Постанова

від 17.01.2023 по справі 917/1229/17

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2023 року м. Харків Справа №917/1229/17

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Россолов В.В., суддя Шутенко І.А.,

при секретарі судового засідання Беккер Т.М.,

за участю представників:

апелянта (стягувача, у режимі відеоконференції) Скирда В.Є., свідоцтво №7115 від 19.10.2018 року, ордер АІ№1318083 від 08.12.2022 року;

відповідача (боржника) не з`явився;

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Експерт Інвест», м.Київ (вх.№1418П/1) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 15.11.2022 року винесену за результатом розгляду скарги при виконанні судового рішення у справі №917/1229/17,

за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», 01004, м.Київ, вул. Т.Шевченко/вул. Пушкінська, буд. 8/26,

до Приватного акціонерного товариства «Полтавхіммаш», 36007, м.Полтава, вул. Маршала Бірюзова, буд. 85,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство «Азовелектросталь», м.Київ, вул. Пожарського, буд. 4, нежиле приміщення, 63,

про стягнення 1259429,07 грн. та 76349533,40 доларів США,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 15.11.2022 року у справі №917/1229/17 (повний текст складено 22.11.2022 року, суддя Киричук О.А.) закрито провадження у справі №917/1229/17 за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Експерт Інвест» від 22.09.2022 року на дії Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рубель Інни Вікторівни.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Експерт Інвест» з вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодилося та звернулося до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті ухвали норм права, на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить ухвалу Господарського суду Полтавської області від 15.11.2022 року скасувати та повернути справу за скаргою на дії державного виконавця до суду першої інстанції для подальшого розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та не дають можливості для закриття провадження у справі, оскільки стороною скаржника не оскаржувались дії виконавця щодо виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, а оскаржувались виключно дії виконавця щодо виконання наказу виданого Господарським судом Полтавської області 17.10.2017 року у справі №917/1229/17 та неотримання стягувачем належних сум для задоволення своїх вимог.

Крім того, як вказує апелянт ним у скарзі неодноразово наголошувалось на тому, що вимоги стосуються саме оскарження дій державного виконавця щодо виконання наказу Господарського суду Полтавської області від 17.10.2017 року у справі №917/1229/17, а в самій скарзі не оскаржується постава державного виконавця про стягнення виконавчого збору.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.12.2022 року відкрито апеляційне провадження за скаргою ТОВ «Фінансова компанія «Експерт Інвест»; встановлено строк на протязі якого учасники справи мають право подати відзиви на апеляційну скаргу, а також встановлено строк на протязі якого учасники справи мають право подати до суду клопотання, заяви, документи та докази в обґрунтування своєї позиції по справі. Запропоновано учасникам справи визначитися зі своєю явкою у судове засідання (можливістю його проведення за відсутністю представника) шляхом своєчасного повідомлення суду. Повідомлено учасників справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції та про можливість подати документи у справі на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі «Електронний суд», поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису з урахуванням вимог Закону України «Про електронний цифровий підпис» та Закону України «Про електронні довірчі послуги». Офіційна електронна пошта суду: inbox@eag.court.gov.ua. Доведено до відома учасників справи, що нез`явлення у судове засідання апеляційної інстанції (особисто чи представників) належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, а також відсутність відповідного клопотання, не тягне за собою відкладення розгляду справи на іншу дату, а також не перешкоджає розгляду справи по суті.

Учасники справи про час та місце судового засідання повідомлялись шляхом направлення на їх поштові адреси та на електронні адреси, що наявні у матеріалах справи (повідомлені учасниками справи шляхом зазначення у документах, які надавались до суду) копії ухвали суду від 26.12.2022 року.

Згідно із Законом України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення (включаючи ухвали суду господарського суду про відкриття провадження у справі) є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання (ст. 2). Для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень; суд вносить до Реєстру всі судові рішення, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту (ст. 3). Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ст. 4).

Ухвали суду у даній справі розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що підтверджується даними вказаного Реєстру, який є відкритим.

Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції було вчинено всі належні та допустимі заходи направленні на повідомлення учасників справи про час та місце судового засідання.

11.01.2023 року від Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№347), в якому зазначає, що згоден з ухвалою господарського суду першої інстанції, вважає її обґрунтованою та законною, прийнятою при об`єктивному та повному досліджені всіх матеріалів справи, без порушення матеріального чи процесуального права, у зв`язку з чим просить оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У судове засідання 17.01.2023 року представники відповідача та третьої особи не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Нез`явлення в судове засідання представників учасників справи є свідченням їх суб`єктивної поведінки, яка не може бути підґрунтям для затягування розгляду справи відповідної апеляційної скарги. До того ж суд повідомляв учасників справи, що нез`явлення у судове засідання апеляційної інстанції (особисто чи представників), а також відсутність відповідного клопотання, не тягне за собою відкладення розгляду справи на іншу дату, а також не перешкоджає розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 17.01.2023 року представник апелянта підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги і наполягав на її задоволенні.

У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представника скаржника, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, Публічне акціонерне товариств «ВТБ Банк» звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Полтавхіммаш», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство «Азовелектросталь», про стягнення заборгованості по кредитному договору в сумі 1259429,07 грн. та 76349533,40 дол. США, яка складається: заборгованість по кредиту в сумі 60806708,03 доларів США; заборгованість по сплаті процентів, нарахованих за період з 25.12.2013 по 24.02.2017 (включно) - 15542149,74 доларів США; заборгованість по сплаті процентів, нарахованих за період з 25.02.2017 по 28.02.2017 (включно) - 675,63 доларів США; заборгованість по сплаті комісійної винагороди за обслуговування кредиту (за внесення змін до умов Кредитного договору щодо збільшення строку користування кредитом) - 1259429,07 грн.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 28.09.2017 року по справі №917/1229/17 позов задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Полтавхіммаш» на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» заборгованість по кредиту в сумі 60806708,03 доларів США; заборгованість по сплаті процентів в сумі 15542825,37 дол. США за період з 25.12.2013 по 28.02.2017; заборгованість по сплаті комісійної винагороди за обслуговування кредиту в сумі 1259429,07 грн.; 240000,00 грн. судового збору.

На виконання вищевказаного рішення 17.10.2017 року Господарським судом Полтавської області видано відповідний наказ.

20.08.2018 року Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України для примусового виконання наказу №917/1229/17 Господарського суду Полтавської області від 17.10.2017 року відкрито виконавче провадження №57029342.

22.11.2019 року постановою Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рубель Інною Вікторівною виконавче провадження №57029342 приєднано до зведеного виконавчого провадження №53263395, яке веде Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Ухвалою суду від 25.01.2022 року задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Експерт Інвест» про заміну сторони його правонаступником; замінено стягувача у виконавчому провадженні №57029342 з Акціонерного товариства «ВТБ Банк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Експерт Інвест».

Наприкінці серпня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Експерт Інвест» звернулось до суду першої інстанції зі скаргою на дії Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рубель Інни Вікторівни.

У поданій скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Експерт Інвест» просило:

1. Визнати дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рубель Інни Вікторівни несправедливими по відношенню до стягувана - ТОВ «ФК «Експерт Інвест» та неправомірними, а саме, що не відповідають положенням чинного законодавства, зокрема ст. 46 Закону України «Про виконавче провадження»;

2. Визнати Розрахунок розподілу стягнутих з боржника сум для задоволення вимог стягувачів за зведеним виконавчим провадженням №53263395 про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Полтавхіммаш» протиправним та скасувати його.

