Рішення

від 31.01.2023 по справі 904/4044/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.2023м. ДніпроСправа № 904/4044/22Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГП Євротех» м. Житомир

до Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» м. Київ в особі філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» м. Вільногірськ

про стягнення суми боргу в розмірі 741799грн.99коп., 3%річних в розмірі 6018грн.78коп., інфляційної складової в розмірі 26940грн.39коп.

Без участі представників сторін.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю ГП Євротех звернулось до Акціонерного товариства Об`єднана гірничо-хімічна компанія в особі філії Вільногірський гірничо-металургійний комбінат Акціонерного товариства Об`єднана гірничо-хімічна компанія з позовом про стягнення суми боргу в розмірі 741799грн.99коп., 3%річних в розмірі 6018грн.78коп., інфляційної складової в розмірі 26940грн.39коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язання зі своєчасної оплати товару на підставі договору поставки №288-2 від 14.04.2022.

Позивач зазначає, що на виконання договору поставив відповідачу товар (шини) відповідно до видаткової накладної №377 від 15.07.2022 на суму 891799грн.99коп. (з ПДВ).

Посилаючись на пункт 8.2 договору №288-2 від 14.04.2022, позивач зазначає, що відповідач мав сплатити вартість отриманого товару до 04.08.2022 включно.

Платіжним дорученням №220316 від 27.09.2022 відповідач перерахував 150000грн. для часткової оплати товару. Станом на момент звернення до суду з позовом сума боргу становить 741799грн.99коп.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України за порушення строків виконання грошового зобов`язання позивач нарахував та заявив до стягнення 3%річних в розмірі 6018грн.78коп. за загальний період з 05.08.2022 по 01.11.2022, інфляційну складову в розмірі 26940грн.39коп. за серпень - вересень 2022року.

Позивач повідомив, що попередній розмір витрат на правничу допомогу становить 5000грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2022 позовну заяву залишено без руху. Запропоновано позивачу у сунути недоліки шляхом надання до суду поштового чеку та опису вкладення у цінний лист (оригінали або належним чином засвідчені копії), які підтверджують факт відправлення позову разом з доданими до нього документами на адресу Акціонерного товариства Об`єднана гірничо-хімічна компанія м. Київ.

На адресу суду 18.11.2022 надійшло клопотання позивача про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами справи.

Запропоновано відповідачу у строк протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати суду відзив на позов відповідно до вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду.

Попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до наявних в матеріалах справи рекомендованих повідомлень №4930021092810 та №4930021092802 відповідач отримав ухвалу суду 06.12.2022 та 09.12.2022 (адреса філії).

На електронну адресу суду 07.12.2022 надійшов підписаний кваліфікованим підписом представника відзив відповідача на позовну заяву.

Відповідач не погоджується з доводами позивача про нездійснення остаточної оплати за поставку товару та вказує, що після поставки першої партії товару на суму 891799грн.99коп. платіжним дорученням №220316 від 27.09.2022 здійснена оплата в розмірі 150000грн. та були заплановані щомісячні платежі.

Відповідач зазначає, що кінцевий строк оплати (04.08.2022) визначений позивачем помилково. Згідно з умовами договору оплата здійснюється протягом 20 банківських днів з моменту надходження заявки (13.07.2022). Тому строк оплати був до 12.08.2022.

Також відповідач звертає увагу на помилки у розрахунках заявлених до стягнення сум 3%річних.

Відповідач також посилається на наявність форс-мажорних обставин (військова агресія російської федерації проти України), що вплинули на господарську діяльність відповідача (падіння показників виробництва продукції, скорочення виробництва основних концентратів, неможливість перевезення продукції через морські порти, перевантаження діючих маршрутів транспортування продукції підприємства на експорт, скорочення активності та неможливість роботи значної частини споживачів-резидентів України), та пункт 12.1 договору.

Цим пунктом договору передбачено, що при настанні обставин непереборної сили (обставин форс-мажору), тобто неможливості повного або часткового виконання будь-якою із сторін зобов`язань по цьому договору внаслідок обставин непереборної сили, а саме: пожежі, стихійного лиха, урядових заборон, блокади, війни, військових дій будь-якого характеру або інших незалежних від сторін обставин, термін (строк) виконання зобов`язань продовжується (переноситься) на такий термін (строк), протягом якого будуть діяти вищевказані обставини та їх наслідки.

На адресу суду 05.01.2023 надійшли підписані кваліфікованим підписом представник позивача заяви про зміну адреси позивача та про відшкодування судових витрат.

