Рішення

від 19.01.2023 по справі 902/1064/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" січня 2023 р. Cправа № 902/1064/22

Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни,

за участю секретаря судового засідання Шейгець І.В.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом керівника Могилів-Подільської окружної прокуратури (24000, Вінницька обл., м. Могилів-Подільський, вулиця Покровська, будинок 5, ідентифікаційний код юридичної особи 02909909)

в інтересах держави в особі:

позивача: Вендичанської селищної ради (24032, Вінницька обл., Могилів-Подільський р-н, селище міського типу Вендичани, вулиця Соборна, будинок 55, ідентифікаційний код юридичної особи 04326589)

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Агроленд" (21034, Вінницька обл., місто Вінниця, вулиця Максима Шимка, будинок 38, ідентифікаційний код юридичної особи 43347304)

до відповідача 2: Приватного підприємства "Спецземтехніка" (23450, Вінницька обл., Могилів-Подільський (Мурованокуриловецький) р-н, село Немерче, вулиця Центральна, будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи 35903829)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів:

третя особа 1 - Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області (21027, Вінницька обл., м. Вінниця, вулиця Келецька, будинок 63, ідентифікаційний код юридичної особи 39767547);

третя особа 2 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

третя особа 3 - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про витребування земельної ділянки

за участю:

прокурора - Кравчук О.Л., згідно посвідчення

позивача - не з`явився

відповідача 1 - не з`явився

відповідача 2 - не з`явився

від третіх осіб - не з`явилися

В С Т А Н О В И В :

До Господарського суду Вінницької області 24.10.2022 року надійшла позовна заява керівника Могилів-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вендичанської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Агроленд" та Приватного підприємства "Спецземтехніка" про витребування у ТОВ "Глобал Агроленд" та ПП "Спецземтехніка" у комунальну власність Вендичанської селищної ради земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 0522884600:12:001:0116 для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Вендичанської селищної ради Могилів-Подільського району (колишньої Немерченської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області).

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2022 справу розподілено судді Шамшуріній М.В.

Ухвалою від 31.10.2022 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №902/1064/22 за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі третіх осіб, витребувано докази та призначено підготовче засідання у справі на 29.11.2022 року о 10:00 год.

02.11.2022 до суду від прокурора надійшло клопотання № 53-476/вих-22 від 02.11.2022 (вх. № 01-34/9329/22 від 02.11.2022) про повернення надміру сплаченого судового збору.

04.11.2022 до суду від прокурора надійшов супровідний лист № 53-4757/вих-22 від 02.11.2022 (вх. № 01-34/9369/22 від 04.11.2022) із доказами надіслання позовної заяви з додатками третій особі 3 - ОСОБА_2

15.11.2022 на електронну адресу суду від Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області надійшов супровідний лист № 0-2-0.6-4268/2-22 від 15.11.2022 (вх. № 01-34/9758/22 від 15.11.2022) із додатками на виконання вимог ухвали суду від 31.10.2022. Ідентичний супровідний лист № 0-2-0.6-4268/2-22 від 15.11.2022 надано Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області до канцелярії суду 16.11.2022 (вх. № 01-34/9813/22 від 16.11.2022).

16.11.2022 до суду від Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області надійшли пояснення на позовну заяву (вхідний № 01-34/9812/22 від 16.11.2022).

У судовому засіданні 29.11.2022 року суд постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі № 902/1064/22 на 20.12.2022 року о 15:00, яку занесено до протоколу судового засідання.

02.12.2022 до суду від прокурора надійшов лист № 53-5189вих-22 від 01.12.2022 (вх. № 01-34/10361/22 від 02.12.2022) із довідкою про оціночну вартість земельної ділянки.

09.12.2022 до суду від позивача надійшла заява за вхідним № 01-34/10626/22 від 09.12.2022 у якій останній заявляє про підтримання позовних вимог та клопоче про їх задоволення. Ідентична заява надійшла до суду від позивача також 19.12.2022 року за вхідним № 01-34/10904/22.

Ухвалою від 20.12.2022 судом закрито підготовче провадження у справі № 902/1064/22, призначено справу № 902/1064/22 до судового розгляду по суті у судовому засіданні 19.01.2023 о 12:00 год.

На визначену судом дату 19.01.2023 у судове засідання з`явився прокурор. Представник позивача, представники відповідачів, треті особи у судове засідання не з`явились, відзивів на позовну заяву, пояснень ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ) до суду не подали, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись ухвалою суду від 20.12.2022, яку було надіслано за адресами місцезнаходження учасників справи згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та на відомі суду адреси, а також на відомі суду електронні адреси учасників справи. Окрім того ОСОБА_1 , ОСОБА_2 повідомлено про дату, час та місце судового засідання шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Приймаючи до уваги, що відповідно до вимог статті 242 ГПК України учасники справи були належним чином повідомлені про судові засідання у справі та на засадах відкритості і гласності судового процесу учасникам справи створено всі необхідні умови для захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а позивач, відповідачі, треті особи у свою чергу не скористалися наданим їм правом участі у розгляді справи і їх неявка у судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників учасників справи за наявними матеріалами.

У судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

За наслідками розгляду справи, у судовому засіданні 19.01.2023 року суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для прийняття рішення по справі та орієнтовний час повернення.

