Ухвала

від 24.01.2023 по справі 911/1628/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"24" січня 2023 р. м. Київ Справа № 911/1628/22

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., оглянувши матеріали у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сеал-ЛТД»

до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі»

про зобов`язання виконати умови договору

за участю представників сторін:

від позивача: адвокат Тихонова А.М.

від відповідача: адвокат Лещенко І.А.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сеал-ЛТД» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (далі - відповідач) про зобов`язання виконати умови договору.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на порушення відповідачем умов Договору про стандартне приєднання до електричних мереж систем розподілу №К-14-21-0282 від 02.02.2021, в частині своєчасного виконання монтажних робіт та підключення електроустановок до електричних мереж системи розподілу на об`єкті ТОВ «Сеал-ЛТД», який знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Магістральна, 11.

Ухвалою від 13.09.2022 Господарський суд Київської області залишив позовну заяву ТОВ «Сеал-ЛТД» без руху, у зв`язку з недотриманням на момент подання позовної заяви вимог ст.162 та ст. 164, 172, 174 України, надавши 10 днів з дня вручення ухвали суду на усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали суду від 13.09.2022 на адресу Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Сеал-ЛТД» надійшла заява про усунення недоліків від 27.09.2022

Ухвалою суду від 28.09.2022 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

17.10.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позову заяву.

Ухвалою суду від 25.10.2022 здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Призначено справу до підготовчого засідання на 15.11.2022.

31.10.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив.

15.11.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про передачу справи за територіальною підсудністю.(вх.№16318)

15.11.2022 у зв`язку оголошенням сигналу повітряна тривога розгляд судових справ було знято з розгляду.

Ухвалою суду від 16.11.2022 призначено справу до розгляду на 06.12.2022 о 15 год. 10 хв.

28.11.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшли заперечення. (вх.№17265)

06.12.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання про уточнення позовних вимог.(вх.№17798/22)

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.12.2022 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Відкладено підготовче засідання на 24.01.2023 о 15:20. Витребувано у позивача нормативно - правове обґрунтування (з посиланням на норми матеріального та процесуального права) клопотання про уточнення позовних вимог. Витребувано у відповідача письмові пояснення щодо клопотання позивача про уточнення позовних вимог.

23.12.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області від представника позивача надійшло нормативно - правове обґрунтування клопотання про збільшення позовних вимог. (вх.№18993/22)

06.01.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло заперечення (вх№276/23)

Представник позивача у підготовчому засіданні 24.01.2023 підтримав клопотання про уточнення позовних вимог (вх. №17798/22), подане ним через канцелярію суду та зазначив, що дане клопотання за своїм змістом та правовим обґрунтуванням є заявою про збільшення позовних вимог.

Представник відповідача, у свою чергу зазначив, що клопотання про уточнення позовних вимог та його нормативно-правове обґрунтування направлене одночасно на зміну предмета та підстав позовних вимог.

Розглянувши зазначене клопотання та заслухавши думку представника відповідача, який заперечував проти задоволення клопотання суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 2, ч. 5 ст. 46 ГПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі. (ч. 3 ст. 46 ГПК України).

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Слід зазначити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) суд, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен вважати таку заяву як:

- подання іншого (ще одного) позову чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об`єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

До таких висновків дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові № 911/2139/19 від 03.08.2020.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

При цьому Верховний Суд зазначає про те, що збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.

Відповідно до п. 4.16. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду №922/404/19 від 09.07.2020 під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви. Така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі 923/1061/18, від 19.12.2019 у справі № 925/185/19, від 23.01.2020 у справі №925/186/19).

Вищезазначені правові позиції узгоджуються з практикою Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові №924/1437/15 від 25.06.2020.

При поданні позову товариство з обмеженою відповідальністю «Сеал-ЛТД» просило суд зобов`язати ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» виконати умови Договору про стандартне приєднання до електричних мереж систем розподілу №К-14-21-0282 від 02.02.2021 та встановити прилад обліку з подальшим підключенням об`єкту ТОВ «Сеал-ЛТД» до систем розподілу.

Натомість у заяві «про уточнення позовних вимог» (вх.№17798/22) позивач, посилаючись на неналежне вимокання договірних зобов`язань відповідачем, просить суд зобов`язати ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» виконати умови п. 5.3 Договору про стандартне приєднання до електричних мереж систем розподілу №К-14-21-0282 від 02.02.2021 в частині повернення на розрахунковий рахунок ТОВ «Сеал-ЛТД» коштів у розмірі 79 440,00 грн., перераховані у якості оплати за надання послуги приєднання.

Відповідно до правової позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеної у постанові №910/18389/20 від 22.07.2021 зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи:

1) заміна одних позовних вимог іншими;

2) доповнення позовних вимог новими;

3) вилучення деяких із позовних вимог;

4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Враховуючи вищевикладене, суд не погоджується із запереченнями відповідача, що заява позивача є одночасно зміною предмету та підстав позову, а розцінює подану позивачем заяву про уточнення позовних вимог, як заяву про зміну предмету позову.

З огляду на передбачене ст.46 ГПК України право позивача на зміну предмету позову, подана ТОВ «Сеал-ЛТД» заява не суперечить вимогам чинного законодавства України, не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів та приймається судом, а отже розгляд справи здійснюється з урахуванням поданих змін.