У заяві про відшкодування витрат на правничу допомогу позивач вказує, що товариством був укладений договір про надання правничої допомоги від 20.10.2022. До матеріалів справи були долучені копії - договору про надання правничої допомоги №б/н від 20.10.2022; додаткової угоди №1 від 20.10.2022 до договору; акту приймання-передачі наданих послуг №1 від 01.11.2022 до договору про надання правничої допомоги №б/н від 20.10.2022.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що за надання правничої допомоги клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі погодженому у додатках до договору. Крім цього, сторони можуть домовитися про додатковий гонорар (премію), якщо для клієнта прийнято позитивне рішення. Позитивним результатом вважається також закінчення справи мировою угодою та залишення справи без розгляду за заявою іншої сторони у справі.

Відповідно до п.4.3.1 договору додатковий гонорар адвоката у справах майнового характеру становить 5% від ціни позову та/або майнових вимог, які стягуються на користь клієнта в судовому та позасудовому порядку за участю адвоката.

Оскільки ціна позову у справі №904/4044/22 становить 774759грн.16коп., винагорода адвоката у розмірі 5% від ціни позову дорівнює 38737грн.96коп.

Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача винагороду адвоката в розмірі 38737грн.96коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 5000грн.

Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

З огляду на викладене, та приймаючи до уваги систематичне перебування судді у відпустці, оголошення повітряних тривог на території м. Дніпро та Дніпровської територіальної громади, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд встановив таке.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГП Євротех» (далі постачальник) та Акціонерним товариством «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» в особі філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» (далі покупець) був укладений договір поставки №288-2 від 14.04.2022 (далі договір від 14.04.2022).

Відповідно до пунктів 1.1 - 1.2 договору від 14.04.2022 постачальник зобов`язався постачальник передати у власність покупця автошини (надалі - товар) (код 34350000-5 відповідно до ДК 021:2015), а покупець зобов`язався його прийняти і сплатити за нього певну грошову суму, на умовах цього договору. Номенклатура, асортимент, кількість та ціна за одиницю товару, що буде поставлятись покупцю зазначається у специфікації. Поставка кожної партії товару здійснюється за заявками покупця, у яких зазначається номенклатура, асортимент та кількість товару.

Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 договору від 14.04.2022 визначено, що покупець зобов`язаний на умовах, зазначених у п. 8.2. цього договору, сплачувати за партію товару.

В пунктах 3.1 3.3 договору від 14.04.2022 сторони погодили, що постачальник зобов`язаний поставити покупцю партію товару у повному обсязі протягом 20 робочих днів з дати отримання постачальником заявки від покупця.

Поставка товару здійснюється постачальником на склад покупця, розміщений за адресою: вул. Степова, буд. 1, м. Вільногірськ, Дніпропетровська область, 51700.

Датою поставки товару є дата передачі товару постачальником покупцю, відповідно до накладної на відпуск товару (видаткової накладної).

Пунктами 7.1 - 7.2 договору від 14.04.2022 визначено, що загальна сума договору складає 4459000грн. (з ПДВ), що відповідає загальній сумі специфікації.

Ціна за одиницю товару визначена у специфікації. Ціна товару визначається в національній валюті України - гривні.

Згідно з пунктом 8.2 договору від 14.04.2022, оплата товару здійснюється протягом 20 банківських днів з дати отримання товару та підписання відповідної видаткової накладної.

В пункті 14.1 договору від 14.04.2022 сторони погодили, що договір набирає чинності з дати підписання та дає до 31.12.2022.

У специфікації №1 від 14.04.2022 до договору сторони погодили найменування товару, його характеристики, кількість та суму.

Відповідачем 13.07.2022 було направлено на адресу відповідача заявку вих. №224/2590 на поставку шин 21.00-35-40PR(EL35) WESTLAKE TLSET Air Seal Ring в кількості 6 шт.

Позивач виставив відповідачу рахунок на оплату №424 від 14.07.2022 на суму 891799грн.99коп.

Позивач зазначає, що на підставі видаткової накладної №377 від 15.07.2022, поставив відповідачу товар на суму 891799грн.99коп. Відповідач у відзиві не оспорив факт поставки товару на суму 891799грн.99коп. згідно з видатковою накладною №377 від 15.07.2022. Відповідач також зазначив, що платіжним дорученням №220316 від 27.09.2022 здійснена оплата товару в розмірі 150000грн.

