Рішення

від 27.01.2023 по справі 910/12289/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.01.2023Справа № 910/12289/22

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Бондаренко - Легких Г.П., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/12289/22

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (03056, місто Київ, ВУЛИЦЯ БОРЩАГІВСЬКА, будинок 154; ідентифікаційний код: 33908322)

До Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (03057, місто Київ, ВУЛИЦЯ ДЕГТЯРІВСЬКА, будинок 33-Б, 2 ПІД`ЇЗД; ідентифікаційний код: 20080515)

Про стягнення 118 162, 57 грн

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» про стягнення 118 162, 57 грн в порядку суброгації.

Також позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати (судовий збір) у розмірі 2481, 00 грн.

21.11.2022 Господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі та розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

10.01.2023 до суду від позивача надійшла заява про надання доказів на підтвердження розміру судових витрат.

19.01.2023 до суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Згідно з частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов на нього, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).

02.06.2022 між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» (позивач, страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №172/22-ТЗ/ІФ «ALL RISKS», згідно якого позивач взяв на себе зобов`язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «HAVAL H6» д/н НОМЕР_1 , його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.

30.07.2022 в м. Івано-Франківськ сталась дорожньо-транспортна пригода за участю ТЗ «HAVAL H6» д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та ТЗ «Ford», д/н НОМЕР_2 під кеуванням ОСОБА_2 .

Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06.10.2022 у справі №344/9635/22 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення (ДТП, що мало місце 30.07.2022), передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Позивач стверджує, що ним на виконання умов Договору добровільного страхування наземного транспорту №17г2/22-ТЗ/ІФ «ALL RISKS» було виплачено розмір страхового відшкодування у розмірі 118 162, 57 грн за пошкодження ТЗ «HAVAL H6» д/н НОМЕР_1 .

Позивач вважає, що до нього в порядку суброгації, на підставі статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування» у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування має до особи, відповідальної за збитки.

Цивільно-правова відповідальність водія ТЗ «Ford», д/н НОМЕР_2 на дату ДТП була застрахована у ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» (відповідач, страховик винуватця ДТП) - поліс №ЕР 208539841, франшиза - 0, 00 грн.

У зв`язку з вище означеним, позивач просить стягнути з відповідача, як страховика особи, відповідальної за завдання матеріального збитку власнику транспортного засобу «HAVAL H6» д/н НОМЕР_1 суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 118 162, 57 грн.

2. Предмет позову.

Предметом позову у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача 118 162, 57 грн страхового відшкодування в порядку суброгації.

3. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.

(1) позивач є страховиком майнових інтересів страхувальника, пов`язані з володінням, користування і розпорядженням наземним транспортним засобом «HAVAL H6» д/н НОМЕР_1 згідно Договору добровільного страхування наземного транспорту №172/22-ТЗ/ІФ «ALL RISKS» від 02.06.2022;

(2) 30.07.2022 в м. Івано-Франківськ сталась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої завдано матеріального збитку власнику транспортного засобу «HAVAL H6» д/н НОМЕР_1 ;

(3) відповідно до рахунку ТОВ «Богдан-Авто Івано-Франківськ» №ИФ2805 від 22.08.2022 вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу «HAVAL H6» д/н НОМЕР_1 склала 118 162, 57 грн;

(4) позивач згідно договору добровільного страхування наземного транспорту та на підставі Страхового акта №006.01121422-1 від 05.09.2022 виплатив на рахунок ТОВ «Богдан-Авто Івано-Франківськ» страхове відшкодування у розмірі 118 162, 57 грн в т.ч. ПДВ;

(5) винуватцем ДТП є водій транспортного засобу «Ford», д/н НОМЕР_2 . Цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу, що є винуватцем ДТП, застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «ЕТАЛОН»;

(6) відповідач, як страховик винуватця ДТП зобов`язаний відшкодувати позивачу виплачене ним страхове відшкодування (вартість відновлювального ремонту ТЗ «HAVAL H6» д/н НОМЕР_1 ) у розмірі у розмірі 118 162, 57 грн.

4. Обґрунтування вирішення спору за наявними матеріалами справи.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 21.11.2022 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, а саме: 03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 33-Б, 2 під`їзд, яка була отримана відповідачем 30.11.2022, про що міститься відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (№0105492993790).

