Постанова

від 31.01.2023 по справі 922/336/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2023 року м. Харків Справа № 922/336/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В.,

без виклику сторін,

розглянувши в порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства "В.О.В.", м. Харків (вх. №803 Х/2),

на рішення Господарського суду Харківської області від 08.06.2022 (повний текст складено 13.06.2022) у справі №922/336/22 (суддя Добреля Н.С.),

за позовом Харківської міської ради, м. Харків,

до відповідача Приватного підприємства "В.О.В.", м. Харків,

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

28.01.2022 Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства "В.О.В." про стягнення з останнього заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 123407,34грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що земельна ділянка загальною площею 0,2770 га по пр.-т Маршала Жукова - ріг вул. Слинько у м. Харкові у період з 02.02.2019 по 11.06.2019 використовувалась відповідачем без належної сплати орендної плати в повному обсязі. Як вказує позивач, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з 14.09.2018 до відповідача перейшла у власність нежитлова будівля літ. "АА-1", яка знаходиться на вказаній земельній ділянці, у зв`язку з чим до Приватного підприємства "В.О.В." перейшли всі права і обов`язки орендаря за договором оренди землі №6903/05 від 18.01.2005 від попереднього орендаря - ТОВ "Торгівельний будинок "Салтівський", у тому числі щодо сплати орендної плати. Однак, всупереч цим умовам відповідач протягом тривалого строку не сплачує орендну плати в розмірі визначеному умовами договору, що зумовлює необхідність звернення Харківської міської ради до господарського суду за захистом своїх прав з позовом про стягнення частки заборгованості з орендної плати за період з 02.02.2019 по 11.06.2019 у розмірі 123407,34грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 08.06.2022 у справі №922/336/22 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з відповідача на користь позивача 123407,34грн заборгованості з орендної плати та 2481,00грн судового збору.

Приймаючи вищевказане рішення, господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідач з 14.09.2018 є власником нежитлової будівлі літ. "АА-1", яка знаходиться на земельній ділянці комунальної власності по проспекту Маршала Жукова - ріг вул. Слинько у м. Харків, яка за договором оренди землі №6903/05 від 18.01.2005 була передана Харківською міською радою в оренду ТОВ "Торгівельний будинок "Салтівський" для будівництва та обслуговування торгівельного павільйону. З огляду на те, що з моменту набуття права власності на нерухоме майно до відповідача у відповідності до ст. 377 Цивільного кодексу України та ст. 120 Земельного кодексу України перейшло право користування земельною ділянкою від попереднього користувача, тому відповідач був зобов`язаний сплачувати, однак за період з 02.02.2019 по 11.06.2019 не сплатив частину орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що позов Харківської міської ради щодо недоплаченої суми 123407,34грн орендної плати за період з 02.02.2019 по 11.06.2019 є обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Не погодившись із вищевказаним рішенням, Приватне підприємство "В.О.В." звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 08.06.2022 у справі №922/336/22 та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволення позову відмовити повністю.

В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги відповідач посилається на помилкове застосування господарським судом першої інстанції до спірних правовідносин ст. 377 Цивільного кодексу України та ст. 120 Земельного кодексу України, а також відсутність підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи на наступне:

- оскільки на момент вчинення правочину щодо відчуження нежитлової будівлі літ. "АА-1" площею 80 м.кв. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно була відсутня інформація про право оренди у ТОВ "Торгівельний будинок "Салтівський" на земельну ділянку площею 0,2770 га, розташовану по пр.-т Маршала Жукова - ріг вул. Слинько у м. Харкові, відтак висновки суду першої інстанції про те, що відповідач з 14.09.2018 в силу вимог закону автоматично став орендарем земельної ділянки є безпідставними;

- судом зроблений помилковий висновок, що у ПП "В.О.В." виникло право оренди на земельну ділянку площею 0,2770 га, розташовану по пр.-т Маршала Жукова - ріг вул. Слинько у м. Харкові, зважаючи на те, що відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України та ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" таке право виникає лише з моменту державної реєстрації; при цьому, в матеріалах справи відсутні докази внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про право оренди ПП "В.О.В." на вказану земельну ділянку;

- відповідно до пункту 40 договору оренди землі від 18.01.2005, перехід права власності на будівлі та споруди, що розташовані на орендованій земельній ділянці до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору; у той же час, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що у зв`язку із набуттям відповідачем права власності на нежитлову будівлю літ. "АА-1" площею 80 м.кв. до договору оренди землі вносились будь-які зміни щодо нового власника будівлі або він був розірваний;