3. Зобов`язати головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рубель Інну Вікторівну або державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повторно провести Розрахунок розподілу стягнутих з боржника сум для задоволення вимог стягувачів за зведеним виконавчим провадженням №53263395 про стягнення з ПАТ «Полтавхіммаш» фактично стягнутої суми у розмірі 9119067,19 грн. відповідно до положень ст. 45 та ст. 46 Закону України «Про виконавче провадження» у такий спосіб:

- здійснити розрахунок суми виконавчого збору у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суші, а саме в розмірі 911906,72 грн.; віднести вимоги за виконавчим збором до п`ятої черги;

- здійснити розподіл фактично стягнутої суми, 9119067,19 грн. відповідно у пропорційному відношенні до вимог стягувачів у п`ятій черзі таким способом:

ТОВ «ФК «Альтарес Фінанс» - 2633564,57 грн.;

ТОВ «ФК «Експерт Інвест» - 5573595,90 грн.;

Держава в особі Міністерства юстиції України 911906,72 грн.

11.10.2022 року від скаржника надійшло клопотання про уточнення скарги на дії державного виконавця з виконання наказу Господарського суду Полтавської області від 17.10.2017 року у справі №917/1229/17, в якому вказав, що вважає за необхідне уточнити вимоги скарги та її редакцію з метою усунення будь-яких сумнівів, що у даній скарзі оскаржуються дії виконавця щодо виконання саме наказу Господарського суду Полтавської області від 17.10.2017 року у справі №917/1229/17, а не його постанов про стягнення виконавчого збору. До клопотання про уточнення скарги ТОВ «ФК «Експерт Інвест» надав уточнену скаргу, яка містить зокрема, як нові обґрунтування до скарги, так і інші уточнені вимоги. При цьому прохальна частина є ідентичною.

З наданого Відділом примусового виконання рішень відзиву і додатків до нього вбачається, що у складі зведеного виконавчого провадження №53263395, перебувають 4 виконавчі провадження, а саме:

1. Виконавче провадження №57029342 з виконання наказу №917/1229/17 від 17.10.2017 року Господарського суду Полтавської області про стягнення на користь ТОВ «ФК «Експерт Інвест» стягнення на користь юридичної особи;

2. Виконавче провадження №49737114 з виконання наказу №905/3135/14-908/4229/14 від 15.12.2015 року Господарського суду Запорізької області про стягнення на користь ТОВ «Фінансова компанія «Альтарес» стягнення на користь юридичної особи;

3. Виконавче провадження № 59864822 з виконання постанови №5582749 від 24.07.2019 року виданої ВПВР Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; (стягнення на користь Державного бюджету України) стягнення на користь держави;

4. Виконавче провадження №67643994 з виконання постанови №49849512 від 18.02.2016 року виданої ВПВР Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; (стягнення на користь Державного бюджету України) стягнення на користь держави.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Експерт Інвест» у скарзі на дії Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рубель Інни Вікторівни зазначає, що 18.08.2022 року представнику стало відомо, що 01.08.2022 року відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України затвердив розрахунок розподілу стягнутих з боржника сум для задоволення вимог стягувачів за зведеним виконавчим провадженням №53263395 про стягнення з ПрАТ «Полтавхіммаш» (надалі «Розрахунок»).

Стягувач вказує, що відповідно до Розрахунку державним виконавцем було вирішено віднести вимоги щодо стягнення виконавчого збору до 4-ої черги, а вимоги безпосередньо стягувачів, за якими і стягувався виконавчий збір, до 5-чергої. Дані дії державного виконавця призвели до того, що вся фактично стягнута з ПАТ «Полтавхіммаш» сума була направлена на погашення вимог виконавчого збору. Внаслідок незаконних дій державного виконавця, ТОВ «ФК «Експерт Інвест» не отримала законну частку фактично стягнутої заборгованості, а саме, 5573595,90 грн. від фактично стягнутих 9119067,19 грн.

За твердженням стягувача, виконавцем допущено дві грубі помилки під час ухвалення Розподілу, а саме: 1. порушення п.3 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження», яке виразилось у стягненні виконавчого збору в розмірі 372664901,36 грн. замість 911906,72 грн.; 2. порушення ч. 1 ст. 46 Закону України «Про виконавче провадження», яке виразилось у включенні вимог за виконавчим збором у четвергу чергу, замість п`ятої.

