Ухвала

від 24.01.2023 по справі 991/509/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/509/23

Провадження 1-кс/991/509/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

24 січня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

підозрюваного - ОСОБА_4 ,

захисників - адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Дрогобич Львівської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч.4 ст. 368 КК України,

у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52022000000000280 від 26.09.2022,

ВСТАНОВИВ:

23 січня 2023 року до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання і на підставі протоколу автоматичного визначення слідчого судді було передане на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .

1.Зміст поданого клопотання

У своєму клопотанні детектив просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів із одночасним визначенням йому застави у розмірі 20 001 168 грн, і у випадку внесення застави, покласти на підозрюваного ряд процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

В обґрунтування свого клопотання детектив зазначає, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000280 від 26 вересня 2022 року за підозрою ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 369 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 369 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 369 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що 29 квітня 2020 року розпорядженням Кабінету міністрів України № 463-р ОСОБА_10 призначено на посаду Першого заступника Міністра розвитку громад та територій України, 03 листопада 2022 року розпорядженням № 982-р на нього тимчасово покладено виконання обов`язків Міністра Мінрегіону з 04 листопада 2022 року, а 09 грудня 2022 року розпорядженням № 1106-р - призначено заступником цього Міністерства з 27 грудня 2022 року.

Як вказує детектив, 13 липня 2022 року розпорядженням КМУ № 602?р Мінрегіону виділено для Українського державного науково-дослідного і проектно-вишукувального інституту «УкрНДІводоканалпроект» грошові кошти державного бюджету в сумі 1 409 000 000 грн на придбання обладнання та матеріалів, а саме: мобільних установок очищення води, автоцистерн для перевезення питної води, дизель - генераторів, газогенераторів, дренажно-фекальних насосів, пересувних котелень та пально-мастильних матеріалів.

За версією слідства, після цього, у період з липня по серпень 2022 року ОСОБА_11 , за участі працівників підконтрольних йому суб`єктів господарювання, запропонував ОСОБА_10 використати його службове становище для забезпечення підписання прямих договорів із підконтрольними ОСОБА_11 суб`єктами господарювання щодо придбання обладнання та матеріалів за фінансування, передбачене вищевказаним Розпорядженням КМУ № 602-р від 13 липня 2022 року.

Як зазначає детектив, у ОСОБА_10 виник умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди за погодження переліків обладнання та забезпечення ним з використанням влади та службового становища підписання прямих договорів з наперед визначеними суб`єктами господарювання про закупівлю обладнання по завищеній на 25 - 30 відсотків ціні, у сумі, яка становить 7-10 відсотків від суми кожного договору. За даними слідства, з серпня 2022 року, але не пізніше 12.08.2022, з метою реалізації злочинного умислу, направленого на особисте незаконне збагачення шляхом одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_10 вступив у позаслужбові відносини з ОСОБА_11 та з цією метою розпочав проводити з ним та підконтрольними йому членами організованої злочинної групи приватні зустрічі для обговорення умов залучення підконтрольних ОСОБА_11 суб`єктів господарювання до постачання обладнання згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13 липня 2022 року № 602-р.

У подальшому, 27 серпня 2022 року розпорядженням КМУ № 764-р внесено зміни із викладом п.п. 1 і 3 в новій редакції та доповнено його п. 4.

Як вказано у клопотанні, у період з 12 серпня 2022 року до 16 вересня 2022 року ОСОБА_10 висловив прохання ОСОБА_11 надати йому неправомірну вигоду в розмірі, який буде становити 7-10 відсотків від суми укладених у майбутньому договорів про закупівлю товару між ДІ "УкрНДІводоканалпроект" та підконтрольними ОСОБА_11 суб`єктами господарювання, за забезпечення ОСОБА_10 підписання прямих договорів по завищеній ціні, на що той погодився та пообіцяв надати неправомірну вигоду у визначеній ним сумі після надходження грошових коштів від ДІ "УкрНДІводоканалпроект" на рахунки обумовлених суб`єктів господарювання.

При цьому, за даними слідства, у період серпня-вересня 2022 року ОСОБА_11 залучив до своєї злочинної діяльності інших осіб, а саме: ОСОБА_12 , якому доручив підготувати завідомо завищені цінові пропозиції стосовно постачання обладнання; ОСОБА_13 , якому доручив забезпечити надання підконтрольного йому суб`єкта господарювання, на рахунки якого буде зараховано грошові кошти від НДІ, подальше переведення грошових коштів у готівку, її конвертації у іноземну валюту для подальшого надання ОСОБА_10 як неправомірної вигоди, а також інших на цей час невстановлених осіб.

У свою чергу, як зазначає детектив, ОСОБА_13 у серпні 2022 року залучив до участі у постачанні обладнання для НДІ підконтрольне йому ТОВ «ЕПГ», а до укладення договорів про закупівлю товару з НДІ залучив інші підконтрольні йому суб`єкти господарювання, а саме: ТОВ «Торговий Дім «Будшляхмаш», ТОВ «М.Б.», ТОВ «Техно Трейн».

При цьому, як стверджує детектив, після підшукання зазначених товариств ОСОБА_11 у серпні 2022 року повідомив ОСОБА_10 про необхідність укладення договорів саме з цими суб`єктами господарювання, а останній повідомив службовим особам НДІ перелік товариств, з якими необхідно укласти договори.

За даними органу досудового розслідування, у серпні 2022 року ОСОБА_12 , з метою створення уявлення дійсного порівняння ринкових цін інститутом, забезпечив подачу на електронний моніторинг цін, який проводився ДІ «УкрНДІводоканалпроект», пропозицій підконтрольними ОСОБА_11 суб`єктами підприємницької діяльності, в яких було вказано ціну вищу, ніж у юридичної особи, яка, згідно домовленостей, мала здобути перемогу у закупівлі, чим, на думку слідства, створив умови для вчинення злочину.