- висновки суду першої інстанції про те, що до відповідача перейшло право оренди на земельну ділянку у зв`язку із переходом до нього право власності на нежитлову будівлю, на думку апелянта, не ґрунтується на наявних у матеріалах справи доказах, оскільки у справі відсутнє документальне підтвердження тих обставин, що нежитлова будівля літ. "АА-1" площею 80 м.кв., право власності на яку набув відповідач, розташована саме на земельній ділянці площею 0,2770 га, по пр.-т Маршала Жукова - ріг вул. Слинько у м. Харкові;

- на підставі наданого позивачем витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29.11.2021 №287228729 неможливо встановити, що нежитлова будівля літ. "АА-1" площею 80 м.кв. по бульвару Жасміновому, 2 у м.Харкові розташована саме на земельній ділянці площею 0,2770 га, по пр.-т Маршала Жукова - ріг вул. Слинько у м. Харкові;

- згідно цього витягу по бульвару Жасміновому, 2 у м. Харкові, окрім нежитлової будівл літ. "АА-1" площею 80 м.кв. розташований гуртожиток літ. "А-2", право власності на який по приміщенням зареєстроване з 28.08.2017 за ПрАТ "Трест Житлобуд-1" та з 18.09.2015 за територіальною громадою в особі Харківської міської ради; тобто, за використання земельної ділянки орендну плату повинен вносити не лише відповідач, а також й інші власники нерухомого майна, яке розташоване за вказаною адресою;

- позиція позивача, викладена ним у позові, суперечить прийнятим Харківською міською радою локальними нормативно-правовими актами, якими передбачено на випадок зміни власника об`єктів нерухомості необхідність переоформлення права оренди земельних ділянок шляхом укладення додаткової угоди; однак, враховуючи те, що відповідна додаткова угода про заміну сторони договору оренди землі не укладалась, відтак ПП "В.О.В." не стало стороною (орендарем) договору; а враховуючи, що така додаткова угода у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не зареєстрована, тому у ПП "В.О.В." не виникло право оренди на земельну ділянку, у зв`язку із чим не виник й обов`язок сплачувати орендну плату за її використання;

- суд не надав оцінки поведінці Харківської міської ради, як сторони договору оренди землі, в момент та після переходу права власності на будівлю до відповідача; позивач мав можливість самостійно здійснити дії, спрямовані на приведення правовідносин щодо використання земельної ділянки комунальної власності до вимог чинного законодавства та власних локальних нормативно-правових актів, однак безпідставно таких дій не вчинив;

- також, судом першої інстанції не було досліджено обставин відносно правомірності стягнення з ПП "В.О.В" саме Харківською міською радою орендної плати за договором оренди землі та зроблені неправильні висновки щодо розрахунку заборгованості орендної плати позивача;.

- так, згідно листа ГУ ДПС у Харківській області від 06.01.2022 № 276/5/20-40-04-03-11 ПП "В.О.В." не обліковується платником орендної плати з юридичних осіб за земельну ділянку за договором оренди землі від 18.01.2005 № 6903/05; отже, податковий орган, який уповноважений контролювати нарахування та сплату за землю визнав те, що відповідач не був орендарем та стороною договору оренди землі №6903/05 від 18.01.2005;

- у випадку виникнення у ПП "В.О.В." податкового боргу зі сплати орендної плати за договором оренди землі №6903/05 від 18.01.2005 податковий орган мав можливість ініціювати перевірку дотримання податкового законодавства та притягнути ПП "В.О.В." до відповідальності передбаченої чинним законодавством, однак зазначених дій вчинено не було;

- матеріали справи не містять, а позивачем не надано доказів на підтвердження того, що податковий орган уповноважений контролювати нарахування та сплату плати за землю має будь-які податкові претензії до відповідача або ж того, що Харківська міська рада зверталась до податкових органів у зв`язку із порушенням відповідачам умов договору оренди землі щодо сплати орендної плати як податку;

- згідно розрахунку позивача ПП "В.О.В." за період з 02.02.2019 по 11.06.2019 повинно було сплатити 123407,34грн; разом з цим, у листі ГУ ДПС у Харківській області зазначено, що ПП "В.О.В." за 2019 рік сплачено орендної плати 59763,28грн; при цьому, з вказаного листа неможливо встановити чи за весь 2019 рік сплачена орендна плата чи за якийсь період; у розрахунку Харківської міської ради ці платежі не враховані, але немає будь-яких пояснень або доказів чому ці платежі не враховані, а в позові така інформація ГУ ДПС у Харківській області взагалі не проаналізована; вказане свідчить про те, суд першої інстанції не досліджував інформацію ГУ ДПС у Харківській області та не врахував здійснених відповідачем платежів за користування землею.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 04.08.2022 для розгляду справи визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.08.2022 поновлено ПП "В.О.В." пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 08.06.2022 у справі №922/336/22; відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою; встановлено учасникам справи строк до 29.08.2022 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання іншим учасникам провадження; розгляд апеляційної скарги ухвалено розпочати з 30.08.2022 без повідомлення учасників справи.

