Постанова

від 30.01.2023 по справі 916/235/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/235/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: А.І.Ярош,

суддів Г.І.Діброви, Н.М. Принцевської,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі

апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські Електромережі»

на рішення Господарського суду Одеської області від 31.08.2022 року, суддя в І інстанції Бездоля Ю.С., повний текст складено 09.09.2022 в м. Одесі

у справі № 916/235/22

за позовом: Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські Електромережі»

до відповідача: Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Білгород-Дністровської районної ради»

про стягнення 21778,05 грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство ДТЕК Одеські Електромережі звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Комунального некомерційного підприємства Центр первинної медико-санітарної допомоги Білгород-Дністровської районної ради про стягнення 21778,05 грн., з яких: 21591,71 заборгованості за недовраховану електричну енергію, 159,72 грн. пені, 26,62 грн. 3% річних.

В обґрунтування пред`явлених вимог позивач посилався на порушення відповідачем Правил роздрібного ринку електричної енергії, а саме: фіксацію індикаторами впливу на лічильник електричної енергії постійного (змінного) магнітного або електричного полів, внаслідок чого було складено акт про порушення та визначено обсяг та вартість необлікованої електричної енергії.

Рішенням господарського суду Одеської області від 31.08.2022 у задоволенні позову Акціонерного товариства ДТЕК Одеські Електромережі відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Акціонерне товариство «ДТЕК Одеські Електромережі» звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати та відмовити у задоволенні позову повністю.

Скаржник вважає, що оскаржуване рішення ухвалено з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи та неправильним застосування норм матеріального права та процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник, зокрема, зазначає, що відповідальність за збереження та цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб відповідно до акта про пломбування покладається на власника або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені і яка відає цією територією (приміщенням), отже, суд припустився помилки та не врахував вищезазначені вимоги норм ПРРЕЕ та ККО, які встановлюють що відповідальність сторін за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб, підтверджується - Актом про пломбування.

Також скаржник посилається на те, що суд першої інстанції не надав належну оцінку наданим доказам, та не з`ясував всі обставини, що мають значення для правильного вирішення спору та не застосував норми матеріального права, які підлягають застосуванню.

На думку скаржника, висновки суду є не обґрунтованими та такими що не підтверджені належними та допустимими доказами. Суд керувався не доказами, які б підтверджували зазначені обставини, а тільки викладеними припущеннями та міркуваннями відповідача, що є неприпустимим.

При цьому, скаржник вважає, що суд першої інстанції прийшовши до хибного висновку, що індикатор не відповідає вимогам ПРРЕЕ, не надав належної юридичної оцінки вище наведеним обставинам, що мають значення для справи, не надав їм юридичної оцінки, а також оцінки усім доказам, з яких суд виходив при вирішенні позову, а лише обмежився невірним тлумаченням п. 8.4.3 ПРРЕЕ.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Статтею 269 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, 08.06.2018 між Акціонерним товариством Одесаобленерго (наразі - Акціонерне товариство ДТЕК Одеські Електромережі, постачальник) та Комунальною установою Білгород-Дністровський районний центр первинної медико-санітарної допомоги (наразі - Комунальне некомерційне підприємство Центр первинної медико-санітарної допомоги Білгород-Дністровської районної ради, споживач) було укладено договір №167 про постачання електричної енергії, відповідно до якого постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п.2.1 договору під час виконання умов цього договору з питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).

Згідно з п.4.1 договору постачальник електричної енергії несе відповідальність за постачання електричної енергії споживачу: в обсягах та із забезпеченням договірної величини потужності, визначеними згідно з вимогами розділу 5 цього договору; із дотриманням вимог щодо фактичної категорії струмоприймачів споживача та гарантованим рівнем надійності електропостачання; із дотриманням граничних показників якості електричної енергії на межі балансової належності електромереж в точці продажу. У разі перерви в постачанні електричної енергії споживачу з вини постачальника понад встановлені для струмоприймачів відповідної категорії строки, постачальник електричної енергії несе відповідальність перед споживачем у розмірі двократної вартості недовідпущеної електричної енергії. У разі відпуску електричної енергії, параметри якості якої перебувають поза межами показників, визначених державними стандартами, постачальник електричної енергії несе відповідальність перед споживачем у розмірі двадцяти п`яти відсотків вартості такої електроенергії. Постачальник електричної енергії не несе відповідальності за майнову шкоду, заподіяну споживачу або третім особам внаслідок припинення або обмеження електропостачання, здійсненого у встановленому ПКЕЕ порядку. Постачальник не несе відповідальність перед споживачем за порушення вимог пункту 4.1.1 цього договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини споживача або внаслідок дії обставин непереборної сили або випадку.

У відповідності до п.4.2 договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком Порядок розрахунків, споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі 0,5%, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на той період, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком. За перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним (за підсумками минулого року) обсягом фактичного споживання електроенергії 50000 кВт-год і більше. Споживач сплачує постачальнику електричної енергії вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики обчислення обсягу електричної енергії, недорахованої унаслідок порушення споживачем - юридичною особою Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 року №562, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням (далі-Методика), у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою. Споживач несе відповідальність за технічний стан розрахункових приладів обліку та пломб на них, які знаходяться на його території, забезпечує їх охорону та збереження. Споживач не несе відповідальності перед постачальником електричної енергії відповідно до вимог пунктів 4.2.1-4.2.3 цього договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини постачальника електричної енергії або внаслідок дії обставин непереборної сили.

За п.9.2 договору межа відповідальності за стан та обслуговування електроустановок визначаються відповідно до додатка Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін (крім випадків, передбачених пунктами 8.2. і 8.4).

Відповідно до п.9.4 договору цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 01 серпня 2018 року. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України.

Згідно з п.9.7 договору споживач ознайомлений з Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ) і сторони керуються в своїх взаємовідносинах ПКЕЕ в питаннях, які не відображені в договорі.

Додатком №2 до договору №167 про постачання електричної енергії від 08.06.2018 визначено графік знаття показів засобів обліку електричної енергії.

Доповненням до додатку №10 до договору №167 про постачання електричної енергії від 08.06.2018 визначено перелік об`єктів споживача.

