Рішення

від 31.01.2023 по справі 369/11248/21

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/11248/21

Провадження № 2/369/784/23

РІШЕННЯ

Іменем України

31.01.2023 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Дубас Т.В.

при секретарі судового засідання Житар А.А., Варваровій М.П.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Києво-Святошинського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , про скасування рішення про державну реєстрацію речового права, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2021 року ОСОБА_4 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , про скасування рішення про державну реєстрацію речового права.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовував тим, що він в період з 06.04.2000 по 11.03.2016 рік перебував в зареєстрованому шлюбі зі ОСОБА_9 .

У період перебування у шлюбі ними було набуте спільне сумісне нерухоме майно, а саме: квартира, заг. площа 161,50 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 850378080000, далі по тексту - квартира); домоволодіння, заг. площа 320,30 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1632934632224, далі по тексту - домоволодіння); земельна ділянка, заг. площа 0,19 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер 3222482004:02:001:0112; реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1739400232224, далі по тексту - земельна ділянка).

З інформаційноїдовідки зДержавного реєструречових правна нерухомемайно таРеєстру праввласності нанерухоме майно,Державного реєструІпотек,Єдиного реєструзаборон відчуженняоб`єктівнерухомого майнавід 07.09.2018 щодо квартири, позивачу стало відомо, що на підставі рішення державного реєстратора Київської філії комунального підприємства Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області "Центр Реєстрації" Хоменко І.О. від 30.08.2018 право власності на квартиру, було зареєстровано за ОСОБА_5 , номер запису про право власності: 27701331.

З інформаційноїдовідки зДержавного реєструречових правна нерухомемайно таРеєстру праввласності нанерухоме майно,Державного реєструІпотек,Єдиного реєструзаборон відчуженняоб`єктівнерухомого майнавід 07.09.2018 щодо домоволодіння, позивачу стало відомо, що на підставі рішення державного реєстратора Київської обласної філії комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області "ЦЕНТР РЕЄСТРАЦІЇ" Мамонтова К.С. від 30.08.2018 право власності на домоволодіння було зареєстровано за ОСОБА_5 , номер запису про право власності: 27702180.

Враховуючи, що ОСОБА_4 , як зазначено в позовній заяві, був протиправно позбавлений нерухомого майна, останній разом зі своїм представником розпочав збір доказів та відомостей з метою повернення спільного сумісного нерухомого майна.

Так, 28.04.2021 позивачем було отримано лист від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому останнього повідомлено, що право вимоги за кредитним договором № 20743 від 03.10.2007 було реалізовано на аукціоні у складі лоту № F43GL12951 і відомості про це можна переглянути на сайті https://prozorro.sale.

07.05.2021 року представником позивача була отримана розгорнута довідка з архівними записами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо квартири, з якої мені стало відомо що право власності на квартиру перейшло від ОСОБА_5 фізичним особам ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на підставі договору-купівлі продажу № 2225 від 08.08.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу Малаховою Г.І., а також договору про поділ спільного майна подружжя № 1163 від 22.09.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу Івановою О.С., номери запису про право власності: 32748522, 32748523, 38299570.

07.05.2021 представником позивача була отримана розгорнута довідка з архівними записами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо домоволодіння та земельної ділянки, з якої стало відомо, що на підставі рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстрація плюс" Товкайло У.Є. від 09.01.2019 право власності на земельну ділянку під домоволодінням було зареєстровано за ОСОБА_5 , номер запису про право власності: 29799477.

Крім того, позивачу стало відомо, що право власності на домоволодіння та земельну ділянку від ОСОБА_5 перейшло фізичній особі ОСОБА_10 на підставі договору № 2312 про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М., номери запису про право власності: 31005345, 31005256.

09.06.2021 представником позивача була отримана розгорнута довідка з архівними записами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо земельної ділянки, згідно якої стало відомо, що право власності на земельну ділянку від ОСОБА_10 перейшло фізичній особі ОСОБА_2 на підставі договору міни № 908 від 12.05.2021 року посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шершун Н.К.

11.08.2021 позивачем було отримано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо домоволодіння, та стало відомо що право власності на нього перейшло фізичній особі ОСОБА_2 на підставі договору міни № 908 від 12.05.2021 посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шершун Н.К.

ОСОБА_4 зазначив, що всупереч вимогам законодавства станом на 12.08.2021 він так і не отримав жодних документів чи повідомлень, щодо переходу права власності на спільне сумісне нерухоме майно третім особам і що його грошові зобов`язання є погашеними перед Банком чи третіми особами.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач вказав, що 03.10.2007 між ним та акціонерним банком "Енергобанк" (правонаступник публічне акціонерне товариство "Енергобанк", ідентифікаційний код 19357762) було укладено кредитний договір № 20743 із змінами і доповненнями внесеними до нього відповідно до Додаткової угоди від 04.10.2007 та Додаткової угоди від 11.12.2007 (далі - кредитний договір).

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору банк надає ОСОБА_4 кредит в сумі 3 762 500, 00 грн. на строк до 02.10.2012 на споживчі цілі.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, відносно ПАТ "Енергобанк" (ідентифікаційний код 19357762) з 22.06.2015 внесено запис № 10711780047027231 про внесення рішення державного органу про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

Як вказано в позовній заяві, 04.04.2018 відбувся аукціон з реалізації права вимоги по кредитному договору. Переможцем аукціону стало товариство з обмеженою відповідальністю "Фінанс проперті групп" (далі ТОВ "Фінанс проперті групп"), яке придбало право вимоги за кредитним договором за ціною 2 544 000, 00 грн.