Згідно із пунктом 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відзив до суду не налходив, однак 19.01.2023 до суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що в тому числі підтверджує обізнаність відповідача про розгляд справи.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи № 910/12289/22, втім відзив або заяву про продовження/поновлення строку для його подання до суду не подав впродовж розумного строку, а відтак, відповідач не скористався наданим йому правом на подання відзиву, з огляду на що суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

5. Оцінка доказів судом та висновки суду.

Спір у даній справі виник внаслідок виплати позивачем згідно Договору добровільного страхування наземного транспорту №172/22-ТЗ/ІФ «ALL RISKS» від 02.06.2022, укладеного між ним та власником пошкодженого транспортного засобу «HAVAL H6» д/н НОМЕР_1 страхового відшкодування у розмірі 118 162, 57 грн та переходу до позивача в порядку суброгації вимоги такого страхувальника до особи, відповідальної за збитки спричинені внаслідок ДТП 30.07.2022.

Отже, на переконання суду, для вирішення справи по суті за позовом, суду необхідно надати відповіді на наступні питання, що мають значення для вирішення спору:

- чи було встановлено вину ОСОБА_2 в ДТП 30.07.2022?

- чи має місце перехід до позивача вимоги страхувальника до особи, відповідальної за збитки спричинені в порядку суброгації внаслідок ДТП 30.07.2022?

- чи є відповідач відповідальною особою за завдання матеріального збитку власнику ТЗ «HAVAL H6» д/н НОМЕР_1 внаслідок ДТП 30.07.2022, а відтак, чи підлягають позовні вимоги задоволенню та в якій частині?

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, Суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступного.

Відповідно до положень ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно із статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Частиною 2 статті 1192 ЦК України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Судом встановлено, що постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06.10.2022 у справі №344/9635/22 ОСОБА_2 (водія ТЗ «Ford», д/н НОМЕР_2 ) визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, що мало наслідком ДТП 30.07.2022 та врезультаті якого завдано механічних пошкоджень ТЗ «HAVAL H6» д/н НОМЕР_1 .

Отже, винна водія ТЗ «Ford», д/н НОМЕР_2 є доведеною.

Згідно з положеннями ст. 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За приписами ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно зі ст. 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією (п. 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006-15-ц).

Під час суброгації нового зобов`язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Страховик виступає замість потерпілого (п. 71 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.10.2020 у справі № 910/18279/19).

Згідно рахунку на оплату №ИФ2805 від 22.08.2022, що виставлений станцією обслуговування ТЗ «HAVAL H6» д/н НОМЕР_1 , а саме ТОВ «Богдан-Авто Івано-Франківськ», вартість робіт та матеріалів необхідних для відновлювального ремонту зазначено ТЗ складає 118 162, 57 грн.

На підставі Страхового акту №006.01121422-1 від 05.09.2022 та на виконання умов договору добровільного страхування, позивачем було виплачено на рахунок ТОВ «Богдан-Авто Івано-Франківськ» страхове відшкодування на відновлення ТЗ «HAVAL H6» д/н НОМЕР_1 у розмірі 118 162, 57 грн, що підтверджується платіжним дорученням №47022776 від 08.09.2022.

Таким чином, внаслідок виплати страхувальнику (на рахунок станції обслуговування, яка здійснювала ремонт ТЗ) страхового відшкодування до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдання матеріального збитку власнику транспортного засобу у порядку суброгації.

При цьому, у разі якщо цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП перед третіми особами застрахована у певного страховика, то останній стає відповідальною особою, адже, внаслідок укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик в межах страхової суми несе відповідальність за шкоду, завдану застрахованою ним особою.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Згідно із ст. 29 вказаного Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність власника ТЗ «Ford», д/н НОМЕР_2 на момент вказаної ДТП була застрахована у відповідача згідно з полісом № ЕР 208539841.

Вказаним полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 130 000,00 грн та франшизу у розмірі 0, 00 грн, згідно з інформацією Моторно транспортного страхового бюро з Єдиної централізованої бази даних.

Таким чином, відповідач взяв на себе обов`язок відшкодувати шкоду заподіяну третім особам під час ДТП, яке сталася за участю забезпеченого транспортного засобу «Ford», д/н НОМЕР_2 в межах лімітів відповідальності передбачених полісом.

Доказів відшкодування відповідачем шкоди, заподіяної під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного «Ford», д/н НОМЕР_2 матеріали справи не містять.