Згідно з Актом технічної перевірки № 4062570 розрахункового вимірювального комплексу електричної енергії до 1000В від 10.05.2018р. та Актом №3059730 від 10.05.2018 р. про пломбування та встановлення індикаторів, які підписані представником споживача, на відповідне збереження відповідачем прийнято прилад обліку та встановлено на приладі обліку пломби та індикаторів впливу фізичних полів (а.с. 28-31).

Згідно з актом №307 розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін від 21.05.2018, балансова належність електромереж та установок споживача: КУ «Білгород-Дністровського районного центру медично-санітарної допомоги» - провід СІП-2х16 довжиною 20м від опори ПЛ-0,4кВ ТП-221 до ЩО-0,22сВ будинку ФАП за адресою: с. Молога, вул. Кишинівська, 221/а; - щіт облікку, дообліковий автоматичний вимикач ВА-25А, ел. лічильник; внутрішні мережі будинку ФАП за адресою: с. Молога, вул. Кишинівська, 221/а; споживач несе відповідальність за технічний стан і безпечну експлуатацію електромереж та електроустановок, які їй належать, а також за стан контактних з`єднань на межі відповідальності (а.с. 149).

У наступному, 30.11.2018 відповідачем підписано заяву приєднання, відповідно до якої за цією заявою-приєднання відповідно до статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України та на виконання Закону України Про ринок електричної енергії, Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №312, умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії (далі - договір), розміщеного на сайті АТ Одесаобленерго://oblenergo.odessa.ua/, оператор системи розподілу Акціонерне товариство Одесаобленерго ініціює приєднання споживача КУ Б-Дністровський районний центр первинної медико-санітарної допомоги до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії. Учасник роздрібного ринку електричної енергії оператор системи розподілу Акціонерне товариство Одесаобленерго, який діє на підставі нової ліцензії з розподілу електричної енергії відповідно до постанови НКРЕКП №1345 від 06.11.2018, та керуючись п.2 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312 повідомляє про припинення здійснення АТ Одесаобленерго діяльності з постачання електроенергії за регульованим тарифом у зв`язку з початком діяльності з розподілу електричної енергії та повідомляє про приєднання споживача з 01 січня 2019 року до публічного договору про надання послуг з розподілу електричної енергії (згідно з п.4 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312 ), розміщеного на сайті https://oblenergo.odessa.ua/ на умовах раніше укладеного договору про постачання електричної енергії за №167 бази даних абонентів постачальника за регульованим тарифом.

Відповідно до п.1.1 публічного договору цей договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (надалі - договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу (передачі) електричної енергії споживачам (надалі - споживач) як послуги оператора системи розподілу; цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього договору.

Згідно з п.п. 8.1, 8.2 публічного договору оператор системи розподілу несе відповідальність за розподіл електричної енергії Споживачу: в обсягах та із забезпеченням договірної величини потужності, визначеними згідно з вимогами цього договору; із дотриманням вимог щодо фактичної категорії надійності електрозабезпечення об`єкта (об`єктів) споживача; із дотриманням показників якості електричної енергії на межі балансової належності електромереж об`єкта (об`єктів) споживача. Оператор системи розподілу несе відповідальність за збитки заподіяні споживачу у разі розподілу електричної енергії, параметри якості якої перебувають поза межами показників, визначених державними стандартами, або у разі припинення чи обмеження електропостачання із порушенням ПРРЕЕ в розмірі і порядку, визначених відповідно до законодавства.

За п.п. 8.3, 8.4 публічного договору оператор системи розподілу не несе відповідальності за майнову шкоду, заподіяну споживачу або третім особам внаслідок припинення або обмеження електропостачання, здійсненого у встановленому ПРРЕЕ порядку. Оператор системи розподілу не несе відповідальності за тимчасове припинення постачання електричної енергії, відпуск електричної енергії, параметри якості якої не відповідають показникам, зазначеним у договорі, або за шкоду, заподіяну споживачу, якщо доведе, що вони виникли не з його вини, а з вини споживача або внаслідок дії обставин непереборної сили.

Відповідно до п.п. 8.5-8.9 публічного договору за внесення платежів, передбачених цим договором, з порушенням термінів, визначених додатком 4 до цього договору, у разі якщо главою 5 цього договору передбачено, що оплату за послугу з розподілу здійснює споживач безпосередньо Оператору системи розподілу, споживач сплачує оператору системи розподілу пеню у розмірі передбаченому в додатку 4 до цього договору за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком. У разі порушення розрахункового обліку з вини споживача споживач сплачує оператору системи вартість необлікованої електроенергії, визначену відповідно до вимог ПРРЕЕ. Споживач не несе відповідальності перед оператором системи розподілу відповідно до вимог підпунктів 8.5 та 8.6 цієї глави договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини оператора системи розподілу або внаслідок дії обставин непереборної сили. Споживач не несе відповідальності за порушення термінів оплати, визначених додатком 4 до цього договору, у разі якщо згідно з умовами глави 5 цього договору передбачено, що оплату за послугу з розподілу здійснює постачальник електричної енергії. У разі виявлення однією із сторін порушень умов договору іншою стороною та/або порушень ПРРЕЕ, Кодексу комерційного обліку, Кодексу систем розподілу, Кодексу системи передачі, Закону України Про ринок електричної енергії та інших нормативно-правових актів, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін у двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов`язана попередити іншу Сторону про необхідність складення акта. Сторона, яка здійснила таке порушення, не може без поважних причин відмовитись від складення та підписання відповідного акту.

У відповідності до п.п. 12.1-12.7 публічного договору інші умови можуть бути узгоджені сторонами в додатках до цього договору, які є невід`ємними частинами цього договору. Усі додатки до цього договору та продовження до них, які містять інформацію, що не є публічною, оформлюються оператором системи розподілу письмово в паперовій формі, підписуються уповноваженою особою оператора системи розподілу та направляються споживачу. Узгодження здійснюється шляхом обміну письмовими повідомленнями відповідно до ч.2 ст. 642 Цивільного кодексу України, а в разі недосягнення згоди у встановленому діючим законодавством порядку. Межа відповідальності за стан та обслуговування електроустановок визначається відповідно до додатка 6 до цього договору. Взаємовідносини сторін, не врегульовані цим Договором, регламентуються законодавством. Спори та розбіжності, що можуть виникнути під час користування електричною енергією, якщо вони не будуть узгоджені шляхом переговорів між сторонами, вирішуються в судовому порядку. Розбіжності з технічних питань під час виконання умов цього Договору регулюються органами Державної інспекції енергетичного нагляду України згідно з правилами роздрібного ринку електричної енергії, правилами улаштування електроустановок, правилами безпечної експлуатації електроустановок Споживача, правилами технічної експлуатації установок споживача. Розбіжності щодо застосування тарифів вирішуються НКРЕКП.