З огляду на те, що ціна позову у даній справі є меншою від ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (123407,34грн), суд апеляційної інстанції розглядає дану справу за правилами ч. 10 ст. 270 ГПК України без повідомлення учасників справи.

На час ухвалення цієї постанови клопотання будь-якої із сторін про розгляд справи в порядку загального позовного провадження до Східного апеляційного господарського суду не надходили.

Позивач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу та не направив його до суду.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 та ч. 8 ст. 252 ГПК України, у разі здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами, досліджує докази і письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, судове засідання не проводиться.

Колегія суддів звертає увагу, що ухвалу про відкриття апеляційного провадження від 09.08.2022 апеляційним судом було надіслано на адресу ТОВ "В.О.В.", яка міститься в матеріалах справи, а також зазначена позивачем в позовній заяві та скаржником (відповідачем) в апеляційній скарзі, а саме: 61001, м. Харків, вул. Примерівська, 22-А. Разом з тим, на адресу суду повернулося поштове відправлення з довідкою підприємства зв`язку: "адресат відсутній за вказаною адресою". Суд також направив ухвалу на електронну пошту представника відповідача: yurist5550555@i.ua.

Порядок вручення судових рішень визначено у ст. 242 ГПК України, за змістом п. 4 ч. 6 днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Таким чином, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена ст.ст. 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Апеляційним судом було створено належні умови для ознайомлення учасників справи з її рухом шляхом надсилання копій процесуальних документів. Додаткових письмових пояснень, інших, ніж викладені в апеляційній скарзі, відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень сторони до суду не надсилали, про неможливість викласти їх письмово та необхідність надати додаткового часу не заявляли.

Колегія суддів також зазначає, що з урахуванням положень Указів Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", від 14.03.2022 №133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України від 15.03.2022 №2119-IX), від 18.04.2022 №259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України від 21.04.2022 №2212-IX), від 17.05.2022 №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України від 22.05.2022 №2263-IX), від 12.08.2022 №573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України від 15.08.2022 №2500-IX) Східний апеляційний господарський суд здійснює розгляд справи №922/336/22 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на підставі рішення Харківської міської ради №18/04 від 25.02.2004 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об`єктів", 18.01.2005 між Харківською міською радою, як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Салтівський", як орендарем, було укладено договір оренди землі №6903/05.

Цей договір було підписано повноважними представниками з обох сторін та скріплено печатками, а також зареєстровано у Харківській регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомітеті України по земельних ресурсах" в книзі записів державної реєстрації договорів (запис від 18.01.2005 за №6903/05).

За умовами вищевказаного договору орендодавець (позивач) взяв на себе зобов`язання надати, а орендар (відповідач), у свою чергу, зобов`язався прийняти в оренду до 01.02.2029 земельну ділянку за адресою: м.Харків, проспект Маршала Жукова - ріг вул. Слинько площею 0,2770 га.

Матеріалами справи також підтверджується, що на підставі підписаного та скріпленого печатками сторін відповідного акту приймання передачі позивач передав відповідачу земельну ділянку, яка є предметом договору.

За умовами пункту 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить:

- на період будівництва згідно з довідкою №1711 від 13.07.2004 351455,00грн;

- на період експлуатації згідно з довідкою №1715/04 від 13.07.2004 1757274,00грн.

У пункті 9 договору сторонами було погоджено наступний розмір орендної плати:

- 2004 рік: 561,45грн;

- 2005 рік: 748,60грн;

- 2006 рік: 1102,10грн;

- з 2007 року: 2079,44грн

- на період експлуатації: 6443,34 грн.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п. 10 договору).

Відповідно до п. 13 договору розмір орендної плати переглядається у разі: а) зміни умов господарювання, передбачених договором; б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів; в) внаслідок інфляції щорічно; г) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; д) в інших випадках передбачених законом.

Як також з`ясовано, рішенням Господарського суду Харківської області від 06.10.2015 у справі №922/4273/15, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.11.2015, внесено зміни до договору оренди землі від 18.01.2005 №6903/05 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди землі, у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки землі міста Харкова.

Відповідно до вищевказаної додаткової угоди розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком № 623/14 від 15.11.2013 становить 5,6% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки і складає 235205,38грн, або в місяць по 19600,45грн.

Дата набрання рішенням суду по справі №922/4273/15 законної сили 20.10.2015.