26.04.2018 року між Банком та ТОВ "Фінанс проперті групп" було укладено договір про відступлення права вимоги № 20 за результатами відкритих торгів (аукціону), які оформлені протоколом електронних торгів № UA-EA-2018-02-12-000216-a від 04.04.2018

25.06.2018 між ТОВ "Фінанс проперті групп" та ОСОБА_5 був укладений договір № 2493 про відступлення прав вимоги за договором іпотеки від № 2456 від 03.10.2007, який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Луценко В.С.

25.06.2018 між ТОВ "Фінанс проперті групп" та ОСОБА_5 був укладений договір № 2491 про відступлення прав вимоги за договором іпотеки від № 8471д від 11.12.2007, який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Луценко В.С. (примірник якого я досі так і не отримав).

Як вбачається з публічного паспорту активу, сума видачі (у валюті кредиту) становить 3 762 500, 00 грн., залишок по тілу кредиту становить 4 360 797,66 грн., залишок за процентами становить 0, 00 грн, залишок по комісіям становить 0,00 грн, залишок по пеням і штрафам становить 0, 00 грн.

В позовній заяві зазначено, що відомості щодо заборгованості за кредитним договором суперечливі, оскільки тіло кредиту це основна заборгованість, тобто це сума отримана ОСОБА_4 від Банку і вона становить 3 762 500, 00 грн.

Також, зазначено, що грошові кошти, нараховані банком, в сумі 598 297, 66 грн. є необґрунтованими та помилковими, оскільки в паспорті об`єкта не зазначена природа їх виникнення і розрахунки її нарахування.

Аналізуючи правові норми, позивач зазначив, що кредитодавець має право нараховувати передбачені договором проценти лише впродовж строку дії кредитного договору або до звернення кредитора до суду з вимогою про дострокове стягнення заборгованості, після спливу такого строку нарахування відсотків є безпідставним.

У зв`язкуз чимзазначено,що залишокзаборгованості закредитним договороммає становитине більше3762500,00грн. і саме цю суму мало право вимагати сплатити позивача ТОВ "Фінанс проперті групп", а згодом ОСОБА_5 в рахунок погашення боргу, однак, вимоги щодо сплати боргу позивач не отримував, як і не отримував доказів переходу права вимоги від Банку до ТОВ "Фінанс проперті групп", а згодом до ОСОБА_5 .

В позовній заяві зазначено, що в якості забезпечення повернення кредитних коштів за кредитним договором ОСОБА_4 передав в іпотеку Банку наступне спільне сумісне нерухоме майно: квартиру за договором іпотеки № 2456 від 03.10.2007 року, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шепелюк М.І.; домоволодіння та земельну ділянку за договором іпотеки № 8471д від 11.12.2007 року, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Німченко О.Є.

Як вбачається з публічного паспорту активу, вартість застави за договором іпотеки № 2456 від 03.10.2007 року становить 3 000 000, 00 грн., а за договором іпотеки № 8471д від 11.12.2007 року - 2 121 000, 00 грн.

З метою визначення ціни позову позивачем було зроблено оцінку вартості спільного сумісного нерухомого майна на сайті Фонду державного майна України яке є предметом застави за договорами іпотеки № 2456 від 03.10.2007 та № 8471д від 11.12.2007, та встановлено наступне: вартість квартири відповідно до довідки № 201-20210811-0002340879 від 11.08.2021 року становить 6 375 369, 37 грн.; вартість домоволодіння та земельної ділянки відповідно до довідки № 201-20210811- 0002341146 становить 10 910 116, 16 грн.

ОСОБА_4 , як співвласник спільного сумісного нерухомого майна, не отримував жодних відомостей щодо проведення ТОВ "Фінанс проперті групп" чи ОСОБА_5 чи іншими особами оцінки предмета іпотеки у відповідності до приписів Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"; не отримував жодних документів чи повідомлень, щодо переходу права власності на спільне сумісне нерухоме майно третім особам і що його грошові зобов`язання є погашеними перед Банком чи третіми особами; не отримував жодної компенсації вартості предмета іпотеки, зважаючи на те, що заборгованість за кредитом становить не більше 3 762 500, 00 грн., а оціночна вартість предметів іпотеки становить 17 285 485, 53 грн.

Позивач вказав, що дії вчинені відповідачами відносно нерухомого майна є незаконними.

Так, право власності на квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 було перереєстроване за ОСОБА_5 30.08.2018.

Однак,як вбачаєтьсяз інформаційноїдовідки зДержавного реєструречових правна нерухомемайно таРеєстру праввласності нанерухоме майно,Державного реєструІпотек,Єдиного реєструзаборон відчуженняоб`єктівнерухомого майнавід 07.05.2021щодо квартири,на часперереєстрації прававласності нанеї буланаявна заборонана їївідчуження,а саме:номер записупро обтяження1328000від 13.07.2010; вид обтяження: арешт нерухомого майна; підстава для державної реєстрації: ухвала Дніпровського районного суду міста Києва від 12.07.2010 у справі № 2-3204/10; обтяження припинено: 15.07.2019.