Згідно з п.12.8 невід`ємною частиною договору є додатки: №1 Заява-приєднання; №2 Паспорт точки/точок розподілу електричної енергії; №3 Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії; №4 Порядок розрахунків; №5 Порядок участі споживача в графіках обмеження електроспоживання та графіках відключень (крім побутових споживачів); №6 Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін (для побутових споживачів оформлюється лише за потреби, при наявності електроустановок напругою 1 кВ та вище та у інших випадках, передбачених процедурою приєднання нових та реконструйованих електроустановок відповідно до вимог чинного законодавства); №7 Однолінійна схема електропостачання споживача (крім побутових споживачів); №8 Порядок розрахунку втрат електроенергії в мережах споживача з продовженням Вихідні дані для розрахунку втрат (для побутових споживачів оформлюється лише за потреби, при наявності втратного електрообладнання напругою 1 кВ та вище); №9 Акти екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача (за наявності крім побутових споживачів); №10 Договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії з додатком Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії та продовженням додатка Вихідні дані для розрахунку» (крім побутових споживачів); №11 Звіт про покази засобів обліку за розрахунковий період (зразок) (крім побутових споживачів); №12 Режими розподілу електричної енергії та управління попитом» (крім побутових споживачів). Для непобутового споживача (основного споживача), до технологічних електричних мереж якого приєднані електроустановки інших учасників роздрібного ринку (субспоживачів або операторів системи), додатково оформлюються також додатки: №13 Відомості про приєднані електроустановки інших учасників роздрібного ринку до технологічних електричних мереж споживача; №14 Обсяги транспортування електричної енергії в електричні мережі інших учасників роздрібного ринку; №15 Порядок припинення, обмеження електропостачання субспоживачів; №16 Порядок розрахунку витрат електричної енергії в технологічних електричних мережах споживача (основного споживача), пов`язаних із транспортуванням електричної енергії в електроустановки інших учасників роздрібного ринку; №17 Порядок розрахунку та складання балансу електричної енергії в технологічних електричних мережах споживача (основного споживача). Додатки 4, 5, 8 (крім продовження додатка Вихідні дані для розрахунку втрат), 10 (крім продовження додатка Вихідні дані для розрахунку), 11, 12, 14, 15, 16, 17 до цього договору є публічними та розміщуються на сайті Оператора системи розподілу за адресою: http://www.oblenergo.odessa.ua.

22.12.2020 відповідачем підписано заяву-приєднання, відповідно до якої за цією заявою відповідно до статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України та на виконання Закону України Про ринок електричної енергії, Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №312, умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії (далі - договір), розміщеного на сайті оператора АТ ДТЕК Одеські Електромережі за адресою: https://www.dtek-oem.com.ua ініціюється споживачем Комунальним некомерційним підприємством Центр первинної медико-санітарної допомоги Білгород-Дністровської районної ради приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за технічними даними Паспорту точки/точок розподілу за об`єктом споживача за адресою: 6222286185030453 - с. Шабо, вул. Горького, 3; 6224472446764259 - м. Б-Дністровський, вул. Миколаївська, 55; 6224976295151000 - м. Б-Дністровський, вул. Миколаївська, 55.

Позивачем надано додаток №4 до публічного Порядок розрахунків, додаток №3 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії о/р №167 Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії та порядок обліку обсягу розподілу електричної енергії, який підписано з обох сторін 22.12.2020.

22.12.2020 між Акціонерним товариством ДТЕК Одеські Електромережі та Комунальним некомерційним підприємством Центр первинної медико-санітарної допомоги Білгород-Дністровської районної ради укладено додаткову угоду до договору №167 споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2019.

Відповідно до п.1 додаткової угоди, у зв`язку з прийманням в оренду нижчезазначених об`єктів КНП Центр первинної медико-санітарної допомоги Білгород-Дністровської районної ради, згідно рішень Білгород-Дністровської районної ради, сторони дійшли згоди внести зміни до договору щодо включення нижчезазначених об`єктів: котельня пологового будинку за адресою: с. Шабо, вул. Горького, З (6222286185030453); адміністративна будівля (з двома точками обліку) за адресою: м. Б-Дністровський, вул. Миколаївська, 55 (6224472446764259, 6224976295151000), шляхом викладення додатків: №1 Заява-приєднання, №2 Паспорт точки/точок розподілу електричної енергії, №3 Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії та порядок обліку обсягу розподілу електричної енергії, №6 Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, №7 Однолінійна схема електропостачання споживача, №8 Порядок розрахунку втрат електроенергії в мережах споживача та №10 Договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії з додатком Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії та продовженням додатка Вихідні дані для розрахунку у новій редакції.

Згідно з п.2 додаткової угоди договір вважається дійсним до 01.04.2021, інші умови договору залишаються без змін і сторони підтверджують по ним свої зобов`язання.

Додатком №3 від 22.12.2020 до договору №167 визначено відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії та порядок обліку обсягу розподілу електричної енергії

Додатком №4 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергій визначено порядок розрахунків.

В матеріалах справи також наявні технічні умови Індикатори магнітного поля (ТУ У 26.5-32700884-002:2016) та відповідно до наявних технічних умов індикатор повинен фіксувати вплив на прилад обліку електричної енергії полів, силові характеристики яких перевищують такі порогові значення: для постійних магнітних полів - 100 мТл, 50 мТл; для змінних магнітних полів - 30 мТл; для електричних полів - 5кВ.