Надалі, 17 листопада 2022 року НДІ уклало договір про закупівлю товару №25/22/к з ТОВ «ЕПГ» на придбання пересувних котелень на загальну суму 797 524 320 грн і в подальшому, у період часу з 17 листопада 2022 року по 31 грудня 2022 року, з рахунку ДІ «УкрНДІводоканалпроект» на рахунок ТОВ «ЕПГ», на виконання умов договору №25/22/к були перераховані кошти у загальній сумі 261 729 678, 80 грн, з яких 32 103 404 грн - розрахунок за поставлені котельні, а решта суми - авансовий платіж.

При цьому, як вказує детектив, 16 січня 2023 року ОСОБА_11 зустрівся з ОСОБА_10 та повідомив, що готовий надати йому неправомірну вигоду у сумі 400 000 доларів США, а ОСОБА_10 повідомив про необхідність пересилання коштів до м. Львова, де вони будуть отримані залученою ним довіреною особою. Надалі, 18 січня 2023 року, ОСОБА_11 надав вказівку ОСОБА_13 підготувати грошові кошти у сумі 500 000 доларів США, 400 000 з яких для надання ОСОБА_10 як неправомірної вигоди та, з метою мінімізації ризику викриття їх незаконної діяльності, доставити їх у визначене ним місце у м. Києві для подальшого переміщення їх до м. Львова. Як зазначає детектив, цього ж дня ОСОБА_13 доставив грошові кошти за необхідною адресою, після чого ОСОБА_11 та невстановленими на цей час особами було забезпечено доставку грошових коштів у сумі 400 000 доларів США, призначених як неправомірна вигода ОСОБА_10 , до м. Львова.

За твердженням детектива, у період з 16 до 17 січня 2023 року ОСОБА_10 , реалізуючи свій злочинний умисел направлений на одержання неправомірної вигоди у особливо великому розмірі, залучив до своєї злочинної діяльності ОСОБА_4 , якому доручив отримати у м. Львові від узгоджених з ОСОБА_11 осіб, неправомірну вигоду у сумі 400 000 доларів США, залучивши таким чином його як пособника у вчиненні кримінального правопорушення. Надалі, за даними слідства, 20 січня 2023 року ОСОБА_11 зустрівся з ОСОБА_10 у м. Києві і у ході зустрічі останній шляхом написання інформації рукописним текстом на аркуші паперу повідомив ОСОБА_11 про те, що неправомірну вигоду для нього у м. Львові отримає залучений ним ОСОБА_4 , який обізнаний зі злочинним планом.

Як вказує детектив, близько 14 год 20 хв. ОСОБА_4 перебуваючи у м. Львів, діючи умисно, маючи умисел на сприяння вчиненню ОСОБА_10 кримінального правопорушення, відповідно до відведеної йому ролі, прибув на територію АЗС «WOG», що по вул. В. Чорновола, 10, у м. Львів, де від ОСОБА_14 одержав неправомірну вигоду - грошові кошти у сумі 400 000 доларів США, доставка яких у м. Львів була попередньо організована ОСОБА_11 , чим сприяв вчиненню та приховуванню кримінального правопорушення ОСОБА_10 .

Надалі, за даними органу досудового розслідування, ОСОБА_4 власним автомобілем перевіз вказані грошові кошти у квартиру АДРЕСА_2 , де зберігав їх до подальших розпоряджень ОСОБА_10 чим виконуючи роль пособника забезпечив переховування предметів здобутих кримінально-протиправним шляхом.

Отже, за версією сторони обвинувачення, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_10 , виконуючи роль пособника у вчиненні злочину, одержав від ОСОБА_11 неправомірну вигоду в особливо великому розмірі у загальній сумі 400 000 доларів США.

У зв`язку з цим, 21 січня 2023 року о 16 год. 38 хв. його було затримано у порядку ст. 208 КПК України, 22 січня 2023 року о 16 год. 33 хв. повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а 23 січня 2023 року о 12 год. 09 хв. повідомлено про зміну підозри у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України.

При цьому, на підтвердження обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри детектив у своєму клопотанні навів перелік доказів із зазначенням важливих для слідства обставин, які встановлені на їх підставі і які, на думку сторони обвинувачення, об`єктивно пов`язують підозрюваного зі злочином, про підозру у вчиненні якого йому повідомлено.

На переконання детектива, вказані докази є достатніми для висновку про обґрунтованість повідомленої підозри і вона повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо рівня «обґрунтованості».

Також у клопотанні вказано, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують тримання ОСОБА_4 під вартою.

Так, на ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, на думку детектива, вказують:

- характер інкримінованого злочину і тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним;

- відсутність контролю за значною територією України внаслідок збройної агресії російської федерації, що створює додаткові можливості для залишення території України, в тому числі поза офіційними пунктами пропуску;

- можливість ОСОБА_4 використати наявні у нього засоби та можливості для переховування від правоохоронних органів і суду, у тому числі, щоб покинути територію України з метою уникнення кримінальної відповідальності;

- можливість використання ОСОБА_4 зв`язків іншого підозрюваного ОСОБА_10 серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, які останній набув за час перебування на посадах в.о. та першого заступника голови Львівської ОДА, в.о. та заступника Міністра, з метою переховування від органів досудового розслідування та суду, у тому числі, шляхом залишення території України;

- відомості, що можуть свідчити про наявність у ОСОБА_4 обізнаності про можливість виїзду за межі України в умовах правового режиму воєнного стану, зокрема з використанням системи «Шлях»;

- виявлене у ході огляду телефону ОСОБА_4 листування останнього із ОСОБА_10 , у якому за проханням ОСОБА_4 . ОСОБА_10 забезпечує включення наданих йому осіб у відповідний перелік водіїв підприємств, які здійснюють перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами для надання можливості виїзду за межі України в умовах правового режиму воєнного стану;

- історія виїзду ОСОБА_4 за межі України у період 2018-2022 років, в т.ч. під час дії воєнного стану;

- перебування у власності підозрюваного об`єктів нерухомості та транспортних засобів, які він може реалізувати та отримані від продажу кошти використати для переховування від органу досудового розслідування у тому числі і за кордоном;

- відомості про те, що 21.01.2023, ОСОБА_4 , візуально побачивши працівників Національного антикорупційного бюро України, які прибули для проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_3 , намагався втікти та сховатися від працівників правоохоронних органів.