Проте, при наявності в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про заборону відчуження спірного майна, державний реєстратор не має право здійснювати реєстраційні дії поки таке обтяження не буде зняте (позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена в постанові від 03.04.2019 року у справі № 755/5072/17).

Також, зазначено, що укладаючи 03.10.2007 договір іпотеки, ОСОБА_4 не узгоджував з іпотекодержателем умови про звернення стягнення на предмет іпотеки саме шляхом набуття ним права власності у порядку реєстрації такого права державним реєстратором, а значить, таку згоду він не надавав, а надавав згоду на задоволення забезпеченої іпотекою вимоги у порядку, визначеному ст. 37 Закону України «Про іпотеку», тобто в порядку укладення окремого договору про задоволення таких вимог, який і міг бути єдиною підставою для реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем.

ОСОБА_4 не отримував належним чином оформленої вимоги від ОСОБА_5 про погашення заборгованості за кредитним договором із застереженням, що у разі не погашення заборгованості за кредитом нею буде звернено стягнення на предмет іпотеки квартиру і безпосередньо буде набуто право власності на нього.

Позивач вважав, що спірна квартира вибула з його володіння незаконно, у зв`язку з чим правомірним є витребування такого майна від добросовісних набувачів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на підставі ст. ст. 216, 236, 388 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Також зазначено, що як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 07.05.2021 року щодо домоволодіння та земельної ділянки, державним реєстратором Київської обласної філії комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області "ЦЕНТР РЕЄСТРАЦІЇ" Мамонтовим Костянтином Сергійовичем було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 42770378 від 30.08.2018 року (номер запису про право власності: 27702180 від 30.08.2018 року), на підставі якого внесено запис про реєстрацію права власності на домоволодіння, заг. площа 320,30 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1632934632224) за ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Також, як вбачається із вищезазначеної інформаційної довідки щодо домоволодіння та земельної ділянки на час перереєстрації права власності на домоволодіння була наявна заборона на його відчуження, а саме номер запису про обтяження 29799913 від 22.07.2011; вид обтяження: арешт нерухомого майна; підстава для державної реєстрації: постанова ВДВС Києво-Святошинського РУЮ про арешт майна боржника № 337/12 від 01.06.2011; обтяження припинено: 01.04.2021.

З аналогічних підстав, які були зазначені щодо відчуження спірної квартири, ОСОБА_4 вказав, що законодавством заборонено здійснювати відчуження об`єктів нерухомості при наявності в Єдиному реєстрі заборон записів про заборону відчуження спірного майна, а тому реєстратор не мав права здійснювати реєстраційні дії поки таке обтяження не буде знято.

Зазначено, що укладаючи договір іпотеки № 8471д від 11.12.2007, ОСОБА_4 не узгоджував з іпотекодержателем умови про звернення стягнення на предмет іпотеки саме шляхом набуття ним права власності у порядку реєстрації такого права державним реєстратором, а значить, таку згоду він не надавав, а надавав згоду на задоволення забезпеченої іпотекою вимоги у порядку, визначеному ст. 37 Закону України «Про іпотеку», тобто в порядку укладення окремого договору про задоволення таких вимог, який і міг бути єдиною підставою для реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем.

Як вказано в позовній заяві, позивач також не отримував належним чином оформленої вимоги від ОСОБА_5 про погашення заборгованості за кредитним договором із застереженням, що у разі не погашення заборгованості за кредитом нею буде звернено стягнення на предмет іпотеки домоволодіння і безпосередньо буде набуто право власності на нього.

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 07.05.2021 року щодо домоволодіння та земельної ділянки, державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстрація плюс» Товкайло Уляною Василівною було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 44993186 від 09.01.2019 (номер запису про право власності: 29799477 від 09.01.2019) на підставі якого внесено запис про реєстрацію права власності на земельну ділянку, заг. площа 0,19 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер 3222482004:02:001:0112; реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1739400232224) за ОСОБА_5 .

Однак, як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 07.05.2021 щодо земельної ділянки, на час перереєстрації права власності була наявна заборона на її відчуження, а саме: номер запису про обтяження 29799913 від 22.07.2021; вид обтяження: арешт нерухомого майна; підстава для державної реєстрації: постанова ВДВС Києво-Святошинського РУЮ про арешт майна боржника № 337/12 від 01.06.2011; обтяження припинено: 01.04.2021.

З аналогічних підстав, які були зазначені щодо відчуження спірної квартири та домоволодіння, ОСОБА_4 вказав, що законодавством заборонено здійснювати відчуження об`єктів нерухомості при наявності в Єдиному реєстрі заборон записів про заборону відчуження спірного майна, а тому реєстратор не мав права здійснювати реєстраційні дії поки таке обтяження не буде знято.

Зазначено, що укладаючи договір іпотеки № 8471д від 11.12.2007, ОСОБА_4 не узгоджував з іпотекодержателем умови про звернення стягнення на предмет іпотеки саме шляхом набуття ним права власності у порядку реєстрації такого права державним реєстратором, а значить, таку згоду він не надавав, а надавав згоду на задоволення забезпеченої іпотекою вимоги у порядку, визначеному ст. 37 Закону України «Про іпотеку», тобто в порядку укладення окремого договору про задоволення таких вимог, який і міг бути єдиною підставою для реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем.

Як вказано в позовній заяві, позивач також не отримував належним чином оформленої вимоги від ОСОБА_5 про погашення заборгованості за кредитним договором із застереженням, що у разі не погашення заборгованості за кредитом нею буде звернено стягнення на предмет іпотеки домоволодіння і безпосередньо буде набуто право власності на нього.