15.04.2020 під час проведення перевірки на предмет дотримання відповідачем Правил роздрібного ринку за адресою: Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, с. Малога складено акт про порушення №8011470 від 15.04.2020, в якому зазначено та встановлено:

- акт складений працівником позивача Осипенко К.В., за участю представника споживача (відповідача) Коваленко М.В.;

- характеристика об`єкта: ФАП с. Малоги;

- перевіркою встановлено, що: КНП ЦПН-СД Б-Дністровської районної ради порушено облік електричної енергії: інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного поля, п.п. 5 п.5.5.5 ПРРЕЕ, пломби, які були встановлені енергопостачальною організацією були спрацьовані;

- заводський номер засобу обліку - 3754399;

- індикатори дії впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів: М11031658, М11031659 - спрацювали;

- результати проведення вимірів параметрів схеми електропостачання споживача на дату складання акту про порушення: від вихідних клем лічильника переріз проводу (кабелю) складає - 2х1,5 мм2, до вхідних клем лічильникапереріз проводу (кабелю) складає 2х16 мм2; тип засобу вимірювальної техніки ПТ100, інвентаризаційний номер 9121453;

- комісія оператора систем з розгляду складеного акту про порушення буде проводити засідання 14.05.2020;

- складений акт про порушення підписано з боку представника позивача та представника відповідача (споживача).

- зауваження до складеного акту з боку споживача: прилад обліку знаходиться в місці з відкритим доступом до нього;

- до акту про порушення додається: акт технічної перевірки №4115208; акт про пломбування №3143200 та фото матеріали (а.с. 13).

15.04.2020 був складений акт №4115208 технічної перевірки розрахункового вимірювального комплексу електричної енергії до 1000В, з причин складання акту про порушення.

15.04.2020 був складений акт №3143200 про опломбування встановленого лічильника №3754399, причина опломбування - складення акту про порушення.

Листом від 14.05.2020 за вих.№02/909 щодо перенесення дати розгляду ату про порушення, повідомлено відповідача, що засідання комісії відбудеться 09.06.2020 о 10:00 та запропоновано відповідачу прийняти участь в засіданні комісії в режимі відеоконференції.

Листом від 05.06.2020 за вих.№02/1095 повторно повідомлено відповідача про дату та час засідання комісії.

09.06.2020 відбулось засідання комісії щодо розгляду акту про порушення №8011470 від 15.04.2020, за участю директора Комунального некомерційного підприємства Центр первинної медико-санітарної допомоги Білгород-Дністровської районної ради Орлової В.В., яка приймала участь в режимі відеоконференції. Результат засідання комісії оформлений протоколом №301 від 09.06.2020, відповідно до якого:

- розглянуто акт про порушення №8011470 від 15.04.2020, складений на споживача КНП Центр ПМСД Б.-Дністровської районної ради, договір постачання електричної енергії №167;

- актом зафіксовано, що на об`єкті ФАП Молога, за адресою: вул. Кишинівська, 221а, с. Молога, Білгород-Дністровський р-н, виявлено порушення: інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного поля, пломби які були встановлені енергопостачальною організацією були спрацьовані) (мовою в акті);

- порушення в день складання акту усунуто;

- комісією прийнято рішення: провести розрахунок не облікованої електроенергії по дозволеної потужності за шість календарних місяців, що передували дню виявлення порушення, дозволена потужність згідно ДПЕЕ;

- обсяг необлікованої електроенергії складає 8173 кВт*год на суму 21591,71 грн., у тому числі ПДВ.

В матеріалах справи наявний розрахунок нарахування недоврахованої електроенергії до акту порушення №8011470 від 15.04.2020 на суму 21591,71 грн. та рахунок №101/167 від 09.06.2020.

Листом від 09.06.2020 за вих.№02/1108 відповідача повідомлено про результат розгляду акту про порушення та надіслано протокол, розрахунок та рахунок на оплату.

Проте, відповідач залишив вказаний лист без відповіді та належного реагування.

Несплата відповідачем заборгованості за недовраховану електричну енергію і стала підставою для звернення позивача з відповідним позовом про стягнення заборгованості, 3% річних та пені.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив із того, що відповідач відповідною заявою приєднався до умов публічного договору споживання про надання послуг з розподілу електричної енергії та відповідно до умов вказаного договору межа відповідальності за стан та обслуговування електроустановок визначається відповідно до додатка №6 до договору.

Разом з тим, відповідно до умов договору усі додатки до договору та продовження до них, які містять інформацію, що не є публічною, оформлюються оператором системи розподілу письмово в паперовій формі, підписуються уповноваженою особою оператора системи розподілу та направляються споживачу. Як вбачається з договору, додаток, що визначає межу відповідальності за стан та обслуговування електроустановок не відноситься до публічних та за умовами договору оформлюються оператором системи розподілу письмово в паперовій формі, підписуються уповноваженою особою оператора системи розподілу та направляються споживачу.

Господарський суд зазначав, що в матеріалах справи відсутній оформлений в паперовій формі та підписаний з обох сторін додаток №6 до договору, який мав визначити межу відповідальності за стан та обслуговування електроустановок, що для суду унеможливлює чітке розуміння того, де ця межа була визначена саме з початку дії публічного договору. Суд критично оцінив посилання позивача на розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін у травні 2018 року, оскільки на той час діяв інший договір з іншими викладеними в ньому умовами, різним було і законодавче регулювання спірних правовідносин. Саме з цією метою в діючому законодавстві і передбачені як положення щодо додатку №6, так і вимоги до акту про порушення та всіх його складових (в тому числі меж балансової належності), якщо такий акт складається під час дії нинішньої редакції Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Окрім того, суд першої інстанції зазначав, що як вбачається з акту про порушення, зауважень до акту та підтверджено поясненнями обох сторін, прилад обліку встановлений на зовнішньому боці будівлі, яка не знаходиться у власності відповідача.

Також Господарський суд критично сприйняв порогове значення силових характеристик індикаторів впливу на лічильнику електричної енергії відповідача, з огляду на те, що у відповідності до п.8.4.3 Правил роздрібного ринку електричної енергії для постійних магнітних полів силові характеристики індикаторів мають перевищувати порогове значення 100 мТл, натомість у спірному випадку згідно з технічними умовами порогове значення становило: 100 мТл, 50 мТл, що має розбіжності з законодавчими вимогами ПРРЕЕ, які позивач визнав порушеними.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги наявні матеріали справи, не доведення позивачем межі переходу балансової належності та відповідальності сторін, недоліків складеного позивачем акту про порушення, господарський суд дійшов висновку про відсутність доведення факту порушення відповідачем вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії, а отже відсутність підстав для притягнення відповідача до відповідальності за таке порушення.