Стосовно заявленого відповідачем клопотання про передачу справи № 911/1628/22 за територіальною підсудністю до господарського суду міста Києва, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридично обґрунтоване розмежування повноважень кожної ланки судової системи, а також однойменних судів однієї ланки щодо розгляду і вирішення господарських справ гарантує безпомилковість діяльності всієї судової системи, здійснення покладених на неї завдань та є однією з юридичних гарантій належного та справедливого здійснення судочинства.

Під територіальною підсудністю розуміється властивість певної справи належати до відання одного з однорідних судів в залежності від просторових меж його юрисдикції, або, простіше, - просторова компетенція однорідних судів.

Отже, територіальна підсудність господарських справ фактично зумовлює відмежування компетенції із розгляду цих справ однорідними судами за просторовою характеристикою, тобто залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.

Відповідно до ч.1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності.

Згідно ч.1 ст.27 ГПК України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Відповідно до ч.5 ст.29 ГПК України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Правило територіальної підсудності, закріплене у ч. 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, є прикладом підсудності, яка застосовується для деяких позовів, особливий характер яких обумовлює доцільність надання позивачеві можливості пред`явити позов не лише в судах за місцем проживання відповідача, тобто у порядку застосування положень загальної територіальної підсудності, але і в інших судах.

Визначена ч. 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України підсудність за місцем виконання договору не залежить від сторін договору і можливої зміни ними свого місця проживання, не надає жодній із сторін переваг порівняно з іншою.

Вказана стаття застосовується до зобов`язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише у певному місці. У разі якщо така особливість не визначена і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами підсудності.

Разом з тим, місце виконання зобов`язання є договірною умовою та узгоджується сторонами у договорі і у даному випадку сторони можуть передбачити будь-яке місце виконання, яке буде зручне для сторін. Місце виконання договору, у випадку його визначення сторонами у договорі, є однією з умов договору, що зумовлює обов`язок виконання договору саме у погодженому сторонами місці.

При цьому, за загальним правилом місцем виконання зобов`язання вважається місце, в якому мають бути вчинені дії боржника, яких вправі вимагати від нього кредитор.

Як вже було вказано вище, у прохальній частині позовної заяви ТОВ «Сеал-ЛТД» просило суд зобов`язати ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» виконати умови Договору та встановити прилад обліку з подальшим підключенням об`єкту ТОВ «Сеал-ЛТД» до систем розподілу.

Відповідно до п. 1.1. Договору про стандартне приєднання до електричних мереж систем розподілу №К-14-21-0282 від 02.02.2021, до електричних мереж систем розподілу приєднується: комплекс для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, місце розташування об`єкта Замовника: Київська область, Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Магістральна, 11, кад. № 3222410300:02:004:5068.

При визначенні підсудності позовної заяви, у даному випадку, визначальним був предмет позову, що відповідно до Господарського процесуального кодексу України передбачав виключну підсудність справи за місцем виконання договору.

В подальшому позивачем було змінено предмет позову на зобов`язання повернути на розрахунковий рахунок ТОВ «Сеал-ЛТД» грошові кошти у розмірі 79 440,00 грн.

При цьому, умовами Договору про стандартне приєднання до електричних мереж систем розподілу №К-14-21-0282 від 02.02.2021 не врегульовано питання щодо виконання грошового зобов`язання щодо повернення оплати вартості послуг.

Спір про стягнення суми вартості послуг не пов`язаний з місцем виконання договору, оскільки предметом спору є вимога про стягнення коштів, а не спір щодо виконання робіт на визначеному договором об`єкті. Зобов`язання повернення суми вартості послуг не є такими, які через їх особливість належить виконувати тільки в певному місці, а саме місці виконання договору.

З врахуванням викладеного, так як позовні вимоги (в редакції заяви позивача (вх.№17798/22) заявлено не про фактичне виконання зобов`язань за договором, а про зобов`язання повернути грошові кошти, суд вважає, що даний спір має розглядатися в суді за місцезнаходженням відповідача, згідно ч.1 ст.27 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст.27 Господарського процесуального кодексу України, для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Як вбачається із Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань станом на 14.04.2022, Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі» зареєстроване за адресою: місто Київ, вулиця Стеценка, будинок 1 А.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Таким чином, в силу положень ст.ст.27, 29 ГПК України, даний позов підсудний Господарському суду м. Києва, клопотання відповідача підлягає задоволенню, а справа підлягає передачі за підсудністю до вказаного суду.

Відповідно до частини 3 статті 31 Господарського процесуального кодексу України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Враховуючи викладене вище та керуючись ст.ст. 27, 31, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Матеріали справи № 911/1628/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сеал-ЛТД» до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» передати за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва (01054, м. Київ, вулиця Богдана Хмельницького, 44В).

Ухвала набирає законної сили з дати її підписання відповідно до ст. 255 ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції безпосередньо до суду апеляційної інстанції в строк, визначений ст. 256 ГПК України.

З інформацією про дане судове рішення учасники справи можуть ознайомитися на сайті: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст ухвали складено та підписано 30.01.2023.

Суддя В.М. Антонова