Про ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, на думку детектива, свідчить те, що у ході проведення слідчих дій, не була віднайдена частина неправомірної вигоди, одержаної ОСОБА_4 за вказівкою ОСОБА_10 , а саме - чотири купюри номіналом по 100 доларів США. Крім того, у матеріалах кримінального провадження містяться достеменні відомості про те, що саме технічні засоби передачі інформації використовувалися підозрюваними у даному кримінальному провадженні для комунікації з приводу вчинюваного злочину, відтак могли зберегти на собі сліди такої комунікації. Тож, враховуючи, що відкрита частина досудового розслідування розпочата лише 21.01.2023, відтак слідчі дії щодо збору таких доказів на даний час у повному обсязі не проведені і не могли бути проведені, тому існує ризик їх знищення, приховування, або спотворення. При цьому, за даними слідства, ОСОБА_4 сховав речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення і має можливість знищити їх у разі застосування запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою. На переконання детектива, незастосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою створить умови для його безперешкодного доступу до аккаунтів у месенджерах та електронних поштових скриньках, хмарних сховищ, і вказаний вільний віддалений доступ до таких сервісів може бути використаний останнім для знищення наявних у них відомостей щодо спілкування з ОСОБА_10 та іншими особами, тобто знищення важливих для кримінального провадження доказів.

Також детектив зазначає про ризик незаконного впливу на свідків, експерта, оскільки:

- характер та обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_4 злочину вказують на можливість впливати на свідків у кримінальному провадженні, шляхом узгодження їх подальших дій, з метою уникнення кримінальної відповідальності, що негативним чином впливатиме на їх намір та можливість давати правдиві і послідовні показання у ході досудового розслідування та можливого судового розгляду;

- на даний час не встановлено усіх співучасників злочину, у зв`язку з чим підозрюваний може вплинути також і на них, з метою отримання необхідних йому показань, а також знищення прихованої ним частини одержаної неправомірної вигоди;

- ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

Детектив вказує, що встановлені в ході досудового розслідування та відображені у його клопотанні обставини вчинення кримінального правопорушення, ступінь його тяжкості, обґрунтування та ступінь вираженості наведених ризиків, а також те, що основним є ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду, дають обґрунтовані підстави вважати, що жодні інші запобіжні заходи окрім тримання під вартою не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування до ОСОБА_4 . При цьому, вивченням особи підозрюваного даних, які б вказували на неможливість застосування до нього вказаного запобіжного заходу, не встановлено, натомість встановлено, що він може бути застосований до ОСОБА_4 , як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

При цьому, детектив зазначає, що враховуючи час повідомлення ОСОБА_4 про підозру і обсяг процесуальних дій, які необхідно провести з метою встановлення та перевірки фактів та обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, є необхідність визначення строку тримання під вартою у 60 днів.

На думку детектива, ураховуючи тяжкість, специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , дані про особу підозрюваного, репутацію підозрюваного, нездатність застави у межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, є необхідним визначити останньому, як альтернативу, заставу в розмірі 7452 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 20 млн 001 тис. 168 грн, оскільки внесення застави в меншому розмірі не зможе гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків. Доцільність визначення розміру застави саме у такому розмірі, на переконання детектива, додатково обґрунтовується тим, що діюче кримінальне процесуальне законодавство України не встановлює обов`язку розкривати джерело походження коштів для застави, а отже, заставу може бути внесено у тому числі іншою особою, яка має фінансову таку можливість.

У разі внесення застави відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, на думку детектива, є необхідним та обґрунтованим покласти на підозрюваного такі обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;

2) не відлучатися із с. Раневичі Дрогобицького району Львівської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_10 та будь-якими іншими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52022000000000280 від 26.09.2022, крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду;

5) здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби у Чернівецькій області усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що мають право на виїзд з України та в`їзд до України;

6) носити електронний засіб контролю.

2.Позиції сторін у судовому засіданні

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав вимоги клопотання та просив його задовольнити. Просив уточнити прохальну частину щодо обов`язків, які просить покласти на підозрюваного, а саме здати паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що надають право на виїзд з України, на зберігання до Управління Державної міграційної служби у Львівській області.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 заперечував проти задоволення цього клопотання. Зазначив, що інкримінований ОСОБА_4 злочин передбачає його обізнаність про дії іншого підозрюваного, однак прокурором не було доведено про таку обізнаність. Більшість матеріалів містять відомості про інших осіб, з якими ОСОБА_4 незнайомий, а тому не доведено причетність останнього. При цьому, його підзахисний не заперечує факт знайомства із ОСОБА_10 , однак не отримував ніяких коштів для нього. Про вказане свідчить те, що при затриманні у ОСОБА_4 не виявлено 400 тис. дол., про які вказує прокурор. Вважає, що в обґрунтування підозри не можуть бути покладені результати обшуків, які проводилося невідкладно та по ним немає ще судових рішень. Також зазначив про заявлені стороною обвинувачення ризики, які нічим не підтверджені, оскільки ОСОБА_4 завжди повертався з-закордону після коротких виїздів по волонтерських цілях. Також адвокат стверджував, що вказаний прокурором розмір застави є непомірним та не відповідає майновому стану підозрюваному. За таких обставин, просить відмовити у застосуванні запобіжного заходу або ж застосувати найменш обтяжливий.