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками місцевого суду з огляду на таке.

Згідно з п. 1.1.2 ПРРЕЕ, власник електричних мереж це юридична або фізична особа, якій на праві власності або користування належать електроустановки, призначені для розподілу електричної енергії, або юридична особа, якій на праві власності або користування належать електроустановки, призначені для передачі електричної енергії.

Відповідно до п. 2.3.3 ПРРЕЕ, електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами вимірювальної техніки для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) суміщеними з лічильником електричної енергії або окремими засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії.

Як передбачено п. 2.3.4 ПРРЕЕ, відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до Акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені. Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник.

Окрім того, як зазначено у п.7.1- 7.3 розділу 3 Кодексу комерційного обліку, стороною, відповідальною за точку комерційного обліку (ВТКО), є учасник ринку, в якого на законних підставах у власності чи користуванні знаходиться лічильник електричної енергії у складі вузла обліку електричної енергії для цієї ТКО.

Отже, власник ТКО відповідальний перед учасниками ринку електричної енергії за улаштування ВОЕ в ТКО, підтримку їх технічного стану та організацію пов`язаних з ТКО процесів комерційного обліку, забезпечує власними силами та за власний кошт (якщо інше не передбачено законом або договором) підтримку технічного стану ЗВТ та допоміжного обладнання ВОЕ на всіх етапах їх життєвого циклу (встановлення обладнання ВОЕ у ТКО, періодичну повірку, обслуговування та ремонт, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж, експлуатацію, вивід із експлуатації тощо) відповідно до вимог цього Кодексу та інших нормативно-правових актів і нормативно-технічних документів.

Як передбачено п.8.4.2 ПРРЕЕ, визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення порушень які зазначені у п.п 4 п. 8.4.2 ПРРЕЕ, а саме фіксація індикаторами впливу на лічильник електричної енергії постійного (змінного) магнітного або електричного полів (далі - фіксація індикаторами впливу фізичних полів), пошкодження або відсутність індикаторів (за умови наявності Акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт встановлення та передачі на збереження індикаторів).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що прийняття на відповідне збереження приладу обліку, пломб встановлених на приладі обліку та індикаторів впливу фізичних полів підтверджується Актом технічної перевірки № 4062570 від 10.05.2018 р., та Актом пломбування №3059730 від 10.05.2018 р., які підписані представником споживача.

Згідно з Актом про пломбування №3059730, споживача попереджено про персональну відповідальність за пошкодження встановлених пломб та приладу обліку згідно ст. 77 ЗУ «Про ринок електричної енергії». Викладене в акті про збереження підтверджено, вказані пломби, пломбувальний матеріал, прилади обліку і їх ланцюги прийнято на збереження відповідачем без жодних заперечень чи зауважень про що свідчить власноручний підпис представника.

Таким чином, відповідальність за збереження та цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб відповідно до акта про пломбування покладається на власника або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені і яка відає цією територією (приміщенням).

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не враховано вищезазначені вимоги норм ПРРЕЕ та ККО, які встановлюють, що відповідальність сторін за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб, підтверджується - Актом про пломбування.

На підтвердження цього, позивачем до суду було надано Акт розмежування балансової належності №307 до договору про постачання від 21.05.2018р., який містить вихідні дані на підставі яких укладався публічний договір на розподіл, що узгоджується з приписами п. 2.1.10 ПРРЕЕ.

Адже, як це передбачено вказаним пунктом Правил, під час оформлення заяви - приєднання до умов договору на розподіл, паспорту точки розподілу оператор системи використовує наявну у нього інформацію за об`єктом розподілу, достатню для проведення розрахунків, зокрема:

1) про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін;

2) щодо однолінійної схеми електропостачання об`єкта;

З) щодо розрахункових засобів вимірювальної техніки обсягу активної та реактивної електричної енергії та рівня потужності (тип, марка, технічні характеристики тощо);

4) щодо дозволеної (договірної) величини електричної потужності;

5) щодо технічних даних силових трансформаторів, кабельних та/або повітряних лIнIй передачі/розподілу електричної енергії, якими здійснюється розподіл електричної енергії (для об`єктів споживачів, для яких розрахункові засоби вимірювальної техніки встановлені не на межі балансової належності).

Так, відповідно до п. 4 Акту розмежування балансової належності №307, споживач несе відповідальність за технічний стан і безпечну експлуатацію усього електрообладнання, яке знаходиться на його балансі(а.с.149).

Як передбачено п. 1.2 Акту розмежування балансової належності №307 в балансовій належності споживача знаходиться кабельна лінія СІП довжиною 20 м від опори ПЛ-О.4кВ ТП-221 до ЩО-0,22 кВ будинку ФАПа за адресою: с. Малага, вул. Кишинівська, 221/а, щіт обліку, дообліковий автоматичний вимикач ВА-25 А, електричний лічильник, внутрішні мережі будинку ФАПа.

З огляду на наведене, висновок суду першої інстанції щодо неможливості встановлення межі відповідальності згідно публічного договору є помилковим.

Адже згідно п. 2 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 р. «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії», укладення доrоворів між споживачами та іншими учасниками роздрібноrо ринку електричної енерrії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних доrоворів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних доrоворів про постачання електричної енерrії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Відповідно судом при винесені рішення не було застосовано норму матеріального права передбачену п. 2 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 р.

Таким чином, з урахуванням наведених умов договору та п. 2 Акту розмежування балансової належності №307, межа відповідальності за стан обслуговування електромереж та установок встановлено на контактах на опорі між ПЛ -0.4 (Позивача) та проводом СІП (відповідача), тому саме відповідач має нести відповідальність за виявлені порушення ПРРЕЕ.

Водночас, колегія суддів зазначає, що відповідачем не спростовано, що існує інша межа належності ніж та яка зазначена у вищезазначеному Акті розмежування балансової належності №307.

Разом з цим, суд першої інстанції не надав належну оцінку наданим доказам у сукупності, та не з`ясував всі обставини, що мають значення для правильноrо вирішення спору та не застосував норми матеріальноrо права, які підляrають застосуванню.

Не можливо погодитись з висновками суду, про відсутність відповідальності відповідача за збереження пломб та приладу обліку, оскільки останній встановлений на зовнішньому боці будівлі, яка не знаходиться у власності відповідача, та доступу інших осіб.