Після виходу з нарадчої кімнати, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору:

Керівник Могилів-Подільської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом в інтересах держави в особі Вендичанської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Агроленд" та Приватного підприємства "Спецземтехніка" про витребування у ТОВ "Глобал Агроленд" та ПП "Спецземтехніка" у комунальну власність Вендичанської селищної ради земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 0522884600:12:001:0116 для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Вендичанської селищної ради Могилів-Подільського району (колишньої Немерченської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області).

На обґрунтування підстав представництва держави в особі Вендичанської селищної ради, прокурором зазначено, що з 27.05.2021 року законодавчо визначеним розпорядником спірної земельної ділянки є Вендичанська територіальна громада з адміністративним центром територіальної громади - смт. Вендичани, до складу якої увійшла, зокрема Немерченська сільська рада Мурованокуриловецького району.

Вендичанська селищна рада має право звертатися до суду з метою усунення порушень законодавства та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, однак, зазначеним органом місцевого самоврядування не здійснено захист порушених прав територіальної громади.

З метою захисту інтересів держави та територіальної громади, прокурор спонукав позивача до здійснення захисту цих інтересів самостійно.

Зокрема Могилів-Подільською окружною прокуратурою 02.05.2022 скеровано на адресу Вендичанської селищної ради лист №53-1451 вих-22, в якому було повідомлено про порушення інтересів держави в особі Вендичанської селищної ради. Також, з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави, в листі зазначено прохання повідомити чи вживалися Вендичанською селищною радою заходи щодо витребування земельної ділянки кадастровий номер 0522884600:12:001:0116 у комунальну власність, в тому числі в судовому порядку, крім того повідомити чи будуть у подальшому вживатись заходи по витребуванню вказаної земельної ділянки на користь територіальної громади.

Листом від 09.05.2022 №02-18/562 Вендичанська селищна рада проінформувала прокуратуру про те, що останньою не використовуватиметься процесуальний порядок щодо витребування земельної ділянки кадастровий номер 0522884600:12:001:0116 у комунальну власність, у зв`язку із відсутністю коштів на сплату судового збору, а тому просить прокуратуру вжити заходи представницького характеру для захисту прав та інтересів територіальної громади.

За таких підстав прокурором вказано уповноваженому на захист інтересів держави органу про наявні порушення та необхідність судового захисту інтересів держави, натомість позивачем повідомлено про відсутність наміру самостійно звернутись за захистом порушених інтересів держави до суду.

Вказане свідчить про неналежне здійснення суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження щодо захисту інтересів держави, а відтак вбачаються правові підстави щодо звернення прокурора до суду із вказаним позовом з урахуванням положень ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Враховуючи, що Вендичанською селищною радою після звернень прокурора не вжито жодних заходів спрямованих на повернення незаконно вибулої земельної ділянки прокурор з метою усунення виявлених порушень та захисту інтересів держави в особі Вендичанської селищної ради просить витребувати у ТОВ "Глобал Агроленд" та ПП "Спецземтехніка" на користь Вендичанської селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області земельну ділянку із кадастровим номером 0522884600:12:001:0116 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Вендичанської селищної ради Могилів-Подільського району (колишньої Немерченської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області).

На обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що за результатами вивчення стану законності при розпорядженні земельними ділянками державної власності на території Вендичанської об`єднаної територіальної громади прокуратурою виявлено порушення вимог Земельного кодексу України при наданні Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області у приватну власність громадянам України земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується такими обставинами.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №2-21315/15-19-СГ від 11.11.2019 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано із земель державної власності у власність ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 0522884600:12:001:0116 для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Немерченської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області.

На підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №2-21315/15-19-СГ від 11.11.2019, державним реєстратором Вербовецької сільської ради Мурованокуриловецького району 20.11.2019 зареєстроване право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0522884600:12:001:0116 за ОСОБА_1 (номер запису про право власності 34284638, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1968501505228).

Прокурор зазначає, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №2-21315/15-19-СГ від 11.11.2019 є незаконним, оскільки згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, ОСОБА_1 безоплатно двічі надавалась у приватну власність земельна ділянка кадастровий номер 6822183000:05:005:0424 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-І3876-СГ від 03.07.2017 та земельна ділянка кадастровий номер 6822484500:03:011:0041 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22- 31181-СГ від 26.1 1.2016.

Зазначене підтверджує, що ОСОБА_1 на час отримання у власність спірної земельної ділянки кадастровий номер 0522884600:12:001:0116 площею 2 га на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області № 2-21315/15-19-СГ від 11.11.2019 використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання.

З урахуванням встановлених під час перевірки обставин, прокурор вважає, що земельна ділянка площею 2 га кадастровий номер 0522884600:12:001:0116 вибула із державної власності внаслідок незаконного повторного використання ОСОБА_1 права на безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання, тобто поза волею власника цих земельних ділянок - держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (на час видання наказу).

В подальшому 11.12.2019 року приватним нотаріусом Тульчинського районного нотаріального округу посвідчено договір купівлі-продажу №1072 земельної ділянки з кадастровим номером 0522884600:12:001:0116, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який, у свою чергу, надалі відчужив земельну ділянку на користь ТОВ «Глобал Агроленд» (код ЄДРПОУ 43347304) згідно акту прийому-передачі майна від 05.02.2020 та протоколу №2 від 03.02.2020 загальних зборів учасників ТОВ «Глобал Агроленд».

