Рішення

від 23.01.2023 по справі 910/6314/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.01.2023Справа № 910/6314/15-г

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., за участю секретаря судового засідання Ярошевської І.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження

позовну заяву Фонду соціального страхування України, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медреабілітація», м. Київ

про стягнення 2 398 032,00 грн,

Представники сторін:

від позивача: Левшунов Д.С.;

від відповідача: не з`явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медреабілітація» (далі - ТзОВ «Медреабілітація»/відповідач) про стягнення шкоди у розмірі 2 398 032,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем заподіяно шкоду позивачу внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що підтверджується рішенням Антимонопольного комітету України № 685-р від 29.12.2014 у справі № 20-26.13/235-14.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 17.03.2015 порушив провадження у даній справі та призначив її до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін.

06.04.2015 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, клопотання про долучення додаткових доказів та про зупинення провадження у справі.

У поданому відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що ТзОВ «Медреабілітація» належним чином виконало свої зобов`язання за договором про закупівлю № 385/07/13 від 14.12.2013. При цьому, позивачем у позовній заяві не зазначено в чому полягають заподіяні збитки та не наведено обґрунтованого розрахунку.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 06.04.2015 зупинив провадження у справі №910/6314/15-г до вирішення справи №910/7794/15-г за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Медреабілітація» до Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування рішення Антимонопольного комітету України від 29.12.2014 №685-р у справі № 20-26.13/235-14.

Господарський суд міста Києва направляв сторонам листи від 14.05.2019, 31.10.2019, 14.05.2020, 23.09.2020 та 03.08.2021 з проханням повідомити суд про усунення/неусунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі № 910/6314/15-г.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 04.08.2022 поновив провадження у справі №910/6314/15-г, зокрема, постановив здійснювати її подальший розгляд за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 12.09.2022.

18.08.2022 до канцелярії суду від Фонду соціального страхування України надійшла заява про заміну позивача на правонаступника у справі №910/6314-15-г - Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності правонаступником - Фондом соціального страхування України.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 12.09.2022 замінив позивача - Виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на правонаступника - Фонд соціального страхування України (далі - Фонд/позивач) та відклав підготовче засідання на 10.10.2022.

06.10.2022 до канцелярії суду від позивача надійшли пояснення по справі, які фактично є заявою про зменшення розміру позовних вимог, зокрема, Фонд просить суд стягнути з ТзОВ «Медреабілітація» шкоду, заподіяну порушенням законодавства про захист економічної конкуренції у розмірі 307 440,00 грн.

Підготовче засідання 10.10.2022 не відбулося.

Господарський суд міста Києва ухвалами від 17.10.2022 повідомив сторін про призначення підготовчого засідання на 21.11.2022.

21.11.2022 у підготовчому засіданні суд прийняв до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 23.01.2023.

23.01.2023 у судове засідання з`явився представник Фонду та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник ТзОВ «Медреабілітація» у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, при цьому, відповідач неодноразово був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

14.12.2013 між Виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, правонаступником якої є Фонд соціального страхування України (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Медреабілітація» (далі - виконавець) укладено договір про закупівлю за державні кошти №385/07/13, відповідно до якого виконавець зобов`язався надати протягом строку дії цього договору послуги із санаторно-курортного та відновлювального лікування застрахованим особам і членам їх сімей на підставі санаторно-курортних путівок у кількості, за видами та ціною, що визначені у додатку 1 до цього договору та за профілями лікування, зазначеними у додатку 2 до цього договору, а замовник - прийняти і оплатити такі послуги.

Згідно п.1.2. цього договору обсяг закупівлі послуг може бути зменшений залежно від реального фінансування видатків, шляхом внесення змін до цього договору.

Ціна цього договору становить з ПДВ 40 278 000,00 грн, що еквівалентна 5 935 путівкам. Ціна цього договору може бути зменшена у випадку, передбаченому п. 1.2. цього договору, в односторонньому порядку, шляхом надсилання виконавцю письмового повідомлення або за взаємною згодою сторін. Збільшення вартості послуг, що надаються за однією путівкою, не допускається (п. 3.1., п. 3.2. та п. 3.3. договору).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення печатками сторін і діє по 31.12.2014 (включно) (п.10.1. договору).

В подальшому, між сторонами були підписані додаткові договори №1, №2, №4 до договору №385/07/13 про закупівлю за державні кошти.

Зокрема, 10.07.2014 сторонами укладено додатковий договір №2, в якому сторони погодили п. 3.1. договору викласти в такій редакції: ціна цього договору становить з ПДВ 38 487 897,00 грн, що еквівалентна 5 662 путівкам.

24.11.2014 сторонами укладено додатковий договір №4, в якому погодили викласти п. 3.1. договору в такій редакції: ціна цього договору становить з ПДВ 29 890 056,00 грн, що еквівалентна 4 391 путівкам.

На виконання умов цього договору з урахуванням додаткових договорів до нього, позивачем було перераховано на користь відповідача оплату за путівки на І - ІІІ квартали 2014 року в загальній сумі 29 675 906,67 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: № 6393 від 30.09.2014, № 3113 від 29.04.2014, № 2411 від 04.04.2014, № 228 від 15.01.2014, № 7763 від 30.10.2014, № 5303 від 21.10.2014, № 8525 від 27.11.2014.