Так, законодавець жодним нормативно - правовим актом не зобов`язує оператора системи розподілу доводити факт можливості вчинення чи у який спосіб вчинено порушення.

Оператор має довести лише факт встановлення та передачі на збереження споживачу засобу обліку та, власне самого факту виявлення порушення.

Наведена правова позиція викладена у п. 5.2.11 та п. 5.2.12 Постанови Верховноrо Суду у складі колеrії суддів Касаційноrо rосподарського суду від 20 лютоrо 2019 року по справі 916/1375/18, а саме: «п. 5.2.11. Крім того, твердження господарських судів про недоведеність складу господарського правопорушення, яке може бути підставою для застосування до суб`єкта господарювання оперативно-господарських санкцій та аргументи позивача стосовно того, що обов`язковою передумовою нарахування оперативно-господарської санкції є встановлення вини споживача, є безпідставними, оскільки ч. З ст. 235 ГК України передбачено, що оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання. Сам факт виявлення у позивача порушення ПКЕЕ є підставою для застосування до нього оперативно-господарської санкції незалежно від наявності вини споживача у вчиненні такого порушення. П. 5.2.12 Верховний Суд вважає доречними твердження скаржника про те. що законодавство в сфері елекроенергетики не зобов`язує постачальника електричної енергії доводити факт можливості вчинення чи у який спосіб вчинено порушення.

Постачальник має довести лише факт встановлення та передачі на збереження споживачу засобу обліку та. власне самого факту виявлення порушення у вигляді неправильної роботи приладу обліку.»

Більш того, уклавши договір на розподіл за даним об`єктом та підписавши Акт про пломбування про прийняття пломб і приладів обліку на збереження відповідач взяв на себе обов`язок щодо їх збереження.

Окрім всього, відповідач не надав доказів, що будівля ФАПа за адресою: с. Малага, вул.Кишинівська, 221/а, не знаходиться в його власності чи користуванні, вказані, обставини на які посилався відповідач, r'рунтувались виключно на власних міркуванннях.

Встановлення ж засобу комерційного обліку, на зовнішній стіні будівлі і доступу до вказаного засобу інших осіб, також не звільняє відповідача від відповідальності за належне утримання та збереження приладу обліку та пломб.

Адже. місця та умови встановлення розрахункових засобів обліку визначаються згідно з проектними рішеннями та Правилами улаштування електроустановок ( далі - ПУЕ).

Так, відповідно до глави 1.5 ПУЕ, засоби обліку встановлюються в шафах, камерах комплектних розподільних пристроях (КРУ, КРУП), на панелях, щитах, на стінах, що мають жорстку конструкцію. Даною главою передбачено встановлення приладів обліку в електростанціях, в трансформаторних підстанціях в господарських будівлях, житлових приміщеннях тощо.

Наведене свідчить, що висновки суду перої інстанції є необгрунтованими та такими що не підтверджені належними та допустимими доказами. Суд керувався не доказами, які б підтверджували зазначені обставини, а тільки викладеними припущеннями та міркуваннями відповідача, що є неприпустимим.

Відповідно до підпункту 4 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими правилами, у разі виявлення такого порушення, як: фіксація індикаторами впливу на лічильник електричної енергії постійного (змінного) магнітного або електричного полів, пошкодження або відсутність індикаторів (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт встановлення та передачі на збереження індикаторів).

Зона впливу електромагнітного поля це простір, в якому напруга електричного поля перевищує допустимі норми (стаття 1 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів»).

Силові характеристики магнітного та електричних полів (окремо) визначені у пункті 8.4.3 ПРРЕЕ.

Індикатор дії впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів це пристрій, встановлений на/у лічильнику електричної енергії, призначений для фіксації впливу на лічильник постійного (змінного) магнітного або електричного полів, що призвів до змін у роботі лічильника (пункт 1.1.2 ПРРЕЕ).

Індикатори дії впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів встановлюються енергопостачальником на прилади обліку електричної енергії споживача з метою запобігання розкраданню електричної енергії.

При цьому, законодавство у сфері електроенергетики не зобов`язує постачальника електричної енергії доводити факт можливості вчинення чи у який спосіб вчинено порушення. Постачальник має довести лише факт встановлення та передачі на збереження споживачу засобу обліку та, власне, сам факт виявлення порушення у вигляді неправильної роботи приладу обліку.

Водночас підтвердження встановлення на прилад обліку споживача таких індикаторів, передача їх на збереження споживачу та підтвердження фіксації цими індикаторами впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, свідчить про явні ознаки втручання споживача в параметри розрахункового приладу обліку з метою зміни його показів, що є порушенням ПРРЕЕ, і не потребує додаткового встановлення факту порушення споживачем ПРРЕЕ, оскільки цей факт підтверджується самим індикатором, яким зафіксовано вплив магнітного чи електричного полів.

Враховуючи те, що індикатори встановлюються на приладах обліку або є вмонтованими в прилади обліку, то відповідальність за збереження і цілісність індикаторів, встановлених на/або в приладах обліку, має покладатися відповідно до акта про пломбування на сторону, яка несе відповідальність за збереження і цілісність цих приладів обліку (власник (користувач) електроустановки або організація, на території у приміщенні якої вони встановлені).

Також, суд дійшов помилкового висновку щодо порогових значень силових характеристик індикаторів впливу на лічильнику електричної енергії відповідача, з огляду на те, що у відповідності до п.8.4.3 Правил роздрібного ринку електричної енергії для постійних магнітних полів силові характеристики індикаторів мають перевищувати порогове значення 100 мТл, так як у спірному випадку згідно з технічними умовами порогове значення становило: 100 мТл, 50 мТл, що має розбіжності з законодавчими вимогами ПРРЕЕ, які позивач визнав порушеними.

Так, відповідно до пункту 8.4.3 ПРРЕЕ, оператором системи з метою запобігання розкраданню електричної енергії можуть бути встановлені індикатори на лічильники електричної енергії споживача. Індикатори мають бути сертифіковані (атестовані у разі встановлення лічильників із вмонтованим індикатором) в установленому порядку та мають фіксувати вплив на лічильник полів, силові характеристики яких перевищують такі порогові значення:

для постійних магнітних полів - 100 мТл; 50 мТл.

для змінних магнітних полів - ЗО мТл;

для електричних полів - 5 кВ.

