Рішення

від 19.01.2023 по справі 904/5708/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2023м. ДніпроСправа № 904/5708/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Товстоп`ятки В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення суду та клопотання про долучення доказів понесених судових витрат від 24.02.2022 у справі

за позовом Нікопольського міжрайонного управління водного господарства, с. Придніпровське Нікопольського району Дніпропетровської області

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги", м. Дніпро

відповідача-2: Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", м. Дніпро

про визнання неправомірними дій щодо прийняття рішення, скасування рішення, зобов`язання здійснити перерахунок спожитої електроенергії

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідач-1: не з`явився;

від відповідача-2 (заявника): Тищенко Т.А., довіреність № 955/2021 від 03.12.2021, адвокат.

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням господарського суду від 23.02.2022 у задоволенні позову Нікопольського міжрайонного управління водного господарства до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" та Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про визнання неправомірними дій щодо прийняття рішення, скасування рішення, зобов`язання здійснити перерахунок спожитої електроенергії відмовлено повністю.

Водночас, судом призначене судове засідання для вирішення питання про розподіл витрат відповідача-2 на професійну правничу допомогу на 03.03.2022 о15 год. 00 хв.; запропоновано відповідачу-2 у строк до 28.02.2022 надати до суду: докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу.

У призначений судом час 03.03.2022 судове засідання не відбулося через введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022.

30.03.2022 відповідач-2 подав до суду заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення суду та клопотання про долучення доказів понесених судових витрат від 24.02.2022.

08.04.2022 відповідач-2 подав до суду клопотання від 06.04.2022, в якому просив суд поновити пропущений процесуальний строк для подачі заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення суду та клопотання про долучення доказів понесених судових витрат; прийняти до розгляду заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення суду та клопотання про долучення доказів понесених судових витрат.

В обґрунтування поданого клопотання зазначив, що з 24.02.2022 року на території України запроваджено воєнний стан, у зв`язку з вторгненням військ Російської Федерації на територію України. Ця обставина унеможливила своєчасну подачу до суду заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 904/5708/20 у строк, встановлений Господарським процесуальним кодексом України. Зазначена обставина є такою, вплинути на яку позивач ніяким чином не міг. Заява датована 24.02.2022, ця ж дата зазначена в акті № 57 наданих послуг за період з 04.01.2021 по 23.02.2022 за договором про надання правової допомоги № 210-ДЕ від 08.01.2021. Вказана заява була підготовлена вчасно, але, у зв`язку з закриттям поштових відділень, не була направлена позивачеві, відтак, не була вчасно подана до господарського суду. Представник відповідача-2 адвокат Тищенко Т.А., яка супроводжує цю справу у господарському суді, протягом березня 2022 року була відсутня на території Дніпропетровської області. Відповідач-2 вважає, що запровадження воєнного стану на території України є поважною причиною пропуску процесуального строку, встановленого ГПК України, для подачі до господарського суду заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення суду, тому, просить суд поновити пропущений процесуальний строк та прийняти до розгляду вищевказану заяву.

Ухвалою господарського суду від 08.04.2022 задоволено клопотання Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про поновлення строку та прийняти до розгляду заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення суду та клопотання про долучення доказів понесених судових витрат від 24.02.2022; ухвалено про дату, час та місце розгляду заяви повідомити сторін додатково ухвалою суду; запропоновано позивачу у строк протягом десяти днів з дати отримання заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу надати до суду: письмові пояснення на заяву та докази їх направлення відповідачу-2.