З урахуванням вимог ст. 29, п. 36.4 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. 25 Закону України "Про страхування" суд дійшов висновку, що страховий акт №006.01121422-1 від 05.09.2022, платіжне доручення №47022776 від 08.09.2022, копії яких наявні в матеріалах справи, є достатніми доказами фактично здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування, які (витрати) виникли внаслідок ДТП.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що шкода завдана при ДТП транспортному засобу «HAVAL H6» д/н НОМЕР_1 у розмірі 118 162, 57 грн належним чином доведена. Коефіцієнт фізичного зносу дорівнює нулю, оскільки, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу останній перебував у експлуатації не більше 5 років.

Відповідно до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Як зазначається у статті 9 Закону України "Про страхування", франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком.

Проте, так як полісом № ЕР 208539841 встановлена франшиза в розмірі 0, 00 грн, застосувати вище зазначені норми неможливо.

На підставі вищевикладеного, визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 118 162, 57 грн, тобто в межах ліміту відповідальності, передбаченому полісом № ЕР 208539841. Відповідно позовні вимоги задовольняються судом повністю.

6. Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, у зв`язку з задоволенням позовних вимог у повному розмірі, судовий збір за подання позову на Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ЕТАЛОН".

Щодо розподілу витрат позивача на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

В якості доказів здійснення витрат на послуги адвоката у даній справі у розмірі 6000, 00 грн долучено до матеріалів справи копії: договору №280921 про надання правової допомоги від 28.09.2021; рахунку №910/12289/22 від 12.12.2022 на оплату послуг за надання правової допомоги у справі №910/12289/22 у розмірі 6 000, 00 грн; Акту виконаних робіт №910/12289/22 від 15.12.2022 вартістю 6000, 00 грн; платіжне доручення №65624823 від 13.12.2022 на оплату рахунку №910/12289/22 від 12.12.2022.

Згідно з частинами 2- 5 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5).

Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюються судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем доведено розмір понесених ним витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000, 00 грн.

Однак, 19.01.2023 до суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якому останній просив покласти витрати на правничу допомогу на позивача, оскільки, вони є необґрунтованими з точки зору складності справи, витраченого часу, обсягу виконаних робіт, ціни та значення справи для сторони.

Суд вважає, що клопотання відповідача підлягає частковому задоволенню.

Так, ціна позову становить 118 162, 57 грн, а витрати позивача на адвоката 6 000, 00 грн, тобто в даному випадку сам розмір витрат є релевантним до ціни позову. Однак, суд погоджується з відповідачем в тій частині, що дана справа є стандартною, не складною та щодо якої є стала та численна практика Верховного Суду, а отже адвокату не потрібно витрачати значної кількості часу для виконання відповідних робіт з аналізу діючого законодавства з питань відшкодування в порядку суброгації завданої шкоди та вивчення судової практики ВС.

Суд констатує, що адвокат позивача - Данилов Анатолій Григорович є адвокатом з 2004 року згідно Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №462 від 02.02.2004, що видане Запорізькою обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури. Однак, з Акту виконаних робіт №910/12289/22 від 15.12.2022 вбачається, що адвокат витратив 4 години на визначення підсудності розгляду даної справи, аналізу діючого законодавства з питань відшкодування шкоди в порядку суброгації, підбору та аналізу судової практики ВС, визначення стратегії захисту, що на переконання суду є неспівмірним зі складністю справи та кваліфікацією адвоката, що має 18 років стажу.

За таких обставин, з огляду на те, що витрати позивача на професійну правничу допомогу підтверджені, суд керуючись статтею 126 ГПК України вважає клопотання відповідача частково обґрунтованим, а відтак, суд приходить до висновку про зменшення витрат позивача на професійну правничу допомогу до 3 000, 00 грн, що відповідає складності справи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73-77, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» про стягнення страхового відшкодування у розмірі 118 162, 57 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 33-Б, 2 під`їзд; ідентифікаційний код: 20080515) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (03056, місто Київ, ВУЛИЦЯ БОРЩАГІВСЬКА, будинок 154; ідентифікаційний код: 33908322) суму страхового відшкодування у розмірі 118 162 (сто вісімнадцять тисяч сто шістдесят дві) грн 57 коп., судовий збір у розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн 00 коп, а також 3 000 (три тисячі) грн 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу (з урахуванням частково задоволеного клопотання відповідача про зменшення адвокатських витрат).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г. П. Бондаренко-Легких