Постанова

від 26.01.2023 по справі 916/758/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/758/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Разюк Г.П.,

суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.

при секретарі судового засідання Полінецькій В.С.

за участю представника позивача - адвоката Тараненко Р.Ю. за посвідченням № 002878 від 21.09.2016 та довіреністю № 03/01-5 від 03.01.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СВС АГРОХІМСТАНДАРТ"

на рішення Господарського суду Одеської області від 08.09.2022, проголошене о 10:00 суддею Волковим Р.В. у м. Одесі, повний текст якого складено 28.09.2022

у справі № 916/758/22

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО"

до скаржника

про стягнення 464 143,86 грн.,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2022 року Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" (далі ПрАТ «НЕК "УКРЕНЕРГО") звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "СВС АГРОХІМСТАНДАРТ" про стягнення з останнього 464 143,86 грн., з яких: 453 188,34 грн. боргу, 859,72 грн. 3% річних, 7 615,81 грн. інфляційних втрат, 1 095,98 грн. пені та 1 384,01 грн. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором про врегулювання небалансів електричної енергії №0555-01024 від 12.06.2019 в частині дотримання строків оплати вартості небалансів електричної енергії у січні-червні 2021року.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 08.09.2022 позов задоволено та стягнуто з ТОВ "СВС АГРОХІМСТАНДАРТ" на користь ПрАТ «НЕК "УКРЕНЕРГО" заявлену суму основного боргу на рахунок із спеціальним режимом використання за балансуючу електричну енергію та небаланси електричної енергії №UA583004650000026032300813715, а відсотки, штрафні санкції та 6 962,16 грн. витрат зі сплати судового збору на поточний рахунок № НОМЕР_1 .

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що матеріалами справи підтверджується прострочення виконання грошових зобов`язань за договором про врегулювання небалансів електричної енергії №0555-01024 від 12.06.2019 з боку ТОВ "СВС АГРОХІМСТАНДАРТ".

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

На думку скаржника, рішення суду є незаконним та необґрунтованим, оскільки його прийнято із суттєвим порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Скаржник вважає, що судом першої інстанції безпідставно зазначено, що позивачем була подана заява від 03.04.2019 про укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії, тоді як наявна в матеріалах справи її копія не містить дати її підписання.

Також апелянт зазначає, що наявні в матеріалах справи рахунки-фактури (інвойси), на підставі яких була розрахована сума основного боргу, не є належними доказами у справі, оскільки з них не можливо встановити ким саме та в який спосіб їх було сформовано, крім того матеріали справи не містять жодного підтвердження того, що вони були отримані відповідачем.

На переконання скаржника місцевим господарським судом безпідставно покладено в основу рішення акт №ВН/21/01-№0555 від 31.01.2021 купівлі продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів згідно з договором від 12.06.2019 №0555-01024 та акти-коригування (врегулювання) до акту купівлі - продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів згідно з договором від 12.06.2019 №0555-0102, а саме № ВР/21/04-0555 від 03.12.2021, № ВР/21/05-0555 від 16.12.2021, № ВР/21/06-0555 від 30.12.2021, оскільки вони не підписані відповідачем, що свідчить про їх неотримання останнім та позбавлення його можливості надати заперечення до інформації, яка зазначена у платіжному документі, як це передбачено п. 5.7 договору.

Крім того, апелянт вважає, що судом першої інстанції безпідставно задоволено позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних витрат, оскільки вказані суми розраховані виходячи з основної суми заборгованості, яка в свою чергу була розрахована на підставі актів та рахунків фактур, які є неналежними доказами.

Скаржник зауважує, що в період з 08.04.2020 по 27.01.2021 (у відповідності до Постанов НКРЕКП від 08.04.2020 №766 та від 27.01.202 №93) діяли обмеження щодо застосування оператором системи передачі, яким є позивач, до електропостачальника (відповідача) заходів щодо нарахування штрафу та пені, які були нараховані позивачем у своєму розрахунку, а отже їх розрахунок є протиправним та таким, що порушує права відповідача. При цьому, апелянт посилається на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 21.06.2022 у справі № 908/1006/21.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач спростовує її доводи, зазначає про те, що, як і передбачено договором, виставляв відповідачу через систему управління ринком (http://mms.ua.energy) платіжні документи (рахунки-фактури) за електричну енергію з метою врегулювання небалансів, які той зобов`язаний був сплатити протягом двох банківських днів на рахунок із спеціальним режимом використання за балансуючу електричну енергію та небаланси електричної енергії №UA583004650000026032300813715, однак вони залишилися неоплаченими відповідачем. Крім того, за допущені відповідачем порушення виконання грошового зобов`язання позивач має право на нарахування штрафних санкцій та відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення їх сплати. Зазначені обставини, на думку позивача, правомірно були враховані судом у зв`язку з чим вірно задоволені позовні вимоги позивача, а отже відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення та задоволення апеляційної скарги.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду 14.12.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СВС АГРОХІМСТАНДАРТ" на рішення Господарського суду Одеської області від 08.09.2022 у справі №916/758/22 та призначено до розгляду на 17 січня 2023 року о 12:45 год.