З огляду на положення пункту 8.2 договору від 14.04.2022, відповідач мав сплатити вартість товару в строк до 12.08.2022 включно.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 741799грн.99коп., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем, тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в цій частині.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та заявив до стягнення 3%річних в розмірі 6018грн.77коп. за загальний період з 05.08.2022 по 01.11.2022.

Суд перевірив складений позивачем розрахунок 3% річних та встановив, що розрахунок містить помилки.

Оскільки строк оплати вартості поставленого товару був до 12.08.2022включно, належним періодом нарахування 3% річних є з 13.08.2022 по 01.11.2022. Позовні вимоги про стягнення 3% річних в розмірі 5432грн.39коп. підлягають задоволенню, у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних в розмірі 586грн.38коп. слід відмовити.

Також позивач нарахував та заявив до стягнення інфляційну складову в розмірі 26940грн.39коп. за період серпень 2022 - вересень 2022.

Суд перевірив розрахунок інфляційної складової та не виявив порушень чинного законодавства.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач посилався на настання форс-мажорних обставин.

Пунктами 12.1 - 12.3 договору від 14.04.2022 передбачено, що при настанні обставин непереборної сили (обставин форс-мажору), тобто неможливості повного або часткового виконання будь-якою із сторін зобов`язань по цьому договору внаслідок обставин непереборної сили, а саме: пожежі, стихійного лиха, урядових заборон, блокади, війни, військових дій будь-якого характеру або інших незалежних від сторін обставин, термін (строк) виконання зобов`язань продовжується (переноситься) на такий термін (строк), протягом якого будуть діяти вищевказані обставини та їх наслідки. Сторона, для якої наступили обставини непереборної сили, зобов`язана письмово протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту настання цих обставин повідомити іншу сторону про це, вказати орієнтовний термін (строк) дії обставин непереборної сили, а також вжити заходів для зменшення заподіяння збитків другій стороні.

Якщо вищевказані обставини тривають більше шістдесяти календарних днів, кожна із сторін вправі відмовитися від цього договору в односторонньому порядку, направивши іншій стороні відповідне повідомлення, не пізніше ніж за 10 робочих днів.

Факт настання обставин непереборної сили повинен підтверджуватися сертифікатом Торгово-промислової палати України або уповноваженої нею регіональною Торгово-промисловою палатою.

Договір від 14.04.2022 був укладений між сторонами вже під час військової агресії російської федерації проти України, заявка на отримання товару була направлена відповідачем в липні 2022року. Відповідач не відмовився від договору до моменту поставки товару. Тому суд відхиляє посилання відповідача на наявність форс-мажорних обставин.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Позивач заявив до стягнення з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 5000грн. та винагороду адвоката в розмірі 38737грн.96коп. (5% від ціни позову)

Відповідач заперечень щодо розміру витрат на правничу допомогу не надав.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат є:

- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на правничу допомогу та компенсації витрат адвоката позивачем були надані до суду копії - договору про надання правової допомоги №б/н від 20.10.2022; ордеру серія АЕ №1161728 від 03.11.2022; свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю серія ДП №3324 від 28.04.2017; акту приймання-передачі наданих послуг №1 від 01.11.2022 на суму 5000грн., додаткової угоди №1 від 20.10.2022.

Між адвокатом Бойко П.Ю. (далі виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ГП Євротех (далі клієнт) був укладений договір про надання правничої (правової) допомоги №б/н від 20.10.2022 (далі договір від 20.10.2022).

Згідно з пунктом 1.1 договору від 20.10.2022 клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Пунктом 2.2 договору від 20.10.2022 визначено, що адвокат бере на себе виконання наступних дій з надання правової допомоги:

- здійснення заходів щодо оскарження рішення та/або рішень про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку прийнятих щодо клієнта;

- представництво інтересів клієнта в будь-яких органах державної, законодавчої та виконавчої влади, органах прокуратури, податкових органах, поліції, судових органах усіх рівнів, органах місцевого самоврядування, органах управління установ, організацій, підприємств та їх об`єднань незалежно від форми власності, керівних органах об`єднань громадян; здійснювати реєстраційні дії щодо внесення змін до відомостей про фізичну особу-підприємця в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, подавати Інші заяви та документи до суб`єктів, які мають право вчиняти реєстраційні дії;

- збирання відомостей про факти, які можуть бути використані як докази у зв`язку з виконанням доручення;

- використання засобів захисту, передбачених КПК України, ЦПК України, ГПК України, КАС України та іншими законами України;

- виконання інших дій, передбачених законодавством.