Позивач вважав, що спірне домоволодіння та земельна ділянка вибули з його володіння незаконно, у зв`язку з чим правомірним є витребування такого майна від добросовісного набувача ОСОБА_2 на підставі ст. ст. 216, 236, 388 ЦК України.

ОСОБА_4 просив суд визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Київської філії комунального підприємства Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області «Центр Реєстрації» Хоменко Ірини Олексіївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 42769532 від 30.08.2018, на підставі якого за ОСОБА_5 було зареєстровано право приватної власності (номер запису про право дасності: 27701331 від 30.08.2018) на квартиру, загальною площею 161,50 кв.м., що находиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 850378080000); витребувати у власність ОСОБА_4 з чужого незаконного володіння ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 квартиру, загальною площею 161,50 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 850378050000); визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Київської власної філії комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області "ЦЕНТР РЕЄСТРАЦІЇ" Мамонтова Костянтина Сергійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 42770378 від 30.08.2018, на підставі якого за ОСОБА_5 було зареєстровано право приватної власності (номер запису про право власності: 27702180 від 09.01.2019) на домоволодіння, заг. площа 320,30 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1632934632224); витребувати у власність ОСОБА_4 з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 домоволодіння, заг. площа 320,30 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1632934632224); визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстрація плюс" Товкайло Уляни Василівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу: індексний номер 449931 86 від 09.01.2019, на підставі якого за ОСОБА_5 було зареєстровано право приватної власності (номер запису про право власності: 29799477 від 09.01.2019) на земельну ділянку, заг. площа 0,19 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер 3222482004:02:001:0112; реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 17394002322241; витребувати у власність ОСОБА_4 з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 земельну ділянку, заг. площа 0,19 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер 3222482004:02:001:0112; реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1739400232224).

08.09.2021 ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області було відкрито провадження у даній справі.

09.09.2021 ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області було відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

08.10.2021 представник ОСОБА_8 подав до суду відзив на позовну заяву за вх. № 44168, відповідно до якого зазначив, що 03.10.2007 між позивачем та акціонерним банком «Енергобанк» (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Енергобанк») було укладено кредитний договір № 20743 із змінами та доповненнями, внесеними до нього відповідно до Додаткової угоди від 04.10.2007 та Додаткової угоди від 11.12.2007.

Відповідно до п.1.1. вищезазначеного кредитного договору банк надає ОСОБА_4 кредит у сумі 3762200,00 грн. на строк до 02.10.2012 на споживчі цілі.

В якості забезпечення повернення кредитних коштів за кредитним договором, ОСОБА_4 передав в іпотеку наступне нерухоме майно: квартиру,загальною площею161,50кв.м.,що знаходитьсяза адресою АДРЕСА_1 задоговором іпотеки№ 2456від 03.10.2007року; житловий будинок загальною площею 365,8 кв.м., що знаходиться за адресою, АДРЕСА_2 .

Враховуючи те, що з 22.06.2015 ПАТ «Енергобанк» знаходиться в стані ліквідації, 04.04.2018 відбувся аукціон з реалізації права вимоги по кредитному договору № 20743 від 03.10.2007 переможцем якого стало ТОВ «Фінанс проперті групп».

За результатами аукціону, 26.04.2018 між Банком та ТОВ «Фінанс проперті групп» було укладено договір відступлення права вимоги № 20.

25.06.2018 між ТОВ «Фінанс проперті групп» та ОСОБА_5 було укладено договори відступлення права вимоги за договорами іпотеки предметом яких є квартири та житловий будинок.

В подальшому, 30.08.2021, ОСОБА_5 , в порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку», задовольнила забезпечену іпотекою вимогу, шляхом набуття права власності на предмет іпотеки та зареєструвала за право власності на вищевказані об`єкти нерухомості, з подальшим відчуженням їх іншим відповідачам.

Представник відповідача не погодився із твердженнями позивача, що на спірну квартиру на час вчинення реєстраційних дій був накладений арешт, оскільки ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 14.01.2013 з урахуванням ухвали про виправлення описки від 28.12.2015 у справі № 2-3204 знято арешт, накладений ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 12.07.2010.

Обґрунтовуючи позовну заяву ОСОБА_4 вказував, що при реєстрації права власності на спірне майно не здійснювалась його оцінка. Проте, відповідно до Звіту про визначення ринкової вартості нерухомого майна квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 від 16.08.2018 вартість такої квартири на момент оцінки склала 2329064 грн. Таким чином, для реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, які були предметом іпотечних договорів, зокрема на квартиру, вартість такого майна була визначена на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності, станом на момент його набуття, як це передбачено ст. 37 Закону України «Про іпотеку», що спростовує посилання позивача про відсутність такої оцінки.

Водночас, посилання позивача, що йому не було відшкодовано перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог, може бути предметом спору про стягнення такого відшкодування позивачем з ОСОБА_5 , а не підставою для скасування реєстрації права власності.

Представник відповідача зазначив, що законодавством передбачено можливість задоволення вимог іпотекодержателя або на підставі відповідного договору, або на підставі відповідного застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору.