17.01.2023 в судовому засідання було оголошено перерву у розгляді справи до 26.01.2023 о 12.30.

В судове засідання 26.01.2023 представник відповідача не з`явився, разом з тим насідав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу у дату у зв`язку із занятістю у іншому судовому процесі, розглянувши яке колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із нормами ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З урахуванням викладеного, та враховуючи, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду явка сторін не визнавалась обов`язковою, а матеріалів справи достатньо для прийняття постанови, участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, учасники справи мали можливість подати всі необхідні клопотання та заяви, висловити свої позиції щодо суті спору та вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, повідомленого належним чином про час та місце судового засідання та відхиляє його клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги судова колегія дійшла до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, заявою відповідач надав письмову згоду на приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії від 03.04.2019 (далі - Договір), згідно з п. 1.3, 1.4 якого СВБ (сторона відповідальна за баланс) врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи.

Листом за № 01/21397 від 12.06.19 позивач повідомив відповідача про укладання Договору про врегулювання небалансів електричної енергії та долучення до реєстру учасників ринку за ідентифікатором договору - № 0555-01024 з датою акцептування - 12.06.2019.

У відповідності до пунктів 1.1, 1.2 Договору, він є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії СВБ, у тому числі її балансуючої групи. Цей договір є договором приєднання в розумінні ст. 634 ЦК України, умови якого мають бути прийняті іншою Стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого Договору в цілому. На підставі цього Договору Сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ.

Умови публічного договору приєднання про врегулювання небалансів електричної енергії, затверджено наказами НЕК Укренерго від 08.07.19 за № 366, від 21.12.2020 за № 709, від 05.01.2021 за № 6, від 25.02.2021 за № 111 та оприлюднено на офіційному сайті НЕК Укренерго за посиланням https://ua.energy/.

Відповідно до п. 1.5 Договору врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку.

Главою 2 Договору передбачено, що вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та оператора системи передачі (ОСП), розраховуються адміністратором розрахунків (АР, позивачем) для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку.

Оплата платежів відповідно до цього Договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку.

Згідно з п. п. 2. п.3.2 Договору ОСП має право на своєчасну оплату вартості небалансу електричної енергії, що склався на ринку в певному розрахунковому періоді.

Відповідно до п. 4.1 Договору за невиконання або неналежне виконання умов цього договору Сторони несуть одна перед одною відповідальність, встановлену чинним законодавством України.

Згідно з п. 5.1 Договору виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів, визначеної главою 2 цього Договору, відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього Договору.

Позивачем сформовано та виставлено відповідачу через систему управління ринком (http://mms.ua.energy) рахунки по заборгованості за період січень - червень 2021 року на загальну суму 453 188,34 грн. (з ПДВ) які залишилися неоплаченими, що і стало підставою для нарахування на них штрафних санкцій та звернення до суду із відповідним позовом

Листом від 23.03.2022 за № 01/11916 позивач повідомив відповідача про одностороннє розірвання Договору про врегулювання небалансів електричної енергії від 12.06.2019, Ідентифікатор Договору № 0555-01024, відповідно до п.9.4 Договору, в зв`язку з втратою ліцензії на впровадження господарської діяльності учасника ринку електричної енергії (з дати набрання чинності відповідним рішенням).

Правовідносини сторін регулюються наступними нормами права.

Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина 1 статті 634 Цивільного кодексу України).

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, що регулюють відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище, визначені Законом України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон).

Згідно з частиною 1 статті 31 Закону оператором системи передачі є суб`єкт господарювання, який отримав ліцензію на провадження діяльності з передачі електричної енергії.

З матеріалів справи вбачається, що функції оператора системи передачі виконує ПрАТ «НЕК "Укренерго", що підтверджується положеннями, зокрема, пункту 2.2 Статуту позивача.

Частиною 2 статті 52 Закону на оператора системи передачі покладено функції адміністратора розрахунків.