Стягувач вважає, що наведені дії Державного виконавця призвели до того, що він не отримав грошові кошти, які підлягали йому для перерахування в рахунок погашення його грошових вимог.

Відповідно до ч. 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до приписів статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Законодавцем передбачений чіткий порядок вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні. Державний виконавець наділений відповідними повноваженнями, він повинен дотримуватись цих вимог законодавства з метою забезпечення максимального дотримання засад, передбачених статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження». Зокрема, такими засадами є - верховенство права, законність, справедливість, неупередженість та об`єктивність, гласність та відкритість виконавчого провадження. Разом з тим, порушення зазначених засад має наслідком порушення безпосередньо прав сторін виконавчого провадження.

При цьому вчинення державним виконавцем дій, які визначені законом для виконання судового рішення, будуть вважатися належними у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у їх передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документу у встановлені законом строки, з дотриманням прав учасників виконавчого провадження - стягувача та боржника (постанова Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 19.08.2019 року у справі №913/438/16).

Частиною 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з частиною 3 статті 327 Господарського процесуального кодексу України наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

Положеннями статті 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно зі статтею 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до частини 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Наразі, ТОВ «ФК «Експерт Інвест» оскаржує розрахунок розподілу стягнутих з боржника сум для задоволення вимог стягувачів за зведеним виконавчим провадженням №53263395 про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Полтавхіммаш».

При цьому, скаржник обґрунтовує неправомірність дій державного виконавця порушенням положень Закону України «Про виконавче провадження», яке виразилось у неправильному визначенні розміру виконавчого збору та неправильному визначенні черговості задоволення вимог за виконавчим збором.

Тобто, проаналізувавши зміст скарги слід відзначити, що має місце оскарження дій державного виконавця за зведеним виконавчим провадженням та щодо дій, які полягають у помилковості проведеного розрахунку по-перше, щодо розміру виконавчого збору, а вже по-друге, щодо сум і черговості які підлягають перерахуванню кредиторам.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Тобто оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, здійснюється в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена Верховним Судом в постановах від 06.06.2018 у справі № 921/16/14-г/15, від 14.11.2018 у справі № 906/515/17, від 13.03.2019 у справі № 545/2246/15-ц, від 03.04.2019 у справі № 370/1034/15-ц, у справі № 370/1288/15-ц, від 21.08.2019 у справі № 381/2126/18, від 05.05.2020 у справі № 589/117/17, від 23.06.2020 у справі № 705/1804/13-ц.

Таким чином, оскарження дій державного виконавця щодо розміру виконавчого збору не підлягають вирішенню в межах розгляду скарги на дії ДВС у даній справі, позаяк оскарження таких дій має відбуватись в порядку адміністративного судочинства. При цьому, з огляду на предметність, неважливо наразі стосується це конкретної справи чи зведеного виконавчого провадження.

Посилання на те, що скаржником не оскаржуються постанови державного виконавця щодо стягнення виконавчого збору, колегія суддів відхиляє, оскільки ч.2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» чітко встановлює, що не тільки постанови оскаржуються, а й дії та бездіяльність державного виконавця. Необхідно також врахувати, що постанова державного виконавця є наслідком певної дії її відображенням. Таким чином, оскаржуючи дії, доцільним є і оскарження постанови.

Щодо тверджень апелянта, що ним наголошувалось на тому, що вимоги стосуються саме оскарження дій державного виконавця щодо виконання наказу Господарського суду Полтавської області від 17.10.2017 року у справі №917/1229/17, то такі твердження спростовуються змістом самої скарги.

Так, дійсно скаржник у скарзі вказує, що ним оскаржуються дії державного виконавця в частині наказу Господарського суду Полтавської області від 17.10.2017 року у справі №917/1229/17, проте за мотивувальною та прохальною частиною скарги чітко вбачаються доводи та незгода скаржника щодо дій державного виконавця саме в межах зведеного виконавчого провадження і зводяться до помилковості дій державного виконавця з визначення розміру виконавчого збору і помилковості черговості задоволення вимог кредиторів.