Захисник ОСОБА_8 також просив відмовити у задоволенні цього клопотання з підстав зазначених його колегою ОСОБА_6 . Вказував про розмитість формулювання зазначених у клопотанні обов`язків, які прокурор просить покласти на підозрюваного у разі внесення застави. Також повідомив, що стан здоров`я ОСОБА_4 не є сумісним із перебуванням під вартою, що підтверджується долученими стороною захисту документами.

Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - ОСОБА_5 стверджував про необґрунтованість пред`явленої його підзахисному підозри. Вказав, що у матеріалах клопотання відсутні докази обізнаності ОСОБА_4 із подіями, про які говорив прокурор. Більшість матеріалів у цьому кримінальному провадженні отримані в ході проведення негласних слідчих дій, однак відсутні будь-які відомості про причетність ОСОБА_4 . Також адвокат ОСОБА_5 зазначив про неточність кваліфікації, оскільки ОСОБА_4 інкримінується пособництво в одержанні неправомірної вигоди, однак незрозуміло якими повноваженнями зловживав ОСОБА_10 . Просив звернути увагу на те, що зі змісту наданих витягів з ЄРДР неможливо встановити якою була первісна фабула розслідуваного злочину. Також адвокат вказував про очевидну недопустимість протоколів обшуків, які проведені у порядку ч.3 ст.233 КПК України, оскільки такі слідчі дії не санкціоновані на час розгляду зазначеного клопотання. Крім того, захисник зауважив, що наведені у клопотанні ризики відсутні, оскільки його підзахисний демонструє належну процесуальну поведінку. Зазначений стороною обвинувачення розмір застави є неспівмірним з належним підозрюваному майном, а запобіжний захід у виді тримання під вартою є ризиковим для його здоров`я.

Захисник ОСОБА_7 підтримав позиції інших захисників.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію своїх захисників та повідомив, що наразі проживає у м. Дрогобич, а зазначена прокурором адреса є місцем проживання його батьків. Також вказав, що проживає із своєю цивільною дружиною, дітей не має, працює директором товариства, яке займається швейною промисловістю, зокрема, пошивом плитоносок для ЗСУ. Також він є засновником туристичної агенції, яка наразі не працює, у зв`язку із подіями в країні і додав, що із початком повномасштабного вторгнення постійно займається волонтерською діяльністю, з чим і були пов`язані усі виїзди закордон у період воєнного стану.

3.Мотиви та оцінка слідчого судді

Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.

Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч.1 ст. 178 КПК України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

При цьому, ч. 3 ст. 183 КПК України визначає, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави, у розмірі достатньому для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 вказаної статті. В ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому ч. 4 вказаної статті..

Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити:

1)чи набула особа статусу підозрюваного?

2)чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення?

3)чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України?

4)чи наявні інші обставини, які враховуються при обранні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України?

5)чи можливо застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою та чи наявні відомості на переконання того, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження?

6)який розмір застави необхідно визначити як альтернативний триманню під вартою запобіжний захід та які обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідно покласти на підозрюваного, у випадку внесення застави?

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення прокурора, слідчий суддя, надаючи відповіді на вказані питання, приходить до таких висновків.

3.1.Щодо набуття статусу підозрюваного

Запобіжні заходи на стадії досудового розслідування може застосовуватися тільки до особи, яка має статус підозрюваного.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру та особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.

Як встановлено слідчим суддею, згідно з вимогами ст. 278 КПК України, 22 січня 2023 року письмове повідомлення про підозру було вручене особисто ОСОБА_4 і 23 січня 2023 року йому також було вручене повідомлення про зміну підозри, про що в матеріалах, долучених до клопотання, містяться розписки підозрюваного.

Крім того, в матеріалах клопотання міститься протокол затримання ОСОБА_4 від 21 січня 2023 року, відповідно до якого у цей день о 16 год. 38 хв. його було затримано у порядку ст. 208 КПК України.

Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_4 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

3.2.Щодо наявності обґрунтованої підозри

Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.

Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.

Таким чином, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_4 міг вчинити саме інкримінований йому злочин. При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.

Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється, зокрема, за фактом одержання Першим заступником Міністра розвитку громад та територій України - ОСОБА_10 неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за здійснення в інтересах наперед визначених суб`єктів господарювання погодження переліків обладнання та забезпечення підписання із такими товариствами прямих договорів про закупівлю відповідного обладнання по завищеній ціні.

Так, із долучених до клопотання матеріалів вбачається, що ОСОБА_10 , будучи Першим заступником Мінрегіону, в силу своїх службових повноважень та наданої йому влади, мав можливість прямо або непрямо, тобто, з використанням «загальних» можливостей його посади, впливати на прийняття рішень, що належать до компетенції Мінрегіону, в тому числі і під час реалізації розпорядження КМУ від 13 липня 2022 року №602-р, яким для ДІ «УкрНДІводоканалпроект» з державного бюджету виділено грошові кошти на придбання обладнання та матеріалів. У зв`язку з цим, за версією слідства, ОСОБА_10 міг використати своє службове становище для забезпечення підписання прямих договорів із наперед визначеними суб`єктами господарювання щодо придбання обладнання та матеріалів за фінансування, передбачене вищевказаним Розпорядженням КМУ № 602-р від 13 липня 2022 року.

За версією слідства, за використання таких своїх повноважень і службового становища, в інтересах ряду наперед визначених підприємств, підконтрольних іншим ймовірно причетним особам, а саме - за погодження переліків обладнання та забезпечення підписання прямих договорів з наперед визначеними суб`єктами господарювання про закупівлю такого обладнання по завищеній ціні, ОСОБА_10 одержав від представників таких товариств неправомірну вигоду в особливо великому розмірі.