18.04.2022 представник позивача адвокат Потапов К.О. подав до суду клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу від 18.04.2022 № б/н. Просив у задоволенні заяви відповідача-2 відмовити повністю. В обґрунтування клопотання зазначив, що:

- наданий відповідачем-2 договір про надання правової допомоги від 08.01.2021 № 210-ДЕ, в редакції додаткової угоди від 27.04.2021 № 4, не містить умови щодо порядку обчислення адвокатського гонорару (погодинного або фіксованого), що є підставою для відмови у задоволенні поданої заяви;

- послуги, зазначені у пунктах 1-11 акту наданих послуг від 24.02.2022, не містять конкретизації кількості та вартості часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, що свідчить про недоведеність відповідачем-2 заявлених вимог та відсутність об`єктивної можливості оцінки обґрунтованості розміру такої правничої допомоги саме в сумі 40 000 грн 00 коп.;

- загальна вартість наданої відповідачу-2 правничої допомоги у розмірі 40 000 грн є завищеною. На думку позивача, виготовлення документів, зазначених у акті наданих послуг від 24.02.2022, вимагає приблизно 15-20 хвилин часу, а загальна вартість такої роботи, за невизначеності у договорі вартості години роботи адвоката, становить не більше 3000 грн 00 коп., з розрахунку 1 000 грн за годину;

- відповідачем-2 не подано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, з огляду на що відсутні підстави для проведення розподілу судових витрат відповідача-2.

03.05.2022 на адресу суду надійшла ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 02.05.2022 про витребування матеріалів справи № 904/5708/20, у зв`язку із надходженням апеляційної скарги Нікопольського міжрайонного управління водного господарства на рішення суду від 23.02.2022.

Супровідним листом від 04.05.2022 матеріали справи № 904/5708/20 направлені на адресу Центрального апеляційного господарського суду.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.10.2022 апеляційну скаргу Нікопольського міжрайонного управління водного господарства на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2022 у справі №904/5708/20 залишено без задоволення; рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2022 у справі №904/5708/20 залишено без змін.

19.12.2022 матеріали справи № 904/5708/20 надійшли до Господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою господарського суду від 26.12.2022 судове засідання для вирішення питання розподілу судових витрат відпловідача-2 на професійну правничу допомогу призначене на 19.01.2023.

16.01.2023 на електронну адресу суду надійшли заперечення представника позивача адвоката Кобеляцького Д.М. проти задоволення заяви відповідача-2, в яких, зокрема, зазначив, що станом на 16.01.2023 підприємство позивача не отримувало заяву Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення суду та клопотання про долучення доказів понесених судових витрат від 24.02.2022. Проте, позивач не визначає вимоги відповідача-2, оскільки вони не відповідають критеріям розумності та співмірності, а також є недоведеними. Додатково звертає увагу суду, що на сьогоднішній день м. Нікополь, Нікопольський район та безпосередньо позивач систематично потерпають від ворожих обстрілів зі сторони російських окупаційних військ, що супроводжується руйнуванням адміністративних будівель та насосних станцій. Нікопольське міжрайонне управління водного господарства в такий нелегкий час працює з численним дефіцитом коштів, з причини постійних обстрілів комунікацій водного господарства. Позивач майже кожного дня направляє ремонтні бригади на усунення наслідків ворожих обстрілів та скорішого налагоджування подачі питної та технічної води жителям Нікопольського району. За таких обставин, беручи до уваги не отримання від відповідача-2 заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, позивач вважає, що відповідачем-2 належним чином не обґрунтовано, не доведено і не підтверджено належними і допустимими доказами правомірність і обґрунтованість заявлених ним до стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у справі. Просив у задоволенні заяви відмовити.

Ухвалою господарського суду від 17.01.2023 у задоволенні клопотання представника Нікопольського міжрайонного управління водного господарства адвоката Кобеляцького Д.М. про участь у судовому засіданні 19.01.2022 у режимі відеоконференції відмовлено, у зв`язку із порушенням строку подання заяви до суду.

18.01.2023 на електронну адресу суду надійшла заява позивача про відкладення розгляду справи, мотивована неможливістю забезпечити явку представника у призначене судове засідання через введення в країні воєнного стану. Позивач зазначив, що має намір подати пояснення по суті заяви після ознайомлення з матеріалами справи, оскільки заяву відповідач-2, що розглядається, підприємство позивача не отримувало.