Пунктом 4.1.1. договору іпотеки № 2456 від 03.10.2007 прямо передбачено, що у випадку невиконання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя про усунення порушень зобов`язання за цим договором у встановлений іпотекодержателем строк такі вимоги іпотекодержателя задовольняються за рахунок предмета іпотеки. Це застереження згідно із Законом України «Про іпотеку» вважається Договором про задоволення вимог іпотекодержателя, який є правовою підставою для реєстрації права власності на предмет іпотеки на підставі цього договору, який в цьому випадку є правовстановлюючим документом.

Також, у відзиві на позовну заяву зазначено, що вимогу від 26.06.2018 б/н про усунення порушень основного зобов`язання та/або іпотечного договору, яка містить розрахунки заборгованості за кредитним договором та повідомлення про намір задовольнити вимоги шляхом стягнення на предмет іпотеки в порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку» та строк протягом якого необхідно усунути порушення було направлено за усіма відомими місцями проживання позивача, у тому числі за місцем реєстрації.

Також зазначив про неправомірність витребування, в даному випадку, майна у добросовісних набувачів.

Просив відмовити у задоволенні позову.

12.10.2021 ОСОБА_4 подав до суду відповідь на відзив за вх. № 44682, який неодноразово був продубльований, згідно якого зазначив, що долучений до відзиву звіт про визначення ринкової вартості спірної квартири не відповідає нормам законодавства та є неналежним, оскільки: площа квартири становить 161,50 кв.м., натомість у звіті вказано площу 165,1 кв.м.; позивач не отримував належним чином засвідчену копію цього звіту та не погоджував вартість нерухомого об`єкту; за офіційним валютним (обмінним) курсом НБУ 1 дол. США станом на 16.08.2021 становить 27,44986 грн., а в копії звіту зазначений 26,14 грн.; датою проведення оцінки спірної квартири є 16.08.2018, а перереєстрація права власності на ОСОБА_5 була здійснена 30.08.2018.

Належних доказів направлення ОСОБА_4 вимоги про усунення порушень основного зобов`язання та/або іпотечного договору та доказів того, що ОСОБА_5 є правонаступником за кредитним договором № 20743 від 04.10.2007 представником відповідача надано не було. Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

25.11.2021 ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області було задоволено клопотання позивача ОСОБА_4 про витребування доказів.

ОСОБА_2 подав до суду відзив на позовну заяву, зазначивши, що незгода боржника із розміром заборгованості не може бути підставою для задоволення позову у даній справі.

З тих же підстав не може бути підставою для задоволення позову і незгода позивача із вартістю заставного майна, яка була визначена при реалізації прав вимоги за кредитним договором та договором іпотеки.

Підставою для скасування оспорюваної державної реєстрації права власності позивач зазначає, що оспорювана реєстрація була проведена у період дії заборони відчуження нерухомого майна від 07.09.2018.

Відповідач зазначив, що 03 липня 2018 року Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відновлення кредитування», яким ч.4 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» доповнено п. 7 про те, що: відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті 6 частини першої цієї статті, не застосовується у разі «державної реєстрації права власності на нерухоме майно іпотекодержателем - фінансовою установою в порядку, передбаченому статтями 33-38 Закону «Про іпотеку»; наявність зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки обтяжень, інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем».

Враховуючи, що ОСОБА_5 набула право власності на нерухоме майно, як іпотекодержатель, наявність заборони відчуження не була перешкодою для проведення державної реєстрації права власності.

Також зазначено, що ОСОБА_4 не виконував взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, а тому у ОСОБА_5 , як нового кредитора (іпотекодержателя), виникло право вимагати повернення кредиту та сплати інших передбачених договором платежів, у тому числі і звернення стягнення на предмети іпотеки у позасудовому порядку шляхом переходу права власності на предмети іпотеки у порядку, встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку» на підставі іпотечного договору.

Просив залишити без задоволення позовну заяву ОСОБА_4 про скасування рішення про державну реєстрацію речового права.

22.08.2022 ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області було закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті.

У судове засідання 02.11.2022 учасники справи не з`явилися. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Причини неявки суду невідомі.

Представник позивача подала до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Інші учасники в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись у передбачений цивільно-процесуальним законодавством спосіб, причини неявки суду не відомі. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

У зв`язку з неявкою сторін та їх представників у судове засідання в силу вимог ч. 2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ч. 5 ст.268Цивільного процесуальногокодексу України (далі ЦПК України) датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи та письмові докази в їх сукупності, оцінивши їх відповідно до ст. 89 ЦПК України, приходить до висновку про відмову у задоволенні позову з огляду на наступне.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що ст. 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено в судовому засіданні, 03 жовтня 2007 року між АБ «Енергобанк» та ОСОБА_4 було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 20743, та Додаткову угоду до Договору про надання споживчого кредиту від 11 грудня 2007 року № 20743, за умовами яких банк надав позичальнику кредит в розмірі 3 762 500,00 грн. на строк з 03 жовтня 2007 року по 02 жовтня 2012 року на споживчі цілі.