При цьому, як вбачається з результатів проведених НС(Р)Д та інших слідчий дій, механізм фактичного одержання ОСОБА_10 такої неправомірної вигоди передбачав здійснення заходів конспірації, зокрема, необхідність пересилання грошових коштів до м. Львова, де вони будуть отримані залученою ним довіреною особою - ОСОБА_4 , якому відповідно було доручено отримати від визначених осіб неправомірну вигоду у сумі 400 000 доларів США. Згідно з вказаним планом, 21.01.2023, близько 14 год 20 хв. ОСОБА_4 прибув на територію АЗС «WOG», що по вул. В. Чорновола, 10, у м. Львів, де одержав від ОСОБА_14 грошові кошти у сумі 400 000 доларів США, які він надалі перемістив у квартиру АДРЕСА_2 , де їх і було виявлено та вилучено в ході проведення обшуку.

Аналізуючи версію органу досудового розслідування у співставленні із матеріалами клопотання у їх сукупності, виходячи з викладених вище обставин вчинення розслідуваного злочину, характеру та послідовності дій ймовірно причетних осіб, а також беручи до уваги зміст та обсяг дій підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає, що існують достатні підстави вважати, що він виконував роль пособника в одержанні службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, за вчинення нею в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду та в інтересах третіх осіб дій з використанням наданої їй влади та службового становища.

Досліджуючи долучені матеріали до цього клопотання та обставини вчинення злочину, слідчий суддя вважає, що на даному етапі досудового розслідування з розумною достатністю та вірогідністю існує пов`язаність підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушенням, оскільки для стороннього спостерігача прослідковувався б зв`язок між описаними діями ймовірних співучасників та подіями, які відбулися, зокрема передачею грошових коштів, що ймовірно є предметом неправомірної вигоди.

Зокрема, такий висновок слідчого судді формується на підставі досліджених в ході судового засідання копій таких документів:

- протоколу огляду від 01.11.2022;

- протоколу за результатами проведення НСРД - аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА_10 від 28.11.2022,

- протоколу за результатами проведення НСРД - спостереження за особою ОСОБА_12 від 08.11.2022 № 15/2082, де зафіксоване його зустрічі з ОСОБА_10 , ОСОБА_13 та іншими особами за період з 31 жовтня по 02 листопада 2022 року;

- протоколу за результатами проведення НСРД - спостереження за особою ОСОБА_12 від 21.10.2022 № 15/1982 де зафіксовано його зустріч з ОСОБА_10 11.10.2022;

- протоколу за результатами проведення НСРД - спостереження за особою ОСОБА_11 від 25.11.2022 № 15/2189 де зафіксовано його зустріч з ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та іншими особами 3, 7 , 8, 9, 15, 16, 17 та 18 листопада 2022 року;

- протоколу за результатами проведення НСРД - спостереження за особою ОСОБА_17 від 25.11.2022 № 15/2185 де зафіксовано місця, які він відвідував 26-28.10. та 04.11.2022 року;

- протоколу за результатами проведення НСРД - аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА_11 від 03.11.2022 № 15/2025 де зафіксоване спілкування з ОСОБА_12 , ОСОБА_17 03.10 та 25.10.2022, по вул. Коновальця, 26В у м. Києві;

- протоколу за результатами проведення НСРД - спостереження за річчю з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних засобів для спостереження від 19.01.2023 № 15/129, а саме предметом неправомірної вигоди;

- протоколу за результатами проведення НСРД - аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА_12 від 18.01.2023 № 15/120 де зафіксоване його спілкування з ОСОБА_10 за період жовтня-грудня 2022 року, по вул. Коновальця, 26В у м. Києві;

- протоколу за результатами проведення НСРД - аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА_10 від 18.01.2023 № 15/113 де зафіксоване спілкування ОСОБА_10 за 22.12.2022 року у приміщенні його службового кабінету в Міністерстві розвитку громад та територій України;

- протоколу за результатами проведення НСРД - аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА_11 від 21.01.2023 № 15/164 де зафіксоване його спілкування з ОСОБА_12 та іншими особами за період грудня 2022 - січня 2023 року, по вул. Коновальця, 26В у м. Києві;

- протоколу за результатами проведення НСРД - спостереження за особою ОСОБА_10 від 21.01.2023 № 15/162 де зафіксовано його зустріч з ОСОБА_11 20.01.2023;

- протоколу за результатами проведення НСРД - обстеження публічно недоступних місць від 21.01.2023 № 15/166 у ході якого здійснено фотографування мобільного телефону ОСОБА_19 ;

- протоколу за результатами проведення НСРД - спостереження за місцем від 19.01.2023 № 15/126, а саме територією поблизу буд. №3 по вул. Саксаганського у м. Києві за 18.01.2023;

- протоколу огляду речей від 22.01.2023, а саме мобільного телефону ОСОБА_4 ;

- протоколу обшуку приміщення кв. АДРЕСА_2 , у ході якого виявлено та вилучено предмет неправомірної вигоди;

- протоколу огляду мобільного телефону ОСОБА_10 від 22.01.2023;

- протоколу обшуку за адресою м. Київ вул. Євгена Коновальця, 36-в, офіс 227-236, від 21-22.01.2023, у ході якого вилучили аркуші паперу з контактами особи, яка фактично отримала неправомірну вигоду та чорнові записи з розрахунками;

- протоколу огляду речей, вилучених під час обшуку приміщень за адресою від 22.01.2023, м. Київ вул. Євгена Коновальця, 36-в, офіс 227-236, у ході якого оглянуто вилучені аркуші паперу з контактами особи, яка фактично отримала неправомірну вигоду та чорнові записи з розрахунками;

- протоколу обшуку від 22.01.2023 у приміщенні «УкрНДІводоканалпроект» за адресою м. Київ, вул. Шимановського Віталія, 2/1, у ході якого вилучено договір про закупівлю товару № 25/22/к від 17.11.2022 укладеного між «УкрНДІводоканалпроект» та ТОВ «ЕПГ», додатковими угодами до нього та рахунками на оплату;

- договору про закупівлю товару № 25/22/к від 17.11.2022 укладеного між «УкрНДІводоканалпроект» та ТОВ «ЕПГ», додатковими угодами до нього та рахунками на оплату;

- інших матеріалів кримінального провадження.

Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.

При цьому, слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту щодо відсутності доказів безпосередніх контактів усіх співучасників між собою та обізнаності ОСОБА_4 про роль і характер участі кожного співучасника, з огляду на таке. При співучасті за великої кількості осіб, діяльність співучасників може мати таємний і законспірований характер, і іншому співучаснику достатньо усвідомлювати найближчу до нього ланку співучасника, якому він сприяє у вчиненні кримінального правопорушення. Разом з тим, для співучасті не потрібно обов`язкового усвідомлення співучасниками всіх (у повному обсязі) індивідуально-визначених рис кримінального правопорушення, вчинюваного виконавцями і характеру їх участі, а досить того, щоб вони усвідомлювали хоча б у загальних рисах властивості кримінального правопорушення, вчинюваного виконавцями і розуміли, що сприяють їм у цьому.

Крім того, у ході розгляду поданого клопотання стороною захисту зазначалося про очевидну недопустимість поданих на обґрунтування повідомленої підозри протоколів обшуків, оскільки такі слідчі дії не були санкціоновані ухвалами слідчого судді на час розгляду цього клопотання. Слідчий суддя відхиляє вказані доводи сторони захисту в якості підстав для визнання доказів очевидно недопустимими, оскільки такі обшуки проведені у порядку ч.3 ст.233 КПК України, тобто за наявності невідкладних обставин до постановлення ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку. При цьому, слідчий суддя не може презюмувати недопустимість зібраних слідством доказів до моменту розгляду слідчим суддею клопотання про легалізацію таких обшуків в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України, а сторона захисту не стверджувала про незаконність та неправомірність конкретних дій слідчих/прокурорів під час такого невідкладного обшуку, які б вказували про очевидну відсутність передумов для його проведення та/або істотне та очевидне порушення прав і свобод людини.

У цьому контексті слідчий суддя відзначає, що на стадії досудового розслідування визнання слідчим суддею доказів недопустимими можливо лише у випадках, коли: (1) такі докази, отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини і (2) їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті в ході подальшого розслідування чи судового розгляду або шляхом надання додаткових матеріалів, які вже є у розпорядженні сторони кримінального провадження, тобто висновок про недопустимість відповідного доказу є категоричним навіть із врахуванням відповідних особливостей стадії досудового розслідування.

Водночас, у своїх запереченнях сторона захисту відповідних обставин і фактів не наводить, а тому слідчий суддя відповідні доводи відхиляє.

За таких обставин, доводи сторони захисту не спростовують висновку слідчого судді про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри.

3.3.Щодо наявності ризиків

Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

У клопотанні детектив вказує на ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, (3) незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних.

3.3.1.Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду є реальним, враховуючи:

1)можливість підозрюваного залишити територію України, з огляду на наявність паспорту громадянина України для виїзду за кордон, а також можливість користування системи «Шлях», за допомогою якої можна покинути територію України;

2)існування можливості переховування на тимчасово окупованих територіях України;

3)обставини затримання особи одразу після ймовірного вчинення ним розслідуваного злочину, а саме - після передачі йому частини грошових коштів, що може спонукати підозрюваного до втечі, враховуючи вагомість доказів, зібраних проти нього та обставини виявлення його ймовірної причетності до злочину;

4)історія перебування закордоном в т.ч. і в період воєнного стану;

5)пред`явлення йому підозри у вчиненні у співучасті особливо тяжкого корупційного злочину, у разі визнання винуватим у вчиненні якого, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права.

Водночас, слідчий суддя вважає непідтвердженим, що ОСОБА_4 вчиняв будь-які дії, спрямовані на втечу, під час прибуття детективами НАБУ за адресою: АДРЕСА_3 , оскільки зазначені відомості не зафіксовані у відповідних процесуальних документах, з яких би можливо було встановити достовірність таких тверджень.

Наведені вище обставини є передумовами та можливістю для втечі підозрюваного з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду.

Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі за особливо тяжкий корупційний злочин у найближчій перспективі робить цей ризик достатньо високим.

Таким чином, наведені вище обставини в сукупності дають слідчому судді підстави дійти висновку щодо наявності ризику переховування від органу досудового розслідування та суду.

3.3.2.Щодо наявності ризику знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення

Слідчий суддя вважає обґрунтованим доводи детектива про існування вказаного ризику, враховуючи, що частина неправомірної вигоди - грошових коштів одержаних ОСОБА_4 , а саме чотири купюри номіналом по 100 доларів США не були віднайденими. Вказані грошові купюри не були відшукані і в ході особистого обшуку ОСОБА_4 , що може свідчити при переховування їх в іншому місці. Крім того, в ході досудового розслідування встановлено активне використання ймовірних співучасників технічних засобів передачі інформації, з огляду на що існує ймовірність, що такі засоби зберегли на собі сліди такої комунікації.

Більше того, враховуючи, що відкрита стадія досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні розпочалася лише 21.01.2023 дійсно існує загроза знищення файлів та відомостей, що можуть міститися у поштових скриньках, хмарних сховищ, оскільки використовуючи віддалений доступ до таких сервісів, можна буде спотворити їх зміст чи знищити їх.