У призначене судове засідання 19.01.2023 позивач та відповідач-1 явку повноважних представників не забезпечили.

Розглянувши клопотання позивача про відкладення розгляду справи, суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на таке.

Згідно із 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Твердження позивача про необхідність ознайомлення з матеріалами справи через те, що підприємство позивача не отримувало заяви відповідача-2, судом до уваги не приймаються, оскільки матеріали справи містять належні докази направлення відповідачем-2 вказаної заяви на адресу Нікопольського міжрайонного управління водного господарства, а також клопотання представника позивача адвоката Потапова К.О. про зменшення розміру витрат на правничу допомогу від 18.04.2022 № б/н, в якому викладені заперечення по суті заяви відповідача-2.

З урахуванням вищевикладеного, з огляду на приписи ч. 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вважає за можливе розглянути заяву відповідача-2 без участі представників позивача та відповідача-1, за наявними матеріалами справи, оскільки явка учасників справи у призначене засідання обов`язковою судом не визнавалася, а наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.

Представник відповідача-2 у судовому засіданні 19.01.2023 підтримав вимоги, викладені у заяві, просив її задовольнити у повному обсязі.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача-2, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України).

Так, у поданому відзиві на позовну заяву від 20.09.2021 №б/н відповідач-2, відповідно до положень ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, заявив вимогу про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу, попередній розмір яких становить 40 000,00 грн. та зазначив, що точний розмір витрат відповідач-2 на професійну правову допомогу буде повідомлений суду пізніше, шляхом подання письмової заяви з урахуванням часу, витраченого на підготовку процесуальних документів та участь у судових засіданнях, враховуючи складність судової справи.

30.03.2022 відповідач-2 подав до суду заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення суду та клопотання про долучення доказів понесених судових витрат від 24.02.2022, відповідно до якої просив суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з позивача на користь відповідач-2 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 40 000 грн, які понесенні останнім у зв`язку із розглядом даної справи.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу у заявленому розмірі відповіачем-2 до матеріалів справи надано копії договору про надання правової допомоги від 08.01.2021 № 210-ДЕ та додаткові угоди до нього від 27.04.2021 № 4, від 31.12.2021 № 20; роздруківку з веб-сайту "Національна Асоціація Адвокатів України"; копію акту наданих послуг за період з 04.01.2021 по 23.02.2022 за договором про надання правової допомоги від 08.01.2021 № 210-ДЕ, який датований 24.02.2022.

За змістом ст. 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу віднесені до витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді, які, в свою чергу, віднесені до судових витрат.

У відповідності до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст. 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).

Разом із тим згідно зі ст. 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України.

Зокрема, ст. 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

З матеріалів справи вбачається, що 08.01.2021 між Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпровські електромережі", як клієнтом, та Адвокатським об`єднанням "Перший Радник", як виконавцем, укладеного договір про надання правової допомоги № 210-ДЕ (надалі - договір).

Пунктом 1.1. договору з урахуванням додаткової угоди від 27.04.2021 № 4 до договору визначено, що в рамках даного договору виконавець зобов`язується надавати клієнтові правову допомогу за окремими письмовими або усними дорученнями.

Згідно з п. 1.3. договору з урахуванням додаткової угоди від 27.04.2021 № 4 до договору, сторони узгодили, що зміст, обсяг, вартість послуг, номер судової справи, в межах якої надається правова допомога, та судова інстанція відображається сторонами в Акті наданих послуг.

Пунктом 3.1. договору з урахуванням додаткової угоди від 27.04.2021 № 4 визначено, що приймання-передачі послуг за цим договором здійснюється сторонами за актами наданих послуг, що є підтвердженням надання правової допомоги за цим договором.

Акт наданих послуг складається та підписується виконавцем за результатом надання послуг. Такий акт наданих послуг невідкладно (в день його складання) направляється виконавцем клієнту (п. 3.2. договору з урахуванням додаткової угоди від 27.04.2021 № 4).