Відповідно до актуальної інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, власником земельної ділянки кадастровий номер 0522884600:12:001:0116 є ТОВ «Глобал Агроленд» (код ЄДРПОУ 43347304).

Після набуття у власність земельної ділянки у особи, яка не мала права її відчужувати, ТОВ «Глобал Агроленд» передало спірну земельну ділянку в оренду ПП «Спецземтехніка» на підставі договору оренди землі б/н від 04.03.2020, згідно якого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.03.2020 зареєстровано право оренди земельної ділянки (номер запису про інше речове право: 36087598). На даний час земельна ділянка кадастровий номер 0522884600:12:001:0116 перебуває у фактичному користуванні ПП «Спецземтехніка».

З огляду на незаконність вибуття спірної земельної ділянки із власності держави, прокурор з посиланням на положення статей 387, 388 Цивільного кодексу України зазначив, що майно підлягає витребуванню у останнього набувача без необхідності визнання недійсними правочинів щодо такого майна. При цьому витребування спірної земельної ділянки також у орендаря, який виступає користувачем земельної ділянки, тобто останнім набувачем, відповідатиме меті віндикаційного позову, спрямованого на захист прав власника майна.

Враховуючи, що органом, який на момент звернення з позовом наділений правом розпорядження земельною ділянкою сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту с. Немерче, а також повноваженнями щодо вжиття заходів захисту порушеного інтересу територіальної громади є Вендичанська селищна рада, спірна земельна ділянка підлягає витребуванню у власність територіальної громади в особі Вендичанської селищної ради.

Позивач - Вендичанська селищна рада у заявах за вхідним № 01-34/10626/22 від 09.12.2022 та вхідним №01-34/10904/22 від 19.12.2022 позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Відповідачі своїм процесуальним правом подання відзиву на позов не скористались, відзиву, пояснень, будь-яких заяв, клопотань або заперечень щодо заявлених вимог за час розгляду справи не заявляли.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області у письмових поясненнях щодо позову (вхідний № 01-34/9812/22 від 16.11.2022) зазначила, що 16.09.2019 громадянин ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області із клопотанням від 30.08.2019 (вх. № П-17410/0/94-19) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га на території Немерченської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області у власність для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення (рілля).

До вказаного клопотання ним було долучено усі документальні та графічні матеріали у відповідності до вимог статті 118 Земельного кодексу України та із зазначенням про те, що правом безоплатної приватизації земельної ділянки по даному виду цільового призначення він не скористався.

За результатами розгляду клопотання громадянина ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю підстав для відмови у наданні відповідного дозволу, Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області було прийнято наказ № 2-17060/15-19-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" від 24.09.2019 року.

30.10.2019 на адресу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від громадянина ОСОБА_1 надійшло клопотання від 23.10.2019 (вх. № П-22346/0/94-19) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0000 га, яка розташована на території Немерченської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області.

За результатами розгляду клопотання громадянина ОСОБА_1 , за відсутністю підстав для відмови у затвердженні проектної документації Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області було прийнято наказ №2-21315/15-19-СГ "Про надання у власність" від 11.11.2019 року.

У письмових поясненнях Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області зазначило, що при прийнятті зазначеного наказу діяло в межах та у спосіб передбачений чинним законодавством.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги просить задовольнити.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 правом подання пояснень щодо позову не скористались, будь-яких заяв, клопотань або заперечень щодо заявлених вимог за час розгляду справи не заявляли.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

16.09.2019 року Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області отримано клопотання громадянина ОСОБА_1 від 30.08.2019 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га на території Немерченської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області у власність для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення (рілля).

У цьому клопотанні громадянин ОСОБА_1 також засвідчив, що правом безоплатної приватизації земельної ділянки по даному виду цільового призначення не скористався. (т. 1 арк. спр. 31, 93, 147).

За результатами розгляду цього клопотання Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області видано наказ від 24.09.2019 № 2-17060/15-19-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» (т. 1 арк. спр. 105).

01.11.2019 Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області отримано клопотання ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0000 га, яка розташована на території Немерченської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області. У цьому клопотанні громадянин ОСОБА_1 також зазначив, що правом безоплатної приватизації земельної ділянки по даному виду цільового призначення не скористався. (т. 1 арк.спр. 26, 92, 141).

11.11.2019 року Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області видано наказ №2-21315/15-19-СГ «Про надання у власність», яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано із земель державної власності у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,0000 га кадастровий номер 0522884600:12:001:0116, що розташована на території Немерченської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області для ведення особистого селянського господарства (т. 1 арк. спр. 22).

Відповідно до інформаційної довідки № 312692348 від 18.10.2022 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, 20.11.2019 року на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №2-21315/15-19-Сі державним реєстратором Вербовецької сільської ради Мурованокуриловецького району за ОСОБА_1 зареєстроване право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0522884600:12:001:0116 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1968501505228) (т. 1. арк. спр. 13-15).

Після набуття права власності на земельну ділянку, ОСОБА_1 , від імені якого на підставі довіреності діяв представник Присяжнюк Олег Вікторович здійснив її відчуження на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу земельної ділянки від 11.12.2019, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (т. 1, арк. спр. 13-15, 35, 36).