Пунктом 5 частини 3 статті 52 Закону встановлено, що адміністратор розрахунків відповідно до правил ринку розраховує платежі за електричну енергію оператора системи передачі та постачальників послуг з балансування, ціни небалансів електричної енергії, обсяги небалансів електричної енергії і відповідні платежі за них та виставляє відповідні рахунки.

Умовами пунктів 12, 46 частини 1 статті 1 Закону передбачено, що небаланс електричної енергії - розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до правил ринку. Разом із тим, відповідальність за баланс - зобов`язання учасників ринку повідомляти і виконувати погодинні графіки електричної енергії відповідно до обсягів купленої та проданої електричної енергії та нести фінансову відповідальність за врегулювання небалансів.

За змістом пункту 6 частини 1 статті 4 Закону учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах, в тому числі шляхом укладання договору про врегулювання небалансів.

Обов`язковою умовою участі в ринку електричної енергії (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) є укладення договору про врегулювання небалансів з оператором системи передачі (частина 3 статті 3 Закону).

Відповідно до частини 5 статті 70 Закону типовий договір про врегулювання небалансів електричної енергії затверджується Регулятором.

Типовий договір про врегулювання небалансів електричної енергії є додатком №1 до Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2018 за № 307 (далі - Правила ринку).

Відповідно до пункту 1.1.2 глави 1.1, пункту 1.11.1 та пункту 1.11.8 глави 1.1 розділу І Правил ринку система управління ринком - програмно-інформаційний комплекс, що включає низку підсистем, що забезпечують управління всіма необхідними базами даних, реєстрами та виконання розрахунків, що визначені цими Правилами. За допомогою системи управління ринком здійснюється управління всіма процесами, зокрема, виконанням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів. Система управління ринком забезпечує, серед іншого, проведення розрахунків за небаланси електричної енергії. АР надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком.

За умовами пункту 5.28.1 глави 5.28 розділу V Правил ринку щоденні звіти про розрахунки та остаточні щомісячні звіти про розрахунки надаються через систему управління ринком кожному ППБ та СВБ і включають детальну інформацію щодо індивідуального зарахування і списання коштів ППБ та СВБ. Форма і зміст початкових та остаточних звітів про розрахунки описані в цьому розділі.

Пунктом 7.3.1 Правил ринку передбачено, що АР на щоденній основі надсилає платіжний документ кожній СВБ із зазначенням суми, що СВБ зобов`язана сплатити АР, або суми, що АР зобов`язаний сплатити СВБ через її небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду.

Згідно з пунктом 7.7.3 Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку учасника ринку на банківський рахунок АР здійснюється протягом двох робочих днів з дати направлення платіжного документа.

Пунктом 7.8.1 Правил ринку визначено, що якщо учасник ринку або ОСП (у якості АР) ініціює суперечку щодо суми, зазначеної в рахунку (запит платіжного документа), оплата повинна бути проведена згідно з платіжним документом. Якщо за результатами розгляду запиту платіжного документа будуть виявлені суми, що підлягають поверненню, учасники ринку та ОСП (у якості АР) зобов`язані здійснити перерахування надлишкових сум на відповідний рахунок.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Правил врегулювання, які є додатком №10 до Правил ринку, якщо АКО надасть оновлені дані комерційного обліку по учасниках ринку, то будь-які розбіжності, виявлені після цього, урегульовуються між ОСП та СВБ, до якої входять такі учасники ринку, відповідно до цих Правил врегулювання. Розрахунок врегулювання щодо розрахункових періодів попереднього місяця здійснюється кожного місяця або частіше в разі прийняття АР відповідного обґрунтованого рішення. Розрахунок врегулювання щодо розрахункових періодів попереднього кварталу здійснюється у другому місяці поточного кварталу. Розрахунок врегулювання щодо розрахункових періодів попереднього року здійснюється у другому місяці поточного року.

Відповідно до п. 1.11.6 Правил ринку учасники ринку мають право на доступ до інформації, що міститься в базах даних системи управління ринком, що їх безпосередньо стосується.

АР надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку (п. 1.11.8 Правил ринку).

Відповідно до п. 5.3.1 Правил ринку рахунок використовується для розрахунків за небаланси. Розрахункова активність на цьому рахунку для кожного розрахункового періоду кожного торгового дня включає дебетування за платежі або кредитування за витрати СВБ, що виникають через їх позитивний або негативний небаланс, за відповідною ціною небалансів.