Відповідно до п. 3.3. договору з урахуванням додаткової угоди від 27.04.2021 № 4 враховуючи складність справи, значення справи для клієнта, часу витраченого адвокатом на надання послуг сторони відображають в акті наданих послуг опис наданих послуг та їх загальну вартість (розмір гонорару).

Пунктом 4.2. договору з урахуванням додаткової угоди від 27.04.2021 № 4 визначено, що розмір гонорару, який має сплатити клієнт, визначається згідно з Актом наданих послуг, в якому зазначається номер справи та судова інстанція, в межах якої надавалася правова допомога.

Пунктами 4.3., 4.4. договору з урахуванням додаткової угоди від 27.04.2021 № 4 визначено, що вартість наданих послуг (розмір гонорару) у кожній судовій справі може визначатися погодинно або у фіксованому розмірі. Вартість наданих послуг може визначатись окремо у кожній справі та кожній судовій інстанції (в якій розглядалась справа), про що складається відповідний Акт надання послуг.

Додатковою угодою від 31.12.2021 № 20 до договору строк дії договору продовжено до 31.12.2022.

Згідно з актом від 24.02.2022 № 57 наданих послуг за період з 04.01.2021 по 23.02.2022 за договором про надання правової допомоги №210-ДЕ від 08.01.2021, виконавцем у період з 04.01.2021 по 23.02.2022 надано професійну правничу допомогу в рамках судової справи №904/5708/20, яка розглядалася Господарським судом Дніпропетровської області за позовом Нікопольського міжрайонного управління водного господарства до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" щодо прийняття рішення про нарахування обсягу електроенергії, згенерованої приватними домогосподарствами, а також зобов`язання здійснити перерахунок обсягу електроенергії, спожитої Нікопольським МУВГ в наступному обсязі:

- вивчення нормативно - правового регулювання спірних правовідносин. Розробка загальної стратегії дій щодо захисту інтересів Клієнта, підготовка та систематизація доказової бази (адвокат Тищенко Т.А.);

- підготовка відзиву на позов від 04.01.2021 на 13 арк. (адвокат Тищенко Т.А.);

- підготовка відзиву на заяву про зміну позовних вимог від 19.02.2021 на 5 арк. (адвокат Тищенко Т.А.);

- участь у судових засіданнях 14.01.2021, 04.02.2021, 25.02.2021, 18.03.2021, 30.03.2021, 06.04.2021, 11.08.2021, 23.09.2021, 21.10.2021, 30.11.2021, 16.12.2021, 20.01.2022, 03.02.2022, 23.02.2022 (адвокат Тищенко Т.А.);

- підготовка клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу від 05.04.2021 на 7 арк. (адвокат Тищенко Т.А.);

- підготовка відзиву на апеляційну скаргу на ухвалу ГСДО про закриття провадження у справі від 12.05.2021 на 8 арк. (адвокат Тищенко Т.А.);

- підготовка заяви про зменшення витрат на професійну правничу допомогу від 12.07.2021 на 5 арк. (супроводження справи у ЦАГС) (адвокат Тищенко Т.А.);

- підготовка відзиву на позов від 20.09.2021 на 7 арк. (адвокат Тищенко Т.А.);

- підготовка пояснень по справі від 2019.10.2021 (адвокат Тищенко Т.А.);

- підготовка заперечень проти клопотання про витребування доказів від 26.11.2021 на 5 арк. (адвокат Тищенко Т.А.);

- підготовка заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу на 5 арк. (адвокат Тищенко Т.А.).

Відповідно до п. 2 Акта наданих послуг вартість наданих послуг (розмір гонорару) складає 40 000 грн. 00 коп. (сорок тисяч гривень 00 копійок (без ПДВ).