Відповідно до пункту 1.1 цього договору продавець в особі представника передає у власність покупцю, а покупець приймає у власність земельну ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер: 0522884600:12:001:0116) в межах згідно з планом.

Згідно пунктів 1.2., 1.3. договору місце розташування земельної ділянки - Вінницька область Мурованокуриловецький район Немерченська сільська рада. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства.

Пунктом 1.4. договору передбачено, що земельна ділянка перебуває у особистій приватній власності продавця, так як набута ним у власність шляхом приватизації. Право власності на земельну ділянку зареєстроване за продавцем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20 листопада 2019 року державним реєстратором Вербовецької сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області, номер запису про право власності - 34284638, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1968501501505228.

Підставою для реєстрації права власності на земельну ділянку є наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №2-21315/15-19-СГ від 11.11.2019.

Згідно пункту 2.1. договору продаж здійснено сторонами за 10 000 гривень. Продавець та покупець розрахувалися до посвідчення цього договору. Покупець особисто передав зазначену суму продавцеві.

Судом також встановлено, що 03.02.2020 на загальних зборах учасників ТОВ "Глобал Агроленд" прийнято рішення, оформлене протоколом № 2 про прийняття як внеску до статутного капіталу товариства від ОСОБА_2 нерухомого майна, а саме 250 земельних ділянок загальною площею 500 га та вартістю 2 500 000 гривень (т. 1, арк. спр. 47).

Згідно з актом прийому-передачі майна № б/н від 05.02.2020 ОСОБА_2 передав, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал Агроленд" прийняло в якості внеску до статутного капіталу майно за переліком, у тому числі спірну земельну ділянку з кадастровим номером 0522884600:12:001:0116 площею 2,0000 га вартістю 10 000 гривень (т. 1, арк. спр. 37-46).

Відповідно до інформаційної довідки № 312692348 від 18.10.2022 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, 24.02.2020 зареєстровано право власності ТОВ "Глобал Агроленд" (код ЄДРПОУ 43347304) на земельну ділянку кадастровий номер 0522884600:12:001:0116 (т. 1, арк. спр. 13-15).

04.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал Агроленд" (орендодавець) та Приватним підприємством "Спецземтехніка" (орендар) укладено договір оренди землі, згідно пункту 1.1. якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Немерченської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області площею 2,0000 га, кадастровий номер 0522884600:12:001:0116, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1968501505228 (т. 1 арк.спр. 48-50).

За домовленістю сторін договір укладено строком на 7 років, який розпочинається за дати укладення договору (пункт 7 договору).

Згідно інформаційної довідки № 312692348 від 18.10.2022 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, 21.03.2020 року зареєстровано речове право - право оренди земельної ділянки за Приватним підприємством "Спецземтехніка" на земельну ділянку площею 2 га кадастровий номер 0522884600:12:001:0116 (т. 1 арк. спр. 13-15).

На обґрунтування поданого позову прокурор зазначив, що спірна земельна ділянка кадастровий номер 0522884600:12:001:0116 вибула із державної власності внаслідок незаконного повторного використання громадянином ОСОБА_1 права на безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання, тобто поза волею власника цих земельних ділянок - держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (на час видання наказу).

На підтвердження зазначеної обставини прокурором надано Інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна/щодо суб`єкта №312692469, №312692413 від 18.10.2022 року та копії наказів Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-31181-СГ від 26.11.2016 року, № 22-13876-СГ від 03.07.2017 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Згідно зі статтею 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави". Враховуючи, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом.

В контексті спірних правовідносин, порушення інтересів держави полягає у незаконній передачі земельної ділянки у приватну власність громадянину для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності всупереч встановленому законом порядку за обставин уже використаного таким громадянином права на безоплатне отримання у приватну власність земельної ділянки.

Відповідно до статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Частиною четвертою статті 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року по справі №912/2385/18, відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої).

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема (але не виключно): повідомленням прокурора на адресу відповідного компетентного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від такого органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Аналіз частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно різняться.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

"Нездійснення захисту" має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту «неналежним чином» має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, охоплює досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Положеннями частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Таким чином, в контексті зазначених вище обставин повідомлення прокуратури про те, що Вендичанською селищною радою за наявності відповідних підстав (наявності порушень земельного законодавства під час передачі спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 самостійно не звернулась до суду з позовом в інтересах держави - є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав представництва прокурором інтересів держави у цій справі.

Зважаючи на докази, подані прокурором щодо підстав звернення з позовом в інтересах держави в особі визначеного прокурором позивача, суд вважає обґрунтованими підстави представництва прокурором інтересів держави в особі Вендичанської селищної ради у цій справі.

Щодо правового регулювання спірних правовідносин та розгляду спору по суті судом враховано таке.

Предметом позову у цій справі є матеріально - правова вимога прокурора в інтересах держави в особі Вендичанської селищної ради до відповідачів про витребування у комунальну власність земельної ділянки кадастровий номер 0522884600:12:001:0116 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Вендичанської селищної ради Могилів-Подільського району (колишньої Немерченської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області) та була передана ОСОБА_1 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 11.11.2019 року №2-21315/15-19-СГ «Про надання у власність», з посиланням на положення статей 387, 388 Цивільного кодексу України у зв`язку із незаконним вибуттям земельної ділянки поза волею власника - держави внаслідок повторного надання земельної ділянки у власність з порушенням вимог закону.