29.12.2014 Антимонопольним комітетом України прийнято рішення №685-р у справі №20-26.13/235-14 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яким зокрема:

- визнано дії ТзОВ «Медреабілітація» під час участі у процедурі відкритих торгів на закупівлю послуг санаторно-лікувальних закладів із санаторно-курортного та відновлювального лікування застрахованих осіб і членів їх сімей, що надаватимуться у 2014 році (санаторно-курортні послуги), проведені позивачем відповідно до оголошення про проведення процедури закупівлі №141685 (лоти № 261 - 265) та № 189077 (лоти № 25, 887 - 890) порушенням, передбаченим п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів;

- за вчинені порушення накладено на ТзОВ «Медреабілітація» штраф у загальному розмірі 2 000 000,00 грн.

Так, Фонд соціального страхування України зазначає, що за лотами №№ 25, 887 - 890 позивачем придбано 183 путівки на загальну суму 1 199 016,00 грн, при цьому ціна однієї санаторно-курортної путівки за цим договором становить 6 552,00 грн. При цьому, за ідентичними договорами з іншими контрагентами, зокрема, за договором №401/07/13 від 14.12.2013 та за договором № 444/07/13 від 14.12.2013 ціна однієї санаторно-курортної путівки складала 5 712,00 грн.

Таким чином, за твердженням позивача, сума збитків, яка складається з різниці між придбаними позивачем санаторно-курортними путівками у відповідача та найнижчою ціною ідентичних санаторно-курортних путівок в інших контрагентів, помножена на кількість придбаних путівок та помножена на подвійний розмір, передбачений ст. 55 Закону України «Про захист економічної конкуренції», становить 307 440,00 грн ((6 652,00 грн - 5 712,00 грн) * 183 путівки * 2).

Отже, позивач звернувся до суду з цим позовом про стягнення з відповідача 307 440,00 грн шкоди, заподіяної Фонду соціального страхування України за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Згідно ст. 15, ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частини другої статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) права та законні інтереси суб`єктів господарювання захищаються шляхом, зокрема, відшкодування збитків.

Питання стягнення збитків у господарській діяльності врегульовано статтею 22 ЦК України, статтями 224, 225 ГК України.

Зокрема, в ст. 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

У частині другій статті 22 ЦК України визначено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

У статті 224 ГК України унормовано, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 ГК України визначено вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення виключає відповідальність боржника у вигляді відшкодування збитків.

Заявлені до стягнення позивачем збитки у загальній сумі 307 440,00 грн обґрунтовуються тим, що вартість однієї путівки за договором про закупівлю за державні кошти №385/07/13 від 14.12.2013, укладеним між позивачем та відповідачем, складає 6 552,00 грн. В той же час, найменша вартість однієї путівки за ідентичними договорами, які укладені між позивачем з іншими контрагентами складає 5 712,00 грн.

Таким чином, позивач вважає, що він поніс збитки за укладеним із відповідачем договором про закупівлю за державні кошти №385/07/13 від 14.12.2013 внаслідок завищення останнім вартості однієї путівки, і відповідно завищення ціни договору.

Разом з тим, Фондом належними доказами не доведено реальності понесення збитків, внаслідок оплати санаторно-курортних путівок за договором про закупівлю за державні кошти №385/07/13 від 14.12.2013, оскільки ціна за цим договором була визначена в п. 3.1. договору з урахуванням додаткового договору № 4 від 24.11.2014, погоджена сторонами, а санаторно-курортні послуги були надані відповідачем у повному обсязі, що підтверджується накладними, підписаними сторонами за період з 16.12.2013 по 15.05.2014, які містяться в матеріалах справи.

Суд зазначає, що Антимонопольним комітетом України при розгляді справи №20-26.13/235-14 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції у рішенні № 685-р від 29.12.2014 встановлено порушення, зокрема, узгодженість дій відповідача та ТзОВ «Здравіє» щодо підготовки та участі у процедурі закупівлі 1 по лотах №№ 251-265 та процедурі закупівлі 2 по лотах №№ 25, 887-890, проведених позивачем у 2013 році, відповідно на них було накладено штраф. При цьому, в рішенні Антимонопольного комітету України не встановлено обставин щодо завищення ціни договору.

Інших доказів на підтвердження наявності у діях відповідача складу цивільного правопорушення у формі збитків, що було б підставою для стягнення з відповідача суми 307 440,00 грн, розрахованої позивачем на підставі ст. 55 Закону України «Про захист економічної конкуренції», а саме вартості завищення ціни за курортно-санаторні путівки в якості понесених позивачем збитків, суду не надано.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ураховуючи, що позивачем не доведено порушення відповідачем зобов`язань за договором про закупівлю за державні кошти №385/07/13 від 14.12.2013, а також належними та допустимими доказами не доведено завищення вартості курортно-санітарних путівок, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позивачем вимог та відповідно про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Фонду соціального страхування України відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено: 31.01.2023.

Суддя В.В. Бондарчук