеного Порядку передбачено: обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води багатоквартирного будинку (далі - внутрішньобудинкові системи) здійснюється виконавцем та включає комплекс робіт з технічного обслуговування та проведення поточного ремонту внутрішньобудинкових систем від зовнішньої поверхні стіни будинку до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення протягом усього періоду їх експлуатації. Обслуговування систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води в межах житлового (нежитлового) приміщення від точки приєднання здійснюється його власником (співвласниками). Виконавець забезпечує функціонування та підтримку в робочому стані елементів внутрішньобудинкових систем відповідно до заданих параметрів і режимів роботи. Технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку складається з комплексу робіт, спрямованих на підтримку справності елементів системи чи заданих параметрів та режимів роботи обладнання внутрішньобудинкових систем за допомогою огляду, налагодження, регулювання і випробування систем, заміни швидкозношуваних елементів, заправки витратними матеріалами, змащення тощо, та не включає обслуговування вузлів комерційного обліку. Поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку складається з комплексу робіт, що спрямовані на систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей інженерного обладнання. Поточний ремонт має проводитися з періодичністю, що забезпечує ефективну експлуатацію в періодах між капітальним ремонтом.

Згідно з абзацом 2 пункту 3 Порядку виконавець - юридична або фізична особа - підприємець, уповноважена співвласниками на виконання робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води (усіх разом або окремо конкретної), управитель або виконавець комунальної послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення у разі укладення споживачами з ним індивідуальних договорів про надання такої послуги та обслуговування відповідних внутрішньобудинкових мереж.

За змістом пп. 1 п. 22 Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідновлення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року за № 630, точкою розподілу, в якій здійснюється передача послуг з водопостачання холодної та гарячої води від виконавця споживачеві у багатоквартирному будинку єводорозбірні крани (душова сітка).

В даному випадку, саме відповідач є особою, на яку покладений обов`язок забезпечення функціонування та підтримки в робочому стані елементів внутрішньобудинкових систем, відповідно до заданих параметрів і режимів роботи, а також здійснення комплексу робіт з технічного обслуговування та проведення поточного та капітального ремонту внутрішньобудинкових систем від зовнішньої поверхні стіни будинку до точки приєднання житлового (нежитлового приміщення) протягом усього періоду їх експлуатації.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

З огляду на викладене, та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу (Постанова Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 569/14230/15-ц (провадження № 61-7934св18).

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. А згідно зі ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно з ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч.ч. 1, 6, 7 ст. 81 ЦПК України обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому суд враховує, що форма актів від 29червня2021року та 07 липня2021року не відповідає формі, встановленій у додатку № 4 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76. Проте, зміст цих Актів оцінюється судом в їх сукупності, з урахуванням акту від 29червня2021року про те, що «заступник керівника по господарчій частині» ОСОБА_6 відмовився від підписання акту, а також в сукупності з показаннями свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , наданими ними у судовому засіданні, які були присутні під час установлення причини залиття квартири АДРЕСА_5 , усунення наслідків аварії та обстеження пошкоджень квартир АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , завданих їх залиттям.

Позиція відповідача про те, що акти про залиття та обстеження стану квартири, надані позивачем, не є належними, а також показання свідка ОСОБА_6 про те, що він не був уповноваженою особою на складання акту, суд розцінює критично, оскільки у своїй сукупності Акт від 29червня2021 року та Акт від 07 липня2021 року, а також показання свідків надані ними у судовому засіданні, які були присутні під час установлення причини залиття, усунення наслідків аварії та обстеження пошкоджень квартир, дають підстави дійти висновку про вину відповідача, саме на нього покладено обов`язок забезпечення функціонування та підтримки в робочому стані елементів внутрішньобудинкових систем відповідно до заданих параметрів і режимів роботи, а також здійснення комплексу робіт з технічного обслуговування та проведення поточного та капітального ремонту внутрішньобудинкових систем від зовнішньої поверхні стіни будинку до точки приєднання житлового (нежитлового приміщення) протягом усього періоду їх експлуатації.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 201/658/16-ц та від 19 лютого 2020 року у справі № 369/8037/17, у яких касаційний суд відхиляє посилання позивача на те, що акти, у яких зафіксовано причини та наслідки залиття, складені не у день залиття та не відповідають формі, що передбаченаПравилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76, не є належними та допустимими доказами. При цьому касаційний суд в своїх постановах указує на те, що обов`язкового складання актів безпосередньо у момент залиття зазначені Правила не вимагають.

Таким чином, що будь-яких доказів на спростування зазначених в акті відомостей про подію залиття, причини, вину відповідача та обсяг пошкоджень, відповідач не надав, клопотання про призначення судової експертизи щодо встановлення причин залиття чи вартості заподіяної шкоди, відповідач не заявив.

За таких обставин, суд вважає позов ОСОБА_1 в частині відшкодування матеріальної шкоди обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню, позивачем повністю доведено розмір матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок залиття її квартири в розмірі 55492,00грн., як і доведено, то що шкода їй була спричинена з вини відповідача.

Вирішуючи позов в частині стягнення моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пунктах 5, 9 постанови від 31березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та чим він при цьому керується, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

У випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.

Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

Судом встановлено, що внаслідок залиття з вини відповідача належної ОСОБА_1 на праві приватної власності квартири, останній було завдано матеріальну шкоду, в результаті чого їй завдана також і моральна шкода, оскільки залиття призвело до пошкодження належного їй майна, що зумовило моральні переживання, завдало душевних страждань, з огляду на незручності проживання в пошкодженій квартирі, потребу у здійсненні ремонту та залучення коштів для відновлення стану квартири, унаслідок чого порушився звичайний ритм її життя.

Виходячи з розумності та справедливості, враховуючи характер порушення прав позивача та глибину її душевних страждань, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 5 000 грн.

Питання щодо судових витрат належить вирішити у відповідності до вимог ст.. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишок 777» про відшкодування майнової та моральної шкоди, - задовольнити.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишок 777» на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 55492 гривні (п`ятдесят п`ять тисяч чотириста дев`яносто дві гривні), моральну шкоду у розмірі 5000 гривень (п`ять тисяч гривень).

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишок 777» на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 1900 гривень 40 копійок (одна тисяча дев`ятсот гривень 40 копійок), витрати на залучення експерта у розмірі 1700 гривень (одна тисяча сімсот гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_7 ;

відповідач Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишок 777», код ЄДРПОУ 40561010, місцезнаходження: 51200, Дніпропетровська область, м.Новомосковськ, вул.Горького, буд.2.

Суддя Сорока О.В.