У статті 339 та частині першій статті 340 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Аналогічно врегульовано вказане питання у частині 1 ст.447 та частині 1 ст.448 Цивільного процесуального кодексу України, а саме: сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Аналіз правових норм, передбачених частиною першою статті 74 Закону, з урахуванням вимог статей 339, 340 Господарського процесуального кодексу України, дає підстави зробити висновок, що у разі оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання судового рішення при виконані рішення, ухваленого за правилами цивільного судочинства, зазначена скарга розглядається судом, який ухвалив вказане рішення за правилами цивільного судочинства, а якщо скарга подається на рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб ДВС щодо виконання судового рішення, ухваленого за правилами господарського судочинства, таку скаргу розглядає відповідний господарський суд, який ухвалив таке рішення за правилами господарського судочинства, відповідно.

Разом з тим, ані у Цивільному процесуальному кодексі України, ані у Господарському процесуальному кодексі України не урегульовано порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб ДВС щодо виконання судових рішень при вчиненні таких дій у зведеному виконавчому провадженні.

Спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій, є Закон України «Про виконавче провадження», за нормами якого вчинено виконавчі дії.

Статтею 30 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.

Проаналізувавши вищенаведені процесуальні норми, можна зробити висновок, що при виконанні судових рішень діє правило існування одного виконавчого провадження про примусове виконання щодо одного боржника, незалежно від кількості судових рішень та юрисдикції, у яких вказані рішення, що підлягають примусовому виконанню, були ухвалені, та кількості стягувачів.

Також, існує лише одна підстава для виведення виконавчого документа зі зведеного виконавчого провадження - це наявність підстав для завершення виконавчого провадження. При цьому таким правом наділений лише виконавець, який ухвалює відповідну постанову, що є його дискреційним повноваженням. Суд такими повноваженнями не наділений.

Закон не передбачає порядку розгляду скарг на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами та інших органів.

Оскільки чинним законодавством не врегульовано порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, то в такому випадку потрібно застосовувати частину першу статті 287 КАС України, і вказані справи слід розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Правовий висновок з цього питання викладено, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.03.2018 у справі №660/612/16-ц, від 12.09.2018 у справі №906/530/17, від 17.10.2018 у справах №927/395/13, №5028/16/2/2012, від 05.12.2018 у справі №904/7326/17, від 13.02.2019 у справі №808/2265/16, від 10.04.2019 у справі №908/2520/16 та від 15.05.2019 у справі №924/1389/13.

Аналогічний правову позицію викладено в постанові Верховного Суду у справі №917/809/14 від 19.01.2022, в якій Суд зазначив, що наявність у зведеному виконавчому провадженні судових рішень, ухвалених за правилами різних юрисдикцій, чи рішень інших (не судових) органів, якщо ці рішення підлягають примусовому виконанню, є підставою для розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність відділу ДВС у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 4 ст.236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 86 цього ж кодексу визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи норми законодавства та матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Експерт Інвест» на дії Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рубель Інни Вікторівни стосується судового оскарження дій/бездіяльності державного виконавця під час виконання ним зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень та інших (не судових) органів, і відповідно до частини 1 ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. Крім того, розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Експерт Інвест» за своїм предметом, як вірно встановлено судом першої інстанції, також підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, у зв`язку з чим правомірно послався на приписи п.1 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України і закрив провадження у справі.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв`язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням судом норм права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, і вчинені при довільному тлумаченні обставин справи і норм права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Експерт Інвест» не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржувана ухвала Господарського суду Полтавської області від 15.11.2022 року у справі №917/1229/17 має бути залишена без змін.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати апелянта не підлягають відшкодуванню.

Керуючись статтями 13, 86, 129, 269, 271, 273, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284, 329 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Експерт Інвест» залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 15.11.2022 року у справі №917/1229/17 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 30 січня 2023 року.

Головуючий суддя В.С. Хачатрян

Суддя В.В. Россолов

Суддя І.А. Шутенко