Відповідно до пункту 2.1 даного Договору та Додаткової угоди до нього забезпеченням виконання зобов`язань за цим договором є іпотека квартири за адресою: АДРЕСА_1 , згідно із Договором іпотеки від 03 жовтня 2007 року, та іпотека житлового будинку, площею 320,3 кв. м з надвірними будівлями (земельна ділянка площею 0,19 га), що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно п. 1.2. договору іпотеки від 03.10.2007, укладеному між АБ «Енергобанк» та ОСОБА_4 , для забезпечення своєчасного виконання зобов`язань за Кредитним договором, укладеним між іпотекодержателем (АБ «Енергобанк») та іпотекодавцем (позивачем), в тому числі по сплаті всіх сум по зазначеному договору, відшкодуванню збитків, завданих прострочкою виконання, оплаті пені, іпотекодавець передає іпотекодержателю на умовах передбачених цим Договором в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру в будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 1.2. договору іпотеки від 11.12.2007, укладеному між АБ «Енергобанк» та ОСОБА_4 , для забезпечення своєчасного виконання зобов`язань за Кредитним договором, укладеним між іпотекодержателем (АБ «Енергобанк») та іпотекодавцем (позивачем), в тому числі по сплаті всіх сум по зазначеному договору, відшкодуванню збитків, завданих прострочкою виконання, оплаті пені, іпотекодавець передає іпотекодержателю на умовах передбачених цим Договором в іпотеку нерухоме майно, а саме: земельну ділянку, загальною площею 0,1900 га, кадастровий номер 3222482004:02:001:0112, для будівництва та обслуговування жилого будинку за адресою: АДРЕСА_2 та домоволодіння, яке складається з одного житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами і знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 .

У зв`язку із ліквідацією ПАТ «Енергобанк», право вимоги за кредитним договором клієнта ОСОБА_4 № 20743 від 03.10.2007 було відступлено ТОВ «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП» у складі доту F43GL12951.

Так, згідного договору про відступлення прав вимоги від 26.04.2018, укладеному між ПАТ «Енергобанк» та ТОВ «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП» (Новий кредитор), Банк відступив шляхом продажу Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набув у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Банку до позичальників, заставодавців (іпотекодавців), зазначених у Додатку № 1 до цього договору (Боржників), включаючи право вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників або які зобов`язані виконати обов`язки Боржників, за кредитним договором, договорами поруки та застави (іпотеки), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку № 1 до цього Договору (Права вимоги); Новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.

В подальшому, між ТОВ «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП» (Первісний іпотекодержатель) та ОСОБА_5 (Новий іпотекодержатель) був укладений договір про відступлення прав вимоги за іпотечним договором, посвідчений 25.06.2018 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Луценко В.С., реєстраційний номер 2493, згідно п.1.1. якого у зв`язку з укладенням між Новим іпотекодержателем та Первісним іпотекодержателем Договору про відступлення права вимоги за кредитним договором від 25.06.2018 за умовами якого Первісний іпотекодержатель відступив Новому іпотекодержателю всі права та вимоги за кредитним договором № 20743 від 03.10.2007 з усіма додатками та додатковими угодами до нього укладеному між Акціонерним банком «Енергобанк» та ОСОБА_4 , Первісний іпотекодержатель відступає, а Новий іпотекодержатель набуває прав Первісного іпотекодержателя, належних Первісному іпотекодержателю згідно іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шепелюк О.Г. 03.10.2007 за реєстровим № 2456. Згідно п.1.3 вищезазначеного договору предметом іпотеки є: квартира АДРЕСА_3 .

Як вбачається із інформаційних даних з Державного реєстру речових прав не нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна між ТОВ «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП» та ОСОБА_5 був укладений договір про відступлення прав вимоги за іпотечним договором, посвідчений 25.06.2018 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Луценко В.С., реєстраційний номер 2491 відносно домоволодіння та земельної ділянки, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 .

На час розгляду справи вищезазначені договори про відступлення права вимоги є чинними, доказів їх оскарження суду не надано.

З інформаційноїдовідки зДержавного реєструречових правна нерухомемайно таРеєстру праввласності нанерухоме майно,Державного реєструІпотек,Єдиного реєструзаборон відчуженняоб`єктівнерухомого майнавід 07.09.2018щодо квартири АДРЕСА_3 ,вбачається, що на підставі рішення державного реєстратора Київської філії комунального підприємства Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області "Центр Реєстрації" Хоменко І.О. від 30.08.2018 право власності на квартиру, було зареєстровано за ОСОБА_5 , номер запису про право власності: 27701331.

З інформаційноїдовідки зДержавного реєструречових правна нерухомемайно таРеєстру праввласності нанерухоме майно,Державного реєструІпотек,Єдиного реєструзаборон відчуженняоб`єктівнерухомого майнавід 07.09.2018 щодо домоволодіння АДРЕСА_2 , вбачається що на підставі рішення державного реєстратора Київської обласної філії комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області "Центр реєстрації" Мамонтова К.С. від 30.08.2018 право власності на домоволодіння було зареєстровано за ОСОБА_5 , номер запису про право власності: 27702180.

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 07.05.2021 року щодо земельної ділянки, державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстрація плюс» Товкайло Уляною Василівною було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 44993186 від 09.01.2019 (номер запису про право власності: 29799477 від 09.01.2019) на підставі якого внесено запис про реєстрацію права власності на земельну ділянку, заг. площа 0,19 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер 3222482004:02:001:0112; реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1739400232224) за ОСОБА_5 .

Вищезазначені реєстраційні дії були проведені у зв`язку із задоволенням вимог іпотекодержателя на підставі іпотечного застереження.