3.3.3.Щодо ризику незаконного впливу на учасників у цьому кримінальному провадженні

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

При цьому, слідчий суддя бере до уваги:

-інкримінований підозрюваному злочин ймовірно вчинений ним у співучасті, в якому він був пособником і виконував дії за проханням інших осіб, у зв`язку з чим він може координувати свої дії та показання з такими особами або за їх за вказівками вчиняти вплив на інших осіб щодо змісту, характер та обсяг їх показань та процесуальної поведінки;

-за версією слідства, ОСОБА_4 вчиняв злочин, сприяючи ОСОБА_10 , який обіймав посаду заступника Міністра, а тому існує можливість впливати на свідків, використовуючи статус та можливості його імовірного пособника;

-у ході досудового розслідування встановлено, що значна частина грошових коштів були віднайдені за місцем проживання знайомих ОСОБА_4 , що може свідчити про вплив на них з боку підозрюваного;

-на цій стадії досудового розслідування не допитані всі особи, яким можуть бути відомі обставини розслідуваного злочину;

-в ході розгляду даного клопотання підозрюваному стали відомі матеріали кримінального провадження, зокрема, протоколи допиту свідків, з яких він дізнався зміст їх показань та особисті дані, що уможливлює вплив на останніх.

3.4.Щодо наявності інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України

При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності також існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:

-вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч.4 ст. 368 КК України;

-пред`явлення йому підозри у вчиненні у співучасті особливо тяжкого та корупційного злочину, у разі визнання винуватим у вчиненні яких, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю та з конфіскацією майна. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;

-станом на день розгляду клопотання ОСОБА_4 виповнилося 50 років, підтверджені належним чином дані, що стан його здоров`я несумісний з триманням під вартою, відсутні;

-помірний майновий стан;

-відсутні відомості про міцні соціальні зв`язки підозрюваного, який неодружений, однак вказує про наявність цивільної дружини;

-відомості про офіційні доходи існують із квітня 2022 року;

-надано відомості про гіпертонічну хворобу ІІ ст., а також консультативний висновок лікаря гастроентеролога, датований 01.11.2017, згідно з яким підозрюваний має хронічний безкам`яний холецистит, реактивний панкреатит, хронічний гастрит.

-підозрюваний раніше не судимий, відомостей про застосування до нього раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано.

Оцінивши вказані обставини у їх сукупності із встановленими ризиками і обставинами розслідуваних злочинів та відомостями про ймовірну участь у них підозрюваного, слідчий суддя вважає, що такі відомості про особу підозрюваного не спростовують висновків слідчого судді про високу ймовірність перешкоджання кримінальному провадженню і необхідність застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

3.5.Щодо можливості застосування запобіжного заходу більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою

На переконання слідчого судді, досліджені під час судового засідання та описані у п. 3.3 цієї ухвали ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією підозрюваного, може негативно відобразитися на здійсненні швидкого та ефективного досудового розслідування, якого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За встановлених слідчим суддею обставин, необхідним є саме тримання під вартою, оскільки з урахуванням індивідуальних обставин підозрюваного, зазначених у п. 3.4. цієї ухвали, застосування застави як основного запобіжного заходу буде недостатнім стримуючим фактором від реалізації встановлених ризиків і створить можливості для вчинення ним позапроцесуальних дій з метою перешкоджання кримінальному провадженню. Домашній арешт, в тому числі цілодобовий, пов`язаний з доступом підозрюваного до технічних пристроїв та можливістю спілкування з іншими особами (в т.ч. учасниками кримінального провадження та на цей невстановленими ймовірно причетними особами), що також може завадити виконанню завдань кримінального провадження на даному його етапі. Більше того, відсутність відомостей про постійне місце проживання, яке б підтверджувалися належними документами, унеможливлюють застосування вказаного запобіжного заходу.

Застосування запобіжного заходу у виді особистою поруки є неможливим, оскільки відсутні особи, які виявили бажання поручитися за дотримання підозрюваним, покладених на нього обов`язків та за необхідності доставляти його до органу досудового розслідування чи суду на першу вимогу. Також застосування особистого зобов`язання для запобігання встановленим ризикам, буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов`язків буде залежати виключно від волі самого ОСОБА_4 та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків

Таким чином, зважаючи на високу інтенсивність встановлених при розгляді клопотання ризиків, з урахуванням його особистих характеристик, слідчий суддя приходить висновку, що до підозрюваного слід застосувати винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Крім того, слідчим суддею не встановлено законодавчих обмежень щодо застосування до ОСОБА_4 вказаного запобіжного заходу, оскільки п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років. Як вказувалось вище, за інкримінований підозрюваному злочин максимально можливе передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років (за ч.5 ст.27 ч.4 ст.368 КК України).

При цьому, вирішуючи питання про строк дії такого запобіжного заходу, слідчий суддя враховує інтенсивність встановлених ризиків, обсяг обставин, що підлягають доказуванню, з огляду на правову кваліфікацію, кількість ймовірних співучасників, а також введений на всій території України воєнний стан, який поза залежністю від волі сторони обвинувачення може ускладнити проведення слідчих та процесуальних дій, а тому вважає за доцільне визначити максимальний строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме - до 21 березня 2023 року включно.

3.6.Щодо розміру застави та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які необхідно покласти на підозрюваного

При вирішенні питання про розмір застави, який необхідно визначити підозрюваному, слідчий суддя має враховувати тяжкість злочину, в якому підозрюється особа, майновий стан підозрюваного, його сімейний стан, інші дані про його особу та ризики, передбачені статтею 177 КПК України.