04.06.2019 між Харківською міською радою та ТОВ "Торгівельний будинок "Салтівський" укладено угоду про розірвання договору оренди землі, відповідно до якого сторони дійшли згоди про те, що орендар повертає, а орендодавець приймає земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, кадастровий №6310136900:06:006:0018 загальною площею 0,2770 га, яка знаходиться за адресою: м.Харків, пр.-т Петра Григоренка (колишня назва пр.-т Маршала Жукова) - ріг бульвару Жасминового (колишня назва вул. Слинька) та була у користуванні у орендаря відповідно до договору оренди землі, право оренди земельної ділянки зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право: 14757940 від 11.06.2019), земельну ділянку повернуто до земель запасу міста.

Відповідно до наявного в матеріалах справи витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна від 29.11.2021 №287228729 вбачається, що право приватної власності на нежитлову будівлю літ. "АА-1" загальною площею 80,0 кв.м. належить з 14.09.2018 ПП "В.О.В." на підставі акту приймання-передачі від 12.03.2018, договору про спільну діяльність від 12.03.2018, укладеного між ТОВ "Торгівельний будинок "Салтівський" та ПП "В.О.В.", акта декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 03.08.2018 ХК141182150264.

З огляду на зазначені обставини, а також той факт, що з моменту переходу права власності на нерухоме ма йно (будівлю літ. "АА-1"), яке знаходиться на орендованій земельній ділянці комунальної власності, на думку позивача, до ПП "В.О.В." перейшли всі права і обов`язки орендаря за договором оренди землі від 18.01.2005 №6903/05, у тому числі щодо сплати орендної плати, однак всупереч цьому, відповідач протягом тривалого строку не сплачує орендну плати в розмірі визначеному умовами договору, тому Харківська міська рада звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача частки заборгованості з орендної плати за період з 02.02.2019 по 11.06.2019 у розмірі 123407,34грн.

Як вже зазначалось раніше, Господарським судом Харківської області 08.06.2022 ухвалено оскаржуване рішення у справі №922/336/22, яким позовні вимоги задоволено в повному обсязі та стягнуто з відповідача на користь позивача 123407,34грн заборгованості з орендної плати з підстав, зазначених вище.

Надаючи кваліфікацію спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції погоджується з правильністю правових висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову з огляду на таке.

За приписами ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 792 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема, Законом України "Про оренду землі".

За приписами ст. 1 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент укладення договору оренди), яка кореспондується з положеннями ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі").

Частиною 1 ст. 632 ЦК України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки, тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (ст. 206 Земельного кодексу України).

За приписами ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

У справі, що розглядається, Харківська міська рада звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача 123407,34грн орендної плати, обґрунтовуючи таке звернення тим, що ПП "В.О.В." не здійснює плати за користування земельною ділянкою, право оренди на яку автоматично перейшло до відповідача з моменту набуття права власності на нерухоме майно .

Частиною 1 ст. 377 ЦК України (в редакції, чинній станом на момент відчуження нерухомого майна) передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 120 Земельного кодексу України разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

За приписами ч. 3 ст. 7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Аналіз положень наведених норм дає підстави для висновку про те, що у разі переходу права власності на майно, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, до нового власника з моменту набуття права власності на це майно переходить право оренди земельної ділянки, на якій вказане майно розміщене у тому самому обсязі та умовах, які були у попереднього власника.

Таким чином у разі переходу права власності на нерухоме майно, розміщене на земельній ділянці, яка знаходилась в користуванні відчужувача цього майна, новий власник майна набуває відповідне право користування цією ділянкою у тому ж обсязі та умовах, які були у попереднього власника, що, відповідно, передбачає припинення права користування цією ділянкою у попереднього землекористувача.

При цьому, враховуючи, що відповідний договір, укладений з попереднім власником, розірванню не підлягає, а продовжує діяти на тих самих умовах і в тому самому обсязі для нового власника майна, тобто фактично відбувається заміна сторони у зобов`язанні.

Матеріалами справи підтверджується, що за умовами договору оренди землі №6903/05 від 18.01.2005 Харківська міська рада передала ТОВ "Торгівельний будинок "Салтівський" земельну ділянку за адресою: м.Харків, пр.-т Маршала Жукова - ріг вул. Слинько загальною площею 0,2770 га в оренду для будівництва та експлуатації торгівельного павільйону (п. 15 договору).

Передача земельної ділянки здійснювалась з розробленням проекту відведення (п.18 договору), а саме: додатком до цього договору є план земельної ділянки кадастровий № 6310136900:06:006:0018 площею 0,2770 га.

Судом також встановлено, що земельна ділянка сформована як об`єкт цивільних прав, відомості про формування цієї земельної ділянки з визначенням її площі (0,2770 га), меж, присвоєння кадастрового номера (6310136900:06:006:0018) внесено до Державного земельного кадастру. Державну реєстрацію земельної ділянки здійснено 29.03.2005 на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який був додатком до договору оренди землі.