Для захисту прав та законних інтересів клієнта адвокат має наступні права: знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень, ухвал, брати участь в судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, а також заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, знайомитися з журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності та неповноти, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, оскаржувати рішення і ухвали суду, подавати від імені клієнта заяви, у тому числі позовні, отримувати необхідні довідки, документи, вести від його імені справи у всіх державних установах, кооперативних, громадських, приватних організаціях, а також цивільні та кримінальні справи у всіх судових установах з усіма правами, які надані законом свідку, підозрюваному, обвинуваченому, позивачу, відповідачу та третій особі, у тому числі з правом визнання або відмови повністю або частково від позовних вимог, збільшення чи зменшення позовних вимог, зміни предмета позову, укладання мирової угоди, залишення позову без розгляду, оскарження рішення, постанови, ухвали суду, отримання та пред`явлення виконавчих документів до стягнення, а також виконувати всі інші дії, що пов`язані з виконанням даного договору, в межах та обсязі, передбачених чинним законодавством України.

Пунктами 4.1 - 4.8 договору від 20.10.2022 передбачено, що отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару. При визначенні розміру гонорару враховується:

- обсяг і час роботи, що потрібний для належного виконання доручення;

- ступінь складності правових питань, що стосуються доручення;

- вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання;

- необхідність виїзду у відрядження;

- важливість доручення з точки зору інтересів клієнта;

- особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення;

- характер і тривалість професійних відносин адвоката з клієнтом;

- професійний досвід, науково-теоретична підготовка та репутація адвоката.

За надання правничої допомоги, відповідно до даного договору, клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі погодженому додатками до договору. Крім цього, сторони можуть домовитися про додатковий гонорар (премію), якщо для клієнта прийнято позитивне рішення. Позитивним результатом вважається також закінчення справи мировою угодою та залишення справи без розгляду за заявою іншої сторони у справі.

Додатковий гонорар адвоката у справах майнового характеру становить 5% від ціни позову та/або майнових вимог, які стягуються на користь клієнта в судовому та позасудовому порядку за участю адвоката.

Додатковий гонорар адвоката у справах немайнового характеру становить три мінімальні заробітні плати встановлені на 1 січня року в якому прийнято рішення та/або затверджено мирову угоду тощо, яким задоволено вимоги клієнта.

Якщо при виконанні угоди виникне необхідність виїхати у відрядження або виконати угоду в неробочий час, а також, якщо клієнт наполягає на терміновості виконання доручення - вартість роботи адвоката розраховується, виходячи з гонорару, встановленого відповідно до договору, помноженого на коефіцієнт 2. (Під неробочим часом у цьому випадку розуміється час у святкові і вихідні дні, та у робочі дні з 18 до 9 години).

Вартість часу проїзду адвоката до клієнта або по його дорученнях розраховується, виходячи з погодинної ставки роботи адвоката, у розмірі 40% мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на день надання правової допомоги.

Визначений угодою гонорар може бути в наступному змінений адвокатом у зв`язку із суттєвим зростанням або зменшенням обсягу допомоги, що має бути визначено відповідно до даної угоди.

Крім оплати гонорару, клієнт відшкодовує адвокату всі витрати, понесені ним у зв`язку з виконанням даної угоди (надалі - витрати). Такі витрати включають:

- витрати на факсимільний зв`язок, поштові витрати;

- фотокопіювання, транспортні та відрядні витрати;

- переклад на іноземні мови та з іноземних мов;

- витрати на оплату праці експертів, консультантів із спеціальних питань;

- інші витрати, пов`язані з наданням послуг.

За несвоєчасну оплату адвокату передбачених договором сум, клієнт сплачує пеню у розмірі 1% від несплаченої суми за кожен прострочений день.

Гонорар у справі обчислюється за нульовою ставкою (розміром) у разі досягнення відповідної домовленості між адвокатом та клієнтом.

В пункті 5.1 договору визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Договір діє до моменту фактичного виконання доручення або до моменту розірвання договору.

В додатковій угоді №1 від 20.10.2022 до договору №б/н від 20.10.2022 визначено, що клієнт доручає адвокату здійснити всі необхідні дії для визначення розміру та стягнення заборгованості з Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» м. Київ в особі філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія», а адвокат приймає дане доручення та зобов`язується визначити найефективніший спосіб стягнення заборгованості.