Як встановлено вище, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, тобто особливо тяжкого кримінального правопорушення, а тому враховуючи положення п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо нього, за загальним правилом, має визначатися у межах від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Водночас, відповідно до абз. 2 ч. 5 вказаної статті, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні, зокрема, особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Зважаючи на тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_4 , роль останнього як пособника у його вчиненні, обставини кримінального правопорушення та індивідуальні особливості підозрюваного, слідчий суддя доходить висновку, що застава у сумі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та буде достатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження. Тому слідчий суддя вважає за доцільне визначити заставу у розмірі встановленому п. 3 ч. 1 ст. 182 КПК України, оскільки прокурором не наведено жодних обставин, які б свідчили про неможливість забезпечити дотримання підозрюваним, покладених на нього обов`язки вказаним розміром застави.

Визначаючи необхідність застосування запобіжного заходу у виді застави в такому розмірі, слідчий суддя виходить із наданих сторонами відомостей про майновий стан підозрюваного.

Так, згідно з долученими до клопотання відомостей, підозрюваний володіє у спільній частковій власності земельною ділянкою з кадастровим номером 4610137500:06:005:0302 площею 0,0907 га у місті Льовів, 44/100 житлового будинку за адресою АДРЕСА_4 . Також ОСОБА_4 має у приватній власності автомобіль Mercedes-benz ML250 Bluetec 2012 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 . Крім того, з долучених детективом відомостей вбачається, що на ім`я ОСОБА_4 було видано значну кількість довіреностей на користування і розпорядження транспортними засобами. Із відомостей, отриманих з Пенсійного фонду України, за 2020 рік сума річного доходу підозрюваного складає - 197368,42 грн, а за 2021 та 2022 роки - по 75000 грн. Також слідчий суддя бере до уваги, невстановлення місцезнаходження 4 купюр по 100 доларів США, які були предметом неправомірної вигоди та можливо призначалися ОСОБА_4 як оплата його послуг пособника.

З урахуванням всіх досліджених даних щодо фінансового стану підозрюваного, врахувавши обставини цього кримінального провадження та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до нього запобіжний захід у виді застави у 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 805 200 (вісімсот п`ять тисяч двісті) гривень. Такий розмір з урахуванням майнового стану підозрюваного та його індивідуальних обставин зможе забезпечити його належну поведінку, запобігти ризикам кримінального провадження та не являється непомірним для нього. Визначений розмір застави є співмірним з офіційно підтвердженими доходами та вартістю належного йому майна та розумним з огляду на обставини кримінального правопорушення.

Саме такий розмір, на переконання слідчого судді, буде тим стимулюючим фактором, який стримуватиме підозрюваного від реалізації наявних ризиків і такий розмір підозрюваний або інша особа (заставодавець) боятиметься втратити внаслідок невиконання процесуальних обов`язків. Такий розмір застави є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваного.

Крім того, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, при визначенні запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, у зв`язку із встановленням ризиків перешкоджання кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного такі обов`язки:

1)прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які здійснюють процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

2)не відлучатись за межі території Львівської області без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які здійснюють процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, слідчого судді, суду;

3)повідомляти детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які здійснюють процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання та роботи;

4)утримуватися від спілкування з ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_10 та будь-якими іншими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52022000000000280 від 26.09.2022, крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду;

5)здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби у Львівській області паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що надають право на виїзд з України.

Такі обов`язки за своїм характером не будуть занадто обтяжливими для підозрюваного і здатні запобігти реалізації встановлених вище слідчим суддею ризиків.

Водночас, слідчий суддя вважає невиправданим прохання детектива та прокурора покласти на підозрюваного обов`язок носити електронний засіб контролю, оскільки в умовах воєнного стану існує постійний ризик необхідності евакуації цивільного населення через загрозу активних бойових дій чи ракетних ударів на території всієї України.

У випадку внесення застави, строк дії таких обов`язків слід визначити в межах строку досудового розслідування, і не більше визначеного строку дії основного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, тобто до 22 березня 2023 року включно.

За наведених вище обставин подане клопотання слід задовольнити частково.

При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 131-132, 176-179, 182-184, 193-197, 205, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

1.Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити частково.

2.Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор».

3.Строк тримання під вартою визначити з урахуванням часу фактичного затримання до 21 березня 2023 року включно.

4.Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 805 200 (вісімсот п`ять тисяч двісті) гривень.

5.Сума застави може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у розмірі, визначеному в цій ухвалі, у національній грошовій одиниці України, на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за такими реквізитами:

Вищий антикорупційний суд, ЄДРПОУ 42836259;

номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_2 ;

призначення платежу: прізвище, ім`я, по батькові підозрюваного, кошти застави, згідно з ухвалою слідчого судді (номер справи, дата ухвали, назва суду).

6.Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу, протягом дії ухвали. У разі внесення застави у визначеному слідчим суддею розмірі, підозрюваний звільняється з-під варти і він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

7.Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

8.Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного, який вніс заставу, з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора та слідчого суддю Вищого антикорупційного суду.

9.У разі звільнення підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти у зв`язку з внесенням застави покласти на нього такі обов`язки:

6)прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які здійснюють процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

7)не відлучатись за межі території Львівської області без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які здійснюють процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, слідчого судді, суду;

8)повідомляти детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які здійснюють процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання та роботи;

9)утримуватися від спілкування з ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_10 та будь-якими іншими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52022000000000280 від 26.09.2022, крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду;

10)здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби у Львівській області паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що надають право на виїзд з України.

10.Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити строком до 22 березня 2023 року включно.

11.Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52022000000000280 від 26.09.2022 та детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють у ньому досудове розслідування.

12.Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному, його захисникам та направити керівнику Державної установи «Київський слідчий ізолятор» - для виконання.

13.Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

14.Виконання ухвали в частині взяття під варту в залі суду і доставлення до місця ув`язнення доручити батальйону конвойної служби ГУНП в м. Києві, а в частині тримання під вартою - керівнику Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

15.Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52022000000000280 від 26.09.2022 та детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють у ньому досудове розслідування.

16.Строк дії ухвали визначити до 22 березня 2023 року включно.

17.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1