Як вбачається із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 29.11.2021 року № 287228729, право приватної власності на нежитлову будівлю літ. "АА-1" загальною площею 80,0 кв.м., розташовану за адресою: м.Харків, бул. Жасминовий, 2, належить з 14.09.2018 відповідачу - ПП "В.О.В." на підставі акту приймання-передачі від 12.03.2018, договору про спільну діяльність від 12.03.2018, укладеному між ТОВ "Торгівельний будинок "Салтівський" та ПП "В.О.В.", акта декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 03.08.2018 (серія та номер ХК 141182150264).

Тобто, на земельній ділянці з кадастровим номером №6310136900:06:006:0018 площею 0,2770 га, яка орендувалась ТОВ "Торгівельний будинок "Салтівський" з метою будівництва та обслуговування торгівельного павільйону, знаходиться об`єкт нерухомого майна - нежитлова будівля літ. "АА-1" загальною площею 80,0 кв.м., розташована за адресою: м.Харків, бул. Жасминовий, 2, який (об`єкт) з 14.09.2018 належить ПП "В.О.В." на праві власності .

Отже, з огляду на положення ст. 377 ЦК України, ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 7 Закону України "Про оренду землі" з дати реєстрації права власності на нерухоме майно до ПП "В.О.В." автоматично перейшло право оренди земельної ділянки з кадастровим номером №6310136900:06:006:0018 загальною площею 0,2770 га на умовах, передбачених договором оренди землі №6903/05 від 18.01.2005, а саме з 14.09.2018, і саме з вказаної дати відповідач зобов`язаний був сплачувати орендну плату у розмірі визначеному договором.

Доводи апеляційної скарги відповідача про відсутність в нього обов`язку сплачувати орендну плати з підстав відсутності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право оренди земельної ділянки як у попереднього власника нерухомого майна ТОВ "Торгівельний будинок "Салтівський", так і не внесення запису про право оренду ПП "В.О.В.", судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються.

За змістом положень ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

При цьому, право оренди земельної ділянки виникає після державної реєстрації такого права, яка проводиться державним реєстратором у порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", на підставі договору оренди землі та інших документів, які підтверджують набуття права оренди земельної ділянки.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

З досліджених судом матеріалів справи встановлено, що договір оренди землі №6903/05 від 18.01.2005 зареєстровано у Харківській регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомітеті України по земельних ресурсах" в книзі записів державної реєстрації договорів (запис від 18.01.2005 за №6903/05).

Отже, після проведення державної реєстрації права оренди до ТОВ "Торгівельний будинок "Салтівський" в силу норм Земельного кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" перейшли права і обов`язки орендаря земельної ділянки за договором оренди землі №6903/05 від 18.01.2005.

Разом із цим, після набуття ПП "В.О.В." права власності на нежитлову будівлю літ. "АА-1" загальною площею 80,0 кв.м., розташовану за адресою: м.Харків, бул. Жасминовий, 2, з 14.09.2018 останнє не здійснило переоформлення орендних правовідносин з Харківською міською радою, у зв`язку з чим не було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про нового орендаря земельної ділянки.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №910/18560/16, чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах ст. 120 Земельного кодексу України, ст. 377 ЦК України, інших положеннях законодавства.

Згідно з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №921/158/18, згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди (зміст якого розкривається, зокрема, у ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 ЦК України) особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття. Отже, відповідно до зазначених правових норм власники споруди мають право на користування земельною ділянкою, на якій вона розташована, ніхто інший, окрім власника цього об`єкта, не може претендувати на вказану земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна.

Згідно з ч. 3 ст. 7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

У розумінні наведених положень законодавства при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (відповідно до договору, який містить необхідні за законом істотні умови), право попереднього власника або користувача припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки, відповідно, новий власник об`єкта нерухомості, до якого переходить право оренди, набуває право оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, тобто має місце заміна сторони у зобов`язанні.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 914/1925/18, від 26.11.2019 у справі № 917/92/19.

Враховуючи викладене, після відчуження об`єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, договір оренди землі у відповідній частині припиняється щодо відчужувача, однак діє на тих самих умовах стосовно нового власника нерухомості, який з моменту набуття такого права набуває також право оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже й відповідні права та обов`язки.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 917/92/19, від 18.02.2020 у справі № 907/132/19.

Після проведення державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомості та переходу до нового власника відповідно до ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України прав і обов`язків орендаря земельної ділянки за договором оренди землі, новий власник звертається до державного реєстратора для проведення державної реєстрації відповідного права оренди на підставі поданого ним чинного договору оренди землі. При цьому укладення з орендодавцем та подання державному реєстратору додаткової угоди до договору оренди землі про заміну сторони договору чинним законодавством України не передбачено, відтак не є обов`язковим.

Подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 927/79/19.