Пунктом 2 додаткової угоди №1 від 20.10.2022 до договору №б/н від 20.10.2022 передбачено, що сторони домовились узгодити розмір гонорару адвоката за складання вимоги про стягнення заборгованості та/або складання позовної заяви, збирання необхідних доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог та інші дії, пов`язані з представництвом та подальшим супроводженням позовної заяви/справи в господарському суді з моменту відкриття провадження у справі до ухвалення рішення судом першої інстанції або добровільної сплати заборгованості, або укладення та затвердження судом мирової угоди, гонорар адвоката становить - 5000грн. Додатковий гонорар сплачується окремо, відповідно до умов договору.

Згідно з пунктом 3 додаткової угоди №1 від 20.10.2022 до договору №б/н від 20.10.2022 гонорар сплачується клієнтом протягом 7 (семи) робочих днів з моменту підписання акту приймання-передачі наданих послуг.

Дана додаткова угода набирає чинності з моменту укладання та діє протягом усього строку дії договору.

До матеріалів справи наданий підписаний виконавцем та клієнтом акт прийому-передачі виконаних послуг до договору на суму 5000грн.

Зі змісту акта від 01.11.2022 на суму 5000грн. вбачається, що виконавець надав, а клієнт прийняв правничу допомогу:

- збір та правовий аналіз інформації, що стосується стягнення заборгованості;

- огляд судової практики ВС, КГС ВС в аналогічних спорах. Розроблення стратегії захисту порушеного права та законних інтересів Клієнта в найбільш ефективний спосіб;

- складання та направлення претензії/вимоги про сплату заборгованості з Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" (далі - боржник);

- підготовка і складення від імені клієнта позовної заяви до боржника про стягнення заборгованості. Підготовка та оформлення письмових матеріалів, що додаються до позовної заяви, організація процедури сплати клієнтом судового збору, оформлення копій доданих письмових доказів до позовної заяви.

Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд вирішує питання про розподіл витрат позивача на правничу допомогу в розмірі 4996грн.22коп. та 38708грн.64коп. відповідно.

Частина 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З огляду на матеріали справи суд дійшов висновку про співмірність та доведеність витрат позивача на правничу допомогу в розмірі 4996грн.22коп.

Щодо покладення на відповідача винагороди адвоката в розмірі 38708грн.64коп. суд зазначає таке.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19 Верховний Суд дійшов висновків, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, зважаючи на приписи частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (частини перша, друга статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність")

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення має на меті саме забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору, а не зобов`язання присуджувати гонорар як форми винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до правової позиції, висловленої Великою Палатою Верховного Суду у справі №904/4507/18 від 12.05.2020, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Згідно з частиною першою статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява N 31107/96) вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху".

Європейський суд з прав людини указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Європейський суд з прав людини (див. mutatis mutandis рішення Європейський суд з прав людини у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява N 19336/04, § 268)) присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п. 268).

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу витрат повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі і інших, передбачених частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Така позиція випливає з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі №922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 18.03.2021 №910/15621/19, від 07.09.2022 у справі №912/1616/21 тощо.

Сторонами узгоджений розмір додаткового гонорару адвоката у фіксованому розмірі. А тому суд враховує положення частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

З огляду на неспівмірність суми додаткового гонорару адвоката зі складністю справи, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд покладає на відповідача витрати позивача на правничу допомогу у вигляді додаткового гонорару адвоката в розмірі 5000грн. Решта витрат на правничу допомогу покладається на позивача.

Керуючись нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, статтями 2, 3, 4, 13, 20, 41, 42, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 126, 129, 237, 238, 240, 241, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ГП Євротех до Акціонерного товариства Об`єднана гірничо-хімічна компанія, м. Київ в особі філії Вільногірський гірничо-металургійний комбінат Акціонерного товариства Об`єднана гірничо-хімічна компанія про стягнення суми боргу в розмірі 741799грн.99коп., 3%річних в розмірі 6018грн.78коп., інфляційної складової в розмірі 26940грн.39коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства Об`єднана гірничо-хімічна компанія (ідентифікаційний код: 36716128; місцезнаходження: 03035, м. Київ, вул. Сурікова, буд. 3) в особі філії Вільногірський гірничо-металургійний комбінат Акціонерного товариства Об`єднана гірничо-хімічна компанія (ідентифікаційний код: 39389830; місцезнаходження: 51700, Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Степова, буд. 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ГП Євротех (ідентифікаційний код: 43440562; місцезнаходження: 10014, Житомирська область, м. Житомир, вул. Київська, буд. 20) суму боргу в розмірі 741799грн.99коп., 3% річних в розмірі 5432грн.39коп., інфляційну складову в розмірі 26940грн.39коп., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9996грн.22коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 11612грн.59коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.Г. Новікова