Відповідно до частини 2 статті 76 ГПК України, предметом доказування, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Враховуючи зміст позовних вимог, предметом доказування у цій справі є обставини, пов`язані з незаконним вибуттям спірної земельної ділянки із власності держави та наявність або відсутність правових та фактичних підстав для витребування її на користь власника у відповідачів.

Відповідно до статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин.

Відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, що склалися між сторонами суд враховує таке.

Згідно зі статтею 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За правилами статей 4, 5 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) (тут і далі - у редакції на час виникнення спірних правовідносин) завданням земельного законодавства, яке включає в себе цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

За змістом статті 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Відповідно до частини 1 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до частини 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Згідно частини 4 статті 116 ЗУ України передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара (пункт «б» частини 1 статті 121 ЗК України).

Судом встановлено, що 11.11.2019 року Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області видано наказ №2-21315/15-19-СГ «Про надання у власність», яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано із земель державної власності у власність громадянину ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,0000 га кадастровий номер 0522884600:12:001:0116, що розташована на території Немерченської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до інформаційної довідки № 312692348 від 18.10.2022 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, 20.11.2019 року на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №2-21315/15-19-Сі державним реєстратором Вербовецької сільської ради Мурованокуриловецького району за ОСОБА_1 було зареєстроване право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0522884600:12:001:0116.

Водночас, як вбачається зі змісту Інформаційної довідки від 18.10.2022 №312692469 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-31181-СГ від 26.11.2016 року за ОСОБА_1 було зареєстроване право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6822484500:03:011:0041 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: Хмельницька область, Камянець-Подільський район, с/рада Крушанівська, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1105115868224), яке 23.01.2017 року було припинено на підставі договору купівлі-продажу від 23.01.2017 року, укладеного з ОСОБА_4 (т. 1, арк. спр. 18, 19).

Також зі змісту Інформаційної довідки №312692413 від 18.10.2022 вбачається, що на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-13876-СГ від 03.07.2017 року за ОСОБА_1 зареєстроване право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6822183000:05:005:0424 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: Хмельницька область, Ізяславський район, с/рада Кунівська, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1305785668221), яке 15.02.2018 року було припинено на підставі договору купівлі - продажу від 15.02.2018 року, укладеного з ОСОБА_5 (т. 1, арк. спр. 16, 17).

З огляду на встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що станом на момент видачі Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області наказу від 11.11.2019 №2-21315/15-19-СГ «Про надання у власність» право на безоплатне отримання у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності ОСОБА_1 уже було використано та реалізоване, а тому у Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області були відсутні правові та фактичні підстави для розпорядження землями державної власності та передачі ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2,0000 га кадастровий номер 0522884600:12:001:0116 у приватну власність.

З урахуванням вимог статей 116, 118, 121, 123, 134 ЗК України право на безоплатне отримання земельної ділянки державної власності одного виду громадянин може використати один раз. Додатково земельні ділянки громадянин може отримати на конкурентних засадах через участь у торгах.

Аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі 525/1225/15-ц, а також у постановах Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 706/1685/16-ц та від 27.10.2020 у справі № 381/375/19.

Встановлені судом фактичні обставини щодо повторної передачі спірної земельної ділянки площею 2,0000 га кадастровий номер 0522884600:12:001:0116 безоплатно у власність ОСОБА_1 в межах визначених норм безоплатної приватизації по одному й тому ж виду використання - для ведення особистого селянського господарства, свідчить про порушення ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області положень частини 4 статті 116 ЗК України та принципів земельного законодавства, зокрема рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави.

Наведені обставини підтверджують, що повторне отримання у власність громадянином ОСОБА_1 земельної ділянки сільськогосподарського призначення у межах безоплатної норми приватизації призвело до безпідставного вибуття цієї земельної ділянки із державної власності.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 11.11.2019 №2-21315/15-19-СГ «Про надання у власність», яким затверджено проект землеустрою та передано земельну ділянку у власність суперечить актам цивільного законодавства, порушує інтереси держави в особі органу місцевого самоврядування, тому є незаконним.

З приводу необхідності заявлення позовних вимог про визнання незаконним або скасування відповідного наказу, з метою витребування спірної земельної ділянки у дійсного власника, судом враховано висновки Верховного Суду щодо належних та ефективних способів захисту порушених прав, з урахуванням яких власник з дотриманням вимог статті 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюгу договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. Подібні за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16.

У випадку коли на вирішення спору може вплинути оцінка рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування як законного або протиправного, не допускається відмова в позові з тих мотивів, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування не визнане недійсним або що таке рішення не оскаржене, відповідна позовна вимога не пред`явлена.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (пункт 98).

Вимога про визнання рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування недійсними (незаконними) та їх скасування не є ефективним способом захисту, адже задоволення такої вимоги не призвело б до відновлення володіння відповідною земельною ділянкою (Постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (пункт 39), від 11.02.2020 у справі № 922/614/19).

Визнання незаконним наказу ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області також не є необхідним для вирішення питання про належність права власності на земельну ділянку та для її витребування з чужого володіння (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (пункт 94).

Таким чином, відсутність позовних вимог про визнання незаконним та скасування відповідного наказу не перешкоджає наданню правової оцінки у мотивувальній частині судового рішення, а також не обмежує прокурора у праві вимагати витребування земельної ділянки у неналежного володільця.