Отже, з огляду на встановлений судом факт реєстрації права оренди земельної ділянки за попереднім орендарем, колегія суддів вважає, що ПП "В.О.В." з моменту набуття права власності на нерухоме майно (з 14.09.2018), фактично стало орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припинився відповідним правочином, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці нерухоме майно.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції виходить з тих підстав, що сама по собі державна реєстрація не є способом набуття права власності чи права користування. Вона виступає лише засобом підтвердження фактів набуття чи припинення прав власності (користування) на нерухоме майно або інших речових прав. А тому нездійснення державної реєстрації речового права на сформовану земельну ділянку за новим власником об`єкту нерухомого майна, розташованого на такій земельній ділянці, не впливає на обов`язок власника будівлі сплачувати за користування цією земельною ділянкою, яка була відведена саме для обслуговування нерухомого майна.

Що стосується доводів апеляційної скарги про відсутність укладених між Харківською міською радою та новим власником об`єкту нерухомості (відповідачем) додаткових угод, якими було б внесено зміни до договору оренди землі від 18.01.2005, то колегія суддів наголошує, що у разі переходу права власності на нерухомість заміна орендаря земельної ділянки у відповідному чинному договорі оренди землі відбувається автоматично, в силу прямої норми закону, не залежно від того, чи відбулося документальне переоформлення орендних правовідносин шляхом внесення змін у договір стосовно орендаря, оскільки переоформлення лише формально відображає те, що прямо закріплено в законі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.11.2020 у справі №904/5968/19.

Перехід права на земельну ділянку до нового набувача нерухомого майна відбувається в силу прямого припису закону, незалежно від волі органу, який уповноважений розпоряджатися земельною ділянкою (п.7.42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №910/18560/16, п.46 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №263/6022/16-ц).

Отже, після переходу права власності на нерухоме майно (нежитлову будівлю літ. "АА-1") на підставі акту приймання-передачі від 12.03.2018, договору про спільну діяльність від 12.03.2018, укладеному між ТОВ "Торгівельний будинок "Салтівський" та ПП "В.О.В.", акта декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 03.08.2018 (серія та номер ХК 141182150264), у нового власника будівлі - ПП "В.О.В." виникло зобов`язання зі сплати орендної плати за земельну ділянку, користувачем якої він автоматично став, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що передбачені договором оренди землі від 18.01.2005 №6903/05, зі змінами, внесеними додатковою угодою на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 06.10.2015 у справі №922/4273/15.

Вказаним спростовуються доводи відповідача про те, що у того був відсутній обов`язок щодо сплати орендної плати з підстав не оформлення права користування земельної ділянки відповідною додатковою угодою, оскільки таке право перейшло до нього автоматично в силу вимог положень ст. 377 ЦК України, ст. 120 Земельного кодексу України та положень ст. 7 Закону України "Про оренду землі".

Відносно аргументів скаржника про відсутність доказів на підтвердження того, що нежитлова будівля літ. "АА-1", право власності на яку набув відповідач, розташована саме на спірній земельній ділянці, колегія суддів зауважує наступне.

Як вбачається з умов договору оренди землі від 18.01.2005, Харківська міська рада передала орендарю - ТОВ "Торгівельний будинок "Салтівський" земельну ділянку загальною площею 0,2770 га по пр.-т Маршала Жукова - ріг вул. Слинько у м. Харкові без будь-яких об`єктів нерухомого майна та інших об`єктів інфраструктури (п. 3. договору) саме для будівництва торгівельного павільйону "Будиночок хліба" з благоустроєм прилеглої території та влаштування спортивного дитячого майданчику та для подальшої експлуатації (п . 15 договору)

Додатком до цього договору є план земельної ділянки з кадастровим №6310136900:06:006:0018 площею 0,2770 га (проект землеустрою), яка передається за договором оренди.

Східним апеляційним господарським судом в процесі підготовки справи до розгляду було здійснено запит до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, за результатом якого було сформовано інформаційну довідку №319787256 від 09.01.2022, з якої вбачається, що цільовим призначенням земельної ділянки з кадастровим номером 6310136900:06:006:0018 загальною площею 0,2770 га визначено: для експлуатації нежитлової будівлі літ. "АА-1" (торгівельного призначення).

При цьому, як вже вказувалося раніше, земельна ділянка з кадастровим номером 6310136900:06:006:0018 загальною площею 0,2770 га, яка виділена для експлуатації нежитлової будівлі літ. "АА-1", та є об`єктом права власності відповідача, сформована, зареєстрована у встановленому діючим законодавством порядку, а тому є об`єктом цивільних прав.

Відповідно до даних Публічної кадастрової карти України, земельна ділянка з кадастровим номером 6310136900:06:006:0018 загальною площею 0,2770 га за адресою: м. Харків Слобідський район, бульвар Жасміновий, 2, виділена для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, в Державному кадастрі також наявні відомості про розміщення на ній торгівельного павільйону "Салтівський".