Отже, порівнявши висновок суду з вимогами п. 8.4.3 ПРРЕЕ вбачається, що суд не вірно тлумачить зміст даного пункту, і зазначає, що для постійних магнітних полів силові характеристики індикаторів мають перевищувати порогове значення 100 мТл.

Хоча, у п.8.4.3 ПРРРЕЕ зазначено, що навпаки індикатори фіксують вплив на лічильник полів силові характеристики яких перевищують такі порогові значення: для постійних магнітних полів -100 мТл; 50 мТл.

Судом першої інстанції помилково не було прийнято до уваги п. 1.1.2 ПРРЕЕ, відповідно до якого індикатор дії впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (далі - індикатор) - пристрій, встановлений на/у лічильнику електричної енергії, призначений для фіксації впливу на лічильник постійного (змінного) магнітного або електричного полів, що призводить до змін у роботі лічильника:

Тобто, індикатор впливу магнітного поля встановлюється з метою фіксації впливу магнітного поля певної потужності на прилад обліку. Тобто не фізичного втручання, як у випадку з пломбою, а саме дії магнітного поля. (Посилання на текст постанови: http://www. reyestr. court. qov. ua/Review/81971854).

Також, колегія суддів зазначає, що поза увагою місцевого суду залишились вимоги п. 8.4.3 ПРРЕЕ, яким передбачено або сертифікацію індикаторів, або атестацію індикаторів у разі встановлення приладів обліку з вмонтованим індикатором.

Відповідний Сертифікат було надано до суду, який було зареєстровано в Державному реєстрі №UAl.170.0040268-16 та який розповсюджується на продукцію (Індикатори магнітного поля Магне Т), виготовлену в період з 02.12.2016 року до 01.12.2018 року, та відповідає вимогам ТУ У 26.5-32700884-002:2016 .

Відповідно до експертного дослідження №41П від 19.02.2013 р., Управління Міністерства внутрішніх справ України були дослідженні пломби які являють собою прямокутну паперову наклейку червоного кольору з розташованій на ній капсулі зі спеціальної магнітної суспензії, яка піддається впливу під час перемінного та електричного магнітного поля. Індикаторна наклейка має розміри сторін 60х25х2мм. Діаметр капсули зі суспензією - 13 мм, діаметр суспензії 7 мм, відстань між сегментами суспензії 2мм.

Таким чином, при використанні неодимового магніту (дія магнітного поля) спостерігається, що магнітна суспензія на пломбі «МагнеТ» змінює свою структуру та форму.

Тобто, дана суспензія відділилася на внутрішній полімерний шар.

Така зміна структури та форми магнітної суспензії чітко відображена на фото матеріалах, які приєднані до справи.

Слід зазначити, що індикатори стійкі до кліматичних факторів і витримують температуру повітря від мінус 40 С до плюс 120 С, сонячного випромінювання. відносній вологості повітря до 100% (при температурах до плюс 60 С), стійкі до оливу та бензину, стійкі до термоокислювального старіння, стійкі до механічних дій, та витримують три одиничних ударів силою (0.25+4) Дж за ДСТУ 3135.0.

Зазначені висновки кореспондуються з п. п. 2.3.6, 2.3.7 ТУ У 26.5-32700884-002: 2016. Також, до суду були надані Технічні умови індикаторів магнітного впливу № ТУ У 26.5- 32700884-002-2016 (дата чинності з 16.12.2016 р., без обмеження терміну дії), відповідно до розділу 1, індикатори чутливі до дії постійних магнітних полів всіх направлень. Місце встановлення індикаторів на прибори обліку вибирають з урахуванням того, що сила магнітного поля магніту швидко зменшується на відстані від нього. Індикатори повинні охоплювати всі зони можливої дії на чутливі до сильних полів вузли лічильників (шагові двигуни, магнітні муфти та інше).

Як зазначено у Віснику ОНДІСЕ ISSN 2522-9656 випуску № 5 - науково-практичне видання Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, для протидії злочинним посяганням на продукцію, контрольовану приладами обліку, широкого застосування набули пломби-наклейки з магнітними індикаторами «МагнеГ» (індикатори магнітного поля), використання яких полегшує контроль за опломбованими об`єктами. При впливі неодимового магніту з індукцією понад 70 мТл на прилад обліку, на якому встановлено пломбу індикатор «МагнеГ», вплив магнітного поля фіксується індикатором шляхом порушення його структури та розташуванням індикаторної суспензії. Дані пломби відносяться до охоронних пломб-наклейок. Їх призначення - виявлення несанкціонованого впливу, або ж проникнення до об`єкту, який знаходиться під охороною. Зазвичай пломбу-наклейку розміщують на оглядовому склі, або під ним на циферблаті лічильника на ділянці розташування лічильного механізму. Сучасні електронні лічильники мають таку конструкцію, що вплинути на них можливо без несанкціонованого розкриття, шляхом зовнішнього впливу магнітом, який сповільняє, або зупиняє роботу приладів. Тому пломба розміщується максимально близько до лічильникового механізму, щоби магнітний індикатор потрапляв у зону дії магніту. У разі, коли для того, щоби вплинути на роботу лічильного механізму застосовують магніт, спрацьовує магнітний індикатор, який знаходиться на пломбі. Якщо пломба розміщена правильно, то під час зовнішнього впливу на лічильник магнітом, спрацьовує магнітний індикатор. Від впливу магнітного поля, індикатор незворотньо змінює свої геометричні форми та опиняється на випуклій частині напівсферичної капсули, тобто, магніт притягує до себе мікрочастинки металу, які знаходяться в даній капсулі. Завдяки цьому суспензія приймає хаотичні форми залежно від часу впливу магнітом та сили магнітного поля. Іноді суспензія може залишатися на пласкому дні напівсфери лише частково міняючи свою форму (при тимчасовому, одноразовому впливі магніту), а іноді опиняється на сферичній частині та приймає форму розмитої плями (під час багаторазового впливу магнітом тривалий час).

3 огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про те, що індикатор не відповідає вимогам ПРРЕЕ, не надав належної юридичної оцінки вище наведеним обставинам, що мають значення для справи, а також оцінки усім доказам, з яких суд виходив при вирішенні позову, а лише обмежився невірним тлумаченням п. 8.4.3 ПРРЕЕ.