Щодо правових підстав для витребування земельної ділянки у нинішнього власника, з огляду на встановлену судом протиправність її вибуття із власності держави, судом враховано таке.

Статтею 14 Конституції України та статтею 1 ЗК України передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до статті 84 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Частинами 1 і 4 статті 41 Конституції України зокрема встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Положення цього конституційного принципу кореспондуються із нормами статей 317, 319, 321 ЦК України, згідно яких власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Частиною другою статті 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані із позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав на земельні ділянки здійснюється у передбачений законом спосіб.

Приписами частини 1 статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (висновки зазначені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 04.11.2020 у справі №327/1884/17).

Положеннями статей 328, 330, 387, 388 ЦК України встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

У контексті частини третьої статті 16 ЦК України до позовів щодо захисту речових прав на нерухоме майно відноситься, зокрема, віндикаційний - про витребування власником свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

Згідно зі статтею 387 ЦК України власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Зміст приписів статті 387 ЦК України свідчить, що предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном не власника про повернення майна з чужого незаконного володіння.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником (законним володільцем) і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Стаття 388 ЦК України встановлює правила реалізації власником його права на витребування майна від добросовісного набувача.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, в який спосіб майно вибуло з його володіння. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

Статтею 330 ЦК України встановлено, що в разі, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 ЦК України майно не може бути витребуване у нього.

Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника (п. 147 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, п. 4 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2020 у справі №910/1809/18).

Таким чином, власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.

Тому, суд доходить висновку, що прокурором обрано належний та ефективний спосіб захисту інтересів держави.

Щодо підстав втручання у право на мирне володіння майном ТОВ "Глобал Агроленд" судом враховане таке.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

У практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23.09.1982, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21.02.1986, "Щокін проти України" від 14.10.2010, "Серков проти України" від 07.07.2011, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23.11.2000, "Булвес" АД проти Болгарії" від 22.01.2009, "Трегубенко проти України" від 02.11.2004, "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акту, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що закон непередбачуваний. Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися "значною свободою (полем) розсуду". Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Принцип "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар".

Конституція України (статті 13, 14) визначає, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Стаття 80 ЗК України закріплює суб`єктний склад власників землі, визначаючи, що громадяни та юридичні особи є суб`єктами права власності на землі приватної власності, територіальні громади є суб`єктами права власності на землі комунальної власності та реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, держава, реалізуючи право власності через відповідні органи державної влади, є суб`єктом права власності на землі державної власності.

З огляду на положення частини першої статті 83, частини першої статті 84 ЗК України комунальною власністю є землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст; у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Статтею 122 ЗК України визначені повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування відповідно із земель державної та комунальної власності.

Таким чином, земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об`єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності.

Передача земель державної (комунальної) власності у приватну власність із земель відповідно державної чи комунальної власності позбавляє Український народ загалом (стаття 13 Конституції України) або конкретну територіальну громаду правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі відповідно державної чи комунальної власності. В цьому контексті в сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (статті 14, 19 Конституції України).

Отже, правовідносини, пов`язані з вибуттям земель із державної чи комунальної власності, становлять "суспільний", "публічний" інтерес.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що можливість віндикації майна, його витребування від особи, яка незаконно або свавільно заволоділа ним, має нормативну основу в національному законодавстві.

Зокрема, пунктом 4 частини другої статті 16 ЦК України передбачений такий спосіб захисту, як відновлення становища, яке існувало до порушення, а статтею 387 ЦК України передбачено право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння. Зазначені положення є доступними для заінтересованих осіб, чіткими, а наслідки їх застосування - передбачуваними.

Віндикація майна, його витребування в особи, яка незаконно або свавільно порушила чуже володіння, має легітимну мету, яка полягає в забезпеченні права інших осіб мирно володіти своїм майном. Така мета відповідає загальним інтересам суспільства.

Повернення державі земельної ділянки, незаконно відчуженої фізичній особі органом місцевого самоврядування, переслідує легітимну мету контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів у тому, щоб таке використання відбувалося за цільовим призначенням. (п.п. 187-189 Постанови ВП ВС від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).

З урахуванням предмету спірних правовідносин, встановлених судом обставин та наведених норм права, не вбачається невідповідності заходу втручання держави у право власності ТОВ "Глобал Агроленд" критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, сформованим у сталій практиці ЄСПЛ.

Крім того, з урахуванням приписів частин третьої і четвертої статті 390 ЦК України кінцевий набувач земельної ділянки може заявити до попередніх власників земельної ділянки (їх спадкоємців) вимоги про відшкодування здійснених витрат на утримання та збереження витребуваної земельної ділянки.

Також, кінцевий набувач, із власності якого витребовується земельна ділянка, не позбавлений можливості відновити свої права на підставі частини першої статті 661 ЦК України, пред`явивши вимогу до осіб, в яких придбано земельну ділянку, про відшкодування збитків.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що спірна земельна ділянка вибула з державної власності поза волею (встановленому порядку) власника - Українського народу, який делегував свої права державі в особі відповідних органів, подальше відчуження спірної земельної ділянки та набуття її у власність ТОВ "Глобал Агроленд" відбулось з порушенням вимог статтей 328, 330 ЦК України, у зв`язку з цим, земельна ділянка підлягає витребуванню у відповідача на користь держави в особі позивача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог прокурора в частині витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Агроленд" на користь держави в комунальну власність в особі Вендичанської селищної ради земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 0522884600:12:001:0116.