Тобто, судом встановлено, що на земельній ділянці знаходиться об`єкт нерухомого майна, а саме: нежитлова будівля літ. "АА-1" загальною площею 80,0 кв.м., який належить з 14.09.2018 відповідачеві на праві приватної власності власності.

За таких обставин, судовою колегією апеляційної інстанції з`ясовано, що земельна ділянка з кадастровим номером 6310136900:06:006:0018 площею 0,2770 га надавалась Харківською міською радою в оренду та використовується власником (ПП "В.О.В.") для обслуговування нежитлової будівлі літ. "АА-1".

Також, судом встановлено, що спірна земельна ділянка була виділена в натурі саме для експлуатації та обслуговування цієї нежитловою будівлі, а не будь-яких інших об`єктів нерухомого майна.

Аргументи відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі відносно того, що відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за адресою бульвар Жасміновий, 2 у м.Харкові, окрім нежитлової будівлі літ. "АА-1" площею 80 м.кв. також розташований гуртожиток літ. "А-2", право власності на який по приміщенням зареєстроване за ПрАТ "Трест Житлобуд-1" та за Харківською міською радою, судова колегія не бере до уваги, оскільки:

по-перше, хоча за параметрами пошуку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно по адресі: м. Харків, бульвар Жасміновий, 2, дійсно з`являється інформація про об`єкти нерухомості: гуртожиток літ. "А-2", проте, зазначеному гуртожитку присвоєно інший номер будинку, а саме 13/2;

по-друге, як вбачається з Публічної кадастрової карти України, житлові будинки №№ 2, 2А та 2Б за адресою бульвар Жасміновий розташовані поза межами земельна ділянка з кадастровим номером 6310136900:06:006:0018 загальною площею 0,2770 га та на відстані від торгівельного павільйону "Салтівський" (нежитлова будівля літ. "АА-1");

по-третє, за результатом перевірки інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за параметрами пошуку не за номером будинку, а саме по кадастровому номеру земельної ділянки 6310136900:06:006:0018, судом апеляційної інстанції встановлено, що на цій земельній ділянці відсутнє будь-яке розміщене нерухоме майно, окрім самої лише нежитлової будівлі літ. "АА-1" (торговельного призначення).

Посилання апелянта на поведінку Харківської міської ради та на те, що саме орендодавець був зобов`язаний ініціювати вирішення питання щодо укладення додаткової угоди до договору оренди землі, за оцінкою суду не є підставою звільнення ПП "В.О.В." від обов`язку сплачувати орендну плату за договором оренди землі, оскільки, як вже зазначалось, покупець, який придбав нерухомість, автоматично набуває обов`язку сплачувати орендну плату на умовах договору оренди землі, укладеного із продавцем попри відсутність додаткової угоди про заміну сторони в зобов`язанні.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок розміру орендної плати, судова колегія виходить з такого.

Статтею 21 Закону України "Про оренду землі" визначено, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

У відповідності до ст. 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п. 288.4 ст. 288 ПК України).

За приписами ст. 289 ПК України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = [І - 10]:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін не перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

З наведених вище положень Податкового кодексу України та Закону України "Про оренду землі" вбачається, що зазначені законодавчі акти не встановлюють конкретний розмір орендної плати за земельну ділянку, який має бути зазначений в договорі оренди. ПК України передбачає порядок визначення орендної плати за землю, а тому, саме договором оренди визначаються розмір та умови сплати орендної плати.

Згідно з п. 10 договору оренди землі обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

В той же час, згідно з пп. б) п. 13 договору розмір орендної плати переглядається, зокрема, внаслідок інфляції - щорічно.

Відповідно до п. 9 договору (в редакції додаткової угоди укладеної на підставі рішення у справі №922/4273/15) орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області. Розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком № 623/14 від 15.11.2013 на рік становить 5,6 % від її нормативної грошової оцінки і складає 235205,38грн, або в місяць - 19600,45грн.

Судова колегія враховує, що договором оренди землі від 18.01.2005 сторони визначили обов`язок орендаря самостійно обчислювати розмір орендної плати за землю з урахуванням індексів інфляції (п.10 договору) та вносити її щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця (п.11 договору), а тому відповідач мав дотримуватися зобов`язань щодо порядку сплати орендної плати.

Таким чином, при розрахунку розміру орендної плати, яку мав сплатити відповідач за спірний період (з 02.02.2019 по 11.06.2019), необхідно виходити з щомісячного розміру орендної плати (19600,45грн) та індексу інфляції щодо кожного окремого місяця.