З огляду на зміст акту наданих послуг від 24.02.2022 № 57 та умови п. 4.3. договору з урахуванням додаткової угоди від 27.04.2021 № 4, сторони визначили фіксований розмір гонорару.

Наведені встановлені судом обставини спростовують заперечення позивача, викладені у клопотанні про зменшення розміру витрат на правничу допомогу адвоката від 18.04.2022 № б/н, щодо невизначення сторонами договору порядку обчислення адвокатського гонорару (погодинного або фіксованого).

Доказів оплати відповідачем-2 послуг, наданих йому виконавцем у межах договору, на момент розгляду справи суду не надано. Втім, витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України). Такий правовий висновок викладено об`єднаною палатою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

За змістом положень ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для цілей розподілу судових витрат, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

При здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також в порядку ст. 86 Господарського процесуального кодексу України надає належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Дослідивши заяву відповідача-2 про ухвалення додаткового рішення та поданий заявником акт наданих послуг від 24.02.2022 № 57, господарський суд зазначає, що викладений в акті перелік наданих адвокатом послуг відповідає обставинам розгляду даної справи та умовам договору про надання правової допомоги №210-ДЕ від 08.01.2021 з урахуванням додаткової угоди від 27.04.2021 № 4.

Надаючи оцінку поданим відповідачем-2 доказам на підтвердження понесення вказаних витрат, зокрема, акту наданих послуг від 24.02.2022 № 57, судом врахована правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, відповідно до якої подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Велика Палата Верховного Суду також зауважила, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Наведеним спростовуються заперечення позивача, викладені у клопотанні про зменшення розміру витрат на правничу допомогу адвоката від 18.04.2022 № б/н, щодо неподання відповідачем детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та щодо відсутності в акті наданих послуг конкретизації кількості та вартості часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги.

Подані позивачем 16.01.2023 на електронну адресу суду заперечення проти задоволення заяви відповідача-2 суд оцінює критично, оскільки останні не містять конкретних доводів чому саме заявлені вимоги відповідача-2 не відповідають критеріям розумності та співмірності, в чому саме полягає їх недоведеність.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 74, ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування слід виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частинами 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Так у клопотанні про зменшення розміру витрат на правничу допомогу адвоката від 18.04.2022 № б/н позивач, зокрема, стверджує про завищення заявленої вартості наданої відповідачу-2 правничої допомоги у розмірі 40 000 грн. На думку позивача, виготовлення документів, зазначених у акті наданих послуг від 24.02.2022, не вимагає багато часу та за невизначеності у договорі вартості години роботи адвоката, становить не більше 3000 грн 00 коп., з розрахунку 1 000 грн за годину.

Згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За встановлених обставин щодо обсягу, вартості та співрозмірності заявлених до компенсації витрат на правову допомогу, суд оцінивши витрати відповідача-2 з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на вивчення договору та підготовку документів як кваліфікований фахівець, сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин та участь у судових засіданнях, зважаючи на заперечення позивача стосовно розміру витрат на правничу допомогу, дійшов висновку про те, що заявлена до стягнення сума компенсації витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 38 000 грн. 00 коп. є справедливою та співрозмірною.

За приписами ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з огляду на відмову у задоволенні позовних вимог Нікопольського міжрайонного управління водного господарства, відповідно до норм ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати відповідача-2 на професійну правничу допомогу в сумі 38 000 грн. 00 коп. покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 221, 232, 233, 236-238, 240, 241, 244, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення суду від 24.02.2022 № б/н задовольнити частково.

Стягнути з Нікопольського міжрайонного управління водного господарства (53280, Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Придніпровське, вул.. Садова, буд. 2а, код ЄДРПОУ 01033800) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (49107, м. Дніпро, шосе Запорізьке, буд. 22, код ЄДРПОУ 23359034) 38 000 грн 00 коп. (тридцять вісім тисяч грн. 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

У решті вимог заяви відмовити

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне додаткове рішення складено - 30.01.2023.

Суддя І.А. Рудь