Відповідно до п. 5.5.5 ПРРЕЕ споживач зобов`язаний забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до Акта про пломбування.

Колегія суддів вважає, що господарським судом безпідставно не було прийнято до уваги наданні АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» належні докази, а саме Акт технічної перевірки № 4062570 від 10.05.2018 р., та Акт про пломбування №3059730 від 10.05.2018 р., які відповідно до вимог законодавства про електроенергетику підтверджують факт прийняття відповідачем на відповідальне збереження приладу обліку та встановлених пломб на ньому.

При винесенні оскаржуваного рішення місцевий суд обмежився лише тим, що в матеріалах справи відсутній оформлений в паперовій формі та підписаний з обох сторін додаток №6 до договору про розподіл, який мав визначити межу відповідальності за стан та обслуговування електроустановок, та відхилив наданий позивачем Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін № 307, який є додатком до договору про постачання електричної енергії № 167 від 08.06.2018 року.

Наведений висновок суду протирічить вимогам п. 5.5.5, 1.1.2, 2.3.4, п.п 4 п. 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 14.03.2018 року №312 (далі - ПРРЕЕ), п.7.1- 7.3 розділу 3 Кодексу комерційного обліку.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку, що прийняття на відповідальне збереження приладу обліку та пломб повинно підтверджуватись не Актом про пломбування, а Додатком № 6 до договору на розподіл.

За прострочення виконання грошового зобов`язання позивач нарахував відповідачеві на підставі п. 8.5 договору пеню у розмірі 159,72 грн. за період з 28.12.2021 по 11.01.2021 та на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України за період 28.12.2021 по 11.01.2021 3% річних у розмірі 26,62 грн.

Статтею 175 ГК України встановлено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За умовами п. 8.5 Договору, за внесення платежів, передбачених цим Договором, з порушенням термінів, визначених Додатком 4 до цього Договору, у разі якщо главою 5 цього Договору передбачено, що оплату за послугу з розподілу здійснює Споживач безпосередньо Оператору системи розподілу, Споживач сплачує Оператору системи розподілу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Відповідно до п.16 Додатку № 4 до Договору, вартість необлікованої, внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ, електричної енергії, розрахованої Оператором системи розподілу, на підставі акту про порушення ПРРЕЕ, перераховуються Споживачем на поточний рахунок Оператора системи розподілу. Споживач має оплатити вказаний в даному пункті рахунок, не пізніше 30 календарних днів від дня його отримання.

Згідно п. 17 Додатку № 4, датою здійснення оплати за виставленим платіжним документом є дата, на яку оплачена сума коштів зараховується на поточний рахунок Оператора системи розподілу.

Також, пунктом 30 Додатку № 4 передбачено, що за внесення платежів, передбачених Договором, з порушенням термінів, визначених цим Додатком, Споживачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення, за кожен день прострочення, без обмеження періоду її нарахування, до дати повної оплати.

Розрахунок пені здійснено за період з 28.12.2021 по 11.01.2021 у зв?язку з наступним.

Судом встановлено, що копію протоколу №301 від 09.06.2020 р., розрахунок обсягу та вартості не облікованої електричної енергії, рахунок-фактуру було отримано відповідачем 24.11.2021р., про що свідчить трекінг почтового відправлення №6770109149138.

Відповідно п. 8.2.7 ПРРЕЕ, та п.16 Додатку № 4 до Договору споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).

Отже, 30 денний термін для оплати заборгованості сплинув 25.12.2021, однак враховуючи вихідні зобов`язання вважається простроченим з 28.12.2021.

У відповідності до ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Пунктом 3 ч.1 ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до вимог ст. ст. 626, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків і договір є обов`язковим до виконання.

Невиконання зобов`язання або виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов`язання.

Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, оскільки факт порушення встановленого умовами договору оренди строку виконання грошового зобов`язання з боку відповідача є встановленим, і останнім не заперечується, то, відповідно, і вимога позивача про стягнення з відповідача пені, втрат від інфляції та відсотків річних є обґрунтованою.

За результатами перевірки обчислених позивачем розрахунків пені, процентів річних та втрат від інфляції судом апеляційної інстанції встановлено, що вони відповідають умовам укладеного сторонами договору оренди землі та чинному законодавству, є арифметично вірними, і відповідачем не спростовані як в цілому, так і за їх складовими, доводи відповідача не містять власного контррозрахунку, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.

Таким чином, дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши наявні у справі докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, колегія суддів приходить до висновку, що заявлені Акціонерним товариством «ДТЕК Одеські Електромережі» позовні вимоги є обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню, а протилежний висновок місцевого суду не ґрунтується на належних доказах та є помилковим.

Ухвалюючи оскаржуване рішення місцевий господарський суд надав невірну оцінку обставинам справи, визнав встановленими обставини, що мають значення для справи, які не доведено та виклав у рішенні висновки, які не відповідають обставинам справи, у зв`язку з чим воно підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позову, з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до пункту б частини 4 статті 282 ГПК України, у зв`язку зі скасуванням судового акту попередньої інстанції і ухваленням нового рішення про задоволення позову, підлягають новому перерозподілу і судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій.

Згідно з ст. ст. 123, 129 ГПК України за рахунок відповідача позивачеві підлягають відшкодуванню витрати зі сплати судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції в сумі 2481 грн. та за подання та розгляд апеляційної скарги в сумі 3721,50 грн., загалом 9924 грн.

Керуючись ст.ст. 253, 269, 270, 275, 277 281-284 ГПК України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські Електромережі» задовольнити.

Рішення Господарського суду Одеської області від 31 серпня 2022 по справі № 916/235/22 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські Електромережі» до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Білгород-Дністровської районної ради» задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Білгород-Дністровської районної ради» (67700, Одеська область, м.Білгород-Дністровський, вулиця Миколаївська, 55-а, ЄДРПОУ 41886843) на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські Електромережі» (65031, м. Одеса, вул. М. Боровського, 286 ЄДРПОУ 00131713) 21 591,71 грн. заборгованості за недовраховану електричну енергію, 159,72 грн. пені, 26,62 грн. 3% річних та 9924 грн. витрат зі сплати судового збору.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених у підпунктах а-г п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя А.І. Ярош

Судді Г.І. Діброва

Н.М. Принцевська