Рішення

від 31.01.2023 по справі 686/25885/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/25885/22

Провадження № 2/686/35/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

31 січня 2023 року Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі: головуючого судді Палінчака О.М., при секретарі Сорокопуд Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Продцентр» про зняття арешту з майна, -

встановив:

02 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Продцентр» про зняття арешту з майна.

Свої вимоги позивач мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина та заведено спадкову справу ( спадкове нерухоме майно 1/2 частка у спільному майні подружжя, а саме: частка на корівник №512 та молочний блок №511 в с. Гнатівці Хмельницького р-ну Хмельницької обл.

Договором купівлі-продажу від 08.07.2008 року підтверджується набуття ОСОБА_2 у власність корівника №512 та молочного блоку №511 в с. Гнатівці Хмельницького району Хмельницької області.

Позивач зазначає, що являється єдиною спадкоємицею першої черги за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 і після смерті спадкодавця, у передбачений законом шестимісячний строк позивач звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Проте, державним нотаріусом було відмовлено позивачу (спадкоємцю) у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв`язку з тим, що на означене вище майно накладено арешт на підставі ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23.07.2008 року постановленої у цивільній справі №2-5363/08.

При цьому, позивач вказує, що ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11.11.2008 року суд постановив позовну заяву ТОВ «Продцентр» повернути та, відповідно, провадження у справі закрив. Така ухвала вступила у свою законну силу, втім накладений арешт на спадкове майно судом не скасоване.

А тому, позивач просить скасувати арешт на нерухоме майно, а саме: на будівлі - корівник інвентарний номер №512 та молочний блок інвентарний номер АДРЕСА_1 та належать ОСОБА_2 , накладеного ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23.07.2008 року у справі №2-5363/08.

Ухвалою судді від 06.12.2022 року по справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, її представник ОСОБА_3 подав до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача ТОВ «Продцентр» в судове засідання не з`явився, повідомлений про час і місце слухання справи належним чином, у відповідності до вимог ст. 280 ч.1, 2 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомив, доказів поважності причин неявки в судове засідання не подав, як і не подав відзиву на позов. Тому суд відповідно до ст. 223 ч. 4 ЦПК України, за згодою представника позивача, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній даних та доказів в порядку заочного розгляду.

У відповідності до вимог ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимогст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до вимогст. 12 ЦПК України,цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .

Із копії Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 03.11.2022 року вбачається, що після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина за законом та заведено спадкову справу.

До кола спадкоємців ввійшла позивач ОСОБА_1 , яка є спадкоємцем за законом до цілої частки до майна ОСОБА_2 (копія довідки про коло спадкоємців від 09.11.2022 року вих. №1131/02-14, копія свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_2 ).

Проте, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частку у спільному майні подружжя позивачу було відмовлено, оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно був виявлений арешт нерухомого майна від 25.07.2008 року, підставою виникнення є ухвала Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23.07.2008 року, а об`єктом обтяження є невизначене майно, корівник №512 та молочний блок №511 в селі Гнатівці Хмельницького району Хмельницької області.

Дані обставини підтверджуються доказами, які містяться у цивільній справі.

Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до статті 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно із статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

У відповідності до розділу 10 пункту 4 підпункту 4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 (даліПорядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України) видача свідоцтв про право на спадщину на нерухоме майно, яке підлягає реєстрації проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»встановлено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

В судовому порядку право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту шляхом його визнання у разі якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документу який засвідчує його право власності (стаття 392 ЦК України), та є винятковим способом захисту, що має застосовуватись, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

В ході розгляду справи було встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а позивач ОСОБА_1 є дружиною спадкодавця.

Із копії договору купівлі-продажу від 08.07.2008 року вбачається, що ОСОБА_2 набув у власність корівник №512 та молочний блок №511 в селі Гнатівці Хмельницького району Хмельницької області. Даний факт, також, підтверджується копією Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єктів від 23.09.2022 року.

Право власності належить до основоположних прав людини, утілення яких у життя становить підвалини справедливості суспільного ладу. Захист зазначеного права гарантовано статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як передбачено цією міжнародно-правовою нормою, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном і ніхто не може бути позбавлений власного майна інакше як в інтересах суспільства й на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики ЄСПЛ утручання в це право повинне мати законні підстави й мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.

Особи, котрі зазнають порушення права мирного володіння майном, як і інших визначених Конвенцією прав, відповідно до статті 13 цього міжнародно-правового акта повинні бути забезпечені можливістю ефективного засобу юридичного захисту в національному органі.

Зазначений принцип відображено й конкретизовано в частині першій статті 321 Цивільного кодексу, згідно з якою право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Одним зі способів захисту права власності є гарантована в статті 391 цього кодексу можливість власника вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно із статтею 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

В силу статті 1297 ЦК спадкоємець, який прийняв спадщину у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину та зареєструвати це право.

Відповідно до статтей 68,69 Закону України «Про нотаріат», підпункту 4.17 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, якщо на спадкове майно накладено арешт видача свідоцтва про право на спадщину затримується до зняття арешту.

Судом встановлено, що арешт на нерухоме майно,а самебудівлі -корівник інвентарний№512та молочнийблок інвентарний№511Ю,які розташованіза адресою:с.Гнатівці Хмельницькогорайону Хмельницькоїобласті таналежать ОСОБА_2 , накладено ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23.07.2008 року заборонивши вчиняти будь-які дії по їх відчуженню до вирішення спору судом.

Проте, ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11.11.2008 року позовну заяву ТОВ «Продцентр» повернуто та провадження у справі закрито.

Отже, накладений арешт на спадкове майно судом не скасований, а подальше збереження обтяження майна по типу арешту, порушує права позивача.

Захист прав позивача може відбутись згідно приписів Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» лише за судом рішенням.

Згідно вимог ст. ст.76,77,79,80 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на вищенаведене та враховуючи те, що провадження у справі за позовом ТОВ «Продцентр» закрито, а існування вказаного обтяження унеможливлює вільне розпорядження майном, суд дійшов висновку, що позивачка довела ті обставини, на які посилалася, як на підставу своїх позовних вимог, тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.321, 386,391,1216,1217,1268,1297 ЦК України, ст. ст.3,10-13,76, 77, 79-82, 89, 141, 209, 229,258-259,263-265,280,354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов задоволити.

Скасувати арешт нерухомого майна, а саме: на будівлі - корівник інвентарний № 512 та молочний блок інвентарний № 511, які розташовані за адресою: село Гнатівці Хмельницького району Хмельницької області, що належать на праві власності ОСОБА_2 , арешт на яке накладений на підставі ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23.07.2008 року у справі №2-5363/08.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

На рішення позивачем може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів до Хмельницького апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 31 січня 2023 року.

Суддя О.М. Палінчак