Так, відповідно до п. 2 ч.1. ст.1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

У частині першій ст. 12 вищезазначеного законувказано, що в разі порушення іпотекодавцем обов`язків, установлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

У частинах першій, третійст. 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановленихстаттею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно із положеннями частин 1-3ст. 36 Закону України «Про іпотеку»сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 199/8324/19 (провадження № 14-212цс21) міститься висновок, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку»; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку».

У позовній заяві ОСОБА_4 вказує на те, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя між іпотекодержателем та іпотекодавцем не укладався, а іпотечний договір не містить відповідного застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.

Проте, у пунктах 4.1, 4.2, 4.3 іпотечних договорів, укладених між ОСОБА_4 та АБ «Енергобанк» встановлено, що у разі порушення основного зобов`язання та/або умов договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушених зобов`язань у не більше ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

Іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов`язання за Кредитним договором, забезпеченого цією іпотекою, а якщо його вимога не буде задоволена, - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється: за рішенням суду; у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса; згідно із договором про задоволення вимог Іпотекодержателя.

Відповідно до п.п. 4.4.1 Договорів іпотеки у випадку невиконання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя про усунення порушених зобов`язань за цим договором у встановлений іпотекодержателем строк, такі вимоги іпотекодержателя задовольняються за рахунок предмета іпотеки. Це застереження згідно ізЗаконом України «Про іпотеку»вважається Договором про задоволення вимог іпотекодержателя, який є правовою підставою для реєстрації права власності на предмет іпотеки на підставі цього Договору іпотеки, який в цьому випадку є правовстановлюючим документом та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання в порядку, встановленому ст. 37Закону України «Про іпотеку». Цей Договір про задоволення вимог іпотекодержателя є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки. Також передбачено право іпотекодержателя від свого імені передати предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання в порядку, встановленомуст. 38 Закону України «Про іпотеку». В цьому випадку правовою підставою для реєстрації права власності покупця на предмет іпотеки є укладений між іпотекодержателем та покупцем договір купівлі-продажу предмета іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку»іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Таким чином, зазначені вище пункти іпотечних договорів містять відповідне застереження, яке прирівнюється до договору, згідно з яким іпотекодавець засвідчує, що він надає згоду на набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержателем у позасудовому порядку.

З аналізу змісту наведених норм у їх поєднанні вбачається, що застереження в іпотечному договорі прирівнюється за своїми правовими наслідками до договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

На підставі вказаних вище іпотечних договорів, які містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя та повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки, державним реєстратором прийнято відповідні рішення про реєстрацію права власності на нерухоме майно (предмет іпотеки) за іпотекодержателем. При чому твердження позивача, про неможливість задоволення вимог іпотекодержателя на підставі відповідних застережень в договорах іпотеки не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Відповідно до п. 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженогопостановою КабінетуМіністрів Українивід 25грудня 2015року №1127 для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; документ, що підтверджує наявність факту завершення тридцятиденного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

У позовній заяві позивач посилається на те, що при здійсненні реєстрації права власності на іпотечне майно, реєстратором порушено пункт 61 Порядку № 1127, оскільки реєстратору не було надано копії письмової вимоги про усуненя порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові.

Однак, відсутність у відповідній графі відповідного запису сама по собі не свідчить про те, що такі документи реєстратору не надавалися і зазначена вимога відповідачу не направлялася.

Згідно постанови Верховного Суду по справі № 815/2595/17 від 06 червня 2018 року вбачається, що необхідною передумовою виникнення права власності є, зокрема, документальне підтвердження особистого вручення або надсилання на адресу іпотекодержателя письмової вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та попередження про звернення стягнення на Предмет іпотеки у разі невиконання зазначеної вимоги. Вимога іпотекодержателя про усунення порушення вважається надісланою іпотекодавцю належним чином, якщо вона була вручена особисто під розпис іпотекодавцю, або надіслана поштою цінним листом за місцем проживання іпотекодавця. яке визначено згідно умов цього Договору, з повідомленням про вручення, або невручення, у зв`язку з відмовою отримання повідомлення або не проживання за адресою, визначеною згідно умов договору. Пункт 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачає, що заявник в такому випадку повинен серед інших документів подати державному реєстратору копію письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця та документ, що підтверджує факт завершення 30- денного строку отримання іпотекодавцем (боржником) цієї вимоги. Крім того, Верховний Суд України розтлумачив, що такими документами можуть бути: повідомлення про вручення цінного листа із вимогою та правильно зазначеною адресою іпотекодавця та фіскальний чек про оплату поштових послуг за направлення цього повідомлення».

Так, в матеріалах справи міститься вимога від 26 червня 2018 року, адресована ОСОБА_4 , про усунення порушень основного зобов`язання або іпотечного договору, яка містить розрахунки заборгованості за кредитним договором та повідомлення про намір задовольнити вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку ст. ст.37,38 Закону України «Про іпотеку»та строк протягом якого необхідно усунути порушення. Така вимога направлялася за зареєстрованим місцем проживання позивача та за місцезнаходженням предмета іпотеки спірного домоволодіння, що підтверджується копіями описів вкладення, фіскальних чеків та накладних.

Суд не приймає до уваги і доводи позивача про те, що йому не було відшкодовано перевищення 90 % вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог, оскільки така вимога у разі її належного аргументування та доведеності може бути предметом спору про стягнення такого відшкодування, а не підставою для скасування реєстрації права власності, яке було здійснено з додержанням порядку визначеногост. 37 Закону України «Про іпотеку»та п. 61 Порядку № 1127, а тим більше, витребування майна від добросовісних набувачів.