Отже, за період з 02.02.2019 по 11.06.2019 відповідач повинен був сплатити орендну плату (з урахуванням індексів інфляції за період лютий - червень 2019) в загальному розмірі 123407,34грн.

Відповідно до наявного в матеріалах справи листа Головного управління ДПС у Харківській області від 06.01.2022 № 276/5/20-40-04-03-11 згідно інформаційних баз даних Головного управління ДПС у Харківській області ПП "В.О.В.", податковий номер 41148449, обліковується платником орендної плати з юридичних осіб у Слобідському районі м. Харкова за земельну ділянку площею 0,2770 га з 12.09.2019.

Крім того у цьому листі зазначено, що станом на 05.01.2022 згідно даних інтегрованої картки платника сплачено орендною плати у 2019 році - 59763,28грн, у 2020 році - 292407,19 грн.

В свою чергу, як зазначає позивач, загальний розміру заборгованості зі сплати орендної плати, яка мала була сплачена відповідачем за період з 02.02.2019 по 11.06.2019 року становить 123407,34грн.

Що стосується доводів заявника апеляційної скарги про те, що саме контролюючий орган має повноваження щодо перевірки сплати за користування землею, однак останній не ініціював перевірку та не притягнув ПП "В.О.В." до відповідальності за порушення вимог законодавства щодо сплати орендної плати; про відсутність претензій контролюючого органу до ПП "В.О.В.", суд апеляційної інстанції зауважує, що такі доводи не стосуються предмета спору, оскільки правовідносини сторін цього спору (орендодавця та орендаря) у даному випадку є договірними, а не контролюючими.

Доводи відповідача про неврахування Харківською міською радою інформації Головного управління ДПС у Харківській області щодо сплати ПП "В.О.В." орендної плати у 2019 році на суму 59763,28грн, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки позивачем заявлено до стягнення орендну плату за період з 02.02.2019 по 11.06.2019, тобто за 4 місяці та 9 днів; неоплаченими у 2019 році залишилися більше 7 місяців.

При цьому, відповідач був обізнаний про розгляд справи в суді першої інстанції, а також про доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, у тому числі розрахунок орендної плати, однак ПП "В.О.В." не надало ані суду першої інстанції, ані апеляційному суду будь-якого документального підтвердження (платіжних доручень, банківських виписок, чеків тощо) щодо здійснених ним оплат у 2019 році на суму 59763,28грн із визначенням конкретного періоду та за які саме місяці були здійснені такі оплати.

Як свідчить досліджена судом інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки з кадастровим №6310136900:06:006:0018 площею 0,2770 га, за відповідачем було зареєстровано право оренди з 12.09.2019, отже, зазначені ГУ ДПС у Харківській області платежі у 2019 році на суму 59763,28грн могли стосуватись інших періодів, аніж заявлено позивачем, зокрема оплата могла відбуватись після оформлення ПП "В.О.В." з Харківською міською радою відповідної угоди про внесення змін до договору оренди землі (зміна орендаря).

Також, суд враховує, що у вказаному листі ГУ ДПС у Харківській області зазначено про сплату відповідачем у 2019 році саме орендної плати, а не земельного податку, що додатково вказує на те, що такі платежі відбувались саме після оформлення і реєстрації орендних правовідносин з 12.09.2019, а не за визначений позивачем період.

З огляду на те, що відповідач не надав суду власного контррозрахунку та доказів на підтвердження відсутності заборгованості з орендної плати саме за визначений позивачем період з 02.02.2019 по 11.06.2019 (а не за інші 7 місяців 2019 року, зокрема після оформлення орендних правовідносин з 12.09.2019), колегія суддів не може вважати обґрунтованими посилання заявника апеляційного скаргу на неврахування позивачем та судом першої інстанції розміру сплачених ПП "В.О.В." грошових коштів.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору у цій справі.

Таким чином, враховуючи, що судом встановлено, що до ПП "В.О.В." у відповідності до ст. 377 ЦК України, ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 7 Закону України "Про оренду землі" перейшло право користування земельною ділянкою від попереднього користувача, при цьому, відповідач в процесі розгляду справи належним чином не спростував обов`язку сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою по пр.-т Маршала Жукова - ріг вул. Слинько у м.Харкові та не надав доказів сплати орендної плати у розмірі визначеному умовами договору за період з 02.02.2019 по 11.06.2019, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про наявність правових підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача 123407,34грн.

Оскільки доводи заявника апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга ПП "В.О.В." задоволенню не підлягає, а рішення рішення Господарського суду Харківської області від 08.06.2022 у справі №922/336/22 підлягає залишенню без змін.

З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається судом на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "В.О.В." на рішення Господарського суду Харківської області від 08.06.2022 у справі №922/336/22 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 08.06.2022 у справі №922/336/22 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. 286 - 289 ГПК України.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя О.В. Плахов