Щодо позовних вимог про витребування земельної ділянки у ПП "Спецземтехніка", суд враховує таке.

04.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал Агроленд" (далі -орендодавець) та Приватним підприємством "Спецземтехніка" (далі- орендар) укладено договір оренди землі, згідно пункту 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Немерченської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області площею 2,0000 га, кадастровий номер 0522884600:12:001:0116 (далі- договір).

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,0000 га, у тому числі 2,0000 га ріллі (п. 2 договору).

За домовленістю сторін договір укладено строком на 7 років, який розпочинається з дати укладення договору (п. 7 Договору).

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій або натуральній формі (з урахуванням ринкових цін на момент розрахунку) та становить 1 900,00 грн (п. 9 договору).

Згідно пункту 15 договору земельна ділянка передається в оренду для ведення особистого селянського господарства. Використання земельної ділянки проводиться з використанням ротації культур.

Право оренди земельної ділянки площею 2 га кадастровий номер 0522884600:12:001:0116 зареєстровано 21.03.2020 за Приватним підприємством "Спецземтехніка" у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується інформаційною довідки № 312692348 від 18.10.2022 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Відповідно до частини 1 статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Орендар земельної ділянки є її володільцем та особою, яка фактично утримує земельну ділянку, а тому безпосередньо порушує права дійсного власника земельної ділянки.

Встановивши підстави для витребування земельної ділянки у неналежного власника - ТОВ "Глобал Агроленд", суд дійшов висновку, що наявні також підстави для її витребування від особи, якій спірна земельна ділянка передана в оренду - ПП "Спецземтехніка", яке є незаконним володільцем.

Правовою підставою для такого витребування у орендаря є частина 1 статті 387 ЦК України, яка передбачає право власника на витребування свого майна від будь-якого незаконного володільця, окрім добросовісного набувача.

Витребування спірної земельної ділянки лише у співвідповідача ТОВ "Глобал Агроленд" не призведе до припинення незаконного володіння цією ділянкою з боку ПП "Спецземтехніка" та її повернення у фактичне володіння Вендичанської селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області.

Держаній реєстрації підлягає як право власності, так і похідні від права власності речові права на нерухоме майно. Разом із тим, внесення змін до запису про державну реєстрацію права власності на підставі рішення суду про задоволення віндикаційного позову лише щодо останнього власника ніяким чином не може призвести до зміни чи скасування запису про похідні від права власності речові права на вказане майно, яким розпорядилася особа, яка не мала права цього робити, оскільки є володіючим невласником.

Таким чином, повернення земельної ділянки у володіння власника (титульного володільця) в повній мірі не відбувається, якщо існують зареєстровані обмеження щодо володіння таким майном у вигляді запису про похідне від права власності право користування земельною ділянкою, й земельна ділянка не повертається у фактичне володіння з можливістю власника нею як користуватися, так і розпоряджатися.

Майно підлягає витребуванню у останнього набувача без необхідності визнання недійсними останніх правочинів щодо такого майна. При цьому витребування спірної земельної ділянки також у орендаря, який виступає користувачем земельної ділянки, тобто останнім набувачем, відповідатиме меті віндикаційного позову, спрямованого на захист прав власника майна.

Приймаючи до уваги, що право оренди є похідним від права власності, витребування майна у комунальну власність від ТОВ "Глобал Агроленд" припиняє правомочності відповідача як власника землі та є підставою для витребування земельної ділянки у орендаря ПП "Спецземтехніка".

Аналогічна правова позиція з подібними правовідносинами викладена у Постанові КЦС ВС від 17.11.2021 у справі № 672/386/20.

Право оренди - це один із видів речового права на чуже майно, в тому числі на земельну ділянку, яке складається з права тимчасового володіння та користування цим майном. Орендар як володілець і користувач земельною ділянкою фактично утримує її у себе та використовує.

Таким чином, в порядку віндикаційного позову власник має право витребувати земельну ділянку від її орендаря, який набув це право на підставі укладеного з добросовісним набувачем договору оренди.

У ПП "Спецземтехніка" існує безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами, а його дії з утримання земельної ділянки призводять до порушення майнових прав держави.

Крім того, відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника.

Враховуючи, що судом задоволено первісну вимогу до власника земельної ділянки, держава в особі органу місцевого самоврядування вправі застосовувати інші засоби захисту своїх прав, з метою усунення перешкод у фактичному володінні земельною ділянкою, як складовою права власності.

Тому, суд вважає правомірними вимоги прокурора щодо витребування земельної ділянки в обох відповідачів.

З огляду на характер спірних правовідносин, установлені cудом обставини та застосовані правові норми, не вбачається невідповідності заходу втручання держави в право користування відповідача-2 відповідною земельною ділянкою критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, сформованим у сталій практиці ЄСПЛ.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог прокурора в частині витребування у Приватного підприємства "Спецземтехніка" на користь держави в комунальну власність в особі Вендичанської селищної ради земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 0522884600:12:001:0116.

Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у пунктах 95-100 постанови від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц "метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно.

Функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Гарантування державою об`єктивності, достовірності, повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження й обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав є загальними засадами цієї реєстрації (пункт 1 частини першої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). \

Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Цей припис слід розуміти так, що рішення суду про витребування з незаконного володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.

На підставі такого рішення суду для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем, не потрібно окремо скасовувати запис про державну реєстрацію права власності за відповідачем.

Відтак, пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права".

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

Згідно статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Верховний Суд, в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. (частини 1-2 статті 86 ГПК України).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Дослідивши фактичні обставини справи, що входять до предмету доказування у цій справі та стосуються кваліфікації спірних відносин, суд дійшов висновку, що відповідачами не спростовано позовних вимог, а судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, а тому позовні вимоги керівника Могилів-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вендичанської селищної ради підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні до суду Вінницькою обласною прокуратурою згідно платіжного доручення № 868 від 02.06.2022 року сплачено судовий збір у розмірі 7 443,00 гривень, разом з тим, необхідно було оплатити судовий збір виходячи зі ставки заявленої вимоги майнового характеру встановленої законом. Позивачем мав бути сплачений судовий збір загалом у розмірі 4962,00 гривень.

Ухвалою від 19.01.2023 судом повернено Вінницькій обласній прокуратурі 2 481,00 гривень судового збору внесеного в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд враховує, що відшкодування витрат по сплаті судового збору здійснюється на користь особи, яка понесла такі витрати.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволені у повному об`ємі, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів у рівних частинах та підлягають стягненню на користь Вінницької обласної прокуратури.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити.

2. Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Агроленд" (21034, Вінницька обл., місто Вінниця, вулиця Максима Шимка, будинок 38, ідентифікаційний код юридичної особи 43347304) на користь Вендичанської селищної ради (24032, Вінницька обл., Могилів-Подільський р-н, селище міського типу Вендичани, вулиця Соборна, будинок 55, ідентифікаційний код юридичної особи 04326589) земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 0522884600:12:001:0116 для ведення особистого селянського господарства, що розташована нa території Вендичанської селищної ради Могилів-Подільського району (колишньої Немерченської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області ).

3. Витребувати у Приватного підприємства "Спецземтехніка" (23450, Вінницька обл., Могилів-Подільський (Мурованокуриловецький) р-н, село Немерче, вулиця Центральна, будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи 35903829) на користь Вендичанської селищної ради (24032, Вінницька обл., Могилів-Подільський р-н, селище міського типу Вендичани, вулиця Соборна, будинок 55, ідентифікаційний код юридичної особи 04326589) земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 0522884600:12:001:0116 для ведення особистого селянського господарства, що розташована нa території Вендичанської селищної ради Могилів-Подільського району (колишньої Немерченської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області ).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Агроленд" (21034, Вінницька обл., місто Вінниця, вулиця Максима Шимка, будинок 38, ідентифікаційний код юридичної особи 43347304) на користь Вінницької обласної прокуратури (21050, Вінницька обл., місто Вінниця, вулиця Монастирська, будинок 33, IBAN UA568201720343110002000003988 в банку - Державна Казначейська служба України, м. Київ МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800, отримувач - Вінницька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02909909) 2 481,00 гривень витрат на сплату судового збору.

5. Стягнути з Приватного підприємства "Спецземтехніка" (23450, Вінницька обл., Могилів-Подільський (Мурованокуриловецький) р-н, село Немерче, вулиця Центральна, будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи 35903829) на користь Вінницької обласної прокуратури (21050, Вінницька обл., місто Вінниця, вулиця Монастирська, будинок 33, IBAN UA568201720343110002000003988 в банку - Державна Казначейська служба України, м.Київ МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800, отримувач - Вінницька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02909909) 2 481,00 гривень витрат на сплату судового збору.

6. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

7. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

8. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

9. Копію рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та засобами електронного зв`язку на відомі суду електронні адреси: Могилів-Подільської окружної прокуратури - mohyliv-podilskyi@vin.gp.gov.ua; Вендичанської селищної ради - radasekretar@ukr.net; ТОВ "Глобал Агроленд" - sss999s59@gmail.com; ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області - vinnytsia@land.gov.ua; Вінницької обласної прокуратури - sekretariat@vin.gp.gov.ua, vinnoblprok02@gmail.com.

Повний текст рішення складено та підписано 30 січня 2023 р.

Суддя Шамшуріна М.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - прокурору, 24000, Вінницька обл., м. Могилів-Подільський, вулиця Покровська, будинок 5; mohyliv-podilskyi@vin.gp.gov.ua;

3 - позивачу, 24032, Вінницька обл., Могилів-Подільський р-н, смт Вендичани, вулиця Соборна, будинок 55; radasekretar@ukr.net

4 - відповідачу 1 - 21034, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Максима Шимка, будинок 38, sss999s59@gmail.com;

5 - відповідачу 2 - 23450, Вінницька обл., Мурованокуриловецький р-н, село Немерче, вулиця Центральна, будинок 1;

6 - третій особі 1 (ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області), 21027, м. Вінниця, вул. Келецька, буд. 63; vinnytsia@land.gov.ua

7 - третій особі 2, ( ОСОБА_1 ), АДРЕСА_1 ;

8 - третій особі 3 ( ОСОБА_2 ), АДРЕСА_3.