Крім того, відповідно до Звіту про визначення ринкової вартості нерухомого майна спірної квартири від 16 серпня 2018 року, виготовленого фізичною особою-підприємцем суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_11 (Сертифікат суб`єкта оціночної діяльності від 16 лютого 2018 року № 150/18) вартість квартири на момент оцінки склала 2 329 064,00 грн., що підтверджує визначення вартості такого майна на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності, станом на момент його набуття, як це і передбаченост. 37 Закону України «Про іпотеку», що спростовує посилання позивача про відсутність такої оцінки.

Як вбачається з позовної заяви, позивач також вказував, що на момент державної реєстрації переходу права власності на предмети іпотеки від іпотекодавця до іпотекодержателя існували відповідні обтяження, що, на його думку, виключало можливість здійснення реєстрації права власності на предмети іпотеки за ОСОБА_5 .

Відповідно до п. 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженоїПостановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1127, в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:

1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі;

3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

При чому, наявність зареєстрованої заборони відчуження майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого набувається право власності на предмет іпотеки іпотекодержателем, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.

Більш того, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 14.01.2013 з урахуванням ухвали про виправлення описки від 28.12.2015 у справі № 2-3204 знято арешт, накладений ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 12.07.2010 з квартири АДРЕСА_3 та будинку АДРЕСА_2 .

У зв`язку із вищезазначеним, суд не знаходить підстав вважати проведену реєстрацію права власності на спірні об`єкти за ОСОБА_5 неправомірною.

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна право власності на квартиру АДРЕСА_3 , перейшло від ОСОБА_5 фізичним особам ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на підставі договору-купівлі продажу № 2225 від 08.08.2019, посвідченому приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу Малаховою Г.І., а також договору про поділ спільного майна подружжя № 1163 від 22.09.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу Івановою О.С., номери запису про право власності: 32748522, 32748523, 38299570.

Також, в подальшому право власності на домоволодіння та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 від ОСОБА_5 перейшло фізичній особі ОСОБА_10 на підставі договору № 2312 про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М., номери запису про право власності: 31005345, 31005256.

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо земельної ділянки, право власності на вищезазначену земельну ділянку та домоволодіння від ОСОБА_10 перейшло фізичній особі ОСОБА_2 на підставі договору міни № 908 від 12.05.2021 року посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шершун Н.К.

Щодо вимоги про витребування майна, що виступає предметом спору від відповідачів слід зазначити наступне.

Відповідно дост. 330 ЦК Україниякщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно дост.388 цього Кодексумайно не може бути витребуване у нього.

Згідно зіст. 387 ЦК Українивласник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

У частині 1 ст.388 ЦК Українизазначено, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом; 4) якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Віндикацією є передбаченийзакономосновний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна або особи, яка має речове право на майно (титульний володілець), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу правомочностей.

Предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном невласника про повернення індивідуально визначеного майна з чужого незаконного володіння.

Предмет доказування у таких справах становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як-от: факти, що підтверджують його право власності або інше суб`єктивне право титульного володільця на витребуване майно, факт вибуття майна з володіння позивача, наявність майна в натурі у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном.

Отже, для застосування передбаченогост. 387 ЦК Україниправового механізму відновлення порушеного права власності необхідним є встановлення наступних обставин у їх сукупності: існування в натурі індивідуально визначеного майна з ідентифікуючими ознаками на момент подачі позову та прийняття судом рішення про його витребування; наявність підтвердженого права власності або права законного володіння у позивача на відповідне майно; відсутність у власника чи титульного володільця можливості здійснювати фактичне володіння цим майном через те, що відповідач на момент подачі позову та прийняття рішення у справі фактично тримає його у себе; відсутність договірних відносин між позивачем і відповідачем, оскільки в протилежному випадку застосовуються зобов`язально-правові способи захисту права власності.

Крім того, витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, зокрема від добросовісного набувача, шляхом подання віндикаційного позову, з підстав, передбачених частиною першоюстатті 388 ЦК України.

Таким чином, положенняст. 388 ЦК Україниможуть застосовуватись як підстави позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, і було відчужене третій особі за умови, що між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом України у постанові від 18 січня 2017 року у справі № 610/10207/15ц.

З аналізу вищенаведених нормзаконута обставин справи, суд зазначає, що іпотечні договори, предметом яких було спірне майно, укладені за волі позивача ОСОБА_4 .

Враховуючи, що останній добровільно укладав договори іпотеки, він міг передбачити можливість відчуження спірного майна у разі неналежного виконання договірних зобов`язань, а тому не можна вважати, що іпотечне майно вибуло зі власності, поза волею позивача.

Оскільки вимоги позивача щодо визнання протиправними та скасування рішень державних реєстраторів задоволенню не підлягають, у зв`язку з їх необґрунтованістю та недоведеністю, відсутні підстави і для задоволення вимог про витребування майна, що є похідними вимогами від вимог про оскарження реєстраційних дій.

Щодо інших тверджень позивача, письмових доказів, суд зазначає, що вони, були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», рішення від 10.02.2010). Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

На підставі вищевикладеного, ст. ст.1, 33, 36, 37 Закону України «Про іпотеку», керуючись ст. ст.5,12,13,81,133, 141, 263-265, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , про скасування рішення про державну реєстрацію речового права відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Т.В. Дубас