Частиною 4 статті 75 Закону (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що постачальники послуг з балансування та сторони, відповідальні за баланс, у яких виникли зобов`язання перед оператором системи передачі в результаті діяльності на балансуючому ринку, вносять плату за електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оператора системи передачі в одному з уповноважених банків.

Суд першої інстанції встановив, що через систему управління ринком (http://mms.ua.energy) позивач виставляв відповідачу платіжні документи (рахунки-фактури) за електричну енергію з метою врегулювання небалансів, які СВБ зобов`язаний був сплатити АР протягом двох банківських днів на рахунок із спеціальним режимом використання за балансуючу електричну енергію та небаланси електричної енергії №UA583004650000026032300813715.

Зокрема, позивачем сформовано та виставлено відповідачу рахунки через систему управління ринком (http://mms.ua.energy ) по заборгованості за період січень - червень 2021 року на загальну суму 453 188,34 грн., Крім того у матеріалах справи наявні акти купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів (т. 1, а.с. 83-88) та акти коригування (врегулювання) до актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів (т. 1, а.с. 89-94). При цьому, доводи скаржника про те, що наявні в матеріалах справи рахунки-фактури (інвойсів), акти купівлі-продажу та акти коригування не є належними доказами у справі, оскільки не були отримані відповідачем та відповідно не містять його підпис, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.

Так, позивач, як адміністратор розрахунків, виставляє всі рахунки у системі управління ринком і в матеріалах справи містяться відповідні роздруківки такого розміщення, а тому наведене вважається їх направленням учасникам ринку, які мають доступ до системи, при цьому відповідач маючи особовий кабінет у відповідній системі доказів не надходження відповідних документів до нього ані під час розгляну справи в суді першої інстанції, ані під час апеляційного перегляду справи не надавав. Більш того в судовому засіданні від 17.01.2023 колегією суддів було запропоновано представнику відповідача, враховуючі наявність Інтернету у залі судового засідання, увійти у особистий кабінет у системі і підтвердити свої доводи, однак представник відповідача відмовився, що свідчить про їх необгрунтованість.

Таким чином, перевіривши здійснений позивачем розрахунок основної заборгованості за Договором про врегулювання небалансів електричної енергії від 12.06.2019, колегія суддів вважає його правильним та обґрунтованим, та враховуючи, відсутність в матеріалах справи доказів оплати відповідної заборгованості, вважає, що суд першої інстанції підставно задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача 453 188,34 грн.

Крім того, згідно із ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі - сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст.550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання господарських зобов`язань є належною підставою у розумінні ст.218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ч.ч. 1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 4 ст.231 Господарського кодексу України передбачає можливість встановлення договором розміру штрафних санкцій у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до п. 7.9.1 Правил ринку на будь-які прострочені платежі нараховуються відсотки за штрафною ставкою, що встановлюється відповідно до чинного законодавства.

Наказом НЕК Укренерго від 21.12.20 за № 709 Про затвердження умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії, затверджено умови договору в новій редакції, зокрема викладено п. 4.2 щодо сплати пені винною стороною у разі порушення грошового зобов`язання у редакції Типового договору про врегулювання небалансів електричної енергії (додаток 1 до постанови НКРЕКП від 14.03.2018 за № 307).

Враховуючи те, що відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання за договором, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 859,72 грн., інфляційних втрат у розмірі 7 615,81 грн., пені у розмірі 1 095,98 грн. та штрафу у розмірі 1 384,01 грн.

Твердження скаржника про те, що в період з 08.04.2020 по 27.01.2021 (у відповідності до Постанов НКРЕКП від 08.04.2020 №766 та від 27.01.202 №93) діяли обмеження щодо застосування оператором системи передачі, яким є позивач, до електропостачальника (відповідача) заходів щодо нарахування штрафу та пені, колегією суддів відхиляються, оскільки нараховані позивачем до стягнення з відповідача пеня та штраф стосуються іншого періоду, а саме з 07.01.2022 по 23.02.2022.

Інші аргументи скаржника не спростовують вище викладених обставин справи.

Отже, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Одеської області від 08.09.2022 у даній справі прийняте з повним з`ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Згідно із ст.129 ГПК України витрати скаржника по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення Господарського суду Одеської області від 08.09.2022 року у справі №916/758/22 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СВС АГРОХІМСТАНДАРТ" без задоволення.

Відповідно до ст. 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст. 288 ГПК України.

Повний текст складено 30.01.2023 об 11.00.

Головуючий суддяРазюк Г.П.

Суддя Діброва Г.І.

Суддя Ярош А.І.