Ухвала

від 31.01.2023 по справі 910/7188/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

31.01.2023Справа № 910/7188/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙМІС" про розподіл судових витрат у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙМІС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТ "РЕСУРС КОРП"

про стягнення 483 185,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.01.2023 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТ "Ресурс Корп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайміс" заборгованість у розмірі 465 007 грн 00 коп., пеню у розмірі 17 154 грн 67 коп., 3 % річних у розмірі 1 023 грн 39 коп. та судовий збір у розмірі 7 247 грн 78 коп.

До Господарського суду міста Києва 31.01.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙМІС" надійшла заява про розподіл судових витрат, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 35 625,24 грн.

Згідно частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (стаття 116 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи, що рішення суду у даній справі ухвалено 17.01.2023, то останнім днем п`ятиденного строку для подання відповідних доказів понесення витрат на правову допомогу є 23.01.2023.

Проте, позивачем, заява з доказами понесення витрат на правову допомогу подана 31 січня 2023 року з пропущенням встановленого частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України строку.

Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відтак, при зверненні особи до суду з заявою про поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, заявником повинно бути доведено наявність поважних причин пропуску такого строку.

Позивач в обґрунтування причин пропуску процесуального строку на подання відповідної заяви зазначає, що не приймав участі у судовому засіданні 17.01.2023, та дізнався про прийняття рішення лише 23.01.2023, а відтак був позбавлений можливості подати заяву про розподіл судових витрат в строк.

У даному випадку господарський суд зауважує, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій. Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

За висновками суду, позивачем не було доведено існування поважних причин пропуску процесуального строку, встановленого частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач неодноразово ініціював відкладення судових засідань та клопотав про розгляд справи без участі представника, а відтак посилання на те, що рішення у даній справі було ухвалено за відсутності представника позивача, не є підставою для визнання такої причини пропуску строку поважною.

Статтею 118 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи наведене, суд відмовляє позивачу у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку та залишає без розгляду заяву про розподіл судових витрат.

Керуючись статями 118, 129, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙМІС" про поновлення пропущеного строку на подачу заяви про ухвалення додаткового рішення відмовити.

2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙМІС" про стягнення з відповідача судових витрат на правову допомогу у розмірі 35 625,24 грн залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, передбаченому розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.Ю.Кирилюк